3. Корекція організації освітнього процесу
мета : запобігання зниженню якості знань
1. Виявити причини зниження якості знань
учнів та визначити шляхи їх усунення.
2. Забезпечити об’єднання зусиль усього
педагогічного колективу по
попередженню падіння якості знань і
підвищенню рівня навчальних досягнень.
4. НАВЧАЛЬНА НЕУСПІШНІСТЬ – це ситуація,
при якій результати навчальної діяльності не
відповідають вимогам програми з предмету.
Систематична навчальна неуспішність
призводить до педагогічної занедбаності під
якою розуміють комплекс негативних
якостей особистості : поведінка, яка
протирічить загальній моралі, прийнятій у
соціуму.
5. Неуспішність і її фактори
Зовнішні
- соціальні (зниження
ролі освіти)
- неякісна організація
освітнього процесу
(перенавантаження
програм, відсутність
індивідуального
підходу)
- вплив із зовні
Внутрішні
- біологічні (дефекти
здоров’я)
- психічні (низький
розвиток інтелекту)
- педагогічні
(відсутність мотивації)
- психічні (слабкий
розвиток вольової
сфери)
6. Основні ознаки неуспішності
Наявність прогалин у фактичних знаннях
з предмету
Наявність прогалин у сформованості
навичок навчально-пізнавальної
діяльності
Недостатня сформованість та розвиток
особистих якостей дитини
7. Ознаки відставання у навчанні
Учень не може відповісти на питання по тексту, сказати
що нового він дізнався
Учень не задає питання по змісту нового матеріалу
Учень пасивний на уроці, відволікається у ті моменти,
коли іде пошук
Учень не реагує емоціонально на успіхи і невдачі у
навчальній діяльності
Учень не може пояснити мету завдання, яке виконує
Учень не може відтворити визначення, поняття,
формули
8. Причини неуспішності у навчанні
Типи навчальної неуспішності:
1. Учні у яких відсутні дійсні(справжні) мотиви
навчання
2. Учні які мають слабкі природні здібності до
навчання
3. Учні у яких невірно сформовані навички
навчальної діяльності і які не вміють навчатися
11. У роботі із невстигаючими учнями
потрібно:
З’ясувати причини, які призводять до
виникнення труднощів у навчанні
Застосувати індивідуальний підхід
Створювати ситуацію успіху
Опиратися на сильні сторони
12. Відставання у навчанні – це процес накопичення невиконаних
вимог навчальної програми.
1.Шкільні труднощі
2.Відставання
3.Неуспішність
4.Педагогічна занедбаність
5.Шкільна дезадаптація
Багаточисельні труднощі, відставання, якщо вони не подолані,
розростаються, накопичуються, переплітаються і утворюють
повну дезадаптацію.
В.Оконь визначає невстигання як порушення взаємодії між
учнем
учителем
зовнішнім активним середовищем.
13. Види невстигання
1. Загальне, глибоке з багатьох або всіх предметів довгий період часу
- непідготовленість учня, лінь
- недостатній рівень загального розвитку
- несприятливі умови( хвороба, сімейний стан)
2. Часткова але стійка неуспішність
- недоліки викладання предмету
- прогалини знань із попередніх класів
- відсутність зацікавленості до навчання
3. Епізодичне невстигання
- недоліки викладання предмету
- несистематичне відвідування навчальних занять
14. Типи невстигаючих учнів
(за класифікацією П.П.Блонского)
1 тип Поганий учень
- не помічає своїх невдач
- не має цілі у навчанні
2 тип Патологічно поганий учень
заявляє «не зможу» до початку навчання,
виконання завдання
15. Типи невстигаючих учнів (за
Мурчаковським Н.І.)
