1. Вступ
В умовах інтенсивного розвитку суспільства і держави
вагомого значення набуває проблема формування
інтелектуальної, духовно і морально зрілої особистості,
конкурентноспроможної, здатної до самореалізації в соціумі і
проектування свого життя.
Це зумовлює необхідність нового підходу до системи
виховання в галузі освіти, розробок і впровадження нових
педагогічних технологій, активізації ролі органів учнівського
шкільного самоврядування, що сприятиме цілісному,
гармонійному розвитку особистості учня, його
самореалізації, грунтовному духовно-креативному
розумінню природної соціальної дійсності, психолого –
соціальному зростанню.

2. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
31.10.2011 № 1243 «Про основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів України» визначено стратегію та
тактику виховної діяльності, передбачено впровадження інноваційних
психолого – педагогічних технологій, створення власної виховної
системи, стратегічною метою якої є формування морально – духовної
життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в
соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Сучасному вихованню
повною мірою має бути властива випереджувальна роль у
демократичному процесі державотворення. Воно має стати засобом
відродження національної культури; зупинення соціальної деградації;
стимулом пробудження високих моральних якостей: совісті, патріотизму,
людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи
тощо; засобом самоорганізації; особистісної відповідальності дітей та
молоді; запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві.

3. Виховна мета
Створення педагогічних умов для
соціалізації школярів, виховання в
них життєвої компетенції.
Формування в учнів усвідомленої
мотивації до реалізації здорового
способу життя

4. - створення умов для соціального захисту дітей, особливо
дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та
здоров’я інших громадян;
- формування гігієнічних навичок і засад здорового способу
життя,
- збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я;
- забезпечення високої якості та ефективності роботи дитячого
самоврядування, формування в учнів високих моральних
якостей, уміння співпрацювати на принципах рівності, гласності,
демократизму;
- виховання потреби в учнів до збереження та примноження
історичних та культурних надбань краю;
- виховання свідомого ставлення до природи як першооснови
існування людини.

5. Управління виховною системою
Принцип
взаємодії
Принцип
гуманізації
Принцип
технологізації
Принцип
демократизації
Принцип
цілісності
Принцип
особистісної
орієнтації
Принцип
націлнальної
спрямованості

6. Адміністрація закладу
Виховний простір
Агенти впливу
Педагогічний
колектив
Батьківська
громадскість
Учнівське
самоврядування
Контрольований
вплив:
- навчання;
- позаурочна
діяльність;
- позашкільна
діяльність;
Адміністрація
Педагогічний колектив
Соціально – педагогічна
служба
Батьки
Однолітки
соціум
Стихійний
вплив:
- Позашкільна
діяльність;
- Соціум;
УЧНІ

7. «Сучасний зміст виховання в Україні, -
зазначено в основних орієнтирах виховання учнів 1
– 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, -
це науково обгрунтована система
загальнокультурних і національних цінностей та
відповідна сукупність соціально значущих якостей
особистості, що характеризують її ставлення до
суспільства і держави, інших людей, природи,
мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для
ідентифікації виховання із загально визначеними
цінностями і якостями. Система цінностей і якостей
особистості розвивається і виявляється через її
власне ставлення», а саме:

8. - Ціннісне ставлення особистості до
суспільства і держави, яке виявляється у
патріотизмі, національній самосвідомості,
правосвідомості, політичній культурі та
культурі міжетичних відносин;

9. Створення виховної моделі передбачає залучення
учнів до різних форм навчальної, творчої та суспільно
корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої,
трудової, художньо – естетичної, спортивної,
пропагандистської, ігрової, культурної, рекреаційної,
екологічної, що організовуються під час навчання та
позаурочної діяльності.
Аналіз особливостей мікросоціуму школи, соціального
складу населення мікрорайону показав, що переважна
більшість учнів – діти з робітничих сімей.
Учнівський колектив представляє собою
багатонаціональний склад. Школа має зручне
територіальне розташування не тільки відносно
комунікацій, а і позашкільних закладів.

