Компетентнісний підхід у навчанні сприяє формуванню ключових (спеціально структурованих комплексів характеристик – якостей особистості, що дає змогу їй ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності й належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів) і предметних (набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної зі здобуттям, перетворенням і застосуванням нового знання) компетентностей.

1. КомпетентніснийКомпетентнісний
підхід у навчанніпідхід у навчанні
Вишневська П.І.,Вишневська П.І.,
методист РМК відділу освіти Кременчуцькоїметодист РМК відділу освіти Кременчуцької
РДАРДА

2. Компетентнісний підхідКомпетентнісний підхід
у навчанніу навчанні
Державний стандарт базової іДержавний стандарт базової і
повної середньої освітиповної середньої освіти
ЗатвердженийЗатверджений
Постановою Кабінету Міністрів УкраїниПостановою Кабінету Міністрів України
від 23 листопада 2011 року № 1392від 23 листопада 2011 року № 1392

3. Компетентнісний підхідКомпетентнісний підхід
у навчанніу навчанні
сприяєсприяє формуваннюформуванню ключовихключових (спеціально(спеціально
структурованих комплексів характеристик –структурованих комплексів характеристик –
якостей особистості, що дає змогу їй ефективноякостей особистості, що дає змогу їй ефективно
діяти в різних сферах життєдіяльності йдіяти в різних сферах життєдіяльності й
належить до загальногалузевого змісту освітніхналежить до загальногалузевого змісту освітніх
стандартів) істандартів) і предметнихпредметних (набутий учнями у(набутий учнями у
процесі навчання досвід специфічної дляпроцесі навчання досвід специфічної для
певного предмета діяльності, пов’язаної зіпевного предмета діяльності, пов’язаної зі
здобуттям, перетворенням і застосуваннямздобуттям, перетворенням і застосуванням
нового знання) компетентностей.нового знання) компетентностей.

4. Компетентнісний підхідКомпетентнісний підхід
у навчанніу навчанні
КомпетентністьКомпетентність - інтегрована здатність- інтегрована здатність
індивіда, що складається зі знань,індивіда, що складається зі знань,
досвіду, цінностей і ставлення, щодосвіду, цінностей і ставлення, що
можуть цілісно реалізовуватися наможуть цілісно реалізовуватися на
практиці.практиці.

5. Здійснення переходу доЗдійснення переходу до
компетентнісної моделі навчаннякомпетентнісної моделі навчання
передбачає:передбачає:
- нове цілепокладання в педагогічному- нове цілепокладання в педагогічному
процесі;процесі;
- оновлення структури та змісту навчанняоновлення структури та змісту навчання
математики;математики;
- визначення результатів навчання черезвизначення результатів навчання через
складові математичної компетентності учняскладові математичної компетентності учня
(на відміну від традиційних знань, умінь і(на відміну від традиційних знань, умінь і
навичок).навичок).

6. Запровадження компетентнісноїЗапровадження компетентнісної
моделі шкільноїмоделі шкільної
математичної освітиматематичної освіти
В основі лежить:В основі лежить:
- системно-діяльнісний підхід;системно-діяльнісний підхід;
- особистісно-орієнтований підхід.особистісно-орієнтований підхід.

7. Сутність компетентнісногоСутність компетентнісного
підходупідходу
сформувати в учнів не тількисформувати в учнів не тільки системусистему
знань, умінь і навичок,знань, умінь і навичок, а йа й сукупністьсукупність
взаємозалежних смислових орієнтацій,взаємозалежних смислових орієнтацій,
досвіду діяльності,досвіду діяльності, необхідних длянеобхідних для
здійснення особистісно й соціальноздійснення особистісно й соціально
значимої продуктивної діяльності стосовнозначимої продуктивної діяльності стосовно
об’єктів реальної дійсності.об’єктів реальної дійсності.

