Події першої Російської революції. Столипінська реформа
2.
ПЛАН
1. Початок революції.Революційні події в
Наддніпрянській Україні в січні-серпні 1905р.
2. Жовтневий страйк. Маніфест 17жовтня 1905р. та
його наслідки. Селянський рух.
3. Наростання революційних подій.
4. Українська громада у Державній думі.
5. Земельна реформа П.Столипіна та її вплив на
українські землі.
3.
Революція (від лат.revolutio - обертання, розвертання) -
фундаментальна структурна зміна існуючої природної,
соціальної, політичної чи економічної системи, яка зазвичай
відбувається раптово або протягом відносно короткого часу.
Революція може бути як насильницькою, так і мирною
Крива́ва неді́ля - термін, яким в історіографії називають події 9
січня (за старим стилем, 22 січня за новим) 1905 року у Санкт-
Петербурзі. У цей день була розстріляна 2,5 тисячна мирна
демонстрація робітників, що йшли до царських палат з наміром
вручити петицію з проханням поліпшити умови життя.
Демонстрацію очолював відомий священик Георгій Гапон і князь
Ільніцький. Перед Зимовим палацом демонстрантів атакувало
царське військо. Згідно з даними поліції тоді загинуло близько 100
осіб, а близько 300 поранено; ймовірно, цифри занижено
РОБОТА В ГРУПАХ
1-шагрупа - на основі тексту підручника визначте економічні причини революції
1905-1907рр. у російській революції.
2-га група - на основі тексту підручника визначте соціальні причини революції
1905-1907рр. у російській революції.
3-тя група - на основі тексту підручника визначте політичні причини революції
1905-1907рр. у російській революції.
6.
Економічні
• Суперечливі процесимодернізації;
• нерозв’язаність аграрного питання;
• збереження поміщицьких землеволодінь;
• малоземелля і безземелля селян
Політичні
• Самодержавна форма правління;
• відсутність демократичних прав і свобод;
• знищення будь-яких проявів волелюбності;
• втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-
японській війні;
• поява політичних партій, розширення сфери їхніх
дій, посилення впливу на народні маси
Соціальні
• Існування станових привілеїв;
• жорстка експлуатація робітничого класу;
• тяжке становище народних мас;
• масове безробіття;
• тяжкий національний гніт
ПРИЧИНИ РЕВОЛЮЦІЇ 1905–1907 РР.
7.
ЕТАПИ РЕВОЛЮЦІЇ 1905–1907РР.
І фаза —
«піднесення»
(січень–жовтень
1905 p.):
• Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру;
• політизація народних мас;
• активізація процесу самоорганізації суспільства
(утворення політичних партій, рад, профспілок тощо);
• поширення хвилі заворушень серед селян та армії;
• переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-
визвольних рухів
II фаза —
«кульмінація»
(жовтень–грудень
1905 р.):
•Коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після
публікації царського Маніфесту 17 жовтня;
• діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами;
• активне формування багатопартійної системи;
• організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р.
(повстанськими центрамив Україні були Харків, Олександрівськ, Катеринослав,
Горлівка та інші міста)
III фаза —
«спад»
(січень 1906 —
червень 1907 р.)
• Посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо);
• зменшення масштабів та інтенсивності робітничих
страйків та селянських виступів;
• перехід більшості політичних партій у підпілля;
• поширення серед революціонерів терористичних
форм боротьби;
• спроби опозиції продовжити боротьбу парламентськими методами у стінах
Державної Думи;
• перехід реакції у наступ
8.
ОСНОВНІ ПОДІЇ
1905-1907 рр.- російська революція
09. 031.1905 р. - “кривава неділя”
14-24.06.1905 р. - повстання на панцернику “Потьомкін”
12.11.1905 р. – повстання робітників і моряків в Севастополі.
13-15.11.1905 р. – повстання на крейсері «Очаков», яке
перекинулось на 12 кораблів Чорноморського флоту на чолі з
П.Шмідтом
18.11.1905 р. - повстання саперів в Києві
Грудень 1905 р. - сорочинська трагедія
17 жовтня 1905 р. - Маніфест Миколи II.
03.06.1907р. - третьочервневий переворот
1906 -1911 рр. - Столипінська аграрна реформа
Кня́зь Потьо́мкін-Таври́ чеський– панцерник Чорноморського
флоту Російської імперії. Названий на честь Григорія Потьомкіна.
