Причини голодомору в Україні

1. Урок з історії України проведений у 10 класі
Тема: Причини голодомору 1932-1933рр. в Україні –
геноциду українського народу
Мета: На основі документальних фактів розширити знання учнів про страшну
трагедію 1932 — 1933 років, осмислити її причини та наслідки.
Виховувати в учнів інтерес до вивчення минулого українського народу, повагу до
правдивоїісторії,якоюб страшноювонанебула.
Засудити тоталітаризм як злочинну форму влади, яка була здатна вчинити геноцид по
відношенню до народуУкраїни.
Перейнятися повагоюдо тихлюдейсучасності, якідосліджують цю проблему, щоб
ми дізналися правдупро ці страшнічасиі щоб у майбутньомувониніколи не
повторилися.
Тип уроку: закріплення нових знань.
Формауроку: Урок пам'яті «безневинним страдникам, убієнних голодом».
Оформлення класу: Надошцінаписи:
«...А онде підтином опухла дитина,голодною мре...»
(Тарас Шевченко)
«Замученим голодом, безбожно похованим, неоспіваним у молитвах, неопла-каним...»
«Нас вважають за мертвих, але ми живемо, нас карають, але ми не вмираємо»
(Євангеліє)
«Ми, безперечно, добилися того, що матеріальне становище робітників і селян
поліпшується із року в рік. У цьому можуть сумніватися хіба тільки закляті вороги
радянської влади»
(Йосиф Сталін)
Виставка літератури про голодомор.
Виставкаілюстраційікартинпро голодомор.
Хід уроку
Учитель. Трагічні події 1932 — 1933 рр. 70-річчя цієї жалобної дати відзначаємо як
день пам'яті невинно загублених, цілеспрямовано знищених злочинною більшовицькою
владою епохи сталінізму.

2. Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, як го лодомор
1932 — 1933 рр., історія не знає.
Ясно одне — голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований
штучно.
Голодомор — це народна трагедія, українське пекло 30-х років, яке запалив сталінський
режим. Це найстрашніший злочин серед злочинів сталінщини. Це чорна сторінка
української історії. Це був справжній терор голодом, кара за «куркульський саботаж», а
фактично — засіб винищення селянських родин.
На цей урок ми запалилисвічку,як на поминки. Нехайсвітло з нашої свічки буде
знаком скорботипо «Невинно убієнних» своїхродичів. Нехай сьогоднінаш клас
стане храмом пам'яті тих, хто був невинно замучений, знищений, пішов у небуття, хто не
дожив, не долюбив, не доспівав своюпісню.
Якіпричини цьогострашноголиха?

3. Відповідіучнів:
1. Голодбув штучностворенийсталінськимкерівництвом, щобзламатиопір
колективізації через винищення українськогоселянства. Цебув урокпокоридля
українців, які не досить охочейшлидо колективнихгосподарств.
2. Сталін та його спільникихотіливинищитиукраїнськеселянствощей тому,
що в ньому вбачали оплот націоналізму і приватне власницької ідеології.
3. Трагедія голодомору — це прямийна слідок хибної концепції
соціально-економічнихперетворень, яківпроваджувалисявійськово-
комуністичними методами адміністративно-командного примусу.
4. Голодоморвиниквнаслідокбезтямноїполітикидобування коштів на
індустріалізацію.
5. Причини трагедії — у дезорганізації сільського господарствавнаслідок
авантюрної спроби виконати першу п'ятирічку за 4 роки.
6. Голодоморвиниквнаслідокзлочинноїполітикипримусових,із застосуванням
репресій, хлібозаготівель.
Майже в усіх районахУкраїнипочалися масовіконфіскації з «боржників» хлібозаготівель.
У них забирали будь-які запаси їжі — сухарі, сало, картоплю, соління, квасолю, фруктову
сушню тощо.
7. Причинитрагедії — іу діях«надзвичайнихкомісій»,які«заготовляли»хліб в
місцевостях, дебуло скрутнестановище,деперераховувалив хлібозаготівлю усі
натуральніфонди — насінний,продовольчий,фуражний.
8. Було заборонено будь-якудопомогуз боку міжнародної або радянської
громадськості.
9. Сталінське керівництво продовжувало відправляти хліб на експорт,
незважаючина трагедію голодувсерединікраїни.
У 1929 р. експорт зерна становив 2,6 млн. ц, у 1932 р. — 51,8 млн. ц, а у 1933 р. —
17,6млн. ц.
У1933 р. хто не був колгоспником, вважавсяворогом.
Учениця. З цього приводу народ складав іронічні пісні, які швидко
поширювалися.Водній із них говорилося:
Устань, Ленін,подивися,
До чого ми дожилися:
Зосталася однахата,

