Доповідь доктор економічних наук Паєнтко Тетяни Василівни на семінарі «Комерціалізація наукових розробок»

1. Оподаткування інноваційної
діяльності на етапах розробки і
комерціалізації
Паєнтко Т.В.

2. Ключові питання
•Механізм комерціалізації
•Податкові наслідки

3. Нормативно-правова база
• ЗУ «Про інноваційну діяльність»
• Податковий кодекс України
• Бюджетний кодекс України
• Постанови КМУ
• Постанови та інструкції НБУ
• Постанови та накази МФУ
• Листи та інструкції ДФС
• П(С)БО 8, 16
• МСФЗ 38

4. Організаційні питання

5. Варіанти комерціалізації

6. Одна з ключових проблем для
українських НДІ на етапі
комерціалізації

7. Вирішення проблеми
•Врегулювання потенційних
проблем в рамках колективного
договору
•Створення окремої компанії
•Створення благодійного фонду
•Створення громадської організації

8. Етапи створення та
комерціалізації ідеї
•Дослідження
•Розробка
•Визнання нематеріального
активу

9. Визначення понять
Нормативний акт Визначення понять
П(С)БО 8 Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не
має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
МСФЗ 38 Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не
має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.
ПКУ 14.1.120. нематеріальні активи - право власності на
результати інтелектуальної діяльності, у тому числі
промислової власності, а також інші аналогічні права,
визнані об'єктом права власності (інтелектуальної
власності), право користування майном та майновими
правами платника податку в установленому
законодавством порядку, у тому числі набуті в
установленому законодавством порядку права
користування природними ресурсами, майном та
майновими правами

10. Види нематеріальних активів
(П(С)БО 8)
– права користування природними ресурсами (право користування
надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною
та іншою інформацією про природне середовище тощо);
– права користування майном (право користування земельною
ділянкою відповідно до земельного законодавства, право
користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
– права на комерційні позначення (права на торговельні марки
(знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування
тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

11. Види нематеріальних активів (П(С)БО 8)
– права на об'єкти промислової власності (право на
винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин,
породи тварин, компонування (топографії) інтегральних
мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау,
захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих,
витрати на придбання яких визнаються роялті;
– авторське право та суміжні з ним права (право на
літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми,
програми для електронно-обчислювальних машин,
компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми,
відеограми, передачі (програми) організацій мовлення
тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються
роялті;
– інші нематеріальні активи (право на провадження
діяльності, використання економічних та інших привілеїв
тощо)

12. Визнання і оцінка
нематеріальних активів
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в
балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних
вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути
достовірно визначена.
Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід
відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має:
– намір, технічну можливість та ресурси для доведення
нематеріального активу до стану, у якому він придатний для
реалізації або використання;
– можливість отримання майбутніх економічних вигод від
реалізації або використання нематеріального активу;
– інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з
розробкою нематеріального активу.

13. Не визнаються нематеріальним активом, а
підлягають відображенню у витратах
звітного періоду
– витрати на дослідження;
– витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;
– витрати на рекламу та просування продукції на ринку;
– витрати на створення, реорганізацію та переміщення
підприємств/установ або їх частини;
– витрати на підвищення ділової репутації
підприємства/установи, вартість видань і витрати на
створення торгових марок (товарних знаків).

14. РОЯЛТІ
14.1.225. роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за
використання або за надання права на використання об’єкта права
інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори
мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на
носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або
плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми)
організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які
охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки
на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне
креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на
інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду
(ноу-хау).

15. Не вважаються роялті платежі, отримані за

16. Перше виключення
Відповідно до першого виключення не є роялті винагорода за
використання комп'ютерної програми, якщо умови
використання обмежені функціональним призначенням такої
програми та її відтворення обмежене кількістю копій,
необхідних для такого використання (використання
«кінцевим споживачем»).
Ключовими складовими тут є:
•- наявність обмежень функціональним призначенням
програми;
•- наявність обмежень відтворення кількості копій.

17. Друге виключення
Ключовими складовими тут є:
•- придбання саме копії твору (іншого об‘єкту);
•- копія повинна бути в електронній формі;
•- покупцю надається лише право на використання об‘єкту за
його функціональним призначенням.

