1. Впровадження
нового
Держстандарту

2. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БАЗОВОЇ І ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ
СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(З 1 ВЕРЕСНЯ 2013 Н.Р.)

3. Головна мета – Формування в учнів математичної компетентності на
рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі,
успішного оволодіння знаннями у процесі навчання, забезпечення
інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам яті, логіки,
культури мислення та інтуіції.
Реалізація компетентністної освіти:
- кожна змістовна лінія стандарту спрямована не тільки на отримання
дитиною знань з навчальних предметів, а й на їх застосування у
навчальних та життєвих, а також нестандартних ситуаціях, що є тепер
головним завданням;
- тому при оволодінні знаннями та їх перевірці будуть переважати вправи
практичного та творчого характеру;
- наступне завдання – озброєння дитини методами пізнання, зокрема
дослідницькими, діяльнісним.
У результаті навчання дитини повинна володіти вміннями самостійно
здобувати , обробляти інформацію та використовувати засоби її
збереження: таблиці, графіки тощо.
Одним із головних завдань нового держстандарту є формування
комунікативних компетентностей дитини, тобто, її вміння вільно
спілкуватися, вступати у діалог з людьми різного віку та соціального
статусу.

4. Зміст
-кардинальних змін у змісті базової середньої
освіти, що стосується математики, не
відбувається;
-включено нові теми:
•”Комбінаторні задачі”
•”Піраміда‖

5. ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ:
забезпечення наступності змісту базової середньої загальної
освіти;
особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному
процесі;
Перехід до компетентісного підходу формування змісту
освіти та особистісно зорієнованого навчального процесу
формування ключових компетентностей учнів , зокрема,
загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної,
інформаційно-комунікаційної;
використання здоров’язбережувальних технологій;
екологічна спрямованість освіти

6. НА ПІДСТАВІ СИСТЕМНОГО
ПІДХОДУ УЧНІ МАЮТЬ ДОСЯГТИ
НЕОБХІДНОГО Й ДОСТАТНЬОГО
РІВНЯ, А НЕ МІНІМАЛЬНОГО,
ТОБТО ЗА ОСНОВНУ МЕТУ
БЕРЕТЬСЯ ЯКІСТЬ ЗНАНЬ

7. з психологічної точки зору:
зниження самооцінки, високий
рівень ситуативної тривожності
з педагогічної точки зору:
низька організованість, неуважність й
недисциплінованість на уроках,
зниження інтересу до навчання і його
результатів

8. Фактори, які адаптацію
утруднюють полегшують
*сприятливий
мікроклімат в
учнівському колективі
*створення ситуацій
творчої кооперації,
ініціативи та успіху
*демократична,
неавторитарна
атмосфера
навчання
*неузгодженість або
суперечливість вимог різних
педагогів
*необхідність
пристосовуватися до кожного
вчителя
*деіндивідуалізація,
знеособлювання підходу
педагога до школяра

9. Математика
• Згідно Типових навчальних планів загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджених наказом
Міністерства від 03.04.2012 № 409 на вивчення
математики у 5 класі відводиться 4 години на
тиждень.
• В основу побудови змісту й організації процесу
навчання математики в 5 класі покладено
компетентнісний підхід, відповідно до якого
кінцевим результатом навчання предмета є
сформовані певні компетентності учнів

10. Математика
• Курс математики 5 класу передбачає розвиток,
збагачення і поглиблення знань учнів про числа і дії з
ними, числові й буквені вирази, величини та їх
вимірювання, рівняння, числові нерівності, а також
уявлень про окремі геометричні фігури на площині і в
просторі.
• Основу курсу становить розвиток поняття числа та
формування міцних обчислювальних і графічних
навичок. У 5 класі відбувається послідовне введення
дробів (звичайних і десяткових) разом із
формуванням культури усних, письмових,
інструментальних обчислень

11. Математика
Навчальний матеріал
• Учні мають дістати уявлення про використання букв
для запису законів арифметичних дій, формул,
навчитись обчислювати значення простих буквених
виразів, складати за умовою задачі й розв’язувати
нескладні рівняння першого степеня на основі
залежностей між компонентами та результатом
арифметичних дій.
• Вивчення відсотків у 5 класі передбачає
розв’язування задач на знаходження відсотка від
числа та числа за його відсотком.

12. Математика
Навчальний матеріал
• Учні мають дістати початкові відомості про метод
координат: зображення чисел на координатному
промені, знаходження відстані між двома точками за їх
координатами на координатному промені.
• Текстові задачі, основними функціями яких є розвиток
логічного мислення учнів та ілюстрація практичного
застосування математичних знань. Під час
розв’язування текстових задач учні також вчаться
використовувати математичні моделі.

