3. Мета - підвищення стійкості лісових насаджень завдяки проведенню
комплексних біологічних лісозахисних заходів.
Завдання операції:
- залучення учнів до оздоровлення довкілля, збереження існуючих
зелених насаджень, благоустрою парків, скверів, бульварів;
- створення нових парків, лісів, лісопарків, лісових смуг, скверів та
інших об'єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог
ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва;
- оволодіння сучасними технологіями вирощування лісових культур,
господарського матеріалу;
- ознайомлення з сучасними формами господарської діяльності;
- залучення до дослідницької діяльності з лісівництва;
- об'єднання зусиль лісогосподарських об'єднань, наукових і
освітніх закладів з метою створення умов для професійної підготовки учнів в
галузі лісівництва;
- закладання шкілок, лісорозсадників в загальноосвітніх та позашкільних
навчальних закладах, лісництвах на присадибних ділянках.
У ході операції:
- посаджено 4 га лісу;
- огороджено 8 мурашників;
- очищено 3 га лісу;
- зібрано 1,5 тони сміття;
- проведено 8 бесіди з проблеми охорони лісових насаджень;
- проведено 5 зустрічей з працівниками Кривинського лісництва;
- випущено 3 стінгазети;
- опубліковано 2 замітки у шкільній газеті «Віддзеркалення»;
- проведено конкурс учнівських творів на тему «Людина і ліс»;
- проведено 7 виховних годин;
- проведено 8 навчальних екскурсій до лісу;
- відзнято відеофільм «Збережи природу».
3
4. Кожна людина після себе має залишити слід на Землі...
Ми вже і не знаємо звідки беруть початок ці риторичні рядки, але читаючих
їх задумуємось: «Що ж залишиться після нас? Як запам'ятають нас наступні
покоління?»
Весною оживає природа, пробуджується, прорізається, тягнеться до світла
кожен проросток, кожен пагінчик. Все живе, бажає і хоче розвиватися...
У попередні роки учні нашої школи приймали активну участь в акції
«Посади ліс», «Збережи природу». В даному випадку йшлося про озеленення
території школи й лісонасадження на вигорілих ділянках лісу. Спочатку, коли
учні ЗОШ №1 стали учасниками попередніх акцій, це був невеликий вклад, та з
кожним наступним роком все більшу кількість дерев висаджували учні нашої
школи.
Учасниками даної операції було проведено ряд робіт по очищенню
території лісу від сміття, огородженню мурашників, здійснено розвішування
шпаківень, годівниць, розчищення лісових завалів від сухого гілля.
Найактивнішими виявилися учні 4, 8 та 10 класів. В майбутньому ми неодмінно
візьмемо участь у таких операціях.
Тому ми спланували учнівський проект «Ліси – зелене багатство планети».
У план проекту входили такі етапи:
І підготовчий (планування роботи, вирішення організаційних питань,
проведення бесід).
Для того, щоб прийняти участь в акції необхідно було домовитись з
Кривинським лісництвом. Працівники лісництва пішли на зустріч нашим благим
намірам. Територія, яка підлягала озелененню - лісопаркова зона при виїзді з
міста, а також зруб дорогою на с. Білотин, який потребував оновлення новими
саджанцями. Ця ділянка кілька років підряд завдяки необережності користування
вогнем постійно вигорає.
Ще перед початком акції була проведена бесіда «Рослина і я». В учасників
акції виникало багато питань «Коли це відбудеться? Які саджанці будемо
висаджувати? Скільки? Чи зможемо ми це зробити?»
Ось і настав цей довгожданий день. Нам виділили саджанці!!!
ІІ практичний (посадка лісу, прибирання територій Кривинського
лісництва).
Кожну добру справу потрібно починати з усмішкою. Жарти і сміх лунали
навкруги. Учні відчували свою дорослість. Швидко промайнув шлях, час дороги і
ми на місці. Машина доправила нам саджанці сосни, ялини.
Інструктор - лісник показав, як вправно висаджувати саджанці.
Хлопчики, відчуваючи себе дорослими, взялися старанно робити лунки,
дівчатка садили ж саджанці, старанно загортаючи, укріплюючи в ґрунті кореневу
систему. Поряд працював трактор, створюючи вогнезахисту смугу. Саджаючи
4
5. дерева, кожен думав про своє. Яким буде це дерево через 10 років? Чи зможе ця
білокора красуня вижити в нелегких умовах? Чи впізнаємо ми маленькі саджанці
через 5-10 років?
