ГРУПОВА НАВЧАЛЬНО-ПіЗНАВАЛЬНА 
ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ 
ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ, ЯК ВИД 
ІНТЕРАКТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ 
ТЕХНОЛОГІЙ 
Виконала: Діхтяренко Н.С., 
майстер в/н
Однією з найбільш поширених сьогодні 
форм навчання є його групова організація. 
Саме групове навчання може стати не 
лише важливим резервом підвищення 
ефективності навчання на уроках 
виробничого навчання, а й сприяти 
активізації навчально-пізнавальної 
діяльності учнів, формуванню у них 
самостійності, здатності до самоосвіти та 
самовиховання. 
Однак його широке використання 
гальмується не розробленістю достатньо 
чіткої теорії, що ґрунтувалася б на 
наукових результатах близьких до 
педагогіки наук
Рекомендації з організації 
групової роботи 
• I етап 
Планування групової роботи на 
уроці 
На початку навчання попрацювати в парі або 
групі пропонує майстер, але пізніше ініціатива у 
виборі форми виконання завдання поступово 
передається учням.
МІСЦЕ Й ЗАВДАННЯ ГРУПОВОЇ 
РОБОТИ НА УРОЦІ 
• Ефективність спільної роботи пов’язана з її 
вмотивованістю для учнів. Діти мають 
відчути потребу працювати разом, 
побачити сенс в об’єднанні зусиль. 
О’бєктивні передумови, що викликають у 
дітей необхідність об’єднатися у групи для 
виконання завдання, створюють такі 
ситуації: 
• Завдання не може бути розв’язане 
індивідуально; 
• Спільне обговорення значно прискорює 
процес пошуку розв’язку; 
• Специфіка завдання вимагає розподілу між 
членами групи операцій, що потрібно 
виконати для отримання результату.
«Вирощування» вміння 
працювати в групі фактично 
передбачає одночасне 
формування кількох видів 
здатностей: 
• до «колективного мислення» для 
знаходження способу розв’язання 
певного класу завдань; 
• організовувати спільну роботу; 
• до рефлексії.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА 
ОРГАНІЗАЦІЇ ГРУПОВОЇ 
РОБОТИ 
• Учнівську співпрацю потрібно культивувати з тією 
самою ретельністю, що й будь-яку іншу навичку: 
- не ігноруючи «дрібниць»; 
- не намагаючись перейти до складного, доки 
не опрацьоване просте ; 
- як слухатись бригадира; 
- як погоджуватися, а як заперечувати (але -як і 
коли заперечувати неприпустимо); 
- як допомагати.
Уводячи нову форму співпраці, 
необхідно подати її зразок 
- Майстер може разом із одним – 
двома учнями провести показ 
прийомів і акцентувати увагу на 
формі взаємодії (наприклад 
мовленнєві: “ Правильно я 
роблю?”, ”Чому ти так вважаєш ?”, 
“Продовжуй далі сам”. ) 
- Майстер може провести 
опитування за допомогою показу : 
Учень показує, а інші коментують
По-справжньому зразок спільної 
роботи буде опанований учнями 
лише після повного розуміння 
ними принципу дії співпраці(а це 
не раніше ІІ семестру І курсу)
Визначення кількості учнів у групі 
• Визначення кількості учнів у групі залежить від 
складності навчального завдання. Досвід роботи 
з групами показує, що оптимальною для роботи 
є група з 4 - 5 учнів, але можна починати з 2 – 3 
учнів. Більша кількість членів у групі означає 
більше можливостей для колективної роботи, 
але вимагає від учасників наявності навичок і 
умінь групової роботи.
• Об’єднувати учнів у групи варто з урахуванням їхніх 
особистих схильностей, але не лише за цим критерієм. 
Найслабшому учневі потрібен не стільки 
«сильний», скільки терплячий і доброзичливий партнер. 
- Упертому – корисно помірятися силами з таким самим. 
- Двох бешкетників об’єднувати небезпечно 
(але за тактовної підтримки саме в такому 
вибухонебезпечному поєднанні можна налагодити з 
такими дітьми контакт довіри). 
- Найрозвиненіших дітей не варто надовго 
закріплювати за «слабкими» - їм потрібен 
рівносильний партнер. 
- За можливості краще не об’єднувати дітей із 
поганою самоорганізацією, увагу яких легко 
відволікти, із дуже різними темпами роботи.
Можливим є виділення 
експертної групи з сильніших 
учнів. Вони працюють 
самостійно, а при оголошенні 
результатів рецензують та 
доповнюють інформацію.
Для спрацьовування груп необхідно достатньо часу. 
Тому часто змінювати склад бригад не варто. Але 
закріплювати склад груп, скажімо, на рік також не 
рекомендується: діти мають отримати досвід 
співпраці з різними партнерами. Однак, і тут 
можливий лише індивідуальний підхід. Скажімо, 
двох дівчаток, близьких подруг, які не спілкуються з 
іншими дітьми, розлучати можна лише ненадовго (з 
надією розширити їхнє коло спілкування). 
