1. ТЕМА 11
ДОХОДИ ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА
ПІДПРИЄМСТВА

2. ГРОШОВІ ПОТОКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Грошові надходження (потоки) це сукупність
надходжень коштів за реалізовану продукцію, виконувані
роботи, послуги, а також виконання інших господарських
операцій у процесі операцій­ної, фінансової й
інвестиційної діяльності підприємства.
Усі грошові потоки підприємства поєднуються в три
основні групи: потоки від операційної, інвестиційної та
фінансової діяльності. Зміни в грошових коштах
підприємства відображаються у формі №4 «Звіт про рух
грошових коштів», який показує вплив операційної,
інвестиційної і фінансової діяльності підприємства на стан
її грошових коштів за певний період та дозволяє пояснити
зміни в грошових ко­штах за цей період.

3. ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА
Дохід підприємства це збільшення економічних вигод
підприємства у вигляді надходження активів (коштів, інших
матеріальних або нематеріальних активів), або зменшення
зобов'язань підприємства перед його діловими
партнерами, що забезпечують зростання власного капіталу
підприємства.
Доходи від звичайної діяльності доходи від основної
діяльності підприємства, а також від операцій, що її
забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
Доходи від надзвичайної діяльності доходи від
діяльності підприємства, що відрізняється від звичайної, а
їх поява відбувається нерегулярно.

4. ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА
Валовий дохід. Сукупний грошовий виторг
підприємства, одержуваний від діяльності
основного, допоміжних, обслуговувальних виробництв
підприємства та від реалізації додаткових послуг.
Чистий дохід. Різниця між доходами від реалізації продукції та
обов’язковими платежами, що входять в ціну товару, а саме
податку на додану вартість та акцизного збору.
Необхідний дохід. Дохід, який дозволяє підприємству
фінансувати усі заплановані поточні витрати, обов’язкові
платежі та отримати цільовий прибуток.
Можливий дохід. Дохід, який може отримати підприємство за
наявних виробничих потужностей, можливому обсязі реалізації
продукції при наявній кон’юнктурі ринку.

5. ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
Виручка від реалізації продукції (валовий дохід) – це сума грошей,
що на­дійшла на рахунок підприємства, чи в касу за реалізовану
про­дукцію (виконані роботи, надані послуги). Вона є сумою
грошових коштів, отриманих підприємством від продажу продукції,
товарів, по­слуг в оцінюванні за діючими цінами (тарифами). В
підприємствах торгівлі, громадського харчування, матеріально-
технічного постачання замість категорії «виручка» від продажу
продукції, послуг використовується категорія «товарообіг».
В Україні застосовують два методи визначення моменту ре­алізації
продукції:
1) метод нарахування за датою відвантаження чи отримання
продукції (за фактом реалізації з передаванням прав власності і
пов'язаних з нею ризиків);
2) касовий метод за датою надходження (перерахування) коштів
на рахунок чи в касу постачальника.

6. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Цінова політика підприємства – комплекс заходів щодо
визначення цін, цінової стратегії і тактики, умов оплати,
варіювання цінами залежно від позиції на ринку,
стратегічних і тактичних цілей підприємства.
Ціна це грошовий вираз вартості товару (про­дукції,
послуги). Вона завжди коливається навколо ціни
виробниц­тва (перетвореної форми вартості одиниці
товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й
середнього прибутку) та відображає рівень суспільно
необхідних витрат праці.
Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують чотири
основні функції: обліково-вимірювальну, розподільчу,
стимулюючу та регулюючу.

7. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЦІН НА
ПРОДУКЦІЮ ПІДПРИЄМСТВА
1. Рівень встановлення та
регулювання
- централізовано-фіксовані та регульовані ціни і тарифи;
- договірні;
- вільні
2. Сфера товарного обслугову-
вання
- світові;
- оптові;
- закупівельні;
- роздрібні;
- транспортні тарифи;
- тарифи на платні послуги
3. Зарахування транспортних
витрат до ціни товару
- «франко-завод»;
- «франко-перевізник»;
- «франко-кордон»;
- «франко-склад споживача»
4. Варіант умов постачання - самовивезення;
- витрати сплачуються покупцем товару;
- витрати сплачуються продавцем товару;
- доставка з певними додатковими умовами
5.Якість виготовленої продук-ції - для продукції вищої якості;
- для продукції першого ґатунку;
- для продукції другого ґатунку тощо
6. Час дії - постійні;
- тимчасові

8. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА
РИНКАХ РІЗНИХ ТИПІВ
Тип ринку Кількість
продавців
Товари Ступінь чутливості до дій
конкурентів
Особливості
ціноутворення
Чиста
конкуренц
ія
Багато
продавців
Повністю
взаємозамінні і
недиференційо-
вані
Жоден з конкурентів не
впливає на рівень цін;
роль маркетингових
досліджень, ціноутво-
рення, стимулювання
збуту мінімальна або
відсутня
Ціни формуються під
впливом попиту і
пропозиції
Олігопо-
лія
Незначна
або кілька
підприємств
доміну-ють
на ринку
Недиференційо-
вані
(недиференційова
на олігополія) або
диференційована
(диференційована
олігополія)
Підприємства чутливі до
маркетингових заходів
конкурентів
Стратегія цінового
лідера; стратегія
«наслідування лідера»,
координація дій у
встановленні цін на
товари

9. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА
РИНКАХ РІЗНИХ ТИПІВ
Монопо-
лістична
конку-
ренція
Багато
продавців
Диференційовані Вплив маркетингових
заходів менший
порівняно з
олігополістичними
ринками
Широкий діапазон цін;
встановлення цін за
географічним
принципом; у межах
товарної номенклатури;
стратегія цін на
додаткові товари;
психологічна
модифікація цін
Чиста
монопо-
лія
На ринку
один
продавець
Замінників немає Відсутність конкуренції Монополіст-держава:
встановлення цін нижче
собівартості, на рівні,
який покриває витрати,
високі ціни.
Монополіст – приватне
підприємство: рішення
щодо цін орієнтовані на
споживача; сегментне
ціноутворення;
дискримінаційні ціни

10. МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ
НА ПРОДУКЦІЮ ПІДПРИЄМСТВА
Модель ціноутворення Методи ціноутворення
Модель, що базується
на витратах
- метод «витрати + прибуток» (метод надбавок);
- метод забезпечення цільового прибутку на
інвестований капітал
Модель, що базується
на попиті
- метод максимізації поточного прибутку;
- аукціон
Модель, що базується
на конкуренції
- метод ціноутворення на основі рівня поточних цін;
- метод визначення ціни за рівнем конкурен-
тоспроможності товару;
- метод встановлення ціни на підставі торгів

11. АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ПРИ
ВИЗНАЧЕНОМУ РІВНІ ЦІНИ
У реальних ринкових умовах обсяг збуту є дуже
динамічним показником і внаслідок впливу різних
факторів (зміна економічної ситуації, дії конкурентів
тощо) може падати. Аналіз дасть змогу визначити
критичний обсяг збуту (Nкр), при якому підприємство
ще не матиме збитків (при даному рівні вихідної ціни).
Якщо обсяг збуту буде менший, ніж Nкр, то фірма
матиме збитки, а якщо більший прибутки.

12. ПРИСТОСУВАННЯ ЦІНИ (ЦІНОВА
ТАКТИКА): ЗНИЖКИ, ЗАРАХУВАННЯ
Поправки на умови платежів (отримання авансу, надання
кредиту, прискорення платежів, розрахунки готівкою).
Знижки за кількість товару, який купують. Ці знижки
стимулюють придбання товарів у великій кількості, що веде до
економії витрат на зберігання, транспортування і реалізацію
товарів, а також при­скорює швидкість обороту капіталу
підприємства-виробника, що дає йому змогу отримувати
додаткові прибутки.
Функціональні знижки знижки для сфери торгівлі. Виробники
пропонують їх фірмам, які спеціалізуються на організації
товарного руху і збуту товарів. їх різно­вид дилерські знижки,
які дають можливість дилерам покрити витрати на реаліза­цію
товарів і надання сервісу, а також забезпечують їм зумовлений
прибуток.

13. ПРИСТОСУВАННЯ ЦІНИ (ЦІНОВА
ТАКТИКА): ЗНИЖКИ, ЗАРАХУВАННЯ
Бонусні знижки. Надають їх постійним споживачам, якщо вони за
певний період придбали зумовлену кількість товару. Найчастіше під
кількісним бонусом розуміють знижку з річного обороту.
Сезонні знижки. Надають їх споживачам, які здійснюють позасезонні
покупки товарів чи по­слуг. Ці знижки дають можливість виробникові
(продавцеві) підтримувати ста­більніший рівень виробництва і збуту
впродовж року. Наприклад, виробник лиж надає весняні та літні
знижки роздрібним торгів­цям, щоб ті заздалегідь замовляли його
продукцію. Дуже поширені знижки на всілякі послуги, попит на які
має значні сезонні коливання: туристичні послуги; авіаперевезення
тощо.
Крім знижок продавці можуть пропонувати покупцям і зарахування.
Найчастіше це товарообмінне зарахування зниження ціни нового
товару за умови здачі аналогічного старого.