ІІІ теоретичний (опрацювання літератури з питання історії виникнення
лісів на Землі, екології лісу, складових екосистеми лісу, особливостей лісів
України тощо).
ІV підсумковий (участь у виховних годинах, випуск стінгазет, перегляд
відзнятого відеофільму, написання творів про ліс).
Було приємно бачити турботу і дбайливість, взаємодопомогу і
взаємовиручку, гордість за зроблене, любов до живого. Хтось прокоментував
«Кожна людина повинна: «посадити дерево», «побудувати дім», «виростити
дитину».
З учнівських творів …
«Ви ніколи не помічали за собою, що в полі маєте один настрій, біля річки -
інший, а в лісі - то й зовсім відмінний? Поле наче додає широти і волі вашому
душевному стану, ви немов зріднюєтесь з ним, так само зріднюєтесь з річкою. А в
же в лісі дух ваш величнішає. Не скрізь однаково, поміж різних дерев буває по-
різному. Серед густопосаджених вільх вам тривожно і затишно. Оглядайтесь по
бокам, намагайтесь запримітити щось, але ніде нічого, тільки похмурі кущі,
невеселе гілля низько понахилялось, тьмяні якісь закутки... Поміж старих ялин, з
яких пооблазила кора, п'єш насичене глицею повітря.
А в хащах, де все переплелося, переплуталося, де сухі гілки перепиняють
шлях, де сучки - як відточені мечі, почуваєшся загнаним звіром, обкладеним
зусібіч мисливцями. Швидше вирватися на відкрите місце й там знайти
порятунок, або ж хоч прямо глянути у вічі смерті...
Поміж молодих берізок ти сам уже молодий, а серед старих - і твої настрої
немов подорослішали, ти сповнюєшся повагою до їхньої нічим неприхованої
жіночності. Вони такі близькі, зрозумілі. Можна сісти на діл. І вони,
погойдуючись, укриватимуть своїм рухомим холодком, голубитимуть ласкаво, як
на те здатне лиш материнське око.
Поряд з широким, величезним, могутнім столітнім дубом і сам почуваєшся
всесильним і мудрим. Дуб навіває думки про щось цікаве і прекрасне, про міць
навколишнього світу, його красу, неповторність і самобутність. Він викликає
гордість за те, що ми живемо у цьому світі.
Не можна чекати милості від природи після того що ми з нею зробили.»
Підготував учень 7 - Б класу
Лукашук Тарас
«Природа... Велике творіння Боже колискова людства втілення краси і
добра.
З перших кроків людини на Землі вона годувала своїми плодами давала
тепло ( дрова для вогнища) і м'ясо для диких звірів...
5
6. Минали роки. Людина розвивалася розумнішала вчилася користуватися
дарами і силами природи. І "довчилася" на жаль до знищення Хіросіми, Нагасакі,
до Чорнобильської катастрофи. Чи "протрезвіли" люди після всього цього? Хто їх
знає...
А природа - це ж краса! Це могутні ліси, горді гори, безмежні степи - це
сонце чи місяць в небі міріади зірок, біле сяйво Чумацького Шляху.
І краса ця щедра. Ліси - зелені легені планети - дарують нам свіже п'янке
цілюще повітря. Та й озирнімося: все що нас оточує (меблі підлога книги)
подароване лісом.
Поля годують нас хлібом, на луках і степах пасуться тварини, що дають нам
молоко і м'ясо, шкіру і вовну.
Годують нас рибою і несуть наші кораблі - води.
І все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. Адже людина сама -
частинка природи. І щасливою може бути тільки в злагоді з навколишнім світом.
В іншому разі вона перестає бути людиною.»
Підготував учень 7 –Б класу
Лукашук Тарас
«Запрягли в ярма електростанції ріки - і стогнуть вони, хворіють, гине риба
штучні моря замулюються перетворюються на болота. Та ще й хімічна
промисловість "допомагає". Бездумно вирубуються ліси - і земля перетворюється
на пустелю. Використовує людина на полях різні добрива та хімічні засоби
боротьби зі шкідниками - і вже не знаєш, що можна їсти, а що ні.