Під час оцінювання роботи групи слід 
підкреслювати не стільки учнівські , скільки людські 
чесноти: 
терплячість, доброзичливість, товариськість, 
привітність.
ОСНОВНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ 
• Неприпустимою є пара з двох «слабких» 
учнів! 
• Дітей, які з будь-яких причин 
відмовляються сьогодні працювати разом, 
не можна примушувати виконувати спільну 
роботу(завтра варто запропонувати їм знову 
співпрацю). 
• Якщо хтось забажав працювати на самоті, 
майстер дозволяє йому це й не дозволяє 
собі жодного прояву невдоволення, тим 
більше публічних оцінок (але наодинці з 
дитиною намагається зрозуміти її мотиви й 
заохочує будь-яку спробу «індивідуаліста» 
комусь допомогти або отримати чиюсь 
допомогу). 
Не можна вимагати абсолютної тиші 
під час спільної роботи; учні мають 
обмінюватись думками.
ІІ етап . ПРОВЕДЕННЯ 
ГРУПОВОЇ РОБОТИ 
Найпоширенішим у практиці 
способом організації навчальної 
дискусії є між груповий діалог. 
ПОРЯДОК РОБОТИ ЗА ЦЬОГО СПОСОБУ: 
• Визначення завдання. 
• Утворення групи, розподіл ролей у 
малих групах. 
• Груповий діалог. 
• Подання результатів обговорення. 
• Між груповий діалог. 
• Підбиття підсумків.
Особливу увагу слід приділити поступовому 
“вирощуванню” організаторів анізаторів ((ббррииггааддиирріівв 
ггрруупп)).. 
Бригадир : 
- отримує завдання ; 
- пропонує певний спосіб 
роботи; 
- стежить за тим щоб 
група не відхилялася від 
поставленого завдання; 
- стежить за тим аби 
працювали всі; 
- підбиває підсумки 
роботи.
Висновок: 
Групова навчальна діяльність учнів - це спільна 
систематична діяльність малих груп учнів, які 
створюються у межах групи на відносно 
тривалий час із дотриманням таких умов: 
а) психологічної сумісності представників 
однієї групи, їх бажання спільно працювати 
над розв'язанням навчальних завдань; 
б) наявності у складі малих груп не менше 
50% учнів , які здатні на належному рівні 
здійснювати навчальні дії.
Групова навчальна діяльність учнів на уроках 
має значні переваги в порівнянні з іншими 
методами , а саме : 
1)допомагає створювати на уроці умови для 
формування позитивної мотивації учіння; 
2)дає можливість здійснювати диференціацію 
навчання; 
3)сприяє виробленню вмінь співпрацювати з 
іншими учнями; 
4)забезбечує високу активність усіх учнів; 
5)реалізує їх природне прагнення до спілкування 
взаємодопомоги і співпраці; 
6)підвищує результативність навчання та 
розвиток учнів.

діхтяренко.групова навч. пізн. діяльність учнів

  • 1.
    ГРУПОВА НАВЧАЛЬНО-ПіЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬУЧНІВ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ, ЯК ВИД ІНТЕРАКТИВНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Виконала: Діхтяренко Н.С., майстер в/н
  • 2.
    Однією з найбільшпоширених сьогодні форм навчання є його групова організація. Саме групове навчання може стати не лише важливим резервом підвищення ефективності навчання на уроках виробничого навчання, а й сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формуванню у них самостійності, здатності до самоосвіти та самовиховання. Однак його широке використання гальмується не розробленістю достатньо чіткої теорії, що ґрунтувалася б на наукових результатах близьких до педагогіки наук
  • 3.
    Рекомендації з організації групової роботи • I етап Планування групової роботи на уроці На початку навчання попрацювати в парі або групі пропонує майстер, але пізніше ініціатива у виборі форми виконання завдання поступово передається учням.
  • 4.
    МІСЦЕ Й ЗАВДАННЯГРУПОВОЇ РОБОТИ НА УРОЦІ • Ефективність спільної роботи пов’язана з її вмотивованістю для учнів. Діти мають відчути потребу працювати разом, побачити сенс в об’єднанні зусиль. О’бєктивні передумови, що викликають у дітей необхідність об’єднатися у групи для виконання завдання, створюють такі ситуації: • Завдання не може бути розв’язане індивідуально; • Спільне обговорення значно прискорює процес пошуку розв’язку; • Специфіка завдання вимагає розподілу між членами групи операцій, що потрібно виконати для отримання результату.
  • 5.
    «Вирощування» вміння працюватив групі фактично передбачає одночасне формування кількох видів здатностей: • до «колективного мислення» для знаходження способу розв’язання певного класу завдань; • організовувати спільну роботу; • до рефлексії.
  • 6.
    ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ОРГАНІЗАЦІЇГРУПОВОЇ РОБОТИ • Учнівську співпрацю потрібно культивувати з тією самою ретельністю, що й будь-яку іншу навичку: - не ігноруючи «дрібниць»; - не намагаючись перейти до складного, доки не опрацьоване просте ; - як слухатись бригадира; - як погоджуватися, а як заперечувати (але -як і коли заперечувати неприпустимо); - як допомагати.
  • 7.
    Уводячи нову формуспівпраці, необхідно подати її зразок - Майстер може разом із одним – двома учнями провести показ прийомів і акцентувати увагу на формі взаємодії (наприклад мовленнєві: “ Правильно я роблю?”, ”Чому ти так вважаєш ?”, “Продовжуй далі сам”. ) - Майстер може провести опитування за допомогою показу : Учень показує, а інші коментують
  • 8.
    По-справжньому зразок спільної роботи буде опанований учнями лише після повного розуміння ними принципу дії співпраці(а це не раніше ІІ семестру І курсу)
  • 9.
    Визначення кількості учніву групі • Визначення кількості учнів у групі залежить від складності навчального завдання. Досвід роботи з групами показує, що оптимальною для роботи є група з 4 - 5 учнів, але можна починати з 2 – 3 учнів. Більша кількість членів у групі означає більше можливостей для колективної роботи, але вимагає від учасників наявності навичок і умінь групової роботи.
  • 10.
    • Об’єднувати учніву групи варто з урахуванням їхніх особистих схильностей, але не лише за цим критерієм. Найслабшому учневі потрібен не стільки «сильний», скільки терплячий і доброзичливий партнер. - Упертому – корисно помірятися силами з таким самим. - Двох бешкетників об’єднувати небезпечно (але за тактовної підтримки саме в такому вибухонебезпечному поєднанні можна налагодити з такими дітьми контакт довіри). - Найрозвиненіших дітей не варто надовго закріплювати за «слабкими» - їм потрібен рівносильний партнер. - За можливості краще не об’єднувати дітей із поганою самоорганізацією, увагу яких легко відволікти, із дуже різними темпами роботи.
  • 11.
    Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
  • 12.
    Для спрацьовування групнеобхідно достатньо часу. Тому часто змінювати склад бригад не варто. Але закріплювати склад груп, скажімо, на рік також не рекомендується: діти мають отримати досвід співпраці з різними партнерами. Однак, і тут можливий лише індивідуальний підхід. Скажімо, двох дівчаток, близьких подруг, які не спілкуються з іншими дітьми, розлучати можна лише ненадовго (з надією розширити їхнє коло спілкування). Під час оцінювання роботи групи слід підкреслювати не стільки учнівські , скільки людські чесноти: терплячість, доброзичливість, товариськість, привітність.
  • 13.
    ОСНОВНІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ •Неприпустимою є пара з двох «слабких» учнів! • Дітей, які з будь-яких причин відмовляються сьогодні працювати разом, не можна примушувати виконувати спільну роботу(завтра варто запропонувати їм знову співпрацю). • Якщо хтось забажав працювати на самоті, майстер дозволяє йому це й не дозволяє собі жодного прояву невдоволення, тим більше публічних оцінок (але наодинці з дитиною намагається зрозуміти її мотиви й заохочує будь-яку спробу «індивідуаліста» комусь допомогти або отримати чиюсь допомогу). Не можна вимагати абсолютної тиші під час спільної роботи; учні мають обмінюватись думками.
  • 14.
    ІІ етап .ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ Найпоширенішим у практиці способом організації навчальної дискусії є між груповий діалог. ПОРЯДОК РОБОТИ ЗА ЦЬОГО СПОСОБУ: • Визначення завдання. • Утворення групи, розподіл ролей у малих групах. • Груповий діалог. • Подання результатів обговорення. • Між груповий діалог. • Підбиття підсумків.
  • 15.
    Особливу увагу слідприділити поступовому “вирощуванню” організаторів анізаторів ((ббррииггааддиирріівв ггрруупп)).. Бригадир : - отримує завдання ; - пропонує певний спосіб роботи; - стежить за тим щоб група не відхилялася від поставленого завдання; - стежить за тим аби працювали всі; - підбиває підсумки роботи.
  • 16.
    Висновок: Групова навчальнадіяльність учнів - це спільна систематична діяльність малих груп учнів, які створюються у межах групи на відносно тривалий час із дотриманням таких умов: а) психологічної сумісності представників однієї групи, їх бажання спільно працювати над розв'язанням навчальних завдань; б) наявності у складі малих груп не менше 50% учнів , які здатні на належному рівні здійснювати навчальні дії.
  • 17.
    Групова навчальна діяльністьучнів на уроках має значні переваги в порівнянні з іншими методами , а саме : 1)допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації учіння; 2)дає можливість здійснювати диференціацію навчання; 3)сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями; 4)забезбечує високу активність усіх учнів; 5)реалізує їх природне прагнення до спілкування взаємодопомоги і співпраці; 6)підвищує результативність навчання та розвиток учнів.