4. А у хаті — одналата,
А на латі — один куль
Та й токажуть, щокуркуль.
Учитель. Колективізація призвела до різкого падіння продуктивності сільського
господарства. У1930 р. валовийзбір зернав Україні становив 23 млн. пудів, у!931 р. — 18, ау
1932 р. — 13 млн. пудів.
Цього цілком би вистачило, щоб прогодувати населення республіки, однак союзний
уряд продовжував встановлювати для України непомірні хлібозаготівельні плани, які
постійно зростали.
У серпні 1932 р. був прийнятий закон, який передбачав смертну кару за розкрадання
колгоспного майна, так званий «закон про п'ять колосків».
Незабаром з'явився закон про «боротьбу з спекуляцією», який передбачав ув'язнення в
концтаборахвід 5до 10 років для тих селян, які, рятуючись від голоду, намагалися обміняти
домашні речі на харчові продукти в містах.
Мовчалигазети,мовчалисталінськіполітики, мовчаликермачізастою— ніби не було у нас
33-го року. Зник він безслідно з історії. Ні, не зник він, а лишився в пам'яті народу.
Ми повинні знайти в собі мужність, щоб сказати, що українська нація стала жертвою
страшного злочину, який ніколи не повинен повторитися.
Учениця.Інашезавдання— скликатиживихдотихсіліхуторів, до тих криниць і спільних
ям, куди скидали десятками виснажені тіла наших прадідусів і прабабусь.
Помолимося запомерлихвід голоду наших земляків, щоб заспокоїти їхні душі, щоб вони
відчули, що про них пам'ятають.
У багатьох селах і містах поставлено пам'ятні знаки — кам'яні хрести,
пам'ятники«Замученим голодом,безбожнозакопаним, не-оспіваним умолитвах,
неоплаканим». До пам'ятників кладуть хліб, гірлянди, вінки, живі квіти. До нас промовляють
словамолитви:
«Люди,бережітьУкраїну1.
Господом Богом заклинаюВас,
Невіддайтесязновуурабиза шматокхліба!
Покаяння всім живим і душам спочилим
За вільнуй невільнупровину».
Учитель. Ми вклоняємося жертвам голодомору. Схиляємо голову перед могилами
невиннихлюдей, замученихголодною смертю.Спільною молитвою по жертвах голодомору
звернемося з закликом до всіх — 1932—1933 рр. не повинні повторитися!

