https://svitliteraturu.com/load/zarubizhna_literatura/9_klas/dzhonatan_svift_anketa_pismennika/18-1-0-156

1. Я пишу не для слави,
Єдина моя мета – благо суспільства

2. Англо-ірландський письменник, сатирик,
публіцист, автор «Мандрів Гуллівера»,
церковний діяч
«Найвидатніший англомовний
прозаїк-сатирик усіх часів»
(Британська енциклопедія)

3. 30 листопада 1667 р.
Ірландія м. Дублін
Місце народження

4. Дитинство
Вихованням Джонатана займався його дядько, Годвін Свіфт,
відомий адвокат.
Батько – Джонатан Свіфт (1640-1667) – англійський судовий чиновник, помер ще до народження сина.
Мати - Ебіґейл, залишивши сина під опікою годувальниці, назавжди виїхала до Англії, де оселилася у
Лестерширі, у маєтку родини Темплів.

5. Початкова освіта:
ірландська школа - Кілкенні коледж
Вища освіта:
Трініті коледж Дублінського університету
1692 р. - звання магістра в Оксфорді
1702 р. - ступінь доктора богослов'я в
Триніті-коледжі
Освіта

6. У Лондоні Дж. Свіфт влаштувався на службу до Вільяма Темпля.
В.Темпль – відомий державний діяч, дипломат.
У маєтку Темпля (Мур-Парк) Свіфт познайомився з
найвідомішими людьми того часу – письменниками,
політиками.
Вільям Темпл Мур-Парк – маєток В.Темпля
На службі у Вільяма Темпля

7. У 1694 р. Дж. Свіфт прийняв духовний сан англіканської церкви.
Його призначили священиком в ірландське селище Кілрут.
Однак незабаром Свіфт повернувся на службу до Темпла.
Священник англіканської церкви

8. У 1696—1699 рр.
Дж. Свіфт написав сатиричні твори–памфлети
«Битва книг», «Казка діжки»
Початок творчості

9. Місце дії — бібліотека. Бібліотекар Бентлі, який надає
перевагу новим авторам, розкладає їхні твори на
найзручніших полицях.
Книги стародавніх авторів зчиняють бунт. Починається бій
між «давніми» і «новими». «Старі» — Гомер і Піндар,
Платон і Арістотель — поводяться гідно і мужньо; «нові»
діють хоч із запалом, проте не завше розсудливо.
«Давніх» підтримують боги Олімпу, «нових» — богиня
Критика, донька Невігластва і Пихи.
Поряд із Критикою виступають її діти — Марнославність,
Безсоромність, Галасливість, Тупість і Педантизм.
Триває бій. Хто переможе? Письменник повідомляє
читачам, що закінчення рукопису загубилося, а тому
результат битви невідомий.
«Битва книг»

10. «Казка діжки»
«Казка діжки» — сатира на тих, хто бере участь у релігійних чварах.
Центральний сюжет — притча про батьківський спадок і трьох братів —
висміювання фанатизму, недоліків католицизму, англіканства.
Свіфт тлумачив назву памфлету так: «Серед моряків існує звичай:
зустрівшись із китом, кидати в море порожню діжку, щоб цією
забавкою відвернути його увагу від корабля».
Корабель - «емблема держави».
«Діжка», яка повинна відвернути увагу від «корабля-держави», — це
релігійні суперечки. Втягуючи народ у ці чвари, держава відволікає
увагу народу від нагальних проблем і дбає про власну безпеку.
Вислів «казка діжки» - це «заплутана історія», «теревені», «нісенітниця».

11. Священник англіканської церкви
Після смерті В.Темпля, Свіфту дали (1700 р.) парафію Ларакор, Агер і Ратбегган, а також
призначили служителем (пребендарієм) собору Святого Патрика в Дубліні.
Упродовж наступних 10 років Свіфт:
- перебудував будинок священника,
упорядкував сад, провів канал;
- проводив багато часу в Дубліні;
- часто подорожував до Лондона;
- опублікував кілька анонімних памфлетів

12. При сприянні
Свіфта був
укладений у 1713р.
Утрехтський мир
між Англією,
Францією та
іншими
державами.
В Англії на той
час були дві
політичні партії
– торі та віги.
За памфлетами
Свіфта уряд
вігів пішов у
відставку.
Свіфта називали
“міністром без
портфеля”.
Проте невдовзі він
пересвідчився, що
народні інтереси
не цікавлять торі.
Письменник був
неофіційним,
безкоштовним
радником
міністрів партії
торі, довіреною
особою прем`єр-
міністра.
Суспільно-політична діяльність в Англії

