Фесенко Н.О.

1. Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти Красноармійської міської ради
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4
Українська мова
Морфологія
м. Красноармійськ, 2016

2. 2
Фесенко Н.О. Українська мова. Морфологія: навчальний посібник
(опорні конспекти, питання для самоперевірки, вправи та завдання,
тематичні тестові завдання) – Красноармійськ, 2016. – 100 с.
У навчальному посібнику вміщено опорні конспекти з морфології
української мови, схеми, алгоритми, які не лише сприятимуть
відновленню у пам’яті знань середньої школи, а й поширюватимуть їх
обсяг, залучатимуть до логічного мислення. Передбачена значна
кількість тренувальних вправ, тематичні тестові завдання дасть
можливість закріпити навички грамотного письма.
Для старшокласників, вступників до вузів.

3. 3
ЗМІСТ
Передмова …………………………………………….
Морфологія. ………………………………….……….
Іменник …………………………………………..……
Прикметник ………………………………...…………
Займенник ……………………………………………..
Числівник ……………………………………...……...
Дієслово …………………………………..…………..
- Дієприкметник ………………..…….
- Дієприслівник ……………………….
Прислівник……………………………..……………..
Прийменник……………………………………………
Сполучник …………………………...………………..
Частка …………………………………..……….…….
Вигук ……………………………………………...…...
Модульна контрольна робота „Морфологія” ……….
Схеми морфологічного розбору …………………......
Література ……………………………………………..
3
4
4
17
28
37
42
51
53
60
69
74
78
82
86
92
94

4. 4
ПЕРЕДМОВА
Посібник укладений відповідно до програми „ Українська мова. 10–12
класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних
закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний
рівень (Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног) і призначений для практичного
опанування морфології української мови.
Таблиці, схеми, опорні конспекти, алгоритми сприяють розвитку логічного
мислення, дають можливість швидко відновити в пам’яті граматичне значення
слів, їх форми і словозміни, функціональне призначення самостійних і
службових частин мови.
Тренувальні вправи, тестові та модульні завдання сприятимуть
вдосконаленню навичок морфологічного розбору, словозміни і формозміни
частин мови.
Для старшокласників, вступників до вузів.

5. 5
МОРФОЛОГІЯ
– це наука про засоби вираження граматичних значень слів, форми
словозміни та функціональне призначення самостійних і службових слів.
Частини мови – лексико-граматичні класи слів, що характеризуються
морфологічними, синтаксичними та лексичними особливостями.
Частин мови – 10:
- самостійні – 6: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово,
прислівник;
- службові – 3: прийменник, частка, сполучник; + вигук
ІМЕННИК
- повнозначна частина мови, яка має значення предметності, вираженої у
формі роду, числа й відмінка.
Пригадайте і заповніть таблицю прикладами:
1. Лексичне значення іменників
2. Власні і загальні назви
3. Назви істот і неістот
4. З конкретним і абстрактним
значенням
Іменники належать до одного з трьох родів:
1. Чоловічий (край, господар)
2. Жіночий (дружина, стежка)
3. Середній (вікно, сонце)
Спільний рід – сирота, староста, листоноша, плакса, ледащо.
Рід незмінюваних іменників:
- іншомовні – назви неістот – середній рід: журі, таксі, кіно;
- назви істот – відповідно до статі: ця леді, ця мадам, цей мсьє;
- власні назви – відповідно до загальної: Беатріче (дівчина), Токіо (місто),
Екзюпері (письменник);
- абревіатури – рід стрижневого слова: МТС (машинно-тракторна
станція), РАТАУ (агентство), СНД (співдружність).
Вживаються лише у множині:
- географічні назви – Карпати, Суми, Гімалаї;
- парні предмети – ножиці, граблі, вила, окуляри, штани;
- назви речовини, матеріалу – вершки, пожитки, дріжджі;
- проміжки часу – канікули;
- назви процесу, ігор – іменини, жмурки.

6. 6
Відмінки іменників – 7:
Називний хто? що?
Родовий кого? чого?
Давальний кому? чому?
Знахідний кого? що?
Орудний ким? чим?
Місцевий на кому? на чому?
Кличний
Синтаксична роль іменників у реченні залежить від відмінка:
Н. в. – підмет, присудок, прикладка.
Непрямі відмінки – присудок, неузгоджене означення, прикладка, додаток,
обставина.
Кличний відмінок – звертання.
Несе по Вкраїні важкі пароплави Дніпро-чародій.
Розквітай, Батьківщино, даруй радість всім людям землі.
Відміни іменників – 4:
І в. чол. р., жін. р. – а , я ; спільного роду: земля, парта, Микола, сирота.
ІІ в. чол. р., середн. р. – о , е ; чол. р. на приголосний: Петро, вікно, море,
герой, плащ, хлопець.
ІІІ в. жін. р. на приголосний: піч, ніч, сіль + мати, матері, матір'ю.
ІV в. середн. р. – а , я  при зміні – -ат-, -ят-, -ен-: теля – теляти, лоша –
лошат, ім'я – імені.
Відмінювання іменників І відміни
Тверда група М'яка група Мішана група
- а
липа
береза
зима
хата
- я
акація
пісня
героїня
куля
- а після шиплячої
каша
груша
душа
діжа
Н. лип[а] мрі[я] меж[а]
Р. лип[и] мрі[ї] меж[і]
Д. лип[і] мрі[ї] меж[і]
З. лип[у] мрі[ю] меж[у]
Ор. лип[ою] мрі[єю] меж[ею]
М. (на) лип[і] мрі[ї] меж[і]
Кл. лип[о] мрі[є] меж[е]

7. 7
Р. в. мн. – паралельні форми закінчень: губ – губів, легень – легенів, мишей,
суддів.
З. в. мн. – назви комах, рослин  паралельні закінчення: пасу овець, вівці;
розвів бджіл, бджоли; свинями, свиньми; сльозами, слізьми.
Відмінювання іменників ІІ відміни
Тверда група М'яка група Мішана група
на ар, яр, ир, ур, юр,
ер, ор, ір

наголос на основі
гектар, алюр,
футляр, абажур,
звір, командир
на ар, ир

наголос з основи
переходить на закінчення
лікар, богатир, козир,
токар, кобзар, тягар
на яр

особа за фахом,
наголос на закінчення
пісняр, вугляр, школяр
Н. батько, стіл учень, лікар слухач, пісняр
Р. -[а] -я -а
Д. -ові (-у) -еві (-ю) -еві (-у)
З. Р. в.
О. -ом -ем -ем
М. Д. в. -еві (у)
Кл. -у, -е -ю
Д, М.в. – паралельні закінчення: -ові(-у), -еві(-ю): гектарові(-у), кобзареві(-ю)
З. в. мн. – коней, коні; волів, воли.
Родовий відмінок однини іменників ІІ відміни
-а (-я)
1. Назви осіб, тварин, дерев,
предметів, населених пунктів.
Учителя, вовка, дуба, ножа, олівця,
Донецька, Харкова,
але: Красного Лиману, Кривого Рогу
2. Географічні назви з наголосом
на кінцевому складі
Дніпра, Псла, Орла, Іртиша
3. Назви мір довжини, ваги, часу,
чисел, грошових знаків, дні
місяця, тижня.
Грама, місяця, травня, долара,
мільйона, вівторка, червінця,
але: віку, року.
4. Терміни Конуса, ромба, синуса, відмінка,
іменника,
але: роду, виду, стану, складу,
способу.

8. 8
5. Назви машин, деталей Автомобіля, ротора, мотора.
-у (-ю)
1. Назви речовин, матеріалу Асфальту, борщу, водню, кисню, сиру
2. Збірні поняття Лісу, народу, атласу
3. Назви будівель, споруд Даху, каналу, палацу, абзацу, краю,
яру,
але: гаража, млина, хліва, ліска,
ставка
4. Явища природи, почуття,
абстрактні поняття
Вітру, снігу, сумніву, болю, жалю
5. Географічні назви (крім
населених пунктів)
Криму, Кавказу, Сибіру, Китаю
6. Складні та префіксальні назви Суходолу, рукопису, вибою
7. Назви ігор, видів спорту, танців Боксу, волейболу, тенісу, галопу,
полонезу, танцю,
але: аркана, гопака, козачка, тропака
Відмінювання іменників ІІІ відміни
однина множина
З осн. на
нешиплячий
З осн. на
шиплячий
З осн. на
нешиплячий
З осн. на
шиплячий
Н.
Р.
Д.
З.
О.
М.
Кл.
скатерть
скатерт[і]
скатерт[і]
скатерть
скатерт[ю]
(на) скатерт[і]
скатерт[е]
ніч
ноч[і]
ноч[і]
ніч
нічч[ю]
ноч[і]
ноч[е]
сткатерт[і]
скатерт[ей]
скатерт[ям]
скатерт[і]
скатерт[ями]
на скатерт[ях]
скатерт[і]
ноч[і]
ноч[ей]
ноч[ам]
ноч[і]
ноч[ами]
ноч[ах]
ноч[і]
Н. мат-и матер-і
Р. матер-і матер-ів
Д. матер-і матер-ям
З. матір матер-ів
О. матір'-ю матер-ями
М. (на) матер-і матер-ях
Кл. мат-и (матір) матер-і
- О. в – подовження приголосних: величчю, сіллю, піччю,
але: любов'ю, жовчю, радістю (при збігові різних приголосних, апострофі)
- Мати – у непрямих відмінках – -ер-, -ір-
- Частина іменників, що називають абстрактні поняття, речовину та
іменники любов, нехворощ, фальш, височінь, далечінь, жовч не мають
множини.

9. 9
Відмінювання іменників ІV відміни
однина множина
Н.
Р.
Д.
З.
О.
М.
Кл
.
курча
курчати
курчаті
Н. в.
курчам
курчаті
Н. в.
гусеня
гусеняти
гусеняті
гусеням
гусеняті
ім'я
імені
імені
іменем
імені
курчата
курчат
курчатам
курчат
курчатами
курчатах
Н. в.
гусенята
гусенят
гусенятам
гусенят
гусенятами
гусенятах
імена
імен
іменам
імена
іменами
іменах
Зверніть увагу!
ім'я – ІV в. курча – ІV в.
ймення – ІІ в. курчатко – ІІ в.
Вим'я, тім'я – у множині не мають –ен-.
Р. вим'їв тім'їв
Д. вим'ям тім'ям
О. вим'ями тім'ями
М. (на) вим'ях тім'ях
Відмінювання множинних іменників
Н. ножиці граблі гроші сани
Р. ножиць грабель грошей саней
Д. ножицям граблям грошам саням
З. Н.в.
О. ножицями граблями грошима саньми
М. (на) ножицях граблях грошах санях
Кл. Н.в.
Запам'ятайте!
Не змінюються:
- жіночі прізвища на приголосний та О: Котляр, Кремінь, Бойко,
Шевченко;
- російські прізвища на –их, -ово, -аго: Черних, Живаго;
- іншомовні слова на –е(-є), -і(-ї), -о, -у, -а: шосе, журі, бюро, боа, какаду;
- абревіатури: АТС, заввідділом.
Зверніть увагу:
Красний Лиман – Красного Лиману,
Кривий Ріг – Кривого Рогу,
Камянець-Подільський – Кам'янця-Подільського,
Корсунь-Шевченківський – Корсуня-Шевченківського,

10. 10
але: Івано-Франківська.
Запитання та завдання для самоперевірки знань
1. Що вивчає морфологія?
2. Скільки самостійних частин мови?
3. Чим відрізняються самостійні частини мови від службових?
4. Яка частина мови називається іменником?
5. Наведіть приклади іменників, що виражають: власні(загальні) назви;
істоти(неістоти); конкретне(абстрактне) значення.
6. Як визначити рід незмінюваних іменників?
7. Яку синтаксичну роль відіграють іменники у реченні?
8. За яким принципом іменники поділяються на відміни?
9. Визначте, до якої відміни належать іменники: телевізор, аудиторія,
сесія, студент, залік, хімія, плече, лосеня, чаєня, ластівка, мудрість,
розкіш, платина, золото, краєвид, залік, модуль, кредит.
10. Іменники якої відміни поділяють на тверду, м'яку, мішану групи?
11. Які особливості відмінювання іменників І відміни?
12. Основні випадки закінчення –а(-я), -у(-ю) у родовому відмінку
іменників ІІ відміни. Навести приклади.
13. Особливості орудного відмінка ІІІ в. однини?
14. Провідміняйте: двері, майбутнє.
Творення іменників
Пригадайте:
1. Основні способи творення іменників.
2. Правопис іменникових суфіксів (за розділом «Орфографія. Правопис
голосних»).
3. Написання складних іменників разом та через дефіс (за розділом
«Орфографія»)
Написання не з іменниками
Разом:
1) слово без не не вживається: невід, немовля, недуга;
2) слово з не можна замінити синонімом: неправда – брехня, недруг –
ворог;
3) у складі з недо-: недодача, недоїдання, недолік, недовіра.
Окремо:
1) є протиставлення: не друг, а ворог; не воля, а рабство;
2) є заперечення: він мені не товариш; це не сестра (далі можна
домислити протиставлення).

11. 11
Вправи та завдання до теми «Іменник»
1. Запишіть іменники у дві колонки: 1 – що вживаються лише в
множині, а в другу – ті, що вживаються тільки в однині.
Двері, груди, збіжжя, кучері, радість, радощі, жнива, збори, Суми, масло, сум,
граблі, вила, жіноцтво, студентство, піхота, окуляри, ворота, кисень, пахощі,
гордість, нафта, молоко, борошно, ножиці, терези, хитрощі, роковини, Сочі,
спокій, боротьба.
2. Від поданих слів утворіть іменники із збірним поняттям.
Птахи, промені, листки, прилади, учителі, жінки, студенти, селяни, товариші,
корені, піхотинці, родичі, козаки, юнаки, мухи, ворони.
3. Іменники називного відмінка поставте в родовому; поясніть
правопис закінчень.
а) Луганськ, Ромодан, документ, атом, квадрат, ромб, склад, урок,
футбол, Львів, Луцьк, Сибір;
б) квас, мед, спирт, азот, ячмінь, гіпс, асфальт, пролетаріат, ряд,
реманент, текст, товар;
в) університет, клуб, горб, вітер, холод, гнів, страх, політ, шум, хист,
колорит, мінімум;
г) вираз, закон, відгук, прибуток, успіх, випадок, побут, простір,
світогляд, теплохід, орган, тариф.
4. Поділіть на морфеми подані іменники за схемою. Визначте
значення суфіксів. Поясніть правопис префіксів.
Основа
Закінчення
Префікс Корінь Суфікс
Напруження, поневолення, розташування, злиття, передчуття, догадка,
примовка, задувка, посадка, вдоволення, вдосконалення, написання,
співвідношення, ствердження, завзяття, безлюддя, засилля, презирство,
недбальство, представник, зазнайство, співробітництво, приятельство, хатка,
садочок, хустина, вербиця, травичка.
5.Від кожного з цих слів утворіть якнайбільше іменників за допомогою
суфіксів на означення: А) пестливості, здрібнілості, зменшення; Б)
збільшення, згрубілості, презирливості; В) збірного поняття.
А. Сніг, дуб, ліс, кінь, зоря, птах, вітер, слон, голова, нога, рука, річка, орел,
вовк, собака, цап, ластівка, сестра, брат, борода, дід, сад, хата, весна;
Б. Сніп, віз, голос, двір, гора, зуб, трава, мороз, ніс, жук, кавун, кабан, звір,
сон, стіл, чобіт, кіт, хвіст, віл, ведмідь, грім;
В. Картопля, буряк, квасоля, горох, біб, гарбуз, павук, огудина, багно,
кукурудза.

12. 12
В усіх утворених іменниках підкресліть суфікси і поясніть їх правопис.
6.Перепишіть, знімаючи риску.
Краєзнавство, межиріччя, щастядоля, півгектара, напівсон,
перекотиполе, Малоолександрівка, учительфізик, автомотогурток,
Гуляйполе, верболози, полукіпок, напівавтомат, сріблозлото, рутам'ята,
українознавство, народвизволитель, інженермеханік, святвечір, Деснаріка,
півДніпра, півяблука, зірвиголова, співдружність, двохсотріччя,
лісонасадження, Верхньодніпровськ, гусилебеді, сонтрава, життябуття,
півКиєва, стосімдесятиріччя, Ведмідьгора, півжиття, водограй.
7. Подані словосполучення замініть новими з іменниками в
родовому відмінку. Усно поясніть правопис закінчень.
Зразок: збираємо урожай – збирання врожаю.
Читаю книгу; рубаємо ліс; ремонтуємо трактор; організували роботу;
вивчаємо техніку; слухаємо радіо; будувати клуб; організуємо ремонт; знати
кодекс; вивчаємо мову.
8. Визначте відміну, групу іменників. Провідміняйте по одному
іменнику І-ІV відмін.
Подвір'ячко, розбишака, шаблюка, немовлятко, сестричка, пилиночка,
бджілка, кристалик, книжечка, горнятко, оченята, бородище, вітрище, дідок,
дідуган.
9. За допомогою префіксів і суфіксів утворіть іменники з новим
значенням або відтінком. Підкресліть корені слів, усно поясніть значення
і правопис префіксів і суфіксів.
Вага, вибір, горіння, падіння, ріст, сіль, ліс, шум, ділення, читання,
творення, писання, ходіння, садіння, будова, городіння, хитання, ведення,
видання, значення, копання, пиляння, малювання, множення.
10. Напишіть слова у три колонки, вставивши у суфіксах
пропущені и, е(є), і(ї).
Вогн…ще, побо…ще, хлібн…чка, мереж…чка, мереж…во, мар…во,
печ…во, дал…ч, дол…на, дал…ч…нь, дал…ч…на, гарбуз…ння, кор…ння,
ворож…ння, напруж…ння, любит…ль, орл…ня, ча…ня, вогн…чок, кіш…чка,
малинн…к, зайч…к, зайч…нятко, реал…зм, романт…зм, механ…к, істор…к,
добр…во, міс…во, горл…чка, горл…чко, сон…чко, стеж…чка, розумн…чка.
11. Поставте іменники ІІІ відміни в орудному відмінку однини.
Повість, пам'ять, сіль, піч, ніч, радість, нехворощ, любов, осінь, Керч,
розкіш, велич, смерть, даль, свіжість, повінь.
12. Поставте іменники І відміни у давальному відмінку однини.
Каліка, перемога, вдача, Ілля, Валя, стріха, свекруха, тітка, Надія,
стежка, нога, пасіка, шишка, діброва, булка, хустка, тайга, скрипка, гірка,
казка.

13. 13
13. Провідміняйте прізвище, ім'я та по батькові дідуся та бабусі.
Іменник
Тестові завдання
І варіант
I. Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду:
А) гайдамака, добряга, незграба, базіка;
Б) бездара, молодчина, нероба, капризуха;
В) неотеса, сіромаха, непосида, босячня;
Г) роботяга, задирака, жирафа, сирота.
2. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. однини мають
закінчення –у(ю):
А) задум твор…, художнього гурт…, секція футбол…;
Б) запашного бузк…, високого звук…, стовпчик барометр…;
В) сучасного метрополітен…, хвилі Дінц…, берег Буг…;
Г) наслідки землетрус…, сектор цирк…, історичного музе… .
3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. множини мають
нульове значення:
А) парта, миша, староста, круча;
Б) хиба, чаша, лопата, земля;
В) культура, мозаїка, галерея, стаття;
Г) перемога, лелека, особа , мрія.
4. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Кл. в. множини мають
значення –е:
А) Наталя, кравець, вітер, пісня;
Б) Кобзар, Київ, Земля, душа;
В) Оля, вовк, тесляр, народ;
Г) героїня, Ілля, друг, Назар.
5. Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях не пишеться разом:
А) космічна (не) вагомість; важка (не) воля; якась (не) впевненість;
(не) згода, а ворожнеча;
Б) (не) правда підступна; добра, а (не) зла; ні, це (не) важко; (не)
друг, а просто знайомий;
В) ні, (не) далеко; постійне (не) доїдання; злиденна (не) міч; (не)
порядок, а розгардіяш;
Г) закралася (не) довіра; постійне (не) до постачання; знедолений
(не) ук; гидотна (не) чупаха.
6. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. пишуться з подвоєними
приголосними:
А) емаль, далеч, жовч, гордість;

14. 14
Б) акварель, тінь, сталь, мудрість;
В) мазь, вісь, суміш, мить;
Г) суть, розповідь, папороть, область.
7. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. однини мають закінчення
– ею:
А) їжа, миша, голова, спина;
Б) каша, дорога. пісня, гуща;
В) вежа, огорожа, яблуня, тиша;
Г) мережа, хата, стіна, груша.
ІІ. Завдання з вибором трьох правильних відповідей.
8. Позначте рядки, у яких всі іменники у формі Р. в. однини мають
закінчення –а(-я):
А) не було документ_, не поставів дефіс_, площа прямокутник_,
приїхав з Харков___;
Б) не вистачає метр_, водій автомобіл_, кабіна трактор_, отвір
капіляр_;
В) колір прапор_, багато горох_, немає банан_, відповідно до
кодекс_;
Г) лігво вовк_, зібрались біля фонтан_,
за довідкою до декан_, пошкодження мотор_;
9. Позначте словосполучення, в яких правильно вжиті форми прізвища,
імені та по батькові:
А) Зустрітися із Голобородько Іваном Петровичем;
Б) Попросити Кубрака Анатолія Сергійовича;
В) Видали Бєлову Михайлу Степановичу;
Г) Підписано Кравченком Геннадієм Омеляновичем.
ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.
10. Укажіть відповідність між назвою і правилом вживання великої
літери:
А) усі слова пишуться з великої літери;
Б) з великої літери пишеться перше слово;
В) з великої літери пишеться друге слово;
Г) усі слова пишуться з малої літери.
1.(Д,д)онецький (Н,н)аціональний (У,у)університет;
2.(О,о)рганизація (О,о)бєднаних (Н,н)ацій;
3.(П,п)ланети (С,с)онячної (С,с)системи;
4.(К,к)иївськиі вулиці;
5.(Н,н)ародний (А,а)артист (У,у)країни.
11. Укажіть на відповідність написання складних слів:
А) разом

15. 15
Б) через дефіс
В) окремо
Г) з двома дефісами
1. наослоні, назустріч з поетом, КраснийЛиман, згори високої;
2. матиймачуха; КомсомольськнаАмурі, квітка братісестра,
РостовнаДону;
3. життєпис, півКиєва, щастядоля, учительфізик.
Іменник
Тестові завдання
2 варіант
Завдання 1 рівня (рівень репродукції)
1. Які морфологічні ознаки має іменник?
Сокіл, клас, майданчик, світ, Донбас, туман, берег, курінь, науковець,
інститут, Львів, погріб, водень, ювілей, гектар.
2. Запишіть подані сполучення у формі звертання. Якщо існують варіанти,
наведіть їх.
Пан президент, пані господиня, колега Тарасюк, голубка Катруся,
товаришка Мирослава, добродій Максим.
3. Від поданих іменників утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.
Якщо існують паралельні форми, наведіть їх. Провідміняйте (в однині)
похідне ім’я по батькові від підкресленого слова.
Йосип, Сава, Данило, Юхим, Тодось.
Завдання 3 рівня (рівень трансформації)
1. Доберіть за даними морфемними схемами слова у початковій формі.
Складіть з ними речення, при потребі змінюючи їх і використовуючи
службові слова.
 .   .   .  
2. Напишіть зв’язний текст (5-6 речень) на тему „Хліб – найбільше
багатство”, використовуючи у його структурі однорідні члени речення.
3. Відредагуйте речення
На літературному вечорі приймали участь поети і письменники різних
поколінь. Ароматичні добавки різних лікарських трав надають чаю дуже
приємного, неповторного прикусу. Серед міроприємств по визначенню цього
свята були слідуючи: виступи музичних колективів, конкурси, вікторини.
Завдання для самоперевірки знань з правопису складних іменників

16. 16
Розкриваючи дужки, подумайте, разом чи через дефіс треба писати
подані нижче слова. Які правила правопису складних слів Ви
пригадали?
1. Вибрати (пів)ящика. 2. Виконати за (пів)години. 3. Обійти (пів)(К, к)иєва.
4. Об'їхати (пів)(Є, є)вропи. 5. Відрізати (пів)лимона. 6. Змучена від спеки
(напів)пустеля. 7. З'їсти (пів)апельсина. 8. Синьоокий (льон)довгунець. 9.
Йти в (контр)атаку. 10. Золотий (листо)пад. 11. Наркотик (владо)любства. 12.
Прагнення до (само)збереження. 13. Київський (віце)губернатор 14.
Мікроклімат (С,с)ахари. 15. Передали радіо(фото)телеграфом. 16. Григорій
(Квітка)Основ'яненко. 17. Петро (Міняй)(Л,л)ук. 18. Завдання для
(хіміка)астронома. 19. Творчість Шевченка(художника). 20. Записали не всі
(трудо)дні.
 Перевірте, чи правильно виконали попереднє завдання.
1) Вибрати пів'ящика; 2) виконати за півгодини; 3) обійти пів-Києва; 4)
об'їхати пів-Європи; 5) відрізати півлимона; 6) змучена від спеки
напівпустеля; 7) з'їсти півапельсина; 8) синьоокий льон-довгунець; 9) йти в
контратаку; 10) золотий листопад; 11) наркотик владолюбства; 12) прагнення
до самозбереження; 13) київський віце-губернатор; 14) мікроклімат Сахари;
15) передали радіофототелеграфом; 16) Григорій Квітка-Основ'яненко; 17)
Петро Міняйлук; 18) завдання для хіміка-астронома; 19) творчість
Шевченка-художника; 20) записали не всі трудодні.
Контрольна робота за темою „Іменник”
1. Визначте рід і відміну наведених іменників, поставте їх в
орудному відмінку однини.
Біль, калюжа, лоша, коритце, нежить, зілля, дівча, дорожнеча, повінь,
парубійко, дівчисько, вихор, глибінь, хоробрість, мелодія, іржа, їжа,
холоднеча, книгоноша, миша, дощ, ключ, річ, плем'я, путь, нероба, вулиця,
сажа.
2. Спишіть, поставте слова в дужках у потрібній формі, складіть
чотири речення.
Відчувати на (кожний крок); подарунок для (рідна мати); пишатися
(його ім'я); пролітати над (чужа земля); стомитися від (осінній переліт);
зупинитися біля (сама межа); домовитися із (знайомий гончар); тримати у
(тепла долонька); скрикнути від (гострий біль); прибило (морська хвиля).
3. Запишіть подані іменники у формі родового відмінка однини,
поясніть, за яким правилом правопису пишемо -а(-я) чи -у(-ю), поставте
наголос.

