Відкрита лекція на тему «Біологічний захист рослин у теплицях»
психічне здоров’я людини
1. Знання законів життя є важливіші багатьох інших знань,
а знання, які ведуть нас до самовдосконалення, є найважливіші знання
Г. Спенсер
Одним із
найважливіших
компонентів
індивідуального здоров'я
людини - є психічне
здоров'я, яке
взаємопов'язане із
фізичними та духовними
структурними
компонентами здоров'я
людини. Мабуть не один раз
Ви спостерігали за
роздратованим касиром у
касі, коли стояли у черзі,
або водієм, який нервово
сигналить, або кричить на
пішоходів, а можливо й самі
потрапляли під вплив
негатив них емоцій. І ця
тенденція не є
випадковістю, тому, що за
даними ВОЗ кожен третій
мешканець України має
відхилення саме у стані
психічного здоров'я. Це
виражається у появі таких
патологічних станів, як
астенічні та невротичні
стани, депресія, вегето-
судинна дистонія та ін. Такі
хворобливі психоемоційні
стани не можуть не
впливати на фізичне
здоров'я і можуть привести
до серйозних серцево-
судинних захворювань і
різноманітних роз ладів у
функціонуванні органів та
систем всього організму.
ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ
– ЗАЛОГ ЩАСТЯ– ЗАЛОГ ЩАСТЯ
Підходячи до цього
питання з позиції
системного під ходу,
правомірно стверджу вати,
що відновлення здоров'я
людини повинно складатися
з певного комплексу дій, які
будуть позитивно та
всебічно впливати на
організм людини.
По-перше, треба
звернути увагу на те, який
ви ведете спосіб життя.
Встановіть для себе
оптимальний режим дня.
Визначте для себе час, коли
б ви могли харчувати ся,
працювати й відпочивати.
Включіть до своєї
життєдіяльності певне
фізичне на вантаження, що
спричиняє посилене
виділення ендорфінів у
кров. Ендорфіни вик
ликають стан своєрідної
ейфорії, відчуття радості,
фізичного і психічного
комфорту, затамовують
почуття голоду, болю,
невпевненості у собі, отже,
значно покращують
психоемоційний фон
людини. Рекомендовано
застосовувати фізичне
навантаження такого об'єму
й інтенсивності, від якого б
ви не відчували гострого
виснаження, а навпаки, щоб
це сприяло гарному
самопочуттю. До активних
занять фізичними вправами
можна включати:
прогулянки на свіжому
повітрі, бажано на території
парків й озеленених місць,
біг підтюпцем, а також
використання комплексів
ранкової гімнастики та інші
доступні й не складні види
та форми фізичної
активності.
По-друге, намагайтеся
не піддаватися впливу
негатив них емоцій, а
налаштовувати себе на
оптимістичний лад.
Позитивні емоції сприяють
створенню "ланцюгової
реакції" доброзичливості,
яка позитивно впливає на
стосунки з оточуючими вас
людьми. Ще стародавні
східні філософи говорили
"Не дозволяйте ніколи
незадоволеності,
презирству, жадібності,
ревнощам та іншим низьким
інстинктам торкнутися
вашого розуму. Такі емоції
створюють негативні
струми, отруюють розум і
тіло, результатом чого буде
хвороба. Дисциплінуйте
ваші емоції, будьте
щасливими і не дозволяйте
зовнішнім обставинам
впливати на вас!" І дійсно
поведінка й вчинки людини
в значній мірі обумовлені її
життєвою філософією,
складом думок і особистими
якостями. Не випадково
винуватцями конфліктних
ситуацій частіше за все є
егоїстичні, надмірно
честолюбні, зарозумілі,
заздрісні, злопам'ятні,
мстиві люди. Для
попередження конфліктів
психологи та
психогігієністи
2. рекомендують кожній
людині постійно прагнути
до подолання негативних
якостей свого характеру,
виховуючи позитивні, до
них належать: повага до
людей, ввічливість,
скромність, тактовність,
благородність тощо. І
взагалі не шкодуйте казати
людям просто добрі,
позитивні слова, адже це
набагато краще та
корисніше як для вас так і
для оточуючих вас людей.
У ЦЬОМУ НОМЕРІ:
Що таке психічне здоров'я– 1
ст.
Гармонія – 1
ст.
Самосвідомість – 2
ст.
Самовиховання – 2
ст.
Почуття – 2
ст.
Навичка – 2
ст.
Звичка – 2
ст.
Перевиховання – 2
ст.
Виправлення – 2
ст.
3. ВНУТРІШНЯВНУТРІШНЯ
ГАРМОНІЯ – ШЛЯХ ДОГАРМОНІЯ – ШЛЯХ ДО
ПСИХІЧНОГОПСИХІЧНОГО
ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Гармонія – це процес
взаємного погодженого
розвитку.
(М.Ф. Моісеєв).
