2. Соціально-психологічний клімат - це якісний
бік міжособистісних стосунків, що виявляється
в сукупності психологічних умов, які сприяють
або перешкоджають продуктивній діяльності
колективу та всебічному розвиткові особистості
в групі. Соціально-психологічний клімат у
підлітковому колективі визначається реальними
взаєминами між підлітками, їх вміннями та
навичками етичної взаємодії.
Він формується на основі суб'єктивної
думки і ставлення до окремих людей,
стилю взаємин, до групових
норм і цінностей.
3. Кожним підлітком соціально-психологічний клімат
переживається індивідуально як задоволення чи
незадоволення перебуванням у даному колективі,
своїм статусом у ньому.
Р.Нємов виділяє три види взаємин підлітків за ступенем
їх близькості, змістом та їх функціями:
1) зовнішні, епізодичні „ділові " контакти, які слугують для
задоволення щохвилинних інтересів і потреб, які є
поверховими, неглибинними;
2) спілкування на рівні товариських стосунків, що сприяє
взаємообміну знаннями, вміннями і навичками;
3) дружні зв'язки, які допомагають вирішувати деякі
питання емоційно-особистісного характеру.
Найбільш значимими для підлітка
є товариські взаємини.
4. Атмосфера таких взаємин базується на
товариськості, яка включає в себе повагу
особистої гідності іншої людини, рівність,
чесність, порядність, готовність прийти на
допомогу. Такі ж прояви поведінки, як егоїстичність,
жадібність, порушення слова, зрада товариша,
прагнення командувати, небажання рахуватися з
думкою товаришів не визнаються підлітками,
засуджуються, відкидаються.
Важливими потребами підлітка є потреби у визнанні,
у самоствердженні, самовираженні, прагненні посісти
бажане місце у системі взаємин класу.
Однак через ряд суб'єктивних і об'єктивних
чинників статусна позиція підлітка у колективі
не відповідає його
бажанням, що породжує
негативні почування дитини.
5. Однією з базових потреб людини є
потреба в безпеці й захисті. Безпека –
надзвичайно важливий чинник
міжособистісного спілкування, одна з
найголовніших умов для нормального
розвитку людини. Кажучи про
безпеку, ми маємо на увазі не тільки
фізичну, але й психологічну безпеку.
Людина, знаходячись у психологічно
небезпечній ситуації, переживає
тривогу і страх.
Відчуття страху обумовлює
виникнення захисних реакцій,
які можуть виявлятися
в різних формах поведінки.
6. • Під впливом страху людина іноді
прагне стати непомітною, щоб
якомога менше привертати до себе
увагу тих, хто є для неї
потенціальним джерелом загрози.
• Іншою формою захисної поведінки,
що часто зустрічається, є агресія.
Вислів «Напад – кращий засіб для
захисту» найкраще характеризує цей
тип поведінки. Захист від страху
може виявлятися у вигляді
відчуження, стосунки з іншими
людьми при цьому
характеризується
дистанційністю і байдужістю
7. До способів передачі
емоційного стану людини
належать такі.
• Визначення власних відчуттів
• Наприклад: «Я серджуся», «Мені сумно».
Зверніть увагу, як насправді рідко ми
використовуємо ці , здавалося б, прості
вирази. Це свідчить про те, що ми не
звикли прямо говорити про свої відчуття.
• Вживання порівнянь
• Наприклад: «У мене таке відчуття, ніби я
образив безневинну людину». Вживання
подібних метафор припускає, що люди
мають однакові відчуття в однакових
ситуаціях.
8. • Опис свого фізичного стану
• Наприклад: «Сильно закалаталося
серце, волосся стало дибки». Під
впливом емоцій у людини змінюється
її фізичний стан, виникають специфічні
тілесні відчуття. Тому іноді людині
простіше описати свої відчуття, ніж
назвати емоцію, що переживається у
цей момент.