17. 17
Сокіл, клас, майданчик, світ, Донбас, туман, берег, курінь, науковець,
інститут, Львів, погріб, водень, ювілей, гектар, дуб, атом, університет, ас,
бузок, товар, вокзал, Дніпро, хор, екзамен, вівторок, дизель, снігопад, зал, тин,
мед, кодекс, трикутник, Крим, сад, трактор, рік, тиждень, горох, автомобіль,
Урал, Київ, рух, вишняк, полк, бур'ян, жаль, сум, Ельбрус, журнал, камінь,
дощ, степ, жир, пляж, Харків, гурт, завод, Дніпрогес, інженер, слюсар,
бандурист, голуб, горизонт, Гомель, Тернопіль.
4. Утворіть по батькові чоловіків і жінок від таких імен:
Василь, Ілля, Гурій, Сава, В'ячеслав, Лука, Матвій, Олег, Яків, Корній,
Тимур, Кузьма, Анатолій, Хома.
5. Ти – коректор
Усуньте помилки.
Розмовляю з Андрійом Петровичом. Повідомте Марії Васильовній.
Після доща роса заблищала під проміннями сонця. Без цукра і сиропа печиво
не буде смачним. Своєю радісттю поділись із друзями. Допоможіть нам, Надіє
Андріївна. Прийшов лист від Ткачук Олега Йосиповича.
6. Від поданих іменників утворіть похідні з певним емоційним
відтінком (зменшеність, пестливість чи збільшеність, згрубілість,
зневага).
Дівча, дощ, баба, бур'ян, вухо, дуб, стежка, нога, черешня, тато, яма,
коса, хмара, хлопець, козак, дитя, хата, кулак.
7. Від поданих слів утворіть іменники за допомогою префіксів;
визначте префікси і вкажіть на значення новоутворених слів.
Дід, батьківщина, ліс, росток, гілля, синок, пісок, мішати, глина, зірка,
бік, гора, віз, без людей, без сили, без ліку, без путі, за двором, над Дністром,
по двору, по верху, по дому.
8. Поставте у формі кличного відмінка виділені іменники. До якого
художнього прийому вдаються письменники, утворюючи таку форму від
іменників – загальних назв?
1. Народ мій! Борець ти і творець, найвищої достоїн нагороди (Рил.). 2.
О мій врожай, світла моя доля, люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем
чую силу наливну (Мал.). 3. О край мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми
були (Сос). 4. Все, що набув у боротьбі, сьогодні я несу тобі, майбутній день.
(Підс). 5. Орися ж ти, моя нива, долом та горою (Шевч.). 6. Зоря моя вечірняя,
зійди над горою (Шевч.)
9. Складіть монолог-сповідь у художньому стилі на тему „Я цілую
руки твої, мамо…”, використайте даний початок.

18. 18
У поняття Матері ми вкладаємо триєдиний сенс. Це Мати-Богородиця,
яку українці обрали своєю заступницею; це і Мати-Україна; врешті – це земна
Мати, яка дає нам життя, творить із нас людину.

19. 19
ПРИКМЕТНИК
- це повнозначна частина мови, що виражає ознаку предмета і
змінюється за родами, числами та відмінками.
 Питання 
який? чий?
 
якість, ознака предмета
біла акація, високий дуб,
соснове повітря
приналежність предмета
материна хустка, батьків
костюм, зайчикове вушко
Пригадайте:
- Які морфологічні ознаки прикметника? (змінюються за родами,
числами, відмінками)
- Як узгоджуються з іменником? (у роді, числі, відмінку)
- Яку синтаксичну роль мають у реченні? (означення, іменна частина
складеного присудка)
Розряди прикметників
за лексичним значенням, граматичними та словотворчими
особливостями:
якісні відносні присвійні
  
який? який? чий?
  
мають ступені
порівняння
утворилися з інших частин
мови
означають
належність істот
ознака за відношенням до
предмета, часу, матеріалу
Завдання: заповнити табличку 3-4 прикладами.
Ступені порівняння прикметників
Вищий ступінь Найвищий ступінь
проста
форма
складена
форма
проста форма складна форма складена
форма
-ш-, -іш- більш,
менш +
прикмет-
ник
най + вищий
ступінь
як-, що – +
найвищий ступінь
найбільш,
найменш +
прикметник

20. 20
молодший,
синіший,
ширший,
ласкавіший
більш
молодий,
менш
широкий,
більш
ласкавий
найбільший,
найсиніший,
найширший
якнайбільший,
якнайстарший
найбільш
молодий,
найменш
широкий
Чому не можна утворити вищий ступінь від слова гарнесенький?
Зверніть увагу:
1. Суфікси –к-, -ок-, -ек– – випадні:
легкий – легший, глибокий – глибший
2. Відбувається чергування приголосних:
г

+ ш
----------> жч
– дорожчий
з + ш – вужчий
с + ш ----------> щ високий – вищий
ш ----------> ч перед ж дужий – дужчий
Субстантивація – перехід прикметників в іменники (прізвища,
географічні назви) Рівне, Лебедин, Водолазький
Відмінювання прикметників
Відмінки
Чоловічий рід Жіночий рід Множина
Тверда група
(зелений)
М'яка
група
(синій)
Тверда
група
(зелена)
М'яка
група
(синя)
Тверда
група
(зелені)
М'яка
група
(сині)
Н. -ий, - -ій -а -я -і
Р. -ого -ої -их -іх
Д. -ому -ій -им -ім
Зн.
Як у називному або
родовому відмінку
-у -ю
Як у називному
або родовому
відмінку
Ор. -им -ім -ою -ими -іми
М. -ому -ім -ій -их -іх
! Досить запам’ятати відмінювання прикметників зелений, синій і
за цим зразком уже писати закінчення всіх інших прикметників.
Завдання: провідміняйте в чол. й жін. роді та у множині прикметники
гарячий, давній, а потім – дружний (згуртований), дружній (доброзичливий),
додаючи закінчення з таблиці.
Правопис прикметників

21. 21
Пригадайте:
1. Суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк–  ь:
тоненький, близесенький, сільський, дрібнюсінький але: різкий, плоский,
боязкий, в’язкий.
2. Суфікси –льн-, -ельн-, -ильн-, -альн–  ь:
діяльний, будівельний, гладильний, геніальний.
3. Суфікси –енн-, -анн-, -янн–  -нн– під наголосом + не:
незрівнянний, несказанний, здоровенний.
4. Суфікси –ов– (-ьов-, -йов-) після м’яких і шиплячих приголосних,
коли наголошене закінчення:
дощовий, польовий, гайовий;
-ев– (-єв-) в інших випадках: суттєвий, грушевий, дієвий.
Повторіть написання складних слів (за розділом “Орфографія”)
Чому?
- пишуться через дефіс: світло-рожевий, історико-філологічний, гірко-
солоний
- пишуться разом: вогнестійкий, доброякісний, вагоноремонтний,
самовідданий, грушовидний.
Не з прикметниками (за правилами правопису не з іменниками)
Запам’ятайте!
Це дерево не високе (заперечення).
Ця невисока гора вкрита зеленню (одне поняття).
Питання та завдання для самоперевірки знань
1. Яка частина мови називається прикметником?
2. Лексичне і граматичне значення прикметників різних розрядів:
якісних, відносних, присвійних.
3. Відтворіть таблицю утворення прикметників вищого ступеня
порівняння.
4. Прослідкуйте чергування приголосних перед суфіксом –ш– у
прикметниках вищого ступеня.
5. Які суфікси прикметників пишуться з ь знаком?
6. Чому треба писати так: неохайна людина, несказанне враження,
зовсім не великі обов’язки?
7. Пригадайте чергування приголосних при утворенні прикметників на
–ськ-?
8. Навести приклади написання складних прикметників: разом, через
дефіс (по 2 приклади на кожен випадок).

22. 22
Вправи та завдання до теми “Прикметник”
1. Спишіть, підкресліть субстантивовані прикметники, визначте їх
відмінки.
1. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. 2. З
добрим дружись, а з лихим стережись. 3. Улесливий схожий на кота: спереду
ласкає, а ззаду кусає. 4. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить. 5. За
грамотного не розписуйся. 6. Далеко куцому до зайця. 7. Чужого хорошого не
гудь, а свого поганого не хвали. 8. Боязливому по вуха, а сміливому по коліна.
9. Заздрий від чужого щастя сохне. 10. Добрий завжди допоможе.
2. Від поданих прикметників утворіть і запишіть форми ступенів
порівняння.
Зразок:
Форма вищого ступеня Форма найвищого ступеня
тепліший найтепліший
Теплий, дешевий, тугий, свіжий, сизий, веселий, гладкий, тихий,
тонкий, рідкий, старий, солодкий, глибокий, широкий, довгий, далекий,
швидкий, дзвінкий, жорстокий, низький, близький, дужий, добрий, вузький,
високий, товстий, малий, веселий, поганий, гарний.
3. Від іменників утворіть присвійні прикметники чоловічого і жіночого
роду і поясніть спосіб творення їх.
Батько, мати, брат, сестра, дід, бабуся, внук, внучка, Ольга, Марія,
Андрій, учень, сторож, Гордій, маляр, друкар, Гриша, Гудзій, бондар,
партизан, солдат, командир, директор, учитель, касир, школяр, шахтар, кобзар,
Дорош, тесляр.
4. У словосполученнях один з іменників замініть прикметником,
словосполучення з прикметником запишіть.
Школи Полтави, заводи Києва, листя сосни, майно колгоспу, артисти
Москви, порядки школи, вулиці села, квіти весни, проміння сонця, машина
заводу, вечір студентів, порада батьків, одяг дітей, будинок з дерева, рішення
суду, слово вчителя, висновок лікаря.
5. Утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-:
Шахтар, бондар, француз, Волга, узбек, Криворіжжя, турок, місто,
Кременчук, Чернівці, мистецтво, мати, білорус, українець.
6. Утворіть прикметники за допомогою суфіксів –ов-, -ьов-, -йов-, -ев-, -єв-:
Груша, поле, дощ, вишня, дуб, яблуня, шлях, термін, життя, криця, рота,
береза, каштан, клен, липа, сосна, папір, алюміній, слух, цех, полк, сніг, край,
розум, казка, наука, свято, служба, овочі, сталь.

23. 23
7. Подані прикметники поставте у вищому ступені. Від п’яти останніх –
утворити можливі форми найвищого ступеня.
Низький, вузький, слизький, близький, дорогий, тяжкий, високий,
легкий, молодий, короткий, тонкий, твердий, солодкий, гарний, уважний,
відсталий.
8. Запишіть складні прикметники разом або через дефіс.
Південно/український, науково/технічний, історико/краєзнавчий,
високо/авторитетний, сто/двадцяти/п’яти/кілометровий, жовто/гарячий,
жовто/блакитний, машино/будівний, сніжно/білий, синьо/окий,
темно/шоколадний, темно/шкірий, восьми/градусний, рибо/консервний,
хіміко/біологічний, казково/чарівний, східно/словянський,
всесвітньо/історичний, лісо/захисний, коротко/часний, північно/східний,
світло/рожевий, гірко/солоний, право/бережний, лісо/степовий,
військово/зобов’язаний, воєнно/стратегічний, рідний/ріднесенький,
червоно/гарячий, правдо/подібний, радіо/фізичний, зовнішньо/політичний,
народно/пісенний, нафто/переробний, різно/кольоровий, широко/плечий,
сіро/попелястий, багато/тисячний, синій/синій, різно/барвний, біло/гривий,
дев’яти/поверховий, легко/атлетичний, західно/європейський,
сільсько/господарський.
9. Запишіть речення, розкриваючи дужки.
То була (не) сумна пісня подоланого, а радісний спів переможця. Не раз
і не два нашу землю топтав (не) нависний чужинець. Ґрунт був (не) чорний, а
червонуватий. Мої батьки вже (не) молоді. Весна нам принесла новини (не)
веселі, а сумні. Дружній череді сірий вовк (не) страшний. Напевне, вийде лікар
(не) поганий із старанного студента. (Не) озорі далі сповили душу радісним
збудженням.
10. Перекладіть українською мовою, запишіть у формі родового відмінка
однини.
Киселѐва Алла Яковлевна, Костенко Ульяна Демьяновна, Ефимова
Мария Ивановна, Чернов Евгений Иванович, Поповский Валентин Данилович,
Белинский Виссарион Григорьевич, Кондратьев Александр Саввич, Никитин
Федор Филиппович.
Завдання для самоперевірки знань з правопису складних прикметників
Розкрийте дужки.
1. (Чорно)земний ґрунт. 2. (Ніжно)тонна краса. 3. (Восьми)літня Айше.
4. (Багато)річна рослина. 5. (Свіжо)зібраний (серпо)різ. 6. (Один)однісінький
пуп’янок. 7. (Червоно)носі чайки. 8. Довгі(довгі) ноти. 9. (Світло)коричневі
шапки грибів. 10. (П,п)івнічно) (К, к)римський канал. 11. (П, п)івденно)

24. 24
(З,з)ахідна залізниця. 12. (Старо)словянська мова.
13. (Шістнадцяти)поверховий будинок. 14. (Діаметрально)протилежні
погляди. 15. Округло(яйце)подібна голова. 16. (Унтер)офіцерське зібрання. 17.
(Народно)визвольний рух. 18. (М’ясо)молочний комбінат.
19. Світло(водо)лікувальний заклад. 20. (Глухо)німі діти.
Перевірте, чи правильно виконали попереднє завдання.
1) Чорноземний ґрунт; 2) ніжнотонна краса; 3) восьмилітня Айше;
4) багаторічна рослина; 5) свіжозібраний серпоріз; 6) один-однісінький
пуп’янок; 7) червононосі чайки; 8) довгі-довгі ноти; 9) світло-коричневі шапки
грибів; 10) Північнокримський канал; 11) Південно-Західна залізниця; 12)
старослов’янська мова; 13) шістнадцятиповерховий будинок; 14) діаметрально
протилежні погляди; 15) округлояйцеподібна голова; 16) унтер-офіцерське
зібрання; 17) народно-визвольний рух; 18) м’ясо-молочний комбінат; 19)
світловодолікувальний заклад; 20) глухонімі діти.
Визначте, які саме складні прикметники треба написати разом.
Комбінат: 1) (м’ясо)молочний, 2) (гірничо)збагачувальний,
3) (рибо)консервний, 4) (дерево)обробний, 5) (фанерно)мебельний,
6) (целюлозно)паперовий;
Інститут: 1) (критико)біографічний, 2) (науково)дослідний,
3) (корабле)будівний, 4) (музично)педагогічний, 5) (художньо)промисловий,
6) експериментальний (електро)технічний, 7) (хіміко)технологічний;
Управління: 1) (дорожно)будівельне, 2) (будівельно)монтажне,
3) (ремонтно)технічне, 4) (трамвайно)тролейбусне, 5) (авто)транспортне,
6) (адміністративно)фінансове, 7) (військово)інженерне.
Перевірте, чи правильно виконали попереднє завдання.
Комбінат. 1. М’ясо-молочний. 2. Гірничо-збагачувальний.
3. Рибоконсервний. 4. Деревообробний. 5. Фанерно-мебельний. 6. Целюлозно-
паперовий.
Інститут. 1. Критико-біографічний. 2. Науково-дослідний.
3. Кораблебудівний. 4. Музично-педагогічний. 5. Художньо-промисловий.
6. Експериментальний електротехнічний. 7. Хіміко-технологічний.
Управління. 1. Дорожно-будівельне. 2. Будівельно-монтажне.
3. Ремонтно-технічне. 4. Трамвайно-тролейбусне. 5. Автотранспортне.
6. Адміністративно-фінансове. 7. Військово-інженерне.
Прикметник
Тестові завдання
І варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Позначте рядок, у якому прикметники вжито у формі найвищого
ступеня:

25. 25
А) найбільш зручний, найгалантніший, якнайчарівніший,
щонайгірший;
Б) дуже обмежений, найбільш тривкий, зовсім не обачний; вельми
суровий;
В) найбільш грозовий, найрозумніший, зовсім світлий, найменш
прийнятний.
2.Позначте рядок, у якому від географічних назв можна утворити
прикметника із –зький:
А) Буг, Париж, Кривий Рік, Одеса;
Б) Волга, Іртиш, Миргород, Донецьк;
В) Крим, Добропілля, Кам’янка, Кальміус;
Г) Запоріжжя, Прага, Кременчуг, Таганрог.
3. У якому рядку прикметник виконує роль означення?
А) Попереду казковий ліс.
Б) Сьогодні сонце ласкаве, привітне.
В) Допомога від онуків найдорожча.
Г) Цуценя було беззахисне.
4. У якому рядку всі словосполучення із прикметниками у значенні
якісних:
А) мамина ласка, кам’яна брама, вишневий сік;
Б) солодкий голос, залізна воля, фаянсова ваза;
В) медові уста, ведмежа послуга, фіалкові очі;
Г) сонячна усмішка, лимонна хустка, лисяча посмішка.
Завдання з вибором трьох правильних відповідей
5. У яких рядках всі прикметники пишуться з –нн-:
А) ден_ий, осін_ій, звірин_ий, голубин_ий;
Б) щоден_ий, незбагнен_ий, одноден_ий, годин_ий;
В) бездоган_ий, буден_ий, невблаган_ий, окраїн_ий;
Г) притаман_ий, нездійснен_ий, нужден_ий, божествен_ий.
6. У яких рядках всі прикметники пишуться через дефіс?
А) м’ясо/молочний, науково/технічний, історико/географічний,
південно/східний;
Б) гірсько/лижний, вічно/зелений, темно/синій, золото/променевий;
В) хіміко/біологічний, легко/атлетичний, кисло/солоний,
пів/місячний;
Г) хлібо/булочний, російсько/український, західно/європейський,
соціально/політичний;
Д) 75/річний, історико/культурний, військово/морський,
плодово/овочевий.
7. Позначте рядки, у яких в усіх прикметниках припушено –е-:
А) рівнес_нький, турботл_вий, біляв_нький, тоніс_нький;
Б) білес_нький, дрібнес_нький, смілив_нький, золот_нький;

26. 26
В) сумирн_нький, ввічлив_нький, посушл_вий, розгнів_ний;
Г) грайлив_нький, тонес_нький, глибоч_нький, зелен_сенький;
Д) вузес_нький, бадьор_нький, страшнес_нький, крутес_нький.
8. Позначте рядки, у яких пропущено букву –і:
А) вужч_ колії, дуж_й силі, на родюч_й землі, найкращ_
побажання;
Б) тяжч_ кущики, до гаряч_х страв, колюч_х троянд, гаряч_ сльози;
В) на вищ_й сходинці, у лисяч_й нірці, у мишач_й хутрянці;
Г) товщ_ дерева, колюч_ стебла, гаряч_ші промені, блискуч_ нігті;
Д) важч_ пакунки, сумн_х поглядів, на родюч_х землях, найвищ_
дерева.
Завдання на встановлення відповідності.
9. Визначте відповідність між прикметником та його морфологічною
характеристикою:
А) відносний, Н.в. множини;
Б) якісний, Н.в. множини;
В) відносний, З.в. множини;
Г) якісний, З.в. множини.
1. Стерня коле босі ноги.
2. Хлопці половили бусурманських коней.
3. Дзвінко булькають у воду важкі жолуді.
4. Схоже, що ті зарості повели свій родовід від віковічних
пралісів.
А
Б
В
Г
Прикметник
Тестові завдання
ІІ варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Позначте рядок словосполучень, у яких всі відносні та присвійні
прикметники вжито в значенні якісних:
А) фіалкові очі, малиновий сік, кам'яна огорожа;
Б) солодкий голос, скляний посуд, залізна воля;
В) медові очі, бузкова сукня, ведмежа послуга;
Г) золотий годинник, вовчі закони, оксамитові брови;
Д) лисяча посмішка, вишнева хустка, сонячний погляд.

