“Будеш, батьку , панувати, Поки живуть люде;
Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть”. середини 40-х років ХХ століття тема "Шевченко і Сумщина" стала
об'єктом систематичних досліджень. У її розробці велику роль відіграли такі краєзнавці, як П. Сапухін, М. Сереженко, Ю.Ступак, І.Рябенко, а пізніше – М.Олейников, В. Дудченко, П.Охріменко, О. Охріменко, В.Скакун, В. Ткаченко. 4 (або 5) червня 1859 року Т.Г. Шевченко і Д.О. Хрущов прибули до міста Суми (тоді Харківська губернія). На поштовій станції, яка знаходилася неподалік Іллінської церкви, подорожнім змінили коней, і вони вирушили з міста Лебединським шляхом. Як зазначив краєзнавець П.Сапухін, «наш край на цей час мав нагоду першим привітати повернення Тараса Григоровича на батьківщину»
Квітка Суми Канів єднання українців.
Внесемо частинку своєї душі до створення КВІТКИ М. СУМИ! Квітки, що символізує шану людині, яка словом та ділом єднала українців.
Прийміть ОСОБИСТУ участь у краєзнавчо-культурологічній програмі "Алея міст України - Шевченківському Каневу" у рамках проекту "РАЗОМ відкриваємо перлини рідного краю!".
ВКЛАД КОЖНОГО допоможе "Квітці Суми" розквітнути!
Ваші благодійні внески, які підуть на виготовлення кам'яного пам'ятного знака «Квітка міста Суми» на Алеї міст України у Каневі, просимо перераховувати на розрахунковий рахунок СОГО ЦСГР "Рідний край" 26006000447347 у АТ ФІДОКОМБАНК («Ерсте Банк»). МФО №380009, Код № 26377802.
Чи подобається тобі жити у своєму місті на Сумщині?
Успішність кожної людини залежить від середовища де вона знаходиться. У рідному краї ми плекаємо надії, вчимося, розвиваємося, досягаємо успіху, АБО ЗАЛИШАЄМО ЙОГО У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ ?!?
Хочемо ми того чи ні, але мала Батьківщина завжди існує і продовжує існувати. І від кожного з нас залежить чи квітуча вона, чи занепадає!
Своїми вчинками ми творимо майбутнє наших дітей, їх успішність та самореалізацію.
Разом ми вміємо ТВОРИТИ, разом ми вміємо ДОСЯГАТИ, разом ми СИЛА, що РУШИТЬ каміння байдужості та занепаду.
Патриотизм, єднання та наші вчинки разом відкривають перлини нашого краю!
Нехай приклад успішних українців буде містком до розвитку території, де ми живемо!
Віртуальна книжкова виставка.
Він був і залишається для кожного українця одним із символів того найкращого, що було надбано народом за свою історію. Можна розмірковувати про те,скільки б він міг зробити, якби прожив принаймні 50 років, але й те, що він залишив нам у спадок, - понад 100 пісень і кілька десятків інструментальних творів, - величезне й незнищенне. Ми наснажуємося тією красою, яку він перелив у «Червону руту», «Літо пізніх жоржин», «Баладу про мальви», «Колиску вітру» – і ряд можна продовжити,бо майже кожна його пісня – то перлина.
Путильський район розташований у південно-західному регіоні області, на кордоні з Румунією, в одній з найвищих частин Українських Карпат. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км. Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає можливість переїзду легковим транспортом.
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Квітка Суми Канів єднання українців.
Внесемо частинку своєї душі до створення КВІТКИ М. СУМИ! Квітки, що символізує шану людині, яка словом та ділом єднала українців.
Прийміть ОСОБИСТУ участь у краєзнавчо-культурологічній програмі "Алея міст України - Шевченківському Каневу" у рамках проекту "РАЗОМ відкриваємо перлини рідного краю!".
ВКЛАД КОЖНОГО допоможе "Квітці Суми" розквітнути!
Ваші благодійні внески, які підуть на виготовлення кам'яного пам'ятного знака «Квітка міста Суми» на Алеї міст України у Каневі, просимо перераховувати на розрахунковий рахунок СОГО ЦСГР "Рідний край" 26006000447347 у АТ ФІДОКОМБАНК («Ерсте Банк»). МФО №380009, Код № 26377802.
Чи подобається тобі жити у своєму місті на Сумщині?
Успішність кожної людини залежить від середовища де вона знаходиться. У рідному краї ми плекаємо надії, вчимося, розвиваємося, досягаємо успіху, АБО ЗАЛИШАЄМО ЙОГО У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ ?!?