1 тип – низька якість мисленнєвої діяльності при
позитивному ставленні до навчання й збереженню
ролі учня
2 тип – високий рівень розвитку мисленнєвої
діяльності при негативному ставленні до
навчання й частковій або повній відмові ролі учня
3 тип – низька якість мисленнєвої діяльності та
негативне ставлення до навчання і повній відмові
від ролі учня, яка виявляється у бажанні
залишити школу
16. 1 тип
Низька здатність навчатися
Слабкий розвиток мисленнєвої діяльності
Труднощі із опанування навчального матеріалу
Невдачі у навчанні
Невміння працювати із класом
АЛЕ
Має позитивне ставлення до класу, вчителя, школи
Радо приймає допомогу учителів, учнів
17. 2 тип
Добрий інтелектуальний розвиток
Відсутня стійка мотивація до навчальної діяльності
Уникнення активної розумової праці по предметам,
засвоєння яких вимагає систематичної наполегливої
праці
Неохайне виконання завдань
Низький темп виконання завдань
Негативне відношення до навчання
Уникнення колективу класу
18. 3 тип
Низька природна здатність навчатись
Відсутня самокритика
Безпечне ставлення до навчання
Відсутність пізнавальних інтересів
Негативне ставлення до знань, вчителя, школи
Бажання залишити школу
19. ПОДОЛАННЯ НЕУСПІШНОСТІ
Причини невстигання
Низька якість природної мисленнєвої діяльності
Відсутність мотивації до навчання
Неякісна організація навчальної діяльності
Пропуски занять через хворобу, або прогули
Слабкий фізичний розвиток, наявність
хронічних захворювань
Затримка психічного розвитку
Педагогічна занедбаність
20. Як будувати роботу із невстигаючими
учнями
Одним із найважливіших засобів попередження
відставання є – різнорівневе навчання.
Основна ідея якого є в адаптації навчального матеріалу,
процесу навчання до пізнавальних можливостей, задатків
і інтересів кожного учня.
Мета роботи із невстигаючими учнями
- Засвоєння матеріалу
- Заповнення прогалин у знаннях
- Розвиток пізнавальної сфери
- Формування навичок вчитися
21. Форми роботи із невстигаючими
учнями
Дозування домашні завдань
Детальні інструкції для виконання завдань на уроці,
дома
Створення особливих умов опитування
Диференційовані завдання як на уроці, так і вдома
Додаткові заняття із слабкими учнями
Стимулювання розвитку інтелекту, нахилів
Посилення елементів творчості в навчальній діяльності
22. Правила роботи на уроці зі слабкими
учнями
1. Не ставити слабкого учня у позицію неочікуваного питання.
2. Не вимагати швидкої відповіді на питання
Навпаки: дати учню достатньо часу на обдумування відповіді,
підготовку, бажано, відповідь записати.
3. Не давати для засвоєння у обмежений термін часу великий
за об’ємом , різноманітний за інформацією, складний
навчальний матеріал.
Навпаки: необхідно розбити матеріал на окремі інформаційні
частини і давати їх на засвоєння поступово. Виокремлювати
основну, головну інформацію для засвоєння, основні, головні
уміння.
23. 4. Не можна змушувати слабких учнів давати відповіді на
питання до нового матеріалу.
Навпаки: краще відкласти опитування на наступний урок,
дати можливість попрацювати вдома, закріпити на
наступному уроці.
5. Не можна використовувати оцінку як покарання за
незнання, або порушення правил поведінки.
Навпаки: шляхом правильної побудови тактики
опитування, заохочення, підбадьорювання на кшталт
«молодець», «розумничок», «добре», потрібно формувати
у слабких учнів упевненість у своїх силах, можливостях
вчитися.
24. Індивідуальний підхід у навчанні
проявляється
При виборі і застосуванні методів
навчання.
При дозуванні домашніх завдань.