Відомий тим, що на ньому 1905 року відбулося перше в історії
Російського флоту збройне повстання моряків
11.
17 ЖОВТНЯ 1905Р.
Що відбулося в цей день?
Яке значення мала дана подія?
12.
ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМП.ШМІДТА
• 13 листопада 1905 вибухнуло повстання
на крейсері «Очаков» в Севастополі,
яке очолив лейтенант П.П.Шмідт. До
ного пристали броненосець
«Пантелеймон» і кілька інших судів. 14
листопада Шмідт звернувся до Государя
Імператора з вимогою Установчих
зборів і заявою, що флот перестав
підкорятися міністрам.
Головнокомандувач Чорноморським
флотом Чухнін піддав революційні
судна обстрілу шрапнеллю. Шмідт,
уникаючи кровопролиття, нічого не
зробив, аби відстоювати свої вимоги
збройною рукою. На «Очакові»
канонадою було спричинено пожежу;
вціліла частина екіпажа стала
рятуватися на шлюпках. Увечері 15 (29
листопада) 1905 крейсер «Очаків»
майже без опору було розстріляно
вірними урядовими кораблями.
Лейтенанта Шмідта під конвоєм ведуть до суду,
13.
ВИСТУП САПЕРІВ ВКИЄВІ
18 листопада (1 грудня) 1905 року одна з рот
батальйону, де служив поручик Б. Жаданівський,
відмовилася нести караульну службу, вимагаючи
поліпшення харчування та заміни командира.
Збурені солдати на чолі з Жаданівським
вирішили приєднатися до робітничої
демонстрації, що відбувалася в місті.
Демонстрація була розстріляна царськими
військами. Пораненого Жаданівського врятувала
єврейська родина, після чого він переховувався на
агрономічній фермі Київського політехнічного
інституту. Місцеві жителі видали Жаданівського
поліції, і у 1906 році військово-окружний суд
засудив його до розстрілу, який було замінено
каторгою.
14.
ПОВСТАННЯ В СЕЛІВЕЛИКІ СОРОЧИНЦІ
Приводом до повстання був арешт у Сорочинцях 17
(З0).ХІІ члена селянської спілки. 18 (31).ХІІ селяни,
зібравшись на мітинг, вивісили червоні прапори,
роззброїли поліцію, вимагали звільнення
заарештованого. Було обрано сел. к-т, який очолив
повстання. Наступного дня в село прибув каральний
загін. Його зустріли бл. 5 тис. селян, озброєних вилами
і косами. Під час збройної сутички було вбито
командира карального загону і поранено двох козаків.
Втрати селян становили 63 чол. вбитими і пораненими.
Через два дні до Сорочинців прибув новий каральний
загін. Над повстанцями було вчинено криваву розправу.
За наказом керівника каральної експедиції всіх
сорочинських селян зігнали на площу, де вони
протягом 4 год. стояли навколішках на снігу. Карателі
пограбували селян і провели масові арешти. Багатьох
повстанців було прилюдно висічено різками, 19
засуджено до тюремного ув'язнення та каторжних
робіт. Кривава розправа над селянами викликала
обурення і протест демократичної громадськості.
Письменник В. Г. Короленко у статтях "Відкритий лист
статському радникові Філонову" і "Сорочинська
трагедія" затаврував розправу царських сатрапів над
повсталими селянами.
15.
І Державна Дума(27.04-9.07.1906) ІІ Державна Дума (20.02-3.07.1907)
Склад:
Поміщики — 24 чол.
Інтеліґенція — 26 чол.
Селяни — 42 чол.
Робітники — 8 чол.
Священики — 1 чол.
(Ілля Шраг із УРДП)
Склад:
Поміщики — 16 чол.
Інтеліґенція — 17 чол.
Селяни — 6 чол.
Робітники — 59 чол.
Священики — 4 чол.
Діяльність:
• 45 депутатів об’єдналися в
українську парламентську громаду;
• мали друкований орган
«Український вісник»;
• голова громади — Ілля Шраг;
• домагалися автономії України та
українізації державного управління і
освіти
Діяльність:
• 47 депутатів об’єдналися в
українську парламентську громаду;
• мали друкований орган «Рідна
справа — Вісті з Думи»;
• домагалися автономії України,
місцевого самоуправління,
української мови в школах, суді і
церкві
Діяльність українських громад в І та ІІ Державних Думах
16.
