1. ТЕМА 8
МАЙНОВІ РЕСУРСИ (АКТИВИ)
ПІДПРИЄМСТВА

2. АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА
Активи підприємства це економічні майнові ресурси
підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які
використовуються в його господарській діяльності з метою
отримання прибутку; це ресурси, контрольовані
підприємством у результаті минулих подій, використання
яких, як очікується, призведе до збільшення економічних
вигід у майбутньому.
У балансі (формі №1 звітності) активи підприємства
розміщені у трьох розділах:
І розділ необоротні активи;
ІІ розділ оборотні активи;
ІІІ розділ витрати майбутніх періодів.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ АКТИВІВ
ПІДПРИЄМСТВА
Класифікаційна ознака Види активів
1. Характер участі у виробничому процесі та швидкість
обороту
- необоротні;
- оборотні
2.Терміни обслуговування діяльності підприємства - довгострокові;
- короткострокові
3. Форма володіння активами - власні;
- орендовані;
- безоплатно використовувані
4. Форма функціонування - реальні (матеріальні та нематеріальні);
- фінансові
5. Характер обслуговування окремих видів діяльності - операційні;
- інвестиційні
6. Характер фінансових джерел формування - валові;
- чисті
7. Ступінь ліквідності - абсолютноліквідні;
- високоліквідні;
- середньоліквідні;
- низьколіквідні;
- неліквідні
8. Ступінь агрегованості як об’єкта управління - індивідуальний актив;
- група комплексно керованих активів;
- сукупний комплекс активів підприємства
9. Характер використання в поточній господарській
діяльності
- використовувані;
- невикористовувані
10. За характером перебування активів стосовно
підприємства
- внутрішні;
- зовнішні

4. СКЛАД ТА СТРУКТУРА НЕОБОРОТНИХ
АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
До основних засобів відносять засоби праці, які
багаторазово використовуються впродовж виробничого
циклу, не змінюючи при цьому своєї натурально-речової
форми. Основними є засоби зі строком служби більш як
один рік та вартістю не менш як 500 грн.
Нематеріальні активи не мають матеріальної основи, з
терміном використання більше одного року,
забезпечують основні види діяльності підприємства;
незавершене будівництво вимірюється обсягом
виконаних робіт на будівництво і обсягом монтажу
окремих об'єктів основних засобів; довгострокові
фінансові інвестиції є вкладеннями зі строком
використання більше одного року.

5. ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Первісна вартість основних засобів. Фактична вартість основних
засобів на момент введення в дію чи придбання.
Відновлена вартість основних засобів. Вартість відтворення в
сучасних умовах точної копії основних засобів з використанням
аналогічних матеріалів та збереження всіх експлуатаційних
параметрів.
Балансова вартість основних засобів.
Залишкова вартість основних засобів.
Середньорічна вартість основних засобів. Вартість основних засобів,
яка враховує фактичний час їхнього функціонування протягом року.
Ліквідаційна вартість основних засобів. Вартість основних засобів,
яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по
закінченні терміну корисного використання за мінусом витрат, що
пов’язані з процесом їх ліквідації (продажу).

6. ЗНОС ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Фізичний знос (спрацювання) настає під впливом дії
навко­лишнього середовища та експлуатаційних навантажень.
При цьому деформуються деталі, метал корозує, зношуються
тертьові поверхні. Фізичний знос зменшує вартість основних
засобів і робить їх непридатними до експлуатації.
Моральний знос. Процес знецінення задіюваних засобів праці
до настання їх повного фізичного спрацювання під впливом
науково-технічного прогресу. Такий знос характеризується
втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок
удосконалення застосовуваних та створення нових засобів
виробництва, впровадження принципово нової технології,
старіння вироблюваної продукції.

7. АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Амортизація основних засобів – це процес перенесення
вартості всіх видів засобів праці на вартість створеної
продукції.
Методи нарахування амортизації:
• метод рівномірної (лінійної) амортизації,
• метод зменшення залишкової вартості,
• метод прискореного зменшення залишкової
вартості,
• кумулятивний метод,
• виробничий метод.

8. ПОКАЗНИКИ СТАНУ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Для забезпечення відтворення основних виробничих
засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та
використання. Стан і використання основних виробничих
засобів є важливими факторами підвищення ефективної
діяльності підприємства. У процесі виробництва основні
засоби зношуються фізично і старіють морально. Рівень
фізичного зносу основних засобів визначається в процесі
нарахування амортизації.
Стан, рівень забезпечення та ефективність використання
основних засобів можна об'єднати в три групи: 1)
забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан
основних засобів; 3) ефективність використання основних
засобів.

9. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ
ПІДПРИЄМСТВА
До нематеріальних ресурсів належать ресурси, які не
мають матеріальної основи, але здатні давати прибутки
або користь підприємству впродовж досить тривалого
періоду. Головною особливістю таких ресурсів є відсутність
можливості визначення загального конкретного розміру
користі, вигоди, яку вони дають підприємству.
Нематеріальні ресурси часто називають інтелектуальною
власністю підприємства. До неї належать об'єкти
промислової власності, об'єкти, що охороняються
авторським правом та суміжними правами, інші
(нетрадиційні) об'єкти .

10. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ
ПІДПРИЄМСТВА
Нематеріальні активи – це категорія, яка виникає внаслідок володіння підприємством
правами на об'єкти нематеріальних ресурсів, інтелектуальної власності або на обмежені
ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.
До складу нематеріальних активів підприємства включають:
1) права, що з'являються внаслідок володіння підприємством:
патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, найменування місця походження
товару, фірмове найменування;
2) права, що виникають внаслідок володіння підприємством об'єктами авторського права
(твори науки, літератури, мистецтва, комп'ютерні програми, бази даних, топології
інтегральних мікросхем) та суміжних прав (права виконавців, виробників фонограм та
організацій мовлення);
3) права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об'єктів
інтелектуальної власності (раціоналізаторських пропозицій, «ноу-хау», комерційних
таємниць тощо);
4) права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;
5) монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії
на здійснення певних видів діяльності;
6) організаційні витрати на створення підприємства;
7) права, що з'являються внаслідок укладених підприємством з іншими організаціями
ліцензійних угод на використання об'єктів інтелектуальної власності.

11. ДОВГОСТРОКОВІ ФІНАНСОВІ
ІНВЕСТИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
Довгострокові фінансові інвестиції – це фінансові
інвестиції на період більше одного року, а також усі
інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-
який момент. Переважно це є капітальні вкладення
підприємства у відтворення основних засобів та об’єктів
його соціальної інфраструктури.
Бюджет капітальних вкладень, як і календарний
план, розробляється спочатку на наступний рік у розрізі
кварталів, а потім для наступного кварталу деталізується в
розрізі місяців.
На підставі бюджету капітальних витрат приймають
рішення щодо здійснення капітальних вкладень
(довгострокових фінансових інвестицій).

12. ОБОРОТНІ АКТИВИ
ПІДПРИЄМСТВА
Оборотні активи підприємства – це грошові кошти,
що авансовані для формування виробничих запасів
незавершеного виробництва, за­лишків готової
продукції та інших предметів праці, необхідних для
підтримування безперервності виробничої діяльності.
Нормовані оборотні активи – мінімальні кошти, які
необхідні для забезпечення безперебійного
функціонування підприємства. Ненормовані оборотні
активи – додаткові засоби, які використовуються для
розширення виробництва.

13. ТРИ МЕТОДИ НОРМУВАННЯ
ОБОРОТНИХ АКТИВІВ
1) аналітичний метод, який ґрунтується на аналізі наявності
оборотних активів підприємства з подальшим коригуванням
фактичних запасів залежно від потреб виробництва і
вилученням з них надлишкових;
2) коефіцієнтний метод, що полягає в уточненні фактичних
запасів товарно-матеріальних цінностей на величину
коефіцієнта змін умов виробництва, який розраховується на
основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж
кількох попередніх років;
3) метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках
нормативів по кожному нормованому елементу оборотних
засобів: виробничих запасах; незавершеному виробництві;
витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на
складах.

14. СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧОГО,
ОПЕРАЦІЙНОГО І ФІНАНСОВОГО
ЦИКЛІВ ПІДПРИЄМСТВА
Операційний цикл – це період повного обертання всієї суми
оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їх
видів. Він характеризує проміжок часу між придбанням виробничих
запасів і отриманням грошових коштів від реалізації виробленої з них
продукції.
Виробничий цикл підприємства – період повного обертання
матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються для
обслуговування виробничого процесу, починаючи з моменту
надходження сировини, матеріалів та напівфабрикатів на
підприємство і закінчуючи моментом відвантаження виготовленої з
них готової продукції покупцям.
Фінансовий цикл (цикл грошового обороту) підприємства – це
період часу між початком оплати постачальникам отриманих від них
сировини та матеріалів (погашенням кредиторської заборгованості) і
початком надходження грошових коштів від покупців за поставлену
їм продукцію (погашенням дебіторської заборгованості).

15. ПОКАЗНИКИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
Ефективне використання оборотних активів – це таке їх
функціонування, під час якого забезпечується стійкий стан
фінансових ресурсів та досягаються найвищі результати
діяльності при найменших витратах підприємства.
Важливим показником ефективності використання
оборотних активів є оборотність.
Оборотність оборотних активів. Тривалість повного
кругообігу оборотних активів з моменту придбання
оборотних активів (покупки сировини, матеріалів тощо) до
виходу та реалізації готової продукції. Економічне
значення оборотності полягає у тому, що від неї залежить
величина необхідних підприємству коштів для здійснення
процесу виробництва та реалізації продукції.

16. ПОКАЗНИКИ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА
Ефективне використання оборотних активів полягає
насамперед в економії сировини, матеріалів, палива,
електроенергії тощо. Прийнято розрізняти джерела та шляхи
економії матеріальних ресурсів. Джерела економії вказують, за
рахунок чого можна досягти економії ресурсів. Шляхи економії
– заходи, за допомогою яких можна заощаджувати ті чи інші
види матеріальних ресурсів.
Ефективне використання оборотних активів залежить від
визначення оптимальної потреби в оборотних активах, що
дозволяє підприємству з мінімальними витратами отримувати
прибуток, який запланований для відповідного обсягу
виробництва. Занижена величина оборотних активів сприяє
перебоям у виробничому процесі і зниженню обсягів
виробництва і прибутку. Завищення оборотних активів знижує
можливість підприємства проводити капітальні вкладення для
розширення виробництва.