1. Шановні друзі! Пропонуємо Вам ознайомитися з методичною доробкою
наших колег: зі статтею «Технології формування життєвих компетенцій
засобами літератури» на прикладі проекту «З повагою і надією до нащадків».
Автори статті: Коваль В.В., кандидат педагогічних наук, директор Запорізької
гімназії №47, Лук’яненко Ю.В., вчитель російської мови та літератури,
спеціаліст вищої категорії, «старший учитель».
Коваль В.В., Лук’яненко Ю.В.
Технології формування життєвих компетенцій засобами літератури
Анотація: в статті розглядаються технології формування життєвих
компетенцій учнів засобами літератури, які дозволять їм здійснювати більш
ефективні взаємодії зі своїм соціальним оточенням, розроблено проект з
формування життєвих компетенцій учнів засобами літератури.
Аннотация: в статье рассматриваются технологии формирования жиз-
ненных компетенций учеников средствами литературы, которые позволят им
осуществлять более эффективные взаимодействия со своим социальным окру-
жением, разработан проект по формированию жизненных компетенций учени-
ков средствами литературы.
Annotation: the formation technologies of pupils’ living competences by us-
ing the literature which will allow them to carry out more effective interactions with
the social surroundings are considered in the article. The formation project of
pupils’ living competences by using the literature is developed in the article too.
Ключові слова: життєві компетенції, засоби літератури, проект,
технологія.
Ключевые слова: жизненные компетенции, средства литературы,
проект, технология.
Key words: living competences, literature means, the project, technology.
Новий час ставить і нові соціальні вимоги до системи освіти: «Школа в
широкому розумінні цього слова повинна стати найважливішим фактором

2. гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих
компетентностей особистості. Суспільству, що розвивається, потрібні сучасно
освічені, моральні, заповзятливі люди, які можуть критично мислити,
самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору (прогнозуючи
їх можливі наслідки), здатні використовувати інформаційні та комунікаційні
технології і можуть співпрацювати; вирізняються мобільністю, динамізмом,
конструктивністю, володіють розвиненим почуттям відповідальності за долю
країни» («Національна доктрина розвитку освіти»).
Мова йде, таким чином, про необхідність навчання в школі
Громадянина в найширшому значенні цього слова. Така постановка головної
мети перед системою освіти не випадкова, адже найважливішою основою
демократичного режиму, основою правової держави і громадянського
суспільства є самостійний і повноправний громадянин України.
Звідси, головна мета навчально-виховного процесу в школі -
формування соціально компетентної особистості, а завдання вчителя -
• сприяти становленню особистості учня як суб’єкта і
проектувальника життя;
• створювати освітньо-проектний життєвий простір для розвитку
природовідповідностей дитини.
Щоб досягти цього, недостатньо використовувати можливості
навчальних курсів інваріантної складової навчального плану, а необхідна
цілісна система роботи вчителя на уроках, у виховній і навчально-
дослідницькій діяльності, яка спрямована на поетапне формування необхідних
знань, якостей особистості, на розвиток необхідних навичок і вмінь, на
компетентнісний підхід в засвоєнні громадянської ролі особистості.
Для цього учневі необхідно володіти певною системою обов’язкових
знань і вміти їх репродукувати, а саме:
- по-перше, навчится самостійно знаходити і отримувати необхідну
інформацію, аналізувати її, оцінювати;
- по-друге, діяльнісно засвоїти основні ролі громадянської поведінки;

