О вихованні дітей та дорослих казкою: Казкотерапія...або як можна казку використовувати у виховних цілях : методичні рекомендації по казкотерапії / сост. І. В. Отверченко. — Миколаїв : ОБЮ, 2015. — 34 с.

2. Миколаїв, 2015
О вихованні дітей та дорослих казкою
Казкотерапія...Казкотерапія...
або як можна казку використовуватиабо як можна казку використовувати
у виховних ціляху виховних цілях
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
ТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА
Методичні рекомендації по казкотерапії

3. 2
О вихованні дітей та дорослих казкою
О вихованні дітей та дорослих казкою: Казкотерапія...або
як можна казку використовувати у виховних цілях : методичні
рекомендації по казкотерапії / сост. І. В. Отверченко. —
Миколаїв : ОБЮ, 2015. — 34 с.
Казкотерапія є важливою складовою виховного процесу. Застосування
казки в процесі виховання підлітків не тільки можливо, але і необхідно в силу
ефективності цього засобу виховання.
Даний матеріал розкриває різноманітність форм роботи з казками та
оповіданнями українських письменників В. Сухомлинського та
М. Коцюбинського.
Використання цих методичних рекомендацій по казкотерапії
допоможуть бібліотечним працівникам, психологам, педагогам у проведенні
виховних заходів з дітьми, підлітками та дорослими.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2015

4. 3
О вихованні дітей та дорослих казкою
“Казка сприяє вихованню естетичних смаків і нахилів».
В.О.Сухомлинський.
Одним із пріоритетних напрямів бібліотерапії є казкотерапія,
яка використовує терапевтичний вплив казки, як народної, так і
літературної. Казка відображає моделі поведінки, цінностей,
переконань, життєвих ситуацій. Важливою рисою цього жанру є те,
що добро завжди перемагає зло.
Казкотерапія – метод, що використовує казкову форму для
інтеграції особистості, для розширення свідомості й
удосконалення взаємодії з навколишнім середовищем.
При використанні казки як психотерапевтичного засобу, і
дитина, і дорослий вчаться осягати внутрішній світ і напрямок думок
іншої людини. Продумуючи долі головних героїв, проживаючи
казкові ситуації, дитина формує в собі картину світу, в залежності від
якої і буде сприймати різні життєві ситуації, і діяти в них по різному.
Казки люблять всі – і діти, і дорослі, адже казки лікують душу, а
через душу – зцілюють тіло. Відомий український педагог Василь
Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитинстві, назавжди
відкладають у серці "зернятка людяності, з яких складається
совість". Казки не лише приносять естетичне задоволення, а й
змушують нас замислитися над проблемами реального життя –
вибором друзів, поведінки, правильного рішення. Люди інтуїтивно
тягнуться до казки, шукають у ній прихований зміст, щоб заново
відкрити в собі те, що сховано в глибині серця.
На теперішній час слово «казкотерапія» знайоме й часто
вживане. “Казкотерапію” використовують у дитячих садочках,
школах, кризових центрах, лікарнях – скрізь, де люди можуть
отримати допомогу.
Сьогодні казкотерапія – це:
• лікування казкою;
• процес пошуку сенсу буття, розкодування знань про світ і
систему взаємозв'язків у ньому;

5. 4
О вихованні дітей та дорослих казкою
• процес налагодження зв'язку між казковими подіями та
реальним життям;
• процес перенесення казкових персонажів у реальне життя;
• процес об'єктивації проблемних життєвих ситуацій;
• процес покращення внутрішнього та навколишнього світу;
• можливість доторкнутись до таємниці, реалізувати власну мрію,
відчути душевний комфорт та захищеність;
• отримання естетичної та емоційної насолоди від спілкування з
чарівним та дивовижним світом казок.
Важливо те, що деякі казки мають терапевтичний ефект і
для дітей, і для дорослих: читаючи казку, роздумуючи про неї,
людина на несвідомо-символічному рівні «запускає» власні творчі
процеси.
“Казкотерапія” – найдавніший в людській цивілізації метод
практичної психології і один з наймолодших методів в сучасній
науковій практиці. Цінною рисою казок є те, що в їх ході
відбувається певна трансформація – слабкий герой перетворюється на
мужнього, сильного, недосвідчений – в мудрого, лякливий – у
сміливого тощо. Таким чином, казка чудово сприяє розвитку молодої
людини.
Головний герой казки - узагальнений образ. Підліток може легко
ідентифікувати себе з ним та переноситись у ті «далекі далі», де
відбувається дія. Життєвий вибір, відповідальність, взаємопідтримка,
дружба та любов – все це може стати власним переживанням молодої
людини та навчить її бачити ситуації, до яких звикла в
повсякденному житті, дещо по-іншому, діяти так, як учить казка,
адже на прикладі казкових героїв можна побачити наслідки
правильного чи неправильного вибору героїв. Найбільше, що може
«дозволити собі» жанр казки, – це натяк на те, як краще вчинити в
тій чи іншій життєвій ситуації.
Часто дитина просить своїх батьків або ж вихователів читати їй
одну й ту ж казку. Ймовірно, що саме цей твір найбільше відповідає
світосприйняттю дитини в даний момент і допомагає їй зрозуміти
важливі для себе запитання.

6. 5
О вихованні дітей та дорослих казкою
Ознака справжньої казки – добра, справедлива кінцівка. Це дає
дитині відчуття психологічної захищеності. Що б не відбувалось у
казці, все закінчується добре. Всі випробування, що випали на долю
героїв, навчили їх, зробили мудрими та сильними. З іншого боку,
дитина бачить, якщо хтось чинить погано, то обов'язково відповідає
за це, а гарні вчинки та якості завжди винагороджуються. В цьому і
полягає закон буття: як ти ставишся до світу, так і він до тебе!
Бібліотерапевтичний вплив з “казкотерапії” здійснюється
різноманітними формами роботи.
Пропонуємо вам Топ-10 заходів “казкотерапії”:
• Казкотерапія: театралізовані ігри для підлітків;
• Презентації книг сучасних казок в форматі буктрейлера;
• Творча сімейна гра «Розкажи казку»;
• Бібліотерапія: дві казки на моєму столі;
• Корекційно-розвиваюче заняття з елементами казкотерапії:
проживаємо казку — долаємо перешкоди в спілкуванні;
• Лікування казкою: терапевтичний ефект читання
(індивідуальний підбір літератури згідно з психологічним
станом людини);
• Арт-пікнік: мій улюблений казковий герой;
• Вікторини, КВН на знання героїв казок, сюжетів, письменників-
казкорів;
• Свята казок;
• Ігрова “казкотерапія”: навички самопізнання та осмислення
власної моделі поведінки;
• Конкурси малюнків, рукописних книг, коміксів.
Відповідно до терапевтичних особливостей казок, психологи
рекомендують використовувати народну казку для молодших
школярів, а для школярів середнього віку цікавішими будуть
авторські казки з ускладненим сюжетом. Для старших можна
вигадувати власні казки, в яких вони будуть головними персонажами.
Але складати такі казки потрібно доволі делікатно, адже дитина може

