2. • Форма організації навчання — зовнішнє вираження
узгодженої діяльності вчителя та учнів, що
здійснюється у встановленому порядну і в певному
режимі.
• Використовують класно-урочну систему навчання -
навчальна робота проводиться з групою учнів
постійного складу, однакових віку й рівня підготовки у
формі уроку.
• Відповідно до Закону України «Про загальну
середню освіту» наповнюваність класів
загальноосвітніх навчальних закладів не повинна
перевищувати 30 учнів. Тривалість уроків становить:
у перших класах — 35 хвилин, у других — четвертих
— 40, у п'ятих — дванадцятих класах — 45 хвилин.
3.
4.
5.
6.
7. До організаційних форм
навчання, що використовують:
• 1. урок,
• 2. семінар,
• 3. практикум,
• 4.факультатив,
• 5. екскурсія,
• 6. предметний гурток,
• 7. консультація,
• 8. домашня навчальна
робота.
• У вищих навчальних
закладах до них
додаються:
• 9. реферат,
• 10.курсова,
• 11. дипломна роботи.
8. 1. Урок.
• Урок — форма організації навчання, за якої
вчитель проводить заняття з групою учнів
постійного складу, одного віку й рівня
підготовки впродовж певного часу й
відповідно до розкладу.
• класифікації уроків:
а)урок засвоєння нових знань;
б) урок формування вмінь і навичок;
в) урок застосування знань, умінь, навичок;
г)урок узагальнення і систематизації знань;
д)урок перевірки, корекції знань, умінь інавичок;
е)комбінований урок.
9. Структурні елементи уроку які
складається з восьми етапів:
• Формулювання мети і завдань.
• Визначення обсягу і змісту навчального
матеріалу.
• Вибір форм, методів і прийомів навчання.
• Наочно-технічне оснащення уроку.
• Визначення змісту й методики виконання
домашнього завдання.
• Складання плану-конспекту уроку.
• Перевірка готовності вчителя до уроку.
• Перевірка готовності учнів до уроку.
10. 2.Семінар 3.Просемінарське заняття
• Семінар (лат.— розсадник) —
організаційна форма
навчання, яка передбачає
обговорення проблем, що
стосуються прочитаної лекції
чи розділу курсу.
• Семінарські заняття
поділяють на:
просемінарські (підготовчі),
власне семінарські заняття у
школі (9—12 клас)
й у вузі та семінари —
конференції.
• Це перехідна від уроку
форма організації
пізнавальної діяльності
учнів через практичні й
лабораторні заняття, в
структурі яких є окремі
компоненти
семінарської роботи, до
вищої форми — власне
семінарів.
11. 4. Власне семінарське заняття.
• Семінар — розгорнута бесіда. На цьому семінарі
тему поділяють на невеликі за обсягом, але органічно
пов'язані між собою питання, які формулюють як
пізнавальні, так і проблемні завдання.
• Є кілька видів власне семінарських занять:
- розгорнута бесіда,
- доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і
творчих робіт,
- коментоване читання,
- розв'язування задач,
- диспут.
12. 5. Практикум.
• Це один із видів лабораторних робіт у старших
класах загальноосвітньої та у вищій школах.
• Головна мета: на практиці застосувати сформовані
раніше вміння і навички, узагальнити й
систематизувати теоретичні знання, засвоїти
елементарні методи дослідницької роботи з фізики,
хімії, біології тощо.
• - самостійне виконання практичних і лабораторних
робіт.
• - відводиться 10— 15 годин навчального часу
протягом 2—3 тижнів.
• - Складають також графік почергового виконання
ними завдань, спостережень, експериментів.
13. 6. Факультатив.
• Ним є навчальний предмет,
курс, що вивчається
студентами, учнями старших
класів за бажанням з метою
поглиблення знань. У школі
ця форма організації
навчання використовується
як єднальна ланка між
уроками та позакласними
заняттями (7—9 класи) і
сходинка від засвоєння
навчального предмета до
вивчення науки, спосіб
ознайомлення учнів із
методами наукового
дослідження (10—12 класи).
• бувають:
• — з поглибленого вивчення
навчальних предметів;
• — з вивчення додаткових
дисциплін;
• — з вивчення додаткової
дисципліни із здобуттям
спеціальності;
• — міжпредметні.
14. 7. Екскурсія.
• Як форма організації
навчання вона виникла
у XVIII — на початку XIX
ст. На відміну від уроку
екскурсія не може бути
жорстко обмежена в
часі.
• Головний її зміст
полягає у сприйманні
предметів і явищ у
природній обстановці.
• Поділяють:
• — за відношенням до
навчальної програми:
програмні та
позапрограмні;
• — за змістом: тематичні
й комбіновані;
• — за часом проведення
щодо матеріалу, який
вивчають: вступні,
поточні й підсумкові;
• — щодо навчального
предмета: ботанічні,
зоологічні, хімічні,
фізичні та ін.
15. 8. Предметний гурток.
• Гуртки створюють із різних
навчальних предметів
(математики, фізики, хімії,
літератури та ін.). Завданням
предметних гуртків є
поглиблення набутих знань,
розвиток інтересів і здібностей.
Окрім систематичних занять,
учасників гуртків залучають до
масових виховних заходів:
тематичних вечорів, конкурсів,
олімпіад, тижнів і місячників
знань, випуску стіннівок,
радіогазет, альманахів.
• Це сприяє поглибленню знань і
підвищує інтерес до навчальних
предметів не тільки учасників
предметних гуртків, а й інших
школярів.
• Організовуючи роботу
предметного гуртка, педагог не
повинен забувати про моральне,
трудове, естетичне й фізичне
виховання. Він має дбати про
високу організованість і
дисципліну під час занять. Слід
залучати до роботи гуртків
якомога ширшу аудиторію,
забезпечувати активність і
самостійність кожного учасника.
16. 9. Консультація.
• Суть її полягає в розтлумачуванні учням, студентам
складних для пізнання й осмислення проблем.
Передусім у консультуванні виникає потреба тоді,
коли вони стикаються з певними труднощами під час
самостійного опрацювання навчального матеріалу
або виконання домашніх завдань.
• Консультуючи, викладач не дає готових відповідей, а
спрямовує пізнавальну діяльність так, щоб учні,
студенти самостійно зрозуміли питання, виконали
складне завдання, збагнули суть матеріалу, який
вивчають.
17. 10. Індивідуальні завдання у
вищій школі.
• Реферат— короткий
письмовий виклад
основних висновків учення,
наукової праці,
дослідження, змісту книги
або огляд друкованих
джерел на певну тему.
• Курсова робота.
• Призначена для
закріплення, поглиблення і
узагальнення знань,
одержаних студентами під
час навчання..
• Дипломна обота. Студент
виконує її на
завершальному етапі
навчання у вищому
навчальному закладі. Вона
передбачає розширення і
поглиблення теоретичних
знань, закріплення
практичних умінь та
навичок із спеціальності,
застосування їх при
вирішенні конкретних
проблем виробництва.
