конспект уроку

1. Урок № 17
Тема: Квітка — орган статевого розмноження.
Мета: розглянути особливості статевого розмноження рослин; сформувати в учнів поняття про квітку як
репродуктивний орган рослини, що є видозміненим пагоном, розкрити біологічне значення її головних
частин, виявити подібність у будові квіток різних рослин; удосконалювати вміння і навички роботи з
лабораторними приладами, підручником; виховувати уважність, спостережливість, допитливість.
Очікувані результати: учні характеризують квітку як орган статевого розмноження рослин; уміють
розпізнавати частини квітки, розрізняти однодомні і дводомні рослини; пояснюють значення квітів у природі
та житті людини, необхідність берегти квітучі рослини.
Обладнання та матеріали: таблиця « Будова квітки», інтерактивна дошка.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.
2.2. «Установи відповідність».
Установити відповідність між представниками рослин та способами вегетативного розмноження.
Представники Спосіб вегетативного розмноження
1 слива
2 конвалія
3 топінамбур
4 суниці
5 пирій
6 смородина
7 малина
8 часник
А кореневими паростками
Б відводками
В кореневищем
Г стебловими бульбами
Д вусами
Е цибулиною
Відповіді: 1 — А, 2 — В, 3 — Г, 4 — Д, 5 — В, 6 — Б, 7 — А, 8 — Е.
2.3. Взаємоперевірка результатів домашнього спостереження і заповнених таблиць.
2.4. «Мозковий штурм».
— Уявіть, що в рослин зникла здатність до регенерації. До яких наслідків це може привести?
2.5. Закінчити схему.
Після заповнення схема повинна мати такий вигляд:
Розмноження
Розмноження

2. 2.6. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну правильну відповідь.
1) Укажіть орган, який не бере участі у вегетативному розмноженні:
А корінь В квітка
Б листок Г кореневище
2. Укажіть спосіб вегетативного розмноження топінамбура:
А кореневищем В бульбою
Б листковими живцями Г стебловими живцями
3. Укажіть спосіб розмноження росички:
А кореневищем В цибулиною
Б вивідковими бруньками Г щепленням
4. Проліски вегетативно розмножуються:
А бульбою В цибулиною
Б кореневими паростками Г вивідковими бруньками
5. На стебловому живці утворюються корені:
А додаткові В головні
Б бічні Г корені не утворюються
6. Штучно створена група рослин одного виду, усім представникам якої притаманні певні корисні для
людини властивості, називається:
А породою В штамом
Б сортом Г видом
Відповіді: 1 — В, 2 — В, 3 — Б, 4 — В, 5 — А, 6 — Б.
2.7. «Цікаве запитання».
Видатний німецький письменник Ґете дуже любив природу і навіть написав працю «Досвід про метаморфозу
рослин». Його дуже цікавила тропічна рослина бріофілум. На зубчастих краях листків цієї рослини
з’являються бруньки. Кожна брунька — це крихітна модель самого дерева. На ній є листочки, корені й
ниточки майбутніх пагонів. Відриваючись від листка й падаючи на землю, ці бруньки дають початок новим
рослинам. Ґете захоплювався продуктивною могутністю природи, спостерігаючи цю індійську «живородну»
рослину. Її назвали деревом Ґете.
Розмноження
Статеве Нестатеве
Спороутворення Вегетативне

3. — Чому цю рослину називають живородною?
— Як проходить розмноження цієї рослини?
3. Мотивація навчальної діяльності
Обговорення висловів:
«Я йшов вперед, й сповільнювалась всюди моя хода, як квіти бачив я».
(Данте «Божественна комедія»)
«Для життя потрібне сонце, воля й маленька квітка».
(Г. К. Андерсен)
«Квітка — це усмішка сонця, яка дає здоров’я й наповнює світлою радістю».
(Л. Толстой)
І, дійсно, білі, червоні, жовті, фіолетові квітки — яких тільки не побачиш у природі. Іноді нам здається,
що квітки для того й існують, щоб ми могли ними милуватися. Але квітка в рослин виникла задовго до того,
як на Землі з’явилася людина. Чому ж вона така гарна і для чого потрібна? На ці запитання ми з вами й
будемо намагатися дати відповідь.
Повідомлення теми, формулювання разом з учнями мети та завдань уроку.
4. Вивчення нового матеріалу
План пояснення нового матеріалу
1. Роль квітки в природі й житті людини.
Проектування зображення на екран
Технологія «Мікрофон»
— Яка роль квітки в природі й житті людини?
За результатами відповідей складається опорний конспект:
Значення квітки в житті рослини:
— орган статевого розмноження;
— формуються плоди і насіння.
Значення квітки в житті людини:
— естетична насолода;