7. 6
О вихованні дітей та дорослих казкою
уникати казок про себе. Власні казки мають суттєвий виховний
вплив, адже вони дієвіші, ніж погрози, покарання чи довгі нотації.
Чудодійно також впливає на підлітка казка, складена разом з
батьками, оскільки розвиває уяву, а батькам казкова символічність
полегшить розуміння психологічного стану душі дитини: її страхів та
вподобань. Адже в казці проблему легше порушити та вирішити.
Про те, що казкою можна лікувати зранені душі, уперше
замислився український педагог, публіцист, письменник В. О.
Сухомлинський. Він стверджував: «Казка – благородне і нічим не
замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Казка виховує любов
до рідної землі вже тому, що вона – творіння народу. Створені
народом казкові образи, що живуть тисячоліттями, доносять до серця
і розуму людини могутній творчий дух народу». І тоді вперше в
Павлиській школі було обладнано дитячу кімнату казки. Уроки, які
проводилися в ній чи на лоні природи, справляли на дітей та підлітків
велике враження, пробуджували творчі здібності настільки, що вони
самі починали складати казки.
Казкові образи, на думку В. О. Сухомлинського, допомагають
дітям та підліткам зрозуміти красу рідної землі. «Краса рідного краю,
що відкривалася завдяки казці, фантазії, творчості, — це джерело
любові до Батьківщини. Розуміння й відчування її величі, могутності,
приходять до людини поступово і мають своїм джерелом красу».
У літературній спадщині В. Сухомлинського необхідно виділити
й педагогічні казки, що вийшли окремим виданням вже після смерті
педагога. Ці казки – дивосвіт, який не повчає підлітків, не спонукає
чи заохочує їх, а просто йде поруч, інколи ще й десь за ними, радіючи
разом з ними кожному новому відкриттю. Його казки непомітно
зовні, але активно й ефективно виховують у підлітків найкращі
людські почуття щиросердності й любові до всього прекрасного,
формують перші навички людяності у взаєминах між ними самими.
Казка допомагає у створенні образів і символів вірності, мужності,
громадянського обов'язку, які ставали емоційною і моральною
основою патріотичних переконань молодих людей.
Всі твори Василя Олександровича випромінюють доброту, адже
він був доброю людиною і хотів через героїв своїх казок і оповідань
донести до читачів такі поняття як чуйність, любов до близьких

8. 7
О вихованні дітей та дорослих казкою
людей, до рідного дому, до Батьківщини, щоб діти з малих років
вчилися відповідальності, справедливості, милосердю, здатності
прийти на допомогу іншим.
Видатний український педагог наголошує, що завдяки казці
дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем.
Як приклад, в підтвердження цих слів, розглянемо декілька
виховних оповідань українського педагога.
Покинуте кошеня.
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на
дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі.
Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою,
хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові.
Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась
із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не
сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося
кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
В цьому оповіданні ми бачимо безжалісне відношення хазяїв до
маленької тварини. Люди, які проходили мимо кошенятка, нічого
поганого йому не зробили, але і нічого доброго. У них були тільки
слова, а ми знаємо, що слово без діла нічого не значить. І тільки
маленька школярка показала своїм вчинком усім дорослим як треба
діяти.
Запитання до слухачів:
??? Що показала дівчинка своїм вчинком дорослим людям?
??? Як Ви вважаєте, чому жоден дорослий не вчинив так, як
дівчинка?
Важко бути людиною
Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях
додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за

9. 8
О вихованні дітей та дорослих казкою
кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до
хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла
жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя
води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти
напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на
кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:
— А ми ж не подякували жінці за воду.
Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.
— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже й забула,
мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?
— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно
перед собою, Романе?
Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.
— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую...
— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.., —
Адже ми так потомилися...
— Бо ми люди... Якби ми були телята, можна було б і не
вертатися...
Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.
Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.
— Важко бути людиною... — сказав він.
Запитання до слухачів:
??? Який виховний момент ми бачимо в цьому оповіданні?
??? Чому так важливо у житті дякувати людям?
??? Як ви вважаєте, чому Роман все ж таки пішов за гуртом?

10. 9
О вихованні дітей та дорослих казкою
Твори В.Сухомлинського в системі казкотерапії
Для реалізації системи та з метою допомоги в роботи з казками
здійснено добірку творів В.О.Сухомлинського. Тексти підібраних
казок проаналізовано, виділено їх моральну цінність та виховну мету.
Казкові твори Моральні норми
“Зайчик і місяць” Дбайливе ставлення до тварин, чуйність,
вдячність, небайдужість до чужої біди
“Куди поспішали
мурашки”
Товариське бажання допомагати один
одному, турботливість
“Їжачок” Працьовитість, подільчивість, товариськість
“Як білочка дятла
врятувала”
Любов до мешканців природи, бажання
піклуватися про них, чуйність,
взаємодопомога, співчуття, жалість,
товариськість, вдячність
“Зайчик і горобина” Взаємодопомога, товариськість
“Весняний вітер” Турботливе ставлення до природи, вміння
помічати і оберігати красу
“Лисиччині ліхтарики” Співчуття, турбота про інших, небайдужість
“Одне-єдине в світі
макове зернятко”
Вміння цінувати дружбу
“Флейта і вітер” Скромність, вміння цінувати свою працю і
працю інших, душевність, доброта
“Лисиця й миша” Сміливість, винахідливість, рішучість
“Хай будуть соловей і
жук”
Мудрість, повага до оточуючих

11. 10
О вихованні дітей та дорослих казкою
Казки В.О.Сухомлинського, що направлені на морально-етичне
виховання
Назва твору Виховна мета
“Крилата квітка” Виховання радісного відчуття від
спілкування з оточуючими
“Павучок — повзунець
і Мурашка”
Виховання вміння розпізнавати реальні
наміри в діях оточуючих
“Куди поспішали
мурашки”
Виховання товариськості, бажання
допомагати один одному, турботливості
“Вовк і зайчата” Виховання турботливого ставлення до
літніх людей, навичок обережності
“Як білочка дятла
врятувала”
Виховання вміння співчувати чужій біді,
допомагати в скрутну хвилину
“Їжачок і світлячок” Виховання вміння думати не тільки про
себе, а й про інших
“Фіалка і Бджілка” Виховання відчуття радості від дружніх
відносин, вміння застерігати від біди
“Журавель і Папуга” Виховання любові до Батьківщини, бажання
долати перешкоди заради повернення на
рідну землю
“Лисиччук-
першокласник”
Виховання правдивості, чесності, вміння
виправляти свої помилки
“Ґавеня і соловей” Виховання любові до мами, вміння
співчувати, надавати посильну допомогу
тим, хто її потребує

12. 11
О вихованні дітей та дорослих казкою
“Орач і кріт” Виховання відчуття різниці між
колективним характером праці у людей і
особистісним
“Одинока вербичка” Виховання вміння самокритично ставитися
перш за все до себе і тактовно поводитися з
іншими
“Що сталося з моїми
дітками”
Виховання любові до мами, розуміння того,
що мама любить своє дитя таким, яким би
воно не було
“Як півник ночував на
яблуні”
Виховання слухняності, вміння виправляти
свої помилки
“Рибка й Жаба” Виховання щирих, доброзичливих відносин
між друзями, розуміння того, що заздрість
до добра не доводить
“Метелик і вогонь” Виховання відчуття міри, про те, що
надмірна допитливість може привести до
біди
“Білка й добра
Людина”
Виховання любові до природи, бажання
оберігати ії красу
Український педагог радив дорослим у роботі з дітьми та
підлітками використовувати казку, як важливий засіб розумового,
морального, трудового та естетичного розвитку. Пропонував
облаштовувати у виховних закладах кімнати казок, але проводити
роботу не тільки в цій кімнаті, а й на природі, поєднуючи
спостереження, явищ реального довкілля з фантазуванням.
Чутливість до радощів і горя інших виховується тільки у дитинстві,
бо у цьому віці серце особливо відкрито до людських страждань,
горя, туги, самотності. Дитина легко уявляє себе на місці іншої
людини і черпає перші уявлення про справедливість і
несправедливість.

