моніторинг якості освіти з географії, економіки

1. Схема моніторингу
якості освіти
з географії, економіки
Підготовчий етап: з 18 жовтня 2021 р.
 визначення мети, очікуваних результатів,
 складання схеми моніторингу,
 обговорення даного питання на засіданні методичної ради,
 визначення відповідальних за методичний супровід,
 наказ школи на організацію проведення моніторингу,
 визначення змісту предметного дослідження,
 вибір інструментарію для проведення моніторингу.
Практичний етап: жовтень– грудень 2021р.
 написання моніторингових письмових робіт,
 перевірка ведення учнями робочих зошитів,
 оформлення протоколів проведення моніторингу (вчителі),
 пропозиції вчителів до Рекомендацій моніторингу,
 відвідування уроків,
 методичні діалоги з учителями, що викладають предмети,
 аналіз ведення вчителями шкільної документації (календарне та поурочне
планування, облік успішності учнів у електронних та друкованих
журналах класу, вчасність та об’єктивність виставлення оцінок),
 самоаналіз учителів методичного забезпечення (педагогічні технології та
методи), (заповнення таблиць).
Аналітичний етап: грудень 2021р. – 12.01.2022р.
 систематизація даних протоколів моніторингових письмових робіт,
 аналіз результативності з предметів (формування презентації),
 узагальнення протоколів перевірки робочих зошитів,
 висновок монфіторингу,
 довідка на основі узагальнених висновків,
 Підготовка Рекомендацій моніторингу (відповідальні за предмети).

2. Засідання педагогічної ради, 12.01.2022
 І частина: Довідка про підсумки моніторингу ,
 ІІ частина: Інтерактивне завдання для груп педагогів (відповідно до
освітніх галузей): виконання завдання з одного предмета своєї освітньої
галузі; інтеграція його з предметами природничого циклу; визначення
кореляційної складової 4 змістових ліній та 10 ключових компетентностей
нового Державного стандарту освіти; SWOT-аналіз учителів природничого
напрямку із формулюванням сильних та слабких сторін, можливостей та
загроз щодо стану викладання природничих дисциплін у ліцеї; складання
асистентами вчителів мотиваційних принципів (2-4) вивчення природничих
дисциплін учнями з ООП.
 Затвердження Рекомендацій моніторингу.

3. Очікувані результати моніторингу
якості освіти
з географії, економіки
1. Визначення рівня теоретичних умінь і практичних навичок учнів з
предметів економічно-географічного напряму.
2. Аналіз професійної компетентності педагогів.
3. Удосконалення системи освітніх послуг із даних предметів.
4. Підвищення рівня інтеграції навчальних предметів.
5. Вироблення практичних навичок педагогів щодо кореляції змістових ліній
НУШ та ключових компетентностей нового Державного стандарту освіти.
6. Пошук новітніх форм контролю за освітнім процесом закладу.

4. І частина
Довідка
за підсумками моніторингу
забезпечення якості освіти з географії, економіки
в І семестрі 2021-2022 н.р.
Доповідач Марія Псюк
12 січня 2022 року
Згідно з річним планом роботи ліцею в жовтні-грудні І семестру 2021-2022
н.р. у закладі проведено моніторинг забезпечення якості освіти з географії,
економіки у 6-11 класів.
Мета моніторингу: вивчити рівень викладання даних предметів
педагогами та рівень сформованості провідних компетентностей учнів із
вказаних предметів, їх відповідність вимогам Державного стандарту освіти;
Під час підготовчого етапу відповідальними особами визначено мету,
напрямки і зміст предметного дослідження, окреслено очікувані результати,
вибрано методичний інструментарій моніторингового дослідження.
Під час практичного етапу проведено перевірку ведення учнями робочих
зошитів, якість перевірки учнівських робіт учителями, педагоги проводили
моніторинг знань учнів з окремих тем у визначених заздалегідь класах. Відвідано
уроки, перевірено стан ведення шкільної документації, проведено методичні
діалоги. Учителі узагальнили власну методичну діяльність у формі
результативних таблиць, після проведення моніторингу практичних умінь учнів
подавали письмовий аналіз і пропозиції до Рекомендацій моніторингу.
У ході аналітичного етапу відповідальними систематизовано дані
протоколів моніторингу (контрольних робіт), узагальнено протоколи перевірки
робочих зошитів, аналізовано результативність участі у всеукраїнських
учнівських оліімпіадах і пропозиції вчителів до Рекомендацій моніторингу.
Матеріал узагальнено у даній довідці. У процесі моніторингу якості викладання
географії, економіки було проведено аналіз рівня фахової і методичної
підготовки вчителів, їхньої самоосвітньої роботи, обізнаності із сучасним станом
педагогічної, психологічної наук та методики викладання предметів, якості та
результативності відвіданих уроків, вивчення ведення класних журналів,
календарного та поурочного планувань, методичне і технічне забезпечення
кабінету географії, матеріалів з підвищення фахового та методичного рівнів,
аналіз об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.
Освітній процес з географії здійснювали 2 педагоги, з економіки — 1. Двоє
мають вищу кваліфікаційну категорію, звання «вчитель-методист» — Русин
С.Й., Чабаранок В.М., імена педагогів занесено до Книги пошани педагогів міста
Калуша.

