Оцінювання очікуваних витрат для прогнозування та прийняття управлінських рішень

1. ОЦІНЮВАННЯ ОЧІКУВАНИХ ВИТРАТ ДЛЯ
ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

2. Зміст
• ВСТУП
• Очікувані витрати: поняття, склад та види
• Стратегічне прогнозування в процесі прийняття
управлінських рішень та потреба в
інформаційному забезпеченні
• Потреба в оцінці майбутніх витрат при прийнятті
управлінських рішень

3. Існування людства невід'ємно пов'язано з розробкою, прийняттям та реалізацією
управлінських рішень. Кожен із нас протягом дня приймає їх десятки, а протягом життя -
тисячі. Деякі з них прості, інші більш складні і вимагають ретельного обдумування. Вони
пов'язані як з бізнесом та управлінням, так і з особистими і суспільними потребами.

4. Очікувані витрати
Очікувані (релевантні) витрати — це витрати, що
можуть бути змінені внаслідок прийняття
управлінських рішень, тобто майбутні витрати.
Точніше, це витрати, що відрізняють одну
альтернативу від іншої.
Безповоротні (нерелевантні) витрати – це витрати,
які не можуть бути змінені в результаті прийнятого
управлінського рішення, тобто минулі витрати.

6. Це такі витрати як:
• витрати на зберігання
матеріальних цінностей на складі
• Витрати на заробітну
плату працівників складу
• витрат на страхування, облік матеріалів і втрати за інвестиціями в
запаси

7. Класифікація в залежності від змін обсягів виробництва
умовно - змінні
Це витрати, абсолютна
величина яких зростає зі
збільшенням обсягу випуску
продукції і зменшується з його
зниженням. Наприклад,
витрати на сировину та
матеріали, покупні
комплектуючі вироби,
напівфабрикати, технологічне
паливо і енергію, на оплату
праці працівників, зайнятих у
виробництві продукції (робіт,
послуг), відрахування на
соціальні заходи тощо.
умовно – постійні
це витрати, абсолютна
величина яких зі
збільшенням (зменшенням)
випуску продукції істотно не
змінюється. До умовно-
постійних належать витрати,
пов’язані з обслуговуванням
і управлінням виробничою
діяльністю цехів, а також
витрати на забезпечення
господарських потреб
виробництва.

8. Стратегічне прогнозування в процесі прийняття управлінських
рішень та потреба в інформаційному забезпеченні.
Прогноз
• — це передбачення
напрямків та тенденцій
розвитку процесу, об’єкта
або явища.
• – носить імовірнісний
характер.
план
• – це однозначне рішення,
у тому числі й тоді, коли
він розробляється на
варіантній основі.

9. Залежність плану та прогнозу

10. Прийняття управлінських рішень щодо будь-якого процесу, як правило,
відбувається в умовах невизначеності або ризику. Тому, прогнозування є
найбільш важливою функцією бізнесу, оскільки прогнози є фундаментом для
планування діяльності.
В бізнесі прогнози є основою для планування:
• - випуску продукції;
• - продуктивності праці та потреби в робочій
силі;
• - обсягу продажів та сегменту ринку;
• - потреби в сировині тощо.

11. існують три способи розробки прогнозів,
що взаємно доповнюють один одного
•  експертний спосіб – ґрунтується на попередньому
зборі інформації (анке-тування, інтерв’ювання,
опитування) з метою упорядкування, об’єктивізування
суб’єктивних оцінок прогнозного характеру.
•  екстраполяція – вивчення попереднього розвитку
об’єкту та перенесення закономірностей його розвитку
в минулому і сьогоденні на майбутнє;
•  моделювання – побудова пошукових та нормативних
моделей об’єкта, що прогнозується, з урахуванням
можливих або очікуваних змін в його стані на період
упередження прогнозу за даними про масштаби та
напрями змін.

12. Потреба в оцінці майбутніх витрат при
прийнятті управлінських рішень
В умовах ринкової економіки існує високий ступінь
невизначеності економічної поведінки суб'єктів
ринку. Тому тут велику роль відіграють методи
перспективного аналізу.

13. Аналіз очікуваних витрат здійснюється при
вирішенні 3-х типів проблем в управлінні:
• 1. проблеми пов’язані з виключенням рівня
витрат;
• 2. проблеми пов’язані як з витратами так і з
доходами;
• 3. проблеми пов’язані з витратами та
доходами та інвестиціями.

14. Порівняні при цьому витрати можна
розбити на дві групи:
незмінні при всіх альтернативних варіантах і
ті які змінюються в залежно від прийнятого
рішення.
Тому бухгалтер-аналітик, представляючи
керівництву вихідну інформацію для вибору
оптимального рішення, готує свої звіти
таким чином, щоб вони містили лише
релевантну інформацію.