При складанні варіантів самостійних,
контрольних робіт( за ступенем їх
складності)
25. Допомога учню на різних етапах уроку:
1. Контроль підготовки до уроку:
- створення атмосфери доброзичливості на початку
уроку, при опитуванні
- зниження темпу опитування, дозвіл довше
підготуватися, або довше подумати над відповіддю
- запропонувати план відповіді
- дозвіл користуватися підручником, зошитом, наочністю
- стимулювати обов’язковою оцінкою
- коментувати оцінку: що вдалося, а над чим треба
працювати
26. 2. Викладання нового матеріалу:
- залучення слабких учнів у якості помічників при
підготовці до уроку: підготувати наочність,
приладдя для вчителя, для дослідів
- залучення уваги за допомогою питань, які
з’ясовують ступінь розуміння навчального
матеріалу
27. 3. Самостійна робота учня:
- інструктування учня про шляхи виконання завдання,
вимоги до оформлення
- підказка на застосування певного правила, сторінки,
інформації
- розподіл завдання на етапи і контроль їх поетапного
виконання, допомога, виявлення помилок і їх
виправлення
- стимулювати питання до вчителя при виникненні
труднощів під час опанування матеріалу
- прагнути меншою кількістю вправ, завдань, але
правильним порядком їх виконання від простого до
складного досягти засвоєння матеріалу
28. 4. Організація роботи над домашнім завданням:
- обрати для слабких учнів посильне завдання, частину
вправи
- більш детальне пояснення послідовності виконання,
вимог до виконання
- обов’язкова перевірка виконання завдання
- використання підбадьорювання при оцінці
- погоджувати об’єми домашніх завдань із іншими
вчителями класу, з метою недопущення перевантажень
учнів
29. 10 правил роботи із слабкими учнями
1. Вірте у можливості слабкого учня і прагніть передати йому цю
віру.
2. Пам’ятайте, що для слабкого учня необхідний період «занурення»
у навчальний матеріал. Не підганяйте його. Навчіться чекати.
3. Кожен урок – продовження попереднього. Кожен дає свій внесок у
вивчення теми. Багаторазове повторення основного матеріалу –
один із дієвих прийомів зі слабкими учнями.
4. Вселяючи слабким учням віру в те, що вони зрозуміють,
запам’ятають, частіше пропонуйте їм однотипні завдання які вони
можуть виконати з вчителем, з класом, із консультантом-учнем,
самостійно.
5. Роботу зі слабкими учнями не сприймайте як примітивну. Адже тут
іде постійний розвиток пам’яті, логіки, мислення, емоцій,
почуттів, зацікавленості до навчання.
30. 6. Не женіться із слабким учнем за великою кількістю засвоєння нової
інформації. Прагніть із великої кількості навчального матеріалу
обрати головне, пояснити його, повторювати, закріпити.
7. Спілкування – головна складова будь-якої методики викладання. Не
зможете знайти спільну мову із класом, слабким учнем – не досягнете
і результатів у навчанні.
8. Навчіться керувати класом та застосовувати різні форми і методи
навчання протягом одного уроку. Якщо робота на уроці, завдання
одноманітні, діти самі знайдуть вихід і займуться своїми справами.
9. Навчіться залучати до навчання слабких учнів більш успішних,
сильніших. Виклали матеріал – опитали сильних учнів – об’єднайте
сильних у пари зі слабкими і нехай навчання продовжується.
10. Починаючи роботу зі слабкими учнями, пам’ятайте: їх осередок
знову розподілиться на здібних, середніх та слабких.
31. Прийоми роботи з учнями які не
хочуть навчатися
Допомогти учням зрозуміти необхідність опанування
новими знаннями
Формувати відповідальність особисту та колективну
Підтримувати упевненість учнів в особистих силах,
нахилах, здібностях
Формувати позитивну самооцінку
Ретельно планувати кожен урок, продумувати завдання
відповідно до зацікавленості з метою розвитку
пізнавальної сфери
Застосовувати активні форми навчання
32. Розв’язання на уроці проблемних завдань,
ситуацій
Використання дослідницького методу при
вивченні нового матеріалу
Зв’язок навчального матеріалу із життям
Організація співпраці учнів на уроці
Використання прийому змагання між групами
Періодична зміна у парах, групах
Основна перешкода мотивації – тривожність і
страх.
