Засідання-семінар вчителів суспільно-гуманітарного циклу школи №95 м.Львова

1. Новий зміст освіти
Засідання-семінар
суспільно-гуманітарної комісії
СЗШ №95 м.Львова
Новий освітній простір
Головні компоненти Нової української школи

2. Мета та завдання
Мета:
• підвищення професійної компетентності вчителів у контексті
реалізації завдань нової української школи.
Завдання:
• визначення пріоритетів НУШ та її змістового наповнення,
• визначення основних вимог до сучасного освітнього простору,
• виявлення нових методичних проблем, що вимагають вирішення
для розвитку учня нової української школи.

3. План:
• Змістове наповнення НУШ
Групова робота (вправа “Жбан”)
• Новий освітній простір
 Н. Пневська “Створення освітнього середовища,
що сприяє самореалізації кожного учня”
 Н. Костецька “Інформаційно-освітнє середовище”.
 В. Тимцова “Вимоги до освітнього середовища”.
• Визначення нових методичних
проблем. Рефлексія.

4. 2020 вимагає:
1) Комплексне розв’язання проблем
2) Критичне мислення
3) Креативність
4) Управління людьми
5) Координація дій з іншими
6) Емоційний інтелект
7) Складання суджень і ухвалення
рішень
8) Сервіс-орієнтування
9) Взаємодія, ведення перемовин
10) Когнітивна гнучкість

5. Змістове наповнення НУШ
Групова робота (вправа “Жбан”)

6. Принципи НУШ:
• Презумпція талановитості дитини.
• Цінність дитинства.
• Радість пізнання.
• Розвиток особистості.
• Здоров’я.
• Безпека.

7. 8 ключових компонентів:
1.Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей,
необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й
розвивається професійно.
3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі
реальну автономію.
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і
батьками.
6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і
набути компетентності для життя.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний
доступ усіх дітей до якісної освіти.

8. Н. Пневська “Створення освітнього середовища, що
сприяє самореалізації кожного учня”

9. Новий освітній простір повинен містити:
- просторовий компонент (архітектурно-естетична організація
життєвого простору школярів, архітектура шкільних будівель,
дизайн інтер`єру);
- змістовно-методичний компонент (концепція навчання,
навчальні програми, плани, підручники); форми та методи
організації освіти (урок, дидактична гра, екскурсія тощо; учнівські
дослідження, структури класів і шкільного самоврядування);
- комунікаційно-організаційний компонент (особливості
суб`єктів освітнього середовища: розподіл статусів, ролей,
національні, статеві та вікові особливості учнів, учителів, їх
цінності, стереотипи; комунікаційне середовище: стиль
спілкування, просторова та соціальна щільність середовища
суб`єктів освіти; організаційні умови: наявність творчих груп
педагогів, ініціативних груп батьків).

10. Н. Костецька “Інформаційно-освітнє
середовище”

11. Структура освітнього середовища
(за Є.О. Клімовим)
Соціально-контактна частина
Інформаційна частина
Соматична частина
Предметна частина

12. В. Тимцова “Вимоги до освітнього
середовища”.

13. Розуміння простору як засобу освіти
передбачає його
1
• Сенсомоторну гетерогенність
(різноманітність чуттєвих стимулів)
2
• семантичність (наповненість змістом),
3
• правдивість (відповідність форми та змісту)
4 • відкритість інтерпретації

14. Визначення нових методичних
проблем. Рефлексія.