13. 12
О вихованні дітей та дорослих казкою
Використовуючи казки Василя Сухомлинського в поєднанні з
іншими методами виховання, можна досягти того, що діти старшого
дошкільного віку йдуть добре підготовленими до школи. Школярі
будуть вміти логічно висловлювати свої думки, фантазувати, мати
широкий словниковий запас. Але праця над творами, казками – це не
лише розвиток мовлення, а й самовиховання почуттів, розумовий
розвиток, збагачення духовного життя молодої людини.
Цікавими і корисними з точки зору “казкотерапії” є казки
Михайла Коцюбинського – видатного українського письменника.
Його творами захоплювалися у цілому світі. Він одним із
перших письменників в українській літературі усвідомив потребу її
реформаторства в напрямі модерної європейської прози. За мотивами
творів Михайла Коцюбинського були зняті фільми: “Навздогін за
долею” (1927), “Фата моргана” (1937), “Кривавий світанок” (1956),
“Пе копьер” (1956), “Коні не винні” (1956), “Дорогою ціною” (1957),
“Тіні забутих предків” (1964, 1990), “Подарунок на іменини” (1991).
Але особливу увагу треба приділити в його творчості казкам.
Своїми казками прозаїк намагається виховувати у читачів
працелюбство, розсудливість, любов до природи, повагу до батьків,
дружні відносини. Наприклад, у казках “Про двох цапків” та “Дві
кізочки” засуджується впертість та нерозважливість цапків, що
влаштували бійку й загинули, проте кізочки вчинили навпаки,
показавши приклад мудрої поведінки: вони спочатку все обдумали, а
лише потім стали діяти.
Фрагменти казок:
ПРО ДВОХ ЦАПКІВ
З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега
надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і
другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може
перейти, а двом тісно.
Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку
чорний, а чорний собі не схотів заждати, щоб перейшов білий.
Ступили обидва на кладку, зійшлись посередині та й ну один одного

14. 13
О вихованні дітей та дорослих казкою
лобами й рогами бити! Бились, бились, та й скінчилося на тому, що
обидва у воду попадали і потопились.
ДВІ КІЗОЧКИ
А дві кізочки — то були розумнішими. Стрілись вони на
вузенькій стежечці. З одного боку стежечки глибокий рів, а з другого
— висока та крута гора. Розминутися ніяк не можна.
Постояли вони, постояли, подумали-подумали, а тоді одна
кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і
притиснулась спиною до гори.
Тоді друга обережно переступила через неї, а та, що лежала,
встала і пішла собі.
Отже ці казки ненав'язливо підводять читача до важливого
висновку: спілкування грає велику роль в житті людини, і якщо
виникає проблема, то ії потрібно вирішити не агресивно, бійкою чи
сваркою, а, навпаки, мудро, з розсудливістю та повагою. У процесі
спілкування формуються не лише пізнавальні здатності людини, а й
інтегральні складові психічного життя: самооцінка, усвідомлення
власного “Я” і відчуття його тотожності в будь-яких життєвих
ситуаціях, засвоюються прийоми протидії зовнішньому тискові,
виробляються критерії ставлення до інших людей, уміння
спілкуватися в конфліктних ситуаціях тощо. Значення спілкування з
ровесниками настільки велике і специфічне, що на ньому потрібно
зупинитися окремо.
Американські психологи порівнювали поведінку трирічних
дітей, які постійно перебували у товаристві ровесників, з тими, хто
перші два роки провів удома, виключно серед дорослих, і лише рік
тому потрапив до дитячого колективу. Виявилось, що діти, які
постійно спілкувалися з однолітками, були самостійнішими,
орієнтувалися на власні сили у розв'язанні конфліктних ситуацій,
рідше зверталися до дорослих за допомогою. У тих, хто раніше
спілкувався переважно з дорослими, були відсутні здатність критично
ставитися до чужої думки, незалежність суджень, самостійність
вчинків.

15. 14
О вихованні дітей та дорослих казкою
Особлива потреба у спілкуванні з ровесниками виявляється і у
підлітковому віці. Навіть ті хлопці, що до цього відчували себе
комфортно в колі люблячих батьків і родичів, починають активно
шукати товариства однолітків, страждають від його відсутності.
Часом ця потреба така велика, що стає центром життєвих прагнень
підлітка.
Розвиток самосвідомості й відчуття особистої гідності,
напружений етичний пошук, відкриття свого місця у світі людей для
власного активного становлення потребують спілкування саме з
ровесниками. Багато підлітків самі кажуть про те, що більш упевнено
і комфортно вони відчувають себе серед ровесників, чекають від них
більшого розуміння і позитивного ставлення до себе, ніж від
дорослих.
Людина стає особистістю в результаті взаємодії і спілкування з
іншими людьми.
Запитання ведучого до аудиторії:
??? Яке враження на вас справили герої казки?
??? Яку б пораду ви дали цапкам в тій ситуації, в якої вони
опинилися?
??? Хто виявився розумнішим серед кізочок і чому?
??? Якщо на містку зустрілися б два чоловіка, як вони повинні
спілкуватися, щоб не виникло конфлікту?
??? Чому вас навчили ці казки?
??? Михайло Коцюбинський, на вашу думку, мав на увазі тільки
цапків, коли писав казку, чи ще когось?
Тест “Чи добрі Ви?”
Цим тестом можна скористатися, щоб дізнатися, чи добрі ви і уважні
до оточуючих вас людей. Тест складається з 12 запитань, на які
необхідно відповісти “так” чи “ні”.
1. У вас з'явилися гроші. Змогли б ви витратити всі, які у вас є, на
подарунки друзям?

