2. Номограма – це спеціальна діаграма, яка розроблена Д.Франкеном
для оцінки деяких рис свого характеру, а саме: соціальності,
оптимізму, душевної щедрості, асертивності, самоконтролю,
самоповаги та комунікабельності.
6. Характер — комплекс психічних особливостей людини, що
виявляються в її поведінці та діяльності, ставленні до суспільства,
праці, колективу, до себе.
7. Характер — це особливі прикмети, риси, котрих людина набуває в
суспільстві. Таких рис психологи налічують декілька тисяч. Характер
утворюється із сукупності стійких індивідуальних особливостей
особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та
спільній діяльності людей. Характер зумовлює типові для
особистості засоби поведінки, вчинки у стосунках з іншими. Знаючи
характер людини, можна передбачити, як вона буде діяти за тих чи
інших умов; характер — це певна програма поведінки. В ньому
можна виділити провідні та другорядні риси. Є цільні, суперечливі,
сильні, вольові та слабкі характери.
8. Сила характеру. Людина з таким характером уміє добиватися
поставленої мети, переборювати труднощі, відстоювати свої
переконання, розвивати духовну діяльність, виявляти мужність.
Слабкість характеру. Проявляється в легкодухості, ваганні,
нерішучості, нестійкості поглядів, піддатливості.
Оригінальність характеру. Виявляється в індивідуальній своєрідності
людини, в тому, що її різко відрізняє від інших. Наприклад, підвищена
чутливість, зайва замкненість.
Цільність характеру. Являє собою погодженість ставлень
людини до різних проявів життя (єдність слова і діла).
Твердість характеру означає послідовність,
наполегливість у досягненні мети, відстоювання
поглядів і т. д.
9. Структура рис характеру виявляється у
тому, як людина ставиться:
До інших людей, демонструючи увагу, принциповість, прихильність,
комунікативність, миролюбність, лагідність, альтруїзм,
дбайливість, тактовність, коректність або протилежні
риси;
До справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність,
рішучість,ретельність, точність, серйозність, ентузіазм,
зацікавленість або протилежні риси;
До речей, демонструючи при цьому бережливість,
економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;
До себе, виявляючи розумний егоїзм, впевненість у собі,
нормальне самолюбство, почуття власної гідності
чи протилежні риси.
10. Характер формується з перших днів життя людини до останніх
його днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку
характеру стають дорослі; у молодшому віці поряд із
наслідуванням на перше місце виступає виховання. А починаючи з
підліткового віку важливу роль у формуванні характеру відіграє
самовиховання. Характер може свідомо, цілеспрямовано
вдосконалюватися самою людиною завдяки зміні соціальної
поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими людьми.
11. Умови формування характеру:
Виховання
Формування системи знань і переконань людини в
необхідності виявляти типову поведінку в типових
ситуаціях
Формування за допомогою вправ, навичок і звичок бажаної
форми поведінки
Організація вправ і самого процесу поведінки таким
чином,щоб вона приносила людині позитивні емоції
Самовиховання
12. Потрібно знати, що характер можна змінювати протягом
усього життя людини.
14. Життєві цінності – це те, що люди цінують у своєму житті. До них
відносяться як переконання людини, так і її принципи та орієнтири. Це
своєрідний компас, що визначає не тільки долю людини, але і її взаємовідносини
в суспільстві. Життєві цінності починають формуватися вже в дитинстві,
вони створюють фундамент всього подальшого життя.
Цінності — те, що ми вважаємо важливим для себе, відповідно до
чого оцінюємо все, що відбувається з нами. Цінності дають змогу
розрізняти добро і зло, корисне і шкідливе, правильне і неправильне.
Вони впливають на те, що ми думаємо і відчуваємо. Керуючись
своїми цінностями, ми робимо вибір і діємо, від
так перевіряємо, чи правильно вчинили.
15. Формування системи цінностей відбувається у три етапи:
Стадія імпринтингу (від народження приблизно до 7 років). У цей час
дитина підсвідомо наслідує цінності батьків.
Стадія моделювання (від 8 до 13 років). Вона переймає цінності своїх
друзів.
Стадія соціалізації (від 14 до 21 року). Відбувається формування і
усвідомлення власної системи (шкали) цінностей.
16. Знання себе
Вміння оцінювати
свої риси
Вольові зусилля
Досягати
поставленої мети
Аналізувати свої
вчинки
Уміння керувати
Не занепадати
духом від невдач
Наявність ідеалу
Рівень розвитку
колективу
17. Підсумки
Життєві цінності - цінності людини, реально організують її життя.
Людина може вибирати свої цінності, але якщо вона їх обрала, вони
стають над нею і вона їм підпорядковується. Цінності схожі на
правила, і те й інше є сукупність приписів, але якщо правила людина
іноді хоче обійти, то життєві цінності - це правила, внутрішньо
обов'язкові для людини, це те, за чим людина стежить сама і чого
змінити не може.
