https://svitliteraturu.com/load/ukrainska_literatura/6_klas/lesja_ukrajinka_poeziji_6_kl/59-1-0-1501

1. Леся Українка (1871-1913)
Зміст
Анкета поетеси ....................................................................................................................................................................1
«Мрії»....................................................................................................................................................................................2
Аналіз вірша Лесі Українки «Мрії..............................................................................................................................2
«Як дитиною, бувало...».....................................................................................................................................................3
Аналіз вірша «Як дитиною бувало»............................................................................................................................3
«Тиша морська»..................................................................................................................................................................3
Аналіз вірша «Тиша морська».....................................................................................................................................3
«Співець»..............................................................................................................................................................................4
Аналіз вірша «Співець».................................................................................................................................................4
Джерела.................................................................................................................................................................................5
Анкета поетеси
1. Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач.
2. Загальні відомості. Леся Українка - українська письменниця, перекладачка, культурна діячка,
фольклористка. Писала вірші, поеми, драми прозові твори, публіцистику.
3. Дата та місце народження. 25 лютого 1871 р. м. Звягель, нині Новоград-Волинський
4. Батьки. Батько - Косач Петро Антонович (1841-1909) юрист, громадський діяч
Мати, Драгоманова-Косач Ольга Петрівна, відома письменниця, чиї твори виходили під псевдонімом
Олена Пчілка.
5. Сім’я Косачів. В сім’ї було шестеро дітей. У сім’ї Лесю та брата Михайла називали спільним іменем
– «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала
малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі.
6. Дитинство. Дівчина навчилась читати ще в 4 роки, у 5 – навчилася писати й грати на фортепіано; у 6
років вона вже вишивала.
7. Перший вірш. У 9 років Леся написала перший вірш «Надія»
8. Хвороба. Взимку 1880 року в сильний мороз Леся пішла на річку Стир подивитися, як святять воду, і
промерзла. Спочатку боліла нога, пізніше – рука. Лікували домашніми засобами від ревматизму. Але
київський хірург визначив тяжкий діагноз: туберкульоз кісток.
Починаючи з кінця 1907 року у Лесі з’явилися ознаки туберкульозу нирок. Єдиною радою на цю хворобу
було кліматичне лікування в Єгипті, де Леся провела зимові сезони 1909 – 1910, 1911, 1912 – 1913 років.
Це були паліативні заходи, які уповільнювали розвиток хвороби, але не могли її спинити.
9. Навчання. Леся Українка під керівництвом мами – Олени Пчілки – здобула ґрунтовну домашню
освіту. Навчалася у Києві під керівництвом приватних вчителів, брала уроки гри на фортепіано у дружини
М. Лисенка — Ольги Олександрівни О'Коннор. Деякий час Леся вчилася в художній школі Миколи
Мурашка в Києві.
10. Псевдонім та перші публікації. вірш "Конвалія" у 1884 р. восени у львівському журналі "Зоря" під
псевдонімом Леся Українка. Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова.
Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то
вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було
всього тринадцять.
У 14 років Леся публікує два переклади повістей Гоголя і першу свою поему «Русалка».
11. Таланти. У 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх
сестер. Поетеса знала 7 мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та
італійську. Писала свої твори українською, російською, французькою та німецькою мовами, перекладала
з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов. Вона добре знала
латинську мову, а під час перебування у Єгипті почала вивчати іспанську мову.
Кулінарія. Леся Українка любила «куховарити». Наприклад, влітку часто варила вишневе, полуничне
варення. А одного разу з чергової своєї поїздки привезла два кущі кизилу, які і понині, за словами
очевидців, ростуть і плодоносять. З кизилу теж виходило відмінне варення - тільки тепер його варять вже
співробітники музею в Колодяжному. Але особливої уваги заслуговують лимонні мазурки, які Леся пекла
власноруч.

2. 12. Маршрути лікування. Викликані потребою в лікуванні подорожі до Німеччини, Греції, Литви,
Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, на Кавказ, в Крим
13. Переклади. Леся Українка перекладала твори Г. Гейне, Г. Гауптмана, поетичні твори В. Гюго,
уривки з “Одіссеї” Гомера, індійські обрядові гімни із збірки “Ріг-Веди”
14. Галичина та Буковина. У Галичині та Буковині (Чернівці) Леся Українка познайомилася з
І.Франком, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською.
15. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві (1903). Тут Леся Українка зустрілася з
найвизначнішими митцями своєї доби.
16. Одруження. 7 серпня 1907 р. Леся Українка (у 36 років) та Климент Квітка офіційно оформили шлюб
у церкві. 21 серпня вони разом вирушили до Криму. Подружжя спочатку мешкало в Балаклаві (Климент
отримав посаду в суді цього міста), а згодом — у Ялті.
17. Фольклор. Леся Українка знала дуже багато народних пісень (близько 500). Перша її
фольклористична праця – «Купала на Волині» – опублікована в 1891 р., а останній великий цикл пісень з
її голосу записав її чоловік К. В. Квітка в 1913 р.
18. Останні роки. В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.
28 квітня 1913 року Леся Українка останній раз відвідала Київ. Українська громадськість влаштувала
поетесі врочисту зустріч, відбувся вечір-концерт на її честь. Виступила на вечері і сама Леся Українка..
У середині травня письменниця повернулася до Кутаїсі.
19. Смерть та поховання. Померла Лесі Українка 1 серпня 1913 р. в Сурамі у віці 42 років.
Тіло Лесі Українки перевезли до Києва і поховали на Байковому кладовищі. Похорон, згідно з бажанням
небіжчиці, відбувався без участі духовенства.
20. Основні твори. Поетичні збірки: "На крилах пісень", "Думи і мрії", "Відгуки"
Поеми: "Русалка", "Давня казка", "Ізольда Білорука", "Орфеєве чудо", "Про велета"
Драми: "Одержима", "На руїнах", "В катакомбах" · "В дому роботи, в країні неволі" · "Кассандра" · "У
пущі", "На полі крові", "Бояриня", "Лісова пісня", "Камінний господар", "Оргія"
Проза: "Біда навчить", "Лелія", "Щастя", "Сліпець", "Примара", "Враги"
21. Характер. Попри зовнішню суворість, Леся Українка мала лагідний та спокійний характер. Була
ніжною, доброзичливою, людяною, привітною. Страждаючи від фізичного болю, була терплячою та
співчутливою до родини та друзів, у тяжкі хвилини завжди допомогала їм, не шкодуючи свого здоров’я.
Відзначалася старанністю до науки і працьовитістю, була обдарована здібностями до музики, малювання.
«Мрії»
У дитячі любі роки.
Коли так душа
бажала
Надзвичайного,
дивного,
Я любила вік
лицарства.
Тільки дивно, що не
принци,
Таємницею укриті.
Не вродливі
королівни
Розум мій очарували.
Я дивилась на малюнках
Не на гордих
переможців,
Що, сперечника
зваливши,
Промовляли люто:
«Здайся!»
Погляд мій спускався
нижче.
На того, хто розпростертий.
До землі прибитий списом,
Говорив: «Убий, не
здамся!»
Аналіз вірша Лесі Українки «Мрії
1. Автор, назва. Леся Українка «Мрії» (Ялта, 18 листопада 1897 р)
2. Рід літератури. Лірика
3. Жанр: вірш
4. Тематика. Філософська лірика
5. Тема: розповідь, як з дитинства лірична героїня з особливою симпатією ставилася до переможених,
але гордих і нескорених лицарів; роздуми над сенсом життя
6. Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу, заклик до боротьби до останньої
краплі крові
7. Настрій: життєствердження, оптимізм
8. Образи: лицарі, королівни,
9. Образ ліричної героїні. Смілива, горда, стійка
10. Художні засоби.
Епітети: «любі роки», «вродливі королівни», «гордих переможців».
Метафора: «Таємницею укриті», «душа бажала», «розум очарували», «погляд спускався»
11. Висновок. «Убий, не здамся!» стало життєвим девізом Лесі Українки. Знаючи, що життя буде
нелегким, поетеса вирішила йти лише вперед, з вірою, з бадьорою піснею. Чим сильніше наступала

3. хвороба, тим мужнішою ставала Леся. Вона сміливо виступає проти бурі, що символізує морок,
людське горе.
Слово «мрія» придумав український письменник Михайло Старицький.
«Як дитиною, бувало...».
Як дитиною, бувало,
Упаду собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» – мене питали,
Але я не признавалась –
Я була малою горда, –
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма, –
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись. 2.02.1897
Аналіз вірша «Як дитиною бувало»
1. Автор, назва. Леся Українка «Як дитиною бувало» (2.02.1897)
2. Рід літератури. Лірика
3. Жанр: вірш
4. Тематика. Філософська лірика
5. Тема: фізичний біль дитини.