3. - по-третє, усвідомити суть проблем, які стоять перед суспільством,
намагатися запропонувати способи рішення або покращення ситуації ( хоча б
однієї з них), визначити етапи і спрогнозувати їх результати.
Впевнені, що саме цілеспрямоване набуття молоддю знань, умінь і
навичок, їх трансформація в компетентності сприяє особистісному
соціокультурному розвитку, здатності швидко реагувати на запити часу,
гармонійно взаємодіяти з технологічним суспільством.
Для вчителя важливим є усвідомлення, яких саме компетентностей
необхідно навчати і як, що має бути результатом навчання…
Цель статьи: выявить и проанализировать особенности формирования
жизненных компетенций средствами литературы.
Задачи:
1. Проанализировать этапы и формы работы по формированию жизнен-
ных компетенций;
2. Проектирование жизненных компетенций средствами литераты.
Викладення основного матеріалу.
За роки незалежності України в школі відбулося оновлення змісту
освіти й узгодження його з сучасними потребами, а саме: змінено
енциклопедичний підхід до структурування змісту освіти, навчальні плани,
програми, підручники, посібники зорієнтовані на набуття ключових
компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження. В
зв’язку з цим, слід звернути увагу педагогів на нові акценти в розумінні
призначення школи – не тільки навчання і виховання, але і соціалізація
школяра, бо однією з найпріоритетніших соціальних якостей особистості є
компетентність, що за С.І.Ожеговим означає «знання, обізнаність, авторитет у
будь-якій сфері», а згідно теорії Л.М.Мітіної, поняття «педагогічна
компетентність» включає «знання, вміння, навички, а також способи і
прийоми їх реалізації в діяльності (саморозвитку) особистості», а пізніше нею
наголошено і на соціально-психологічний (конфліктологія) і комунікативний
аспекти компетентності самого вчителя.

4. Значущими є ідеї компетентнісного підходу, які опрацьовані і
досліджені науковцями Р.Кеніг, Р.Хінш, У.Пфінгстен, І.О.Зимньою,
Н.В.Кузьміною, А.К.Марковою,В. Куніциною, Г.Е Бєліцькою, Л.І.Берестовою,
В.І.Байденко, А.В.Хуторським, Н.А.Гришановою і знайшли відтворення в
практичній освітній діяльності.
Сьогодні найбільш активно досліджуються такі компетентності, як
компетентність вчення (перехід навчання в самонавчання, саморозвиток,
робота над собою); комунікативна компетентність; інформаційна
компетентність; організаційна компетентність; соціальна компетентність,
полікультурна компетентність. Безперечно, кожен з цих напрямків
«компетентнісного існування» цікавий і відіграє важливу роль в формуванні
повноцінної особистості.
Виходячи з вищезазначеного, об’єктом нашого дослідження є
особистість учня середніх і старших класів. За Л.Сохань і І.Єрмаковим
формування і розвиток саме соціальної компетентності мають стати одним із
напрямків компетентнісного підходу в освіті, і розглядається нами як один із
складових процесу соціалізації, в якому індивід бере участь протягом всього
життя, але особливо актуальним він стає в період старшого шкільного віку, де
складовими компетентності є:
• по-перше, знання як інформація, яка постійно змінюється, динамічна і
різнопланова, яку необхідно знайти. відсіяти і використати у власній
діяльності;
• по-друге, вміння використовувати ці знання у конкретній ситуації,
тобто розуміти і використовувати механізми оволодіння ними.
• по-третє, адекватне оцінювання себе, навколишнього світу, конкретних
знань, розуміння їх необхідності чи, навпаки, непотрібності у власній
діяльності (рис. 1)

5. ЖИТТЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Уміння, Життєтворчі Життєвий Життєві
Самореаліза
Знання
Соціальний
навички здібності досвід досягнення
Особисте
щастя
статус
ція
Теоретич Практи Аналітич Поведінк Прогности
ні чні ні ові чні
Індивідуа
Життєва Норми льний Досвід інших
Наукові мудрість поведінки осіб
досвід
Знання Знання Усвідомл Неусвідомл Творче
Знання Насліду
законів про ений ений використа
про світ вання
життя себе досвід досвід ння
Рис.1 Структура життєвої компетентності за Л.Сохань, І.Єрмаковим
У вирішенні проблем відходу від вивчення навчальних предметів
заради них самих важливого значення набувають форми організації процесу
навчання через засоби взаємодії вчителів з учнями при вирішенні навчальних
завдань, і тому на практиці ціннісним є вибір педагогом освітньої програми:
лінійної чи розвітленої. В нашому випадку розвітлена програма цікава тим,
що учень має можливість вибору свого індивідуального шляху засвоєння
цілісної навчальної інформації і зможе самореалізуватись. Наш досвід полягає
в тому, що ми відмовилися від «підтримуючого навчання», і для вирішення
проблеми підвищення якості освіти шляхом компетентнісно-орієнтованого
підходу в формуванні і розвитку ключових (базових, основних) і предметних
комптентностей особистості перейшли на другий тип навчання –
“інноваційний», орієнтований не стільки на минулий досвід і сучасний,
скільки на майбутнє. Таке навчання дозволяє підготувати людину до
використання методів прогнозування, моделювання, проектування в житті і
професійній діяльності.