Навіть у дрібному - які ми буваємо недбалі і невдячні коли перетворюємо
прекрасні угіддя на "туристські" смітники, спричиняючи виникнення лісових
пожеж, знищуючи по-браконьєрськи рибу та тварин.»
Підготувала учениця 7 – Б класу
Кочуренкова Анастасія
«Спокутуйте вчені, думайте політики, станьте пером віщим поети! Читаєш -
і хочеться кричати. Споконвіку вважалося сенсом життя кожного: «Посади
дерево, збудуй дім, вирости сина».
Нас на Землі кілька мільярдів. Якби ж то кожний посадив деревце! А якщо
кожний знищить по дереву?!
Схаменіться, люди! Будьте Людьми!»
Підготувала учениця 7 – Б класу
Андрущенко Емілія
6
7. Матеріали для проведення бесід, участі у виховних годинах з
молодшими школярами
Ліс - це територія землі, рослинності, в якій
домінують дерева та чагарники, тварини, мікроорганізми та інші природні
компоненти, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на
одного і на навколишнє середовище.
Вивченням законів життя та розвитку лісу, його відновлення, вирощування
та формування систем рубок, підвищення комплексної продуктивності лісових
насаджень, займається лісівництво як наука.
Ліс - територія з високою щільністю дерев. Рослинні угруповання, що
формуються на таких територіях, є характерними для великих площ суходолу в
різних районах Земної кулі. Їхніми найважливішими функціями в біосфері є
зв'язування вуглекислого газу, утворення біотопів, придатних для життя багатьох
видів тварин, рослин та грибів, регулювання гідрологічного режиму, розвиток та
підтримка ґрунтів.
Ліси відрізняються від лісистих місцевостей за ознакою змикання
покриву: в лісі гілки та листя крон окремих дерев перекриваються, хоча, при
цьому, і можуть існувати ділянки відкритої місцевості — галявини. Лісиста ж
місцевість характеризується практично повсюдною наявністю відкритого ґрунту,
з деревами, віддаленими одне від одного на відстань більшу, ніж радіуси їхніх
крон.
Ліси можна знайти в будь-якому регіоні, де природні умови придатні для
сталого росту дерев, вище від рівня моря (а подекуди і нижче), до лінії Альп.
Виняток становить місцевість, де природна частота вогнепалів надто велика, або
середовище зазнає пресу з боку природних або антропогенних факторів (виїдання
дикими або свійськими тваринами лісового підросту, вирубка людиною).
7
8. Загалом, лісам з домінуванням покритонасінних (широколистяним)
притаманне помітно більше біорізноманіття, аніж лісам з
домінуванням голонасінних (хвойним). Втім, з цього правила існують і винятки:
так, осиково-березові лісові масиви у північних широтах мають нижчі показники
біорізноманіття, ніж тамтешні хвойні ліси. Деякі ліси вміщують багато окремих
видів дерев на незначній площі (наприклад, тропічні дощові ліси та листопадні
ліси помірного поясу), а деякі всього кілька видів, що покривають значні
території (гірські хвойні ліси). Будь-який ліс є біотопом, де мешкає багато видів
тварин та рослин, і біомаса на одиницю площі є великою порівняно до інших
рослинно-утворених співтовариств. Велика частина біомаси, при цьому,
знаходиться під землею в кореневих системах та у вигляді частково перегнилого
рослинного детриту.
Перші ліси – девон
Перші дерева і, відповідно, перші ліси з'явилися на Землі в
середньому девоні - 398-385 млн. років тому. Це був початок того періоду в
розвитку біосфери, який Г. А. Заварзін назвав «плантієм» (від англ. «Plant» -
рослина), оскільки вищі судинні рослини, завоювавши сушу ставали основними
продуцентами на Землі. Їх надзвичайно висока продукція (приріст маси) і досить
велика біомаса забезпечували вивід з кругообігу великої кількості вуглецю, що
приводило до істотного зниження вмісту вуглекислого газу в
атмосфері. «Плантій» триває і зараз, але про його початок нам відомо дуже мало.