6. Ідея: оспівування незламного духу людини
7. Настрій: проникливий, душевний, спокійний
8. Образи: біль, сміх
9. Образ ліричної героїні. Витривала, терпляча, мужня, горда, стійка, стримана
10. Художні засоби.
Епітети: «злий жарт», «епіграма гостра, злобна».
Метафори: «біль доходив», «зірватись має епіграма»
Антитеза: упала, забилася, заболіло — встала тихо, питали — не признавалася, не плакала —
сміялася; малою горда — забула давню гордість, плаче, щоб не сміятися.
11. Висновок. «Щоб не плакати, я сміюся».
«Тиша морська»
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.
Певно, се країна світла
Та злотистої блакиті,
Певно, тут не чули зроду,
Що бува негода в світі!
Тиша в морі... ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,
В'ється стежечка злотиста.
Править хтось малим човенцем,
Стиха весла підіймає,
І здається, що з весельця
Щире золото спадає.
Як би я тепер хотіла
У мале човенце сісти
І далеко на схід сонця
Золотим шляхом поплисти!
Попливла б я на схід сонця,
А від сходу до заходу,
Тим шляхом, що проложило
Ясне сонце через воду.
Не страшні для мене вітри,-
Ні підводнії каміння,
Я про них би й не згадала
В краю вічного проміння.
Аналіз вірша «Тиша морська»
1. Автор, назва. Леся Українка «Тиша морська»
2. Рід літератури. Лірика
3. Жанр: вірш
4. Тематика. Пейзажна лірика
5. Тема: опис краси чорного моря в період затишшя
6. Ідея: прагнення протистояти життєвим бурям
7. Настрій: проникливий, душевний, спокійний
8. Образи: море, сонце, хмарки, човен, вітри, шлях
9. Образ ліричної героїні: Романтична, її ваблять далекі простори, краса моря; знає, що море буває
бурхливим, штормовим, з підводними течіями та камінням, але це її не страшить, вона готова
поборотися, помірятися силою духу, не боїться труднощів
10. Художні засоби.
Епітети: час гарячий, ясне небо, море, хмарки, сонце, злотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка
перлиста, стежечка злотиста, щире золото, золотий шлях

4. Метафора: колихає море хвилі, рине хвилечка, в’ється стежечка, золото спадає, шлях, що проложило
сонце
11. Висновок. Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця
«країна світла та злотистої блакиті» навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись
далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться
життєвих труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю. треба долати
«Співець»
Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Пісні голосні;
Грала промінням, ясним
самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.
Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток, –
Барвою й пахом вродливиця
пишна
Красила садок.
А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець
чарівливий
Садки розвивав;
Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на
вітання
Поранній зорі…
Вже пролетів, немов пташка
зальотна,
Весняний той час, –
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.
Тихо спускається нічка осіння, –
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна
Пугача віщого крик – гук
єдиний.
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів
солов’їний?
Ох, де ж він? Нема!
В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красує там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;
Глухо і смутно кругом на просторі,
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.
Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.
Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.
Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя! [1889]
Аналіз вірша «Співець»
1. Автор, назва. Леся Українка «Співець» (1889), зб. «На крилах пісень»
2. Рід літератури. Лірика
3. Жанр: вірш
4. Тематика. Патріотична лірика
5. Тема: оспівування краси природи, національного духу, любові до рідної землі
6. Ідея: показати долю поета та призначення його пісні
7. Короткий зміст вірша Лесі Українки «Співець». Образи прекрасної троянди та чарівного
соловейка спочатку замальовуються чудовими жителями весняного садка. Троянда прикрашала
садочок, а соловейко співав їй свої пісні. Але як тільки осінь і холод завітали до них, то вони покинули
рідний край. Одразу сумно і глухо стало навкруги. Гірко й поетесі, що не чутно чарівної пісні, яка б
розрадила осінній сум. Вона хоче мати вогнисте слово, щоб знову весна запанувала у її душі-садку.
8. Композиція. Твір умовно можна поділити на три частини.
1-ша частина (1–5 строфи) – природа навкруги одягається у весняне вбрання. Грає промінням роса,
розпустилася розкішна троянда. Для неї витьохкує соловейко свою весняну чудову пісню. Леся
Українка називає його чарівливим співцем, бо саме цей птах співає так дивовижно.