5. Відповідно до вимог чинних програм та з урахуванням методичних
рекомендацій щодо викладання географії, економіки у 2021-2022 н.р. вчителями
складено календарне планування, в якому зроблено чіткий поділ на теми,
враховано всі передбачені програмою практичні роботи. Аналіз календарних
планів підтверджує, що до планування вчителі підходять творчо з урахуванням
особливостей класних колективів, рівня їхньої підготовки.
Уроки педагогів відзначаються науковістю та доступністю викладу
навчального матеріалу, застосуванням прийомів, які дозволяють підвищити
рівень зацікавленості учнів предметом, мотивувати навчальну роботу ліцеїстів
на різних етапах уроку.
Учні працюють на рівні високої розумової діяльності, що забезпечується
великою кількістю навчально-пізнавальних дій, одночасно звертається увага на
розуміння й осмислення виконуваних учнями операцій.
Учителі використовують на уроці картографічний матеріал, не
обмежуються лише матеріалом підручника, а користуються й іншими джерелами
географічно-економічної інформації. Матеріал тісно пов’язують з умовами
життя і господарською діяльністю людини, що сприяє підвищенню інтересу
учнів до вивчення предмета через практичне застосування його теоретичних
положень. Педагоги не надають знання в готовому вигляді, а навчають
аналізувати, узагальнювати, самостійно робити висновки.
Учителі географії та економіки вважають, що формуванню в учнів навичок
пошукової та дослідницької діяльності сприяє проблемний метод. Саме тому під
час уроків ці педагоги використовують пізнавальні завдання і запитання, які
спрямовані на активізацію розумової діяльності підлітків, стимулюють їх на
пошуки маловідомої інформації.
Стан ведення зошитів учнями 6-11 класів, якість, диференційованість,
частота перевірки вчителем є достатнім.
У закладі обладнано кабінет географії, який у достатній мірі обладнаний
роздавальним, дидактичним матеріалом, методичною літературою,
картографічним матеріалом: колекція гірських порід, колекція мінералів,
метеорологічні прилади: барометр, гігрометр, компаси (11 штук), глобуси (16
штук), географічні атласи (6–11 клас). Систематизовано навчально -методичний
матеріал: 1. Робота з обдарованими дітьми (Економіка); 2. Робота з
обдарованими дітьми (Географія); 3. Підготовка до ЗНО (Географія); 4.
Різнорівневі завдання з географії. Для кабінету придбано сучасне
багатофункціональне технічне обладнання: мультимедійна дошка – intboard,
мультимедійний проектор – EPSON, ноутбук – ASUS. Завідувач: Чабаранок В.М.
Учні усіх паралелей класів забезпечені підручниками. За необхідності
учні користуються електронними версіями підручників з географії. У процесі
поглибленого вивчення значну частину матеріалу педагоги подають у вигляді
блок-схем. тез, узагальнювальних графіків. Широко практикується вчителями
використання на різних етапах уроку різнорівневих завдань, надрукованих у
посібниках та складених самостійно, які дають учням можливість формувати і