Перші знахідки скам'янілих решток дерев девонського періоду були
виявлені ще в 1920-х роках в штаті Нью-Йорк (CША), при розкопках кар'єра в
околицях Гілбоа (Gilboa Fossil Forest). Роздуті основи стовбурів дерев, що
відносяться тепер до роду Eospermatopteris (клас вимерлих рослин
Cladoxylopsida,близький родич папоротей), - все, що залишилося від цього
стародавнього лісу. Передбачалося, що ріс він на болоті (для болотних рослин
8
9. нерідкі роздуті основи) і складався лише з дерев одного ярусу. Втім, як виглядали
самі дерева і якого вони були розміру, залишалося неясним.
Тільки в 2007 році група вчених на чолі з Вільямом Стейном (William E.
Stein; університет Бінгхемптона (Binghampton)) зуміла за збереженими залишками
відтворити загальний вигляд Eospermatopteris. З'ясувалося, що це були дерева з
нетовстим стовбуром, висотою близько 8 і більше метрів. Нагорі стовбура
вінчалася крона позбавлена листя, гілок, так що в цілому рослина злегка
нагадувала пальму або деревовидну папороть.
Згодом в журналі Nature з'явилася інша робота Стейна і його колег. На цей
раз дослідники звернулися до того самого кар'єру близько Гілбоа, де були
знайдені перші рештки Eospermatopteris. Вони обережно вилучили грунт, що
заповнив кар'єр (іноді вимивали його сильним струменем води), і докопалися до
«дна» - шару стародавнього грунту, за яким були розкидані основи дерев так, як
вони росли. На ділянці площею 1200 м2
дослідники виявили 486 різних об'єктів,
які можна було трактувати як залишки рослин. Більшість об'єктів - це різного
ступеня збереження стовбура дерев Eospermatopteris. Але крім них були присутні
рештки ще двох типів рослин. Одні (мабуть, представники порядку Aneurophytales
з повністю вимерлого класу Progymnospermopsida, далеких предків голонасінних)
виглядали як горизонтально лежачі стебла діаметром близько 15 см, що в
довжину досягали 4 м. Ці «стебла», або правильніше сказати «різоми»
(кореневища), іноді дихотомічно галузилися. Було також очевидно, що вони дуже
близько підходили до рослин Eospermatopteris і, можливо, використовували їх як
опору для зростання (на зразок ліан). Нарешті, треті рослини, знайдені на тій же
ділянці - це представники деревовидних плаунів Lycopsida. Від них залишилися
тільки горизонтальні стебла діаметром близько 15 см. Сказати точніше про
зовнішній вигляд цих рослин та їх систематичну приналежність поки неможливо:
занадто мало матеріалу.
Таким чином, ліс, що існував з девонського періоду в тому місці, де зараз
розміщується вивчений кар'єр, був не настільки простим і включав принаймні три
типи різних деревних рослин. Стейн і його колеги вважають, що умови, в яких
розвивалося це рослинне угруповання, не відрізнялися стабільністю. Аналіз
відкладень з сусідніх місць свідчить про те, що час від часу тут спостерігалося
значне підвищення рівня внутрішнього моря і затоплення лісу. Треба зазначити,
що грунт, вилучений з кар'єру, після закінчення робіт було повернуто на своє
колишнє місце. Багатий скам'янілостями шар знову під захистом шару осадів.
Ліси можуть бути класифіковані за різними комплексами ознак. Класичним
та найпоширенішим підходом є класифікація лісових біомів в комбінації з видами
та довготривалістю (вічнозелений або листопадний) листового покриву
домінуючих видів; також в цій класифікації береться до уваги склад лісів з
переважно широколистяних порід, хвойних порід, або змішаний. Згідно з
описаною класифікацією розрізняють такі види лісів:
1. Бореальні ліси - займають субарктичну зону, є переважно вічнозеленими
хвойними.
2. В помірній зоні - широколистяні листопадні ліси (або листопадні ліси
помірного клімату), вічнозелені хвойні ліси (хвойні ліси помірного клімату та
9
10. дощові ліси помірного клімату); в теплій південній (або північній) частинах
помірної кліматичної зони є також порівняно невеликі масиви вічнозелених
широколистяних лісів (наприклад, лаврові ліси, або евкаліптові ліс в Австралії).
3. Тропічні та субтропічні ліси включають тропічні та субтропічні вологі ліси,
тропічні та субтропічні сухі ліси, та тропічні та субтропічні хвойні ліси.