6. Саме технологія «Intel®Навчання для майбутнього» передбачає
системне і послідовне моделювання тренувального розв’язування проблемних
ситуацій, що вимагає від учасників навчального-виховного процесу
пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних
шляхів їх розв’язування – проектів, їх неодмінний публічний захист та аналіз
підсумків впровадження. Таким чином, учень отримує навички, які так
необхідні в сучасному діловому світі, а вчитель будь-якого фаху - потужну
технологію реалізації навчального проекту.
Сучасним станом розвитку освіти в Україні продиктована необхідність
широкого використання в шкільній практиці методу проектів, дослідженого і
запропонованого зарубіжними та вітчизняними вченими Дж. Дьюї,
Д.Каттерік, В.Монда, А.Пандреу, В.Гузєєвим, Д.Левітас, Є.Полат, Г.Селевко,
К.Бахановим, Т.Кручиніною, О.Пометун.
Характерним для проектної технології є її напрвленість на створення під
час виконання учнями навчального проекту певного матеріального або
інтелектуального продукту, що безпосередньо стосується теми (розділу).
Ціннісним є те, що передбачені навчальним проектом різноманітні види
діяльності школярів здійснюються індивідуально або групою при спілкуванні
між собою та через консультації з дорослими (учителями-предметниками,
спеціалістами різних галузей виробництва). В такий спосіб школярі
відновлюють попередні знання і набувають нових.
Використання методу «проектів» дозволяє реалізувати особистісно-
діяльнісний (В.Давидов, Ш. Амонашвілі ) і особистісно - орієнтований
підходи до освіти школярів (І.Якиманська, І.Бен, С.Подмазін та інші), що
базуються на застосуванні різних дисциплін на різних етапах навчання,
інтеграції їх в процесі роботи над проектом, і забезпечують позитивну
мотивацію і диференціацію в навчанні, активізують самостійну творчу
діяльність учнів під час виконання проекту.
Цікавою для вчителів російської мови та літератури виявилася
багаторівнева структура розумової діяльності учнів, яку запропонував

7. Бенджамін Блум щодо визначення рівня розвитку в учнів навичок критичного
і творчого мислення: на першому, базовому рівні, знаходяться знання, вище –
розуміння, використання, аналіз, синтез, оцінювання фактів і інформації та їх
застосування для розв’язування завдань реального життя і в навчальній
діяльності. Він запропонував прийнятний для нас алгоритм дій, а саме:
• формувати уміння характеризувати явища і процеси суспільного життя;
• встановлювати зв’язок між подіями і явищами;
• вчити працювати з інформацією: знаходити її, аналізувати,
інтерпретувати та оцінювати;
• формулювати, висловлювати та доводити власну думку;
• робити вибір;
• створювати нові програми;
• пояснювати власну позицію і вести дискусію;
• навчати розмірковувати, спілкуватись, співпрацювати у навчанні;
• розв’язувати будь-які проблеми;
• прививати усвідомлене ставлення до необхідності дотримуватися
правомірної поведінки, до реалізації і захисту своїх прав, виконання
громадських обов’язків;
• формувати вміння виконувати ролі - різноманітні соціальні ролі, тобто
життєві компетентності.
Розглянемо можливості формування ключових компетентностей на уроках
російської літератури на прикладі учнівського проекту до 150-річчя з для
народження А.П.Чехова «З повагою і надією до нащадків». Зміст структурних
частин проекту було спрямовано на пошук відповіді на ключове питання: «Чи
може одна людина змінити світ?»
Нами була висунута гіпотеза: робота у даному проекті сприяє
• розвитку вмінь учнів працювати з інформацією (не лише збирати її, але
й аналізувати, класифікувати, узагальнювати);
• розвитку вмінь формулювати та вирішувати проблеми, формувати
гіпотези, обговорювати їх в ході дискусії, що, в свою чергу, передбачає