6. розвивати специфічні географічні та економічні уміння і навички, стимулювати
пізнавальні інтереси учнів до предметів, розвивати їхні творчі здібності.
Учителі кафедри мають значний позитивний досвід у роботі з
обдарованими учнями У процесі викладання предметів вчителі дбають про
виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря,
гуманіста і природолюба, фінансово обізнаного здобувача освіти.
Достатніми є результати ЗНО випускників, Середній бал навченості протягом
2017-2021 років з географії учнів, що складають ДПА у формі ЗНО: 7,3 бала – 8,6
бала.
РУСИН СТЕПАНІЯ у професійній діяльності акцентує увагу на
формування у дітей регіональних особливостей стану природи Землі, як
середовища життя людини, а також на розумінні зв’язків між природою і
людиною. Її уроки унаочнені, насичені цікавим пізнавальним матеріалом з
поєднанням різних видів роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.
У системі роботи вчителя прослідковуються позитивні тенденції, які
проявляються у посиленні гуманістичної спрямованості викладання,
демократизації освітнього процесу, пошуку, вивчення і використання
нетрадиційних форм та методів навчання, більш дієвому підходу до організації
роботи із учнями з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей, нахилів і
потреб, у виявленні та підтримці обдарованих дітей.
Аналіз рівня методичної вправності вчителя.
Використання інноваційних освітніх технологій підвищує рівень
зосередженості здобувачів освіти. Інтеграційна забезпечує інтегрування
різнопредметних знань і вмінь. Ігрова: це форма взаємодії педагога і учня:
рольові, ділові проєктування. Ця технологія використовується під час
підсумкових занять, практичних робіт на місцевості, «орієнтування на місці».
Комп’ютерні (ІКТ): дана технологія дозволяє цікаво і змістовно провести урок і
реалізовується за допомогою навчальних програм: інформаційних, розвиваючих,
контролюючих (фотографії, схеми, карти, малюнки, відео). Тренінгові:
технологія доречна при розв’язуванні географічних задач, практичних робіт,
тестів на основі відпрацювання певних алгоритмів навчально-пізнавальних дій.
Частково використовується технологія «Перевернутий клас». Серед методів
організації освітньої діяльності найрезультативнішими є: інформаційно-
рецептивний: традиційний метод, за допомогою якого надаються знання про
предмет, об’єкти, явища чи процеси навколишнього світу; репродуктивний:
робота з допомогою схем, контурних карт, завдань-тестів, діалогів, презентацій.
Метод проблемного викладу дозволяє створювати проблемну ситуацію,
спрямовую і контролюю шляхи розв’язання, робить учнів співучасниками
наукового пошуку. Частково-пошуковий (еврестичний) залучає дітей до творчої
діяльності шляхом створення проєктів, мініприладів.

7. У практику роботи вчитель ЧАБАРАНОК ВОЛОДИМИР запроваджує
активні методи навчання та ділові ігри, моделює життєві ситуації, що сприяє
формуванню умінь і навичок певних особистісних цінностей, створює атмосферу
співробітництва, творчої взаємодії між учнями і між учнями та вчителем.
Є членом обласної творчої групи вчителів економіки при Івано-
Франківському ОІППО з 2006 року. Бере участь в апробації нових методик і
технологій моделювання змісту навчання.
Співавтор навчального посібника «Практикум з основ економіки»
(видання 2012-2015 рр.). Співавтор методичного посібника «Формування
компетентності підприємливості у курсі географії «Україна і світове
господарство. 9 клас», який має висновок «Схвалено для використання у
загальноосвітніх навчальних закладах» (2018 р.). Брав участь в українсько-
польських проектах «Шкільна академія підприємництва», 2012р.; «Ініціативна
молодь – ІІІ», 2015р. Учасник упровадження пілотної програми розвитку
фінансового сектору «USAIDFINREP- II Фінансова грамотність», 2013-2016 рр.
У проєкті брали участь три навчальні заклади Івано-Франківської області. (Курс
за вибором «Фінансова грамотність» розроблений Міністерством освіти і науки
України та Інститутом модернізації змісту освіти за підтримки та у співпраці з
ДВНЗ "Університет банківської справи", Національним банком України.) У
процесі вивчення даного курсу учні школи брали участь у віртуальних
Всеукраїнських змаганнях юних інвесторів на Українській біржі.
Активізує у свідомості учнів систему поглядів, принципів, норм поведінки
щодо географічного та економічного середовища, стимулює вироблення вмінь
практично застосовувати здобуті знання та користуватися отриманою навчально-
розвивальною інформацією. Залучає учнів школи до участі в позакласних
методичних заходах з географії та економіки.
Аналіз відвіданих занять засвідчує, що на уроках географії та економіки
учні демонструють належний рівень володіння навчальним матеріалом. Це
забезпечується наполегливою роботою вчителя над удосконаленням як
власних педагогічних навичок, так і навичок та вмінь учнів.
Виконанню значного обсягу роботи на уроці сприяють ретельна підготовка
до уроку та старанність учителя. Він чітко планує всі етапи уроку, раціонально
розподіляє час. У процесі уроку враховує індивідуальні нахили, здібності та
інтереси учнів, розвиває логічне мислення, активізує роботу учнів шляхом чіткої
мотивації навчальної діяльність учнів на всіх етапах уроку. Учитель попереджає
розумове перенавантаження учнів, доцільно супроводжуючи подачу теоретичного
матеріалу практичними завданнями ігрового характеру чи власними коментарями,
судженнями, прикладами з життя.
У 2021 році педагог переміг у міському конкурсі педагогів імені Костянтини
Малицької. Даною премією щорічно нагороджують вчителів міста за високий
особистий внесок у розвиток педагогічної галузі.
Аналіз рівня методичної вправності вчителя.