Окрім того, існує (та використовується в лісовій промисловості)
класифікація лісів, що базується на фізичних властивостях деревини та стадії
розвитку лісу (клімактеричний; такий, що розвивається; первинний; вторинний,
або відновлений).
Наукова дисципліна, що комплексно вивчає ліси, називається «екологія
лісу»; впорядкуванням та використання лісів опікується лісове господарство.
Основною метою лісогосподарства є підтримання лісу в стані, що забезпечує
стале довгострокове отримання від нього лісових промислових ресурсів, а також
розробка та втілення заходів, спрямованих на покращення якості цих ресурсів.
Ліси можуть вражатися такими зовнішніми факторами, як надмірна
вирубка, лісові пожежі, кислотні дощі, буреломи, надмірний випас диких
травоїдних або свійської худоби, хвороби рослин епіфітотії. Загалом, з історичної
точки зору, всі ліси можуть бути поділені на природні та антропогенні.
Природні ліси містять тільки оригінальні складові біорізноманіття; при
цьому всі види знаходяться на природно-притаманних їм стадіях рядів сукцесії. Ці
сукцесійні процеси не зазнавали з боку людини впливів великої сили та частоти.
Природних лісів у світі зараз лишилось дуже мало.
Основні лісові масиви на Землі представлені антропогенними лісами - тобто
лісами, відновленими людиною, або такими, що виросли самостійно на місці
знищених лісів чи інших типів ландшафтів. Такі ліси можуть відтворювати точно
притаманні даній місцевості типи сукцесії. В останньому випадку явище має
назву «сукцесійних процесів під сталим антропогенним впливом».
Складові елементи лісу
(із словника лісника)
10
11. До складових елементів лісу (у лісівництві) належать — насадження,
деревостан, підріст, підлісок, підгін, живе надґрунтове вкриття, відпад, лісова
підстилка, галявина, прогалина, узлісся, зруб, стіна деревостану, згарище і
пустище. Головним елементом лісу є насадження.
Лісове насадження — це ділянка лісу однорідна за деревною, чагарниковою
рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям. Є головним складовим елементом
лісу. У насадженні виділяють такі яруси: деревостан, підріст, підлісок, живе
надґрунтове вкриття, які разом із поза ярусною рослинністю, складають наземну
частину лісу. Коріння цих рослин, багато чисельні. Мікроорганізми та
макроорганізми, ґрунт, материнська гірська порода утворюють підземну частину
лісу. Не кожне насадження має усі перелічені вище яруси. Найважливішими
ознаками лісового насадження є його таксаційні характеристики насадження.
Деревостан (іноді лісостан) — сукупність деревних порід у тому чи іншому
лісовому насадженні. Деревостани розрізняють за складом порід, формою,
походженням, віком та продуктивністю. У деревостанах виділяють переважаючу,
головну, другорядну та супутню породи. (Деревостан)
Підростом називають молоде покоління деревних рослин, що росте під
наметом лісу або на зрубах, яке здатне вийти у перший ярус насадження,
замінивши старий материнський деревостан. Підріст буває насіневого та
вегетативного походження. Однорічний підріст насіневого походження називають
сходами, а старше одного року — самосівом.
Підліском називають чагарники, рідше дерева, які ростуть під наметом лісу,
утворюючи найнижчий ярус насадження, і не здатні вийти у верхній ярус в даних
лісорослинних умовах. Складається підлісок з тіневитривалих порід, інколи може
бути відсутній.
Підгоном називають сукупність дерев і чагарників, які складають супутні
породи. Вони сприяють кращому росту і очищенню від сучків головної породи. У
якості підгону використовують породи з уповільненим ростом і густими кронами
-в'яз, клен, клен польовий і татарський, ліщина звичайна. Для дуба підгоном може
бути ялина, ялиця, граб звичайний насіннєвого походження, клен гостролистий.
Щоб не допустити затінення крон головної породи, підгін обезвершинюють або
проріджують.
11
12. Живе надґрунтове вкриття (іноді ЖНВ) — сукупність трав, мохів,
лишайників і напівчагарників, що вкривають ґрунт під наметом лісу, на зрубах і
згарищах є одним з ярусів лісового насадження. Впливає на властивості ґрунту у
лісі (фізичні властивості), (кислотність), (вміст органічних речовин),
(мікроклімат)пом'якшує або підсилює заморозки на поверхні ґрунту, послаблює
вітер, поновлення та розвиток лісу. Деякі представники ЖНВ мають лікарське
значення (конвалія травнева, звіробій звичайний, суниці лісові, папороть
чоловіча, орляк звичайний) та інші.