16. 15
О вихованні дітей та дорослих казкою
2. Товариш розповідає вам про свої неприємності. Чи дасте ви йому
зрозуміти, що це вас мало хвилює?
3. Якщо ваш партнер погано грає в шахи чи у іншу гру, чи будете ви
йому піддаватися, щоб зробити приємне?
4. Чи часто ви говорите приємне людям для того, щоб просто підняти
їм настрій?
5. Чи любити ви злі жарти?
6. Ви злопам'ятні?
7. Чи зможете ви терпеливо вислухати навіть те, що вас зовсім не
цікавить?
8. Чи умієте ви на практиці застосовувати свої здібності?
9. Чи кидаєте ви гру, коли бачите, що починаєте програвати?
10. Якщо ви впевнені в своїй правоті, чи відмовляєтесь ви слухати
аргументи свого опонента?
11. Ви із задоволенням виконуєте прохання?
12. Чи станете ви кепкувати над кимось, щоб розвеселити
оточуючих?
Оцінка: Зараховується по 1 балу за відповідь “так” на питання:
1,3,4,7,11 і на відповідь “ні” на питання: 2,5,6,8,9,10,12.
Ви нарахували більше 8 балів. Ви люб'язні, подобаєтесь оточуючим,
вмієте спілкуватися з людьми. У вас, напевно, багато друзів. Одне
застереження: ніколи не намагайтесь мати добрі стосунки з усіма —
всім не догодиш, та й на користь воно вам не піде.
Від 4 до 8 балів. Ваша щирість — питання випадку. Добрі ви далеко
не з усіма. Для одних ви можете піти на все, але спілкуватися з вами
більш чим неприємне для тих, хто вам не подобається. Це і не дуже
погано. Але, напевно, потрібно намагатись бути рівним з усіма, щоб
люди не ображались.
Ви набрали менше 4 балів. Спілкування з вами, потрібно визнати,
інколи буває просто тяжке навіть для самих близьких вам людей.
Будьте доброзичливі, і у вас буде більше друзів. Бо дружба вимагає
доброго відношення.

17. 16
О вихованні дітей та дорослих казкою
До золотого фонду української літератури увійшли і такі
оповідання Михайла Коцюбинського як “Харитя”, “Ялинка” та
“Маленький грішник”. Ці та інші твори потребують від читача роботи
душі, бо кожне слово, кожна деталь несе у собі подвійне, а то і
потрійне навантаження, до дна розкриваючи чужу душу і
допомагаючи вдивлятися у власну.
Деякі джерела радять у виховних цілях оповідання “Подарунок
на іменини” та однойменний фільм Леоніда Осики до дискусії
читачам-учням 8-11 класів. Я вважаю, що з точки зору
психологічного тренінгу з “казкотерапії”, не знайти найкращого
оповідання і для батьків. Це оповідання дуже тонко вказує на
помилки у вихованні дитини та наслідки, до яких вони можуть
привести. Добре б було учасників заходу розділити на групи (одна
читає оповідання, друга дивиться фільм), а потім співставити
враження від художнього тексту та його кінематографічного
втілення.
Фрагмент оповідання:
Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його
дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не
тонкими натурами: Карпо Петрович усе «скрипів чобітьми», не
можучи забути базарних лайок і гармидера відділку. Ці враження
«ще клекотали у ньому, сердито ворушили губи і квадратове лице,
налили кров’ю кулак, ще важчий од грубого персня». А жінку, Сусану,
він знайшов «в бурдеї, але потому вони законно звінчались. Хіба з неї
невірна жінка? Раз, правда…» І далі, сьорбаючи страву, почав
згадувати, що не будь того нічного «випадку» Сусани з
поліцмейстером, то кис би й досі в писарчуках…
Єдина відрада в сім’ї — їх син Доря, жвавий, цікавий до життя
хлопчик, який мав «дзвінкий хлоп’ячий голос».
Доря далекий від батькових кар’єристських страхів. Коли він
розказує про те, що «добре сьогодні нам’яли» віце-губернаторського
сина, «аж кров носом пішла», батько тут же чітко розмірковує, як
це позначиться на його кар’єрі, тож «почув холодок під мундиром».
Батько згадав, яким він був щасливим, коли одного разу підсадив
«паничика того у фаетон, а от його Доря…»

18. 17
О вихованні дітей та дорослих казкою
За розмовами під час вечері нарешті спливла інша тема —
іменини Дорі. Природно, щось потрібно подарувати. Сусана
підготувала для подарунку бляшаний пароходик, який сам ходить по
помості. Але для Карпа Петровича це лише дитячі забавки. «Ет,
чорт зна що…» — презирливо каже він. Люблячий батько розказав
таємницю про свій подарунок сину. Вони вранці поїдуть дивитися, як
будуть… вішать! «Ви-хо-ву-вать треба!..» — резюмує Карпо
Петрович.
Ранок почався чарівно-приємно. Доря, «теплий, золотистий,
довгий на худих стегнах», вискочив з ліжка, милуючись пароходом. А
тут ще батько таємничо каже про якусь довгу поїздку замість
уроків. Син щасливий. Він мріє, їдучи сонним містом, про всі чудеса
світу, що належатимуть йому. Той і не уявляє, що зараз переживе!
Доря навіть трохи розчарувався, побачивши, як він думає,
молебень. Потім же, прозрівши через пояснення візника Семена, ніяк
не вірив: «Як, зовсім повісять?»
Справді, привели бліду жінку, здійнявся хрест попа. І тут Доря,
вражений, що зараз, на його очах, станеться смерть, кинувся з валу
в долину з криком: «Не треба!..» «Не дам!.. Не хочу!..» — плакав до
доти, поки не побачив тіло, яке крутило на мотузці від вітру. Син
обізвав батька, за що отримав від нього удар кулаком у лице.
Поверталися сумно. Звісно, ні про яке порозуміння і просто
дружбу між сином і батьком не могло бути й мови. Ореол батькової
святості назавжди загинув в очах сина. Може статися все, що
завгодно, але батько і син уже ніколи не будуть разом.
А батько тим часом спробував відволіктися. Думав то про
виключення Дорі директором з гімназії, то про губернаторський гнів.
А то уперто чіплявся за помічену ще вранці не підковану візником
ногу коня: «Не підкував, стерво…»
Син же сидів, «замкнувши ворожнечу у серці», злобно думаючи
про батька.

19. 18
О вихованні дітей та дорослих казкою
Запитання ведучого до аудиторії:
??? Що могла мати зробити в цій ситуації?
??? Як ви вважаєте, хто з батьків більш винний в даній ситуації?
??? Чи можна виправити “виховний” момент?
??? На кого з батьків лягає більша відповідальність за виховання
дитини?
???
____________________________________________________________
____________________________________________________________
Батьківство може бути найскладнішою, але і найприємнішою
роботою у світі. Якщо попросити батьків скласти ТОП-5 пріоритетів
для своїх дітей, то, зазвичай, “щастя” буде на вершині більшості
списків. Так що ж ми можемо зробити у цьому жорсткому і
депресивному світі, щоб наші діти виросли насправді щасливими
людьми?
Пропонуємо 22 прості поради від ведучих світових психологів,
які допоможуть вашим дітям в майбутньому стати не тільки
щасливими, а й успішними особистостями.
22 речі, які повинні робити батьки, щоб виростити щасливих
дітей
1. Слухати свою дитину
Слухати дитину – це значить дивитися в очі, не перебиваючи.
Слухати, що ваша дитина хоче сказати, щоб у вас вийшов справжній
діалог. Не має значення де неупереджено слухати своїх дітей: у
машині або під час прийому їжі.
2. Не перетворювати кожну розмову на урок
Якщо ви весь час намагаєтеся повчати своїх дітей, це формує в них
відчуття неповноцінності і безправності.
3. Не боятися робити помилки
Наполегливість дозволяє нам зробити з лимона лимонад або знову
сісти на велосипед, після того, як ми впали 10 разів поспіль. Діти

