Портфолио Дацишена Т. Г.

1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ДНЗ «КОСТЯНТИНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

2. ПІБ: Дацишена Тетяна Григорівна
Дата народження: 23. 03. 1979 р.
Місце роботи: ДНЗ «Костянтинівське вище професійне училище »
Посада: викладач хімії
Педагогічний стаж: 11 років
Стаж на даній посаді: 11 років
Адреса училища: вул. Торецька, 142,
м. Костянтинівка,Донецька обл.,
Україна, 85101
Телефон та електронна пошта: (06272) 5-31-76 , kvpu113@ukr.net
Web-сайт: http://kvpu113.adr.com.ua/про-нас/навчально-методична-робота/положення-про-
методичні-комісії/природничо-математичний-цикл/дацишена-тетяна-
григорівна.html
Мобільний телефон: +38(050)-542-98-61
Я не можу управляти напрямом вітру,
Але я завжди можу поставити вітрила так, щоб досягти своєї мети…

4. з 15.09.2017 р. по 16.10. 2017 р. – курси
про підвищення кваліфікації у
Східноукраїнському університеті імені
Володимира Даля.
Свідоцтво

5. З 16.10. 2017 р. по 15.11.2018 р. – курси
про підвищення кваліфікації у
Східноукраїнському університеті імені
Володимира Даля.
Свідоцтво

7. Я не можу управляти напрямом вітру,
Але я завжди можу поставити вітрила так,
щоб досягти своєї мети…
О. Уайльд
Цей вислів сміливо можна віднести до педагогічних технологій,
методів підходів, прийомів, що дозволяють, нам, викладачам, досягти
мети.
Принципи моєї роботи.
Вважаю, що кожному дитяті необхідна педагогічна підтримка в
учбовому процесі. Щоб цього добитися, необхідне виконання наступних
принципів:
1. «Роздивлятися кожного, а не поле. Вирощувати кожного, а не луг».
Це вислів - про індивідуальний підхід: вчитель повинен пам'ятати, що що кожен кто сидить перед ним в класі – особа.
2. Непосильні завдання лише розбещують, привчають до недобросовісного відношення до своїх обов'язків.
Не можна вимагати від всіх учнів знання всього матеріалу, оскільки завжди є учні, які не можуть освоїти весь матеріал,
засвоюють лише базові знання, тому я прагну не змушувати, а забезпечую диференціацію вчення в відповідності їх потребами і
інтелектуальними можливостями.
3. Забезпечення учням ситуації успіху в навчанні.
На уроках створюю умови для того, щоб всі учні засвоїли учбовий матеріал не гірше, ніж на мінімальну позитивну оцінку.
4. Довірчий контроль і «тактовність» оцінки
Систематичний контроль стимулює сумлінність, при цьому учні мають право на помилку .Тактичне оцінювання результатів
своєї навчальної діяльності.

8. 5. Забезпечення кожного учня на уроці «полем діяльності»
Все, що відбувається на уроці, повинно стосуватися кожного учня. Тому на кожному уроці прагну залучити до роботи всіх
учнів.
6. Співпраця у навчанні.
Кожен учень мені цікавий, я щиро зацікавлена в його успіху, готова прийти на допомогу, в той же час допоможу виявити
проблеми в знаннях і добитися їх усунення.
7. Розвиток інтересу до уроку , під час уроку і після його закінчення.
Сама специфіка предмету вимагає від учня великої підготовки до уроку, тому я прагну створити такі умови, щоб підготовка
до уроку не була болісною і обтяжливою, на уроці учень має бути захоплений учбовою роботою .
8. Всяка справжня освіта добувається лише шляхом самоосвіти.
(Н.А. Рубакин)
Я створюю учням за допомогою різних технологій умови для самостійної роботи, для самореалізації,формую уміння вчитися.
Проектна робота
Робота над проектами включає декілька етапів: занурення в проект, планування, дослідження, захист, рефлексія,презентація.
При виконанні проектів якісно міняються ролі учнів і вчителів. Вони різні на різних етапах проектування.
Педагог на всіх етапах виступає в ролі консультанта і помічника, координатора проекту. Учні виступають активними
учасниками процесу. Акцент робиться не на вміст вчення, а на процес вживання наявних знань.
Одним з важливих етапів роботи над проектом є презентація яку вибирають учні, одним з них є усна доповідь з
демонстрацією продукту (результату) проекту. І, звичайно, найсучасніша форма – мультимедійна презентація. Учні знають, що
презентація передбачає не лише демонстрацію продукту, але і обов'язково розповідь про саму проектну діяльність, про етапи
виконання проекту, про труднощі, виниклі ідеї, про вирішення проблем.
Проектне завдання – це завдання за формою і змістом наближена до реальної ситуації і орієнтована на використання
учнями, що вчаться цілого ряду способів дії, засобів і прийомів не в стандартній (учбовою) формі. На такому завданні немає
етикетки з вказівкою, до якої теми, до якого учбового предмету вона відноситься. Підсумком рішення такої задачі завжди є
реальний продукт(текст, схема або макет приладу, результат аналізу ситуації, представлений у вигляді таблиць, діаграм графіків),
створений дітьми. Він може бути далі відірван від самого завдання і жити своїм окремим життям.