Відпадом називають відмерлі протягом року хвоя, листя й інші рештки лісової
рослинності.
Лісова підстилка (інколи рослинна підстилка, листяна підстилка або просто
підстилка) шар мертвого рослинного матеріалу, такого як листя, кора і гілки, що
опали на землю.
Галявина — відкрита, незаросла деревами ділянка в лісі.
Прогалиною називають ділянку лісової площі, на якій відсутні дерева, але
збережені елементи лісової рослинності.
Узлісся — називають межу лісу з безлісним простором. Буває зовнішнім і
внутрішнім.
Зрубом — називають ділянку, на якій було повністю вирубано ліс.
Стіною деревостану — називають межу лісу та зрубу.
Згарищем — називають ділянку, на якій повністю згорів ліс.
Пустищем — називають згарище або зруб, який понад десяти років
знаходиться у безлісому стані.
Ліси України
Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду
належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для
потреб лісового господарства.
Лісовий покрив Землі — один з планетарних акумуляторів живої речовини,
що утримує в біосфері ряд хімічних елементів і воду, активно взаємодіє
12
13. з тропосферою і визначає рівень кисневого та вуглецевого балансу. При знищенні
лісів на великій території прискорюється біологічний кругообіг низки хімічних
елементів, у тому числі вуглецю, який переходить в атмосферу у вигляді СО2. У
лісовому біогеоценозі встановлюється своєрідний обмін речовин і енергії між
усіма його компонентами. У процесі цього обміну відбувається накопичення і
перетворення органічної речовини. Біомаса, що накопичується в лісах, в десятки
разів перевищує біомасу трав'яних і рослинних угруповань. Однак різниця в
річному прирості фітомаси в лісах і трав'яних угрупованнях не настільки значна.
Річний приріст фітомаси багато в чому залежить від водно-теплового балансу: у
ялинових лісах Руської рівнини він дорівнює 60 - 90 цнт/га,
в букових лісах Західної Європи близько 130 цнт/га, у вологих тропічних лісах
вище 300 цнт/га. Наземна частина фітомаси в лісах у 3-5 разів перевищує
підземну.
Технологія захисту - одна з найбільш динамічних дисциплін. Швидке
розширення кола завдань змушує її гнучко змінювати стан сучасної екології,
органічної хімії і біохімії, мікробіології і вірусології, нових засобів механізації
лісового та сільського господарства, економічні науки.
Сучасний розвиток біотехнології дозволяє безперервно розширювати і
прискорювати виробництво мікробіологічних та вірусних препаратів для захисту
рослин, нарощувати природні запаси корисних організмів в екосистемах,
розводити комах на штучних середовищах, використовувати для захисту деревних
рослин біологічно активні речовини різноманітного спектру
Лісозахист повинен сприяти комплексному вивченню лісових екосистем з
метою управління ними та створення стійких, продуктивних лісових насаджень,
що задовольняють естетичні та господарські потреби людини й одночасно є
резерватами різноманітних живих організмів. У таких насадженнях в значній мірі
відпадає необхідність проведення хімічних та інших винищувальних заходів
боротьби з шкідливими організмами, а багато потенційних шкідники та хвороби
стають практично безпечними для життя лісу.
Лісопатологічний стан насаджень оцінюють за трьома класами біологічної
стійкості.
Кожне насадження відносять до одного з трьох класів стійкості: I - стійкі
(здорові); II - з порушеною стійкістю; III - втратили стійкість.
I стійкі насадження (відпад в межах природного, відбувається переважно за
рахунок дерев менших діаметрів, після вирубки сухостою повнота знижується
незначно, ураженість хворобами і шкідниками відсутня або одинична, у
насадженні переважають дерева без ознак ослаблення).
13
14. II насадження з порушеною стійкістю (розмір і характер відходу в кілька
разів перевищує величину природного відходу і відбувається за рахунок дерев
основного намету.