13. Естер Джонсон
Кохані жінки Дж.Свіфта
У маєтку Темпла Свіфт вперше зустрів Естер Джонсон (1681-1728),
доньку служниці, що рано втратила батька. Естер була на 14 років
молодшою від письменника. З 1689 р. він став її вчителем.
Частина біографів, спираючись на свідчення друзів Свіфта, припускає, що вони зі
Стеллою таємно повінчалися близько 1716 р., але документальних підтверджень
цьому не знайдено. Зв'язок зі Стеллою тривав аж до її смерті.
Згодом Естер Джонсон (Свіфт називав її Стеллою) стала близьким
другом і супутницею життя письменника.
Листи, які Свіфт надсилав їй з Англії у 1710—1713 pp.,
склали «Журнал для Стелли» — книгу, що
містить чимало цінних фактів про життя письменника
та про події суспільно-історичного характеру.
© Адріана Химинець

14. Естер Ваномрі
Кохані жінки Дж.Свіфта
Сильне почуття Свіфт пержив і до доньки
дублінського комерсанта Естер Ваномрі (1688-1723),
яку письменник у своїх листах називав Ванессою.
Стосунки з Ванессою надихнули
письменника на створення поеми
«Каденус і Ванесса»
В образі красуні Ванесси було
зображено Естер, а її коханим
Каденусом був він сам.

15. 1713 р. за допомогою друзів з партії торі Свіфта
призначено деканом собору Святого Патріка в Дубліні.
Це місце, крім фінансової незалежності, дало йому
міцну політичну трибуну для відкритої боротьби.
Декан собору Святого Патріка
© Адріана Химинець

16. М.Левідов: "В епоху загальної корупції, хабарництва й жадібної
гонитви за шматком державного пирога він міг би купатися в
золоті, якби захотів, але одначе він цього не хоче" .
З Ірландії Свіфт продовжував активну участь у суспільному житті країни:
• організував національно-визвольний рух проти англійців;
• виступав проти соціальної несправедливості, станової пихи,
гноблення, релігійного фанатизму тощо;
• анонімно таврував англійський уряд у памфлетах
(найвідоміший - “Листи сукнороба”);
• допомагав знедоленим ірландцям;
• віддавав третину своїх прибутків у казну на потреби
ірландського народу.
Суспільно-політична діяльність в Ірландії

17. «Листи сукнороба» написані у зв'язку із
запровадженням в Ірландії неповноцінної мідної
монети, право на карбування якої придбав англійський
купець Вуд, що розбагатів, грабуючи ірландців.
Сукнар (автор) дорікає ірландцям за інертність, доводить
безпідставність зазіхань англійців, пояснює значення
подій, що відбуваються в країні, і попереджує про їхні
наслідки. У своїх листах сукнар постає людиною мужньою
і рішучою, розумною.
«Листи сукнороба»
© Адріана Химинець

18. «Для цього потрібно додатково 10 тисяч солдат, позаяк
тисячі ірландців постійно охороняють свого декана».
«Листи сукнороба»
Ф.Кривін: «Свіфт ніколи не ганявся за славою, але слава
ганялася за ним, частенько закликаючи на допомогу поліцію. За
сатири Свіфта платили не Свіфту, а тому, хто допоможе
розкрити ім’я автора. Усі знали ім’я автора, але бажаючих
отримати нагороду не знаходилося. Хоч гонорар був 300
фунтів за одне ім’я автора. Небувалий гонорар для сатири!…»
Лорд Картрайн, англійський намісник в Ірландії, отримавши
наказ заарештувати "навіженого попа", відповів:
А ще лорд зізнався, що керує Ірландією лише зі згоди доктора Свіфта.
© Адріана Химинець

19. - у Вуда відібрали патент на право карбування
монети;
- Англія вирішила піти на деякі економічні
поступки (1725);
- Дж. Свіфт став національним героєм і
неофіційним лідером католицької Ірландії.
«Листи сукнороба»
Ірландський народ проголосив Свіфта
почесними громадянином Дубліна.
Завдяки розголосу, якого набув памфлет
«Листи сукнороба»:
Подяка ірландців Свіфту
і лавровий вінок від ангелів