9. Вимоги до проектного завдання:
· має загальний сюжет, задається реальна ситуація, в якій дітям необхідно скористатися набором відомих або невідомих ними
способів дії;
· складається з декількох взаємозв'язаних сюжетом завдань, які допомагають вирішити поставлене завдання;
· рухатися від завдання до завдання можна як послідовно, так і вибірково (у залежності від рівня підготовленості групи);
· завдання можуть мати визначені (відволікаючі маневри), що створюють різні перешкоди для вирішення поставленого
завдання;
· завершальне завдання може бути загальним , що дозволяє зібрати разом все те, що виконувала група в окремих завданнях
.
Система завдань, що входять до даного типу завдання, може вимагати різних стратегій і рішень(в одних завданнях завдання
необхідно виконувати послідовно, розкриваючи окремі сторони поставленого завдання, в інших завданнях можливе виконання
завдань в будь-якій послідовності, в третіх, потрібна послідовність виконання завдань прихована і має бути виявлена самими, що
вчаться і тому подібне). Основна інтрига полягає у використанні результатів виконаних завдань в загальному контексті рішення
всієї задачі.
Проектні завдання можуть бути як наочні, так і міжпредметні, стартові і підсумкові, тематичні, міжвікові. Головна умова —
можливість перенесення відомих дітям способів дій (знань, умінь) в нову для них практичну ситуацію, де підсумком буде
реальний дитячий продукт. Виконання подібних завдань, як правило, займає декілька уроків.
Слід також відзначити, що регулярне використання таких завдань сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів. З позиції
компетентністного підходу основним безпосереднім результатом освітній діяльності стає формування ключових
компетентностей. І якраз проектне завдання тут виступає як інструмент рівня сформованості уміння вчитися, взаємодії в групі,
працювати з різними джерелами інформації.
Проектну роботу на уроках хімії і в позаурочній діяльності я стараюся прив'язати до вирішення питань екології і збереження
здоров'я, бо на сьогоднішній день збереження і зміцнення здоров'я населення — одна з найбільш актуальних проблем.
Власне здоров'я і способи його збереження цікавлять учнів, проте частенько учні не розуміють, наскільки важливі в зв'язку
з цим знання, отримані, на уроках хімії і вважають, що їм необхідні лише точні рекомендації по поведінці в тій або іншій ситуації.
І лише мала доля учнів усвідомлює, що хороша база теоретичних хімічних знань дійсно дає можливість вникнути в саму глибину

10. проблеми, виявити першопричину порушення здоров'я, пояснити вплив даного чинника на організм людини і у результаті знайти
вихід з ситуації, що склалася.
Проте абсолютно недостатньо наситити хімічний матеріал інформацією яка зацікавить учнів. По — моїй думці, не варто
також давати конкретні інструкції по поведінці в якій-небудь ситуації. Доцільніше так побудувати процес вчення, щоб учні
змогли самі досліджувати проблему і виробити ці рекомендації, тобто реалізувати проблемне вчення. Для цього я перш за все
виявляю, які питання, пов'язані з хімією і валеологією, цікавлять учнів: а) екологічні проблеми; б) організація раціонального
харчування; в) питання медицини і т. п.
Потім, разом з учнями ми вибираємо тему для дослідження і конкретизуємо її: а) забруднення води, повітря ,потепління
клімату і др.; б) склад продуктів харчування, компоненти їжі, що негативно впливають на стан здоров'я, та інш.; в) вживання і
дія ліків, побічні ефекти при їх прийомі і так далі . Після цього я пропоную знайти вихід у вибраній ними ситуації, вислуховую
думки. Далі я розбиваю на групи. Кожна з них опрацьовує один із запропонованих варіантів вирішення проблеми з точки зору і
хімії, і валеології. Учні вивчають науково-популярну літературу, публікації періодичного друку, присвячені даній проблематиці,
обговорюють все за і проти і вибирають найбільш оптимальний варіант. На узагальнювальному уроці який ми проводимо у
формі дискусії, конференції, виступають представники груп.
За підсумками обговорення їх виступів виявляємо кращий спосіб вирішення запропонованої проблеми. Зрозуміло, що даний
метод не може охопити весь курс хімії в повному об'ємі і є доповненням до основних методів вчення.
Результатами проектної роботи є: підвищення рівня активності учнів і якості знань; інтеграція між предметами різних
освітніх областей; професійне самовизначенні учнів; використання готових презентації проектів для проведення класних годин.
Метод проектів сприяє формуванню пізнавальних, регулятивних, і комунікативних здібностей. Короткострокові проекти
виконуються протягом одного або двох уроків, у вигляді практичного або теоретичного дослідження. Продуктами проектів є
знання і уміння перетворені в теоретичні виводи, висновки, у вигляді усного журналу, схем або малюнків, моделей.