Хочемо ми того чи ні, але мала Батьківщина завжди існує і продовжує існувати. І від кожного з нас залежить чи квітуча вона, чи занепадає!
Своїми вчинками ми творимо майбутнє наших дітей, їх успішність та самореалізацію.
Разом ми вміємо ТВОРИТИ, разом ми вміємо ДОСЯГАТИ, разом ми СИЛА, що РУШИТЬ каміння байдужості та занепаду.
Патриотизм, єднання та наші вчинки разом відкривають перлини нашого краю!
Нехай приклад успішних українців буде містком до розвитку території, де ми живемо!
Віртуальна книжкова виставка.
Він був і залишається для кожного українця одним із символів того найкращого, що було надбано народом за свою історію. Можна розмірковувати про те,скільки б він міг зробити, якби прожив принаймні 50 років, але й те, що він залишив нам у спадок, - понад 100 пісень і кілька десятків інструментальних творів, - величезне й незнищенне. Ми наснажуємося тією красою, яку він перелив у «Червону руту», «Літо пізніх жоржин», «Баладу про мальви», «Колиску вітру» – і ряд можна продовжити,бо майже кожна його пісня – то перлина.
Путильський район розташований у південно-західному регіоні області, на кордоні з Румунією, в одній з найвищих частин Українських Карпат. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км. Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає можливість переїзду легковим транспортом.
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Вижниця: до 80-річчя утворення Чернівецької області.
Там, де починаються величні Карпати, де сонце блищить яскравіше, де повітря чисте, як алмаз, знаходиться дивовижне місто Вижниця. Той, кому пощастило побувати тут одного разу, обов'язково повертається сюди знову. Тут прекрасно все – милі вулички, невимовні пейзажі, цікаві пам'ятки. А яка тут затишна і приємна атмосфера! Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру – Чернівців. Назва міста походить від слова «вижній» (верхній).
Чернівецька міська програма підтримки книговидання імені бургомістра Антона Кохановського на 2014-2019 рр.
Головною метою Програми стало поширення всебічної інформації про місто Чернівці, популяризація культурної спадщини, формування позитивного і привабливого іміджу міста, а також підтримка сучасних авторів і видавців, створення сприятливих умов для розвитку книговидавничої сфери. Програма розпочалась в 2016 році.
Шановні читачі! До вашої уваги «Мистецький бібліо-календар» за жовтень-грудень 2021 року від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
Актор, режисер, співак, організатор театрального життя українців в Україні й поза нею – кожна з цих характеристик відображає одну із граней багатостороннього обдарування Миколи Карповича Садовського.
Сценічні образи актора виділялися історичною й соціальною конкретністю, психологічною глибиною та ідейною чіткістю. Гра його характеризувалась емоційним наповненням, діапазон ролей вражає.
Микола Садовський – яскравий представник театру в Україні, який залишив помітний слід в історії українського театрального мистецтва. Його творчі здобутки й сьогодні є цікавими для дослідників і театралів.
До 165-річчя від дня народження актора відділ художньої культури та мистецтв пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Корифей українського театру».
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий.
Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.
Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.
Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».
У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.
Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).
До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот».
Вінок Кобзареві: пам’ятники Тарасу ШевченкуНБУ для дітей
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка справедливо посідає почесне місце серед видатних геніїв людства. Його слово і нині на сторожі існування рідної культури та мови, вчить любити Батьківщину, єднає українців всього світу. Образ Шевченка знайшов відображення у народних легендах та переказах, поетичному слові, образотворчому мистецтві. Його ім'ям названо населені пункти, вулиці та площі, гірські вершини, освітні та мистецькі заклади. На вшанування пам’яті Кобзаря в Україні та світі створено найбільшу кількість cкульптурних композицій.
Вижниця: до 80-річчя утворення Чернівецької області.
Там, де починаються величні Карпати, де сонце блищить яскравіше, де повітря чисте, як алмаз, знаходиться дивовижне місто Вижниця. Той, кому пощастило побувати тут одного разу, обов'язково повертається сюди знову. Тут прекрасно все – милі вулички, невимовні пейзажі, цікаві пам'ятки. А яка тут затишна і приємна атмосфера! Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру – Чернівців. Назва міста походить від слова «вижній» (верхній).
Чернівецька міська програма підтримки книговидання імені бургомістра Антона Кохановського на 2014-2019 рр.
Головною метою Програми стало поширення всебічної інформації про місто Чернівці, популяризація культурної спадщини, формування позитивного і привабливого іміджу міста, а також підтримка сучасних авторів і видавців, створення сприятливих умов для розвитку книговидавничої сфери. Програма розпочалась в 2016 році.
