Successfully reported this slideshow.

More Related Content

You Might Also Like

Related Audiobooks

Free with a 30 day trial from Scribd

See all

Тема 5

  1. 1. 1 НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТУНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇКАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ «Психологія спілкування»«Психологія спілкування» Лекція 5Лекція 5 Ділове спілкування
  2. 2. 2 ПЛАН 1. Поняття «ділове спілкування». 2. Форми ділового спілкування. 3. Ділова бесіда як основна форма ділового спілкування.
  3. 3. 3 Ділове спілкування Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями. Ефективне ділове спілкування — це не стільки обмін значеннями, скільки обмін думками. Більше того, це пошук спільного рішення. – це процес установлення і розвитку взаємодії із суб’єктами спілкування, змістом якого є сумісна діяльність
  4. 4. 4 Особливості ділового спілкування Наявність певного офіційного статусу об‘єкту Спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів підтримку зв'язків між представниками взаємозацікавлених організацій Відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам Передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки Конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола Взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів Значущість кожного партнера як особистості Безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.
  5. 5. 5 Форми ділового спілкуванняФорми ділового спілкування ділова бесіда (зустрічі, переговори, дискусії); ділові переговори; ділові наради; ділові збори; ділові сніданки, обіди, вечері. Ділова бесіда – це мовне спілкування представників різних установ чи фірм, що мають необхідні права від своїх організацій та фірм з метою встановлення ділових відносин, вирішення ділових проблем чи відпрацювання конструктивного підходу до їх вирішення. Ділові переговори – це спільна діяльність одного суб’єкта з іншим, що приводить до ефективного вирішення спірних питань і суперечностей з оптимальним урахуванням потреб обох сторін.
  6. 6. 6 Форми ділового спілкуванняФорми ділового спілкування Ділові наради – це групове осмислення й вирішення проблеми організації чи установи. Мета наради – спільно обговорювати важливі питання, аналізувати їх, висловлювати свої думки, пропозиції, погоджувати позиції тощо. Ділові збори – це форма обговорення спільної проблеми, вони проводяться з метою її осмислення.
  7. 7. 7 ВИДИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Залежно від змісту у діловому спілкуванні можуть траплятися такі його взаємозв'язані види; товариське, приятельське, робоче, випадкове, професійне, формально-поверхове. Безпосереднє спілкування — це мовне спілкування у найбільш розвиненому вигляді. Воно підкріплюється мімікою жестами, інтонацією тощо. По суті, в цьому виді спілкування вся людська сутність стає своєрідним його «знаряддям» Спілкування суттєво впливає на розвиток усіх потреб людини; в ньому завжди наявний комунікативний момент. Опосередковане спілкування виникло на основі безпосереднього. До нього відносять письмо (зауважимо: тут має місце втрата міміки, жестів, інтонації тощо), масові засоби інформування: газети, радіо, телебачення, книги, відео, комп'ютерна мережа, музичні записи тощо.
  8. 8. 8 Фази спілкування Ділове спілкування, як певний процес взаємодії людей, має свою стратегічну лінію, тактику проведення, а також певні фази. Початкова фаза — протягом якої встановлюють вихідні контакти, настроєність на спілкування, йде орієнтація в ситуації. У цій фазі постає завдання; спонукати ділового партнера до спілкування, зацікавити, створити максимальне поле для обговорення проблем. Тут також оцінюється стан партнера, визначаються стратегія і тактика спілкування, вибирається певний тон взаємин, виявляється намір партнера і йде орієнтація в розподілі ролей. Основна фаза — протягом якої реалізується певна послідовність дій, а саме: встановлюється проміжна та кінцева мета спілкування, виконуються безпосередні мовні, немовні та документальні контакти, йде взаємний аналіз вихідних та проміжних пропозицій, пошук узгодження рішень, відбувається розподіл ролей за принципом «домінування- підпорядкування», визначення перспектив спілкування. Завершальна фаза — протягом якої формулюються підсумки ділової взаємодії, відбувається вихід із контакту, формуються основи для подальшої взаємодії.