33. Прийоми роботи із учнями зі слабким розвитком
мислиннєвої діяльності, але із бажанням вчитися
Головне вчити вчитися
Разом радіти кожній, хай найменшій, але перемозі, кожному кроку
вперед
Розвивати мотивацію. Мотивація – це процеси, які визначають рух
до поставленої мети
Створювати проблемні ситуації
Активізувати самостійне мислення
Організувати співпрацю учнів на уроці
Побудувати позитивні стосунки у групі
Виявляти щиру зацікавленість в успіхах учнів
Підбирати завдання націлені на розвиток мислення, пам’яті, уваги
34. Етапи формування позитивного ставлення до навчання
Ставлення, яке
формується
1 етап 2етап 3етап
До змісту навчального
матеріалу
Найбільш легкий,
цікавий матеріал,
не залежно від
його важливості
Цікавий, пізнавальний
матеріал з предмету, який
стосується суті теми
Важливий для
засвоєння матеріал,
але непривабливий,
важкий
До процесу
навчання(засвоєння
знань)
Діє вчитель – учень
тільки сприймає
Керівна роль залишається за
вчителем, учень бере участь
в окремих, деяких ланках
процесу навчання
Учень керує
навчальною
діяльністю, учитель
направляє його
роботу
Ставлення до себе, до
своїх сил,
можливостей
Заохочення успіхів
у навчанні, які не
вимагають зусиль
Заохочення успіхів в
навчанні, роботі на уроці,
виконання завдань, які
вимагають деяких зусиль
Заохочення успіхів у
навчанні, які
вимагають значних
зусиль
До вчителя, до
колективу
Підкреслена
об’єктивність,
нейтралітет
Доброзичливість, увага,
особиста зацікавленість,
допомога, співпереживання
Використання
оціночного характеру,
судження порад із
35. Рішення педагогічного консиліуму щодо
запобіганню зниження якості знань
1.Визначити, що основними причинами зниження якості знань учнів 7, 9, 6 класів є
відставання у навчанні, неуспішність та педагогічна занедбаність.
2.Об’єднати зусилля усього педагогічного колективу по попередженню відставання у
навчанні учнів 6, 7, 9 класів, подолання неуспішності та педагогічній занедбаності.
3.Внести корекційні заходи в організацію освітнього процесу шляхом:
- широкого впровадження індивідуального підходу на уроках, до та після занять
Вчителі предметники. Постійно.
-формування стійкої мотивації до навчальної діяльності.
Вчителі, класні керівники. Постійно.
-вчити учнів вчитися( формувати навички навчально-пізнавальної діяльності,
особистих вольових якостей)
36. 4. Застосовувати ефективні форми роботи із невстигаючими учнями:
-дозування домашні завдань
-детальні інструкції для виконання завдань на уроці, дома
-створення особливих умов опитування
-диференційовані завдання як на уроці, так і вдома
-додаткові заняття із слабкими учнями
-стимулювання розвитку інтелекту, нахилів
-посилення елементів творчості в навчальній діяльності
Вчителі, класні керівники. Постійно.
5. Дотримуватися правил роботи зі слабкими учнями на уроці:
-не ставити слабкого учня у позицію неочікуваного питання.
-не вимагати швидкої відповіді на питання
-не давати для засвоєння у обмежений термін часу великий за об’ємом , різноманітний за
інформацією, складний навчальний матеріал.
-не можна змушувати слабких учнів давати відповіді на питання до нового матеріалу.
-не можна використовувати оцінку як покарання за незнання, або порушення правил
поведінки.
Вчителі, класні керівники. Постійно.
6. Дотримуватися 10 правил роботи зі слабкими учнями.
Вчителі, класні керівники. Постійно.
7. Працювати над поетапним формуванням позитивного ставлення до навчання.
Вчителі, класні керівники. Постійно.