Шановні читачі! До вашої уваги «Мистецький бібліо-календар» за жовтень-грудень 2021 року від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
Актор, режисер, співак, організатор театрального життя українців в Україні й поза нею – кожна з цих характеристик відображає одну із граней багатостороннього обдарування Миколи Карповича Садовського.
Сценічні образи актора виділялися історичною й соціальною конкретністю, психологічною глибиною та ідейною чіткістю. Гра його характеризувалась емоційним наповненням, діапазон ролей вражає.
Микола Садовський – яскравий представник театру в Україні, який залишив помітний слід в історії українського театрального мистецтва. Його творчі здобутки й сьогодні є цікавими для дослідників і театралів.
До 165-річчя від дня народження актора відділ художньої культури та мистецтв пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Корифей українського театру».
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий.
Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.
Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.
Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».
У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.
Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).
До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот».
Вінок Кобзареві: пам’ятники Тарасу ШевченкуНБУ для дітей
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка справедливо посідає почесне місце серед видатних геніїв людства. Його слово і нині на сторожі існування рідної культури та мови, вчить любити Батьківщину, єднає українців всього світу. Образ Шевченка знайшов відображення у народних легендах та переказах, поетичному слові, образотворчому мистецтві. Його ім'ям названо населені пункти, вулиці та площі, гірські вершини, освітні та мистецькі заклади. На вшанування пам’яті Кобзаря в Україні та світі створено найбільшу кількість cкульптурних композицій.
Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-...НБУ для дітей
Серед класиків українського письменства одне з найвизначніших місць заслужено посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який заклав основу для нової української прози. Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків 19 століття.
З нагоди 235-річчя від дня народження видатного українського письменника запрошуємо тебе на віртуальну літературну екскурсію.
МЕТА - об'єднання зусиль громади: молоді, краєзнавців, істориків, учених, педагогів, художників, журналістів, письменників з бізнесом в соціально-орієнтованих проектах
для формування та розвитку загального соціально-відповідального руху
Центр розвитку території та соціального маркетингу ТРИТОРІЯ звертає увагу на те, що державна політика підтримки розвитку аграрних кластерів має сприяти модернізації галузі, підвищенню ефективності аграрного бізнесу та соціального розвитку територій. Для цього потрібно:
- визначити у нормах Господарського кодексу України (Розділ VIII. Підприємництво) правового режиму поняття «кластер»;
- переглянути та прийняти Концепції створення кластерів в Україні;
- розробити кластерну політику України;
- дослідити та проаналізувати можливості та перспективи територій Сумської області для виявлення та стимулювання «точок зростання».
ТРИТОРІЯ має фахових експертів, надає послуги з маркетингу та реклами, розробки стратегій розвитку та ін.
Йде робота зі створення Агенції регіонального розвитку Сумської області.
Створення робочої групи для:
- вивчення можливостей створення “ключових лабораторій”, академічних бізнес-інкубаторів на базі СумДУ
- розробки кластерної політики Сумської області
Пропозиції до депутатів ВРУ щодо:
- визначення у нормах Господарського кодексу України (Розділ VIII. Підприємництво) правового режиму поняття «кластер»;
- перегляду та прийняття Концепції створення кластерів в Україні;
- перегляду та прийняття Концепції загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України
до 2020 р.;
- розробки кластерної політики України.
Центр розвитку території та соціального маркетингу “ТРИТОРІЯ”
Інтерактивний формат національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
Джерельну базу для створення краєзнавчої родинної гри склали історичні, архітектурні, духовні, мистецькі, природні, економічні об’єкти Сумської області, які є національним надбанням українського народу.
Сумщина пишається своїми земляками: державними діячами, військовими, митцями, вченими, науковцями, спортсменами. Вони уособлюють "перлини нашого краю", і про них ми "говоримо" зображеннями, запитаннями і коментарями в нашій грі.
Творча група (Гладенко Юрій, Ткачов Олег, Мигаль Володимир) громадської організації "Центр розвитку території та соціального маркетингу "Триторія" прийняла участь в офіційній презентації книги Олексія Коробейника «Село Білка».
(Творческая группа (Гладенко Юрий, Ткачев Олег, Мигаль Владимир) общественной организации "Центр развития территории и социального маркетинга "Тритория "приняла участие в официальной презентации книги Алексея Коробейника «Село Білка»).
Історія створення книги «Село Білка»:
Отримавши заказ на виготовлення друковного видання були проаналізовані складові потреби замовника та сформована робоча група проекту з розробки та видання книги під керівництвом Гладенка Юрія.