5. Сьогоднішнє населення України є нащадками тих, хто вижив у ті страшні часи. Але нас
могло бути набагато більше.
Пам'ятаймо про голод — геноцид, який спіткав Україну, пам'ятаймо про кожну душу, що
забрав мор!
І нехай ця пам'ять буде перестереженням! І нехай стане заповітом: «І мертвим, і живим, і
ненародженим...»
Учень. Наперекір усім бідам український народ вистояв івижив.
«Ви,байстрюкикатівосатанілих,
Незабувайте,виродки,ніде:
Народмійє! В йогогарячихжилах
Козацька кров пульсує і гуде!
Народмій є! Народмій завжди буде!
Ніхтонеперекреслитьмійнарод!»
Учениця.Про пекельнімуки і страждання наших людей у голодні 1932 -1933 роки відомо
не так уже й багато. Писали, свідчили, згадували передусім за кордоном.
Хто знав, хтовів смертямістратамлік? Де фільм, якийпоказав биголод?Отойпроклятий33-й
рік?
Першим художній твір про ці події у 1961 р. написав письменникз діаспори Василь Барка
(США), який пережив голод і бачив на власні
очі жахи цього періоду і відтворив їх у своєму романі «Жовтий князь». Жовтий князь
— це символічний образ демона зла, який несе з собою руйнацію і спустошення всього
навкруги, сіє величезну муку і неминучу смерть.
На початок 1933 р. за неповних 5 місяців за цим законом було засуджено 54 654 особи, з
них 2110 — до смертної кари.
Учениця.Примараголодунависла над Україною ще у 1931 р., але сталінське керівництво
наполягало на продовженні грабіжницької політики вилучення сільськогосподарської
продукції з села. Селянизакопувалихліб у землю, ховалив солому,замуровували під піччю, в
коробках ховали під стріху. Але агенти НКВД нишпорили скрізь і знаходили те, що селяни
ховали.
Учениця. Апогею голод досяг взимку і навесні 1933 р. Люди їли товчену кору дерев,
солому, перемішану з гнилою капустою, котів, собак, щурів, слимаків, жаб, кропивутощо.
Село пригнітилося. Ніпісні, ні звуку, нісобачогогавкоту.Тривожнопоповзлаіз уст в уста
приспівка:

6. "Сидитьбаба намосту,
Чухаєкоросту,
В тридцятьтретьомугоду
Нестанеколгоспу!»
Де там! Колгоспзалишився. Іголодлютував.
Учень. До організації голоду доклали руку Л. Каганович, який прибув в Україну слідом
за В. Молотовим, генеральний секретар ЦК КП (б)У В. Чубар, другий секретарЦК КП
(б)УП. Постишев.
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зор; І на тихіводи,
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте. Імножиться,і діє,
Без ваших нагаїв і стусана,
Під сонцем вічності древніє й молодіє.
Його жорстока й лагідна душа!
Учень. Коли тиран Йосиф Сталін проголосив своє гасло «Жить стало лучше, жить
стало веселей», то в цей час в Україні народ вимирав голодною смертю.
Цей сніг, як сон, прийшов — розтане.
Здимитьі в хмаруперейде...Весна.
Село лежить в тумані.
Голодний рік, голодний день.
Іде — не йде. Повзе по мертвих,
Й хвалити бога, хоч повзе.
Якби він знав, якби побачив.
Сини ростутьна лободі.
Сини Радянськоїдержави!
Та знаєвождь, усевін зна...
У вус всміхається лукаво.
В Москві весна. Його весна!
(М. Будлянський «Весна»).
Учениця. Із кожної тисячі селян триста вмирали голодною смертю. І шукали живі своїх
близьких серед висохлих тіл, звалених до яру, і, знайшовши, заспокоювалися тихо. І було
це жахливіше за крик. А ті, хто чекав на голодну смерть і неминуче божевілля, благали