Безумовно в процесі
цього розвитку,
погодженість зрос-тає.
Гармонізація як прагнення
до гармонії представляє
собою ціннісну
перспективу, норму
поведінки, яка реалізується
в певних соціальних і
гносео-логічних обставинах.
У рамках діалектичної
концепції єдності людини і
при роди гармонізацією
буде не зведення людини до
природи, не максимально
можливе збіль-шення
функціональних зв’язків
між людиною та природою,
і не чисте споглядання нею
приро-ди, а досягнення
злагоди між розвитком
природного середо-вища і
сутнісних природних
потенціалів людини.
Людина мусить жити в
злагоді з навколишньою
при-родою. Зрозуміло, що
це положення не суперечить
тому, що людина повинна
дотриму-ватися своєї
внутрішньої природи. Більш
того, саме відповідність
людини своїй внутрішній
природі веде до її злагоди з
зовнішнім світом.
Внутрішня гармонія в самій
людині є суттєвою за
порукою гармонії
зовнішньої.
Розвиток внутрішньої
гармонії це одне з наваж-
ливіших завдань ще й тієї
при чини, що лише в стані
спокою нормально
протікають усі психічні
процеси, а коли здорова
психіка фізіологічний стан
організму зазвичай теж у
нормі.
Самосвідомість –
складна психологічна
структура, яка включає в
себе такі особливі
компоненти: 1.усвідомлення
своєї тотожності; 2. усві-
домлення власного "я", як
активного, діяльнісного
начала; 3. усвідомлення
своїх психіч-них
властивостей і характери-
стик; 4. певну систему соці-
ально-моральних
самооцінок.
Самовиховання —
свідома діяльність людини,
спрямована на вироблення у
себе позитивних рис і
подолання негативних.
Самовиховання потребує:
1. активного усвідомлення
особистістю свого “я”
(самосвідомість);
2. відносин з оточуючим світом
(світогляд);
3. свого життєвого досвіду;
4. самого процесу роботи над
собою.
5. психічної активності особистості
(уяви, пам’яті, уваги та ін.).
6. самоаналіз і самооцінка своїх дій
і якостей.
Завершальний етап
форму-вання особистості
міцно пов'я-заний із
триєдиною основою цілі
виховання — вихованням
інтелектуальної, емоційної,
во-льової її сфер. Однак
про-відною в
самовиховуючому процесі є
вольова сфера, яка
забезпечує саморегуляцію
внутрішнього світу людини
згідно з оточуючою
дійсністю. Провідні функції
волі — забезпечення
психічної само-регуляції
поведінки і діяль-ності,
керування психічними
станами, зміна діяльності в
зв'язку з обставинами,
зв'язок між внутрішнім
станом і середовищем — в
даному випадку повністю
знаходять своє само
вираження. Воля активізує
особистість в зв'язку з її
цілями, установками,
мотивами поведінки,
завдан-нями практичної
діяльності. Воля виступає
як основний механізм
процесу самови-ховання, в
поєднанні з емоціями
виконує в духовному світі
особистості регулятивні
функції і завжди пов'язана з
моральністю та інтелектом.
Почуття — психічні
стани і процеси, в яких
відображено емоційний бік
духовного світу людини, її
суб'єктивне пере-живання
подій та емоційне ставлення
до навколишнього світу.
Керувати своїми
почуттями і психічними
станами можна,
використовуючи такі
методи як:
самопідбадьорювання, са-
мопереконання, самоаналіз,
са-монавіювання,
аутогеннетрену-вання.
Виховання свідомості та
емоційно-почуттєвої сфери
має поєднуватися з
формуванням навичок і
звичок, поведінки.
Навичка — психічне
но-воутворення, завдяки
якому індивід спроможний
викону-вати певну дію,
раціонально, з належною
точністю і швид-кістю, без
зайвих затрат фізик-ної та
нервово-психічної енергії.
Звичка — схильність
лю-дини до відносно
усталених способів дій.
Навички і звички
поведінки формуються у
процесі ціле спрямованої,
систематичної діяльності
учнів, у якій вони
набувають необхідного
досвіду поведінки. Тому
важливо враховувати
наявний у шко-лярів досвід
4. попередньої пове-дінки»
збагачуючи позитивне
надбання й долаючи
негативні звички.
Формування навичок і
звичок поведінки потребує
поступовості й
систематичності
вправляння, посильності та
доцільності поставлених
вимог, відповідності їх
рівневі роз-витку учнів і є
успішним лише за
дотримання педагогами і
батьками єдиних вимог до
учнів.
Перевиховання -
виховний процес, спрямований
на по долання негативних рис
особистості, що сформувалися
під впливом несприятливих
умов виховання.
Виправлення — складний
психічний процес перебудови
особистості, що відбувається
під впливом перевиховання і
самостійної роботи
особистості над усуненням
відхилень у своїй свідомості та
поведінці.