2-га частина (6–11 строфи) – осінь і холод завітали в сад. Одразу сумно і глухо стало навкруги. Гірко
й поетесі, що не чутно чарівної пісні, яка розрадила б осінній сум.
3-тя частина (12–14 строфи) – поетеса не погоджується шукати кращої долі на чужині, залишити на
самоті свій народ та Батьківщину, бо це – її життя. Ніякі сили не примусять її відмовитися од
патріотичного обов’язку – служити українцям своїм огнистим словом.
7. Настрій: проникливий, душевний, спокійний
8. Образи: соловей, троянда, зорі
Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі;
троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око;

5. соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його
любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки
9. Образ ліричної героїні: мрійлива, романтична, не боїться труднощів
10. Художні засоби.
Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець
чарівливий», «година сумна»
Метафора: «Пишно займалися багрянії зорі», «грала промінням», «пролетів час», «спускається
нічка», «пісня розквітла»,
Персоніфікація:. «Гордо палала троянда розкішна», «усміхалась весняним привітом», «усміхалась
краса», «вітер зітха та сумує», «місяць кида проміння», «гаряча мова зломила зиму».
Порівняння: «Вже пролетів, немов пташка зальотна», «Вітер зітха, мов дріада сумує».
11. Висновок. Авторка роздумує над долею поета і призначенням пісні. Для письменниці поет – це
проводир народу, а його слово – своєрідна опора в усіх ділах людських. Справжній поет, на думку Лесі
Українки, ніколи не повинен залишатися поза проблемами рідного народу чи продавати свій хист. У
вірші «Співець» соловейко в садку – це поет. Тільки він може так гарно оспівувати красу Батьківщини.
Жодна людина не має права зраджувати свою Батьківщину, а навпаки, має присвячувати їй свій талант
і життя. Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від
патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові.
Джерела
Авраменко О. М. Українська література : підруч. для 6 кл. закл. загальн.середн.освіти. — Київ : Грамота, 2023.
Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б. Українська література: підручник для 6 класу закладів загальної середньої
освіти. Чернiвцi: МПП «Букрек», 2023
Заболотний В.В., Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В. Українська література: підручник для 6
класу закладів загальної середньої освіти. – Київ : Літера ЛТД, 2023.
Timeline. Життєвий шлях Лесі Українки https://www.timetoast.com/timelines/cd90b4a9-a29d-4685-a826-
d09ce300b476
Біографія, життя і творчість Лесі Українки. https://www.youtube.com/watch?v=PTOoRQKS2Yg
Великі Українці - Леся Українка https://www.youtube.com/watch?v=dlthsclHJKc
Енциклопедія життя і творчості Л.Українки https://www.l-ukrainka.name/uk/Gallery/Works.html
Коваленко Л. Т. Українська література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч.закл. — К. : УОВЦ «Оріон», 2016.
Кривобокова А. І., Шленьова М. Г. Усі уроки української літератури в 6 класі. — Х. : Вид. група «Основа»,
2014.
Лобусова О. В. Українська література. 8 клас : розробки уроків до підручника О. І. Борзенка, О. В. Лобусової. —
Х. : Вид-во «Ранок», 2017.
Міщенко О.І. Українська література: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл.— Київ : Генеза, 2016.
Павлів І. В. Уроки з української літератури для 6 класу: навч. посіб. – К.: Дивослово, 2015
Паращич В. В. Українська література. 8 клас : розробки уроків.— Х. : Видавництво «Ранок», 2016.
Пахаренко В. І., Коваль Н. А. Українська література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К. : Грамота,
2016.
Українська літературa. 10 клас. ІІ семестр. Академічний та рівень стандарту / О. П. Ващенко, С. М. Головатюк,
Г. Д. Корнух, Л. В. Манян, В. Г. Сухенко, Н. І. Счастливцева / Упоряд. О. М. Чхайло — Х. : Вид. група «Основа»,
2012.
Хронологія життя і творчості Лесі Українки http://lesya.weblib.kiev.ua/bio/chronology.html
Чупринін О. О. Усі уроки української літератури в 6 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008.
Чупринін О. О. Усі уроки української літератури. 8 клас. І семестр. Нова програма / О. О. Чупринін. — Х. : Вид.
група «Основа», 2016.