У робочій групі найактивнішу участь прийняли Кулібаба Олександр, Коробейник Володимир, Коробейник Валентина, Ткачов Олег. Набір тексту в електронному вигляді з рукопису автора забезпечила Маленко Яна, вичитування текстового матеріалу - Москаленко Людмила, художнє оформлення (дизайн, опрацювання фотоматеріалу, макетування, верстка) - Ткачов Олег, коштами допоміг мешканець с. Білки Кулібаба Олександр.
Підібрано оптимальний розмір друкованого поліграфічного видання, вид та щільність паперу, спосіб збірки.
Формат книги А5, обкладинка з картону "льон" з кольровим друком, блок 80 сторінок, збірка обкладинки та блоку термоклеючим способом.
(Подобран оптимальный размер печатного полиграфического издания, вид и плотность бумаги, способ сборки.
Формат книги А5, обложка из картона "лен" с цветной печатью, блок 80 страниц, сборка обложки и блока термоклеевым способом.)
Презентація книги Олексія Коробейника «Село Білка»
Захід п�
Хто був прототипом вірша Рільке «Смерть Поета»?
Усю творчість відомого австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875-1926) пронизано алюзіями української культури, для нього живодайними були наші літописи і фольклор, ікони і живопис, думи й пісні України наснажили слово Рільке мелодійністю, милозвучністю. Впливала на нього поезія й особистість Тараса Шевченка. Тим не менше не одразу впадало в вічі, що така знаменна для слов’ян назва вірша як «Смерть Поета» має пряме відношення до України, власне до Великого Кобзаря.
Спершу не ймеш віри, що поет ХХ ст. Рільке, маючи так багато сучасних однодумців-поетів, удався саме до образу Кобзаря в цьому вірші. Та якщо уважно вдивитися у малюнок Василя Верещагіна «Шевченко на смертнім одрі. 1861», якого безперечно бачив Рільке під час подорожей Україною і Росією і ще в Петербурзі основу його інтересів становили першоджерела, що стосувалися переважно української історії та культури.
Очевидячки Рільке знав ще й інші портрети Кобзаря (зокрема й рєпінський, де не може не вражати проникливий і воднораз суворий – аж до відчаю! – погляд), якась одвічна скорбота, що невідривно залягла в його всевидящих очах, шляхетних рисах. То ж, на наш погляд, якраз про динаміку образу Кобзаря на малюнку Верещагіна йдеться у проникливім рільківськім слові, яке переливається найтоншими відтінками згасання могутнього Кобзаря. Віщий Рільке відчув і нерозуміння Шевченка його близькими: «не відали, яким Єдиним він Зі світом був: його лицем ставали Ці води, гори, ниви цих долин».
Як перекликаються ці рядки з «Заповітом» ще зовсім молодого Кобзаря – «Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було
Сьогодні 9 березня 2015р.
2014 рік:
- 200-річчя Т.Шевченка.
- Оголена проблема самоідентифікації громадянина України.
- Сумчанами започаткована «Алея квіток міст Сумщини» в яких був Тараса Шевченко.
2015 рік:
- 175 років з дати виходу першого друкованого видання «Кобзар».
- 140 років з дати народження Никанора Харитоновича Онацького, засновника музею, якому виповнилось 95 років (Сумський обласний художній музей ім. Н.Х. Онацького).
Никанор Онацький перший на сумській Слобожанщині науково, системно і послідовно збирав, досліджував літературну і живописну спадщину Т. Шевченка об’єднуючи українців.
- Никанор Харитонович перший створив мистецьку експозицію Шевченка на Сумщині. І як славний син України дійсно заслуговує на встановлення в м. Суми меморіальної дошки або пам’ятника.
18 квітня 2015 р. Україна буде читати «Кобзар».
Громадська організація «Центр розвитку території та соціального маркетингу «Триторія» запрошує об’єднатися навколо слова Кобзаря і звертається до громад 5-ти міст (Конотоп, Ромни, Лебедин, Кролевець, Глухів) ПРИЄДНУЙТЕСЬ до створення «Алеї квіток міст Сумщини» на місті, де в м. Суми стояв перший пам’ятник Тарасу Шевченку видатного скульптора Івана Кавалерідзе.
«Квітка міста Суми» - символ національного духовного та мистецького об'єднання Сум і Канева, всієї України. У восьми пелюстках «Квітки», схожої на соняшник – сонячний календар українського роду, в якому прославлені свобода, віра, праця, людина, земля, краса, здоров'я і творчість.
http://www.mt.co.ua
Общественная организация "Центр развития территории и социального маркетинга "Тритория" приглашает посетить выставку "Музей открывает фонды" в Сумском областном художественном музее им. Н. Онацкого (март - апрель 2015 г.)