8. Технологія інтерактивного навчання допомагає домогтися поставленої
мети, створює творчу змагальну атмосферу серед учнів. Вільна форма
спілкування сприяє меншій утомлюваності, підвищує працездатність, готує до
практичної трудової діяльностіі. Іноформаційно – комунікаційні технології
забезпечують нові шляхи подання інформації, надають можливість реалізації
власних ідей та проектів, підвищують ефективність та мотивацію навчання.
Диференційоване навчання дає можливість в процесі навчання враховувати
типологічні особливості ліцеїстів, їх особистісне ставлення до навчання, ступінь
навченості, інтерес до вивчення предмета. Технологія навчально – ігрової
діяльності дозволяє долати певні труднощі під час вивчення нового мпатеріалу,
активізується пізнавальна діяльність учнів. Елементи перспективно –
випередженого навчання активізують навчальну діяльність учнів високого рівня,
яких необхідно знайомити з додатковим або ускладненим матеріалом, зміст
якого виходить за межі програми. Проєктне навчання подає схему проблемних
завдань та вказує хід їх розв'язання. Воно формує нові знання шляхом
моделювання розумових процесів та пошуку шляхів розкриття змісту нових
понять.
Висновки моніторингу:
Система навчання в умовах упровадження нового Державного стандарту
(НУШ) перестає бути орієнтованою тільки на «знання» і «розуміння». Учні
повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на
основі цього вміти шукати потрібну інформацію, висвітлювати її та
застосовувати в конкретних умовах, формувати компетентностей, які можна
застосувати у житті.
Застосуванням окремого методу навчання чи навіть реалізацією певної
технології охопити формування всіх груп компетентностей неможливо. Але
беззаперечним є те, що потенціал продуктивних методик та технологій є дуже
високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого
результату, як компетентність. Саме формування основних груп
компетентностей учнів є завданням, що визнається як найвідповідальніше у
роботі сучасного вчителя, оскільки торкається життєвих умінь учнів, їх
пристосованості до життя. Розв'язати цю проблему допоможе впровадження
діяльнісно-компетентнісного підходу.
Наскрізні змістові лінії є засобом інтегрування навчального змісту,
вони корелюються з окремими із 10 ключових компетентностей НУШ і
сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають
його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній
у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту,
виконання міжпредметних навчальних проєктів, роботу з різними джерелами
інформації.
Додатки до доповіді додаються (презентація)

9. Рішення
1. Вважати рівень викладання предметів географія та економіка достатнім.
2. Затвердити Рекомендації моніторингу.
Рекомендації моніторингу
1. Удосконалювати кореляцію наскрізних змістових ліній НУШ у
навчальні предмети: географія, економіка.
2. Інтегрувати програмовий матеріал географічно-економічного
спрямування з предметами інших освітніх галузей.
3. Створювати міжпредметні навчальні проєкти природоохоронного
змісту.
3. Учителям географії, економіки виконувати Рекомендації моніторингу.

10. Висновки моніторингу
якості освіти
з географії, економіки
Система навчання в умовах упровадження нового Державного стандарту
(НУШ) перестає бути орієнтованою тільки на «знання» і «розуміння». Учні
повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на
основі цього вміти шукати потрібну інформацію, висвітлювати її та
застосовувати в конкретних умовах, формувати компетентностей, які можна
застосувати у житті.
Застосуванням окремого методу навчання чи навіть реалізацією певної
технології охопити формування всіх груп компетентностей неможливо. Але
беззаперечним є те, що потенціал продуктивних методик та технологій є дуже
високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого
результату, як компетентність. Саме формування основних груп
компетентностей учнів є завданням, що визнається як найвідповідальніше у
роботі сучасного вчителя, оскільки торкається життєвих умінь учнів, їх
пристосованості до життя. Розв'язати цю проблему допоможе впровадження
діяльнісно-компетентнісного підходу.
Наскрізні змістові лінії є засобом інтегрування навчального змісту,
вони корелюються з окремими із 10 ключових компетентностей НУШ і
сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають
його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній
у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту,
виконання міжпредметних навчальних проєктів, зокрема природоохоронного
змісту

11. Рекомендації моніторингу
якості освіти
з географії, економіки
Учителям географії, економіки:
1. Удосконалювати кореляцію наскрізних змістових ліній НУШ у
навчальні предмети: географія, економіка.
2. Інтегрувати програмовий матеріал географічно-економічного
спрямування з предметами інших освітніх галузей.
3. Створювати міжпредметні навчальні проєкти природоохоронного
змісту.