4. — лікарська сировина;
— ароматерапія;
— використовують у їжу як приправу (шафран);
— джерело нектару і пилку.
Слово вчителя
Квіти нашої планети дуже різноманітні. Люди милувалися квітами, тому про них складали багато легенд,
казок, віршів.
Повідомлення учнів
Легенди і міфи про квіти
• Німецький переказ розповідає, що незабудка виросла зі сліз нареченої, пролитих нею в час розлуки з
коханим. Помітивши, що ця рослинка піднялась і розквітла, закохані назвали її незабудкою й поклалися
оберігати її як пам’ять про взаємне кохання.
• За грецькими міфами, Адоніс — прекрасний юнак, син царя Кіпру. Адоніс був таким гарним, що не
мав собі рівних не тільки на Землі, а й серед богів Олімпу. Одного разу під час полювання Адоніс загинув, та
боги перетворили його на чудову квітку, яка щороку з’являється, коли оживає природа,— адоніс.
• Якось Венера надумала скупатися у віддаленому гроті, куди не могло проникнути жодне людське око.
Купаючись, вона раптом почула шурхіт і помітила, що кілька смертних дивляться на неї… Тоді,
розгнівавшись, богиня попросила Зевса покарати зухвальців. Громовержець зважив на її прохання і вирішив
покарати зарозумілих смертю, але в останню мить бог передумав і перетворив їх на квіти фіалки
триколірної. Барви цієї квітки відтворюють цікавість та подив, що призвели до загибелі нахаб.
• Греки вважають троянду даром богів. Вони вірять, що ця квітка утворилася з білосніжної піни, яка
покривала тіло Афродити, коли богиня краси й кохання вийшла після купання з моря. Біла троянда
перетворилася на червону під час бенкету, який влаштували боги на Олімпі. Пурхаючи у веселім танку, Амур
ненароком перекинув своїми рожево-червоними крильцями чашу з нектаром, який, потрапивши на троянди,
забарвив їх у червоний колір і надав дивовижного запаху.
• Німці стверджують, що мак — це не квіти, це кров загиблих, що піднімається із землі,
перетворившись на криваві квіти, просить нас молитися за упокій їхніх грішних душ.
• Англійці примулу називають зачарованою квіткою. Існує повір’я, ніби в її пелюстках щодня,
впродовж року, за винятком першого травня, переховуються маленькі феї й казкові гноми.
• Русалки живуть у підводних хоромах, викладених із мушель, дрібних черепашок, де сяють перли,
яхонти, срібло й корали. Поряд виспівують смарагдові джерела. Сонце просвічує в ці оселі, а місяць та зорі
викликають русалок на берег. Ці русалки іноді й перетворюються на водяні лілеї — латаття біле.
2. Квітка — генеративний орган рослини. Будова квітки
Розповідь учителя
Квітка (латин. flos, грец. anthos) — орган насінного розмноження рослин. Вона є видозміненим, укороченим і
обмеженим у рості пагоном, що служить для статевого розмноження. Квіткою закінчується головне стебло
або бокові стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. Нерідко квітконіжка
сильно вкорочена або відсутня. Такі квітки називаються сидячими. Квітконіжка продовжується у квітколожі,

5. на якому розташовуються всі частини квітки. У центрі квітки знаходиться маточка — жіноча частина квітки.
Маточка утворює видозмінені листочки — плодолистики. Вона складається з приймочки, стовпчика та зав’язі.
Проектування зображення на екран
Будова квітки
Квітка — це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований для статевого
розмноження рослин.
Пошукова робота (робота з підручником)
— Яку будову має зав’язь?
Очікувана відповідь учнів:
Зав’язь захищає насінний зачаток, який у ній знаходиться, від несприятливих чинників середовища. Закрите
розташування насінного зачатка в зав’язі відрізняє покритонасінні рослини від голонасінних, у яких насінні
зачатки лежать відкрито. Маточка оточена тичинками, у яких розрізняють тичинкову нитку та пиляк. Пиляк
складається з двох половинок, кожна з яких, у свою чергу, має по два пилкові мішки. Усередині пилкових
мішків достигає пилок.
Складання опорної схеми
Запитання до учнів:
— Чому тичинки і маточку називають головними частинами квітки?
Головні частини квітки
Приймочка Зав’язь Стовпчик ПилякТичинкова
нитка
Маточка Тичинки

6. (Обговорення відповідей учнів.)
Розповідь учителя
Тичинки й маточка оточені віночком, який складається з пелюсток. Навколо пелюсток, у свою чергу,
розташовані чашолистики, які утворюють чашечку.
Учитель демонструє учням квітки із зрослолистою і роздільнолистою чашечкою та залучає учнів до
обговорення такого питання:
— Чи відрізняються квітки, які знаходяться перед вами? Якщо відрізняються, то чим?
Під час обговорення учні повинні дійти висновку, що чашечки бувають зрослолисті та роздільнолисті.
Потім учитель демонструє учням квітки, які мають зрослопелюстковий та роздільнопелюстковий віночки, і
знову залучає учнів до обговорення.
Пелюстки й чашолистки утворюють оцвітину.
Складання опорної схеми
Запитання до учнів:
— Як ви вважаєте, яка функція пелюсток та чашолистків?
Очікувана відповідь учнів:
Чашолистки походять від листків і виконують захисну функцію. Функція пелюсток — приваблення комах-
запилювачів.
Учням пропонується розглянути схему і закінчити її в результаті самостійної роботи з підручником.
Завдання для учнів:
Оцвітина
Зрослолиста Роздільнолиста РоздільнопелюстковийЗрослопелюстковий
Чашечка Віночок
Оцвітина
Проста Подвійна
Утворена:
…………………..
…………………………
………….
Утворена:
…………………..
…………………………
………….

7. — Складіть узагальнюючу схему «Будова квітки».
3. Різноманітність квіток
Розповідь учителя
Квітки, що мають і тичинки, і маточки, називаються двостатевими. Квітки, у яких є тільки тичинки або
тільки маточки, носять назву одностатевих.
Проектування зображення на екран
Запитання до учнів:
— Які квітки називаються нестатевими? (Квітки, які не мають маточок і тичинок.)
Складання опорної схеми
Завдання для учнів:
— Використовуючи підручник та додатковий матеріал, наведіть приклади рослин, які мають двостатеві,
одностатеві, нестатеві квітки.
Різноманітність квіток
Двостатеві НестатевіОдностатеві
Тичинки +
маточки
Тичинкові
(чоловічі)
Маточкові
(жіночі)
Немає ні тичинок, ні
маточок

8. Лабораторне дослідження
Тема. Будова квітки.
Мета: ознайомитися з будовою і різноманітністю квіток.
Обладнання: різні типи квіток, лупа, препарувальний набір, таблиці.
Хід дослідження
1. Розгляньте одну із запропонованих квіток.
2. Знайдіть у квітці квітконіжку, квітколоже, оцвітину, тичинки і маточку. Замалюйте схему будови
квітки і позначте її частини.
3. Відокремте одну тичинку, знайдіть у неї пиляк і тичинкову нитку. Намалюйте тичинку і позначте її
частини.
4. Відокремте маточку. Розгляньте її за допомогою лупи. Знайдіть приймочку, зав’язь, стовпчик.
Намалюйте маточку і позначте її частини.
5. Розгляньте всі запропоновані квітки і заповніть таблицю (поставте позначки «+» або «–»).
№ Зразки
квіток
Чашечка Віночок
роздільнолиста зрослолиста роздільно-
пелюстковий
зросло-пелюстковий
1
2
3
4
5
6. Зробіть висновок.
Розповідь учителя
Рослина, на якій утворюються тичинкові (чоловічі) й маточкові (жіночі) квітки, називаються однодомними.
Якщо чоловічі квітки розташовуються на одній рослині, а жіночі — на іншій, то такі рослини мають назву
дводомних.
Проектування зображення на екран
Однодомні рослини Дводомні рослини

9. Це цікаво!
Число частин оцвітини, кількість тичинок і маточок у кожного виду, як правило, сталі. До складу квітки
входять особливі залози — нектарники, що утворюють цукристу рідину — нектар. Його збирають комахи-
запильники, які переносять пилок з однієї квітки на іншу. Пилок, що утворюється в пиляках, зазвичай
недовговічний. Наприклад, у ячменю і кукурудзи пилок зберігає життєздатність не більше двох днів, у
цитрусових — 4–6 днів, у жита — 12 годин.
Звернути увагу учнів на те, що квітки бувають одностатеві та двостатеві, а рослини — однодомні та
дводомні.
5. Узагальнення та систематизація знань
5.1. «Закінчи речення».
1. Укорочений видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований до статевого розмноження
рослин, називається… (квіткою).
2. Головними частинами квітки є… (маточка і тичинки).
3. Захищає внутрішні частини квітки від несприятливих умов… (оцвітина).
4. Оцвітина, яка утворена тільки віночком, називається… (простою).
5. Оцвітина, яка утворена віночком і чашечкою, називається… (подвійною).
6. Жіноча частина квітки називається… (маточкою).
7. Маточка складається з таких частин… (зав’язь, стовпчик, приймочка).
8. Чоловіча частина квітки називається… (тичинкою).
9. Тичинка складається з… (тичинкової нитки і пиляка).
10. За наявністю тичинок і маточки у квітці їх поділяють на… (одностатеві, двостатеві, нестатеві).

10. 5.2. Гра «Збери речення» (робота в парах).
Учитель роздає учням набори слів, з яких вони мають зібрати речення. Після того як речення зібрані, учні по
черзі називають їх.
1. Мають, що, тичинки, лише, одностатеві, лише, маточки, або, квітки, називають. (Квітки, що мають
лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими.)
2. У, розміщені, на, чоловічі, однодомними, називають, рослини, та, яких, квітки, жіночі, одній, особині.
(Рослини, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині, називають однодомними.)
3. Яких, маточкові, перебувають, особинах, називаються, у, тичинкові, на, рослини, дводомними, і,
квітки, різних.
(Рослини, у яких маточкові і тичинкові квітки перебувають на різних особинах, називають дводомними.)
6. Підбиття підсумків уроку
Учні самостійно підбивають підсумки уроку.
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
Підручник: вивчити відповідний параграф підручника.
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Скласти сенкан та загадки на тему «Квітка».
2. Підготувати повідомлення про незвичайні суцвіття.