2. Содержание
Введение
Теорія про активність особистості
Потреба як джерело трудової активності
Спонуки до трудової активності
Здатність людини передбачати результат своєї діяльності
Види антиципації
Література
3. Введение
Информационное общество — общество, в котором большинство
работающих занято производством, хранением, переработкой и реализацией
информации, особенно высшей её формы — знаний. Для этой стадии развития
общества и экономики характерно: увеличение роли информации, знаний и
информационных технологий в жизни общества;
4. Информационное общество в Украине
Одним из главных приоритетов Украины, определенных Законом Украины «Об основных
принципах развития информационного общества в Украине на 2007-2015 годы», является стремление
построить ориентированное на интересы людей, открытое для всех и направленное на развитие
информационное общество, в котором каждый мог бы создавать и накапливать информацию и знания,
иметь к ним свободный доступ, пользоваться и обмениваться ими, чтобы предоставить возможность
каждому человеку в полной мере реализовать свой потенциал, содействуя общественному и личному
развитию и повышая качество жизни.
Информационное общество определяется как степень в развитии современной цивилизации,
характеризующаяся увеличением роли информации и знаний в жизни общества, ростом доли
информационных продуктов и услуг в валовом внутреннем продукте, созданием глобального
информационного пространства, обеспечивающего эффективную информационное взаимодействие
людей, их доступ к мировым информационным ресурсам и удовлетворение их социальных и личностных
потребностей в информационных продуктах и услугах.
Информационное общество базируется на информационных технологиях,
«интеллектуальных» компьютерах, автоматизации и роботизации всех сфер и отраслей экономики и
управления, единой новейшей интегрированной системе связи. Это обеспечивает каждому лицу доступ к
любой информации и знаниям и предопределяет радикальные изменения во всей системе общественных
отношений.
5. Потреба як джерело трудової активності
Джерелом трудової активності особистості є її органічні та духовні потреби, прикладом яких може
бути само визнання чи матеріальна забезпеченість.
Потреба - це вимога, яка виявляє залежність людини від певних умов, необхідних для її життя та
діяльності Потреби завжди відображають стійкі життєво важливі залежності організму від
середовища.
Самовираження
Поваги
Соціальні
Безпеки та захищеності
Фізіологічні
6. Спонуки та регулятори трудової активності
Внутрішніми спонуками до дій стають мотиви, які є результатом усвідомлення особистістю своїх потреб і
виявляються в конкретних прагненнях їх задовольнити.
Мотив — це реальне спонукання, яке змушує людину діяти в певній ситуації, за певних життєвих
обставин.
Поширеними мотивами людської активності є інтереси.
Інтерес - це стійке, вибіркове, емоційно забарвлене прагнення особистості до життєво важливих об'єктів.
Інтереси виникають на основі потреб, але не зводяться до них.
7. Переконання - це система мотивів особистості, що спонукає її діяти відповідно до своїх поглядів і
принципів. Підґрунтя переконань становлять знання, які є для людини істинними, незаперечними, в
яких вона впевнена.
Переконання особистості можуть виявлятися в різних сферах її життя та діяльності і залежно від
цього поділятися на моральні, інтелектуальні, естетичні тощо.
Переконанім стають потужною рушійною силою за умови, що дії, які зумовлюються цими
переконаннями, стають звичними. К. Д. Ушинський добру звичку називав моральним капіталом,
вкладеним людиною у свою нервову систему. Капітал звички від вживання зростає і дає людині
змогу плідно застосовувати свою дорогоцінну силу свідомої волі, не витрачати зусиль своєї
свідомості та волі на боротьбу з труднощами, які були вже подолані.
8. Ідеал - це образ реальної людини або створеного особистістю взірця, яким вона керується в житті
протягом певного часу, визначає програму майбутнього самовдосконалення.
Роль мотивів особистості відіграє психологічна установка.
Установка - це не усвідомлюваний особистістю стан готовності до діяльності, за допомогою якої може
бути задоволена та або інша потреба.
Установка може виявлятися у стандартизованих судженнях, некритично засвоєних людиною під час
спілкування з іншими людьми, в упередженості, у виокремленні з оточення того, що має для неї
важливе, життєве значення.
9. Здатність людини передбачати результати
своєї діяльності як науковий напрям
Антиципація - це здатність людини передбачати результат своєї діяльності.
Психологія антиципації як науковий напрям відокремилась у самостійне поле
досліджень порівняно недавно - на початку 80-х років двадцятого століття. Це
відокремлення пов`язане передусім з працямиЄ.М.Суркова та Б.Ф.Ломова, які
вперше систематизували накопичений у психології матеріал з вивчення
антиципації. До цього антиципація вивчалася у багатьох, часто не пов`язаних
один з одним напрямках.Термін «антиципація» хоч і використовувався у
психології ще з часів В.Вундта, проте до Є.М.Суркова та Б.Ф.Ломова йому ніхто
не надавав інтегративного, узагальнюючого статусу відносно всіх інших
понять, що описують прояви антиципування.
13. Література
Побережна Г. Мотивація як складова ефективного управління персоналом організації
/Г. Побережна. – К. : Економіка АПК, - 2000. -С. 78-83.
Роль мотивації у підвищенні ефективності використання трудового потенціалу : зб.
наук. праць / наук. ред. І.К. Бондар. – Київ. : НАН України, 2004. – С. 76-79.
Ломов Б. Ф., Антиципация в структуре деятельности / Б. Ломов Е. Сурков, - М. : Наука,
1980. – 280 с.
Вікіпедія [Електронний ресурс]/Режим доступу: http://uk.wikipedia.org , вільний, мова
укр.
Навчальні матеріали онлайн [Електронний ресурс]/ http://pidruchniki.com , вільний,
мова укр.