• Промовляння можливих дій
• Наприклад: «Мені хочеться
провалитися крізь землю», «Мені
хочеться тебе вдарити».
• Небезпека використання такої форми
виявлення емоцій полягає в тому, що
дитина може сприйняти сказане
буквально.
9. Для того щоб оцінитиДля того щоб оцінити
ступінь безпеки дитини вступінь безпеки дитини в
класному колективі, можнакласному колективі, можна
використовувати таківикористовувати такі
методиметоди
10. Спостереження за дітьми
• Під час спостереження за дитиною
неважко виявити ознаки збентеження,
незручності – вона говорить тихим
голосом, уникає контакту очима,
переминається з ноги на ногу, смикає
одяг.
• Часті спізнення і прогули дитини можуть
свідчить про те, що вона не бажає
знаходитися в класі. Немало корисної
інформації про емоційний стан дитини
дають спостереження за їх позою в тих
або інших ситуаціях. Так, схрещені руки і
ноги під час спілкування - захисна
реакція. Якщо прикриває рота рукою, коли
слухає, це свідчить про те, що дитина не
довіряє тому, хто говорить. Стислі кулаки
вказують на стан ворожості.
11. Бесіди з батьками
• Класним керівникам і кураторам
варто з’ясувати, чи люблять учні
ходити до ліцею, що вони
розказують про свій клас.
• Чи часто скаржаться на нездужання
після уроків або вранці?
• Як готують уроки: роблять це
самостійно, або з допомогою
батьків.
12. Анкетування учнів
• Можна попросити дітей відповісти на
запитання анкети. При цьому необхідно
попередити їх, що відповіді не будуть
відомі однокласникам.
• Оскільки анкета має на меті з’ясувати ступінь
безпеки дитини в класі, не варто обговорювати
з нею відповіді на питання. Тим більше
неприпустимо явно дорікати їй за них. Вислови
на зразок: « як же ти міг так написати?» -
призведуть до того, що в подальшому дитина
даватиме очікувані, а не правильні відповіді,
усвідомивши, що говорити правду про свої
почуття – означає наражатися на неприємності.
• Після того як проаналізуєте ситуацію в класі,
необхідно зробити кроки для того, щоб учні
відчували себе комфортніше. Через певний час
можна повторити анкетування, щоб
переконатися, чи ефективними були ці кроки.
13. Участь дітей в організації спільногоУчасть дітей в організації спільного
просторупростору
• Найбезпечнішим місцем для
дитини, як правило, є дім. Щоб
клас, ліцей стали тим місцем, де
дитина почувається як удома,
потрібно використовувати прийом
колективної творчої справи.
14. Створення «дизайну»
класу
• Перш за все варто обговорити з
дітьми, як можна зробити класну
кімнату привабливішою, зручнішою.
Слід обговорити з дітьми, наскільки
реалістичні їхні пропозиції, щось
можна запланувати на майбутнє.
15. Створення правил класу
• На думку одного з
найавторитетніших представників
гуманістичної психології - А.
Маслоу, необхідною умовою для
відчуття захищеності й безпеки є
наявність правил, за якими
функціонує група або суспільство.
Ці правила повинні бути
зрозумілими для людей,
прийматися ними. Крім того,
відомими повинні бути і насідки,
до яких призводять порушення цих
правил.
• Діти повинні мати нагоду взяти
участь у створенні правил класу.
16. Створення «Щоденника класу»
• Потрібно надати можливість
кожному члену класного колективу і
куратору (класному керівнику)
написати щось про себе, наприклад,
за темою «Що я люблю і чого я не
люблю». Ці записи помістити в
спеціальний альбом під
фотографією автора. Туди ж
помістити фотографію всього класу.
Цей альбом можна доповнювати
розповідями дітей про життя класу і
фотографіями. Важливо щоб і
вчитель, і діти брали однакову
участь у створенні такого щоденника.
Найкраще використовувати такий
альбом, в який можна вставляти
додаткові аркуші – адже в класі
можуть з’явитися нові учні.
