1. Виживають не найсильніші і
не найрозумніші, а ті, хто
швидко адаптуються до змін.
Чарльз Дарвін
Адаптація п’ятикласників до навчання в основній школі
Будь-які перехідні періоди в житті людини завжди пов'язані з проблемами.
Перехід учнів з початкової школи - це складний і відповідальний період; від того,
як пройде процес адаптації, залежить все подальше шкільне життя дитини.
Наше завдання - розібратися в тому, що відбувається зараз з нашими дітьми,
що їх хвилює і турбує, з якими проблемами вони зустрічаються, і визначити,
яку
реальну
допомогу
ми
можемо
надати
дітям.
знайти своє місце у старшій школі.
З 1 вересня 2013 року у всіх загальноосвітніх
навчальних закладах України вводиться в дію
«Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти», затверджений Постановою
Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №
1392.
Перехід від початкової ланки шкільного
навчання до основної школи – непростий етап у
житті школяра: це і збільшення навчального
навантаження, і підвищена складність завдань, і
нова соціальна роль. Батькам учнів, педагогам і,
насамперед, - класному керівнику необхідно
допомогти дітям перемогти ці та інші труднощі,
адже збереження їхнього психічного здоров’я –
важлива
передумова
здоров’я
фізичного,
шкільної успішності та соціальної адаптації.
До того ж, варто враховувати, що
п’ятикласники, за багатьма психологічними
особливостями, лишаються ще молодшими
школярами, а тому не можуть сприйняти
незвичні для них способи навчання і виховання.
Змінюється і їхня соціальна роль: ставши учнями
основної школи, діти отримують більш високі
вимоги щодо особистої відповідальності,
самоконтролю, самоорганізації і таке інше.
Перший семестр навчання у 2013-2014
навчальному
році
–
час
особливий.
П’ятикласники мають вирішувати цілком
конкретні завдання:
прийняти і зрозуміти систему нових
вимог;
налагодити
взаємовідносини
з
однокласниками, з педагогами;
Адаптація п'ятикласників
(рекомендації психолога)
Вікові особливості молодшого підлітка:
потреба в гідному становищі в колективі
однолітків, в сім'ї; підвищена втомлюваність;
прагнення обзавестися вірним другом; прагнення
уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому
колективі; підвищений інтерес до питання про
"співвідношенні сил" в класі; прагнення
відмежуватися від усього підкреслено дитячого;
відсутність авторитету віку; відраза до
необгрунтованих заборон; сприйнятливість до
промахів
учителів;
переоцінка
своїх
можливостей, реалізація яких передбачається у
віддаленому майбутньому, відсутність адаптації
до невдач; відсутність адаптації до положення
"гіршого"; яскраво виражена емоційність;
вимогливість до відповідності слова справі;
підвищений інтерес до спорту.
Ознаки успішної адаптації: задоволеність
дитини процесом навчання; дитина легко
справляється з програмою, ступінь самостійності
дитини при виконанні ним навчальних завдань,
готовність вдатися до допомоги дорослого лише
ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;
задоволеність міжособистісними відносинами - з
однокласниками і вчителем.
Ознаки дезадаптації: втомлений, стомлений
зовнішній вигляд дитини, небажання дитини
ділитися своїми враженнями про проведений
день, прагнення відвернути дорослого від

2. шкільних подій, переключити увагу на інші теми,
небажання виконувати домашні завдання,
негативні характеристики на адресу школи,
вчителів, однокласників, скарги на ті чи інші
події, пов'язані зі школою, неспокійний сон.
труднощі ранкового пробудження, млявість.
постійні скарги на погане самопочуття.
Чим можна допомогти?
Перша умова шкільного успіху п'ятикласника безумовне прийняття дитини, не дивлячись на ті
невдачі, з якими він вже зіткнувся або може
зіткнутися. Створюйте умови для розвитку
самостійності
в
поведінці
дитини.
У
п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні
обов'язки, за виконання яких він несе
відповідальність.
Незважаючи
на
гадану
дорослість,
п'ятикласник
потребує
ненав'язливому контролі з боку батьків, оскільки
не завжди може сам зорієнтуватися в нових
вимогах шкільного життя. Для п'ятикласника
учитель - уже не такий незаперечний авторитет,
як раніше, на адресу вчителів можуть звучати
критичні зауваження. Важливо обговорити з
дитиною
причини
його
невдоволення,
підтримуючи при цьому авторитет вчителя.
П'ятикласнику вже не так цікаве навчання саме
по собі, багатьом в школі цікаво бувати тому, що
там багато друзів. Важливо, щоб у дитини була
можливість обговорити свої шкільні справи,
навчання і відносини з друзями в сім'ї, з
батьками.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДЛЯ
УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ
П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ
НАВЧАННЯ
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини,
якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із
класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули
на психологічний стан дитини, повідомте про це
класного керівника. Саме зміни в сімейному
житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці
дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте
складні ситуації, разом шукайте вихід із
конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових
учителів, запропонуйте описати їх, виділити
якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях
звертатися за порадою до класного керівника,
шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за
навчальною діяльністю, якщо в період навчання
в початковій школі вона звикла до контролю з
вашого боку. Привчайте дитину до самостійності
поступово: вона має сама збирати портфель,
телефонувати однокласникам і питати про уроки
тощо.
7. Основними помічниками у складних
ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8.
Головне
новоутворення
підліткового
вікового
періоду
–
відкриття
своєї
індивідуальності, свого «Я». Підвищується
інтерес до свого тіла, зовнішності.
9. Зростає дух незалежності, який впливає на
стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням
здобути
самостійність,
звільнитися
від
батьківської опіки, з’являється страх перед
невідомим дорослим життям.
11.
Бажання звільнитися від зовнішнього
контролю
поєднується
зі
зростанням
самоконтролю
й
початком
свідомого
самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний,
тому батькам не слід залишати своїх дітей без
нагляду. Підліток дуже вразливий і легко
піддається впливам як позитивним, так і
негативним.
13.
Розширюється коло спілкування,
з’являються нові авторитети.
14.
Недоліки й суперечності в поведінці
близьких і старших сприймаються гостро й
хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і
порадників, а не диктаторів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ
1. Враховуйте вікові особливості п’ятикласників:
рухову активність, особливості моделі поведінки,
орієнтовану на співпрацю з двома – трьома
вчителями, недостатню сформованість вольової
регуляції.
2. Порівнюйте роботу учня лише з його
попередніми роботами, а не з роботами інших.
3. Уникайте критики учня при свідках, а також
вживання слів «завжди», «ніколи».
4. Хваліть учня за найменші досягнення.

3. 5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою
поведінку та її наслідки.
9.
Для
підтримання
усних
інструкцій
використовуйте візуальну стимуляцію.
6. Створюйте ситуації успіху.
10. Давайте учням можливість виплескувати
енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).
7. Зменшуйте кількість заперечних слів та
речень. Краще замінити їх на ствердні та
позитивно спрямовані.
8. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих
дітей, які виявляють тривожність. Краще
об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.
11. Надавайте учням можливість висловлювати
свої думки, підкреслюйте цінність почутого.