Основная миссия современного музея - сохранение полученного наследия, передача его будущим поколениям, образование и воспитание музейных посетителей.
Концепция развития современного музея:
- создание интерактивной музейной экспозиции;
- погружение аудитории в культурно-историческую среду музея;
- использование элементов игры и средств шоу;
- укрепление материально-технической базы;
- использование различных инновационных технических - средств при демонстрации музейных предметов;
- активное развитие культурного туризма;
- расширение международного сотрудничества в музейном деле, выставочной деятельности;
- создание и развитие гостиничной инфраструктуры, туристского сервиса и др.
htpp://www.mt.co.ua
ГО "ЦРТСМ "Триторія"
Формування засад для самореалізації сучасного українця, сприяння національно-культурному відродженню та сталому соціально-економічному розвитку Сумської області.
"Разом відкриваємо перлини рідного краю!"
У єднанні успіх!!!!
21 січня проведено круглий стіл «Никанор Онацький: історія створення музею» в приміщенні Сумського обласного художнього музею.
140 років з дня народження Никанора Онацького та 95 років з дня заснування художнього музею в м. Суми відзначаємо в 2015 р.
Від Громадської організації «ЦРТСМ «Триторія» Юрій Миколайович Гладенко представив мультимедійну презентацію за темою «Музейний маркетинг. Спадщина Н. Онацького в системі національно-патріотичного виховання» в рамках проекту «Разом відкриваємо перлини рідного краю!».
Художня спадщина Сумщини складається з двох музеїв: Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва (заснування 1919р.), Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького (заснування 1920р.) – загалом більше 16 тисяч експонатів.
Декілька фактів про Н.Онацького:
Більше 70 років пройшло до того часу, коли музей зміг отримати ім’я свого засновника.
Методика викладання Н. Онацького в Лебединській чоловічій гімназії в 1913 р. отримала Почесний відгук на регіональній виставці серед 38 гімназій України і Росії.
Комісія, очолювана Никанором Харитоновичем забезпечила встановлення першого в Сумах пам’ятника Т. Шевченку арх. Кавалерідзе в 1926 р.
Він отримав звинувачення за «націоналістичну пропаганду музейними засобами».
Основна місія сучасного музею - збереження нашого надбання, передача його майбутнім поколінням, освіта та виховання музейних відвідувачів.
До заходу ентузіастами Центру розвитку території та соціального маркетингу «Триторія» була розроблена та віддрукована тематична листівка про Н.Х.Онацького, перший екземпляр якої був подарований директору художнього музею та ко�
Прагне і розум, і серце великої праці такої,
Щоб і вікам тим, що будуть, зосталась вона дорогою,
Щоб і потомки далекі добра зазнавали від неї,
Звали того невмирущим, хто силу робить її мав…
Вместе открываем жемчужины родного края. Сумщина. Сумы. 4 июня 1959 г. в Сумах. Т.Г.Шевченко в камне и бронзе. Памятники Тарасу Шевченко по всему миру. Украинский поэт, художник, прозаик, художник, этнограф. Академик Императорской Академии художеств. Объединил украинцев. Скульптурна шевченкіана Сумщини. Разом відкриваємо перлини рідного краю. Сумщина. Суми. 4 червня 1959 року в Сумах. Т.Г.Шевченко у камені та бронзі. Пам'ятники Тарасу Шевченку по всьому світу. Український поет, художник, прозаїк, художник, етнограф. Академік Імператорської Академії мистецтв. Об'єднав українців.
More from Центр развития территории и социального маркетинга "ТРИТОРИЯ" (13)
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
2. Перебування Кобзаря
в нашому краї
“Будеш, батьку ,
панувати,
Поки живуть люде;
Поки сонце з неба сяє,
Тебене забудуть”
3. Рясна сітка зморшок,
посивілі вуса, без краю
сумний докірливий погляд
запалих очей під високим
лисим чолом. Невже йому
було тільки 46 років?
….в нас ще й зараз звичайно
зберігається уявлення про
Шевченка як про зовсім
стару людину!
(Сапухін П.)Останній портрет
Тараса Григоровича.
4. З середини 40-х років ХХ століття
тема "Шевченко і Сумщина" стала
об'єктом систематичних
досліджень. У її розробці велику
роль відіграли такі краєзнавці, як
П. Сапухін, М. Сереженко,
Ю.Ступак, І.Рябенко, а пізніше –
М.Олейников, В. Дудченко,
П.Охріменко, О. Охріменко,
В.Скакун, В. Ткаченко та інші.
