"Вічні образи" світової літератури Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/8_klas/vichni_obrazi_u_svit_lit_dopomoga_uchnju/17-1-0-723

1. http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/8_klas/vichni_obrazi_u_svit_lit_dopomoga_uchnju/17-1-0-723 1
“Вічним” називають образ, який виходить за межі літературного твору і
має загальнолюдське значення. (Прометей, Дон Жуан, Гамлет, Ромео і
Джульєтта, Фауст, Дон Кіхот та ін.).
Вічні образи не втрачають актуальності протягом століть. Вони
трапляються у творах різних авторів (не лише в літературі, а й в інших видах
мистецтва), жанрів, напрямів. Їхні імена стають загальними назвами, часто
вживаються в ролі епітетів, вказують на певні риси людини або
літературного персонажа.
Вічні образи виникають на конкретному історичному підґрунті, проте
втілюють постійні колізії людської історії, закарбовують істотні риси
людських характерів, концентрують у собі одвічні шукання сенсу буття, що й
зумовлює звертання до них у подальшому.
Вічні образи сприймаються як символи певних рис людської натури.
Вони зосереджують у собі важливі риси людського характеру,
загальнолюдської моралі, філософії, психології, що цікавлять різні покоління
людей, кожне з яких шукає в їхніх долях, роздумах і вчинках співзвучність зі
своїми почуттями, розв'язання своїх проблем.
Українська література також має свої «вічні» образи, які порушують
корінні проблеми людського буття: образи Бояна, Ярославни, Байди, козака
Голоти та ін.

2. http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/dopomoga_uchnju_i_vchitelju/8_klas/vichni_obrazi_u_svit_lit_dopomoga_uchnju/17-1-0-723 2
Персонаж Втілення Автор
Прометей
альтруїзму, героїчної самопожертви
заради інших , безкорисливого
служіння людям; сили духу,
волелюбності і велич подвигу в ім'я
щастя людей
Есхіл (525 до н. е. — 456 до н. е.)
«Прометей закутий»,
Дж.Г.Байрон (1788- 1824) -
поема «Прометей (1816),
Й.В.Гете (1749-1832) –
незакінчена драма та ода
«Прометей»,
П.Б. Шеллі (1792-1822) - поема
„Звільнений Прометей” (1820),
Т. Шевченко (1814-1861) - поема
«Кавказ»,
Леся Українка (1871 – 1913) –
вірш «Хай буде тьма» (1897),
А. Малишко (1912—1970) –
поема «Прометей (1946)
Дон Кіхот
безкорисливої любові до
справедливості; служіння правді, добру,
готовність до самопожертви заради
високих ідеалів, шляхетності
М. Сервантес (1547-1616) –
роман «Дон Кіхот» (1605, 1615)
Мізантроп ненависті до людей, відлюдкуватості
Ж.Б. Мольєр (1622-1673) –
комедія «Мізантроп» (1666)
Скапен
шахрайства, готовності на будь-що, аби
йому було добре заплачено
Ж.Б. Мольєр (1622-1673) –
комедія «Витівки Скапена»
(1671)
Тартюф ханжества та лицемірства
Ж.Б. Мольєр (1622-1673) –
комедія «Тартюф» (1664)
Гарпагон скупості
Ж.Б. Мольєр (1622-1673) –
комедія «Скупий» (1668)
Яго підступності В.Шекспір (1564-1616) – трагедія
«Отелло» (1604)Отелло довірливості
Дон Жуан
(Гуан)
невтомного спокусника
Дж.Г.Байрон (1788- 1824) –
поема «Дон Жуан» ( 1817- 1821)
О.Пушкін (1799-1837) – трагедія
"Каменный гость",
Леся Українка (1871 – 1913) –
драма «Камінний господар»
Гамлет
нерішучості, сумнівів, вагання.
Це образ людини, яка розуміє свою
відповідальність у вирішенні конфлікту
добра і зла, яка стоїть на стороні добра,
але її внутрішні моральні закони не
дозволяють перейти до рішучих дій
В.Шекспір (1564-1616) – трагедія
«Гамлет» (між 1599 та 1601)
Ромео і
Джульєтта
самовідданого кохання
В.Шекспір (1564-1616) – трагедія
«Ромео і Джульєтта» (1595)
Фауст
нестримного прагнення людського духу
вперед
Й.В.Гете (1749-1832) -
філософська трагедія «Фауст»
(1768-1831)
Мефістофель скептичного заперечення
Маргарита приреченого кохання
Гобсек скупості
О. де Бальзак (1799-1850) -
повість «Гобсек» (1830)