7. опинитися в тому яру, а не залишатися самотнімив мертвійхатіі мучитися, бо цуже хотілося
їсти. Вимирали цілі села.
Втікачі з сіл заповнювали міста і вмирали прямо на вулицях. Прагнучи врятувати від
смерті хоча б дітей, селяни везли їх до міст й залишали в установах, лікарнях, на вулиці.
Щоб перешкодити втечам голодуючих за межі республіки чи в міста, були розміщені
загороджувальні загони внутрішніх військ.
Учень. Села були завалені трупами людей. Були численні випадки
людоїдстваі трупоїдства. Деякі селяни, збожеволівши від голоду, вбивали і їли власнихі
чужихдітей.
Не можназабутитрагедіюдітейцьогоперіоду.
Без сліз не можна читати вірш Павла Ткачука «Слово з того світу»:
Мене забрали нелюди одмами,
Аж затремтіланавеснігроза...
Та я все плачу, людоньки, дощами.
Коли у вас не скотиться сльоза.
Коли вам тяжковсіх такихзгадати,
Сльозузронитьза вічний упокій,
Прийдудовася літомблагодатним...
І розів'ю на щастятепловій.
А потім сонцем знову засміюся
-Житам наврочугінкопрорости...
Лишеньодного,людоньки, боюся —
Як нам Вкраїнунашувберегти.
Узагальнення, систематизація і корекція новихзнань.
Наслідки голодомору:
1. Голодомор 1932—1933 рр. вселив у свідомість селян суцільний страх і
політичнуапатію.
2. Ті, хто вижив,підірвалисвоєфізичнеіпсихічнездоров'я.Вїхдушіназавжди
закравсястрахголоду.
3. Голод забрав мільйонижиттів. Кількістьпомерлихвід голодунеможливо
точно підрахувати.Різнідослідникиназивають цифривід 3 до 8 млн. чоловік,
враховуючиівелике зниження народжуваностідітей,
4. Було зламано опір колгоспно-феодальній системі.
5. Підірвано силив народув обстоюванніспоконвічнихнаціональнихправ.

8. 6. Це булатрагедія народу,наслідкиякоївідчувалися впродовж багатьох
десятиліть.
У січні1937 р. було здійсненопереписнаселення.
Населення України зменшилося на 15 млн. чоловік. Результати перепису були знищені, а
учасників перепису було репресовано.
Кожний п'ятий житель в Україні внаслідок голодомору помер голодною смертю. Київщина
втратила третину свого населення.
Багато життів пішло унебуття іна Васильківській землі.
Учениця. Про ці страшні роки розповідають нам бабусі й дідусі, яким
розповідалиїхнібатьки,котрим пощастиловижити.
СпогадиПономаренкоГалиниКаленківни
Учень. РозповідавБрайко Петро Григорович:
Учениця.Розповідьочевидців:
ГавриленкоГригоріяКлимовичата ГавриленкоНіни Іванівни
Учень. Осьщеоднатрагічнарозповідьсестер ЖаданТетяниІванівнита ЄвдокіїІванівни:
Вчитель. Майже вісім десятиріч минуло від тих страшних днів. Десятиліттями
забороняли говорити правду, доглядати за могилами, пом'янути убієнних голодом.
Загибель мільйонів людей влада намагалася приховати. Аж до 1987 р. жодної згадки про
голод 30-х років у радянській історіографії і пресі не було. Довго ми мовчали!
Перегляд відео ролика: «Страшні роки 1932-1933»
IV. Підсумок.Оцінювання.
Учитель. Унаш час уже ніхто не забороняє говоритипро голодомор
Вчені-дослідники вивчають цю проблему. Про голодомор у світі надруковано понад 7
тисяч публікацій. Багато матеріалів про ці жахливі події міститься і у нашій пресі.
Ми не маємо права знехтувати уроками минулого, щоб не допустити подібне в
майбутньому.Перед пам'яттю жертв голодомору мусимо стати чистішими і чеснішими,
завжди пам'ятати про відповідальність влади
Вічна пам'ять прахужертвам голодомору!Земляїм пухом!
(Звучитьфонограма«Реквієма»В. Моцар-та.Можнавикористати пісню «Господи, помилуй
нас!» на слова і музику Т. Петриненко).
Вчитель:Сьогодні у нас у кожного хліб на столі, без якого ніхто не сідає до столу. І
хочеться сказати:
«Боже!Тиосвятицейхліб,щонастолі.
Любов'ю тих, щовпали насвітанні

9. На ще не зораній плугатарем ріллі...»
Завдання додому:
Зібрати матеріал про голодомор 1932—1933 рр. для написання літопису «Голодомор очима
очевидців унашому районі».