10. - Ціннісне ставлення особистості до сім’ї,
родини і людей, яке виявляється у моральній
активності особистості, прояві чуйності, чесності,
правдивості, працелюбності, справедливості,
гідності, милосердя, толерантності, совісті,
терпимості до іншого, миролюбності,
доброзичливості, готовності допомогти іншим,
обов’язковості, добросовісності, ввічливості,
делікатності, тактовності; вміння працювати з
іншими; здатності прощати і просити пробачення,
протистояти виявам несправедливості, жорстокості;

11. - Ціннісне ставлення особистості до природи, яке формується
у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:
- усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності
природи;
- почутті особистої причетності до збереження природних багатств,
відповідальності за них;
- здатності особистості гармонійно співіснувати з природою;
- поводитися компетентно, екологічно безпечно;
- критичній оцінці споживацько – утилітарного ставлення до
природи, яке призводить до порушення природної рівноваги,
появи екологічної кризи;
- вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними
способами;
- активній участі у практичних природоохоронних заходах,
здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;
- посильному екологічному просвітництву;

12. - Ціннісне ставлення особистості до мистецтва
формується у процесі естетичного виховання і
виявляється у відповідній ерудиції, широкому
спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках,
пов’язаних з мистецтвом;

13. - Ціннісне ставлення особистості до праці
передбачає усвідомлення дітьми та учнівською
молоддю соціальної значущості праці, розвинену
потребу в трудовій активності, ініціативність,
схильність до підприємництва; розуміння
економічних законів і проблем суспільства та
засобів і проблем суспільства та засобів їх
розв’язання, готовність до творчої діяльності,
конкурентоспроможності й самореалізації за умов
ринкових відносин, сформованість працелюбності
як базової якості особистості;

14. - Ціннісне ставлення особистості до себе (через
фізичне, психічне та соціальне «Я») передбачає
сформованість у зростаючої особистості вміння
цінувати себе як носія фізичних, духовно – душевних
та соціальних сил.
Воно є важливою умовою формування у дітей та
учнівської молоді активної життєвої позиції.

15. Науково – методичне забезпечення виховного
процесу здійснюється через:
- оптимізацію системи методичної роботи як
важливого чинника формування готовності
педагогічних кадрів до організації виховного
процесу згідно сучасних вимог;
- використання інноваційних педагогічних
технологій, активних та інтерактивних форм і
методів виховання;
- здійснення моніторингу рівня розвитку виховної
системи;
- розробку прогностичної моделі особистості
випускника ЗНЗ.

16. Взаємодія педагогічного колективу, учнівського
самоврядування інших інституцій з питань
виховання дітей та учнівської молоді здійснюється
шляхом:
- оптимізації діяльності органів учнівського
самоврядування, їх активної участі в управлінні
виховним процесом;
- розробки комплексних міжвідомчих програм з
питань виховання дітей та учнівської молоді;
- широкого залучення громадських організацій та
інших інститутів до реалізації виховної системи;
- проведення спільних заходів щодо практичного
впровадження виховної системи.

17. Мета:
забезпечити всебічний розвиток особистості
та створити умови для соціалізації учнів,
придбання ними досвіду роботи з управління,
виховувати почуття відповідальності,
толерантності, уміння працювати в команді,
надавати змогу реалізувати особистісні
потреби дитини.

18. Самоврядування є важливою складовою частиною у
навчально – виховній діяльності навчального закладу.
Самостійну, творчу особистість формує лише самостійна
творча діяльність, побудована на засадах самоуправління.
Розвиток самоврядування передбачає активне
співробітництво всіх учасників навчально – виховного
процесу. В школі ведуться пошуки в використанні в
виховній роботі нових методик, систем. В рамках цієї
пошукової творчої роботи, за ініціативою учнів та вчителів,
створена дитяча організація ФедВіМ (Федерація вільних
міст), до складу якої входять вільні міста (5 – 11 класи) і
вільні містечка (1 – 3 класи). Кожне місто має свій герб, гімн,
девіз.

19. Психологічний супровід реалізації моделі
виховної системи передбачає:
- виявлення та становлення індивідуальних
особливостей школярів;
- вплив виховного простору на розвиток,
саморозвиток і самореалізацію особистості учня;
- ціннісне ставлення до суспільства і держави,
природи і самої себе.