8. Компетентнісний підхідКомпетентнісний підхід
передбачаєпередбачає формування вмотивованої компетентноїформування вмотивованої компетентної
особистості,особистості, здатної:здатної:
- швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, що динамічно- швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, що динамічно
розвивається й постійно оновлюється;розвивається й постійно оновлюється;
- одержувати, використовувати, створювати різноманітну- одержувати, використовувати, створювати різноманітну
інформацію;інформацію;
- виявляти самостійність у постановці завдань та їх розв’язуванні;- виявляти самостійність у постановці завдань та їх розв’язуванні;
- приймати обґрунтовані рішення, розв’язувати проблеми на основі- приймати обґрунтовані рішення, розв’язувати проблеми на основі
здобутих знань, умінь і навичок, брати на себе відповідальність заздобутих знань, умінь і навичок, брати на себе відповідальність за
отриманий результат;отриманий результат;
- активно і зацікавлено пізнавати світ, усвідомлювати цінність- активно і зацікавлено пізнавати світ, усвідомлювати цінність
знань, науки, творчості;знань, науки, творчості;
- усвідомлювати важливість освіти й самоосвіти для життя та- усвідомлювати важливість освіти й самоосвіти для життя та
діяльності;діяльності;
- навчатися протягом усього життя, застосовувати здобуті знання- навчатися протягом усього життя, застосовувати здобуті знання
на практиці.на практиці.

9. Навчання математики маєНавчання математики має
включати такі аспекти:включати такі аспекти:
- Аксіологічний.- Аксіологічний.
- Мотиваційний.- Мотиваційний.
- Загальнокультурний.- Загальнокультурний.
- Когнітивний.- Когнітивний.
- Інформаційний.- Інформаційний.
- Інтелектуальний.- Інтелектуальний.
- Комунікативний- Комунікативний
- Світоглядний .- Світоглядний .

10. Математична компетентністьМатематична компетентність
Не лишеНе лише як предметна,як предметна,
а йа й як ключова,як ключова,
до яких її віднесенодо яких її віднесено
вв Державному стандарті базовоїДержавному стандарті базової
і повної середньої освіти.і повної середньої освіти.

11. Ціннісно-мотиваційнийЦіннісно-мотиваційний
(аксіологічний) компонент(аксіологічний) компонент
включає ціннісні ставлення учнів довключає ціннісні ставлення учнів до
інформації, пізнавальну активність,інформації, пізнавальну активність,
ініціативність, відповідальність, прагненняініціативність, відповідальність, прагнення
до удосконалення результатів своєї праці.до удосконалення результатів своєї праці.

12. Аксіологічний компонентАксіологічний компонент
Виявом її сформованості в учнів є:Виявом її сформованості в учнів є:
- уміння визначити мету діяльності (здатність ставити цілі, спрямованість- уміння визначити мету діяльності (здатність ставити цілі, спрямованість
на досягнення мети);на досягнення мети);
- виявлення здатності приймати самостійні рішення;- виявлення здатності приймати самостійні рішення;
- схильність перевіряти й оцінювати результати своєї діяльності,- схильність перевіряти й оцінювати результати своєї діяльності,
співвідносити їх із поставленими цілями й особистим життєвимспіввідносити їх із поставленими цілями й особистим життєвим
досвідом;досвідом;
- виявлення допитливості, пізнавального інтересу;- виявлення допитливості, пізнавального інтересу;
- виявлення потреби до самостійного пошуку й засвоєння нових знань;- виявлення потреби до самостійного пошуку й засвоєння нових знань;
- спроможність до емоційного сприймання математичних об’єктів,- спроможність до емоційного сприймання математичних об’єктів,
завдань, розв’язувань, міркувань, інтерес до математичної творчості;завдань, розв’язувань, міркувань, інтерес до математичної творчості;
- поважне ставлення до однокласників, учителів, дотримання- поважне ставлення до однокласників, учителів, дотримання
інтелектуальної чесності, об’єктивності, етичних і юридичних нормінтелектуальної чесності, об’єктивності, етичних і юридичних норм
використання інформації.використання інформації.

13. Загальнокультурний компонентЗагальнокультурний компонент
ВключаєВключає коло питаньколо питань, відносно яких учні, відносно яких учні
мають бути добре обізнаними:мають бути добре обізнаними:
- особливості загальнолюдської і- особливості загальнолюдської і
національної культури;національної культури;
- духовно-моральні основи життя людини і- духовно-моральні основи життя людини і
людства, окремих народів;людства, окремих народів;
- культурологічні основи сімейних,- культурологічні основи сімейних,
соціальних, суспільних явищ і традицій;соціальних, суспільних явищ і традицій;
- роль науки і релігії у житті людини.- роль науки і релігії у житті людини.