7. Яким шляхом він їхав з Петербурга на
батьківщину, точно не відомо, або
білоруським, або через Москву. Молодий
поет побував на Київщині, Чернігівщині і
Полтавщині, зокрема у селі Андріївка
Гадяцького повіту Полтавської губернії
(тепер Роменського району Сумської
області).
В Адріївці зберігся дуб, якому понад 500
років і який в селі називають Шевченковим.
8. Зупинився Тарас Григорович в маєтку Василя
Миколайовича Рєпніна – рідного брата Варвари
Рєпніної, з якою Шевченко здружився в Яготині.
Тут він завершував поему «Тризна».
«1843, листопад. Десять днів
прожив у с. Андріївці (власність
Рєпніних)…»
З книги Василя Анісова та Єлизавети Середи
«Літопис життя і творчості Т.Г.Шевченка»
(К.,1976.).
9. І вже в Яготині на початку січня 1844 року
Шевченко намалює парний портрет дітей
В.М. Рєпніна Варі й Василька.
10. Тоді ж в Андріївці
Тарас Григорович
зустрічався з поміщиком
Родіоном Лукомським і
намалював олівцем його
портрет, який зараз
зберігається в Державному
музеї Т.Шевченка в Києві.
11. В лютому 1844 р. Тарас Шевченко вперше відвідав Глухів
(повітове місто Чернігівської губернії, тепер районний
центр Сумської області). Тут він цікавився історичними
місцями й старовинними пам'ятками міста.
У Глухові Шевченко бував неодноразово.
13. У 1845 р. Тарас Шевченко їхав на
батьківщину від Москви на перекладних по
нововідкритому Тульському шосе (Москва—
Київ) через Подольськ, Тулу, Орел, Кроми, а
потім - вже по українській землі - через
Есмань, Глухів, Тулиголове, Кролевець,
Алтинівку і далі на Полтавщину та Київщину.
14. Першу зупинку на Україні (для ночівлі) він зробив у селі
Есмані (де була тоді поштова станція) Глухівського
повіту Чернігівської губернії (тепер селище Червоне
Глухівського району Сумської області). Через це село
Шевченко проїжджав неодноразово, коли добирався з
Петербурга на Україну і повертався назад.
15. Есмань та Глухів він кілька разів
згадує у повісті «Капитанша».
«Погода (что весьма редко случается в это время года)
стояла хорошая, улицы были почти сухи, и я пошел шляться
по городу, отыскивая то место, где стояла знаменитая
Малороссийская коллегия и где стоял дворец гетмана
Скоропадского…».
Т. Шевченко «Капитанша» (уривок)
16. Михайлівська церква в
м. Глухів
...Із города із Глухова
Полки виступали
З заступами на лінію,
А мене послали
На столицю з козаками
Наказним гетьманом!..
«Сон»
...І здалека
Запорожці чули,
Як дзвонили у Глухові,
З гармати ревнули...
«Іржавець»
Згадки про Глухів є і в інших творах Шевченка
— в поемі «Сон» і поезії «Іржавець».
17. З Глухова Тарас Шевченко
виїхав на Кролевець
(повітове місто
Чернігівської губернії,
нині районний центр
Сумської області).
Тут він затримався на
кілька днів у повітового
лікаря Ф. П. Рудзинського,
де за його проханням
намалював (у квітні або
травні 1845 р.) портрет
сина Йосипа.
Садибний будинок
Рудзинських в Кролевці
18. Хронологічно першим
малярським твором
Т.Шевченка, пов’язаним з
Сумщиною, є портрет
ротмістра Йосипа
Федоровича Рудзинського
Цей твір відзначається
глибокою увагою до
внутрішнього стану людини.
Перед глядачами постає на
портреті зосереджений і
вольовий характер учасника
багатьох військових походів.
19. Ромни – повітове місто Полтавської губернії
(тепер районний центр Сумської області).
20. Влітку (десь у 20-х числах липня) 1845 р. Т. Г. Шевченко побував
на Іллінському ярмарку в Ромнах яке, як гадають деякі
шевченкознавці, він міг відвідати ще під час першого приїзду
на Україну, десь у 1843 р.
21. Пізніше (20 липня 1857 року) він записав про це в «Щоденнику»:
«Ильинская ярмарка в Ромни, теперь кажется, в Полтаве. В 1845 году
я случайно видел это знаменитое торжище. Три дня сряду глотал
пыль й валялся в палатке покойного Павла Викторовича Свички
(поміщика з Пирятинського повіту, потомка відомого козацького
полковника)».
22. Сьогодні на тому місці де проходив
Ілінський ярмарок знаходиться парк
культури та відпочинку
ім. Т.Г.Шевченка. На вході в парк
знаходиться бесідка.