III насадження втратили стійкість (після вирубки сухостою цілісність
деревостою не зберігається так як повнота знижується нижче допустимої,
пошкодження шкідниками і хворобами носить масовий характер, часто
переважають ослаблені, сильно ослаблені та всихають, частка дерев I категорії
незначна).
Детальне лісопатологічне обстеження в Україні проводять у насадженнях з
порушеною стійкістю для виявлення причин їх ослаблення і всихання та
характеристики їх санітарного стану, в осередках шкідників і хвороб для
визначення чисельності шкідників, поширення та розвитку хвороб ступеня
пошкодження ними деревостанів, фази розвитку і типи вогнищ, а також для
обґрунтування доцільності та вибору методів лісозахисних заходів.
Вплив людської діяльності на ліс
До факторів, що здійснюють негативний вплив на насадження, відносяться
господарська діяльність людини і зростаючі з кожним роком масштаби рекреації
лісів.
Господарська діяльність людини поряд з позитивним впливом (догляд за
лісом, створення насаджень, боротьба з хворобами та шкідниками) у ряді випадків
негативно позначатися на насадженнях, викликаючи їх ослаблення, відмирання,
сприяючи розвитку осередків шкідників і хвороб. При проведенні
лісогосподарських робіт людина завдає для лісу механічних пошкоджень, які
якщо і не призводять до загибелі дерев, то викликають їх ослаблення і сприяють
зараженню хворобами.
Негативний вплив на насадження надає непомірне випасання худоби, від якої
найбільш сильно страждають рослини на слабо розвинених ґрунтах з рідкісним
трав'яним покривом. Для зменшення негативного впливу на ліс в Україні
здійснюють різнопланові санітарно-оздоровчі заходи.
14
15. У першу чергу, їх проводять для того, щоб знизити запас стовбурових
шкідників, рівень їх чисельності, а також зменшити інфекційний фон хвороб і цим
обмежити суму шкідливих впливів на насадження, скоротити загрозу їх
подальшого всихання або небажаних змін іншого роду (втрати товарності,
декоративності, і ін). По-друге, вони мають на меті шляхом своєчасної, можливо
більш ранньої вирубки всихаючих і сухостійних дерев та розробки знизити
можливі втрати від хвороб, а також утилізувати відпад, збільшити обсяг деревини,
одержуваної від проміжного користування лісом . По-третє, санітарно-оздоровчі
заходи виконують протипожежну роль і входять до системи профілактичних
протипожежних заходів.
Санітарно - оздоровчі заходи включають прибирання захаращеності,
суцільні і вибіркові санітарні рубки.
Лісогосподарські профілактичні заходи спрямовані на створення умов, що
виключають ослаблення дерев. Вирощування стійких насаджень шляхом підбору
деревних порід у відповідності з умовами місцезростання, вибору оптимальної
густоти, схеми посадки і змішання з іншими деревними породами - важлива
умова для запобігання їх ослаблення і всихання.
Оздоровчі заходи
З розповіді Кравчука О.П. -
лісничого Кривинського лісництва
Необхідність боротьби, обсяг і терміни їх проведення визначається за
результатами нагляду, а також з урахуванням умов і можливостей лісового
господарства. Спочатку вживаються заходи організаційного характеру:
підсилюється система нагляду, вноситься корекція до плану рубок, забезпечується
необхідна техніка, засіб та ін. Вибір конкретних оздоровчих заходів залежить від
ступеня і характеру ослаблення деревостою, біологічних особливостей деревної
породи, господарської доцільності.
15
16. До основних оздоровчих заходів відносять вибіркові та суцільні санітарні
рубки. При вибіркових санітарних рубках вирубують дерева, заражені хворобами,
а також прибирають вітровальні дерева.
Вибіркові санітарні рубки планують при лісовпорядкуванні на підставі
лісопатологічного обстеження або за результатами лісопатологічного
моніторингу.
Вибіркові санітарні рубки не повинні призводити до
розвитку процесів ослаблення насаджень і порушення цільових функцій лісів.