18. Третє виключення
Це виключення пов‘язано із співвідношенням права
інтелектуальної власності та правом власності на річ, за яким
у відповідності до ст. 12 ЗУ № 3792-XII та ст. 419 ЦКУ:
- право інтелектуальної власності та право власності на річ не
залежать одне від одного;
- перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не
означає переходу права власності на річ;
- перехід права власності на річ не означає переходу права на
об'єкт права інтелектуальної власності.

19. П.140.5.7 ст.140 ПКУ встановлює, що фінансовий результат
податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по
нарахуванню роялті в повному обсязі (до складу витрат не
відноситься), якщо роялті нараховані на користь:
- нерезидентів, що зареєстровані в державах (на територіях), зазначених
у підпункті 39.2.1.2 п.39.2 ст.39 ПКУ (перелік «низькоподаткових»
юрисдикцій, що використовується для трансфертного ціноутворення);
- нерезидента, який не є бенефіціарним власником роялті;
- нерезидента щодо об’єктів права інтелектуальної власності щодо яких
вперше виникли у резидента України;
- нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в
державі, резидентом якої він є;
- особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб,
які оподатковуються у складі інших податків (крім фізичних осіб –
платників податку на доходи фізичних осіб);
- юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати податку
на прибуток чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж 18%
(платники єдиного податку, неприбуткові установи, інститути спільного
інвестування).

20. При виплаті роялті нерезидентам до
витрат можна зарахувати всю суму, якщо

21. Якщо роялті виплачує резидент –
юридична особа іншій юридичній особі -
резиденту

22. Роялті і ПДВ
Для ліцензіара Для ліцензіата
Відсутність податкового зобов’язання по
ПДВ (ст.196.1.6. ПКУ) роялті не є об’єктом
оподаткування (в грошовій формі)
Відсутність податкового зобов’язання по
ПДВ (ст.196.1.6. ПКУ) роялті не є об’єктом
оподаткування (в грошовій формі)

23. Роялті як доходи і витрати
Роялті як дохід Роялті як витрати
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»
5. Дохід визнається під час збільшення активу або
зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання
власного капіталу (за винятком зростання капіталу за
рахунок внесків учасників підприємства), за
умови, що оцінка доходу може бути достовірно
визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому
Положенні (стандарті), застосовуються окремо до
кожної операції. Проте ці критерії потрібно
застосовувати до окремих елементів однієї операції або
до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із
суті такої господарської операції (операцій).
20. Дохід, який виникає в результаті використання
активів підприємства іншими сторонами, визнається у
вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо: імовірне
надходження економічних вигод, пов'язаних з такою
операцією; дохід може бути достовірно оцінений. Такий
дохід має визнаватися у такому порядку: проценти
визнаються у тому звітному періоді, до якого вони
належать, виходячи з бази їх нарахування та строку
користування відповідними активами з урахуванням
економічного змісту відповідної угоди; роялті
визнаються за принципом нарахування згідно з
економічним змістом відповідної угоди; дивіденди
визнаються у періоді прийняття рішення про їх
виплату.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16
«Витрати»
5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку
одночасно
зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
7. Витрати визнаються витратами певного періоду
одночасно з
визнанням доходу, для отримання якого вони
здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з
доходом певного періоду, відображаються у складі
витрат того звітного періоду, в
якому вони були здійснені.
+ Наказ про облікову політику
+ коригування на податкові різниці

24. Якщо ліцензіар – фізична
особаУкраїнська компанія ліцензій договір фізична особа, власник
прав інтелектуальної власності
Є податок на доходи фізичних осіб (п. 164.2.8,167.5.3. ПКУ),
військовий збір (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX),
але немає єдиного соціального внеску! (пп.1п.1ст.7 Закону
про ЄСВ)

25. Якщо отримувач роялті –
платник єдиного податку
Для фізичної особи – підприємця роялті не включаються в
дохід платника єдиного податку!!! (пп.1 п.292.1 ПКУ) Роялті
оподатковуються ПДФО
Для юридичних осіб – платників єдиного податку такого
прямого обмеження немає! (пп.2 п.292.1 ПКУ)