17. • До речі, варто продумати й ритуал
зарахування нових учнів –
розповісти їм про правила класу,
показати «Щоденник класу» тощо.
Спільні прогулянки, походи,
екскурсії. Подібні заходи дуже
зближують учнів і вчителів. При
цьому важливо не забувати про
тих, хто з якоїсь причини не зміг
піти, або поїхати разом зі всіма.
Можливо, варто привести їм
якийсь сувенір, кинути за них
монету, подарувати фото.
• Інакше кажучи, дати їм відчути,
що про них не забули, що вони
члени класу.
18. Проведення «Днів класу»
• Одним з найважливіших
проведених разом днів може стати
«День класу». Варто придумати
разом з дітьми спеціальні ритуали
для цього дня і включити їх до
«Правил класу».
20. • Психологічний клімат може
формуватися та регулюватися на
різних етапах та різних видах
діяльності. Його роль в
життєдіяльності колективу і
кожного члена групи
багатофункціональна. Позитивний
психологічний клімат учнівського
колективу формує референтне
відношення до свого класу. Такий
клімат відображає стиль
педагогічних взаємин та впливає на
розвиток дружніх відносин у класі.
Атмосфера на уроках залежить
також від загальної налаштованості
колективу в цілому.
21. • Основне завдання вчителів та управління
навчально-виховним процесом полягає у
створенні умов, що стимулюють розвиток
сприятливої психологічної атмосфери в
учнівських колективах, що в свою чергу
відображається на розвитку та рівні
навчальних досягнень учнів. Крім того,
необхідною умовою для створення
сприятливого мікроклімату та підвищення
рівня успішності учнів є розвиток їх
мотиваційної сфери. Для підвищення
мотивації навчальної діяльності, появи
інтересу до окремих предметів вчителеві
варто застосовувати нестандартні
прийоми у своїй педагогічній праці у
вигляді проведення рольових ігор,
диференційному підході до
невстигаючих та обдарованих учнів,
позаурочному контакті з учнями.
22. Таким чином, позитивний
психологічний клімат має велике
значення, адже:
• забезпечує об'єднання учнів у
згуртований колектив;
• надає простір для прояву й розвитку
здібностей, інтересів, нахилів;
• сприяє розвитку творчої самореалізації
кожної особистості;
• формує кращі морально-психологічні
якості;
• підтримує оптимальний тонус психіки;
• задовольняє вимоги психогігієни (не
має шкідливого впливу на психіку та
психофізичне здоров'я дитини);
• підвищує емоційний тонус, а значить і
працездатність дітей.
23. Поради психолога, абоПоради психолога, або
п’ять секретівп’ять секретів
встановлення духовнихвстановлення духовних
стосунків між учителемстосунків між учителем
та учнемта учнем
24. • Спілкуйтесь якомога більше з дітьми,
особливо
в позаурочний час.
• Пам’ятайте: знання стосунків у колективі
(лідери, підлідери, відторгнуті, ізольовані,
група ризику) обов’язково допоможе на
уроках, особливо в екстремальних ситуаціях.
• Пізнайте у дітях себе колишніх – й навчайтеся
у дітей! Відчувайте іншу людину, сприймайте
її такою, якою вона є, зрозумійте внутрішній
світ, передбачте поведінку. Умійте
передбачити й оцінювати якусь ситуацію, річ
або точку зору очима самого учня.
• Запам’ятайте: духовний контакт – це така
сфера, яка легко руйнується, отже, постійно
підживлюйте її. Дрібниць у стосунках немає.
Інколи дрібниця, на вашу думку,
вважатимуться вагомою обставиною в очах
учня чи класу. Найбільше зміцненню
духовних контактів сприяють спільні інтереси
та потреби.
• Дорожить довірою дітей. Це вагомий
компонент у діяльності будь-якої соціальної
групи, який досягається завдяки особистій
• компетентності, сумлінності, чесності.