13. Навчальний матеріал
• Зміст геометричного матеріалу включає початкові відомості про
планіметричні (відрізок, промінь, пряма, кут, трикутник,
прямокутник, квадрат, многокутник) і стереометричні
(прямокутний паралелепіпед, куб, піраміда) фігури. Учні набувають
навичок вимірювання довжини відрізка й градусної міри кута,
знаходження периметрів, площ і об’ємів деяких фігур, побудови
геометричних фігур за допомогою лінійки, косинця, транспортира і
циркуля. Розширюються уявлення учнів про вимірювання
геометричних величин на прикладах вимірювання і порівняння
відрізків і кутів, побудови відрізків заданої довжини і кутів із
заданою градусною мірою, оперування формулами периметрів,
площ і об’ємів геометричних фігур, зокрема знаходження
невідомого компонента формули за відомими.

14. Математика
Навчальний матеріал
• Основа інтеграції геометричного матеріалу з арифметичним і
алгебраїчним — числові характеристики (довжина, площа,
об’єм) геометричних фігур. Узагальнюються знання учнів про
одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму і вміння
переходити від одних одиниць до інших, оскільки ці знання і
вміння використовуються у вивченні предметів природничого
циклу і в трудовому навчанні.
• У навчання математики в 5 класі вводяться елементи
комбінаторики. Учні набувають умінь розв’язувати найпростіші
комбінаторні задачі шляхом розгляду можливих варіантів.

15. Підручник:
«Математика. 5 клас» (автори: Тарасенкова Н.А., Богатирьова І. М.,
Бочко О. П., Коломієць О. М., Сердюк З. О.)
Однією з особливостей підручника є доступність учням навчальних
текстів, яка надає можливість самостійно їх опрацьовувати.
Навчальний матеріал спирається на наочність і життєвий досвід
учнів. У підручнику реалізовано діяльнісний підхід до навчання
математики. У кожному параграфі вміщено поради у вигляді вказівок
щодо того, як діяти у тій чи іншій навчальній ситуації. Значну увагу
приділено систематизації навчального матеріалу у вигляді таблиць
або схем, що покращує застосування його до розв язування задач,
полегшує зорове сприймання тексту. Із цією ж метою на початку і
наприкінці підручника подають форзаци з довідковим матеріалом.
Зміст підручника та апарат організації його засвоєння спрямовані і
на творчий розвиток учнів.

16. Підручником забезпечується організація самостійної роботи учнів.
Цьому сприяють як спеціальна будова навчальних текстів, наявність
вказівок і порад, так і контрольні запитання після кожного параграфа
та запитання й тестові завдання після кожного розділу.
Відповідаючи на запитання і виконуючи тести, учень має можливість
узагальнити і систематизувати вивчені відомості, привести у
систему отримані навички й уміння, привчитися самостійно
працювати з підручником.
Підручник містить достатню кількість задач чотирьох рівнів складності
для різних видів класної й позакласної роботи. Значну увагу
приділено прикладній спрямованості змісту. В блоці завдань «
Застосуйте на практиці» подано життєві ситуації, де потрібно
застосовувати вивчений матеріал.

17. 0,2738
*
0.53713
* Не вистачає типових задач(!), які
пропонуються в тестах самостійних і
контрольних робіт.
*Перевантаження теоретичним
матеріалом!
Але, на мій погляд, підручник має деякі недоліки:
Багато завдань початкового або середнього рівня, які дуже довго
виконуються за часом

18. Висновок
- З метою вдосконалення викладання математики доцільна
подальша розробка нових методик використання
нестандартних завдань.
- Систематично використовувати на уроках завдання, що
сприяють формуванню в учнів пізнавального інтересу і
самостійності.
- Здійснюючи цілеспрямоване навчання школярів вирішення
завдань, з допомогою спеціально підібраних вправ, вчити їх
спостерігати, користуватися аналогією, індукцією,
порівняннями і робити відповідні висновки.
Доцільно використання на уроках завдань на кмітливість,
задач-жартів, математичних ребусів, софізмів.

19. - Враховувати індивідуальні особливості школяра,
диференціацію пізнавальних процесів у кожного з них,
використовуючи завдання різного типу.
- Уміння вчителя збуджувати, зміцнювати та розвивати
пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання полягає в
умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким,
привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів
різноманітними, творчими, продуктивними.
Міцне засвоєння знань є головним завданням процесу
навчання, але це дуже складний процес. У нього входять
сприйняття навчального матеріалу, його запам ятовування і
осмислення, а також можливість використання цих знань у
різних умовах.

20. - Треба вчити учнів самоконтролю. Викладання математики не
може стояти на належному рівні, а знання учнів не будуть
достатньо повними і міцними, якщо в роботі вчителя
відсутня система повторювально-узагальнюючих уроків.
- Тільки постійне у системі здійснюване включення нових знань
у систему колишніх знань може забезпечити достатньо високу
якість засвоєння предмета. Тільки після повторення можна
приходити до логічних висновків. Без повторення неможливо,
розкрити сутність речей і явищ, їх розвиток. Не дарма кажуть:
― Повторення — мати навчання ―.