20. Результативність виховної системи
Оцінка результативності виховної діяльності здійснюється через
порівняння очікуваних результатів виховної роботи з її
реальними результатами. Основні очікувані результати на
певному етапі вікового розвитку дитини складаються з трьох
елементів:
- набуті знання і вміння;
- сформоване ставлення до себе, оточуючого природного і
соціального світу;
- життєві компетентності, тобто можливість діяти у конкретній
життєвій ситуації, відповідно до власних цінностей, ставлень та
знань.
При цьому стає можливою оцінка ефективності виховання як
окремої особистості, так і класу та школи в цілому.

21. Цілеспрямованість
Доброта
Гідність
Працелюбність
Вихованість
Культурність
Справедливість
Ерудованість
Освідченість
Порядність
Відповідальність
Толерантність
Професіоналізм
Активна життєва позиція

22. ЕЛЕМЕНТ, ТЕХНІЧНЕ
«ПРИСТОСУВАННЯ» В
ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
ЯКІСНО НОВЕ РОЗУМІННЯ
САМОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СИСТТЕМНО
ОРГАНІЗОВАНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ
СФЕРИ
ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
- ОБГРУНТУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ БІЛЬШ ПРОСТИХ І
ЕФЕКТИВНИХ СПОСОБІВ ДОСЯГНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ
ЦІЛЕЙ;
- - ЗНИЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТА НЕПЕРЕДБАЧУВАНОСТІ
ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ;
- ДОДАВАННЯ СТІЙКОСТІ ВІДНОСИНАМ ЙОГО СУБ’ЄКТІВ

23. Педагогічна технологія
Переваги …
- Реалізується як систематична,
цілеспрямована, свідомо
проектована діяльність
- Спрямована га вдосконалення
майстерності педагога, його
коспетентності у вирішенні
освітніх завдань
Відкриті питання …
- Відсутність єдиних підходів до
визначення поняття «педагогічна
технологія»;
- Відсутність чіткої класифікації
існуючих технологій;
- Невизначенність межі («критичного
порогу») застосовності педагогічних
технологій (особливо в контексті
виховної діяльності);
- Протиріччя між алгоритмізацією,
граничною схематичністю технології
і суб’єктивною, творчою природою
педагогічного процесу;
- Співвідношення понять
«педагогічна технологія»,
«методика навчання», «форма
навчання»

24. Педагог
ічна
техноло
гія
Підходи
до
визначення
поняття
Наукове Організаційна Інструментальний
тлумачення концепція підхід
ПТ як частина
педагогічної
науки, що вивчає
й розробляє цілі,
зміст і методи
навчання
ПТ як спосіб
організації, модель
навчального
процесу, що
гарантує отримання
запланованого
результату
ПТ як інструментарій
освітнього процесу, як
система вказівок, які
повинні забезпечити
ефективність і
результативність
навчання

25. Виховні системи
Педагогічна
технологія
Методи
навчання
Форми
організації
навчання
Види навчання

26. Педагогічна технологія інтегрує
теоретичні положення і конкретний
педагогічний досвід
Вчений … Вчитель
…
 Пропонує теоретично
обгрунтовану модель
освітнього процесу
 Визначає деякі загальні
підстави його організації,
задає послідовність дій,
але ця послідовність
варіативна
 Передбачає різні варіант
розвитку освітньої ситуації,
можливі видозміни кроків
алгоритму, ротацію ланок
технологічного ланцюжка і
допустимі межі інверсії
 «добудовує» педагогічну
технологію з урахуванням
тільки йому відомих внутрішніх
механізмів роботи з
конкретним класом чи учнем

27. Контекстуальність:
убудованість у
реальний
навчально –
виховний процес
Антропоцентризм: забезпечення
безперервного розвитку дитини в
освіті через його безперервне
пізнання вчителем
Ситуативність: збереження простору
авторства, творчості кожного вчителя,
що дозволяє ідеальну схему
перетворити на живу педагогічну
ситуацію
Концептуальність: наявність науково – педагогічного обгрунтування
(загальної схеми) і його концептуальної інтерпретації вчителем з
урахуванням умов реального освітнього процесу, представленого
різноманіттям педагогічних ситуацій
Вимоги до
педагогічних
технологій