Збалансована система показників у формуванні обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством

1. «Збалансована система
показників у формуванні
обліково-аналітичного
забезпечення управління
підприємством»

2. ПЛАН
1. Збалансована система показників як
інструментарій управління підприємством
2.Визначення механізму взаємозв’язків у
збалансованій системі показників
3. Стратегічні карти як інформаційні носії для
оцінки діяльності підприємства

3. Збалансована система показників (BSC,
Balanced Scorecard, ЗСП)
система стратегічного управління підприємством на основі
виміру й оцінки його ефективності щодо набору
оптимально дібраних показників, що відбивають усі
аспекти діяльності підприємства: фінансові,виробничі,
маркетингові, інноваційні,інвестиційні, управлінські і т. ін.
1.

4. Основне призначення системи
забезпечення функцій збору, систематизації та аналізу інформації,
необхідної для прийняття стратегічних управлінських рішень.
Balanced Scorecard не можна назвати просто обліковою системою,
вона є складовою частиною системи управління підприємства та
може бути її основним ядром.

5. До основних напрямів використання збалансованої
системи показників можна віднести такі
 оцінка ефективності діяльності підприємства;
 оптимізація організаційної структури
підприємства;
 побудова адекватної системи мотивації;
 поєднання стратегії з оперативною діяльністю
та бюджетом;
 мінімізація витрат на адміністрування
підприємства, яке реалізує стратегію
інтеграційного зростання, підвищення
ефективності управління інноваційними
проектами підприємства тощо.

6.  Найбільш відомою із систем збалансованих
показників є концепція Balanced Scorecard (BSC),яку
розробили Р. Каплан і Д. Нортон, яку вперше
репрезентовано у 1992 р. (R.S. Kaplan and D.P. Norton
"The Balanced Scorecard: Measures That Drave
Performance", Harvard Business Review, 1992).
 За своєю базовою основою і концептуально-
функціональною спрямованістю її сформовано як
оцінно-аналітичний інструментарій визначення
рівня ефективності функціонування публічних
компаній (вимірники, що управляють
ефективністю).

7. Правила впровадження збалансованої системи
показників на підприємстві:
 По-перше, це не проект і сфері «заходів і зважування», а
програма, розрахована на зміни.
 По-друге, система орієнтована не на розробку стратегії,а на
її реалізацію. Отже, у підприємства вже повинна бути чітко
сформульована стратегія.
 По-третє, ЗСП не обмежується постановкою цілей перед
підрозділами й окремими співробітниками. Її впровадження
припускає використання управлінських і виробничих
механізмів, що дозволяють ці цілі досягати.
 По-четверте, побудову ЗСП можна починати тільки
тоді,коли менеджери підприємства приходять до спільного
бачення перспектив і способів розвитку організації.

8. Ключові переваги ЗСП оцінки ефективності
діяльності підприємства:
 Сприяє розробці стратегії підприємства.
 Реалізація стратегії підприємства в конкретних тактичних
діях, що супроводжуються контролем його показників.
 Простота сприйняття виконавцями.
 Можливість графічної інтерпретації фінансових і
нефінансових сторін діяльності підприємства.
 Доведення стратегії компанії до конкретних цілей для
кожного співробітника.
 Універсальність застосування.
 Ініціація позитивних процесів у компанії в процесі
розробки та впровадження ЗСП.
 Прив'язка до системи мотивації персоналу залежно від
досягнутих результатів

9. Слабкі сторони збалансованої системи
показників:
 Відсутність розробленої стратегії розвитку на
більшості українських підприємств.
 Розмитість упровадження ЗСП.
 Відсутність швидких результатів.
 Дефіцит кваліфікованих кадрів, що
володіють стратегічним баченням.
 Ініціатива розробки ЗСП може належати
тільки топ-менеджерам.
 Труднощі оцінки важливості ключових
показників

10. Р. Каплан, Д. Нортон та П. Нивен розглядають
стратегічні карти з точки зору:
 відображення взаємозв'язків й залежностей
між окремими цілями;
 пояснення взаємних ефектів, що виникають у
процесі досягнення цілей;
 формування в керівників розуміння
залежностей і значення окремих цілей;
 сприяння єдиному розумінню стратегії;
 пояснення значення управлінських показників

11. Етапи впровадження стратегічних карт на підприємстві:
 Визначення особливостей і тенденцій розвитку галузі та
позиціонування підприємства.
 Формування місії підприємства: стратегічні карти сприяють
акумуляції ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових) на
основних напрямках діяльності.
 Визначення ключових аспектів діяльності підприємства.
 Формулювання основних завдань діяльності підприємства й
визначення стратегічних цілей.
 Визначення ключових факторів розвитку підприємства.
 Розробка системи показників, виявлення причинно-наслідкових
зв'язків, узгодження короткострокових і довгострокових цілей.
 Розробка стратегічної карти: на цьому етапі формується стратегічна
карта корпоративного рівня й надається для затвердження.
 Розробка системи показників для стратегічних карт окремих
підрозділів.
 Визначення конкретних цілей: для кожного показника, який входить
до стратегічної карти, необхідно встановити прогнозне значення.
 Розробка плану заходів.
 Впровадження стратегічних карт

12. Шаблон стратегічної карти – це загальний перелік основних компонентів
(стратегічних та оперативних цілей, показників) і їх взаємодія, що
передбачає наявність усіх елементів, а інакше стратегія підприємства буде
визначена неправильно
Рис. 1 Загальний шаблон стратегічної карти за Р. Каплоном та Д. Нортоном

13. Рис. 2 Концептуальний зміст стратегічної карти ЗСП

14. Таблиця 1 Загальний перелік можливих
короткострокових цілей діяльності підприємства у розрізі
чотирьох складових ЗСП

15. Перевагами застосування стратегічних карт є:
 ЗСП встановлює чіткі причинно-наслідкові зв'язки між
стратегічними картами та цілями підприємства. Моделі
якості можуть бути локальними, тактичними та
незалежними (незв'язаними). Стратегічна карта,
навпаки,формулює цілі, а потім визначає ініціативи й
процеси їх вдосконалювання.
 ЗСП сприяє формуванню довгострокової стратегії
підприємства.
 ЗСП виявляє резерви підвищення ефективної діяльності
підприємства.
 ЗСП визначає стратегічні пріоритети розвитку підприємства
з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього
середовища. Вона пропонує підприємствам допомогу у
перерозподілі обмежених людських і фінансових ресурсів.