суфікси у прикметниках

1. Тема: Написання прикметників із суфіксами –ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий)
Мета: поглибити знання учнів про чергування та зміни приголосних за
їх збігу, сформувати навички учнів за допомогою суфіксів правильно
утворювати прикметники, навчити пояснювати фонетичні процеси,
розвивати почуття патріотизму та любові до рідного краю.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Обладнання: картки, підручник, тлумачний та етимологічний словники.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІІІ. Опрацювання теми й змісту уроку.
1. Творчий диктант. Спостереження 1.
Ліворуч у зошитах запишіть у стовпчик іменники, а праворуч – утворені
від них похідні слова за допомогою суфіксів – ськ(ий)
Київ – київський
Кіровоград - кіровоградський
солдат – солдатський
студент – студентський
брат – братський
сусід – сусідський
агент – агентський
Ірпінь – ірпінський
Єлисаветград -
єлисаветградський
Інгул – інгульський
Висновок: при додаванні суфікса – ськ(ий) твірна основа на письмі
звичайно залишається незмінно. Від того, як її вимовляємо, м’який знак
пишемо лише після букви л.
Спостереження 2. Пригадайте найпоширеніші чергування
приголосних при словозмінні:
г – з – ж (нога – нозі – ніжка)
к – ц – ч (рука – руці – ручка)
х – с – ш (вухо – вусі – вушко)
Розгляньте приклади слів, зробіть висновок про зміни приголосних при
словотворенні.
Буг + ськ =
бузький
француз+ ськ
= французький
збараж + ськ =
збаразький
козак + ськ =
козацький
Вінниц(я) +
ськ = вінницький
Бахмач + ськ
= бахмацький
чех + ськ =
чеський
Одеса + ськ =
одеський
Сиваш + ськ
= сиваський
Лодзь +
ськ =
лодзький
Добрудж
(а) + ськ =
добрудзький
Підсумки спостережень запишіть у вигляді формул.
г, з, ж + с = з к, ц, ч+ с = ц х, с, ш + с = с дз, дж + с
=дз
Але й у цьому разі не обійшлося без винятків.

2. Розгляньте приклади: тюрк(и) + ськ = тюркський, баск(и) + ськ =
баскський, Мекк(а) + ськ = меккський, Ла-манш + ськ = ла-маншський, Льєж
+ ськ = льєжський.
У цих випадках правило не діє. Чому? А чи легко було б відтворити
первісні форми цих маловідомих назв, якби ми в їхніх основах поміняли
звуки? Отже, при додаванні суфікса –ськ(ий) до іншомовних назв
намагаємося, як правило, не змінювати їхньої звукової форми, щоб потім в
утворених прикметниках легко було впізнати незвичні для нас чужоземні
власні назви.
2. Удосконалення сформованих вмінь та навичок.
Матеріал для вправ.
1. Від поданих назв утворити, де це можливо, слова за допомогою
суфікса -ськ(ий) (без змін у твірній основі): Волинь, Житомир, бунтар,
селяни, пірат, люди, президент, комендант, бас кетболіст, Тамань, Оскіл,
Хорол, Златопіль.
2. Від поданих назв утворити, де це можна, прикметники за
допомогою суфікса -ськ(ий) (із змінами у твірній основі): Острог, Збараж,
Токмак, Бобринець, Овруч, Славутич, Черкаси, Форос, Золотоноша.
3. Диктант-переклад: запорожский, хмельницкий, винницкий,
криворожский, побужский, кременчугский, ивано-франковский.
4. Серед поданих слів визначте ті, у яких допущені помилки,
поясніть орфограми: казахський, латишський, малаккський, солдацький,
гонконгський, дамаський (латиський, солдатський, дасаскський).
5. Слово вчителя: для кожного з нас важливо знати історію своєї
малої батьківщини. Сьогодні ми звертаємося до одного із символів
Кіровоградщини - герба. Ви отримали випереджувальне завдання – дослідити
його символіку. Розкажіть про нього.
«Я - дослідник» (випереджувальне завдання).
Композиція як сучасного герба Кіровограда, так і
його хоругви використовують елементи попередніх символів міста. Золотий
колір символізує багатство та родючість навколишніх степів, а червоний є
традиційним кольором запорізьких козаків, яким колись належали землі
сучасної Кіровоградщини. Синій хрест символізує р. Інгул і дві її притоки:
Сугоклію та Біянку, — в околиці злиття котрих була заснована попередниця
міста — фортеця святої Єлисавети. Останню на гербі представляє контур
укріплення, що в загальних рисах повторює реальний план-схему
фортеці. Вензель святої Єлисавети навіяний монограмою російської

3. імператриці Єлизавети Петрівни, формальної засновниці міста, що була
зображена на гербі Єлисаветграда. Щитотримачі є алегор ичними фігурами,
які натякають на легендарну особу козака Степана Лелеки,
засновниказимівника Лелеківки, який пізніше влився в межі міста і нині є
одним із його найдавніших заселених районів. Міська корона — звичний
елемент для сучасного герба українського міста.
Методика роботи над одним словом Інгул.
1. З'ясуйте лексичне значення.
Інгу́л (Великий Інгул) — річка у Центральній та Південній Україні, у
межах Кіровоградської та Миколаївської областей. Ліва і найбільша
притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).
2. Поясніть етимологію.
Слово Інгул, безсумнівно, має тюркське походження. Найпоширенішою
є версія, що назва Інгул походить від тюркського yeni göl — нове озеро. У
документах 16—17 ст. трапляється назва Єнгула (Єнгул). У 18—19 ст. річка
мала назву Великий Інгул — на противагу Малому Інгулу (Інгульцю).
3. Робота в групах.
1 – утворіть асоціативний кущ.
2 – сторіть сенкан.
3 - усно побудуйте реченння з використанням прикметників та слова
Інгул.
4. Поетична сторінка (література рідного краю).
З маленького несмілого струмка
Завруниться далеко десь ріка.
Між берегів смарагдових біжить,
Небесна в ній купається блакить.
Інгул - ріка далека і близька.
Інгул - ріка і тиха і стрімка.
Перлина степу диво це земне
Легендою чаруєш ти мене.
Дивлюсь мов сон із років висоти,
Як біжимо в ріку і я і ти.
А навкруги краплинів водоспад
І це село і яблуневий сад.
Тепер не знаю навіть де вже ти
У цю ріку нам двічі не ввійти.
Не скуштувати яблуко розрад
В минуле канув яблуневий сад.
Але тече чудова і дзвінка
Мого дитинства золота ріка.
Земного роду пристань степова
Як пам'ять непідкупна і жива.
Надія Гуржій

4. 5. Орфограма у прикметнику інгульський «-ськ, -зьк, -цьк у
прикметниках», «м’який знак».
ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.
«Незакінчене речення».
На уроці я навчився… свої знання я зможу використати… Варто
звернути увагу на …
V. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VІ. Домашнє завдання.
Вивчити теоретичний матеріал § 46, впр. 388.
Література:
1. Українська мова: підр.для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./
О.В.Заболотний, В.В. Заболотний. – К.: Генеза, 2014.
2. Українська мова в школі: методичні поради для вчителя/ Ющук
І.П. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 3013.
3. Ткачук Т.П. Репетитор (як навчитися грамотно писати):
Навчальний посібник з практичного курсу української мови. – 2-е вид., випр.
й допов. – К.: «ВД «Професіонал», 2007.