девіантна поведінка

2. • Термін «харчова поведінка» було
уведено для позначення сукупності дій,
здійснюваних у процесі харчування,
якісних і кількісних характеристик
споживаного живильного раціону.
Розглядаючи харчову поведінку як процес вживання їжі,
наслідки якого відбиваються на фізичному стані людини, то
надмірна, або недостатня вага є результатом порушень харчової по-
Ведінки. Особливості харчової поведінки впливають на формування
фізичної складової Я-концепції (Я-фізичне), а також на когнітивний
та емоційний розвиток особистості.

3. Адекватна харчова поведінка
-споживання харчових речовин по складу, кількості, формі,
способу вживання й приготування відповідає харчовій потребі
організму в живильних речовинах і енергії залежно від стану
ферментних систем, енерговитрат, біоритмів, особливостей
харчової мотивації, підвищення рухової активності. Це
сукупність форм поведінки людини, що включають режим
(частота, розподіл у часі), темп (швидкість) приймання їжі,
переважне споживання окремих видів продуктів,
спонукальні причини і приводи до приймання їжі,
суб’єктивне відношення до процесу
харчування

4. Порушення харчової поведінки
• це комплекси симптомів, що виникають внаслідок
тривалого впливу поведінкових, емоційних,
психологічних і соціальних факторів.
• Означає такі відхилення у вживанні їжі, які не є
хворобою, але перешкоджають повноцінному
функціонуванню людини. До порушень харчової
поведінки відносять, екстернальний,
емоціогенний та обмежувальний тип
харчової поведінки. Також можна
розділити на п'ять видів: нервову
анорексію,булімію, перекручення
апетиту, тривале пережовування і
переїдання.

5. Психологічні
фактори, які
впливають на
виникнення
порушень
депресії,
страхи, гнів почуття
відсутності
або
недостатності
контролю над
власним
життям
Низька
самооцінка
Труднощі у
вираженні
емоцій та
почуттів
Незадоволенсть
життям
насмішки з
приводу
форм або
ваги
самотність,
конфліктні
відносини в
родині

6. Екстернальна харчова
поведінка
• пов’язана з
підвищеною
чутливістю до
зовнішніх стимулів
споживання їжі:
люди з такою
поведінкою їдять не
у відповідь на
внутрішні стимули, а
на зовнішні: вітрина
продуктового
магазину, гарно
накритий стіл,
вигляд людини, що
їсть, реклама
харчових продуктів і
т.д.
Емоціогенна харчова
поведінка
• стимулом до
приймання їжі є не
голод, а емоційний
дискомфорт.
Продукти
харчування для
людей з
емоціогенною
харчовою
поведінкою є
своєрідними ліками,
тому що дійсно
приносять їм не
тільки насичення,
але й заспокоєння,
задоволення,
релаксацію,
знімають емоційну
напругу
Обмеж-
увальна харчова
поведінка
• полягає у харчовому
самообмеженні,
дотриманні строгої
дієти.
Строгої дієти не
можна
дотримуватися
тривалий час, і
зазвичай їй на зміну
приходять періоди
вираженого
переїдання

7. Анорексія
• - серйозне порушення харчової поведінки, яка
проявляється повною відмовою від прийому їжі, при
цьому у хворого збережений апетит. Переважна
більшість хворих - дівчата,тільки від 4 до 10% хворих -
чоловіки. У типових випадках, коли розвивається
нервова анорексія, хворі неймовірним вольовим
зусиллям змушують себе відмовлятися від їжі,
незважаючи на сильний голод. Тобто хворий свідомо
прирікає себе на голодування. Починається втрата ваги.
• Згодом сама думка про їжу стає настільки огидною для
хворого, що одне тільки згадка про неї може
спровокувати блювоту або нудоту. В кінці кінців в
організмі хворого наступають настільки виражені зміни,
а втрата ваги стає настільки значною, що прийом їжі стає
неможливим не тільки з психологічних, але і з чисто
фізичних причин. Об'єм шлунка зменшується,
перетравлення їжі сповільнюється. Зникають напади
голоду.

9. Медики вважають, що в
цивілізованих країнах від анорексії
страждають приблизно 2-5% дівчат і
молодих жінок. І що найсумніше - цифри ці
щороку зростають. Дівчата хворіють
частіше юнаків; співвідношення чоловіків і
жінок 1:10. Хоча останнім часом
почастішали випадки захворювання і серед
чоловіків. Лікарі стверджують, що в цілому
число хворих в останні десятиліття
збільшилася - вони називають це
"анорексичним вибухом у популяції".

10. Булімія
• серйозне, довго поточний розлад харчової
поведінки, що виявляється чергуванням
приховуваних хворим епізодів переїдання
і штучно викликаються після таких епізодів нападами
блювання (іноді хворий застосовує інші способи очищення
шлунку - проносні, сечогінні або клізми). Деякі хворі
булімією голодують після нападів обжерливості. Така
обжерливість полягає в безперервному поглинанні їжі.
Після циклу переїдання-очищення хворий відчуває почуття
ненависті і відрази до себе. Іноді розвивається депресія,
перебуваючи в якій, хворий іноді всерйоз думає про
самогубство

12. Так як хворі зазвичай ретельно
приховують своє захворювання,
точна його статистика невідома.
95% хворих - жінки. Вік
коливається від 10 до 50 років,
хоча в більшості своїй хворіють
люди у віці від 13 до 31 року.