1. ТЕМА 9
ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ (КАПІТАЛ
ПІДПРИЄМСТВА)

2. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
Фінанси підприємств – це економічні відносини, що
пов´язані з рухом грошових потоків, формуванням,
розподілом і використанням доходів і грошових фондів
підприємства в процесі відтворення.
Під фінансовими ресурсами підприємства розуміють –
сукупність акумульованих ним власних та залучених
грошових надходжень та їх еквівалентів у формі цільових
грошових фондів, що перебувають у розпорядженні
підприємства для виконання фінансових зобов’язань,
покриття витрат на відтворення підприємства та
стимулювання трудової діяльності працівників у
відповідному періоді.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ
РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
Класифікаційна ознака Вид фінансових ресурсів
1. Приналежність
підприємству
- власні;
- залучені
2. Джерела формування - внутрішні;
- зовнішні
3. Часовий період
залученння
- довгострокові;
- короткострокові

4. КАПІТАЛ ЯК СКЛАДОВА РЕСУРСІВ
ПІДПРИЄМСТВА
Капітал підприємства – один з вимірників його
ринкової вартості, оскільки він є джерелом добробуту
його власників, працівників та держави.
Капітал підприємства класифікується у три групи за
такими основними ознаками:
1. За джерелами формування;
2. За формами залучення та використання;
3. За характером використання

5. ЧИННИКИ ТА ПРИНЦИПИ
ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ
НОВОСТВОРЮВАНОГО
Основною метою формування капіталу підприємства є
задоволення потреби у формуванні необхідних активів,
оптимізації їх структури з позиції забезпечення умов
ефективного використання. У процесі формування капіталу
підприємство повинно дотримуватись таких основних
принципів:
1. Урахування перспектив розвитку господарської
діяльності.
2. Забезпечення відповідності позикового капіталу обсягу
оборотних і необоротних активів підприємства.
3. Забезпечення оптимальної структури капіталу з позицій
його ефективного функціонування.

6. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА
Під власним капіталом розуміється загальна сума коштів,
що належать підприємству на правах власності й
використовуються ним для формування активів. Вартість
активів, сформованих за рахунок інвестованого в них
власного капіталу, становить чисті активи підприємства. На
етапі коли підприємство ще не має зовнішньої
заборгованості капітал підприємства обчислюється
наступним чином:
Формування власного капіталу підприємства
підпорядковане двом основним цілям – формуванню за
рахунок власного капіталу необхідного обсягу
необоротних активів і формуванню за рахунок власного
капіталу певного обсягу оборотних активів:

7. ВИДИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА
Статутний внески засновників (учасників) до капіталу підприємства
для забезпечення його функціонування. Величину
зареєстрованого статутного капіталу зазначають в
установчих документах і в балансі підприємства. Вона
визначає в грошовому вираженні загальну вартість
активів, які мають бути внесені засновниками до
статутного капіталу
Пайовий сума пайових внесків засновників, сукупність коштів
фізичних та юридичних осіб, добровільно вкладних у
здійснення спільної фінансово-господарської діяльності
Додатково
вкладений
збільшує загальну величину власного капіталу, якщо
акції розміщуються за ціною, що перевищує номінальну
вартість, може бути використаний для погашення
збитків поточного року, при зменшенні вартості майна
підприємства в результаті його переоцінки тощо

8. ВИДИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА
Інший додатковий сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно
отриманих підприємством від фізичних або юридичних осіб, та інші
види додаткового капіталу
Резервний формується відповідно до законодавства та засновницьких документів
підприємства на випадок припинення діяльності підприємства для
виконання зобов’язань перед кредиторами. Він не підлягає
використанню чи розподілу в разі звичайної діяльності підприємства.
Кошти резервного капіталу можуть бути використані в окремих
випадках, зокрема для виплати дивідендів за привілейованими
акціями в акціонерному товаристві, якщо отриманий прибуток є
недостатнім для здійснення таких виплат
Неоплачений відображається сума заборгованості учасників товариства за
внесками до статутного капіталу. Сума відображається у дужках і при
обчисленні підсумку розділу береться з від'ємним значенням
Нерозподілений
прибуток
Сума прибутку, яка реінвестується в підприємство: поділяється на
асигновану частину, тобто частину, яка має цільове призначення і
неасигновану, яка не має конкретного призначення

9. ПОЗИКОВИЙ КАПІТАЛ
ПІДПРИЄМСТВА
Позиковий капітал – кошти, які залучаються для
фінансування господарської діяльності підприємства на
принципах строковості, повернення та платності.
Хоча основу будь-якого бізнесу становить власний капітал,
на підприємствах ряду видів економічної діяльності обсяг
використовуваних позикових коштів значно перевершує
обсяг власного капіталу. У зв'язку з цим управління
залученням і ефективним використанням позикових
коштів є однією з найважливіших функцій фінансового
менеджменту, спрямованою на забезпечення досягнення
високих кінцевих результатів господарської діяльності
підприємства.

10. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЗИКОВОГО
КАПІТАЛУ
1. Відповідно фінансовому та
бухгалтерському обліку
- довгострові фінансові зобов´язання (капітал);
- короткострокові фінансові зобов´язання (капітал);
- кредиторська заборгованість (поточна заборгованість за розрахунками)
2. За метою залучення - для забезпечення відтворення необоротних активів;
- для поповнення оборотних активів;
- для задоволення інших економічних або соціальних потреб
3. За джерелами залу-чення - із зовнішніх джерел;
- із внутрішніх джерел (поточні зобов´язання із розрахунками)
4. Період залучення - довгостроковий (довгострокові кредити банків; довгострокові кредити й
позики небанківських установ; інші довгострокові зобов´язання);
- короткостровий (короткострокові кредити банків; короткострокові
кредити й позики небанківських установ; кредиторська заборгованість за
товари, роботи та послуги; поточні зобов´язання за розрахунками; інші
короткострокові зобов´язання)
5. Форма залучення - у грошовій формі;
- у формі устаткування (фінансовий лізинг) ;
- у товарній формі (товарний кредит);
- в інших матеріальних чи нематеріальних формах
6. Форма забезпечення - незабезпечений;
- забезпечений поручительством або гарантією;
-забезпечений заставою

11. КРЕДИТУВАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
З економічного погляду кредит – це форма позикового капіталу
(в грошовій або товарній формах), що надається на умовах
повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між
тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.
Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які
самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються
тим, що їх суб'єктами є дві сторони: одна з них у рамках
конкретної кредитної угоди називається кредитором, інша –
позичальником. Грошові чи товарно-матеріальні цінності,
витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких
укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.
Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови. По-
перше, учасники кредитної угоди – кредитор і позичальник,
мають бути юридично самостійними суб’єктами, які
матеріально гарантують виконання збов´язань. По-друге,
інтереси суб’єктів кредитної угоди повинні збігатися.

12. ОСОБЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОГО
КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого
кредитування підприємство виступає тільки в ролі
позичальника. Чинне українське законодавство забороняє
надавати підприємствам кредити на покриття збитків від
господарської діяльності, формування і збільшення статутних
фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні
фонди.
Підприємства одержують банківські кредити на умовах
терміновості, зворотності, платності, матеріальної
забезпеченості.
У процесі залучення банківського кредиту підприємства
детально вивчають: граничний розмір кредиту; граничний
термін кредиту; валюту кредиту; рівень кредитної ставки;
форма кредитної ставки; вид кредитної ставки; умови виплати
проценту; умови погашення (амортизації) боргу; форми
забезпечення кредиту; граничний розмір кредиту.

13. НЕБАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ
ПІДПРИЄМСТВ
Комерційний кредит – одна з найперших форм кредитних відносин в економіці.
Саме він породив вексельний обіг і тим сприяв розвитку безготівкового
грошового обігу. Основна мета комерційного кредиту – прискорення процесу
реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.
З економічного погляду лізинг має певну схожість з банківськими кредитом,
який надається на придбання основних засобів. Кредитні та лізингові відносини
між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем)
будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального
забезпечення (застави).
Факторингові операції включають: кредитування у формі попередньої оплати
боргових вимог; ведення бухгалтерського обліку клієнта, зокрема обліку
реалізації продукції; інкасацію заборгованості клієнта; страхування його від
кредитного ризику.
Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик
безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам
державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи
Підприємства України мають можливість отримувати кредити за рахунок коштів
Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку, Фонду Євразія, а
також коштів урядів зарубіжних країн. Переважно кредити надаються малим та
середнім підприємствам через уповноважені банки України.

14. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ КАПІТАЛУ
Вартість капіталу (cost kapital) – ціна, яку підприємство
сплачує за його залучення з різних джерел у вартісному виразі,
відносна величина витрат на обслуговування складових
капіталу. Окремі складові капіталу мають різну вартість, яка
відображається у відносних величинах як процентна ставка
(річні проценти).
Узагальнюючим показником, що відображає мінімальну норму
прибутку, яку отримують інвестори від своїх вкладень, є
середньозважена вартість капіталу.
Гранична вартість капіталу – витрати, які підприємство
понесе для відтворення планової структури капіталу з
урахуванням змін на фінансовому ринку, фактично відображає
приріст СЗВК до суми кожної нової одиниці капіталу, який
додатково залучається підприємством.

15. ПІДХОДИ ТЕОРІЙ СТРУКТУРИ
КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1. Традиційний Вартість капіталу підприємства залежить від його структури,
визначається оптимальна структура капіталу, що мінімізує значення
середньозваженої вартості капіталу й одночасно максимізує ринкову
вартість підприємства
2. Компроміс-
ний
Підприємство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, що
гранична вартість капіталу і граничний ефект від фінансового важеля
(левериджу) були б рівними
3. Сигнальний Структура капіталу підприємства спрямовується з одного боку, на
підвищення дивідендних виплат, а з іншого – на отримання додаткових
коштів для фінансування поточної і інвестиційної діяльності

16. ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА
Оптимальна структура капіталу – це таке
співвідношення використання власного та позикового його
видів, за якого максимізується його ринкова вартість.
Одним із механізмів оптимізації структури капіталу
підприємства є леверидж. Leverage у дослівному
перекладі – важіль, означає, що зміна будь-якого фактора
(обсягу реалізації, постійних витрат) зумовлює значні зміни
результату (операційного прибутку, дохідності вкладених
коштів). Існують три види левериджу:
операційний;
фінансовий;
комбінований.