23. Відвідини Тарасом Шевченком
Ромен лишили помітний слід у
його спогадах і творчості. Про
них він згадує не лише в
«Щоденнику», а й у ряді художніх
творів — поемах «Великий льох» і
«Княжна», у повістях «Наймичка»
та «Капитанша». В повісті
«Наймичка» наводиться народний
(чумацький) переказ про
Ромоданівський шлях, описується
краса річки Сули і природи
Посулля, що так контрастувала з
тяжким становищем уярмленого
народу.
24. «Между городом
Кременчуком и городом
Ромнами лежит большая
транспортная , или
чумацкая, дорога,
называемая Ромодановым
шляхом»
―Недалеко от Ромодановского шляху, по
правую сторону (едучи из Ромен), лежит
широкая долина, окруженная невысокими
холмами, уставленными, как будто
сторожами, столетними дубами, липами,
ясенями; вдоль широкой долины извилисто
вьется белой блестящей полосою Сула.
Уривок з повісті
«Наймичка»
25. Можливо, що під час
поїздки по Роменщині
Шевченко виконав такі
малюнки, як «Дерево»,
«Узлісся», «Урочище
Стінка»
Картини природи є свого
роду літописом його
життя, показують де був
Кобзар, що його вразило, що
привернуло увагу, які
почуття викликало.
26. В Роменському краєзнавчому музеї в час
поїздки по Роменщині
В малюнку чудово передається почуття широкого простору.
Зображуючи бачене з високої гори, немов з пташиного польоту,
Шевченко відтворив краєвид з пагорбами, перелісками, розсипаними
далеко по долині хатами й багатою рослинністю. Від баченого віє
свіжістю, повітря прозоре, сповнене сонця.
27. В 1859 році після заслання
дістав дозвіл відвідати Україну,
мріючи зустрітися там з
близькими людьми, а, якщо
«усміхнеться доля», то й
назавжди серед них оселитися.
Наш край і на цей раз мав
нагоду першим привітати
повернення Тараса Григоровича
на батьківщину.
Третя подорож
Шевченка на
Україну
28. У Петербурзі довгий час не
видавали Шевченку паспорта й
подорожньої на проїзд до
України. І тільки 23 травня
Шевченку дозволили поїхати на
Україну «строком на пять
місяців для поправлення здоров'я
та малювання етюдів з натури».
З Петербурга до Москви
Тарас Григорович їхав поїздом.
Далі на Україну йшов поштовий
тракт через Тулу, Орел, Курськ.
Їхати треба було на перекладних,
міняючи коней на кожній станції.
29. В Москві Шевченку
трапився випадковий
попутник – Дмитро
Олександрович Хрущов.
Це був досить освічений
і ліберальний громадський
діяч, прихильник
селянської реформи.
Хрущов повертався з
Петербурга у свій маєток
в селі Лифині
Лебединського повіту.
30. 5 червня 1859 року Т.Г. Шевченко і Д.О. Хрущов прибули до міста Суми
(тоді Харківська губернія). На поштовій станції, яка знаходилася
неподалік Іллінської церкви, подорожнім змінили коней, і вони вирушили з
міста Лебединським шляхом. Як зазначив краєзнавець П.Сапухін, «наш
край на цей час мав нагоду першим привітати повернення Тараса
Григоровича на батьківщину»
31. У Лихвин прибули надвечір. Знаходився там Шевченко недовго
але встиг зробити багато і як художник, і як поет.
У Лихвині Тарас Григорович зупинився не в панських хоромах,
а в простій хаті садівника-кріпака (Миколи Івановича Денисенка,
який прожив понад 104 роки і помер після 1926 року ).
7 червня Т.Шевченко написав поезію «Ой по горі роман цвіте»,
який став відомою піснею.
Залишки будинку в Лихвино, де жив
Тарас Шевченко
Маєток Хрущова у Лифино
32. Тут він намалював два пейзажі «В Лихвині» та портрет дружини
Хрущова – привітної Наталії Олександрівни, вірогідніше парний
портрет подружжя Хрущових. В Лихвині створив етюд «Дуб».
33. Малюнок «У Лихвині» відтворює чарівний куточок цієї
місцевості. На передньому плані — ставок з греблею, біля якої
невеличка хатина й могутні столітні верби. Трохи далі — схил
гори з групою дерев. Розсипалися дерева й по низині за греблею.
Малюнок світлий, сонячний, теплий.