  9. 9. 9 Стратегія і тактика спілкування Стратегія ділового спілкування передбачає постановку певної цілі, яка стимулює волю учасника спілкування, заставляє його діяти усвідомлено, інтенсивно, мобілізувати свої здібності, знання, досвід, уміти підпорядковувати свої сили досягненню цієї мети. Тактика ділового спілкування передбачає вибір певної моделі поведінки, яка в конкретній ситуації буде найбільш сприятливою у досягненні поставленої мети. Ґрунтується тактика спілкування на певних засадах, найважливішими з яких є: наявність декількох варіантів поведінки в однотипній ситуації і вміння оперативно ними скористатись; недопущення конфронтації чи конфліктів з діловим партнером; вміле використання механізмів людської взаємодії, прихильності, симпатії, антипатії, довіри, поваги і т.п.); О уважне ставлення до нових, хоч і незвичних на перший погляд ідей, думок; освоєння тих моделей поведінки, які приносять успіх у ділових стосунках; вміння подати себе, правильно оцінювати реакцію партнерів, вловлювати найменші зміни в ситуації.
  10. 10. 10 Рівні ділового спілкування У тактиці спілкування розрізняються сім можливих його рівнів, знання яких дає змогу краще розібратись в ситуації, глибше ЇЇ зрозуміти, зробити певні висновки, що стосуються як сиcтеми управління, так і встановлення підприємницьких контактів. Психологи називають такі рівні: примітивний, маніпулятивний, стандартизований, конвенціональний (погоджувальний), ігровий, діловий, духовний. Підлещуватись — значить говорити іншому те, що імпонує його самозакоханості, тобто діяти всупереч власній совісті особливо коли мова йде про оцінку іншої людини, котра займає вищу посаду.
  11. 11. 11 Стилі спілкування індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка проявляється за будь-яких умов взаємодії — в ділових стосунках, у стилі керівництва, у способах прийняття рішень та розв’язання конфліктів, в обраних прийомах впливу на людей. Стилі спілкування мають своєрідне емоційно-вольове забарвлення, яке визначається темпераментом, психофізіологічними та індивідуальними особливостями людини, арсеналом її вербальних та невербальних засобів. Ознаки авторитарного стилю: ділові, короткі розпорядження; чітка мова, казенний, непрозорий тон; емоції та етичні моменти не беруться до уваги. Позиція лідера — поза групою. Справи у групі плануються заздалегідь, визначаються лише поточні, безпосередні цілі. Голос керівника - вирішальний. Ознаки демократичного стилю: товариський тон, інструкції подаються у формі пропозицій. Похвала та догана — з поясненнями. Розпорядження та заборони — з дискусіями. Позиція лідера - всередині групи. Всі заходи плануються колективно. За реалізацію пропозицій відповідають всі. Пропозиції обговорюються. Ознаки ліберального стилю: рівень — конвенціональний, погоджувальний, відсутність елементів схвалення чи догани. Позиція лідера майже не помітна для групи. Процеси в колективі відбуваються самі по собі. Лідер не дає вказівок; наявна безліч потурань. Робота розподіляється, виходячи з окремих інтересів або йде від одного лідера.
  12. 12. 12 Правила поведінки з колегами по роботі  Необхідно бути приязним, ввічливим і привітним зі своїми співробітниками.  Вітатись необхідно потиском руки при зустрічі (чоловіка чи жінки) вперше або коли не бачили когось довгий час  Необхідно дивитись в обличчя співрозмовнику  Треба показати, що уважно слухаєш інших, реагувати правильно очима, а коли це необхідно - кивати головою  Робочий час потрібно використовувати для роботи, а не для розмов із сім`єю та друзями  Розмовляти треба неголосно
  13. 13. 13 ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ 1. Ділове спілкування і манера поведінки. 2. Форми ділового спілкування. 3. Ділова зустріч. 3. Обмін діловою інформацією. 4. Психологічні прийоми впливу на партнера.
  14. 14. 14 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учебник. – 2-е изд. / Г.В.Бороздина. – М.: ИНФРА, 2008. – 295с. 2. Варій М.Й. Психологія: Навчальний посібник / М.Й.Варій. – К.: «Центр учбової літератури», 2007. – 288с. 3. Загальна психологія: Підручник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464с. 4. Крутоцкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед. училищ / В.А.Крутоцкий. – М.: Просвещение, 1980. – 352с 5. Ковальчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг.ред. М.С.Корольчука. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 320с 6. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник /С.Д.Максименко. – Видання друге, перероблене та доповнене. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 272с.

×