27. 27
2. Позначте речення, у якому прикметник виконує синтаксичну роль
означення:
А) Над нами безхмарне небо.
Б) Вітання від сина найдорожче, найприємніше.
В) Сьогодні вітер сильний, поривчастий.
Г) Результати дослідів можуть бути несподіваними.
Д) Кошеня було зовсім маленьке.
3.Позначте рядок прикметників, які вжито у формі найвищого ступеня
порівняння:
А) якнайкоротший, найдрібніший, найменш прийнятний;
Б) найлегший, абсолютно правильний, найбільш урожайний;
В) зовсім темний, найсолодший, найбільш тривалий;
Г) дуже небезпечний, найбільш складний, найвибагливіший;
Д) найбільш популярний, якнайшвидший, надзвичайно важливий.
4. Позначте речення, у якому вжито прикметник у формі вищого
ступеня порівняння:
А) Влітку птахи співають голосніше.
Б) Цього разу ти написав контрольну роботу значно краще.
В) Спробуй підстрибнути вище.
Г) Це завдання набагато складніше за інші.
Д) Треба висловлюватись лаконічніше.
5. У якому рядку всі прикметники утворюються із суфіксом –ськ(ий):
А) Одеса, Черкаси, Дрогобич;
Б) Стрій, Краснодон, Судак;
В) Луганськ, Суми, Полтава;
Г) Сіверськ, Перекоп, Гадяч;
Д) Полоцьк, Сиваш, Умань.
Завдання з вибором трьох правильних відповідей.
6.Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться через
дефіс:
А) вічно/юний, червоно/гарячий, сліпучо/білий;
Б) ніжно/рожевий, сніжно/білий, північно/східний;
В) гірко/солоний, хіміко/біологічний, жовто/гарячий;
Г) світло/голубий, мовно/літературний, дизель/моторний;
Д) електронно/обчислювальний, історико/культурний, густо/синій.
7. Позначте рядки, у яких від усіх прикметників можна утворити
вищий ступінь порівняння:
А) щасливий, остаточний, широкий;
Б) суворий, образливий, рожевий;

28. 28
В) мужній, надмірний, бездоганний;
Г) веселий, мудрий, спекотний;
Д) рішучий, лагідний, яскравий.
8. Позначте рядки, у яких всі прикметники є якісними:
А) радісний, кислий, рожевий, сильний;
Б) фантастичний, морозяний, вишневий, соковитий;
В) гнилий, справжній, дубовий, золотий;
Г) веселий, щасливий, смачний, чарівний;
Д) блідий, буйний, трагічний.
Завдання на встановлення відповідності
9.Прикметники можна утворити за допомогою суфіксів: 1)-ов; 2)-ев; 3)-
єв:
А) дощ, клей, гроза, клен;
Б) ситець, плющ, спориш, глянець;
В) пурпур, річ, ключ;
Г) кришталь, емаль, груша, травень;
Д) дія, алюміній, радій, життя.
Контрольна робота за темою “Прикметник”
1. Визначте якісні, відносні та присвійні прикметники; випишіть
словосполучення, в яких відносні чи присвійні прикметники мають
значення якісних.
Металева пластинка, металевий голос, золотий перстень, золоті руки,
мінорний лад, мінорний настрій, сталевий прут, сталеві м'язи, сталевий крок,
крижана вода, крижане серце, гаряча вода, гарячі думки, гаряча голова,
вишневий садок, вишневе плаття, каштанове дерево, каштанове волосся,
лисяче хутро, лисячий характер, куряче пір’я, куряча пам'ять, курячий крок,
батьківська хата, батьківська порада, батьківська турбота.
2. Утворіть просту форму вищого ступенів порівняння прикметників.
Зверніть увагу на те, після яких основ уживається суфікс –ш-, а після
яких – -іш-.
Веселий, видний, дорогий, ясний, пахучий, гіркий, далекий, низький,
слизький, в’язкий, синій, високий, рідний, милий, чистий, охайний, гарний,
добрий, милий.
3. На місці крапок поставте пропущені літери и чи і. Складіть речення,
використовуючи подані словосполучення.
На найбільш...й чорноморськ...й нафтобазі, найбільш...й чорноморськ...й
корабель, з нафтов...м родовищем, на нафтов...м родовищі, у тропічн...й країні,
тропічн...й клімат, у тепліш...й і вологіш...й частині країни, тепліш...м і

29. 29
вологіш...м повітрям, тепліш...й і вологіш... клімат, у буденн...м одязі,
буденн...м життям, у порожн...й сумці, мальовничіш... краєвиди,
мальовничіш...м краєвидом, у мальовничіш...м місті, мальовничіш...х
краєвидів.
4. На місці крапок поставте -е(є) чи -о(ьо), -йо.
Оранж...вий, вермішел...вий, кизил...вий, коричн...ий, замш...вий,
марганц...вий, марш...вий, груш...вий, вогн...вий, деш...вий, ситц...вий,
гутаперч...вий, черепах...вий, свинц...вий, вол...вий, перц...вий, чесуч...вий,
песц...вий, алич...вий, парч...вий, раді...вий, бо...вий, квітн...вий, емал...вий,
овоч...вий, шагрен...вий, нул...вий, плеч...вий, ясен...вий, промен...вий,
ключ...вий, га...вий.
5. Допишіть закінчення, розділіть прикметники за кінцевим
приголосним основи на тверду і м’яку групи.
Вечірн..., тривожн..., прибережн..., дружн..., навколишн..., денн...,
західн..., природн..., братн..., художн..., придорожн..., домашн..., дорожн...,
присутн..., дворічн..., городн..., пшеничн..., тепличн..., достатн..., тодішн...,
сінешн..., поздовжн..., трикутн... .
6. Від поданих власних іменників утворіть прикметники і поясніть їх
правопис.
Кривий Ріг, Кзил-Орда, Улан-Батор, Біла Церква, Нагірний Карабах,
Копет-Даг, Великі Луки, Гола Пристань, Коста-Ріка, Ла-Манш, Нове Озеро,
південний Буг, Йошкар-Ола, Ростов-на-Дону, Жовті Води, Сіхоте-Алінь,
Волго-Дон, Верхня Хортиця, Кара-Богаз-Гол, Нова Каховка.
7. Ти – редактор. Виправте мовно-стилістичні помилки.
1. Сатира, за деякими нечисленними виключеннями, потрапляє в ціль. 2.
До нас часто приходять нові новобранці. 3. Дбають, щоб овочі надходили в
торговельну мережу в свіжому стані. 4. Допоможіть мені приготувати
ефективну вечерю. 5. Цей папір трохи синюватий. 6. Будь-яку роботу він
виконує швидко і при високій якості. 7. На вулиці було чути крик дитячих
голосів. 8. Ці приклади надійніші і міцніші старих. 9. Саме перше завдання –
побудувати цю греблю у призначений термін.
8. Використовуючи стилістичні можливості прикметників, складіть
текст у художньому стилі з поданими граматичними основами.
Прийшла весна. Ожив сад. Дихнув вітер. Засміялось сонце. Заясніло
небо. Зраділа вишенька. Зацвіте, нареченою стане. Усі милуватимуться.
Практична робота за темою „Прикметник”
1. Вставте пропущені букви:
ві...творити, ві...дати, бе...страшний, бе...зубий, о...бігти, о...терти,
ві...дзеркалює.

30. 30
2. Запишіть іншомовні слова:
Антен...а, еф...ект, ван...а, віл...а, трас...а, нет...о, ман...а.
3. Від поданих слів за допомогою суфікса –ськ– утворіть прикметники:
люди, гігант, коваль, козак, чех, товариш, Волга.
4. Вставте, де треба, суфікс –н-:
А) Студен...ий вітер б’є в холодні вікна.
Б) Сріблястий місяць тихо лив чарівне світло на сон...у землю.
В) Огні незлічен...і спускались на землю.
5. Перекладіть українською мовою:
А) Деревья сливались в одну сплошную массу.
Б) Перед террасой красовалась небольшая клумба.
В) Мадонна – это мать с ребѐнком на руках.
Г) Группа бойцов занимала тут оборону.
Д) Он мечтал работать корреспондентом.
6. Відредагуйте речення:
А) На святкування ювілею школи, котре розпочалося рівно в
сімнадцять годин, зібралося багато бувших випускників.
Б) Колеги по роботі привітали Ольгу Іванівну з днем народження і
вручили їй вітальну адресу.
В) Я рахую, що екзамен по історії мені вдасться здати на
“відмінно”.
Г) Привернувши мою увагу книга виявилася дуже цікавою.
ЗАЙМЕННИК
- частина мови, яка об’єднує слова, що вказують на предмети, ознаки
або кількість, але не називають їх.
Розряди займенників
1. Особові – я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони;
2. Зворотний – себе;
3. Присвійні – мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній;
4. Вказівні – той, цей, такий, стільки;
5. Означальні – весь, всякий;
6. Питально-відносні – хто, що, який, чий, котрий, скільки;
7. Заперечні – ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки, аніхто,
аніякий, аніскільки;
8. Неозначені – дехто, дещо, абихто, абищо, деякий,
абиякий, хтось, щось, якийсь, скількись, хто-
небудь, будь-що, будь-який, хтозна-хто,
казна-що, невідь-кому.
Подумайте і дайте відповідь:
- як утворюються заперечні займенники?

31. 31
- за допомогою яких часток утворюються неозначені займенники? Як
вони пишуться?
- Чим відрізняються питальні і відносні займенники?
- Назвіть розряди займенників, що характеризуються як:
узагальнено-предметні;
узагальнено-якісні;
узагальнено-кількісні.
Граматичні особливості займенників
- змінюються за родами, числами, відмінками;
- себе – не має форм роду, числа, називного відмінка.
Яка синтаксична роль займенників у реченнях?
Я люблю тебе, краю мій рідний!
Ніколи ще земля не почувала на собі стільки дбайливих рук.
Українська пісня може кожне серце полонить.
Я гордий, що такі в нас щирі люди.
Утворення і правопис займенників
1. Ні із заперечними займенниками пишеться разом:
ніхто, ніщо, ніякий
але: ні в кого, ні до чого, ні з ким.
2. Де-, аби-, -сь з неозначеними займенниками пишеться разом:
дехто, дещо, деякий, абищо, абихто, хтось, щось, якийсь.
але: де у кого, де на чому, де з ким, аби з ким, аби на кому.
3. Казна-, бозна-, хтозна-, будь-, небудь-, невідь– пишуться через дефіс:
казна-що, хтозна-чим, бозна-який, будь-який, що-небудь, невідь-
скільки;
але: казна в чому, бозна з ким.
Нові терміни:
Суплетивізм – при відмінюванні особових займенників у непрямих
відмінках змінюються основи:
Я – мене – мені; він – його – ним.
Прономіналізація – повнозначні частини мови (числівники,
прикметники, іменники) втрачаючи своє лексичне значення, набувають
узагальнено-вказівного значення, переходять у займенники.
Числівники – один, одно-однісіньке = саме-самісіньке; ні один = ніхто,
жоден, ніякий; однин одному, один другому = ніхто нікому:
Не зустрічали один одного.
Ні один не відставав у поході.
Прикметники, дієприкметники – окремий, відомий, цілий, повний,
різний, даний, останній, різноманітний, перший ліпший:
Цілий день спілкувався з природою.
Іменники – факт, річ, справа, діло, чоловік, людина:
Давайте нам побільше продукції.

32. 32
Колір – діло це другорядне.
Словосполучення – наш брат, ваш брат, ваша сестра = особовим
займенникам 1 та 2 особи однини і множини:
Знаємо ми вашого брата.
Відмінювання займенників
Відмінюються
за іменною відміною за займенниковою відміною
– особові 1 і 2 особи: я, ти
– усі інші займенники
– зворотний себе
Н. я ти - ми ви
Р. мене тебе себе нас вас
Д. мені тобі собі нам вам
З. мене тебе себе нас вас
О. мною тобою собою нами вами
М.(на) мені тобі собі нас вас
Особово-вказівні займенники
Н. він воно вона вони
Р. його (у нього) її (неї) їх (них)
Д. йому їй їм
З. його (у нього) її (неї) їх (них)
О. ним нею ними
М.(на) ньому (нім) ній них
Займенникове відмінювання
Вказівні цей (це, ця)/ той (те, та)
Н. цей це ця ці
Р. цього цієї цих
Д. цьому цій цим
З. цей (цього) цю ці (цих)
О. цим цією цими
М.(на) цьому цій цих
Означальний
Н. весь все вся всі (усі)
Р. всього всієї всіх
Д. всьому всій всім
З. весь (всього) все всю всі ,всіх
О. всім всією всіма

33. 33
М.(на) всьому, всім всій всіх
Питальні та відносні
Н. чий чиє чия чиї
Р. чийого чиєї чиїх
Д. чийому (чиєму) чиїй чиїм
З. чий (чийого) чиє чию чиї чиїх)
О. чиїм чиєю чиїми
М.(на) чиєму (чиїм) чиїй чиїх
Питальні та відносні займенники хто, що у відмінкових формах мають різні
основи; не мають форми множини.
Скільки – не має граматичної категорії числа.
Числові займенники кільканадцять, кількадесят відмінюються, як числівник
п’ять:
– кільканадцяти – кільканадцятьох.
Складні займенники відмінюються лише в основній частині:
Хтось – когось – комусь – кимсь (кимось);
Що-небудь – чого-небудь – чому-небудь.
Запитання та завдання для самоперевірки знань:
- Яка частина мови називається займенником?
- Назвіть розряди займенників, приклади.
- Які граматичні особливості займенників?
- Які частки при утворенні займенників пишуться разом? Які
пишуться окремо?
- З якими новими термінами познайомились?
- Які частини мови можуть переходити у займенники?
- Принципи відмінювання займенників.
- Чому цих, цими – з и, а всіх, всіма – з і?
- Провідміняйте СКІЛЬКИ, СТІЛЬКИ.
Вправи та завдання до теми „Займенник”
1. Вставте пропущені букви. Визначте розряд займенників, поясніть їх
правопис.
1. Не хвали сам с...бе, хай народ похвалить т...бе (Н. тв.). 2. У колективі
н...ч...єї межі не переореш (Н. тв.). 3. Вже на всесвіт засіяла Батьківщина, як
зоря. І дослідним стала полем для трудящих вс...х країн (Криж.). 4. Спитай
людей, що в т...бе дома роблять (Н. те.). 5. Вчора ж дівчата до сліз зворушили,
квітом м...не і поріг заклечали (Біл.), 6. На протязі багатьох віків кращі уми
вс...єї землі мріяли про виховання такої людини, у якої все прекрасне: і
поведінка, і її внутрішній стан, і її помисли та бажання.

34. 34
2. Замініть виділені слова заперечними або неозначеними займенниками і
спишіть речення. Змініть, де це потрібно, рід і число присудка.
1. До старенької бабусі обов'язково кожний день забігала або Галя, або
Надя, або Тамара. 2. Самостійну роботу дітей завжди перевіряв то батько, то
мати. 3. Один з присутніх глядачів подякував артистам за акторську
майстерність. 4. Я прошу дати мені одну з книг з вашої бібліотеки. 5. Від свого
товариша я давно вже не маю ні одної вісті. 6. У густому лісі непомітно
зовсім ознак партизанської бази. 7. Ні колгоспники, ні інтелігенція, ні учні не
відмовились взяти участь у лісонасадженні. 8. Мандрівників не страшили ні
морози, ні снігопади, ні важкі переходи.
3. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку і випишіть у
дві колонки словосполучення: 1) із займенниками, що не мають
початкового н; 2) із займенниками, що мають початкове н.
Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до
(вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вона), збудив
(вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в'ється над
(воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (воно), переказала через
(вона).
4. Напишіть невеликий твір на тему «Наш садок».
Використайте такі займенники: до нього, в ньому, біля нього, в його, про
нього, про його та ін.
5. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Я славлю тих, хто множить славу землі (своя) у труді. (В. Сосюра.) 2.
В єдиний звук мільйони струн народних злиті – у (ця) пшениці, в (це) житі!
(М. Рильський.) 3. О краю рідний мій!.. Твою красу ні з (що), ні з (що) я не
зрівняю. (В. Сосюра.) 4. В (моє) серці навіки сині очі твої. (В. Сосюра.) 5.
Вклонися, моя Україно, (цей) людям величним і скромним, що в назвах
фронтів титанічних пронесли наймення (твій). (М. Бажан.) 6. За (всі) скажу, за
(всі) переболію. (П. Тичина.) 7. Єсть (такий) у світі речі, від (який) душа сія.
(Я. Тичина). 8. (Та) ночі на кордони (своя) рідної землі матроські вийшли
батальйони, в порти вернулись кораблі. (М. Нагнибіда.)
6. Перекладіть українською мовою. Знайдіть займенники і визначте їх
роль у виразах.
Человек через слово всемогущ… (Г. Державин). Речь – река, а язык ее
источник (Г. Сковорода). Нет на свете средства сильнее слова
(К. Станиславский). Человек познается по его языку (Восточная мудрость).
Самое большое и самое дорогое достояние каждого народа – это его язык, этот
живой тайник человеческого духа, его богатая сокровищница (Панас Мирний).
Языку мы учимся и должны учиться непрерывно до последнего дня своей
жизни (К. Паустовский).
7. Запишіть займенники,знімаючи риску.

35. 35
Ні/хто, аби/що, хто/сь, ні/про/що, ні/від/кого, аби/який, де/хто,
казна/до/кого, хтозна/на/кому, що/небудь, будь/що, де/котрий, чий/небудь,
ані/чий, скільки/небудь, де/в/кого, будь/хто, казна/з/ким, ні/до/чого, ні/з/чим,
де/з/ким, від/аби/якого, з/чим/небудь, з/де/ким, ні/скільки, на/який/небудь,
аби/що, де/чим.
8. Провідміняйте словосполучення.
Ці роздуми, та скеля, ті обереги, всі народи.
9. Ти – коректор
Усуньте стилістичні невправності в реченнях.
Я звернулась до друзів, щоб вони самі переказали, що вони знають. З
неба сяяло сонце, по якому пропливали ріденькі хмарки. Старий Кайдаш він
був добрим стельмахом. Ви сказала, щоб квіти були ввечері политі. Кожний
кулик до свого озера привик. Пошили чоботи для дітей, які їм дуже
подобаються. Сергій з батьком обрізали сад, і Сергійкові стало жарко від
роботи.
Займенник
Тестові завдання
1. В якому рядку всі з поданих займенників є означальними:
А) якийсь, хто, дещо, ми, себе;
Б) всілякий, він, хтось, абихто, вони;
В) кожний, весь, всякий, самий, самі, всі;
Г) інший, цей, наш, це, абиякий;
Д) той, мій, я, хто-небудь, наша.
2. В якому рядку всі займенники пишуться через дефіс:
А) будь/який, казна/з/ким, котрий/сь, аби/що;
Б) аби/хто, який/небудь, будь/на/кому, аби/в/кого;
В) що/небудь, аби/чий, будь/до/кого, хто/зна/до/кого;
Г) де/хто, аби/який, казна/з/ким, ні/про/що;
Д) будь/чий, скільки/небудь, будь/що, казна/який.
3. В якому рядку всі займенники є відносними:
А) кожний, ой, свій;
Б) наш, самий, себе;
В) мій, ці, всякий;
Г) котрий, я, їхній;
Д) що, хто, чий.
4. Займенником називається:
А) частина мови, яка вказує на особу, предмет, властивість, кількість,
але не називає їх;
Б) частина мови, що означає якість дії;
В) частина мови, що означає якість предмета чи приналежність йому.
5. В якому рядку в усіх займенниках треба вставити и:

36. 36
А) у ч...їх, вс...ма силами, на вс...х перехрестях;
Б) при ц...й наго
і, при ц...х словах, за вс..ма правилами;
В) ц...ми днями, ч...єюсь порадою, на т...х вечорницях;
Г) всупереч ц...м прогнозам, на вс...х нарадах, ус...м людям.
6. Позначте речення, в якому зворотний займенник СЕБЕ вжито в родовому
відмінку:
А) цими травами він вилікував себе;
Б) син даремно намагався заспокоїти себе;
В) він любить тільки себе;
Г) дуже важливо мати повагу до самого себе.
7. Позначте рядок, у якому всі займенники належать до одного й того ж
розряду:
А) комусь, того, цей;
Б) щось, абиякого, будь-чому;
В) чиїм, який, ніякого;
Г) тебе, вами, тим;
Д) собі, ним, тобою.
8. Позначте, у якому реченні вжито присвійний займенник:
А) Друзі привітали її з днем народження;
Б) Вперше я побачив її на концерті;
В) У змаганнях брали участь і її учні;
Г) Холод змусив їх добувати вогонь;
Д) Батько повів її до спортивної секції.
9. Позначте словосполучення з особовими займенниками третьої особи
однини:
А) зустріли його, ростили у неї, летів над ними;
Б) пообідали з нею, поставили в їх кімнаті, відвідали його;
В) говорили про нього, знайшов її, попередив його;
Г) лікували його, її очі, відібрали у нього.
10. Позначте рядок, де вжито лише займенники:
А) будь-що, хто-небудь, казна-хто, коли-небудь;
Б) мій, твій, наш, чужий;
В) все, всякий, кожний, інший;
Г) ніякий, ніщо, ніскільки , нікуди;
Д) вас, усім, щось, десь.
11. Позначте рядок, в якому займенники змінюються так само, як
прикметники:
А) самим, скількох, чийого;

37. 37
Б) ніякий, котрий, такого;
В) іншому, деякого, нікого;
Г) кожним, абичийого, тобою;
Д) усьому, чиїмсь, декому.
12. Утворіть відповідність між рядком займенників і розрядом:
А) особові 1. ні в кого, ніякий, нічим;
Б) означальні 2. тих, таку, цей;
В) неозначені 3. всіма, іншого, самим;
Г) заперечні 4. мене, вами, тобі;
5. абиким, чийогось, декому.
13. У якому реченні вжито займенник другої особи множини:
А) треба обов’язково їм допомогти;
Б) бабуся багато розповідала про вас;
Г) трапилась з нами весела пригода;
Д) якось пощастило нам уполювати зайця.
Займенник
Тестові завдання
2 варіант
1. У якому рядку є неправильні сполучення займенників з прийменниками?
А) глянув на нього; прийшов до неї; зустрів їх; розсердився на них;
Б) цікавився нею; глянув на них; нижчий за неї; зустрівся з ним;
В) не було в нього; застали в неї; були коло їх; повернувся до нього.
2. Які є групи займенників за значенням?
А) прості, складні, особові, зворотний, присвійний, відносні, вказівні,
заперечні, означальні;
Б) особовий, зворотний, присвійний, питально-відносні, вказівні,
означальні, заперечні, неозначені;
В) особові, зворотні, присвійні, питальні, прості, означальні, складні,
заперечні;
Г) особові, зворотний, присвійний, питально-відносні, означальні,
неозначені, складені, заперечні, прості.
3. У яких рядках всі займенники присвійні?
А) пробачили її; їх сад; не знаю його; їх багато;
Б) його зошит; їх пояси; було їх двоє; брати його за руку;
В) вона бачить його; тут її подруга; захопила його пісня;
Г) його книжка; її дитина, їхня справа; моя подорож;
Д) її уроки; така його доля; це їх мрія.

38. 38
4. У яких рядках всі займенники особові?
А) її книга; нема її; було їх багато; його завдання;їх мрії;
Б) його зустріли; її привітали; їх чекали; за його бажанням;
В) бачу його; я їх поважаю; не знаю їх; його не було;
Г) не бачу його книжки; зустрів її; поважаю їх;
Д) зустріли нас; шукали його; не бачили їх; було їх багато.
5. У яких рядках є лише прості займенники?
А) наш, собі, хтось, який, дещо, саменький;
Б) сам, котрийсь, нікого, ніхто, мною, їхніми;
В) чийого, чиїми, увесь, на ньому, цієї, всіма, скількох;
Г) вони, їхній, самісінький, котрий, твоєму;
Д) чим, абиякий, всякий, якийсь, хто, що.
6. У яких рядках є лише складні займенники?
А) весь, такий, хтозна-чий, чим-небудь, йому;
Б) ніхто, ніщо, комусь, ніякий, абиякий;
В) чомусь, який-небудь, декому, якимсь, хто, такий;
Г) чийсь, хтось, якийсь, абихто, ніякий, дехто;
Д) ніякого, декому, абичого, саменький.
7. Вкажіть речення, в яких відбувається явище прономіналізації.
А) один комарик молодий розхвастався перед старим;
Б) сім раз відміряй, один раз відріж;
В) вже другий день іде дощ;
Г) цілий день ми працювали в полі.
8. У яких випадках в обох реченнях слово що є відносним займенником?
А) Синиця славу розпустила, що хоче море запалить. Не знав
Сіромаха, що виросли крила.
Б) Той, що греблі рве. Люблю солдата, що в бою не кидає клинка.
В) Зійшлися судді й стали розбирати, що їй присудити. Воно, правда,
краще, як хата добре вкрита, а свита гарно пошита.
Г) Слава росам, що розсипають по мураві день. На пагорку, що
височів над степом, стояла хатина.
9. У яких випадках в обох реченнях наявні лише заперечні займенники?
А) Ніхто нічого не знає про це. Більше не було нікого й нічого.
Б) Вона ще так ніколи не співала. Нічого я так не люблю, як вітру
весняного.
В) Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав. Ніде
не світилося.