14. Загальнокультурний компонентЗагальнокультурний компонент
Передбачається, що випускник:Передбачається, що випускник:
- має уявлення про математичну науку як сферу людської діяльності, етапи її- має уявлення про математичну науку як сферу людської діяльності, етапи її
розвитку, її значимість для розвитку цивілізації;розвитку, її значимість для розвитку цивілізації;
- знає імена творців математичної науки, видатних вітчизняних і зарубіжних- знає імена творців математичної науки, видатних вітчизняних і зарубіжних
математиків минулого та сучасності, авторів підручників з математики;математиків минулого та сучасності, авторів підручників з математики;
- володіє математичною мовою, уміє правильно використовувати й пояснювати- володіє математичною мовою, уміє правильно використовувати й пояснювати
значення математичних термінів і символів, розуміє, що математичназначення математичних термінів і символів, розуміє, що математична
символіка та формули математики дають змогу описувати загальнісимволіка та формули математики дають змогу описувати загальні
властивості об’єктів практики і науки, а також відношення між ними;властивості об’єктів практики і науки, а також відношення між ними;
- має уявлення про різницю у вимогах доведень у математиці та різних галузях- має уявлення про різницю у вимогах доведень у математиці та різних галузях
природничих і гуманітарних наук;природничих і гуманітарних наук;
- володіє загальними способами інтелектуальної діяльності, характерними для- володіє загальними способами інтелектуальної діяльності, характерними для
математики й таких, що є основою пізнавальної культури, значимої дляматематики й таких, що є основою пізнавальної культури, значимої для
різних сфер людської діяльності;різних сфер людської діяльності;
- уміє самостійно працювати з підручником, розуміє його будову, знає- уміє самостійно працювати з підручником, розуміє його будову, знає
призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем,призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем,
параграфів, використовує прийоми розуміння тексту (структурування,параграфів, використовує прийоми розуміння тексту (структурування,
ставлення пізнавальних запитань тощо), знає й застосовує прийомиставлення пізнавальних запитань тощо), знає й застосовує прийоми
смислового групування матеріалу.смислового групування матеріалу.

15. Навчально-пізнавальнийНавчально-пізнавальний
(когнітивний) компонент(когнітивний) компонент
передбачаєпередбачає оволодіння кожним учнем базовимиоволодіння кожним учнем базовими
математичними знаннями, уміннями, навичками,математичними знаннями, уміннями, навичками,
способами діяльності, достатніми для вивченняспособами діяльності, достатніми для вивчення
суміжних навчальних предметів на сучасномусуміжних навчальних предметів на сучасному
рівні, а також для продовження освіти,рівні, а також для продовження освіти,
різноманітними способами організації тарізноманітними способами організації та
здійснення учіння (уміння, дії, операції,здійснення учіння (уміння, дії, операції,
пізнавальні процеси) на різних рівняхпізнавальні процеси) на різних рівнях
пізнавальної самостійності (репродуктивна,пізнавальної самостійності (репродуктивна,
частково пошукова, творча).частково пошукова, творча).

16. Когнітивний компонентКогнітивний компонент
Це означає, що випускник:Це означає, що випускник:
- володіє технікою практичних обчислень, раціонально сполучаючи усні, письмові й- володіє технікою практичних обчислень, раціонально сполучаючи усні, письмові й
інструментальні обчислення (точні й наближені);інструментальні обчислення (точні й наближені);
- знає й застосовує прийоми швидких обчислень, користується оцінкою та прикидкою під- знає й застосовує прийоми швидких обчислень, користується оцінкою та прикидкою під
час практичних розрахунків;час практичних розрахунків;
- уміє користуватися математичними формулами, самостійно виводити формули- уміє користуватися математичними формулами, самостійно виводити формули
залежностей між величинами;залежностей між величинами;
- уміє самостійно здійснювати алгоритмічну й евристичну діяльність на математичному- уміє самостійно здійснювати алгоритмічну й евристичну діяльність на математичному
матеріалі, перевіряти та оцінювати результати своєї діяльності:матеріалі, перевіряти та оцінювати результати своєї діяльності:
- бачить математичну задачу в контексті реальних (практичних) ситуацій, проблемних- бачить математичну задачу в контексті реальних (практичних) ситуацій, проблемних
ситуацій у суміжних навчальних предметах, застосовує математичні методи дляситуацій у суміжних навчальних предметах, застосовує математичні методи для
розв’язування цих задач (з використанням, за необхідності, довідкових матеріалів,розв’язування цих задач (з використанням, за необхідності, довідкових матеріалів,
калькулятора,калькулятора, комп’ютеракомп’ютера););
- уміє описувати реальні ситуації й процеси мовою математики, будувати їхні математичні- уміє описувати реальні ситуації й процеси мовою математики, будувати їхні математичні
моделі за допомогою відповідного математичного апарату, інтерпретувати змістмоделі за допомогою відповідного математичного апарату, інтерпретувати зміст
отриманого математичного результату в термінах досліджувального процесу;отриманого математичного результату в термінах досліджувального процесу;
- має уявлення про існування ймовірнісно-статистичних закономірностей у навколишньому- має уявлення про існування ймовірнісно-статистичних закономірностей у навколишньому
світі, детерміновані та випадкові події, імовірнісні моделі, розуміє ймовірніснісвіті, детерміновані та випадкові події, імовірнісні моделі, розуміє ймовірнісні
властивості реальних подій і використовує їх під час прийняття рішень.властивості реальних подій і використовує їх під час прийняття рішень.