8. вміння вести дискусію, аргументовано і грамотно викладати думки та
відстоювати свої судження, бути толерантним до протилежної точки
зору;
• усвідомленню учнями того, що знання, отримані ними в ході роботи,
дійсно їм необхідні, і вони мають змогу їх творчо використовувати в
повсякденному житті, розширювати діапазон своєї діяльності завдяки
знаходженню нових можливостей у вигляді ЗУН (тобто формування
мотивації до самоосвіти та само спрямування у навчанні);
• розвитку вмінь учнів співпрацювати у макро- та мікрогрупах;
формуванню навичок відповідальності та адаптованості.
Метою даного проекту є стимулювання креативного розвитку
інтелектуального та творчого потенціалу старшокласників, переконливої
мотивації навчальної діяльності гімназистів, реалізації
природовідповідності і природодоцільності в старшому шкільному віці.
Використання проектної технології зумовило потребу в формуванні
особливого суб’єктно-розвиваючого середовища, що передбачає:
• переконливу мотивацію навчальної, громадської та митецької
активності гімназистів;
• проблемно-креативну спрямованість, емоційну насиченість та
інтерактивну організацію освітньої діяльності;
• набуття попередніх знань, умінь та навичок як самостійного, так і
колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування,
формування нового досвіду та розвиток необхідних психологічних
якостей;
• орієнтацію на особистий і колективний успіх.
Робота над проектом будувалася на принципах:
• природовідповідності і природодоцільності;
• багатомірності моделі спілкування;
• цілісності загальноосвітньої предметно-профільної підготовки та
загальнокультурного розвитку учнів.

9. Даний проект об’єднує такі навчальні предмети:
художня
культура
російська російська
інформатика
література мова
риторика
В ході реалізації проекту учням пропонується структура розв’язання
проблеми (за принципом доступності, «від простого до складного»):
розв’язати кросворди; встановити відповідності; дати відповіді на тестові
запитання; продовжити цитати, взяті з творів А.П.Чехова; виконати творчі
роботи (скласти віртуальну екскурсію, дібрати примірники до віртуальної
бібліотеки , взяти інтерв’ю, провести дослідження та ін.); в ході дискусії
висловити свою точку зору стосовно тематичних питань: «Як допомагають
твори А.П.Чехова змінити світ і людей? Чому ми і сьогодні читаємо
А.П.Чехова? Яке майбутнє у чеховських героїв?» В ході роботи над
проектом учні аналізують, узагальнюють та систематизують інформацію із
різних джерел (друкованих та електронних). Реалізація проекту передбачає
ознайомлення учнів з найвизначнішими досягненнями художньої
літератури, культури та мистецтва; розвиток вміння сприймати
літературний твір як явище мистецтва, а також формування читацької та
мовленнєвої культури.
Результатом роботи є конкретні продукти:
• учнівські презентації;
• учнівська публікація;
• учнівський веб-сайт.

10. В цих роботах відобразилося учнівське сприйняття оповідань
А.П.Чехова школярами.
Важливого значення набула колективна проектно-освітня діяльність
учнів. Ними було створено:
• віртуальну екскурсію до міст, де вже розташовані пам’ятники чеховським
персонажам і де планується встановити їх в майбутньому;
• віртуальну бібліотеку творів А.П.Чехова;
• «Цитатник», в якому учні розмістили самостійно дібрані афоризми
письменника;
• віртуальну екскурсію в галерею «Чехов-Арт»;
• рекламу творів А.П.Чехова, сюжети яких використані в театрі і кіно;
• словник «Прізвища, які промовляють».
Презентація учнівських досягнень відбулася на конференції НОУ– захисті
проекту «Ах, зачем нет Чехова на свете?»
Наведені нижче визначення вказують, що активне включення учнів у
зміст проекту дає їм можливість інтегрувати фактичні знання, оволодіти
новими шляхом самоосвіти, засвоїти нові способи людської діяльності в
соціокультурному середовищі, набути досвіду у вирішення реальних проблем
з огляду на майбутнє самостійне життя. Досвід розробки з цієї проблемної
теми «Чи може одна людина змінити світ?» довів ефективність упровадження
методу проектів на уроках російської літератури для формування ключових
(життєвих) компетентностей (див. рис.2, 3, 4, 5,6)