34. До Лихвина з’їхалися шанувальники Тараса Григоровича – брати Олексій та
Максим Залеські, художник-аматор Мантенфель та інші. Вони на честь Шевченка
організували традиційну українську кашу на хуторі Хрущова Нов, на березі Псла, де
приємно провели ніч. Шевченко подарував своїм шанувальникам на спогад офорт
«Приятелі». На одному з них він власноручно написав «Варенушному архимайстрови
А.М.Залескому на память 6 июня 1859 на Нови Т.Шевченко»
35. 14 серпня 1859 року Тарас Григорович вирушив з Києва до
Петербурга. 21 серпня ввечері він прибув у село Гирівку
Конотопського повіту Чернігівської губернії ( тепер село
Шевченкове Конотопського району Сумської області), де
знаходився невеличкий маєток братів Лазаревських.
36. Міцна і зворушлива дружба
пов’язала Т.Г.Шевченка з
шістьма братами
Лазаревськими – Василем,
Михайлом, Федором,
Яковом, Олександром та
Іваном, які час від часу
відвідували рідну Гирівку.
Брати допомогали йому і
морально, і матеріально. У
―Щоденнику‖ Кобзар
записав таке: ―Пошли,
господи, всем людям такую
дружбу и такого друга как
Лазаревский‖ (мова йде про
Михайла)
Портрет братів
Федора Матвійовича
та Михайла
Матвійовича
Лазаревських
Тарас Шевченко в колі друзів:
Г. Честяхівський, О. Лазаревський,
Т. Шевченко, М. Лазаревський,
П. Якушкін
37. Зліва внизу олівцем рукою
В. Лазаревського напис:
«Портретъ матушки».
А. О. Лазаревська —
мати братів Лазаревських.
Під час перебування в Гирівці Тарас
Григорович Шевченко написав портрет
А.О.Лазаревської, а від’їзжаючи, подарував свій
офорт «Свята родина» та автограф вірша
«Садок вишневий коло хати».
Ф.М. Лазаревський у спогадах про поета писав:
«Перебуваючи у Гирівці, Тарас за своїм
звичаєм вставав дуже рано і йшов до саду, сидів
там під вербою і залишався в споглядальному
стані до чаю. Настрій його, внаслідок
неприємностей, яких він зазнав на
батьківщині, був дуже пригнічений»
В Гирівці постійно жила мати братів
Лазаревських Афанасія
Олександрівна.
38. Залишивши Гирівку 25 серпня 1859 року,
в супроводі братів Лазаревських, проїздив
через Конотоп, де зробили на короткий
час зупинку.
39. Будинок Огієвських
Ввечері добралися до Кролевця, де на околиці жила сестра Лазаревських Глафіра
Матвіївна Огієвська. Хоча Шевченко бачився з нею вперше, він відчував себе в її
родині, як вдома: бавився з малими дітьми Огієвських, співав пісень,
охоче розмовляв з друзями.
40. Поїздка Тараса Григоровича на Україну
1859 року була останньою. Повернувся він у
Петербург тяжко хворим. 26 лютого
(10 березня) 1861 року поета не стало.
За клопотанням земляків, найперше братів
Лазаревських і П.О.Куліша, в кінці квітня
1861 р. було одержано дозвіл на перевезення
праху Т.Г.Шевченка на Україну.
З Петербурга до Москви домовину
Т.Г.Шевченка відправили залізницею, а з
Москви до Києва везли кіньми тим
поштовим трактом, яким Тарас Шевченко
востаннє їхав відвідати батьківщину: через
Серпухов, Тулу, Орел, Севськ, а далі Есмань,
Глухів, Кролевець т.д.
41. У Кролевці домовину Шевченка, залишену на ніч на
подвір’ї Огієвських, місцеві жителі прикрасили своїми
знаменитими рушниками.
42. В презентації використані матеріалі:
Охріменко П. Охріменко О. Шевченко і Сумщина// Тарас Шевченко і Сумщина:
збірник. - Суми, 1993.-С.5-33.
Сапухін П. Перебування Т.Г. Шевченка на Сумщині .- Суми, 1956.-40 с.
Ступак Ю. Л. Видатні художники на Сумщині. – Х., 1969. – С.13-17.
Т.Г. Шевченко і Сумщина: методична розробка для вчителів. - Суми, 1989. – 28 с.
Матеріали відео-презентації підготували: завідуюча відділом інформаційно-
довідкової роботи та маркетингу
ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка
Клімачова Л. Д.
завідуюча юнацьким абонементом
ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка
Дубовик С. О.
Текст озвучила : бібліотекар сектору літератури з мистецтва
ЦМБ ім. Т.Г. Шевченка
Кузьміна О. Л.
Редактор: заступник директора ЦБС
Мартюшова О.В.