17. ІнформаційнийІнформаційний компоненткомпонент
віддзеркалюєвіддзеркалює здатність особистості до визначенняздатність особистості до визначення
інформаційної потреби, пошуку інформації таінформаційної потреби, пошуку інформації та
ефективної роботи з нею в усіх її формах таефективної роботи з нею в усіх її формах та
представленнях, опанування навичкамипредставленнях, опанування навичками
діяльності стосовно інформації в навчальнихдіяльності стосовно інформації в навчальних
предметах і освітніх галузях, а також упредметах і освітніх галузях, а також у
навколишньому світі, пошуку, аналізу та відборунавколишньому світі, пошуку, аналізу та відбору
необхідної інформації, її перетворення,необхідної інформації, її перетворення,
збереження й передачі, володіння сучаснимизбереження й передачі, володіння сучасними
інформаційними засобами та інформаційнимиінформаційними засобами та інформаційними
технологіями.технологіями.

18. Інформаційний компонентІнформаційний компонент
Завершуючи вивчення шкільного курсуЗавершуючи вивчення шкільного курсу
математики, учень:математики, учень:
- розуміє необхідність одержання потрібної інформації;- розуміє необхідність одержання потрібної інформації;
- уміє самостійно вибирати належне джерело, знаходити- уміє самостійно вибирати належне джерело, знаходити
відповідну інформацію, критично оцінювати отриманувідповідну інформацію, критично оцінювати отриману
інформацію та її джерела, здійснювати аналіз інформації,інформацію та її джерела, здійснювати аналіз інформації,
її систематизацію і класифікацію, інтегрувати отримануїї систематизацію і класифікацію, інтегрувати отриману
інформацію в особистий досвід;інформацію в особистий досвід;
- уміє добувати інформацію, представлену в таблицях,- уміє добувати інформацію, представлену в таблицях,
діаграмах , графіках, описувати й аналізувати масивидіаграмах , графіках, описувати й аналізувати масиви
числових даних за допомогою статистичнихчислових даних за допомогою статистичних
характеристик;характеристик;
- здатен проводити обробку результатів лабораторних- здатен проводити обробку результатів лабораторних
експериментів та оцінювати похибки.експериментів та оцінювати похибки.

19. Інтелектуальний компонентІнтелектуальний компонент
Істотними якостямиІстотними якостями
інтелекту людини єінтелекту людини є::
- логічність мислення,- логічність мислення,
- доказовість,- доказовість,
- критичність,- критичність,
- глибина,- глибина,
- гнучкість,- гнучкість,
- широта.- широта.