39. 39
Г) Тут не знатиму нічиїх докорів. Не було ніякої мети.
Д) Маланка нікому не давала спокою. Нізвідки не було порятунку.
10. У яких рядках наведені лише неозначені займенники?
А) дещо, хтось, що-небудь, хтозна-що;
Б) деякий, кожний, будь-хто, будь-який;
В) всякий, ніщо, ніякий, нікотрий;
Г) дехто, деякий, щось, абиякі;
Д) будь-що, хто-небудь, казна-що, який-небудь.
11. У якому рядку всі займенники є означальними?
А) дехто, стільки, всякий, такий, інший, жоден;
Б) всякий, весь, кожний, інший, сам, самий;
В) будь-хто, він, нічий, їхній, дехто, казна-хто;
Г) котрий, хтось, такий, дещо, ніхто.
12. У яких рядках відбувається явище прономіналізації?
А) Діти наші все життя робили на пана. Одна головешка і в печі не
гасне, а дві в полі горять.
Б) Одні питали, другі радили. Ми знайомились з вашим братом.
В) Лампи та канделябри лишилися цілими. Одним пальцем і голки не
вдержиш.
Г) Був у неї Андрій – цілий вік гризлася з ним. Так йому хочеться з
своїм братом поговорити про це.
Д) З тої ночі минув цілий тиждень. Гнат повернувся на другий день.
ЧИСЛІВНИК
– повнозначна частина мови, до складу якої входять слова, що
означають кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідають на
питання Скільки? Котрий?
Подумайте і дайте відповідь:
- на які розряди поділяються числівники?

40. 40
- які граматичні ознаки вони мають?
- яку синтаксичну роль можуть виконувати у реченні?
Двоє з’явились на дорозі.
Правда на світі одна.
Горя не знає, бо сім одежинок має.
Третій день нещадно палить сонце.
– які за складом числівники:
п’ять, дванадцять, тринадцять, двадцять один, сто, чотириста шість?
– наведіть приклади збірних числівників, дробових;
– чому числівники багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька,
стонадцять, тьма, кільканадцять називаються неозначено-кількісними?
Майте на увазі!
Слова небагато, мало, немало, чимало можуть вживатись як
прислівники, якщо відносяться до дієслова і уточнюють його, як обставина:
Числівник Прислівник
Багато людей Багато працювати
Чимало квітів Чимало прочитав
Мало сонця Мало рухатися
Відмінювання числівників
1. 40, 90, 100 в усіх відмінках, крім називного, знахідного → закінчення а:
сорока, дев’яноста, ста.
2. У числівників 50 – 80 відмінюється лише друга частина:
п’ятдесяти, п’ятдесятьох.
3. У числівників 200 – 900 відмінюються обидві частини:
двохсот, двомстам.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники
відповідних відмін.
5. У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово, а в
складених порядкових – лише останнє слово:
двомстам сорока семи; двісті сорок сьомий.
6. У дробових числівниках чисельник = кількісному числівнику, а
знаменник = порядковому: трьох десятих, трьом десятим.
Зв’язок числівників з іменниками
Числівник
У якому відмінку
іменник після числівника
Приклади
Один, одна, одне, одно Узгоджуються в одному
роді, числі, відмінку
Однієї дівчини, одному
юнакові, одних вікон

41. 41
Одні Тільки у множині Одні граблі, одні ножиці
Два, три, чотири, двадцять
чотири, сто сорок чотири,
обидві
Н.в. множини Три тополі, два ясени,
сто сорок чотири
берези, обидві подруги
Але: два плеча, три вуха, чотири ока (парні предмети в Р.в. одн.)
П’ять, шість, сім…36,527 і
под..
Р.в. множини Шість огірків, 527 учнів
1/3,7/10,3 ½, 6,5…
півтора, півтори
Р.в. однини Одна третя дроби, сім
десятих гектара
Від 5 ½, 6 ½ … тисяча,
мільйон, мільярд, збірні
Р.в. множини Кілька днів і ночей, двоє
незнайомих, мільйон
віків, п’ять з половиною
загонів
Питання та завдання для самоперевірки знань
- Яка частина мови називається числівником?
- Наведіть приклади простих (складених, складних) числівників.
- Яка різниця у відмінюванні кількісних числівників на позначення десятків і
сотень?
- Яка різниця у відмінюванні складених кількісних і порядкових числівників?
- Як відмінюються збірні, дробові числівники?
- Відновіть у пам’яті таблицю зв’язку числівників з іменниками.
- Провідміняйте 40, 90, 100.
- Провідміняйте як кількісний числівник – день народження матусі; як
порядковий – день народження дідуся.
- Провідміняйте 888 за зразком:
Н. шістсот шістдесят шість
Р. шестисот шістдесяти шести
Д. шестистам шістдесяти шести
З. шістсот шістдесят шість
О. шістьмастами шістдесятьма шістьма
М.(на) шестистах шістдесяти шести
Вправи та завдання до теми «Числівник»
1. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами (мотор, гусениця,
колесо). (Л. Дмитерко.) 2. Поміж небом і землею рухались і рухались два живі
(вогник). (М. Стельмах.) 3. Високо в небі плавали два (яструб). (О. Десняк.) 4.
Три (день) минуло, а лелеки не з'являлись. (Ю. Збанацький.) 5. Наше село
нараховує п'ятдесят одну (хата). (Ю. Яновський.) 6. Один син – не син, два
(син) – півсина, три (син) – ото тільки син. (Народна творчість.) 7. Ой у полі
та два (явір), ще й третій маленький. (Народна творчість.) 8. Старий
озирнувся на чотири (бік): степ лежав німий і принишклий. (Григорій
Тютюнник.)

42. 42
2. Розкриваючи дужки, запишіть у дві колонки словосполучення: 1) у яких
іменники мають закінчення – и, -і; 2) в яких іменники мають закінчення –а, -я.
Півтора (зошит), два (раз), чотири (оберемок), півтори (зміна), півтора (день),
три (місяць), три (рядно), два (училище), два (острів), перед першим
(грудень), два (озеро), два з половиною (вагон), два (апельсин), півтора
(місяць).
3. З числівників та іменників утворіть прикметники і запишіть. У складних
словах підкресліть корені.
Зразок: Хлопець 5 років. – П'ятирічний хлопець.
1.Хлопець 5 років. 2. Мороз в 36 градусів. 3. Школа З поверхів. 4. Курси
на 1½ року. 5. Лекція на 55 хвилин. 6. Дорога в 7 кілометрів. 7. Канат 25
метрів. 8. Загін партизанів в 25 тисяч чоловік. 9. Вантаж в 570
кілограмів. 10. Машина на 1,5 тонни. 11. Отвір 10 сантиметрів. 12.
Дідусь 85 років. 13. Дорога 100 кілометрів. 14. Глибина 5 метрів. 15.
Юнак 17 років. 16. 7 годин робочого дня. 17. Будинок в 32 поверхи. 18.
Лижний перехід на 15 кілометрів.
2.Числа записати словами, а скорочені слова – повністю.
0,66ц; 2/5 м; ¼ год.; 0,5 кг; 0,8 км; 2 ½ т; 1 ½ кг; 8,1 см, 1/17 мм; 25 кг; 4
млрд; 2 см.
3.3 наведених слів випишіть числівники, обґрунтуйте свій вибір; визначте
розряд числівників за значенням. З'ясуйте, до яких частин мови належать інші
слова.
П'ятеро, п'ятий, п'ятірка, п'ятірня, п'ятиповерховий, по-п'яте; троє, потроїти,
трояки, третій, трирічний, втроє, тризначність, триста; кілька, декілька,
кількісний, кількісно, кількість, по кілька (днів), кільканадцять; дві цілих і сім
восьмих, цілий (день), цілком, цілісний, в цілому.
2. Утворіть словосполучення, напишіть їх. Обґрунтуйте вибір слова
з дужок.
Дві, два, двоє, пара, двійко (учнів, учні); півтора, одна ціла і одна друга, одна
ціла і п'ять десятих, півтори (година, годин, години); чотири, четверо, четвірка,
четвертий (цікавих, цікаві) (книжки, книжок): кілька, декілька, кількох,
декількох (робітники, робітників); п'ятсот, половина тисячі, нуль цілих і п'ять
десятих тисячі (кілометри, кілометрів); десять, десяток, десятеро, нуль цілих і
одна десята сотні (щенят).
3. Запишіть арифметичні дії словами.
299 – 275 = 24 10 * 7 = 70
457 + 311 =768 462 – 257 = 205

43. 43
386 – 195 = 191 856 + 179 = 1035
236 – 181 = 55 486 – 214 = 272
4. Ти – редактор.
Запишіть правильно назву часу.
На годиннику було без п’яти хвилин на дванадцяту. Уроки починаються в
школі у вісім годин. Після десяти годин наступає третій урок. У тридцять
хвилин шостої ранку вже на дворі світло. У чотири години пробив дзвін у
настінному годиннику.
5. Напишіть цифри словами.
До 376 додати 7: від 292 відняти 24; до 3624 додати 9; від 3112333 відняти 11;
від 1 632 відняти 4; скласти 23 з 2 873; сума чисел дорівнює 203; визначити
добуток від множення 535 на 7; скільки разів 8 міститься в 72? Скільки разів
11 міститься в 187?
Числівник
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга
частина.
А) триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;
Б) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;
В) п’ятдесят, шістдесят сімдесят, вісімдесят;
Г) чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.
2. Позначте рядок, у якому порушені норми при відмінюванні числівників:
А) трьохсот, трьомстам, на трьохстах;
Б) п’ятистам, п’ятисот, п’ятистам;
В) сімсот, сімомастами, на семистах;
Г) дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятьмастами;
Д) семидесяти, двомастами, на двохстах.
3. У якому рядку всі числівники змінюються за родами, числами, відмінками:
А) сім тисяч, дванадцятий, тридцять четвертий;
Б) одинадцятий, двадцять сьомий, десять;
В) шістдесятий, сорок третій, сотий;
Г) тридцятий, вісімдесят один, семисотий;
Д) трьохсотий, вісімнадцятий, тисяча двісті.
4. Позначте рядок, у якому кількісні та порядкові складені числівники вжито
у правильних відмінкових формах:
А) двомастами шістдесятьма, трьохсот сімдесят восьмим;
Б) чотирьохсот вісімдесятьох сімох, п’ятсот десятьох;
В) семистам тридцятьома чотирма, шістсот двадцять другим;
Г) восьмистам сорока сімом, чотириста сімдесят четвертого;
Д) на дев’ятистах вісімдесятьох шістьох, сімсот тридцять дев’ятому.

44. 44
5. Укажіть збірний числівник:
А) два;
Б) другий;
В) обидва;
Г) сто;
Д) півтора.
6. Позначте рядки (3), де слід писати –и:
А) три кілограм…, два комп’ютер…, три з половиною гектар…;
Б) три кілометр.., два пакет…, чотири з половиною центнер…;
В) чотири портрет…, два словник…, півтора контейнер…;
Г) два глобус…, три предмет…, нуль цілих і від десятих від– сотк…;
Д) три човн…, чотири атлас…, три цілих і шість десятих сантиметр…;
Е) обидва керівник…, чотири з четвертю літр…, двадцять чотири
ящик….
7. Позначте рядки (з) складних слів, які пишуться разом:
А) (дво) тисячний, (три)мільйонний, (чотириста) десятий;
Б) (триста) перший, (тридцяти) тисячний, (півтора) метровий;
В) (семи) сотий, (сто) кілометровий, (двісті) восьмий;
Г) (двадцяти) кілограмовий, (шести) мільярдний, (вісімдесяти) річний;
Д) (двадцяти) тонний, (сімдесяти) сантиметровий, (сорока) тисячний;
Е) (три) добовий, (восьми) граний, (сорока) (семи) мільйонний.
8. Позначте 3 числівники, у яких пишеться ь знак:
А) вісім_надцять;
Б) віс_мох;
В) чотир_мастами;
Г) дев’ят_сот;
Д) тринадцят_ох;
Е) шіст_ма.
9. Позначте 3 словосполучення, у яких іменник уживається із закінченням -ів
: А) кілька (апельсин);
Б) п’ять (громадянин);
В) багато (подорож);
Г) тринадцять (гектар);
Д) двадцять сім (кілограм);
Е) десять (акварель).
10. Укажіть 3 рядки, у яких словосполучення побудовані правильно:
А) двоє окулярів, п’ятеро щенят, троє вікон;
Б) десятеро курчат, двоє хлопчиків, троє учнів;
В) двоє дверей, троє сестер, четверо медвежа;
Г) четверо ножиць, двоє учнів, шестеро мавпенят;
Д) троє ягнят, четверо медсестер, двоє куховарок;
Е) семеро хлопців, троє саней, четверо кошенят.
11. Укажіть відповідність між числівником та його характеристикою:

45. 45
А) кількісний у родовому відмінку
Б) порядковий у місцевому відмінку
В) кількісний в орудному відмінку
Г) порядковий у давальному відмінку
1. Вісімдесятьома шістьома
2. Сто третьому
3. У дев’яносто четвертому
4. Шістсот дванадцятого
5. Сімдесятьох сімох

46. 46
ДІЄСЛОВО
Дієслово – це повнозначна частина мови, яка означає дію або стан
предмета і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у
якому стані він перебуває? хто він є?
Пригадайте, наведіть приклади:
– що означає дієслово?
– на які питання відповідає?
– які ознаки дієслова постійні? (вид, неперехідність, дієвідміна);
– які непостійні граматичні ознаки? (спосіб, число. час, особа. рід);
– форми дієслова (неозначена, особова, безособова. дієприкметник,
дієприслівник);синтаксична роль?
 Дієвідміни слова 
У ІІІ особі множини У ІІІ особі множини
-уть , -ють ? -ать , -ять ?
↓ ↓
І дієвідміна ІІ дієвідміна
Особові закінчення дієслів
Число Особа Дієвідміни
І ІІ
Однина 1-я
2-ти
3-він, вона, воно
-у
-еш
-е
-ю
-єш
-є
-у
-ши
-ить
-ю
-їш
-їть
Множина 1-я
2-ти
3-він, вона, воно
-емо
-ете
-уть
-ємо
-єте
-ють
-имо
-ите
-ать
-їмо
-їте
-ять
Визначення дієвідміни дієслова за неозначеною формою
 Перед -ти → и, і, ї, а (після шиплячого) – випадають у І ос. одн.?
↓
ІІ дієвідміна
волочити – волочу, стелити – стелю, мовчати – мовчу, кроїти – крою
 Перед -ти → и, і, ї, а (після шиплячого) – не випадають?
↓
І дієвідміна
радіти – радію, захищати – захищаю

47. 47
Є винятки, їх легко перевірити за 3-ю особою однини:
хоче, гуде, сопе, реве, ірже – І д.
біжить, стоїть, боїться, спить – ІІ д.
Крім того, до І дієвідміни належать:
– дієслова на -оро-, -оло– : колоти, пороти, боротись;
– дієслова з основою на -отати: булькотати, сокотати.
 Дієслова 
перехідні неперехідні
↓ ↓
– дія спрямована на об’єкт
З.в. без прийменника:
написати твір,
косив траву
– дія, стан не переходять
на якийсь об’єкт:
бігати, сумувати,
мріяти, молодіти
– заперечний присудок з
не + Р.в.
не виконав роботи,
не зрозумів тебе
– з часткою –ся:
умиватися, змагатися
Подумайте, у чому різниця:
зеленити – зеленіти, синити – синіти.
Пригадайте, наведіть приклади дієслів теперішнього, минулого,
майбутнього часу.
Як вони змінюються?
 Утворення дієслів майбутнього часу 
недоконаного виду доконаного виду
↓ ↓
– бути + інфінітив:
буду писати, буду робити
– префікс + дієслово теп. часу:
Н апишу, відпочину
– інфінітив + -му , -меш, -ме, -
мемо, -мете, -муть:
писатимеш, писатиму,
писатиме, писатимуть
– деякі безпрефіксні дієслова із
закінченням теп. часу
кину, ляжу, пущу
Дієслова минулого часу не мають особових закінчень. У них
зберігається ознака роду:
чоловічий – -в : писав, читав, ніс
жіночий – -ла : писала, читала, несла

48. 48
середній – -ло: писало, читало, несло.
Способи дієслова
– Що означають дієслова дійсного способу?
– Наведіть приклади дієслів умовного способу.
– Як вони утворюються?
– Запам’ятайте особливості закінчень дієслів у наказовому способі:
Число Особа Під наголосом та
після збігу
приголосних
В інших випадках
однина
множина
2
1
2
-и
-імо
-іть
-□, -ь
-мо, -ьмо
-те, -ьте
пиши, пишімо, пишіть; неси, несімо, несіть; стань, станьмо, станьте;
грай, граймо, грайте.
В особових формах дієслів теперішнього часу і простої форми
майбутнього часу відбувається зміна приголосних (пригадайте розділ
«Орфографія. Чергування приголосних»).
г, з → ж берегти – бережу, мазати – мажу;
к, т → ч пекти – печу, шепотіти – шепочу;
х, с → ш колихати –колишу, прохати – прошу;
ск, ст → щ пускати – пущу, простити – прощу;
д → дж радити – раджу;
зд → ждж їздити – їжджу.
Запам’ятайте! При дієвідмінюванні відбувається зміна кореня:
гнати – жену (гн – жен), брати – беру (бр – бер),
драти – деру (др – дер), слати – шлю (сл – шл),
їхати – їду, (їх – їд), перейняти – перейму (йн – йм).
Безособові дієслова
Мають значення:
– явище природи (гримить, вечоріє, світає);
– стану людини (пече, морозить, не спиться);
– уявлення про долю людини (щастить. не судилось).
Безособові дієслова вживаються у формі:
– З ос. однини: синім холодом віє од трав;
– середнього роду мин. часу: повіяло прохолодою;

49. 49
– умовного способу: прогриміло б;
– інфінітива: і не спиться, і не лежиться.
Способи творення дієслів
Префіксаль-ний Суфіксальний Префіксально-
суфіксальний
Словоскладання
в– (уві-)
вписати,
увібрати
від– (віді-)
віднести,
відійти
до– (ді-)
донести,
дібрати
над– (наді-)
надсилати,
надійти
о– (об-, обі-)
обмити,
обігріти
під– (піді-)
підспівати,
підібрати
по-
поїсти,
побігати
при-
притрусити
роз– (розі-)
розпалити,
розігріти
-а– (-я-) від
іменників,
прикметників,
вигуків:
моргати,
хлюпати,
міцнішати
-ува– (-юва-) від
іменників:
підкошувати,
днювати,
записувати
-и– від іменників,
прислівників:
гнівити,
солити
-і-, -ї– від
іменників,
прикметників,
числівників:
троїти,
червоніти,
жаліти
-ну– від
прикметників,
вигуків:
стукнути,
каркнути
під-, з– + -ува-
(-юва-):
збільшувати,
підвищувати
ви-, по-, з-, не-,
про– + -и-, -ува-,
(-юва-):
висловлювати,
посилити
від-, до-, з-, не-,
на– +-ся:
догукатися,
відбитися,
знервуватися
іменна частина +
дієслівна основа:
благоволити,
верховодити
складні прикметники +
-ува– (-юва-),
-а– (-я-):
добродіяти,
вільнодумствувати
Питання і завдання для самоконтролю знань
– Яка частина мови називається дієсловом?
– Назвіть постійні і непостійні ознаки дієслова?
– Як визначити дієвідміну дієслова? Для чого це потрібно?
– Наведіть приклади дієслів перехідних/неперехідних.
– Як утворюються дієслова майбутнього часу від дієслів: бігати,
плавати, змагатися?
– Назвіть закінчення дієслів наказового способу читати, малювати,
співати.
– Хто більше запам’ятав:

50. 50
а) прикладів чергування приголосних при зміні дієслів?
б) прикладів зміни коренів при дієвідмінюванні?
– У якій формі вживають безособові дієслова?
– Перелічте способи творення дієслів. Наведіть приклади.
– Від яких частин мови творяться дієслова?
– Яку синтаксичну функцію виконує дієслово?
– Чому закінчення пишуться по-різному:
свистиш – свищеш, ростиш – ростеш, хропиш – хропеш,
волочиш – волочеш, стелеться – стелиться.
Вправи і завдання до теми «Дієслово»
1. До прикметників та іменників, що означають дію, доберіть дієслова
цього ж кореня і запишіть.
Зразок: сівба – сіяти.
Сівба, молотьба, косовиця, писання, читання, ходіння, бігання, сидіння,
спів, розмова, брязкіт, скрип, лемент, зойк, бідкання, бурчання, творіння,
гомін, аналіз, садіння, збирання, доглядання, сперечання, шанування, лежання,
купання, відпочинок, застереження, прохання;
зразок: білий – біліти;
червоний, високий, сивий, радий, жовтий, оглушений, привітний,
рухливий, чорний, молодий, добрий, поганий, рівний.
2. Перепишіть. Перехідні дієслова підкресліть однією рискою, а
неперехідні – двома. Усно поясніть правопис виділених слів.
Як добре, що в Петербурзі білі ночі.
Хлопці, зморені денною працею, ще сплять. Зовсім тихо на хазяйській
половині. Тільки Тарас ніяк не може заснути в своєму кутку.
У крихітне віконце на горище пробивається світло. Видно, як удень. Це
петербурзька біла ніч. Тарас не може заснути. Та він і не хоче зараз спати.
Голова його повна думок і мрій. Це його єдиний вільний час, він може думати,
про що хоче. Зараз так видно, він навіть може робити, що хоче!
Тарас посміхається сам до себе, обережно, щоб нікого не розбудити,
встає, накидає на плечі халат, засуває в кишеню сірий рисувальний папір і
олівець.
Тарас пройшов у Літній сад, повернув в алею статуй. Він виймає папір і
починає перемальовувати. Але всі почуття, думки, мрії збуджені прогулянкою.
Ех! Якби можна було заспівати! Заспівати рідну пісню… і замість, щоб
малювати, він записує свої пісні.
(За О.Іваненко)
3. Утворіть дієслова наказового способу в 2-й особі однини та в 1-й і 2-й
особах множини і запишіть.

