Бібліографічна пам’ятка
до 145-річчя від дня народження Миколи Скрипника. Його яскравий образ цілісної особистості, людини незвичайної і трагічної долі нікого не залишає байдужим.
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, відповідно до Указу Президента України за № 1310 від 26.11.1998р.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932-1933 роках. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше
3,9 мільйона людей.
До Дня пам’яті жертв голодоморів представлено онлайн-виставку видань з фондів Науково-технічної бібліотеки про голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
Минуле з гірким присмаком, або Червоний ренесанс української літературиНБ МДУ
Віртуальна виставка книг з фонду читального залу факультету філології та масових комунікацій наукової бібліотеки Маріупольського державного університету, присвячена Розстріляному відродженню - літературно-мистецькому поколінню 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні.
Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
До Дня пам’яті жертв політичних репресій працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «У жорнах репресій».
Запрошуємо до перегляду!
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
2. 1. Репресії в Україні були цілеспрямованою політикою винищення
соціальної бази українського національного руху.
2. Репресії призвели до страшних наслідків. Один лише голодомор 1932 –
1933 р. забрав близько 9 млн. життів; скільки ж українців загалом було
розстріляно, замордовано в застінках НКВС та померло в таборах невідомо
й досі.
3. Репресії в Україні були не “викривленням” ленінської політики, а її
логічним продовженням, що витікала з самої суті радянської тоталітарної
системи, яка, в свою чергу, спиралася на традиційний російський
великодержавний шовінізм, що сягає ще часів Російської імперії.
3. Починаючи з 1929 р. масові репресії трьома
хвилями прокотилися по Україні:
Перша – 1929–1931 рр.: примусова
колективізація і розкуркулення, процес „Спілки
Визволення України (СВУ)” , ліквідація УАПЦ.
Друга – 1932–1934 рр.: штучний голод,
постишевський терор (проти інтелігенції та
партпрацівників).
Третя – 1936–1938 рр.: так званий „великий
терор”, в центрі якого були репресії проти
військових.
4. 1929–1931 рр.
Проце́с Спі́лки ви́зволення Украї́ни — показовий процес над 45
керівниками і головними діячами СВУ, що відбувся в оперному
театрі у Харкові від 9 березня до 19 квітня 1930 року.
Справа СВУ була початком
розгрому українського культурного
процесу, що інтенсивно розпочався
в УРСР по визвольних змаганнях.
Оперний театр у Харкові
5. Українська Автокефальна
Православна Церква (УАПЦ)
Все священство та активні вірні УАПЦ були
заарештовані, заслані та розстріляні НКВД
протягом 1930 — 1937 рр. Напередодні Другої
світової війни були ліквідовані майже всі
прояви УАПЦ в підрадянській Україні.
Вже через 7 років ліквідація УАПЦ
завершується. Було розстріляно колишнього
митрополита УАПЦ Василя Липківського.
Василь Липківський
6. В 1931 р. відбувся ще один процес – так званого „Українського
національного центру”, за яким були репресовані 50
представників української інтелігенції, серед них:
Михайло Грушевський
Матвій Яворський
7. 1932–1934 рр.
У 1933 р. було заарештовано видатного режисера
Леся Курбаса, а організований ним театр „Березіль”
– закрито.
8. •Протягом 1933 р. від наукової роботи за політичними
звинуваченнями було усунуто 1649 науковців.
•У цілому за ці роки Україна втратила близько 500
талановитих письменників.
• Влада стояла на заваді творчості таких видатних
кінорежисерів, як О. Довженко, І. Кавалерідзе, І.
Савченко.
9. Сталіну і партійному керівництву для
проведення колективізації на селі потрібна
була опора. Сталін розумів, що найбільшим
ворогом його планам є клас заможного
селянства і тому партія взяла курс на ліквідацію
куркульства.
Тих, хто чинив найупертіший опір,
розстрілювали або масово вивозили в табори
примусової праці на Північ чи до Сибіру. Решту
позбавляли всієї їхньої власності.
10. Найстрашнішим засобом боротьби
сталінської влади проти українського
селянства став Голодомор 1932-1933 років.
Голодомо́р 1932–1933 років —масовий,
навмисно зорганізований радянською
владою голод , що призвів до
багатомільйонних людських втрат.
Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами
вищого керівництва Радянського Союзу на чолі зі Сталіним,
розрахованими на придушення українського національно-
визвольного руху і фізичного знищення частини
українських селян.
11. У грудні 1934 р. у справі так званого „Українського
центру білогвардійців-терористів” було засуджено
до розстрілу 28 представників української
інтелігенції.
Черговими жертвами репресій стали:
Микола Куліш
Микола Зеров
Євген Плужник
12. Отже, в 30-ті роки терор був тотальним, охоплював усі
верстви населення.
У суспільстві поширилися доноси, взаємна підозра, пошуки
„ворогів народу”. Головним наслідком масових репресій
було фізичне винищення найбільш активної та
інтелектуальної частини нації і тотальне розтління тих, кого
терор не зачепив.
Шляхом репресій відбулося остаточне утвердження
сталінського тоталітарного режиму в СРСР і в Україні
зокрема.