Вимоги українців:
• Відновленняукраїнської державності
(всі партії — за автономію,
УНП — за самостійну Україну);
• ліквідація всіх заборон щодо
української мови
Відбувається реорганізація українських партій:
• 1905 р. — утворилася Українська соціал-
демократична українська партія (на базі
ГУІІ);
• УДП і УРП об’єднуються в Українську
демократично- радикальну партію
Здобутки українського національного руху
• Листопад 1905 р. — закон, який дозволяв видання літератури національними мовами,
створення культурно-освітніх товариств і відкриття театрів;
• Травень 1906 р. — офіційно розпорядження про скасування обмежень проти української мови
• Починають виходити періодичні видання українською мовою;
• листопад 1905 р. — перша газета «Хлібороб» у Лубнах;
• грудень 1905 р. — перша щотижнева газета «Громадська думка»;
• 1906 р. — виходило вже 20 періодичних видань
У Наддніпрянській Україні починають діяти товариства «Просвіта» (1907 рік — 35 організацій),
які поширювали українську літературу, створювали бібліотеки, видавали книжки, відкривали
читальні по селах, вели боротьбу за введення української мови в школах, створювали кооперативи
Відстоювалось право за запровадження української мови в школах: починають відкриватися
початкові школи з українською мовою викладання, кафедри української мови в Одеському і
Харківському університетах
17.
Результати Значення
Революція зазналапоразки, проте:
• були скасовані викупні платежі, скоротилися
напівфеодальні методи експлуатації селян і
станові обмеження;
• почалася аграрна реформа;
• робітники отримали право створювати
профспілки, проводити
економічні страйки, підвищилася їхня заробітна
плата, скоротився робочий день;
• реалізувалися громадянські свободи, була
скасована попередня цензура;
• був створений двопалатний
парламент, який обмежив законодавчі
повноваження царя;
• проте головні питання революції не були
розв’язані: суспільний лад і державний устрій не
були змінені, панівні верстви зберегли владу у
своїх руках
• Виникли нові суспільно-політичні явища та
тенденції, які надалі суттєво вплинуть на
історичну долю України:
• відбувся процес зближення робітничого,
селянського та національно-визвольного рухів;
• відбулися широкомасштабні народні виступи;
• народні маси усвідомили ефективність
спільного натиску на
владу;
• розширилися межі легальної політичної та
культурної діяльності;
• активізувався процес масової
самоорганізації суспільства (утворення
політичних партій, рад, профспілок тощо);
• був створений офіційний канал впливу на владу
— Державна Дума
Народні маси здобули дуже серйозний досвід боротьби. Події тих років переконливо
продемонстрували, що поступок від самодержавства можна досягти лише шляхом широкого
революційного руху
18.
Столипінська реформа (Столипінська
аграрнареформа) – ряд законодавчих
актів, спрямованих на перерозподіл
селянської земельної площі в Російській
Імперії та на підвищення
продуктивності сільського господарства
Назва походить від одного з її ініціаторів і
головного реалізатора – голови Ради Міністрів
Петра Столипіна. Столипінська реформа
безпосередньо пов'язана з революційними
подіями 1905 року та невдачами царського уряду
задовільно вирішити аграрне питання
19.
С.Р. З ПІДРУЧНИКОМ
План
Причини
Основнізаходи
Особливості
впровадження в
Україні
Результати і
наслідки
Опрацювати текст підручника і заповнити таблицю
“Земельна реформа П.Столипіна” С.57
Характеристика
Аграрне перенаселення, великі повинності, висока грошова ставка
за оренду, низькі врожаї, звуження ринку продукції через
економічну кризу.
1906 – указ царя про селянське землеволодіння і користування (з
1910 р - закон).
1911- закон про землеустрій.
Кредитування селян через Селянський поземельний банк.
В Україні процес виходу з громад пішов ще далі, при чому він був
нерівномірний, бо общини майже не було на Правобережжі й
Полтавщині, натомість вона переважала у степу й на Харківщині.
Але й тут общинне землекористування було переважно лише
формальним, бо поодинокі господарства користувалися землею на
правах подвірного землеволодіння.
Близько 1/4 дворів в Україні, що входили до земельних громад,
вийшли з них: у Степу 42%, на Лівобережжі 16,5%, на
Правобережжі 48%. У руках селянства опинилося 65% всієї землі,
Характеристика