20. 19
О вихованні дітей та дорослих казкою
вчаться більше від прикладу, ніж від ваших слів. Для того, щоб вони
повірили в те, що помилки – частина розвитку, діти повинні це
бачити.
4. Навчити дитину готувати їжу
Цей навик допоможе вашій дитині бути самостійною, проявляти
турботу, навчить економити гроші.
5. Навчити дитину пошуку інформації
Якщо ваша дитина чогось не знає, не поспішайте йому допомагати.
Замість того, щоб заощадити свій час і моментально підказати
правильну відповідь, дозвольте йому самостійно знайти потрібну
інформацію. Таким чином, дитина навчиться покладатися на власні
сили. А це самий корисний навик у дорослому житті.
6. Навчити дитину прибирати
Ви не повинні перекладати на дітей обов'язки по дому. Вчіть дитину
прибирати у вигляді допомоги або розподілу обов'язків. Нехай
складна робота (пилососити і мити підлогу) залишається за вами, а
витирати пил доручіть дитині. Таким чином, в майбутньому вона(він)
не буде відчувати до цього процесу огиду або називати вас
експлуататором. Підтримуючи порядок в домі, підліток буде
підтримувати порядок у своєму житті.
7. Дякувати за надану допомогу
Просте «дякую» навчить вашу дитину вдячності і поваги до чужої
праці. Крім того, він почне цінувати власну роботу, що в
майбутньому побудує фундамент для успішної кар'єри.
8. Вчити дітей подяки
Вдячність - це найшвидший шлях до щастя. Дослідження, проведені в
університеті Берклі, продемонстрували вплив подяки на зростання
особистого добробуту. Якщо діти вдячні за те, що вони вже мають в
житті, вони більш схильні до того, щоб бути щасливими. Почніть з
обміну кращими моментами за день або говоріть, за що ви вдячні
Богові кожен раз, коли сідаєте за сімейну вечерю.
9. Грати з дитиною
«Ми не зупиняємося грати тому, що ми старіємо. Ми старіємо
тому, що ми припиняємо грати» (Бернанд Шоу). Краща частина

21. 20
О вихованні дітей та дорослих казкою
дитинства - це ігри. Покажіть дітям, наприклад, як орієнтуватися на
місцевості, коли йдете в похід, або танцюйте разом до упаду. Чим
безумніші ігри, тим краще. Щасливі діти часто сміються.
10. Говорити дитині, що вам подобається з нею проводити час
Це продемонструє, що ви проводите з дитиною час не із-за того, що
вона просить, чи це ваш батьківський обов'язок, а тому, що вона
цікава маленька особистість.
11. Проводити з дітьми час на вулиці
Незалежно від місця проживання, ви можете вийти на природу разом.
Прогулянка на свіжому повітрі підвищує настрій і зближує. Спільні
піші прогулянки, їзда на велосипеді, плавання або просто прогулянки
з собакою допомагають зняти стрес. Дослідження показують, що
прогулянки допомагають дітям рости здоровими і сильними,
посилюють уяву і концентрацію уваги, знижують агресію і
підвищують продуктивність навчання.
12. Спостерігати разом за птахами та іншими тваринами
Вчіть дитину любові та повазі до природи з раннього дитинства.
Нехай вона знає, що є лише маленьким гвинтиком у величезному
механізмі планети. Люди, які піклуються про навколишнє
середовище і відчувають єднання з природою, набагато щасливіші
байдужих обивателів.
13. Вчити дітей співчуттю до інших
Навчати дитину співчуттю до себе і до інших – означає
беззастережно демонструвати свою любов. Покажіть своїм дітям, як
бути чуйними і турботливими. Разом займайтеся благодійністю і
допомогою іншим людям.
14. Розповідати дитині про його несвідоме дитинство
Обов'язково розповідайте дитині про те, яким він був у дитинстві:
його улюблених іграх, перших словах, про те, як ви вибирали йому
ім'я, про маленькі витівки і примхи.
15. Розповідати про вашу родину
Щоб дитина з дитинства почала цінувати своїх близьких і сімейні
узи, розкажіть йому про всі подробиці: про те, як познайомилися його
бабуся і дідусь, як зустрілися його батьки, ким працюють всі члени

22. 21
О вихованні дітей та дорослих казкою
сім'ї, їх хобі та інтереси, про свої улюблені книги і фільми... Таким
чином, дитина почне формувати для себе стереотип нормальної і
щасливої родини, яку безумовно, спробує відтворити у своєму
майбутньому.
16. Розказувати про свої плани на майбутнє
Обов'язково діліться своїми планами і мріями, щоб ваша дитина
вчилася встановлювати власні цілі і самостійно їх досягати. Якщо
дитина, наприклад, хоче отримати велосипед, нехай спробує
накопичити гроші самостійно, навіть якщо у вас є можливість
придбати його прямо зараз. Нехай він відчує азарт досягнення мрії.
Тоді дитина буде набагато більше цінувати цей велосипед і буде
знати, що в житті можна отримати все, якщо прикласти зусилля.
17. Робити невеличкі сюрпризи
Час від часу приносьте дитині невелику шоколадку або повітряну
кульку. Ці сюрпризи повинні бути недорогими, маленькими і не дуже
частими, щоб не розпестити вашого малюка.
18. Посміхатися коли дитина входить в кімнату
Дитина – це ваша радість, тому не має значення, який у вас настрій:
коли малюк входить в кімнату – завжди посміхайтеся. Якщо він буде
бачити радість на обличчі, він буде впевнений, що є причиною
вашого прекрасного настрою. А люди з високою самооцінкою завжди
найщасливіші.
19. Проявляти любов до дітей
Звичайно, це означає, що ви повинні обіймати свою дитину, цілувати
або тримати за руку. Крім того, демонструйте обійми і поцілунки з
вашим партнером, щоб у дітей виробився певний стереотип
поведінки у стосунках з коханими людьми. І не забувайте частіше
говорити дитині: «я тебе люблю», «люблю, незважаючи ні на що».
20. Допомогти дітям контролювати свої емоції
Префронтальна кора є однією з областей головного мозку, яка
найбільш чутлива до батьківського впливу. Це область мозку
займається емоційною регуляцією. Якщо ваша дитина хоче печиво
перед вечерею, і ви говорити «ні», більшість дітей буде намагатися
використовувати милі оченята і тоненький голос. Якщо це не

23. 22
О вихованні дітей та дорослих казкою
спрацює – вони починають нити. І якщо вони все одно не отримують
печиво, вони починають кричати. Якщо ви дасте їм печиво, ви
навчите їх, що крик – це спосіб отримати те, чого вони хочуть. Якщо
ви хвилюєтеся, коли ваша дитина засмучена або розчарована, вона
навчиться вашому почуттю тривоги, замість врівноваженої емоційної
норми поведінки. Завжди намагайтеся розмовляти з дитиною і не
йдіть на поводу у істерик та криків.
21. Навчити дитину піклуватися про власні потреби
Одне із завдань батьківського виховання – навчити дітей піклуватися
про свої власні потреби. Чим раніше дитина починає відчувати себе
успішним в догляді за собою, тим краще. Ми так турбуємося про всі
речі, які можуть піти не так, що іноді позбавляємо наших дітей
можливості спробувати зробити щось власноруч. Почніть з простих
речей. Скільки разів ви самі видавлювали зубну пасту на щітку вашої
дитини, коли він цілком здатний зробити це самостійно? Ці прості
кроки перетворять вашу дитину у щасливого і успішного дорослого.
22. Дозволити дітям робити промахи і помилки
Щасливі діти знають, що вони можуть впоратися з усіма
труднощами. Дитячий психолог Джоанн Дік вважає, що ті діти, які
роблять помилки і самі їх виправляють, в майбутньому це допоможе
їм прищепити навички вирішення проблем (наприклад, коли дитина
вийшла не на тій зупинці, сама прийняла рішення як дійти або
доїхати до потрібного місця). Вміння мислити нестандартно більше
залежить від виховання, ніж від природних даних. Коли діти пізнають
цей тип мислення в дитинстві, це забезпечує їм успіх у зрілі роки.
Тест “Чи ви хороші батьки?”
На запитання тесту можна відповідати “так”, “ні”, “не знаю”.
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте “вибухом”, а потім
жалкуєте про це.
2. Іноді ви користуєтесь допомогою або порадами інших осіб, коли не
знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.
3. Ваша інтуїція та досвід — найкращі порадники у вихованні
дитини.