20. У 1726 р. анонімно вийшли перші два томи головного
твору Дж.Свіфта, що дав безсмертя його імені, —
«Мандри Гуллівера»
«Мандри у деякі віддалені країни світу
Лемюеля Гуллівера, спочатку хірурга, а
потім капітана декількох кораблів»
(дві наступні книги були опубліковані наступного року).
Книга користувалася небаченим успіхом. За кілька місяців її було перевидано тричі,
незабаром з'явилися переклади на інші мови.
© Адріана Химинець

21. Останні роки
Під кінець життя, втративши слух, Дж.Свіфт зробився
похмурим, замкнутим, дні проводив у самоті, став
неуважним і забудькуватим. Пам’ять ослабла
настільки, що він не міг навіть читати.
Якось, прогулюючись з товаришем у парку, Свіфт
зупинив свій погляд на старому в’язі, верхівка якого
вже висохла, і промовив:
У 1742 р. після інсульту, Свіфт втратив мову,
(частково) розумові здібності, і його було визнано
недієздатним.
«Ось так і я почну вмирати — з голови».
© Адріана Химинець

22. Більшу частину свого статку Свіфт заповів витратити на
створення лікарні для душевнохворих.
«Шпиталь Святого Патрика для імбецилів» був відкритий у
Дубліні в 1757 р.
Він існує до тепер і є найстарішою в Ірландії психіатричною
клінікою.
Заповіт Дж.Свіфта
© Адріана Химинець

23. Смерть 19 жовтня 1745 р. перервала фізичні та моральні
муки 78-річного Дж. Свіфта.
Похований письменник у центральному нефі собору
св. Патріка поряд з могилою Естер Джонсон.
Епітафію на надгробній плиті написав сам Свіфт у 1740 р.
Смерть письменника
«Тут спочиває прах Дж. Свіфта,
Декана цієї кафедральної церкви,
і жорстоке обурення не може вже краяти його серце.
Іди, подорожній, і наслідуй, якщо можеш,
ревного поборника справи мужньої свободи».
© Адріана Химинець

24. • Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто
дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім
свого власного.
• Потрібно не розважати читача, а будити в нього злість.
• Найбільшу користь для своєї країни та для всього людства
зробить той, хто виростить два колоски на місці, де досі
родив один.
• Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей
ставить у незручне становище.
• Мрійте, бо за красою своїх мрій ви займете своє місце в
майбутньому.
• Як людину можна розпізнати за товариством, у якому
вона спілкується, так про неї можна судити із мови, якою
вона висловлюється.
Вислови Дж.Свіфта
© Адріана Химинець

25. • Здібний і допитливий
• Обдарований і талановитий
• Дотепний та безжальний у викритті
недоліків і вад суспільства
• Правдивий, волелюбний і незалежний
• Критикував внутрішню політику Англії
• Висміював парламентську систему
• Засуджував колоніальні та загарбницькі війни
• Виступав проти релігійного марновірства та
невігластва
© Адріана Химинець

26. Завдання
• Розкажіть, як формувалися погляди сатирика Свіфта на
сучасну йому Англію.
• Поясніть, яким чином англієць Джонатан Свіфт став
національним героєм Ірландії.
• Пригадайте, які твори зробили ім'я Свіфта популярним на
батьківщині.
• Який твір приніс йому світову славу?
• Проаналізуйте, якій людській чесноті Свіфт надавав
найбільшої ваги.
• Поміркуйте, чому саме таку епітафію склав собі Джонатан
Свіфт.
© Адріана Химинець

27. Джерела
Вікіпедія. Джонатан Свіфт
Волощук Є.В., Звиняцьковський В., Філенко О. Зарубіжна
література: підруч. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. —
Київ : Генеза, 2017.
ІІаращич В. В., Фефілова Г. Є. Зарубіжна література. 9 клас:
підручник для 9 класу загальноосвіт. навч. закл. — X. : Вид.
група «Основа», 2017.
Ковбасенко Ю. І. Зарубіжна література: підручник для 9 класу
загальноосвітніх навч. закладів. – Київ: Літера ЛТД, 2017
Паращич В. В. Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. I
семестр. — Х. : Вид. група «Основа», 2017.
Полулях Н. С. Зарубіжна література. 9 клас : розробки уроків. —
Харків : Вид-во «Ранок», 2017.
Шамрай А. Джонатан Свіфт та його твір
Смахтіна Л. А. Сатиричне змалювання державного устрою,
законів та звичаїв Ліліпутії у романі «Мандри Гуллівера» //
Зарубіжна література в школі, 2018. - № 23–24
© Адріана Химинець