У випадку, якщо вибіркові санітарні рубки приведуть насадження до
розладу, призначаємо суцільні санітарні рубки. До них вдаємося при загрозі
всихання більше 30 - 40% дерев. Особливого значення набуває лісозахист. Перед
лісниками поставленні завдання збереження стабільності лісових екосистем та
розвитку методів лісового моніторингу. Оцінка стану лісових екосистем базується
на сучасних методах і засобах спостереження, в тому числі дистанційних. Вона
неможлива без розробки та застосування достовірних і точних методів обліку
щільності популяції комах, ефективної діагностики хвороб, інтегральних методів
оцінки стану деревостанів. Розширюється сфера лісозахисту у зв'язку з дедалі
більшим промисловим забрудненням середовища, інтенсифікацією господарської
діяльності на лісових територіях. Усе це вимагає вдосконалення системи збору,
обробки та аналізу екологічної інформації в лісовому комплексі країни. Сучасний
рівень розвитку лісогосподарського і лісопромислового виробництва,
необхідність вдосконалення охорони природи змушують розробляти і
впроваджувати у виробництво нові інформаційні системи, банки екологічних
даних, методи використання екологічної інформації на основі математичного
моделювання.
Зростаюча роль зелених насаджень у промислово розвинених районах та містах,
розширення обсягу захисного лісорозведення в сільському господарстві при
високому ступені вразливості цих насаджень і посадок збільшує значення захисту
рослин і на цих об'єктах, вимагає створення науково обґрунтованих методів
підвищення їх стійкості.
16
17. Вплив погодніх умов на ліс
З розповіді
Раєвського Ю.А. –
лісничого Кривинського лісництва
Під впливом вітру в лісах виникають вітровали, які завдають шкоди
лісовому господарству. Відбувається збіднення ґрунту, що призводить до
порушення нормального росту і розвитку насаджень.
Вітровал - це окремі дерева деревостану, повалені з корінням вітром, що
відбувається при слабкому зв'язку їх коренів з ґрунтом. Від вітровалу насамперед
страждають дерева зі слаборозвиненою і поверхневою кореневою системою.
Ступінь вітровальності дерев в значній мірі залежить від ґрунтових
умов. Частіше відбувається в насадженнях, які ростуть на дрібних, пухких,
перезволожених ґрунтах, де сила зчеплення коренів з ґрунтом недостатня для
протистояння силі вітру. Великі площі вітровалу відзначаються в гірських умовах,
де дерева ростуть на дрібних ґрунтах з кам'янистою підстилаючою породою. У
таких умовах в дерев розвивається поверхнева коренева система, не здатна
протистояти силі вітру. Більш стійкі до вітровалів змішані насадження. Вітровалу
в значній мірі сприяє ураження дерев кореневою гниллю.
Вітер чинить негативний вплив і на грунт. Внаслідок постійних вітрів грунт
осушується, здувається його верхній тонкий шар і ґрунтова підстилка. Це
викликає зниження приросту у дерев, перешкоджає природному поновленню,
призводить до загибелі молодих насаджень.
Значної шкоди деревним рослинам, особливо молодим, можуть завдавати
пізні весняні та ранні осінні заморозки. При різкому зниженні температури
взимку на стовбурах дерев з'являються поздовжні тріщини, що досягають в
довжину 1 м і більше. Вони утворюються внаслідок того, що зовнішні шари
деревини при раптовому зниженні температури стискаються, а внутрішні
залишаються менш стислими. На утворення тріщин впливають особливості
анатомічної будови і фізіологічного стану деревини. Пошкодження морозобійних
тріщинами не перешкоджає нормальному росту дерева, але
знижує вихід промислової деревини і сприяє проникненню збудників хвороб.
Великої шкоди для лісових насаджень завдають пожежі, які можуть
виникати внаслідок погодніх умов а також через людську байдужість.
17
24. Література
1. Технологія захисту лісу / А.І. Воронцов, Є.Г. Мозолевський, Е.С. Соколова .-
М.: Екологія, 1991.-304с.
2. Лісова фітопатологія: Підручник для вузів Соколова Е.С., Семенкова І.Г. .- М.:
Лісова. Пром-сть, 1981.-312 с.
3. Методи боротьби з хворобами та шкідниками лісу: навчальний
посібник. В.К. Тузов, Е.М. Калініченко, В.А. Рябинки .-
М. ВНІІЛМ, 2003,112 с.
4. Захист лісу від шкідників і хвороб: довідник. / А.Д Маслов та ін
Під редакцією канд. біол. наук. А.Д. Маслова. - 2 - ге вид., Перераб. і доп. - М.:
Агропромиздат, 1988. - 414 с.: Іл.
24