24. 23
О вихованні дітей та дорослих казкою
4. Іноді вам трапляється довірити дитині таємницю, яку ви нікому
іншому не розповіли б.
5. Вас обурює негативна думка про вашу дитину інших людей.
6. Вам трапляється просити у дитини пробачення за свою поведінку.
7. Ви вважаєте, що дитина не повинна мати таємницю від своїх
батьків.
8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини
розбіжності, котрі радують вас.
9. Ви дуже переживаєте неприємності чи невдачі вашої дитини.
10. Ви можете утриматись від покупки цікавої іграшки для дитини
(навіть коли у вас є гроші), тому що ними повен будинок.
11. Ви вважаєте, що до певного віку найкращий виховний аргумент
для дитини — фізичне покарання.
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли.
13. Ваша дитина завдає вам більше клопотів ніж радості.
14. Іноді вам здається, що дитина вас вчить новим думкам і
поведінки.
15. У вас конфлікти зі своєю дитиною.
Оцінка: За кожну відповідь “Так” на запитання 2,4,6,8,10,12,14, а
також за відповіді “Ні” на запитання 1,3,5,7,9,11,13,15 отримуєте по
10 балів. За кожну відповідь “Не знаю” — по 5 балів. Підрахуйте
результати.
100 — 150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння
своєї дитини. Ваші погляди і судження — ваші союзники у рішенні
різних виховних проблем. Якщо це на практиці супроводжується
відкритою поведінкою, повною терплячості, вас можна визнати
прикладом, гідним для наслідування. Для ідеалу вам не вистачає
одного маленького кроку: врахувати думку своєї дитини. Ризикніть!
50 — 99 балів. Ви знаходитесь на вірній дорозі до кращого розуміння
своєї дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви
можете вирішити, почавши з себе. І не старайтесь виправдовуватись
нестачею часу або натурою вашої дитини. Є кілька проблем, на котрі

25. 24
О вихованні дітей та дорослих казкою
ви маєте вплив, тому спробуйте це використати. І не забувайте, що
розуміти — не завжди значить приймати.
0 — 49 балів. Здається, можливо більше співчувати вашій дитині, ніж
вам, оскільки вона не потрапила до батьків — добрим товаришам та
провідникам на тяжкій дорозі отримання життєвого досвіду. Але ще
не все загублено. Якщо ви дійсно хочете щось зробити для своєї
дитини, спробуйте по іншому. Можливо ви когось знайдете, хто вам у
цьому допоможе. Це буде не легко, та в майбутньому повернеться
вдячністю і складеним життям дитини.
Як бачимо, бути батьком - це відповідальна і складна місія, тому
готувати молодь до батьківства треба заздалегідь. І психолого-
педагогічні заходи з “казкотерапії” стануть нам в нагоді.
Звичайно, процес утворення власної сім'ї є принципово
важливим етапом у житті та діяльності молодих людей. Він вказує на
одну з ознак переходу від юнацько-дівочого статусу до статусу
дорослих молодих людей.
Підготовка підростаючого покоління до сімейного життя — це
послідовний, безперервний процес, що здійснюється на всіх етапах
вікового розвитку особистості. І звернути увагу на підготовку молоді
до сімейного життя повинні всі виховні інститути (учбові заклади,
бібліотеки, громадські організації тощо).
Спеціальна підготовка шкільної та студентської молоді до
сімейного життя спрямована на вирішення низки загальних завдань:
- підвищити відповідальність молодих людей у шлюбно-
сімейних стосунках, підготувати їх до свідомого батьківства;
- формувати психологічну компетентність щодо особливостей
взаємин у сім'ї;
- висвітлити питання, що стосується раціонального ведення
господарства, ефективної організації бюджету сім'ї;
- формувати здоровий спосіб життя шляхом роз'яснення
залежностей (куріння, алкоголізму, вживання наркотиків).
Більшість молодих людей (від 17 до 22 років) представляє
батьківство як важкий і відповідальний процес, який потребує затрат

26. 25
О вихованні дітей та дорослих казкою
зусиль і часу, та вважає, що необхідно бути готовим до нього. Для
цього знадобляться такі якості, як терпіння, воля, розуміння, довіра і
доброта. За їх думкою, прийдеться багато турбуватися про своїх
дітей, зазнавати фінансові труднощі і в кінцевому підсумку
забезпечити їм хороше майбутнє. В ролі батька і матері молоді люди
повинні бути строгими, але справедливими, більш авторитарними,
альтруїстичними і менш скептичними і підпорядковувальними. Добрі
відносини між батьками в сім'ї, за їх думкою, необхідні.1
Василь Сухомлинській виділяє різновиди потворної батьківської
любові:
Любов-розчулення. Це інстинктивна, нерозумна любов. Батько радіє
кожному кроку дитини, не замислюючись до яких наслідків це може
призвести. Любов- розчулення “розбещує” душу дитини, так як він не
знає міри своїм бажанням. Дитина не знає поняття “можна”, “не
можна”, “потрібно”. В результаті він виростає примхливим, болючим,
егоїстичним.
Любов деспотична. Батько постійно докоряє дитині, створюючи при
цьому нестерпну обстановку. При цьому стверджує, що любить
дитину, бажає добра, і хоче щоб вона поважала батьків. Батько в
цьому випадку егоїстичний, відноситься до дитини як до речі. В
результаті такої любові у дитини з малих років спотворюється
уявлення про добрий початок в людині, він перестає вірить у
людяність і стає жорстоким.
Любов як відкуп. Батько забезпечує усі матеріальні потреби дитини.
Така батьківська любов виміряється матеріальними затратами. При
цьому дитину оточує атмосфера духовної порожнечі і убозтва. Йому
стають недоступні тонкі людські почуття, насамперед, ласка,
співчуття, милосердя. Як наслідок, дитина може вирости емоційно
неосвіченою людиною.
Цікаво знати, що до виховання власних дітей Михайло
Коцюбинський ставився відповідально, з любов'ю і турботою. Донька
Ірина згадувала: «Ласкаві очі, безмежна радість, тепло, що огортає
тебе, зігріває сонячним промінням, — це перші мої спогади про тата,
1 Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства. ­ М.: Издательство Института Психотерапии,
2003. ­ с. 70