20. Інтелектуальний компонентІнтелектуальний компонент
Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:
- уміє логічно міркувати, робити обґрунтовані висновки, оцінювати- уміє логічно міркувати, робити обґрунтовані висновки, оцінювати
логічну правильність міркувань, розпізнавати логічно некоректнілогічну правильність міркувань, розпізнавати логічно некоректні
міркування, відрізняти гіпотезу від факту, доведені твердження відміркування, відрізняти гіпотезу від факту, доведені твердження від
недоведених (обгрунтованих);недоведених (обгрунтованих);
- уміє проводити дедуктивні й індуктивні міркування, доводячи теореми і- уміє проводити дедуктивні й індуктивні міркування, доводячи теореми і
розв’язуючи задачі, пропонувати різні способи розв’язування задачі;розв’язуючи задачі, пропонувати різні способи розв’язування задачі;
- уміє робити узагальнення й «відкривати» закономірності на основі- уміє робити узагальнення й «відкривати» закономірності на основі
аналізу окремих прикладів, результатів експерименту, висувати тааналізу окремих прикладів, результатів експерименту, висувати та
перевіряти гіпотези, встановлювати межі застосування отриманогоперевіряти гіпотези, встановлювати межі застосування отриманого
результату;результату;
- уміє приймати рішення в умовах неповної та надлишкової, точної та- уміє приймати рішення в умовах неповної та надлишкової, точної та
імовірнісної інформації, схильний до розумового експерименту,імовірнісної інформації, схильний до розумового експерименту,
виявляє здатність до подолання розумових стереотипів, щовиявляє здатність до подолання розумових стереотипів, що
випливають із повсякденного досвіду;випливають із повсякденного досвіду;

21. Інтелектуальний компонентІнтелектуальний компонент
Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:Завершуючи вивчення шкільного курсу математики учень:
- володіє складовими дослідницької й проектної діяльності, включаючи- володіє складовими дослідницької й проектної діяльності, включаючи
вміння бачити проблему, ставити питання, висувати гіпотези,вміння бачити проблему, ставити питання, висувати гіпотези,
наводити означення понять, класифікувати, спостерігати, проводитинаводити означення понять, класифікувати, спостерігати, проводити
експерименти, аналізувати, порівнювати, узагальнювати,експерименти, аналізувати, порівнювати, узагальнювати,
систематизувати, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, знаходитисистематизувати, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, знаходити
аналоги, робити висновки, структурувати матеріал, пояснювати,аналоги, робити висновки, структурувати матеріал, пояснювати,
доводити, захищати свої ідеї;доводити, захищати свої ідеї;
- уміє планувати та здійснювати діяльність, спрямовану на розв’язання- уміє планувати та здійснювати діяльність, спрямовану на розв’язання
завдань дослідницького характеру, прогнозувати результат діяльності,завдань дослідницького характеру, прогнозувати результат діяльності,
докладати зусилля для його досягнення, змінювати план діяльності вдокладати зусилля для його досягнення, змінювати план діяльності в
разі змін умов її виконання.разі змін умов її виконання.

22. Комунікативний компонентКомунікативний компонент
передбачаєпередбачає
сформованість умінь:сформованість умінь:
- ясно й чітко викладати свої думки,- ясно й чітко викладати свої думки,
- будувати аргументовані міркування,будувати аргументовані міркування,
- вести діалог (дискусію), сприймаючи точкувести діалог (дискусію), сприймаючи точку
зору співрозмовника, а в разі необхідностізору співрозмовника, а в разі необхідності
піддавати її критичному аналізу.піддавати її критичному аналізу.

23. Комунікативний компонентКомунікативний компонент
Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:
- уміє точно й логічно грамотно виражати свої думки в усній та письмовій формі,- уміє точно й логічно грамотно виражати свої думки в усній та письмовій формі,
використовувати різні види математичної мови (словесну, символьну,використовувати різні види математичної мови (словесну, символьну,
графічну), переходити з одного виду на інший для ілюстрації, інтерпретації,графічну), переходити з одного виду на інший для ілюстрації, інтерпретації,
аргументації, доведення, наводити приклади та контрприклади;аргументації, доведення, наводити приклади та контрприклади;
- уміє адекватно використовувати мовні засоби для ведення дискусії й- уміє адекватно використовувати мовні засоби для ведення дискусії й
аргументації своєї позиції, порівнювати різні точки зору, відстоювати власнуаргументації своєї позиції, порівнювати різні точки зору, відстоювати власну
позицію;позицію;
- уміє співвідносити власну думку з думкою авторитетних джерел і більшості,- уміє співвідносити власну думку з думкою авторитетних джерел і більшості,
аргументовано опиратися груповому тиску;аргументовано опиратися груповому тиску;
- уміє доповідати про результати свого дослідження, коротко й точно відповідати- уміє доповідати про результати свого дослідження, коротко й точно відповідати
на запитання, використовувати довідкову літературу й інші джерелана запитання, використовувати довідкову літературу й інші джерела
інформації;інформації;
- проявляє готовність до навчальної діяльності у взаємодії (у парі, малій групі,- проявляє готовність до навчальної діяльності у взаємодії (у парі, малій групі,
участі у проектній діяльності).участі у проектній діяльності).