11. Етапи і види роботи
з формування ключових (життєвих) компетентностей
Сформовано групу за
принципом
стимулювання пізнавальної діяльності учнів,
С
природовідповідності:
соціологи, літературознавці, співробітництва (за інтересами), опорна діяльність
мистецтвознавці, знавці, учнів
О
екскурсоводи.
Учні ознайомлюються з
основними правилами роботи
забезпечення мотивації діяльності, орієнтація на
конкретний продукт
Ц
І
у групі, умовами ефективної
співпраці.
Кожна група отримує перелік
завдань, які передбачають
пошук і опрацювання
виконання роботи в команді; пошук шляхів реалізації
проекту; формування адекватної оцінки і самооцінки;
А
інформації, творче
оформлення результатів
пошуково-дослідницької
вміння використовувати власний досвід; розвиток
здібностей і талантів учнів Л
роботи.
Ь
Учням пропонується заповнити лист самооцінювання (це дає
змогу самому учневі проаналізувати свою участь у реалізації
проекту, визначити свої сильні та слабкі сторони, щоб мати
формування причинно-
наслідкових зв'язків;
Н
змогу в подальшому самовдосконалюватися).Для вчителя цей
матеріал цінний інформацією про рівень зацікавленості учнів у
реалізації проекту, відомостями про отримані учнями знання та
адаптація до змін
А
навички.

12. Ознайомлення з визначними П
творами світової літератури (в
даному випадку з творами
забезпечення розширення світогляду учнів, підвищення
їх культурного рівня
О
А.П.Чехова), з біографією
письменника, його творчістю. Л
І
Встановлення зв'язків між літературою
класичною і сучасним життям, оцінка досягнень науки і мистецтв К
підведення учнів до відповіді на питання
про сучасність і вічність класики. У
Л
Акцент на толерантне
ставлення до людей, які мають
інші погляди на життя, іншу повага до чужої праці
Ь
точку зору на твори
письменника, вчинки його
Т
героїв. У
Реалізація проекту передбачає з'ясування зв'язків з іншими формування
Р
видами мистецтва (кіно, балетом, театром, живописом,
скульптурою).
загальнолюдських цінностей
Н
А

13. залучення учнів до тісного
спілкування, ведення К
дискусій (розв'язання
проблемних питань).
формування власної точки зору
О
М
У
ознайомлення з пам'яткою
про ведення дискусії. обговорення проблеми Н
І
підготовка до захисту проекту К
(публічного виступу): згадати
про структуру виступу,
співвідношення його частин,
вміння захищати власну точку зору; розвиток культури А
культуру усного і писемного
мовлення.
мовлення; адекватне ставлення до критики.
Т
И
стимулювання критичного
В
Ознайомлення з прийомами оволодіння увагою аудиторії
(пам'ятка "Советы оратору"). ставлення до себе Н
А

14. Збір інформації з
різноманітних джерел.
використання різних джерел інформації І
Н
Опрацювання, осмислення, аналіз і
аналіз і критичне ставлення до інформації,
Ф
оцінювання, визначення ролі поставлених
проблем.
розуміння і осмислення інформації
О
Р
активізує творчу уяву учнів (бо подібні М
Пошук відповідей. питання бувають алогічними; важкими, на
перший погляд, для розуміння; А
суперечливими)
Ц
Використання отриманої
уміння складати конспекти, тези, схеми викладення І
інформації.
матеріалу, працювати з джерелами Інтернету,
складати бібліографію, формувати список літератури, Й
інформаційних джерел
Н
А
формування креативного потенціалу особистості,
Оформлення результатів наприклад, створено рекламу творів А.П. Чехова,
(систематизація даних). сюжети яких втілені в кіно.

15. Вчитель:
допомагає у визначенні мети
дослідженняя; визначення перспектив діяльності С
А С
рекомендує джерела
М А
знань; організація самоосвітньої діяльності
О М
Р О
сприяє прогнозуванню О О
результатів учнівського підтримка пізнавального інтересу
вибору; З С
В В
створює ситуацію успіху
мотивація саморозвитку, постійне самовдосконалення
И І
(суб'єкт-суб'єктне
середовище учитель-учень); Т Т
О А
оцінює результати (з
застосування методу узагальнення своїх знань, потреба в нових знаннях
К
заохочення (грамоти, премії,
стипендії).

16. П
Пропонуються питання
(ключові), які є Р
неоднозначними і спонукають
до проектно-дослідницької
роботи (наприклад: "Чи може
активізація творчих здібностей О Д
одна людина змінити світ?",
"Чи є сучасною класика?").
Д І
У Я
Т
К Л
Ключові питання адресовані В
до кількох тем з різних
Т Ь
предметів (літератури, вміння сформулювати проблему; вміння діяти О
правознавства, в нестандартній ситуації И Н
художньої культури,
Р
історії, мистецтва).
В О
Ч
Постановка тематичних Н С
питань (більш О
конкретизовано), які реалізація творчого потенціалу учнів, вміння І Т
передбачає варіанти знаходити шляхи вирішення проблем Ї
вирішення поставлених
проблем.
С І
Т
Ь

17. Результативність проектно-навчальної діяльності визначається
самооцінюванням учнями набутих ними компетенцій (див. рис.7)
анализиров ать, синтезиров ат ь, оценив ать информацию определять св ои цели
2 2
0 0
Да Да
Нет Нет
Не сов сем Не совсем
8
8
планиров ат ь св ою работ у быт ь дисциплиниров анным
0
1
0 0
Да Да
Нет Нет
Не сов сем Не сов сем
10 9
работ ат ь в группе
0
от в ет ст в енно от носит ься к работе
2
0
Да Да
Нет Нет
Не сов сем Не сов сем
8
10
ув ажат ь другую точку зрения
0
0
Да
Нет
Не сов сем
10
Рис.7. Результати самооцінювання учнів
Висновки:
Отже, використання проектних технологій робить можливим
формування та розвиток пошуково-дослідницької, комунікативної,

18. полікультурної, соціальної, інформаційної компетентностей; формує
креативність, стимулює інтелектуальну активність, формує міжпредметні
зв’язки, вчить використовувати інформаційно-комунікаційні технології при
вивченні літератури; допомагає оволодівати навичками роботи в групі;
формує соціальну мобільність учнів, відповідальність, соціальну
відповідальність, адаптованість, сприяє розвитку критичного і системного
мислення, інформаційної та медіа грамотності, оскільки в даному випадку
вивчення літератури стає засобом створення кінцевого продукту діяльності.

19. Література:
1. Intel. Навчання для майбутнього. – К.: Нора-прінт, 2006.
2. Евстифеева О., Кучменко Н. Метод проектов – среда, в которой даже «неу-
дачники» обретают силу и уверенность // Директор школы. – 2003. - №6. –
С.53-58.
3. Життєва компетентність особистості / за ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова,
Г.М. Несен. – К. : Богдана, 2003. – 520 с.
4. Забарна А.П. Метод проектів як основа технології «Intel® - Навчання для
майбутнього» // Всесвітня л-ра в середніх навчальних закладах України. –
2005. - №9. – С.42-43.
5. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата
образования//Tertia. Альманах. – Днепропетровск: НГУ, 2005. – 157с.
6. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Завуч (Перше
вересня). – 2002. - №26. – С.4-6; 2003. - №2. – С.12-14.
7. Метод проектів у сучасній освіті // Відкритий урок. – 2004. - №5-6. – С.8-9.
8. Метод проектов // Современная гимназия: Взгляд теоретика и практика /
Ред. Е.С.Полат. – М.: Владос, 2000. – С.81-115.
9. Перспективні освітні технології / за ред. Г.Сазоненко. – К.:Гопак, 2000.
10. Полат Е.С. и др. Что такое проект? Типология проектов // Відкритий урок.
– 2004. - №5-6. – С.10-17.
11. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие
и реализация. М., 2002
12. Романовська М.Б. Метод проектів у виховному процесі (методичний
посібник) – Х.: Веста Видавництво «Ранок», 2007. – 160с.
13. Христюк Н. Метод проектів як компонент педагогічної системи розвитку
творчих здібностей найбільш обдарованих ліцеїстів // Рідна школа. – 2005.
- №5. – С.49-51.

20. 14. Хуторской А.В. Проектирование нового содержания образования // Школь-
ные технологии.- 2006. - №2. – С.74-80.
Коваль Валентина Вячеславовна – к.пед.н., директор Запорожской гимназии
№47.
Лукьяненко Юлия Владимировна – учитель русского языка и литературы За-
порожской гимназии №47.