27. 26
О вихованні дітей та дорослих казкою
перші родинні почуття». В сім'ї Коцюбинських навчально-виховна
робота й розвиток дітей передбачали правильний режим, своєчасну
підготовку уроків, організацію праці та відпочинку. Дітей привчали
до акуратності й ощадливості.
Трудове виховання Михайло Коцюбинський розглядав як
складову частину всебічного розвитку дітей, як один із дійових
засобів морального виховання. Він підкреслював, що посильна
суспільно корисна праця розвиває волю і характер, виховує
ініціативність, сміливість, наполегливість. Ці ідеї втілені в художній
формі в оповіданнях і казках.
Найяскравіше талант Михайла Коцюбинського як автора творів
для дітей та підлітків виявився в оповіданнях «Харитя», «Ялинка»,
«Маленький грішник». В них виведено низку дитячих образів,
змальовано тяжкі умови життя бідняків. Майстерно розкриваючи
психологію дітей, автор показував їхні чисті почуття, думки,
переживання, прагнення допомагати своїм батькам у тяжкій праці. Ці
твори виховують у дітей працьовитість, повагу до батьків, чесність.
В оповіданні «Харитя» йдеться про восьмирічну селянську
дівчинку, яка з ласкою та ніжністю доглядає хвору матір. Щоб
порадувати її та врятувати урожай, дитина береться за непосильну
працю — намагається самотужки вижати поле.
Оповідання «Маленький грішник» розкриває трагедію малої
дитини, викинутої злиднями на вулицю. Старші вуличні хлопчаки
стають «вихователями» Дмитрика і роблять з нього жебрака та
злодюжку.
«Десять робітників» — повчальна розповідь для дітей про те,
що треба добре вчитися і вміти вправно працювати.
Михайло Коцюбинський — один із тих письменників, з яким треба
зростати від дитинства до зрілих років.

28. 27
О вихованні дітей та дорослих казкою
Пропонуємо декілька тренінгових вправ на організацію родинних
взаємовідносин:
Вправа 1. “Моє ім'я”
Мета: підвищення самоцінності батьків.
Методика проведення: кожен учасник повинен записати своє ім'я у
вертикальний стовпчик. Потім до кожної букви свого імені підібрати
позитивну, радісну свою характеристику. Якщо ім'я має дві або три
однакові букви, необхідно найти на кожну букву різні слова.
Вправа 2. “Інтонація”
Мета: реорганізація арсеналу засобів спілкування в родині.
Методика проведення: вимовити (ласкаво, грубо) своє ім1я, ім'я
чоловіка (жінки) та імена своїх дітей.
Вправа 3. “Вручення подарунка”
Мета: розвиток творчих здібностей, створення позитивного
емоційного настрою і атмосфери безпеки у групі.
Методика проведення: кожен учасник вигадає подарунок для свого
сусіда. Потім той, хто захоче бути першим, без слів вручає подарунок
сусіду зліва. При цьому треба так показати подарунок, рухами рук,
голови та тіла, щоб всі здогадались, що це таке.
Вправа 4. “Ласкаве ім'я”
Мета: реорганізація арсеналу засобів спілкування в родині.
Методика проведення: батьки повинні пригадати, якими ласкавими
іменами називають один одного в сім'ї.
Вправа 5. “Які ми батьки?”
Мета: саморефлексія.
Методика проведення: кожен учасник повинен записати 10-15
характеристик-відповідей на запитання “Який (яка) я батько (мати)?”
Потім батьки сідають у коло і по черзі висловлюються, коментуючи
свої відповіді.
Вправа 6. “Шлюбне оголошення”
Мета: розвиток прагнення до самовдосконалення.

29. 28
О вихованні дітей та дорослих казкою
Методика проведення: Уявити собі текст шлюбного оголошення, в
якому потрібно вказати, перш за все, свої основні переваги, а також в
декілька словах охарактеризувати свій ідеал.
Вправа 7. “Злість”
Мета: усвідомлення негативних емоцій, зміна уявлень про дитину.
Методика проведення: Ведучий: “Сядьте зручніше, розслабтесь і
закрийте очі. Уявіть, що ви попали на невелику фотовиставку. Серед
фотографій на цій виставці ви побачили фото своєї дитини (або
родича), на яку(якого) ви сердитесь, бо напередодні у вас була
конфліктна ситуація. Ви знов почали гніватись. Не стримуйте свої
почуття, свої вирази щодо нього”. Подумайте, що треба зробити для
вирішення конфлікту.
Вправа 8. “Роздуми”
Мета: розширення знань батьків про психологію сімейних відносин.
Методика проведення: поміркувати над наступними прислів'ями:
- Молодь багата мудрістю батьків;
- Яке дерево, такі і віти, які батьки, такі й діти;
- Мати однією рукою б'є, а другою гладить;
- Любов матері на відстані гріє;
- Дочками красуються, синами в пошані живуть;
- З одного куща, та не з однієї гілки;
- Маленькі діти - руки болять, великі діти — серце;
- У милого дитяти багато імен;
- Хто дітям потурає, той потім сльозу проливає;
- Який палець не укуси — все боляче.
Вправа 9. “Без маски”
Мета: відрегулювання негативних емоцій, осмислення внутрішньо-
сімейних проблем.
Методика проведення: необхідно заздалегідь підготувати картки з
текстом. Їх повинно бути більше, ніж число батьків:
- “Мені дуже важко забути, але я...”;

30. 29
О вихованні дітей та дорослих казкою
- “Особливо мені подобається, коли члени моєї родини...”
- “Чого мені іноді дійсно хочеться, так це...”;
- “Мені буває соромно, коли я...”;
- “Особливо мене дратує те, що я...”;
- “Мені особливо приємно, коли мене...”;
- “Іноді люди не розуміють мене, тому що я...”;
- “Вірю, що я ще...”;
- “Вважаю, що найважливіше для мене...”;
- “Коли я був маленьким, я часто...”;
- “Мої батьки...”.
Вправа 10. “Модальність”
Мета: реорганізація арсеналу засобів спілкування з дитиною.
Методика проведення: Ведучий: “Спробуйте на хвилинку відчути
себе підлітком. Які слова вони частіше всього чують у школі та
вдома? Від вчителів та батьків вони чують приблизно таке: “Ти
повинен добре вчитися!”, “Ти повинен думати про майбутнє!”, “Ти
повинен поважати старших”, “Ти повинен слухати вчителів та
батьків!”, “Я знаю що робити...”, “Я старший, тому і розумніший...”.
Майже немає звернень, побудованих, наприклад, в такій модальності:
“Ти зможеш...”, “Ти маєш право...”, “Тобі цікаво...”.
При зверненні до підлітка батькам пропонуємо модальність
“Повинен” звести до мінімуму.
Наприклад:
Типова фраза Як необхідно говорити
“Ти повинен добре вчитися!” “Я впевнений, ти можеш добре
вчитися!”
“Ти повинен думати про
майбутнє!”
“Цікаво, якою людиною ти хотів
би стати? Яку професію плануєш
вибрати?”