24. Світоглядний компонентСвітоглядний компонент
Під світоглядним компонентом результатуПід світоглядним компонентом результату
навчання математики розуміютьнавчання математики розуміють
поінформованість учнів про системупоінформованість учнів про систему
основних математичних понять,основних математичних понять,
математичну мову як засіб виразуматематичну мову як засіб виразу
математичних законів, закономірностейматематичних законів, закономірностей
тощо, про математику як форму опису татощо, про математику як форму опису та
методу пізнання дійсності.методу пізнання дійсності.

25. Світоглядний компонентСвітоглядний компонент
Завершуючи вивчення шкільного курсу математики,Завершуючи вивчення шкільного курсу математики,
учень:учень:
- має уявлення про ідеї та методи математики, про- має уявлення про ідеї та методи математики, про
особливості математичного методу дослідження і йогоособливості математичного методу дослідження і його
відмінності від методів природничих і гуманітарних наук,відмінності від методів природничих і гуманітарних наук,
розуміє особливості застосування математичних методіврозуміє особливості застосування математичних методів
до аналізу й дослідження процесів і явищ у природі тадо аналізу й дослідження процесів і явищ у природі та
суспільстві;суспільстві;
- розуміє, що логічні закони математичних міркуваньрозуміє, що логічні закони математичних міркувань
мають універсальний характер і застосовні в усіх галузяхмають універсальний характер і застосовні в усіх галузях
людської діяльності;людської діяльності;
- має уявлення про аксіоматичну побудову математичної- має уявлення про аксіоматичну побудову математичної
теорії, про значення аксіоматичного методу для іншихтеорії, про значення аксіоматичного методу для інших
областей знання й практики;областей знання й практики;

26. Світоглядний компонентСвітоглядний компонент
Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:Завершуючи вивчення шкільного курсу математики, учень:
- розуміє, що реальний світ підпорядковується не тільки детермінованим,- розуміє, що реальний світ підпорядковується не тільки детермінованим,
а й статистичним закономірностям, уміє використовувати їх дляа й статистичним закономірностям, уміє використовувати їх для
розв’язування завдань повсякденного життя;розв’язування завдань повсякденного життя;
- має уявлення про метод математичного моделювання як про- має уявлення про метод математичного моделювання як про
універсальний метод пізнання навколишнього світу;універсальний метод пізнання навколишнього світу;
- переконаний у можливості пізнання природи, у необхідності розумного- переконаний у можливості пізнання природи, у необхідності розумного
використання досягнень математики для подальшого розвиткувикористання досягнень математики для подальшого розвитку
цивілізації;цивілізації;
- розуміє, що формальний математичний апарат створений і розвивається- розуміє, що формальний математичний апарат створений і розвивається
з метою розширення можливостей його застосування до розв’язанняз метою розширення можливостей його застосування до розв’язання
завдань, що виникають у теорії та на практиці.завдань, що виникають у теорії та на практиці.

27. Компетентнісний підхідКомпетентнісний підхід
у навчанніу навчанні
не заперечуючи значення знань як таких,не заперечуючи значення знань як таких,
змінює поглядзмінює погляд на їхню сутність:на їхню сутність: знаннязнання
розглядаються не як самоціль, арозглядаються не як самоціль, а як засібяк засіб
розвитку та вихованнярозвитку та виховання
особистості учняособистості учня..

28. ЛІТЕРАТУРАЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт базової і повної1. Державний стандарт базової і повної
середньої освіти. (Електронний ресурс).середньої освіти. (Електронний ресурс).
2. Закон України «Про загальну середню2. Закон України «Про загальну середню
освіту». (Електронний ресурс).освіту». (Електронний ресурс).
3. «Компетентнісний підхід у навчанні та3. «Компетентнісний підхід у навчанні та
стандарт шкільної математичної освіти».стандарт шкільної математичної освіти».
Ж. «Математика в школі», №11-12, 2011р.,Ж. «Математика в школі», №11-12, 2011р.,
ст.2-5.ст.2-5.

29. Дякую за увагу!Дякую за увагу!