51. 51
1) Читають, пишуть, носять, сидять. кинуть, ведуть, вибирають,
поставляють, ріжуть, творять, чекають, виконують, печуть, учать,
досліджують.
2) Стояти, глянути, порадити, злазити, дозволити, тратити, чистити,
дивитись, полізти, братись, лізти, торкнутись, летіти, зітхнути, заграти,
переставити, предстати, переглянути.
4. Від наведених слів утворіть безособові дієслова, складіть і запишіть
кілька речень з ними.
Чує, бачить, думає, живе, працює, діє, світить, дихає, спить, сохне.
5. З «Орфографічного словника» випишіть 25 прикладів дієслів, що з
часткою не пишуться разом.
6. Випишіть дієслова у дві колонки за дієвідмінами.
Знати, стукотіти, кроїти, наколоти. свистіти, белькотіти, оборонити,
гуркотати, одужати, стелити, краяти, хилитися, спізнитися. відкрити, хропіти,
бачити, збороти, свистіти, ударити, пищати, знехтувати, сипати, зважити,
оцінювати, тягти, дирчати, зморитися, схотіти.
7. Перепишіть. Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній особі.
1. Гаї (шуміти) – я слухаю. Хмарки (бігти) – милуюся. (П. Тичина.) 2. На
дубі горлиця (туркотати). (М. Стельмах.) 3. Стогнуть пугачі, (реготати) сови,
уїдливо хававкають пущики. (Леся Українка.) 4. Вода (клекотати),
(булькотати) та все несе Лавріна далі на гостре каміння. (Нечуй-Левицький.)
5. (Носити) [1-ша ос. однини] дрова до куреня, (розводити) огонь, (чистити)
картоплю, ожину (збирати). (О. Довженко.) 6. Ось молодий сміх дівчини
розкочується по лісі і жаром (сипатися) в парубочу душу. (М. Стельмах.) 7. Чи
то (сидіти), чи то (гуляти), все співаю, все співаю. (Т. Шевченко.)
8. (Виходити) [1-ша ос. однини] в світ, по вінця сили повен і гордий за
співучий свій народ (В. Лучук.)
8. Запишіть подані дієслова в усіх особах і числах теперішнього часу.
Інформувати, перемагати, вчити, клеїти, ремонтувати.
9. Утворіть від поданих дієслів форми умовного способу.
Ходити, їхати, переходити, зустрічатись, вибирати, одержати, закінчити,
вибачити, домагатись, передбачити, змагатись.
10. Утворіть від поданих дієслів форми наказового способу.
Заробляти, вирішувати, додавати, нагадувати, виконувати, планувати,
відокремити, перекинути, перекладати, доручати, закінчувати, депонувати,
держати, замащувати, курсувати, наводити, обсівати, обсихати, обробляти,
теплофікувати, цікавити.
11. Ти – редактор
Перепишіть речення, виправляючи помилки в написанні дієслів.

52. 52
1. Йому так хочиться заглянути у розчинене віконце. 2. Лежить і мріїть
про своє майбутнє, зазераєшь на кілька років наперед. 3. Я буду згадуватиму
про цей щасливий час. Кінь скакає по чистому полю. 5. Я часто їздю на
художні виставки, це мені подобаїться. 6. Хлопець довго ходе понад берегом,
але відповіді не знаходе. 7. Ти милуїшся цим краєвидом, тішишься його
красою. 8. Гострі сніжинки колють обличчя. 9. Ці труднощі ми переможимо.
10. Ось і знову я прихожу на те саме місце. 11. Коні їржать на переправі.
12. Ми сидемо на березі ріки і милуємося краєвидом.
12. Перекладіть сполучення дієслівного типу
Ввиду вышеизложенного;
ввиду того, что…;
вовлекать в работу;
вынести благодарность;
заслуживать внимания;
принести вред;
приносить неприятности;
приняться за работу.
13. Перевірте, чи правильно виконали попередню вправу:
Зважаючи на викладене вище; з огляду на викладене вище; з огляду на
викладене вище;
через те, що; зважаючи на те, що; з огляду на викладене вище;
залучати до роботи;
скласти подяку;
заслуговувати на увагу (бути вартим уваги);
завдати шкоди;
завдати прикростей;
взятися до роботи.
14. Прочитайте тексти. Випишіть дієслова. Визначте час, число, особу.
І в. … Не знаю, чому зараз люди так не люблять трудитись? І для чого,
скажіть мені, труд розглядається як щось виключне? Чого його оголосили
ділом честі, доблесті і геройства, коли він сам по собі є просто діло.
По-моєму, не треба бути героєм, щоб трудитись. і доблесті особливої не
треба. Труд – штука приємна, радісна. Боже мій, як ото виїдемо було в поле
рано-рано. Сонечко сходить, жайворонки співають.
А на геройство не всякий здатний. Тепер якось так вийшло, що од
доблесті й геройства всі тікають по канцеляріях, той у інженери. той у
офіцери.
… А гончара, теслі, стельмаха чи гарного шевця немає, вивелися
дощенту (О. Довженко).
ІІ в. Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти. На заході небо
червоніло жаром, неначе в печі вигорювало; на сході понад зеленим лісом
небо було синє-синє, аж чорнувате, а на йому подекуди плавали невеличкі

53. 53
червоні хмарочки, тліли й жевріли, неначе жар в темних челюстях вечірньою
добою. Гасло полум’я на заході, дотлівали червоні хмарки, займались
подекуди серед неба ясні зорі. А чорна ніч простелювалась чорним сукном по
селу, по садках та лісах; тільки блищали білі стіни хат проти заходу, а на яру
ставочки здавались якимись отворами в другий, інший світ з таким же темно-
синім небом, з такими ж зорями по небі. (І. Нечуй-Левицький).
Дієслово
(Тестові завдання)
1. Позначте рядок, у якому від усіх дієслів не можна утворити дієприкметники:
а) гріти, писати, говорити, сідати;
б) співати, розмовляти, шуміти, працювати;
в) сісти, їсти, крикнути, дивитися;
г) сміятися, читати, просіяти, брати.
2. Позначте рядок, у якому всі слова належать до дієслів:
а) кричиш, крикніть, покрикувати, крикливий;
б) переходьте, переходив би, переходячи, перехідний;
в) запечений, запік би, запікаючи, запікся;
г) учити, учіться, навчивши, учений.
3. Установіть відповідність між характеристикою дієслів і прикладами:
1) дієслово у формі наказового способу; а) перевірили б;
2) дієслово у формі інфінітива; б) переходити;
3) дієслово у формі майбутнього часу; в) виховуватимемо;
4) дієслово у формі теперішнього часу; г) поплавати;
д) покваптеся.
1) 2) 3) 4)
4. Позначте рядок дієслів майбутнього часу першої особи множини:
а) візьмете, запрошуватимемо, зруйнуємо;
б) вирішимо, наспіваєте, розхитуємо;
в) перенесеш, подумаємо, вигадаєте;
г) заслухаємось, виховуватимемо, заморозимо;
д) звикатимемо, увімкнемо, малюємо.
5. Позначте рядок дієслів із закінченням –ете:
а) розв’яж..., закінч..., прагн...;
б) відпочин..., усміхн…сь, знайд…;

54. 54
в) одягн…, свисн…, віддяч…;
г) перебор…, піднім…, насміл…сь;
д) змокн…, залиш…, принес….
6. Позначте рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:
а) атакувати, писати, сидіти, перенести;
б) поважати, залежати, зашити, думати;
в) ходити, зберігати, гарантувати, зашивати;
г) знати, писати, виконувати, спочити.
7. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої дієвідміни:
а) радіти, веселитись, ходити, об’єднатися;
б) гоїти, їздити, боротися, полоти;
в) носити. малювати, боятися, знати;
г) бачити, кричати, клеїти, просити.
8. Позначте 3 речення з дієсловами дійсного способу:
а) Корінням своїм усі слов’янські мови сягають індоєвропейської
прамови.
б) Уважно розглянь малюнок мовного дерева праслов’янської групи
мов.
в) Абетку для старослов’янської мови створили болгарські просвітителі
Кирило та Мефодій.
г) Українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї.
д) Побачити б у музеї стародавні рукописи!
е) Знайди на карті Україну.
9. Позначте 3 рядки, в яких усі дієслова пишуться з ь:
а) листя осипаєт_ся, серце б’єт_ся, це скоїт_ся;
б) жито колосит_ся,. він наплачет_ся, ти розженеш_ся;
в) курчатко вилупит_ся, вікно відчинит_ся, мені здаєт_ся;
г) мені не спит_ся, лихе забудет_ся, звірятко ворушит_ся;
д) комусь хочет_ся, земля прикрасит_ся, ти тривожиш_ся;
е) дитя смієт_ся, хтось розважаєт_ся, ти навчиш_ся.
10. Позначте 3 речення, в яких ужито безособові дієслова:
а) Йому пощастило побувати в Криму.
б) Те літо не забулося.
в) Чудово пахне трава.
г) Від дверей дме холодом.
д) Нарешті знайшлося кілька книг.
е) Мені не вистачило терпіння.
ДІЄПРИКМЕТНИК

55. 55
Дієприкметник – це форма дієслова, яка називає ознаку предмета за
дією, відповідає на питання який? яка? яке?
Розгляньте таблицю, пригадайте ознаки дієслова і прикметника,
поєднані у дієприкметнику.
Дієприкметник
Дієслівні ознаки Прикметникові
ознаки
вид активнийчи
пасивний
час вимагає
від імен-
ника
відмінка
Пояс-
ню-
вальні
рід число від
мі-
нок
засвіч
ена
док. пас. мин. О.в. вранці жін. одн. Н.в.
Снігова пороша засвічена вранці сонячними зайчиками. Радісно
усміхнені сніжинки дарують радість малюкам. Чути співи вранці пробуджених
птахів.
Синтаксичні функції дієприкметника – роль узгодженого означення,
вЯсне сонце почало підніматись на засніженим лісом.
Написання не з дієприкметниками
Разом:
1. Коли дієприкметник без не не вживається:
несхитна думка, невловимий погляд.
2. При дієприкметнику немає пояснювального слова:
ненаписаний лист, непрочитана книга.
Окремо:
1. Є протиставлення:
не позичений. а власний; не освітлений, а затемнений.
2. При дієприкметнику є пояснювальне слово:
ніким не написаний лист; ще не прочитана книга.
3. Дієприкметник = присудок:
На полях трава не кошена.
Питання та завдання для самоконтролю знань
– Які ознаки дієслова і прикметника має дієприкметник?
– Як утворюються активні/пасивні дієприкметники?
– Провідміняйте:
біла, побілена хата,

56. 56
сухе, висохле листя.
– Визначте активні чи пасивні дієприкметники:
розпечена земля, втомлене небо, спечений хліб, тремтяче
листя, підхоплена шлюпка, политі квіти, блукаючі вогні,
невмираюча сила, досліджена земля.
– Утворіть можливі форми дієприкметників від слів: читати,
прочитати.
– Як пишеться не з дієприкметниками?
– Відтворіть алгоритм переходу дієприкметників у прикметники та
іменники.
– Визначте: прикметник чи дієприкметник?
скрипучий – скриплячий;
летючий – летячий;
уче΄ний – у΄чений,
несказа΄нний – неска΄заний.
Вправи і завдання до теми «Дієприкметник»
1. Утворіть активні дієприкметники минулого часу:
Посвіжіти, тріснути, спітніти, пошерхнути, купувати, викосити,
завоювати, стиснути, розпороти.
2. Утворіть пасивні дієприкметники минулого часу.
Ігнорувати, залишати, ліквідувати, присунути, освітлювати, обпалювати,
зрошувати, вирощувати, створити.
3. Поставте наголоси в словах, поясніть їх правопис. Складіть з ними
речення.
Несказаний, несказанний; нескінчений, нескінченний; незлічений,
незліченний; неоцінений, неоціненний; невблаганий, невблаганний; печений,
печений; варений, варений; товчений, товчений; учений, учений.
4. Списуючи, частку не пишіть разом або окремо. Визначте
дієприкметникові звороти.
1. (Не) политі нами квіти зів’яли на сонці. 2. Ой радісна моя країна,
нічим (не) перевершена (Т). 3. Ми йшли (не) ораними, а безмежними
квітучими луками. 4. Книжка (не) прочитана. 5. Вулиця (не) асфальтована.
6. Через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, (не) огороджені
тинами (Н.-Лев.). 7. Досить (не) вільная думка мовчала, мов пташка у клітці
замкнута од світла (Л. Укр.). 8. Не цвіти ж, мій новий цвіте, (не) розвитий
цвіте! Зов’янь тихо, поки твоє серце (не) розбите (Ш.).
5. Випишіть дієприкметники, розкриваючи, де треба, дужки. Виконайте
морфологічний розбір дієприкметників другого речення.
1. Біля спаленого сіна лежали наші бійці (Гонч.). 2. Не помічений нами
Сергій стояв на відчиненій фіртці і мовчки спостерігав, що робилось навкруги
(К.). 3. Гордістю проймаєшся за наших людей – (високо) обдарованих, (все)
(вміючих), (все) (перемагаючих) (Гонч.). 4. Остапові зробилося легко і весело.

57. 57
Молода, ще не витрачена сила хвилею вдарила в груди (К.). 5. Одержано перші
(багато) (обіцяючі) результати (Газ.). 6. Невблаганні, невідхильні обставини
робили партизанський колектив чистим, як краплина прокипілої води.
6. Провідміняйте словосполучення, виділіть закінчення:
запізнілий перехожий;
налагоджений приймач.
7. Запишіть в одну колонку дієприкметники, а в другу – прикметники:
Варе΄ний, ва΄рений; товче΄ний, то΄вчений; пече΄ний, пе΄чений;
лежа΄чий, ле΄жачий; ска΄заний, несказа΄нний.
ДІЄПРИСЛІВНИК
Дієприслівник – невідмінювана форма дієслова, яка поєднуючи ознаки
дієслова і прислівника, вказує на додаткову дію (що роблячи? що зробивши?).
Дієприслівник
↓
додаткова дія
↓
  ознаки   
дієслова прислівника
↓ ↓
вид незмінність
час обставина
перехідність
Разом із залежними словами – дієприслівниковий зворот:
У небі співали жайворонки, перебираючи крильцями нитки золотого
проміння.
 Дієприслівники 
доконаного виду недоконаного виду
↓ ↓
що зробивши? що роблячи?
↓ ↓
основа теперішнього часу +
--ши, -вши
прочитавши, заспівавши,
станцювавши, прилігши
основа інфінітива + -учи,
-ючи, -ачи, -ячи
читаючи, співаючи,
танцюючи, лежачи
Перехід дієприкметників у дієприслівники
(адвербіалізація)
Дієприслівники Прислівники
↓ ↓
є залежні слова немає залежних слів

58. 58
Дієприслівник виражає ознаки дієслова – здатність підпорядковувати
собі слова:
Раділи люди встаючи.
Дієприслівники вважаючи, зважаючи + на → значення прийменника;
або + що → складений сполучник у складному реченні.
Утворення дієприслівників
Інфінітив недоконаного виду + -учи-, -ючи– = дієприслівник
недоконаного виду:
працювати – працюючи;
писати – пишучи.
Інфінітив доконаного виду + -ши-, -вш– = дієприслівник доконаного
виду:
опрацювати – опрацювавши;
написати – написавши.
Правопис дієприслівників
Пригадайте, не плутайте!
Дієприкметник
↓ (які?) → [i]
і
Наступаючі солдати;
відпочиваючі робітники;
достигаючі хліба;
ведучі підходять.
Дієприслівник
↓ (що роблячи?) → -учи-, -ючи-,
-ачи-, -ячи-
и
Йшов наступаючи на камінь;
відпочиваючи в санаторії;
осипалось достигаючи на колосі;
ведучи за руку.
НЕ з дієприслівниками окремо:
не відмовляючись, не привітавшись, не склавши.
НЕ – разом: коли становить частину кореня:
нехтуючи, ненавидячи, неволячи.
НЕДО – половинчатість дії, неповноту:
недочуваючи, недоїдаючи, недобачаючи.
Питання і завдання для самоперевірки знань
– Що таке дієприслівник?
– Як утворюються дієприслівники?
– Що таке адвербіалізація?
– Як розрізняють кінцеві и, і у дієприкметниках та дієприслівниках?
– Наведіть приклади правопису НЕ з дієприслівниками.

59. 59
– До схем речень із дієприслівниковими зворотами доберіть приклади:
[ , … .
], [... , , ….
], [… ,
].
Вправи і завдання до теми «Дієприслівник»
1. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники:
Зробити, запобігти, зіпсувати, захворіти, зіткнутися, наголошувати,
нагромадити, накреслити, знецінити, об’єднати, оголошувати, перенести,
змогти, знайомити, підходити, вивчати, відкривати.
2. Складіть і запишіть речення, увівши в них наведені словосполучення.
Поясніть правопис і значення виділених слів.
1. Працюючі відпочивають … Працюючи над твором. 2. Стоячі води …
Слухати стоячи. 3. Затихаючі звуки … Віддалявся, затихаючи. 4. Блимаючі
вогники … Блимаючи очима. 5. Тремтячи від холоду… Тремтячі руки. 6.
Нетерплячі помиляються… Не терплячи й хвилини.
3. Спишіть текст, розкриваючи дужки; частку не пишіть разом чи
окремо. Усно поясніть, чому ви так пишете.
1. (Не) поберігши тіла, і душу погубиш (Н. тв.). 2 (Не) спитавши броду,
не лізь у воду (Н. тв.). 3. (Не) взявшись до сокири, не зробиш хати (Н. тв.).
4. (Не) зважаючи на переслідування борців за мир в капіталістичних країнах,
рух прихильників миру з кожним днем зростає в усьому світі (Газ.). (Не)
просячи слова, підійшов до стола і, (не) звертаючи ніякої уваги на президію,
говорив голосно (Ст.). 6. Говорячи про нове життя, він, сам того (не)
помічаючи, розхвилювався (Ст.). 7. (Не) навидячи крутійську вдачу, вона не
могла примиритися з ганебними вчинками Карпа (Ст.). 8. Він відповів
поважно, (не) дивлячись у бік Ївги, однак відчував кожен її рух і усміх (Ст.).
9. (Не) до оцінюючи його здібностей, Петро не доручив йому це важливе
завдання (Ст.).
4. Списуючи дієслова, що в дужках, замініть дієприслівниками; поясніть
творення їх. Визначте дієприслівникові звороти.
1. Стародавній грецький письменник Плутарх говорив, що хто не
працює, (прагнути) зберегти сили, схожий на того, хто вирішив мовчати,
(сподіватись) цим зміцнити і розвинути голос (Газ.). 2. Ми, (навчатись) у
школі, привчаємось до праці. Майже кожен учень, (заглядати) у майбутнє,
готує себе до трудової діяльності (Газ.). 3. Ми, (розуміти) своє завдання,
учимось жити і працювати по-справжньому (Газ.). 4. (Зітхнути), з ясена упало
підрізане осіннім холодком сузір’я листків (Ст.).

60. 60
5. Напишіть текст як контрольний диктант, підкресліть
дієприкметникові та дієприслівникові звороти. Поясніть утворення і правопис
дієслівних форм у них.
По північному небу, гнані верховим вітром, мчали довгі, схожі на
химерні рибини хмари, й кругла діжа місяця то ховалася за них, то знову
викочувалася на небесну оболонь. Те місячне кружало було велике-превелике,
здавалося живим, велетенською мордою, котра дивиться й бачить, думає і знає
щось, невідоме людям. Місячне сяйво було зелене, ядуче, і в ньому плавали
кудись у безвість левади, високі осокори, сонні хати, а в них пливли люди,
самі не відаючи куди, навіки віддані на волю вищих, невідомих їм сил.
На краю села на пласкому горбі, над схованою в очеретах та пожухлих
осоках річечкою стояла стара розсадиста, перекрита свіжою соломою хата з
новеньким дерев’яним півнем на димарі, вже закутана на зиму в загату з
просяної соломи, так що з чотирьох круглих шибок двох її вікон виднілося по
дві, й коли в них заглядав місяць, то бачив убоге хатнє начиння, дві шаблі та
дві рушниці на кілочку біля дверей, червоних павичів на білому комині й
рядок дитячих голівок – більших, менших, ще менших – на довгому
дерев’яному полу під жердкою, а біля них чорняву, у важких косах голову
матері. Й чотири чоловічі постаті біля печі на засланих рядниною
розперезаних кулях соломи. (за Ю. Мушк.).
Дієприкметник. Дієприслівник
Тестові завдання
1. Позначте рядок дієприкметників доконаного виду:
а) розташований, списаний, бажаний;
б) куплений, зважений, зшитий;
в) прикрашений, политий, тертий;
г) посаджений, звільнений, ораний;
д) сушений, зруйнований, поновлений.
2. Позначте рядок, у якому всі дієприкметники пишуться з НЕ окремо:
а) (не) звертаючись, (не) зчувшись, (не) подякувавши;
б) (не) довиконуючи, (не) дочувши, (не) сказавши;
в) (не) обіцяючи, (не) вгаваючи, (не) вирішивши;
г) (не) змовляючись, (не) визначивши, (не) хтуючи;
д) (не) дослухавши, (не) руйнуючи, (не) знаючи.
3. Позначте рядок активних дієприкметників:
а) зблідлий, зчорнілий, вилікуваний;
б) здичавілий, побагровілий, зарослий;
в) прив’ялий, здрібнілий, вигнаний;

61. 61
г) побілілий, уражений, змоклий;
д) зігрітий, збліднілий, политий.
4. Позначте рядок, у якому дієприкметник є означенням:
а) Гори вкриті лісом.
б) Двері в хату були зачинені.
в) Його слова не були почуті.
г) Кімнати прикрашені гірляндами.
д) Рівними рядами стоять обважнілі плодами яблуні.
5. Установіть відповідність між характеристикою дієприслівників і
прикладами:
1) дієприслівник доконаного виду а) розв’язавши складну задачу;
утворений від дієслова відзначити;
2) дієприслівник недоконаного виду, б) відзначаючи ювілей;
утворений від дієслова відзначати;
3) дієприслівник доконаного виду, в) розв’язана мною складна
утворений від дієслова розв’язати; задача;
4) дієприслівник недоконаного виду, г) розв’язуючи заплутані
утворений від дієслова розв’язувати. вузли;
д) відзначивши важливість
проблеми.
1) 2) 3) 4)
6. Укажіть рядок дієслів, від яких можна утворити дієприслівники із суфіксом
-вши-:
а) оцінювати, висмикнути, заспівати;
б) намотати, вигравати, засвітити;
в) виступити, переконати, замовити;
г) полюбити, віддати, заспокоювати;
д) пофарбувати, накрити, сприяти.
7. Позначте рядок, у якому від усіх дієслів не можна утворити дієприкметники:
а) гріти, говорити, сідати, писати;
б) розмовляти, шуміти, співати, працювати;
в) крикнути, їсти, сісти, дивитися;
г) брати, читати, сміятися, просіяти.
8. Позначте рядок дієприкметників минулого часу:
а) закінчений, прочитаний, забутий;

62. 62
б) поранений, увімкнений, палаючий;
в) стиснений, побудований, пояснюваний;
г) вирощений, заповнений, сяючий;
д) змінений, використаний, створюваний.
9. Позначте 3 речення з дієприкметниковим зворотом, який стоїть перед
означу вальним словом (розділові знаки пропущено):
а) Ще в заметеній снігом землі спить до слушної пори байбак.
б) Білки зникали десь у сплетених між собою шапках дерев.
в) А в долині тихий потічок ледве-ледве дзюрчить оточений вербами та
калинами.
г) Зачарований красою ночі місяць милувався зорями.
д) Біліє розквітла гречка де-не-де підсинена волошками.
е) Глибокі урвища бору порослі чагарниками ніколи не бачили сонця.
10. Позначте 3 правильні твердження:
а) Зотлілий, висловлений, змерзлий – це активні дієприкметники
минулого часу.
б) НЕ з дієприкметниками завжди пишеться окремо.
в) Дієприкметник зберігає вид дієслова – доконаний і недоконаний.
г) Безособові форми на -НО, -ТО – це незмінні слова, які виконують
роль головного члена в односкладних реченнях.
д) Дієприкметниковий зворот завжди виділяється комами.
е) Ускладнений, вирощений, звитий – це пасивні дієприкметники.
Дієслово, дієслівні форми
Модульна контрольна робота за темою
1. Доберіть до поданих дієслів відповідні слова і запишіть у формі
словосполучень:
затвердити, забезпечити, виконати, внести, зазначити, підкреслити,
наголосити, підписати, надавати, підтримати, запобігти.
2. Визначте вид дієслів у словосполученнях:
відвідати музей; побуваємо на підприємстві; відпочивати цікаво;
попрацюємо дружно; знайти вихід; відбудовуємо корпус; поспілкуємось
з робітниками.
3. Доберіть до кожного дієслова співвідносне дієслово іншого виду:
допомогти, зарядити, охопити, зорати, перенести, підперти,
зачепити, зросити, зібрати.

63. 63
4. Перепишіть; дієслова, що в дужках, поставте в потрібних особах
теперішнього або простого майбутнього часів, визначте спочатку їхню
дієвідміну.
1. Життя і мрія в згоді не бувають і вічно (боротися), хоч миру
прагнуть. (Леся Українка.) 2. Поїдеш далеко, (побачити) багато,
(задивитися), (зажуритися) – згадай мене, брате! (Т. Шевченко.) 3 Ні, на
хвилях морських не (залишити) [2-га ос. однини] сліду, на воді не (поорати)
тривкої межі. (Л. Первомайський). 4. Минулого не (перебороти) [2-га ос.
однини] (Л. Первомайський.) 5. Десь підвода далека з поля (гуркотіти). (М.
Рильський.)
5. Перепишіть, вставляючи заміст ь крапок н або нн:
Свяще_ий, благослове_ий, неоціне_ий, проробле_ий, незгас_ий, незна_і,
невблага_і, незліче_ий, незрівня_ий, незнайде_их, неподола_і, нескінче_им,
несказа_ими, зібра_ими, непримире_ість, окая_ий, сокрове_ий, нагородже_ий,
невпи_о, соколи_ий.
6. Ти – редактор. Відредагуйте речення.
Листи громадянських кореспондентів, працюючих безпосередньо у
трудових колективах, знаючих стан справ не ззовні, а зсередини, є джерелами
правдивої інформації. «Відпочиваючі, на помідори!» – Скадовськ у рупор
заклика. ми пам’ятаємо творців нових суспільних цінностей, випереджаючих
епоху.
7. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте вид кожного з
дієприслівників.
Згуртувавш_сь, хоч наспіваємось. Зібравш_ колоски, не прогоду_шся.
П_льнувати треба, їдуч_ по мості, щоб були цілі кості. І в коротку дорогу
зб_раюч_сь, бери хліба. Знявш_ голову, за волоссям не плачуть. Кр_вою
дорогою, йдуч_, попер_ду мало бачиш. Роблю зігнувш_сь, а їм
ро_стебнувш_сь. Такий баштан, що прикупивш_, і продати можн_ . Більше
добув лижуч_, ніж кусаюч_.
8. Перепишіть, утворюючи дієприслівники недоконаного виду від поданих у
дужках дієслів:
Обріс мохом сірий камінь, в полі (лежать), зажурились козаченьки,
дома (сидять). Як заіржав кінь буланенький, (стоять) на мості.
Намотується шлях на шини, шляху (долають) безмір’я. Знов забряжчали
лицарські мечі, промчали коні, сталлю (гримлять). І тут, (всміхаються), нам
світить промінь часу.
ПРИСЛІВНИК

64. 64
– незмінна частина мови, яка означає різні обставини дії, ознаку дії чи
стану, ознаку якості чи предмета (як? коли? де? куди? звідки? у якій
мірі? чому? з якою метою?):
добре, далеко, швидко, згарячу, нашвидкуруч.
За значенням прислівники поділяються на:
 
 
означальні

– якісно-означальні (як?)
спокійно, радісно, тихо
– кількісно-означальні (скільки? як
багато? якою мірою?)
дуже, дотла, тричі, вщент
– способу дії (як? Яким способом?)
гуртом, слідом, уголос
обставині

– місця (де? куди? звідки?)
скрізь, туди, там
– часу (коли? відколи?)
завтра, інколи вічно
– причини (чому? через що?)
зосліпу, мимоволі, згарячу, знічев’я
– мети (для чого? з якою метою?
навіщо?)
наперекір, назло, напоказ,
навмисне
Способи творення прислівників
1. Від прикметників:
-ô -ê → Н. в. короткого прикметника:
весел + ô → весело
тих + ô → тихо
 
по + ому, – û Д. в. відносного прикметника:
по-ведмежому, по-турецьки

з + прикметник Н. в. жіночого роду
здалека, спроста, вручну
2. Від іменників:
 
прийменниковий
– від Р.в. зверху, зранку
– від З.в. вбік, вгору
– від М.в. вгорі, надалі
безприйменниковий
– від Р.в. вчора, сторчака
– від О.в. бігом, ранком
3. Від числівників (їх небагато):

65. 65

-чі
двічі, тричі,
   
за-, у-, в-, по-
удвох, вперше, забагато, по-друге
4. Від займенників (вони найдавніші):
де, як, там, тут, коли, нікуди
5. Від дієслів:
 досхочу, всупереч
 хвилююче, захоплююче
 
 +  навшпиньки
Правопис прислівників
Разом
1.
вліво
ліворуч
ззаду
позаду








уверх
угору
вгору
догори
вверх

посередині
усередині
всередині

згори
зверху
вниз
донизу
униз





спереду
попереду
вбік (убік)
праворуч
вправо
2. Усередині, всередині, збоку → де? → прислівник → разом.
Збоку чувся гуркіт машини.
Зверніть увагу!
Після прислівника немає пояснювального слова у Р.в.? → разом
Після прислівника є пояснювальне слово у Р.в.? → окремо
Збоку розкинулось пшеничне поле З боку (чого?) Дніпра повіяло
прохолодою.

66. 66
3. Згори (звідки?) → прислівник → разом
Згори чути спів жайворонка.
Згори світить сонце.
З гори (яку можна побачити, на неї можна піднятися, опускатися)
Діти з’їжджають з гори.
  
4. в-, у-, на– + числівник = прислівник → разом:
Удвоє, утричі, вп’ятеро, надвоє, втроє, вперше
5. Частки ані, аби, де, чи, що, як
Абиколи, аніде, чимало, дедалі, якнайкраще, якомога, якраз, щодня
але: як треба, як слід
6. що на початку слова? → разом:
щоночі, щоранку, щодня
що у кінці слова? → окремо:
тому що, хіба що, дарма що
7. Часові проміжки
вдосвіта
зранку
засвітла
вранці (уранці)
вдень (удень)
опівдні
надвечір, звечора
ввечері (увечері)
вночі (поночі)
опівночі (запівніч)
але:
на світанку
до обіду
під вечір
8. Пори року
взимку
узимку
влітку
улітку
навесні
напровесні
восени
9. Не плутай!

67. 67
Прислівник
Назустріч вітру (Д.в.)
(як?)
Вивчи вірш напам’ять.
Діти зібрались докупи.
Взаперті знаходився добу.
Прийменник + частина мови
На зустріч + з +онуками (О.в.)
(яке?)
В перше вікно зазирнули.
Подарувати на пам'ять (добру).
(чого?)
До купи хмизу піднесли вогонь.
(які?)
В заперті двері не зайдеш.
10. Прислівники з кількох основ ( з прийменником чи без нього):
мимоволі, натщесерце, привселюдно, стрімголов, чимдуж, повсякчас,
нашвидкуруч, запанібрата, мимоїздом.
11. Запам’ятай !
Безвісти, безпросипно, відтепер, воднораз, врозкид, врозліт, голіруч,
горілиць, дотепер, дотла, дощенту, завтовшки, засвітла, звідусіль,
ізвечора, навколішки, навстоячки, наперебій, негадано, неспроста,
остільки, осьде, отам, отоді, попервах, потому, скраю, спідсподу,
унаслідок, унічию, урозкид, ушир, урозліт, щотижня, якнайдавніше, якраз.
Окремо
1. Між двома однаковими словами є прийменник у, в, по:
рік у рік, день у день, плече в плече, раз по раз
2. Прислівник із чотирьох компонентів:
з боку на бік, з дня на день, з краю в край, з ранку до вечора
3. Друге слово прислівника в О.в. (чим?):
кінець кінцем, тим часом, одним одна, таким чином, сама самотою.
4. По + збірний числівник:
по двоє, по четверо,
але: поодинці.
5 Прислівник на означення емоційного стану людини:
на жаль, на диво, на щастя, на радість, на сором, на сміх, на зло
але: зόзла
Запам’ятай!
Без краю, без сумніву, в далечінь, в затишку, в міру, в ногу, в обмін, в разі, в
цілому, до загину, до крихти, до побачення, до речі, до сих пір, з переляку, з
розгону, за дня, за світла, на бігу, на біс, на відмінно, на голову, на добраніч, на
добридень, на ніщо, на око, на руку, на самоті, не з руки, на скаку, на світанні,
під кінець, по закону, по змозі, по можливості, по суті, по щирості, у вись, у
поміч, як слід, як треба.

68. 68
Зверніть увагу на прислівникові сполучення, утворені від іменника з
прийменником:
без (без пуття, без угаву, без упину); в (у) (в міру, в обріз, уві сні, у вічі, у
стократ); до (до вподоби, до краю, до останку); з(з дому, з переляку, з
радості); на (на жаль, на щастя, на весну, на протязі, на самоті, на
відшибі, на світанку); під (під боком, під силу, під час, під вечір); по (по
правді, по двоє, по черзі, по честі).
Через дефіс
1. По + порядковий числівник:
по-перше, по-друге.
2. По + -ому-, -ему-, -и-:
по-моєму, по-нашому, по-українськи
Порівняй!
Прислівник
Виконав (як?) по-нашому
По-осінньому (як?) сумно.
Прийменник + ч.м.
По нашому (чиєму?) подвір’ю.
По осінньому (якому?) небу пливли
хмарки.
3. Частки: казна-, хтозна-, будь-, -небудь, бозна-:
казна-коли, бозна-де, як-небудь, хтозна-як.
4. Прислівники з двох однакових (близьких) слів із службовими словами між
ними:
де-не-де, коли-не-коли, як-не-як, пліч-о-пліч, віч-на-віч, ось-ось, будь-що-
будь, з діда-прадіда, з давніх-давен, повік-віки,
але: сам на сам, з боку на бік, з дня на день, з року в рік, з краю в край.
Запамятай!
Віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, як-не-як, навік-віки, вряди-годи, десь-
інде, по-латині, на-гора.
Треба знати:
-н-
від прикметників з одним н та
пасивних дієприкметників
схвильовано, сказано, неждано,
шалено
-нн-
від прикметників з нн:
туманно, старанно, незрівнянно,
несказанно,
а також:
спросоння, зрання, навмання,
попідтинню, попідвіконню.
и → після к, ч, ж у кінці прислівників, утворених від прикметників за
допомогою по-:
по-заячи, по-вовчи, по-ведмежи;

69. 69
– ачи (-ячи) – лежачи, стоячи, сидячи, співаючи;
и → після г, к, х:
пішки, мовчки, трохи, навкруги, звідки, навіки, дибки;
а також: безвісти, восени, почасти.
Але: двічі, тричі.
Питання та завдання для самоперевірки знань
– Яка частина мови називається прислівником?
– На які розряди за значенням поділяються прислівники?
– Які прислівники мають ступені порівнянь?
– Утворіть ступені порівняння прислівників, визначте суфікси:
високо, рідко, мало, дорого.
– Як пишуться складні прислівники на позначення часових проміжків,
напряму руху, назви пори року?
– Хто більше? Назвіть прислівники, що пишуться з двома дефісами.
– У якому випадку пишемо окремо по вовчому, а коли через дефіс по-
вовчому?
– Поясніть написання и у кінці прислівників.
– Синтаксична роль прислівників у реченні.
Вправи і завдання за темою “Прислівник”
1. Згрупуйте в антонімічні пари, визначте розряди за значенням.
Вперше, вночі, високо, менше, вперед, рідко, востаннє, вдень, низько,
більше, назад, густо, швидко, гостро, сильно, вузько, дешево, вліво, пізно,
тупо, дорого, слабко, вниз, рано, вперше, боягузливо, вправо, востаннє,
сміливо, широко, вверх.
2. Знайдіть якісні прислівники, утворіть від них ступені порівняння.
Тихо, зовні, ясно, потроху, глибоко, цікаво, весело, надалі, надовго,
значно, понині, завжди, близько, дешево, пізно, наскрізь, спочатку,
нарешті, знизу, дорого, мало.
3. Розберіть прислівники за будовою, визначте спосіб творення.
Словотворний аналіз Будова слова
звисока ← високий
зверху ← верх
звисока
зверху
Задовго, насухо, вдалині, надвечір, ліворуч, дворазово.
4. Напишіть, де потрібно, прислівники і сполучення слів разом, окремо, через
дефіс.

70. 70
Все/одно, віч/на/віч, вряди/годи, час/від/часу, спід/тишка, на/віки/віків,
сто/крат, ось/ось, в/різно/біч, давним/давно, з/роду/віку, на/віки/вічні,
живо/силом, волею/не/волею, всього/на/всього, слово/в/слово,
з/давніх/давен, хоч/не/хоч, з/діда/прадіда, не/до/вподоби, яко/мога,
тим/часом, пліч/о/пліч, кінець/кінцем, поза/вчора, в/решті/решт,
сама/самотою, в/одно/час, рука/в/руку, час/від/часу, більш/менш, рік/у/рік,
один/за/одним, раз/по/раз, як/не/як.
5. Замініть словосполучення прислівниками, поясніть їх правопис.
Кожного понеділка, кожного разу, в усіх місцях, українською мовою, в
три рази, не зовсім прокинувшись, дуже розсердившись, з певним наміром,
бігти перемагаючи один одного.
6. Складіть речення з прислівниками і співзвучними з ним словами:
Навіки – на віки, назустріч – на зустріч, удень – у день, знизу – з низу,
утрьох – у трьох, по-перше – по перше, доволі – до волі, по-батьківському –
по батьківському, востаннє – в останнє, угору – у гору.
7. До прислівників доберіть дієслова за змістом.
Жартома, горілиць, крадькома, манівцями, спрожогу, сторчака,
навперейми, наосліп, напередодні.
8. Запишіть окремо, через дефіс або разом подані прислівники та
прислівникові сполучення.
1. Пропав (без)вісти, став на(в)шпиньки, лежав (голі)черева, йшла
(босо)ніж, розлився на(в)крути, завив (по)вовчи, видали (на)гору вугілля,
знав (по)латині, (в)перше бачу, постукати (в)перше вікно, коли(не)коли
розмовляла, час(від)часу лунали постріли, кожен (по)своєму переживав,
(як)небудь прожити, хтозна(звідки) прийшов, коли(сь) проживав.
2. Зібралися (рано)вранці, був письменний (по)церковному, свистять
(тонко)тонко, співає (по)нашому, (з)ранку (до)вечора йшли, ліво(руч) від
насипу, (часто)густо чути, розмовляє віч(на)віч, шумлять (по)тихеньку,
перетинає (в)поперек, (ген)ген за луками, де(не)де світає, вийшли нам
(на)зустріч, раз(по)раз зітхає, ішов (з)боку отари, дивився (з)боку, мчусь
(на)осліп, почав косити з(не)хотя, дим підіймався (в)гору, гупав
с(пере)сердя, з (краю)(в)край проходили.
9. Перевірте чи правильно виконано попередню вправу.
1. Пропав безвісті, став навшпиньки, лежав голічерева, йшла босоніж,
розлився навкруги, завив по-вовчи, видали на-гора вугілля, знав по-латині,
вперше бачу, постукати в перше вікно, коли-не-коли розмовляла, час від
часу лунали постріли, кожен по-своєму переживав, як-небудь прожити,
хтозна-звідки прийшов, колись проживав.
2. Зібралися рано-вранці, був письменний по-церковному, свистять,
тонко-тонко, співає по-нашому, з ранку до вечора йшли, ліворуч від
насипу, часто-густо чути, розмовляє віч-на-віч, шумлять потихеньку,
перетинає впоперек, ген за луками, де-не-де світає, вийшли нам назустріч,

71. 71
раз по раз зітхає, ішов з боку отари, дивився збоку, мчусь наосліп, почав
косити знехотя, дим підіймався вгору, гупав спересердя, з краю в край
проходили.
Прислівник
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому від усіх прислівників можна утворити ступені
порівняння:
А. широко, мужньо, щасливо, остаточно;
Б. рідко, вічно, надмірно, низько;
В. радісно, бадьоро, надзвичайно, високо;
Г. мудро, добре, яскраво, лагідно.
2. Установіть відповідність між словами і назвами частин мови:
А. удесятирити, потроїти, подвоїти;
Б. триколісний, двоповерховий,
п’ятипарусний;
В. сто, другий, трійка, одна друга;
Г. п’ятак, троячка, двійка, десятник
1. іменник
2. прикметник
3. числівник
4. дієслово
5. прислівник
А Б В Г
3.Позначте рядок, у якому прислівники слід писати через дефіс:
А. з давніх/давен, день/у/день, пліч/о/пліч, по/латині;
Б. на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь;
В. віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли;
Г. ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як;
Д. більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь.
4. Позначте рядок прислівників , кожен з яких означає спосіб дії:
А. йшов швидко, цвіте пишно, сказав зозла;
Б. мчав щодуху, бачив позаторік, прибрав ретельно;
В. зустрічались щовечора, прямував навпростець, пахне духмяно;
Г. живе далеченько, подивився спідлоба, весело дзюркоче;
Д. шелестів тихо, глянув навкруги, перев’язали навхрест.
5. Позначте рядок прислівників, що означають причину дії:
А. віддав здуру, плівся позаду, повернувся незгарбно;
Б. зробив невдало, лежав насподі, крокує бадьоро;
В. учинив навмисне, вивчив нарешті, ледве дійшов;
Г. сказав спересердя, вдарив ненароком, переплутав спросоння;
Д. сказав наперекір, йшов поволі, відчинив навстіж.
6. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться разом:

72. 72
А. в/осени, по/маленьку, на/віки, без/краю;
Б. на/дворі, ані/трохи, обі/руч, з/переляку;
В. в/по/довж, при/людно, в/далечінь, як/небудь;
Г. на/багато, до/тепер, від/тоді, з/вечора
7. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться окремо:
А. у/тричі, на/одинці, під/час, за/в/довжки;
Б. за/кордоном, без/мети, в/ногу, по/двоє;
В. за/годину, по/правді, на/силу, в/міру;
Г. до/побачення, в/основному, чим/скоріш, що/духу.
8. Позначте рядок, у якому всі прислівники написано правильно:
А. якраз, більш-менш, без кінця, удвоє;
Б. де-не-де, по-геройському, день у день, абиде;
В. до пуття, сила-силенна, на ходу, досмаку;
Г. в міру, на право, з верху, напередодні.
Прислівник
Контрольна робота за темою
1. Вправа з граматичним завданням.
Перепишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви.
Поставте потрібні розділові знаки.
Прямо над нашою хатою пролітають леб…ді. Вони л…тят… ни…е
ро…патла(н, нн)их, обвислих хмар і (з, с)трушують на землю б…нтежні звуки
далеких дзвонів. Дід говорит…, що так співают… л…б…ди(н, нн)і крила. Я
пр…д…вляюс… до їхн…ого мая(н, нн)я, пр…слухаюс… до їхн…ого співу, і
м…ні те(ж) хоч…т…ся пол…тіти за леб…дями, тому (й) (під)німаю руки, наче
крила. І радіст…, і смуток, срібний п…р…дзвін огортають… та (й) огортают…
м…не своїм снува(н, нн)ям.
Я стаю наче менш…м, а на(в)коло біл…шає, росте й мін..т…ся увес… світ і
загачене білими хмарами небо, і (одно)ногі скр…пуч… журавлі, що (ні)куди
(не)пол…тят…, і полатані в…с…лим з…л…ним мохом стріхи.
І цей увес… світ тр…поче, мінит…ся в моїх очах і ві(д,дд)аляє леб…дів.
Але я (не)хочу, щоб вони о(д, дд)літали від нас. От як(би) яким(сь) дивом
послухали м…не: зробили круг над с…лом і знову прол…тіли над нашою
хатою. Аби я був чародієм, то хіба (не)повернув(би) їх? Я замислююс… над
цим, а на(в)коло мене починає кружляти в…ді(н,нн)я ка(з, с)ки, її
(не)розгада(н, нн)і дороги, дрімуч… (пра)ліси і ті (гуси)л…б…дята, що на
своїх крилах в…нос…т… з біди малого хлопця. Ка(з, с)ка вкладає в мої уста
оте слово, до якого дослуховуют…ся земля і вода, птиця в небі і саме небо.
А (в)цей час (наді)мною твор…т…ся диво: хто(сь) (не)видимим см…чком
провів по син…ому підн…бе(с, сс)і, (по)білих хмарах, і вони забр…ніли, як

73. 73
скрипка. Я тягнусь (до)гори і сам собі (не)вірю: від зарічки знову над нашою
хатою пролітают… леб…ді!
(За М. Стельмахом)
Граматичне завдання:
– Визначте спосіб творення прислівників:
навколо,надворі,несподівано,обабіч,шанобливо,дружньо,одностайно,
любо-дорого сторчмаголов.
– Виконайте морфологічний розбір прислівників другого абзацу.
ПРИЙМЕННИК
Прийменник – це службова частина мови, яка разом з відмінковими
закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між
словами.
Не має лексичного значення, а служить для вираження синтаксичного
зв’язку між словами у реченні, може вказувати на різні відношення між
предметами:
просторові – перед, за, проти, коло, мимо, край;
часові – у неділю, на ту пору, о п’ятій годині;
відношення дії до предмета – було у нього, звернувся до тебе;
відношення ознаки до предмета – у ласкавих очах;
причини – з ляку, за свій язик, через хворобу;
об’єктні – на хату , до школи, з лісу;
мети – для друга, ради дітей, про всякий випадок.
Склад прийменників за походженням

Первинні (їх 200) Вторинні
↓ 
прості відіменні прислівникові
↓ ↓ ↓
в, на, до, від, од. у, протягом, край близько, всупереч
при, о, з, за, над внаслідок, круг вздовж, вслід
кінець, шляхом замість, крім
перед мимо, навскіс
Прийменники за морфологічним складом:
Прості – (усі первинні) в, на, до, з, над, через,
та: кінець, коло, край, шляхом, перед.
Складні – подвоєння кількох простих прийменників:
з-за, із-за, з-під, з-перед, з-попід, поміж, заради, задля, посеред.
складені  прийменник + іменник: з метою, під час

74. 74

прислівник + прийменник: поруч з, незалежно від,
слідом за

дієслівна форма + прийменник: незважаючи на,
зважаючи на
Особливості вживання прийменників
Родовий відмінок – в, від, до, без, між, на, з, за, із-за, з-перед, з-під, з-поміж,
попри, залежно від, відповідно до.
Знахідний відмінок – по, з, за, на. Над, між, через, крізь, про, перед.
Орудний відмінок – над, під, з, за, на, попід, поміж, у зв’язку з, слідом за.
Місцевий відмінок – по, в(у), на, при, о.
Правопис прийменників
Разом
1. Утворені з двох простих прийменників:
за + для = задля, за + ради = заради, попід, поміж , понад, побіля,
посеред.
2. Утворені сполученням одного чи кількох прийменників з будь-якою ч.м.
(прислівникові):
внаслідок, упродовж, наприкінці, осторонь, всупереч , поперек, позаду,
поруч.
Запам’ятайте: вподовж, впродовж, упродовж, внаслідок, напередодні,
наприкінці.
Через дефіс
1. Першою частиною яких є з, із:
із-за, з-поміж, з-під, з-серед, із-над, із-під, з-поза, з-поміж.
Окремо
1. При повнозначному слові:
на роботі, у тебе, в лісі.
2. Утворені поєднанням:
іменник + прийменник
прислівник + прийменник
незважаючи на, відповідно до., згідно з, на чолі, залежно від,
починаючи з,
але: внаслідок
Розрізняйте!

75. 75
Прийменник + іменник
↓
при собі мають додаток
у Р. в. (кого? чого?)
↓
в глиб землі;
з краю села;
з початку місяця.
Прислівники
↓
не мають додатка
(як? де?)
↓
корінь росте вглиб;
моя хата скраю;
спочатку треба думати.
Хоча є такі випадки:
всередині, збоку , скраю – прийменники.
Усередині (чого?) яблука завівся черв’ячок.
Командир йшов збоку (чого?) колони.
Хата стояла скраю (чого?) села.
В – у
– на початку речення , абзацу → у:
у нашому загоні; у кожнім слові.
– перед голосною → в:
в Одесі, в огонь.
Зверніть увагу на переклад прийменників
російська мова українська мова
принять во внимание
принять к сведению
согласно приказу
на протяжении дня
читать на украинском языке
обучаться на родном языке
при жизни
при любой погоде
в двух шагах
в семь часов
в рассрочку
в защиту
в адрес
в его пользу
положить в карман
вовлекать в работу
поступать в институт
войти в комнату
не по силам
пришлось по вкусу
прийти по делу
по заказу
по просьбе
взяти до уваги
взяти до відома
згідно з наказом / відповідно
до наказу
протягом дня
читати українською мовою
вчитися рідною мовою
за життя
за всякої погоди
за два кроки
о сьомій годині
на виплату
на захист
на адресу
на його користь
покласти до кишені
залучити до роботи, до участі
вступати до інституту
зайти до кімнати
не під силу
припало до смаку
прийти у справі
на замовлення
на прохання

76. 76
по требованию
по собственному желанию
работать по схеме
по последней моде
по поручению
по моим сведениям
по закону
Учебник по языку
по собственной воле
на вимогу
за власним бажанням
працювати за схемою
за останньою модою
за дорученням
за моїми відомостями
згідно з законом
підручник з мови
з власної волі
Питання та завдання для самоперевірки знань
– Які частини мови є службовими?
– Яка частина мови називається прийменником?
– Які прийменники первинні/вторинні?
– Наведіть приклади відіменних/прислівникових прийменників.
– Хто більше?
Назвіть прийменники, які вживаються з Р.в. (О.в., М.в.).
– Які прийменники пишуться через дефіс?
– Поясніть написання прийменників посеред, поміж, поперед.
– Як розрізняти прийменник з іменником від прислівника?
– Чому пишемо разом (окремо)?
З боку родичів; збоку чулося зітхання; услід дивилися; у слід
черевика; в бік річки; вбік дивився.
Вправи і завдання за темою “Прийменник”
1. Розкрийте дужки, поставте слова у потрібному відмінку.
Блука (по)поля; приїхати по (закінчення) школи; згідно з (вказівка);
всупереч (бажання); протягом (рік); усі поїдемо на (екскурсія);
виключаючи (ледарі); стосовно до (умова); спало (на) думка; відповідно до
(наказ).
2. Перекладіть з російської мови, утворивши словничок:
По собственной воле
По собственному желанию
Послать по почте
Поставить в пример
Поступать в университет
По требованию
По указанию
Прийти по делу
Принять во внимание
Принять к сведению
Скористайтесь довідкою:
– вступати до університету
– на вимогу
– за вказівкою
– прийти у справі
– взяти до уваги
– взяти до відома
– за будь-якої погоди

77. 77
При любой погоде
Пришлось по вкусу
Работать по схеме
Согласно приказу
Читать на украинском языке
– з власної волі
– згідно з наказом
– читати українською мовою
– за власним бажанням
– надіслати поштою
– поставити за приклад
– припало до смаку
– працювати за схемою
3. Складіть з поданими словами по два речення, щоб в одному реченні ці слова
були прийменниками, а в другому – в значенні повнозначних слів.
Край, коло, близько, навколо, поруч, після.
4. Від слів у дужках утворіть складні прийменники.
Спочатку морок поліз (з)(по)(між) очеретів, а за ним дихнули озерця і
купини білим туманом. (По)(між) очеретяною кунею, що тихо гайдалася
(в)горі, виднівся клапоть сірих хмар. (З)(за) високого та густого, як щітка,
комишу не можна було нічого розібрати. (По) вулицях, (по)(під) хатами ,
втоптаними стежками потяглися вози. (Що)(ж)(до) поведінки хлопців, то
вона змінилася. (Із)(за) гори кам’яної голуби літають. Тече вода (з)(під)
явора. (Що)(до) епітетів і порівнянь, вони прикрашають фольклор.
5. Ти – редактор.
Виправ помилки у реченнях.
Завтра у нас контрольна робота по українській мові. З нашого вокзалу
поїзди їдуть по всіх напрямках. Ці і інші деякі запитання часу
висвітлюються над сторінками роману. Робітник спізнився, поскільки час
засідання змінили. Із-за хвороби учень пропустив десять днів занять. По
знайомим вулицям міста він проїжджав не поспішаючи. Син пішов за
водою аж до лісового озера.
6. Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишуться
прийменники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше словами.
(За) ради миру, (на) перекір знегодам, з (по) за хат, (із) за лісу, (на)
зустріч бурі, (по) серед жит, (з) за дерев, (залежно) від обставин, (з) перед
носа, (по) під вікнами, (на) прикінці відпусток, з(по) під воріт, (з) над річки,
(по) за село, у (напрямку) до мене, (під) час бою, (в) наслідок чвар, (з) під
коліс, (по) над хмари, (за) для вас, з(по) між гілля.
7.Розкрийте дужки , запишіть.
1. (На)перекір стихії. 2.(На)зустріч колоні. 3. (На)зустріч з депутатом. 4.
(В)наслідок зловживань. 5. Не (по)людськи. 6. В(день) працювали. 7.
В(день) народження брата. 8. Із(за) лісу, з(за)туману. 9. За(для) добра. 10.
(Не)відь(коли) побудовані. 11. Кинувся (на)(в)(пере)йми. 12.
Хто(зна)скільки машин. 13. Казна(в)чому. 14. Щедро віддячував (за)те.
15. Втомлені, (за)те щасливі. 16. І(все)таки до тебе думка лине. 17. (Не)вже

78. 78
(не)воля (не)обридла. 18. Дістав(таки) подарунки. 19. Де(ж)таки змогли
знайти. 20. Він(таки) розказав йому. 21. Сказати (що)сь. 22. А (поки)що
(ні)чого (не)відомо. 32. (Що)дня чую вас. 24. Треба знати, де(що) сказати.
25. Поп’ємо кави та побалакаємо про де(що).
8. Перевірте, чи правильно виконано попереднє завдання.
1. Наперекір стихії. 2. Назустріч колоні. 3. На зустріч з депутатом. 4.
Внаслідок зловживань. 5. Не по-людськи. 6. Вдень працювали. 7. В день
народження брата. 8. Із-за лісу, з-за туману. 9. Задля добра. 10. Невідь-коли
побудовані. 11. Кинувся навперейми. 12. Хтозна-скільки машин. 13. Казна
в чому. 14. Щедро віддячував за те. 15. Втомлені, зате щасливі. 16. І все-
таки до тебе думка лине. 17. Невже неволя не обридла. 18. Дістав-таки
подарунки. 19. Де ж таки змогли знайти. 20. Він таки розказав йому. 21.
Сказати щось. 22.А поки що нічого невідомо. 23. Щодня чую вас. 24. Треба
знати, де що сказати. 25. Поп’ємо кави та побалакаємо про дещо.
СПОЛУЧНИК
Сполучники – службові слова, за допомогою яких поєднуються члени
речення та частини складного речення.
День і ніч працювали невтомно,
щоб потішити успіхами всіх і себе.
Будьте уважними!
Слід розрізняти:
сполучники
↓
не мають лексичного значення,
виконують у реченні граматичну роль
↓
Мороз і вітер – день чудовий!
сполучні слова
↓
крім службової функції, виступають
членами підрядного речення
↓
займенник, прислівники
Ми прийшли, щоб світ новий
створити.
↓ ↓
хто, що, який,
чий, котрий,
скільки
Де, чому, як, звідки,
куди, коли
Мир – одвічна мрія людства, яке
завжди прагнуло творити.
Запам’ятайте:
– сполучні слова відповідають на питання, є членами речення;
– сполучні слова можна замінити відповідним членом речення з головної
частини;
– на сполучні слова падає логічний наголос;
– без нього руйнується зміст речення.

79. 79
Сполучники за складом
  
прості складні складені
↓ ↓ ↓
не поділяються на
складові частини:
а, бо, і, як, де, хоч
злиття в одне слово
двох ч.м.: займен-ників,
прислівників +
прийменник:
теж, щоб, тож, якби,
наче, аніж, начеб, якщо
поєднання відмінко-вих
форм займенника із
сполучником або
прислівником:
тому що, через те що,
подібно до того як
За синтаксичною функцією сполучники поділяються
сурядні підрядні
↓ ↓
– єднальні:
і, й, та
– заперечні:
а, але, та
проте, зате, однак
– розділові (повторювані):
ні…ні, або...або, хоч...хоч,
не то...не то
↓
поєднують однорідні речення,
прості речення у складносурядні.
– часові: як, коли, після того як, доки,
відколи, в міру того як
– порівняльні: мов, немов, начебто,
немовби, нібито, ніж
– умовні: якщо, якби, коли б, як тільки
– причини: бо через те що, затим що,
завдяки тому що
– мети: щоб, для того щоб, аби
– пояснювальні: тобто, себто, а саме,
як-от, або
– допустові: хоч, дарма що,
незважаючи на те що
– міри і ступеня: аж, що, що й
– з’ясувальні: як, ніби, що, щоб
↓
з’єднують частини підрядних речень
Сполучники за походженням
 
непохідні похідні
↓ ↓
а, і, та, чи, бо зате, мовби, тому що, який
Правопис сполучників
Разом
1. Порівняльні, починаються з М, Н:
Мовби, мовбито, немовби, немовбито, нібито, начебто

80. 80
(наша мама з нами разом!)
1. аніж, тож, отож, притому, причім, причому, проте, зате, тобто,
цебто, якби, якщо, щоб, тощо.
Розрізняйте
а) зате
 = але ?
за те = за оте
? (яке?)
проте про те = про оте
 
разом окремо
Звісток поганих не мала, проте
хвилювалась.
Подарунок маленький, зате дорогий серцю.
Не говорив ні з ким про те,
що сталося.
Сховався за те дерево.
б) якщό
 наголошений 2й
склад?
як що

наголошений
1й
склад?якбú як би
 
разом окремо
Якбú ви вчились так, як треба, то й
мудрість би була своя.
Як би мені хотілось у
маленький човник сісти!
в) теж = також
тож = тому
таж = адже
Таж про цю подію вже говорилося.
те ж
> те саме
то ж
та ж → та сама
Мене хвилювала та ж
проблема.
г) щоб = аби
Ми прийшли, щоб світ новий створити.
що б → б можна перенести в
другу частину речення.
Я довго думав, що б вам
розповісти. Я довго думав,
що вам би розповісти.
Окремо
1. З частками б, би, ж, же:
але ж, бо ж, а як же, коли б, коли б то, хоча б, хоч би, до того ж.
Не плутайте!
Коли б то, хоч би із мовбито, мовби, немовби, начебто, які
починаються з н, м („наша мама з нами разом”).
2. Сполучники, які закінчуються на що:
Тому що, дарма що, незважаючи на те що, через те що.
3. Складні сполучники:
Дарма що, для того щоб, з того часу як, так що, тимчасом як, тому
що, в міру того як.

81. 81
Через дефіс
1. З підсилювальними частками -бо, -но, то:
Отож-бо, тільки-но, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то.
але:
цебто = або, тобто = чи.
Питання і завдання для самоконтролю знань
1. Які службові слова називаються сполучниками?
2. Як розрізняти сполучники і сполучні слова?
3. Наведіть приклади непохідних/похідних сполучників. У чому різниця між
ними?
4. Як утворюються складні і складені сполучники?
5. На які розряди за синтаксичною функцією поділяються сполучники?
6. Які за значенням сполучники:
- хоч, дарма що, незважаючи на те що?
- бо, через те що, тому що, оскільки?
7. Наведіть приклади сполучників: єднальних, умовних.
8. У яких випадках зате, проте пишемо разом?
9. Про що нагадує речення «Наша мама з нами разом»?
10. Які сполучники пишуться через дефіс?
Вправи і завдання за темою „Сполучник”
1. Запишіть правильно сполучники.
Мов/би, не/наче/б/то, при/чому, при/тому, тому/що, коли/б, хоч/би,
як/би, як/що, що/б, дарма/що, незважаючи/на/те/що, про/те, за/те, при/чім,
не/мов/би, то/що, то/ж, ото/ж, так/що, а/як/же, коли/б/то, хоча/б, а/ніж,
наче/б, не/мов/би/то, через/те/що, отже/ж, то/б/то, це/б/то, при/тім, ні/би/то,
але/ж, адже/ж, поки/що, тільки/що.
2. Напишіть правильно сполучники.
1. Нагорі чулася розмова, про/те ніхто не поспішав спускатися у погріб
(П.Гур.).
2 Наче/б/ то й з’ясувала все про почуття, а тільки й самій інколи не віриться
– невже до пуття? (Є. Гуц.).
3. Не буде щастя ні мені, ні люду, доки на світі нещаслива буде хоча/б одна
людина роботяща (М. Вінгр.).
4. Як/що правду казати, вона, Гафія, остерігається заходити в корівник,
як/що снуються їй думки кислі чи гіркі; як/що навіть сон насниться
непевний (Гуц.).
5. Як/би його воля – кожному заліз би в душу, пробудив совість (Є. Гуц.).
6. Білі каштани, світлі огні, де/б не бував я,– любі мені (А. Мал.).
7. Дарма/що з личенька спала, а справдешня козачка (М. Вовч.).

82. 82
8. І раптом вона десь зникла, мов/би розчинилася у сяйві прожекторів (П.
Гур.).
3. Складіть речення із поданими сполучниками й однозвучними з ними
словосполученнями.
Проте – про те; якже – як же; щоб – що б; причому – при чому; зате – за те;
теж – те ж.
4. Сполучники підкресліть однією рискою, а сполучні слова – двома.
Щоб рибку з’їсти, треба у воду лізти. Хто бореться, той не загине. Той
чинить мудро, хто захищає правду. Якби всі були багаті, хто носив би
чобітки? Такий багатий, що золото їсть ложкою. А як же я сам тобі все
добро віддам, тоді що буде? Як же ти будеш, сину, у чистім полі коня
шукати? Ну що б, здавалося, слова? Щоб наш край вільним став, не один
солдат життя віддав.
5. Напишіть речення у дві колонки:
перша – із сполучниками, що пишуться разом;
друга – із сполучниками чи сполучними словами, що пишуться окремо
Вечеря коротка, за/те ніч довга. Ворон висміює свиню за/те, що чорна.
Як/би пес робив, то в чоботях би ходив. Як/би руки не працювали, а розум
на ними пан. Що/б краще жити, треба день і ніч робити. Що/б не стояло в
печі – на стіл волочи. Хоч/би й воду ріж – такий гострий ніж. Більше вір
своїм очам, ані/ж чужим чарам. Раз на віку спіткнешся, та/й те люди
бачать.
ЧАСТКА
Частка – це службова частина мови, яка надає слову або реченню
додаткових відтінків і не має самостійного лексичного значення.
За роллю і місцем реченні поділяються на групи:
– формотворчі
би (б) – форма умовного способу
хай, нехай – форма наказового способу
ся, сь – зворотній стан
– словотворчі
для утворення займенників і прислівників:
аби, будь, казна, хтозна, завгодно
для утворення сполучників:
б, би, же, ж
для утворення різних частин мови:
не, ні
– модальні
заперечні – не, ні, ані
питальні – хіба, невже, чи;
стверджувальні – та, авжеж, еге, саме, точно,

83. 83
справді, якраз;
вказівні – ось, от, он, це, ото, онде, ген;
видільні – тільки, лише, хоча, то, та,
навіть, таки;
окличні – що за, як.
Правопис часток
Разом
1. Частки аби-, де-, чи-, сь-, що-, як-, ані-, ні-, чим-, які стали префіксами до
будь-яких ч.м.:
абихто, абиякий, абиколи, чимало, щодня, якнайкраще, анітрохи,
чимдалі.
Але: поки що, дарма що, тільки що ( частка що після слова, до якого
відноситься).
2. Частки би(б , же(ж), ось, он, то у складі сполучників і сполучних слів:
щоб, якби, немовби, осьде, онде, адже, отже, також.
3. Зверніть увагу!
що +
часові виміри – щомиті, щогодини;
дні життя – щонеділі, щопонеділка;
пори року – щовесни, щоліта;
вищий ступінь – щонайкраще, щонайбільший;
а також: щосили, щодуху, щоправда, щоразу, щодо.
Через дефіс
1. Частки, що входять до складу займенників і прислівників:
казна-, хтозна-, будь-, небудь-, бозна-:
казна-який, хтозна-де, будь-що, коли-небудь, бозна– як.
2. Частки -бо, -но, -то, -от, -таки, які підсилюють попереднє слово:
скажіть-бо, слухай-но, ходи-но, отакий-то.
Окремо
1. Частки, що утворюють форми слів або уточнюють зміст речення:
же, ж, то, ось, он, хай, нехай, би, б
2. Таки попереду слова:
таки знав, таки вона.
3. Що в постпозиціі:
хіба що, дарма що, поки що.
4. Між часткою і займенником є прийменник:
ні з ким, де про когось.

84. 84
Правопис часток ні, не
1. Ні із заперечними займенниками, прислівниками:
ніхто, ніде, ніколи, ніякий
ні +
хто
=
ніхто
що ніщо
чий нічий
який ніякий
де ніде
але: ні в кого, ні до чого, ні з ким.
2. Слова без не не вживаються? → разом:
немовля, нежить, нехтувати, неволити.
3. Слова з не можна замінити синонімом? → разом:
недалекий – близький, невисокий – низький.
4. Не з прикметником, дієприкметником є присудком? → окремо:
Він не схожий на інших. Не близький світ. Не велика пані.
5. Недо– – заперечує дію до певної міри.
+ –
любить недолюбляє не любить
чує недочуває не чує
бачить недобачає не бачить
6. Не з дієприкметником
Дієприкметник – означення
Дієприкметник-
присудок
Без залеж-них
слів
Із залежними
словами
Є протистав-лення
Непродума-
на відповідь
Не продумана
мною відповідь
Не продумана
відповідь, а
заплутана
Відповідь
не продумана
Разом Окремо
Той Сон і Син не гойдані (ким?) ніким. Негойдана колиска стояла біля печі.
На води непочаті ліг золотий осінній сум. Не початі (ким?) мною завдання
завдавали багато питань.
Пояснювальними можуть бути слова:
ще, вчора, нами, мною, досі…
Зверніть увагу!
Недаремно, недарма, неможливо, невдовзі, невже, незважаючи на,
немовбито, неначебто.

85. 85
Розрізняйте зіставлення ознак:
протилежних непротилежних
Вітер не сильний, а слабкий.
Річечка не швидка, а повільна.
Річка не широка.
Вітер несильний, а теплий.
Річечка нешвидка, а глибока.
Ця неширока річка впадає у
Дніпро.
↓ ↓
присудок-заперечення означальне поняття
! Не можна не плутайте з неможливо.
Питання та завдання для самоперевірки
- На які групи поділяються частки (за роллю і місцем у реченні)?
- Які частки-префікси пишуться разом?
- Наведіть приклади прислівників на означення часових вимірів, днів тижня
із часткою що.
- Які частки входять до складу займенників і прислівників і пишуться через
дефіс?
- У якому випадку частка що пишеться окремо?
- Наведіть приклади слів із частками -бо, -но, -то, -от, – таки. Як вони
пишуться?
- У яких випадках не пишеться разом?
- Наведіть приклад речення з дієсловом-присудком із часткою не. Як вони
пишуться?
- Відтворіть алгоритм правопису не з дієприкметниками.
- Чому частка то пишеться по-різному?
 вказівна? – окремо: що то за краса!
 підсилювальна? – через дефіс: отака-то погода.
 словотворча? – разом: тобто, начебто.
Вправи і завдання за темою „Частка”
1. Випишіть слова й словосполучення в три колонки залежно від того, як
пишеться частка, що в дужках: 1) окремо; 2) разом; 3) через дефіс.
Написав (би), немов (би), як (небудь), економимо (чи) мало, спотикається
(що) разу, казна (що); надумав (таки), електроніка (ж), майнув тільки (що), та
(ж) так, (екс) чемпіон, роздивився (таки), а все (ж) таки, експериментують з
чимо (сь), отакий (то), робить (аби) як, ні (до) кого, іди (ж) бо, пішов (аби)
куди, (будь) куди, чого (б) небудь, (ні) скільки, стань (бо), (он) куди, іди (що)
найшвидше, (ген) далеко, тільки (но), ось (так), шурхотить наче б (то), ото (ж),
все (таки), отак (от), гойдають (ся), от (же).
2. Перепишіть, розкриваючи дужки.

86. 86
1 варіант: 1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що) дня, (що)
години. 2. Як (би) знав я ціну перепочинку, коли (б) утоми справжньої не знав?
3. Він (таки) попогрів тут чуба, чистячи колодязь. 4. Добре складалось поки
(що); і робота була йому до смаку, і люди милі. 5. Усяк до чого (небудь)
вдався. Той робить те, другий – друге. 6. Часом і досі здається мені, що (й)
зараз поклепай хто (небудь) косу під моїм вікном, я зразу помолодшав (би),
подобрішав і кинувся до роботи.
2 варіант: 1. Зростай (ж), добрий, пречудовий світе! 2. (Ні) що так не
красить людину, як натхнення. 3. Мистецтво вічне, вічне (бо) життя. 4. Хоч
(би) артисту руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. 5. Можна
прострелити мозок, що думку народить, думки (ж) не вбить! 6. Мене пече (що)
днини жагуча спрага щастя для людини. 7. Маю серце широкеє – ні (з) ким
поділити. 8. І сонце – (хтозна) відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни.
3. Поясніть правопис частки не у реченнях.
1. (Не) має пісні без любові, (не) має пісні без труда. 2. Засмалені матроси
співають на палубі про (не) відкриті ще землі, про зелені тропічні країни. 3.
Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над (не) міряним степом. 4.
Червоні маки! Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким (не)
засіяні, але радуючи всіх. 5. А я, молоденька, вже горя зазнала, вечероньки (не)
доїла, нічки (не) доспала. 6. Меншої дочки генеральша (не) долюблювала. 7.
(Не) женися на багатій, бо вижене з хати, (не) женися на убогій, бо (не) будеш
спати. 8. Хто розуму (не) має, тому й коваль (не) вкує.
4. До дієприкметників додайте частку не, побудуйте з ними речення так, щоб
воно писалося в одному випадку разом, в іншому – окремо.
Розгорнутий, випущений, розташований, зосереджений, зіпсований.
5. Утворіть слова з часткою не, які:
а) без частки не не вживаються;
б) пишуться з не тільки окремо;
в) в одному випадку пишуться разом, в іншому – окремо.
6. Запишіть слова разом, окремо або через дефіс.
Хоч/би, що/разу, хто/небудь, все/таки, все/ж/таки, ні/чого, тим/то,
скажи/бо, будь/де, ані/чогісінько, у нього не/має, він не/має, що/найкраще,
не/доспілий, що/ж, але/ж, не/покоїться, не/похитний, пішов/би.
ВИГУКИ
Вигуки – це незмінювані слова, які виражають почуття, емоції, різні
волевиявлення , але не називають їх:
Ах! Боже мій! Гей, гей!
За стуктурою і походженням поділяються:
Первинні (непохідні) – з одного звука: о! а! ех! ба!
– подвоєння звуків , ускладнення частками: ой-ой-ой! Ну-бо! Гай-
гай! М-м-му!

87. 87
Вторинні (похідні) – з повнозначних слів, словосполучень, поділяються на
групи:
- іменникового походження: мамочко! слава! леле! горе!
- дієслівного походження: даруйте! цур! прошу! диви!
- займенникового, прислівникового: так! отаке! тсс (від
тихіше);
- сполучення кількох частин мови: лишенько моє! спаси Бог!
матінко моя! біда та й годі! от тобі й на!
- іншомовні запозичення: ол райт! алло! о’кей!
Звуконаслідувальні слова – для відтворення шумів, сигналів тварин, птахів:
День! Цьвох! Му-у-у! Ве-е-е!
Вигуки поділяються на дві групи:
1- вираженя емоцій: тьху! фу! ух! ага! ура! хм! брр!
2- наказ, заклик, оклик, звертання: геть! годі! соб! гиля! нумте! ануте!
айда!
Правопис вигуків
1. Повторювані або протяжні у вимові слова – через дефіс:
ай-ай-ай! А-а-а! цип-цип-цип!
2. Після вигуків ставимо кому або знак оклику:
Ей, Маріє, звідки вітер віє? Овва! Нарешті побачились!
3. О, ой, ох і не відокремлюються перед звертанням:
Ох і погодка, давно такої не було!
Ой думи мої думи, дайте ще й пораду.
4. Ой + займенник, звертання,
Ой ви, солдатики, візьміть сироту з собою.
Ой ти, дівко чорнобрива, дай мені водиці.
5. Трапляється й така будова речень:
Розігнався – р-р-р!– стоп і став
Він – хоп! – і вже на волі.
Зверніть увагу!
Будь ласка, до побачення, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на –
окремо:
Їй-Богу, їй-бо, їй-право – через дефіс.
Питання та завдання для самоперевірки
- Чому вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови?
- Які вигуки бувають за структурою та походженням?

88. 88
- Наведіть приклади вигуків дієслівного походження? Сполучення кількох
частин мови.
- На які групи за значенням поділяються вигуки?
- Які вигуки пишуться через дефіс?
- У яких випадках після о, ой, ох і кома не ставиться?
- Відтворіть формулу використання вигуку ой із займенником і звертанням.
Вправи і завдання за темою «Вигук»
1. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Ов (ов) ов!.. – одзиваються збуджені гори… га (га) га! – повторюють в
тривозі далекі верхи. 2. Б’ється, стогне, зітхає море!.. Бу (ух)!.. бу (ух)!.. бу
(ух)! 3. Куд (ку) дак за п’ятак, ку (ку) рі (ку) за копійку. 4.Кру (кру)! – лунає
поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане. 6. Ов(ва)! Не вихоплюйся,
синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися. 7. Не жартуй наді
мною, (будь) ласка, і, говорячи, не мовчи. 8. Людей і долю проклинають не
варт, (їй) Богу.
2. Перепишіть, знімаючи риску та розставляючи розділові знаки.
Ах скільки радості коли ти любиш землю. Ах як він мить о/цю зустрів. А
морок уперто шумів своє шу/шу/шу. Твоє журливе ку/ку спливало, як сльози
не плакучій березі. Голова в мене ого/го. Ой ти дівчино з горіха зерна. О мій
русявий Прометею загублений в ночах війни! О тихий жах! О не/забутній
смутку, який спалив мене ущент. О як мене він приязно зустрів. А/ну злізай
що/б я тебе не/бачив. Ой ненечко рятуйте!
Службові частини мови
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому всі слова є службовими частинами мови:
А. попід, однак, ж, за, хто;
Б. на, ні, у, над, нам;
В. для, зі, із, але, бо;
Г. не, десь, лиш, під, при.
2. Познач рядок із частками:
А. також, таке, тільки, бодай;
Б. теж, те, ж, тож;
В. ось, весь, вісь, ото;
Г. таки, навіть, невже, нехай.
3. У якому рядку всі службові слова – сурядні сполучники:
А. однак, також, не тільки…а й, або;
Б. і...і, то…то, аби;
В. та, ніж, але, ані…ані;
Г. і, чим…чим, бо, тим…тим.

89. 89
4. Позначте рядок, у якому всі слова з не слід писати разом:
А. у нього не/має відповіді, не/можна, не/можливо, не/молодий;
Б. не/серйозний підхід, далеко не/ідеальний, не/зачинена, не/назване
ім’я;
В. ще не/закріплений, він не/має відповіді, не/обговоривши план,
не/розуміти;
Г. не/люба, автор не/відомий, але талановитий, не/здужати, не/цікавий
дитині.
5. Позначте рядки (3), у яких виділене слово є сполучником і його слід писати
разом:
А. І сказала мати: „Як/би ти, сину, йшов в отаку погоду?”
Б. Друзів люблю, за/те чванливих не терплю.
В. Що/б улітку не вродило, то зимою не завадить.
Г. Ніч колихала так ласкаво, про/те не спалося мені.
Д. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов/би все заснуло.
Е. То/ж сіль землі, то/ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу.
6. Установіть відповідність між видами сполучників та прикладами:
1. причини А. хоч 1
2. мети Б. аби 2
3. умовний В. оскільки 3
4. допустовий Г. якби 4
Д. проте
7.Укажіть, який з названих сполучників належить до сурядних:
А. часовий;
Б. розділовий;
В. умовний;
Г. допустовий;
Д. порівняльний.
8.Установіть відповідність між визначенням ролі частки і реченні та
прикладами:
1. для оформлення запитання; А. Лише біля Софійських воріт
замаячили якісь дві постаті.2. для оформлення вказівки на
кількість;
3. для виділення окремих слів; Б. Ось і Золоті ворота!
4. для оформлення додаткової вказівки
на предмет, дію або місце.
В. Хіба б він посмів на щось
надіятися?
Г. Майже два тижні їхав
Добриня від міста до міста.
Д. Як ясно сяє в голубому небі
сонце золоте!
9. Позначте рядок у якому всі прийменники непохідні:

90. 90
А. по, за, навколо;
Б. до, для, з-під;
В. напередодні, з, об;
Г. без, над, через;
Д. крізь, про, понад.
10. Укажіть речення з часткою же(ж), яка пишеться окремо.
А. (А) як (же) ти увійшла в квартиру.
Б. Не хвилюйтесь, я вас підвезу, (а) вже(ж)!
В. Дівчатка те(ж) підійшли до гурту школярів.
Г. Вони повернуться вчасно, (а) які (ж)!
Д. Прийду до вас у гості, (а) вже (ж)!
11. Позначте рядок, у якому всі словосполучення містять частки:
А. дізнатися не від товариша, хай буде так, ошелешений і загублений;
Б. це ж мій друг, сказав би комусь, озирайся не озирайся;
В. ось чого захотів, то джерело знань, довідався про новини;
Г. нехай не гнівається, хотів би сказати, розмова з людьми.
Незмінювані частини мови
Модульна контрольна робота за темою
1. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Тече вода (із)за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по)
між осокою.2. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в’ються , не
спиняться чаєчки білії. 3. Ллється з (по) за хмар проміння тепле і
голубувате. 4. Зелений вершник з сивих гір помчавсь горбкам (на) перекір.
5. Дорога гадюкою звивалася (в) здовж потоку. 6. (По) за хатами тяглися
виноградники. 7. (З) під лісового корча б’є джерельце русявої, чистої тиші.
8. (Під) час канікул я часто буваю в лісі.
2. Переписуючи, розкрийте дужки.
Як(би) не мамина пісня, яким убогим було б наше життя. 2. Як(би) не
крутила хуртовина, блисне промінь сонця – і крига розтане. 3. Що(б) не
трапилось, бажаємо, що(б) ви довіряли одне одному. 4. А як(же) я сам тобі
все добро віддам, тоді що буде? 5. Як(же) не співати радісних пісень! 6.
То(ж) сіль землі, то(ж) сила молода ішла на смерть. 7. То(ж) оволодівайте
словом так, що(б) з(під) ваших рук виходила тільки краса. 8. Та(й) Соломія
те(ж) казала, що й попервах. 9. Її те(ж) взяли з собою. 10. Вони спалили всі
кораблі за собою, про(те) вірили в свою зорю. 11. Та(ж) люди кажуть – тут
(не)певне місце. 12. Та(ж) пісня, але виконавець інший.
3.Перепишіть речення, розкриваючи дужки; підкресліть частки і поясніть
правопис їх. Виконайте морфологічний розбір незмінюваних частин мови
(по 1 слову).

91. 91
1. Народ сам собі скує долю, (аби) тільки (не) заважали. 2. Мірошник
мав хороший млин. В хазяйстві не (аби) що він. 3. Любої пари (не)
знайшов; а побратись (аби) як (не) гоже. 4. Фронт (де) далі глибше входив у
гори. 5. Де (не) погляну, (ні) де (ні) билинки. 6. (Де) хто кинув увагу про
дощ, (де) хто обізвався жартом, сміхом. 7. Як (би) ви з нами подружились,
багато (б) (де) чого навчились! 8. (Де) які мали надію обрятуватися.
4. Перепишіть, розкривши дужки.
1. Вона (не) тільки єднала його з усім світом, а піднімала над буденними
турботами. 2. І (не) зчулася, як ввійшли батьки з Григорієм. 3. Місяць (не)
чутно сійнув у хату блідого сяйва, і на долівці колихались чорні перехрестя
рам. 4. Навіть оте (не) змінне „хе” (не) відходило з літами, а ще більше
вкоренилося, стаючи і радісним, і роздумливим, і сумовитим окликом. 5.
Ось вони, обвітрені, налиті (не) затверділою силою, легкі в ході,
порівнялися з дівчатами. 6. Входячи до сельбуду, гукнув (не) високий
ширококостий Степан Кушнір. (Не) просячи слова, підійшов до стола і, (не)
звертаючи ніякої уваги на президію, говорив голосно і впевнено. 7. Тоді
Кушнір наймитував у Пилипа Данька, до (не) ймовірності богомільного і
спритного куркуля. 8. Говорячи про нове життя, він, сам того (не)
помічаючи, розхвилювався, і голос його щирим відгуком забринів у
селянських серцях, особливо в серцях молоді. 9. (Не) високий, міцний, він
красивою (не) квапливою ходою ішов між двома коліями, трошечки
погойдуючи округлими плечима.
(За М. стельмахом).
5. Утворіть ступені порівняння прислівників.
Ясно, м’яко, світло, темно, добре, щедро, боляче, гаряче, охайно, весело,
вузько, гірко, низько, ласкаво, синьо.
6. Розберіть за будовою прислівники.
Невдогад, невтямки, недалеко, ніколи, нізвідки, ніяк, нітрохи, будь-як,
деколи, будь-коли, всього-на-всього, хтозна-як.
В: 1) уві/сні приснилось; 2) вбіг з/надвору; 3) у/щерть; 4) на/силу підвівся:
5) в/горі-небо.
МОРФОЛОГІЯ
МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА РОЗДІЛОМ
Завдання 1.
Поділіть іменники за відмінами і групами.
Дитя, батько, староста, Ілля, тиша, мати, Дніпро, буря, основа, поле,
сонечко, чудовисько, кобзар, двір, хабар, дівча, юнь, коліщатко, козеня,
грязь, болото, житниця, оберіг, Мар’я, хлоп’я, Нінель, любов, вишня,
скляр, вівчар.
Завдання 2.

92. 92
Запишіть іменники у дві колонки, поставивши у родовому відмінку
однини із закінченнями -а(-я), -у(-ю).
Курс, кандидат, округ, блок; факультет, кущ, мир, комітет, лауреат,
вапняк, колектив, ювілей, виробіток, план, аналіз, вагон, успіх, мільйон,
журнал, керівник, імпульс, декан, стандарт, актив, прогул, брат, прапор,
розвиток, внесок, Поділ, господар, учасник, берег, острів, пошук,
Лондон, випуск, Рим, Канів, четвер, Буг, Сахалін, спосіб.
Завдання 3.
Поставте іменник в орудному відмінку однини.
Пропажа, торпеда, сажа, межа, буря, продавець, ханжа, ключ, кобзар,
огорожа, база, таблиця, плющ, смерч, передача, саранча, пугач, кряж,
чесуча, горобець, шарж, комар, монтаж, муляр, звір, календар, бліндаж,
книгоноша.
Завдання 4.
На місці крапок поставте пропущені літери е, и.
Печ…во, всяч...на, город...на, намист...чко, струж...чка,
бат...чко, подуш...чка, серед...на. галяв...на, сит...чко, буз...на, мереж...во,
пал...во, дяд...чко, лож...чка, вар...во, блюд...чко, міс...во, кач...чка.
свіж...на.
Завданий 5.
Утворіть прикметники та дієприкметники від поданих слів.
Вел...чина, стіна, срібло, туман, рано, пізно, зелень, осінь диво,
весна, година, буква, глина, юнь, тварина, вікно, давно, реформа, тьма,
крига, кінь, вік. коліно, нужда, надія, знесилити, знешкодити,
присвятити, розкласти, розграфити.
Завдання 6.
Запишіть цифри у словосполученнях словами.
Добратися до 60 кілометра. За 7 думками. Жонглювати 11 м'ячами. У
90 питаннях із 100. На 136 маршруті автобуса. Запросити 25 студентів.
Вручити мандати 478 студентам. Користуйтесь 9 джерелами.
Завдання 7.
Утворіть від поданих інфінітивів усі форми дієслова і визначте
дієвідміну.
Зупинятися, зупинитися. полоти, виполоти, сконцентрувати,
запізнитися, боротися, клеїти, хотіти, купити, вивершити, видужати,
видужувати, насидітися, зцілити, зсувати, зсунути, джеркотати,
джеркотіти, догоріти, догоряти, грубити, грубіянити, молоти, озеленити,
бурмотіти, вечоріти.

93. 93
Завдання 8.
Складіть з поданими словами речення так, щоб в одному випадку вони
вживалися як прийменники, а в другому – як прислівники або іменники з
прийменниками.
Близько, поряд, збоку, скраю, попереду, навколо, поруч, кругом,
навпроти, поблизу, внаслідок, зсередини.
Завдання 9.
Складіть або доберіть речення з поданими словами та
сполученнями слів і поясніть їх правопис. Визначте частини мови.
Абиде – аби де, абощо – або що, ані – а ні, хтозна – хто зна, зате – за
те, нінащо – ні на що, нібито – ніби то, якби – як би, чимало – чи мало,
щоразу – що разу, тож – то ж, отже – от же, так-от – так от, щосуботи –
що суботи.
Тестові завдания 10-25 мають по 4 варіанти відповідей. У кожному
лише одна правильна відповідь. Обведіть буквене позначення рядка з
правильною відповіддю.
Завдання 10. Позначте, у якому рядку всі іменники належать до спільного
роду:
A. професор, механік, педагог, адвокат:
Б. архітектор, касир, бібліотекар, листоноша;
B. капризуля, зануда, чистьоха, приблуда;
Г. ябеда, каліка, ледащо, сподвижник.
Завдання 11. Позначте рядок, у якому всі іменники іншомовного
походження належать до жіночого роду:
A. ООН, Чилі, леді, Міссісіпі;
Б. Сочі, таксі, метро, кіно;
B. піаніно, Делі, аташе. ТЕС;
Г. бязь, СДПУ, Токіо, мадам.
Завдання 12. Позначте, у якому рядку всі іменники у формі родового
відмінка однини мають закінчення -у(-ю):
А. клен, гай, ключ, мороз ;
Б. кришталь, прогрес, Буг, електрон;
В. Сон, цукор, вогонь, Байкал;
Г. грім, Конотоп, прогрес, барвінок.
Завдання 13. Позначте рядок, в якому в усіх числівниках відмінюється
тільки друга частина:
A. триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;
Б. двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;
B. п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;
Г. чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.

94. 94
Завдання 14. Позначте рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:
A. писати, виконувати, скочити, знати;
Б. зберігати, ходити, гарантувати, зашивати;
B. поважати, залежати, зашити, думати;
Г. атакувати, перенести, сидіти, просити.
Завдання 15. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до другої
дієвідміни:
A. малювати, носити, боятися, знати;
Б. кричати, бачити, просити, клеїти;
B. полоти, боротися, гоїти, їздити;
Г. поїти, ходити, радіти, веселитися.
Завдання 16. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі орудного
відмінка мають у закінченні літеру -е(-є):
A.кухар, тротуар, вихор, ячмінь;
Б. стиль, майстер, прізвище, чиж;
B. перпендикуляр, рій, плече, слюсар;
Г. калач, кущ, кобзар, слухач.
Завдання 17. Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники
утворюються за допомогою суфікса -ов-:
A.метр, травень, дощ, нуль;
Б. пурпур, емаль, груша, край;
B. калина, казка, поле, хвиля;
Г. ліс, кільце, кришталь, глянець.
Завдання 18. Позначте рядок, у якому всі словосполучення містять частки:
А. хай буде так; ошелешений і розгублений; дізнатися не від товариша;
Б. озирайся не озирайся; це ж мій друг; сказав би комусь;
В. то джерело знань; ось чого захотів; довідався про новини;
Г. хотів би сказати; нехай не гнівається; розмова з людьми.
Завдання 19. Позначте рядок, у якому словосполучення побудовані
неправильно:
A.зелене Тбілісі, злий собака, нуль цілих і три десятих;
Б. давній друг, вчасна допомога, гострий біль;
B. вчена ступінь, синє Дніпро, важкий путь;
Г. червона гуаш, барабанний дріб, прозорий тюль.
Завдання 20. Упишіть до таблиці форму орудного відмінка числівника
шістдесят:
Завдання. Упишіть до таблиці іменник стілець , узгодивши його з
числівником два:

95. 95
Завдання 21. Упишіть до таблиці форму родового відмінка множини
іменника стаття:
Завдання 22. Позначте рядок, у якому всі прислівники можуть мати ступені
порівняння.
A.мудро, світло, м'яко, обережно;
Б. стиха, жалібно, приємно, погано;
B. поволі, прохолодно, знадвору, грубо;
Г. дуже, глибоко, дорого, повільно.
Завдання 23. Позначте, у яких реченнях синтаксичну роль прислівника
визначено правильно, а в яких – не правильно.
A. Щороку на свято Катерини дівчата закликали щасливу долю;
Б. На серці чомусь було тривожно;
B. На морському узбережжі легені вщерть наповнюються свіжістю і
здоров'ям;
Г. Перед грозою стало тихо-тихо.
Завдання 24. Позначте рядок, у якому від усіх дієприслівників можна
утворити дієприслівники доконаного виду:
А. заточитися, винайти, загострити, підскочити;
Б. обігріти, загострювати, сприяти, реконструювати;
В. застромити, виблискувати, втихомирювати, співати;
Г. забрати, віддавати, позичати, узяти.
Завдання 25. Позначте рядок, у якому всі дієприкметники пасивні:
А. скошений, позеленілий, розбуджений, умитий;
Б. укритий, сказаний, довершений, запрограмований;
В. нагороджений, зачинений, лежачий, посивілий;
Г. розквітлий, зів’ялий, народжений, написаний.

96. 96
СХЕМИ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ
іменник
1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Назва загальна чи власна.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Значення: конкретне (предмет,
речовина), збірне поняття,
сукупність, одиничність чи
абстрактність.
6. Рід.
7. Відміна і група.
8. Відмінок, число.
9. Синтаксична роль у реченні.
прикметник
1. Аналізована словоформа.
2. Початкова форма.
3. Лексичне значення (за розміром, за
кольором, за приналежністю).
4. Розряд за значенням (якісний,
відносний, присвійний).
5. Ступінь порівняння (для якісних).
6. Група за кінцевим приголосним
основи.
7. Рід.
8. Число.
9. Відмінок.
10. Особливості правопису.
11 Синтаксична роль у реченні.
займенник
1. Слово, яке аналізується.
2. Початкова форма.
3. 3 якою частиною мови
співвідносний.
4. Розряд за значенням.
5 Відмінок.
6. Число.
7. Рід (якщо є).
8. Особливості відмінювання і
правопису.
9.Синтаксична роль у реченні.
числівник
1. Початкова форма.
2. Розряд за значенням.
3. Розряд за складом.
4. Відмінок;особливості правопису.
5. 3 яким словом у реченні пов'язаний.
6. Рід і число для порядкових
числівників та для числівника
один.
7. Синтаксична роль у реченні.
дієслово
1. Початкова форма.
2. Лексичне значення.
3. Перехідне/неперехідне.
4. Спосіб.
5. Вид. 6. Стан.
7. Час. 8. Особа.
9. Число.
10. Рід.
11. Дієвідміна.
12. Морфемна будова.
13. Особливості правопису.
дієприкмeтник
1. Аналізоване слово.
2. Початкова форма. 3.Стан.
4 Вид.
5 Час
6 Рід.
7 Число.
8 Відмінок.
9.Спосіб творення.
10. Морфологічна будова.
11.Синтакична роль.

97. 97
14. Синтаксична роль.
дієприслівник
1. Перехідний-неперехідний.
2. Вид.
3. Час.
4. Спосіб творення.
5. Морфологічна будова
6. Особливості правопису.
7. Синтаксична роль.
прислівник
1 .Аналізоване слово.
2 Розряд за значенням.
3 Ступінь порівняння.
4.Від якого слова залежить.
5. Якого походження.
6. .Морфологічна будова.
7. Особливості правопису.
8. Синтаксична роль.
прийменник
1. Прийменник.
2. 3 якою частиною мови
вживається.
3. Яку відмінкову форму і яке
значення відмінка уточнює?
4. Первинний чи вторинний (якщо
вторинний, від якої частини
мови утворений)?
5. 3а морфологічним складом.
6. Правопис.
сполучник
1. Сполучник.
2. Службова функція (сполучає члени
речення чи частини складного
речення).
3. Непохідний чи похідний.
4. Простий, складний чи складений.
5. Одиничний чи повторюваний.
6. 3а значенням – сурядний чи
підрядний.
7. Написання.
8.Сполучне слово (якого
походження).
частка
1. Частка.
2. Який відтінок у значення слова,
словосполучення чи речення
вносять?
3. Формотворчі. Які форми слова
утворюють?
4. Словотворчі. Яку частину мови
утворюють?
5. Правопис.
вигук
1. Вигук.
2. Первинний чи похідний7
3. Що виражає?
4. Як пишеться?
5. Яким розділовим знаком
відділяється від членів речення?

98. 98
ЛІТЕРАТУРА
1. Глазова О.П. Українська пунктуація: Навчальний посібник. – Харків:
Вестра: Вид. “Ранок”, 2004.– 352с.
2. Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Х.: ВД “Школа”,
2005. – 496с.
3. Коваленко О.В. Як грамотно написати диктант: Навчальний посібник. – К.:
Вид. дім “КМ Академія”, 2002. – 91с.
4. Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів: Навчальний посібник для
учнів. – К.: “Освіта”, 1994. – 161с.
5. Кузьменко І.П., Яременко І.І. Збірник вправ з української мови для
педагогічних училищ. – К.: Рад школа, 1967. – 230с.
6. Олійник О.Б. Українська мова. Підручник для 10 – 11 кл.– К.: Альфа, 1995. –
384с.
7. Сучасна українська літературна мова: Підручник для студентів вузів/ за ред.
Плющ М.Я. – К.: Вища школа, 1994. – 410с.
8. Ткачук Т.П. Практичний правопис української мови. 20 уроків грамотності.
– Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 184с.
9. Українська мова. Ч. 1/ за ред. Дудика П.С.– підручник для педагогічних
училищ. – К.: Вища школа, 1988. – 382с.
10.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посібник. – К.: Вища
школа, 1997. – 271с.
11.Шевелева Л.А., Дудка О.О. Український правопис. Практикум: Навч.
посібник/ за ред. А.О. Свашенко. – Х.: Світ дитинства, 1997. – 224с.

99. 99
ДЛЯ НОТАТОК
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________
________________________________________________

100. 100