31. 30
О вихованні дітей та дорослих казкою
“Ти повинен поважати старших!” “Ти знаєш: повага до старших —
це елемент загальної культури
людини”
“Ти повинен слухати вчителів та
батьків!”
“Звичайно, ти можеш мати свою
власну думку, але до думки
старших корисно прислухатися”.
“Ми в твої роки жили набагато
гірше!”
“Ти повинен цінувати турботу
старших”
“Скільки можна байдикувати! Ти
повинен, нарешті, зайнятися
навчанням!”
Вправа 11. “Зворотній зв'язок”
Мета: усвідомлення внутрішньосімейних проблем, підвищення
самооцінки батьків.
Методика проведення: кожному учаснику тренінгу необхідно уявити
усіх людей, про яких він турбується, тобто про тих, за яких він несе
відповідальність. Слід звернути увагу, чи включив він себе у цей
список, якщо “так”, то яким за рахунком. Потім потрібно написати
відповіді на наступні запитання: “У чому полягають мої обов'язки по
відношенню до дитини?” та “У чому полягають обов'язки моєї
дитини по відношенню до мене?” Після цього проводиться групове
обговорення.
Вправа 12. “Прохання і вимоги”
Мета: пошук ефективних засобів взаємодії.
Методика проведення: Робота у парах. Сядьте один навпроти одного
і попросіть партнера про щось у вимогливій формі. Спочатку
запитайте одного: “Що ви відчували, коли вимагали?”, а потім
другого – “Яке у вас було первісне почуття, коли до вас звернулися у
вимогливій формі?”. Групове обговорення.

32. 31
О вихованні дітей та дорослих казкою
Вправа 13. “Відверто говорячи”
Мета: виявлення зворотнього зв'язку до проведеного тренінгу.
Методика проведення: потрібно закінчити речення, які пропонує
ведучий і, таким чином, виказати своє ставлення до подій.
1. Під час заняття я зрозумів, що...
2. Найефективнішим вважаю...
3. Я не зумів бути відвертим, тому що...
4. На занятті мені вдалось (не вдалось)...
5. Більш всього мені сподобалось...
6. На наступному занятті я хотів би...
7. Ваш варіант _____________________________________________
Особливості використання “казкотерапії”:
1. Казка інформативна. Через аналіз придуманої молодою людиною
(підлітком) казки психолог отримує інформацію про його життя,
актуальний стан, подолання труднощів у світоглядних традиціях.
2. Казка емоціональна. Через участь в казкотерапевтичних заняттях
підліток накопичує позитивний емоційний заряд, підвищує свій
соціальний імунітет.
3. Казка мудра. Через казку психолог має можливість передати дитині
і батькам нові засоби і алгоритми виходу з проблемної ситуації.
4. Відсутність вікових обмежень.
Хто може вести заняття з “казкотерапії”?
- Це може бути психолог, але необов'язково. Може бути будь-
яка людина (наприклад бібліотекар, вчитель, соціальний
педагог), який володіє основами педагогіки та психології;
- “казкотерапевт” повинен володіти витримкою і тактом;
- уміти бачити обставини в групі і кожної людини окремо;
- уміти згладжувати конфліктні ситуації.

33. 32
О вихованні дітей та дорослих казкою
Спеціаліст, який проводить заняття, може використовувати
сумісний перегляд фільмів, обговорення літературних і народних
казок, розбір випадків з реального життя.
Література:
1. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування : навч. посіб. / І. М.
Цимбалюк. — Київ : Професіонал, 2004. — С. 27 — 31, 290 — 292.
2. Семенова А. В. Основи психології і педагогіки : навч. посіб. / А. В.
Семенова, Р. С.Гурін, Т. Ю. Осипова. — Київ : Знання, 2006. — С.
138 — 139.
3. Овчарова Р. В. Психологическое сопровождение родительства / Р.
В. Овчарова. — Москва : Изд-во ин-та психотерапии, 2003. — С. 83
— 84, 262 — 274.
4. Коцюбинський Михайло. Ялинка : для мол. та серед. шк. віку /
Михайло Коцюбинський ; упоряд. і передм. Л. Ліщинської. — Київ :
Школа, 2006. — 240 с. : іл. — (Хрестоматія школяра).
5. Лях Т. “...Що робиться там, де людина не може бачити” :
метафізичний горізонт творчого мислення Михайла Коцюбинського /
Т. Лях // Слово і Час. — 2014. — № 9. — С. 29 — 39.
Інтернет-ресурси:
6. Великі українці: Співець прекрасного і вічного (До 150-річчя від
дня народження Михайла Коцюбинського) [Електронний ресурс] //
Національна бібліотека для дітей: сайт. — Режим доступу:
http://http://www.chl.kiev.ua/club/%D0%BA%D0%BE
%D1%86%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%B8%D0%B9-
%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA.pdf (дата звернення:
21.10.2015). — Загол. з екрану.
7. 30 вещей, которые должны делать родители, чтобы вырастить
счастливых детей [Электронний ресурс] // С миру по нитке: сайт. —
Режим доступа: http://smiruponitke.info/article/30-veschei-kotorie-

34. 33
О вихованні дітей та дорослих казкою
dolzhni-delat-roditeli-chtobi-virastit-schastlivih-detei (дата обращения:
21.10.2015). — Заглавие с экрана.
8. Безручко М.В. Влияние сказкотерапии на снятие стресса у детей
младшего школьного возраста: дипломная работа [Электронний
ресурс] // Электронная библиотека: сайт. — Режим доступа:
http://text.tr200.biz/referat_psihologija/?referat=588963&page=1 (дата
обращения: 22.10.2015). — Заглавие с экрана.
9. Прислів'я та приказки про батьків і дітей [Електронний ресурс] //
МегаЗнайка: сайт для допитливих дітей, батьків, вчителів,
вихователів. — Режим доступу: http://megaznaika.com.ua/pruslivya-
6.html (дата звернення: 22.10.2015). — Заголовок з екрану
10. Василь Сухомлинський Казки [Електронний ресурс] // Українська
дитяча бібліотека: сайт. — Режим доступу: http://ditky.in.ua/kazky-
suhomlynskogo (дата звернення: 22.10.2015). — Заголовок з екрану
11. Жеребко Ю., Єрьоміна Т. Виховний потенціал авторських казок
Василя Сухомлинського [Електронний ресурс] // Кіровоградський
державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка:
сайт. — Режим доступу:
http://www.kspu.kr.ua/ua/ntmd/konferentsiy/konferentsiia-24-25-veresnia-
2015-roku/sektsiia-4/3849-vykhovnyy-potentsial-avtorskykh-kazok-
vasylya-sukhomlynskoho (дата звернення: 22.10.2015). — Заголовок з
екрану.

35. 34
О вихованні дітей та дорослих казкою
Зміст:
Вступ ...................................................................................................... 3
Бібліотерапевтичний вплив “казкотерапії” ........................................ 5
Виховні казки В. Сухомлинського ...................................................... 6
Твори В. Сухомлинського в системі “казкотерапії” .......................... 9
Казки В. Сухомлинського, що направлені на морально-етичне
виховання ................................................................................................10
Виховні казки М. Коцюбинського ....................................................... 12
Тренінгові вправи .................................................................................. 27
Особливості використання “казкотерапії” .......................................... 31
Література ...............................................................................................32
Інтернет-ресурси .................................................................................... 32

36. 35
О вихованні дітей та дорослих казкою

37. 36
О вихованні дітей та дорослих казкою
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: завідуюча науково-методичним відділом
Отверченко І.В.
Редактор: бібліотекар відділу автоматизації
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідуюча відділом автоматизації
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: mk.unbib@yandex.ua, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна