SlideShare a Scribd company logo
1 of 29
Основи біотехнології цукристихОснови біотехнології цукристих
крохмалепродуктівкрохмалепродуктів
Теорія гідролізу крохмалю
Проф. Грабовська О.В.
2017
Першою і основною технологічною
операцією у виробництві цукристих
крохмалепродуктів є гідроліз
крохмалю.
Патока крохмальна і кристалічна
глюкоза являють собою продукти
гідролітичного розщеплення
крохмалю.
Суспензія крохмалю
↓
Гідроліз крохмалю ← Кислота або фермент
↓
Нейтралізація кислоти або
інактивація ферменту
←
Розчин кальцинованої
соди
↓
Жиро-білкова домішка ←
Механічне очищення рідких
сиропів
← Фільтрувальний порошок
↓
Відпрацьоване вугілля ←
Адсорбційне очищення
← Активне вугілля
↓
Випарювання сиропів
↓
Відпрацьоване вугілля ← Очищення густих сиропів ← Активне вугілля
↓
Уварювання густих сиропів
↓
Охолодження патоки
та густого сиропу
→ Кристалізація
↓ ↓
Готова патока Центрифугування
↓
Висушування
↓
Просіювання
та пакування
↓
Глюкоза кристалічна
гідратна
Принципова схема виробництва цукристих крохмалепродуктів
Внаслідок реакції гідролізу із
застосуванням каталізатора довгі ланцюги
гідратованих молекул крохмалю
розриваються на більш короткі.
В’язкість клейстеру при цьому
зменшується в декілька тисяч разів –
крохмаль розріджується.
У розрідженому продукті з низькою
в’язкістю легше відбуваються подальші
процеси розриву крохмальної молекули до
утворення глюкози.
У якості каталізатора гідролізу крохмалю
можуть використовуватись мінеральні кислоти,
ферменти або їх комбінування.
Гідроліз крохмалю з використанням кислоти
відбувається за високих температур і завжди
супроводжується побічними реакціями
реполімерезації (конденсації) та розкладання
глюкози.
Перетворення вуглеводів в процесі кислотного
гідролізу мають складний характер і для
керування цим процесом необхідне знання
хімізму та кінетичних закономірностей.
Застосування амілолітичних ферментів для
гідролізу на будь-якій стадії має значні
переваги завдяки направленості та
специфічності їх дії:
•за відносно низьких температур і pH,
близьких до нейтральних, термічне і
кислотне розкладання глюкози мінімальне;
• гідролізати мають низьку забарвленість,
значно підвищується вихід кристалічного
продукту;
•застосування різних ферментів дозволяє
виробляти патоки з різним складом
вуглеводів
Зазвичай в крохмале-патоковому
виробництві крохмаль гідролізували у
вигляді суспензії при tº 120-150ºС,
використовуючи в якості каталізатора
хлоридну (соляну) кислоту.
Швидкість кислотного гідролізу крохмалю
залежить від виду кислоти, концентрації та
температури.
Кислота сприяє невпорядкованому розриву
глюкозидних зв’язків в молекулах
крохмалю.
Спочатку відбувається ослаблення та розрив
асоціативних зв`язків між макромолекулами
амілопектину та амілози, що супроводжується
порушенням структури крохмального зерна та
утворенням гомогенної маси.
В подальшому руйнуються валентні α-1,4 та
α-1,6- глюкозидні зв`язки та по місцю розриву
кожного зв`язку приєднується молекула води.
 Гідроліз крохмалю стехіометрично
бімолекулярна реакція, проте вона
відбувається з великим надлишком води
(кількість якої у розрахунках приймається
сталою).
(C6H10O5) n + n H2O = n C6H12O6
або після виключення n
(C6H10O5) + H2O = C6H12O6
162 18 180
Звідси теоретичний вихід глюкози
внаслідок гідролізу крохмалю
180/162х100=111,11% до маси крохмалю
При розриві усіх глюкозидних зв`язків – приєднується (n-1)
молекул води (де n- число глюкозидних залишків в
макромолекулах, або ступінь полімеризаціі ), та утворюється
n молекул глюкози.
Якщо n- занадто велика величина, то числове значення n-1
буде мало відрізнятися від n і реакція гідролізу крохмалю
може бути виражена рівнянням:
Проміжні продукти гідролізу крохмалю:
декстрини, олігосахариди в тому числі
дисахариди мальтоза та α-гентіобіоза.
α-1,6- глюкозидні зв`язки приблизно в 4
рази міцніші за α-1,4- , тому вони
розриваються пізніше.
 При гідролізі крохмалю зростає кількість
вільних альдегідних груп, тобто
редукувальна здатність, зменшується
ступінь полімеризаціі та питоме
обертання вуглеводів гідролізату.
Характеристика проміжних продуктівХарактеристика проміжних продуктів
гідролізу крохмалюгідролізу крохмалю
Назва Молекуля
рна маса
Ступінь
полімериз
ації
Питоме
обертання
[α]Д
20
ГЕ, %
Розчинний
крохмаль
208000 1300 199,7 0,073
Амілодекстрини 10000 61 196 0,5
Еритродекстрини 6000 38 194 2,5
Ахроодекстрини 3200 20 192 5
Тетрасахариди 661 4 168 25
Трисахариди 504 3 164 33
Мальтоза 342 2 136 60
Глюкоза 180 1 52,5 100
При утворенні ахроодекстринів колір
йодного розчину при додаванні його до
гідролізату не змінюється і залишається
таким до кінця гідролізу.
Амілодекстрини осаджуються 40% спиртом,
 еритро-65% спиртом,
ахроо- та олігосахариди не осаджуються навіть
96% спиртом.
Кожна з цих груп сахаридів являє собою суміш
вуглеводів середньої молекулярної маси
Склад вуглеводів гідролізату в умовах
гідролізу, прийнятих на патокових
заводах, майже не залежить від
температури, виду та концентрації
кислоти і є похідною від загальної
редукувальної здатності, яка виражена
глюкозним еквівалентом ГЕ
ГЕ - вміст редукувальних речовин (РР) в
перерахунку на глюкозу виражений у
відсотках до маси сухих речовин
На початку гідролізу присутні всі
вказані продукти зцукрювання
крохмалю, проте більше декстринів.
Впродовж гідролізу кількість
декстринів зменшується, а
олігосахаридів і глюкози збільшується.
Залежність складу вуглеводів гідролізату від ступенюЗалежність складу вуглеводів гідролізату від ступеню
гідролізу крохмалю: 1- декстрини; 2 – три- тагідролізу крохмалю: 1- декстрини; 2 – три- та
тетрасахариди; 3 – мальтоза; 4 – глюкозатетрасахариди; 3 – мальтоза; 4 – глюкоза
Вміст три- , тетрасахаридів та мальтози
проходить через максимум, який для
перших двох приходиться на ГЕ 30-40%,
а для мальтози на 65-70% ГЕ.
У виробничому гідролізаті з ГЕ 40%
вуглеводи розподіляються таким чином:
 35% декстринів,
22% тетра- та трисахаридів,
22% мальтози,
21% глюкози.
Кінетика кислотного гідролізу крохмалюКінетика кислотного гідролізу крохмалю
Швидкість кислотного гідролізу крохмалю
залежить від виду кислоти, концентрації та
температури.
Вплив концентрації та виду кислоти.
Каталітичну дію в кислотах здійснює іон Н+
.
Під час гідролізу гідратований іон гідрогену
наближається до кисневого містка в
молекулі крохмалю та викликає зміщення
електронів, поляризацію зв’язку, а потім
його розрив.
Іон Н+
, що звільняється, знову
гідратується і далі поляризує
глюкозидні зв’язки у крохмалі.
Таким чином, швидкість гідролізу має
бути прямо пропорційна концентрації
іону Н+
в сфері реакції.
Практичне застосування знайшли
соляна та сірчана кислоти. Азотну
кислоту не використовують, тому що
вона окиснює глюкозу.
 За сучасною теорією сильних електролітів, обидві
кислоти повністю дисоціюють у розчинах, проте
активність водневих іонів через появу міжіонного
притягання різна. Каталітична дія кислот
пропорційна не загальній концентрації водневих
іонів, а концентрації лише активної їх частини.
 Сірчана кислота має два ступені дисоціації:
 H2SO4 → H+
+ HSO4
-
→ 2H+
+ SO4
2-
 50% 3,5%

 По першому водневому атому кислота дисоціює на
50%, по іншому – лише на 3,5%. Тому, якщо
прийняти каталітичну активність соляної кислоти за
100%, то каталітична активність сірчаної буде 50-
53%.
З підвищенням температури швидкість
кислотного гідролізу зростає.
 Вплив температури характеризується середнім
температурним коефіцієнтом, який є відношенням
кінетичних констант при температурах t+10 та t:
 Для кислотного гідролізу крохмалю цей коефіцієнт
дорівнює 2,69, тобто з підвищенням температури на
кожні 10°С швидкість гідролізу зростає в 2,69 разів.
Глюкоза, що утворюється в процесі
гідролізу крохмалю, під дією високої
температури та кислоти підлягає
зворотнім та незворотнім змінам.
До зворотніх перетворень відноситься
реакція реверсії (полімеризації),
до незворотніх – розкладання
Частина глюкози, що утворюється при гідролізі
крохмалю, здатна до аутоконденсації
(полімеризації), внаслідок чого утворюються
різні олігосахариди.
Продукти конденсації (реверсії) являють собою
складну суміш, до складу якої входять як
редукувальні так і нередукувальні речовини:
α-та β-гентіобіоза, β-мальтоза, α-та β-целобіоза,
β-β-трегалоза, паноза та ін.
Гентіобіоза присутня в гідролізатах не лише як
проміжний продукт гідролізу крохмалю, а і як
продукт реверсії глюкози.
Реверсія глюкози
Крім вказаних сахаридів утворюються
мономерні ангідриди глюкози, лівоглюкозан,
які потім полімеризуються у ди- та більш
високомолекулярні сполуки та зазвичай
визначаються разом з ними.
За даними В.А. Смірнова , продукти реверсії не
зброджуються дріжджами.
 Середня молекулярна маса становить 230.
Питоме обертання 63,8 – 65,2
Редукувальна здатність 30-35 %.
 Продукти реверсії розчиняються у 96 %
етанолі, тому не визначаються спиртовою
пробою.
Реакція реполімеризації бімолекулярна та
зворотна, тобто при відповідному розведенні
продукти реверсії можуть бути знову
перетворені на глюкозу.
Кількість продуктів реверсії залежить від
концентрації глюкози та збільшується з її
зростанням.
2 C6H12O6 ↔ C12H22O11 + H2O
Розкладання глюкозиРозкладання глюкози
В умовах кислотного гідролізу крохмалю
деяка кількість глюкози розкладається.
При цьому, внаслідок відокремлення від
молекули глюкози трьох молекул води
утворюється оксиметилфурфурол.
Він лабільний і в подальшому розкладається
до мурашиної та левулинової кислот.
Частина ОМФ полімеризується з утворенням
барвних речовин жовто-коричневого кольору.
Схема розкладання глюкозиСхема розкладання глюкози
Барвні речовини мають властивості
високополімерних електролітів,
заряджених від’ємно і мають слабку
редукувальну здатність.
При отриманні слабозцукреного
сиропу розкладається 0,3- 0,5%
глюкози.
 В готовій патоці знайдено 0,002-
0,008% ОМФ.
Схема перетворення вуглеводів в процесіСхема перетворення вуглеводів в процесі
кислотного гідролізу крохмалюкислотного гідролізу крохмалю

More Related Content

What's hot

лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17cit-cit
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10cit-cit
 
Лекція 7. Класи дисперсних систем
Лекція 7. Класи дисперсних системЛекція 7. Класи дисперсних систем
Лекція 7. Класи дисперсних системBothi1827
 
лекція 6
лекція 6лекція 6
лекція 6cit-cit
 
Лекція 9. ВМС з розчинниками
Лекція 9. ВМС з розчинникамиЛекція 9. ВМС з розчинниками
Лекція 9. ВМС з розчинникамиBothi1827
 
Іонний зв'язок
Іонний зв'язокІонний зв'язок
Іонний зв'язокlabinskiir-33
 
лекция 2 (1)
лекция 2 (1)лекция 2 (1)
лекция 2 (1)amjad1977a
 
Disaharidi i polisaharidi
Disaharidi i polisaharidiDisaharidi i polisaharidi
Disaharidi i polisaharidicsodakatica
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19cit-cit
 
карбонові кислоти. естери
карбонові кислоти. естерикарбонові кислоти. естери
карбонові кислоти. естериInna Pavlova
 
Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.labinskiir-33
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11cit-cit
 
Неорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогену
Неорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогенуНеорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогену
Неорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогенуLiudmila Sidorenko
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12cit-cit
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12cit-cit
 
презентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклів
презентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклівпрезентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклів
презентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклівmedchem_nfau
 

What's hot (20)

лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17
 
7 гр
7 гр7 гр
7 гр
 
лаборатор. 10
лаборатор. 10лаборатор. 10
лаборатор. 10
 
Лекція 7. Класи дисперсних систем
Лекція 7. Класи дисперсних системЛекція 7. Класи дисперсних систем
Лекція 7. Класи дисперсних систем
 
лекція 6
лекція 6лекція 6
лекція 6
 
Лекція 9. ВМС з розчинниками
Лекція 9. ВМС з розчинникамиЛекція 9. ВМС з розчинниками
Лекція 9. ВМС з розчинниками
 
Іонний зв'язок
Іонний зв'язокІонний зв'язок
Іонний зв'язок
 
лекция 2 (1)
лекция 2 (1)лекция 2 (1)
лекция 2 (1)
 
Disaharidi i polisaharidi
Disaharidi i polisaharidiDisaharidi i polisaharidi
Disaharidi i polisaharidi
 
стехіометрічні розрахунки
стехіометрічні розрахункистехіометрічні розрахунки
стехіометрічні розрахунки
 
лекція 19
лекція 19лекція 19
лекція 19
 
карбонові кислоти. естери
карбонові кислоти. естерикарбонові кислоти. естери
карбонові кислоти. естери
 
Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.Головний мозок.Будова і функції.
Головний мозок.Будова і функції.
 
Йонний зв'язок
Йонний зв'язокЙонний зв'язок
Йонний зв'язок
 
лаборатор. 11
лаборатор. 11лаборатор. 11
лаборатор. 11
 
Неорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогену
Неорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогенуНеорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогену
Неорганічні лікарські засоби оксигену, гідрогену, мангану, сульфуру, нітрогену
 
6 гр
6 гр6 гр
6 гр
 
лаборатор. 12
лаборатор. 12лаборатор. 12
лаборатор. 12
 
лекція 12
лекція 12лекція 12
лекція 12
 
презентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклів
презентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклівпрезентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклів
презентація до теми 12. лікарські засоби, похідні конденсованих гетероциклів
 

Similar to лекція 6

лекція 6
лекція 6лекція 6
лекція 6cit-cit
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10cit-cit
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1cit-cit
 
лекція вуглеводи
лекція вуглеводилекція вуглеводи
лекція вуглеводиcit-cit
 
лекция углеводы
лекция углеводылекция углеводы
лекция углеводыcdecit
 
лекція 13
лекція 13лекція 13
лекція 13cit-cit
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11cit-cit
 
вуглеводи. глюкоза. сахарозаі
вуглеводи. глюкоза. сахарозаівуглеводи. глюкоза. сахарозаі
вуглеводи. глюкоза. сахарозаіmariinform
 
лекція полісахариди
лекція полісахаридилекція полісахариди
лекція полісахаридиcit-cit
 
лекция полісахариди
лекция полісахаридилекция полісахариди
лекция полісахаридиcdecit
 
лабораторна робота 4
лабораторна робота 4лабораторна робота 4
лабораторна робота 4shulga_sa
 
лекція 3
лекція 3лекція 3
лекція 3cit-cit
 
Вуглеводи
ВуглеводиВуглеводи
Вуглеводиlms-71
 
лекція 3 (1)
лекція 3 (1)лекція 3 (1)
лекція 3 (1)cit-cit
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9cit-cit
 
лекція №7
лекція №7лекція №7
лекція №7shulga_sa
 
ТЕМА 1
ТЕМА 1ТЕМА 1
ТЕМА 1reva_lp
 

Similar to лекція 6 (20)

лекція 6
лекція 6лекція 6
лекція 6
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1
 
лекція вуглеводи
лекція вуглеводилекція вуглеводи
лекція вуглеводи
 
лекция углеводы
лекция углеводылекция углеводы
лекция углеводы
 
лекція 13
лекція 13лекція 13
лекція 13
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11
 
вуглеводи. глюкоза. сахарозаі
вуглеводи. глюкоза. сахарозаівуглеводи. глюкоза. сахарозаі
вуглеводи. глюкоза. сахарозаі
 
Вуглеводи
ВуглеводиВуглеводи
Вуглеводи
 
лекція полісахариди
лекція полісахаридилекція полісахариди
лекція полісахариди
 
лекция полісахариди
лекция полісахаридилекция полісахариди
лекция полісахариди
 
вуглеводи
вуглеводи вуглеводи
вуглеводи
 
лабораторна робота 4
лабораторна робота 4лабораторна робота 4
лабораторна робота 4
 
лекція 3
лекція 3лекція 3
лекція 3
 
Вуглеводи
ВуглеводиВуглеводи
Вуглеводи
 
лекція 3 (1)
лекція 3 (1)лекція 3 (1)
лекція 3 (1)
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9
 
лекція №7
лекція №7лекція №7
лекція №7
 
Хліб.pptx
Хліб.pptxХліб.pptx
Хліб.pptx
 
ТЕМА 1
ТЕМА 1ТЕМА 1
ТЕМА 1
 

More from cit-cit

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5cit-cit
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10cit-cit
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9cit-cit
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8cit-cit
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7cit-cit
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)cit-cit
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9cit-cit
 
лекція 8
лекція 8лекція 8
лекція 8cit-cit
 
лаборатор. 6
лаборатор. 6лаборатор. 6
лаборатор. 6cit-cit
 
лаборатор. №5
лаборатор. №5лаборатор. №5
лаборатор. №5cit-cit
 
лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5cit-cit
 
лекція 3
лекція 3лекція 3
лекція 3cit-cit
 
лекція 2
лекція 2лекція 2
лекція 2cit-cit
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1cit-cit
 
фкз лекція 13
фкз лекція 13фкз лекція 13
фкз лекція 13cit-cit
 

More from cit-cit (17)

лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
 
лаборатор. 9
лаборатор. 9лаборатор. 9
лаборатор. 9
 
лаборатор. 8
лаборатор. 8лаборатор. 8
лаборатор. 8
 
лаборатор. 7
лаборатор. 7лаборатор. 7
лаборатор. 7
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)
 
лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)лекція 14 (pdf.io)
лекція 14 (pdf.io)
 
лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)лекція 13 (pdf.io)
лекція 13 (pdf.io)
 
лекція 9
лекція 9лекція 9
лекція 9
 
лекція 8
лекція 8лекція 8
лекція 8
 
лаборатор. 6
лаборатор. 6лаборатор. 6
лаборатор. 6
 
лаборатор. №5
лаборатор. №5лаборатор. №5
лаборатор. №5
 
лекція 5
лекція 5лекція 5
лекція 5
 
лекція 3
лекція 3лекція 3
лекція 3
 
лекція 2
лекція 2лекція 2
лекція 2
 
лекція 1
лекція 1лекція 1
лекція 1
 
фкз лекція 13
фкз лекція 13фкз лекція 13
фкз лекція 13
 

лекція 6

  • 1. Основи біотехнології цукристихОснови біотехнології цукристих крохмалепродуктівкрохмалепродуктів Теорія гідролізу крохмалю Проф. Грабовська О.В. 2017
  • 2. Першою і основною технологічною операцією у виробництві цукристих крохмалепродуктів є гідроліз крохмалю. Патока крохмальна і кристалічна глюкоза являють собою продукти гідролітичного розщеплення крохмалю.
  • 3. Суспензія крохмалю ↓ Гідроліз крохмалю ← Кислота або фермент ↓ Нейтралізація кислоти або інактивація ферменту ← Розчин кальцинованої соди ↓ Жиро-білкова домішка ← Механічне очищення рідких сиропів ← Фільтрувальний порошок ↓ Відпрацьоване вугілля ← Адсорбційне очищення ← Активне вугілля ↓ Випарювання сиропів ↓ Відпрацьоване вугілля ← Очищення густих сиропів ← Активне вугілля ↓ Уварювання густих сиропів ↓ Охолодження патоки та густого сиропу → Кристалізація ↓ ↓ Готова патока Центрифугування ↓ Висушування ↓ Просіювання та пакування ↓ Глюкоза кристалічна гідратна Принципова схема виробництва цукристих крохмалепродуктів
  • 4.
  • 5. Внаслідок реакції гідролізу із застосуванням каталізатора довгі ланцюги гідратованих молекул крохмалю розриваються на більш короткі. В’язкість клейстеру при цьому зменшується в декілька тисяч разів – крохмаль розріджується. У розрідженому продукті з низькою в’язкістю легше відбуваються подальші процеси розриву крохмальної молекули до утворення глюкози.
  • 6. У якості каталізатора гідролізу крохмалю можуть використовуватись мінеральні кислоти, ферменти або їх комбінування. Гідроліз крохмалю з використанням кислоти відбувається за високих температур і завжди супроводжується побічними реакціями реполімерезації (конденсації) та розкладання глюкози. Перетворення вуглеводів в процесі кислотного гідролізу мають складний характер і для керування цим процесом необхідне знання хімізму та кінетичних закономірностей.
  • 7. Застосування амілолітичних ферментів для гідролізу на будь-якій стадії має значні переваги завдяки направленості та специфічності їх дії: •за відносно низьких температур і pH, близьких до нейтральних, термічне і кислотне розкладання глюкози мінімальне; • гідролізати мають низьку забарвленість, значно підвищується вихід кристалічного продукту; •застосування різних ферментів дозволяє виробляти патоки з різним складом вуглеводів
  • 8. Зазвичай в крохмале-патоковому виробництві крохмаль гідролізували у вигляді суспензії при tº 120-150ºС, використовуючи в якості каталізатора хлоридну (соляну) кислоту. Швидкість кислотного гідролізу крохмалю залежить від виду кислоти, концентрації та температури. Кислота сприяє невпорядкованому розриву глюкозидних зв’язків в молекулах крохмалю.
  • 9. Спочатку відбувається ослаблення та розрив асоціативних зв`язків між макромолекулами амілопектину та амілози, що супроводжується порушенням структури крохмального зерна та утворенням гомогенної маси. В подальшому руйнуються валентні α-1,4 та α-1,6- глюкозидні зв`язки та по місцю розриву кожного зв`язку приєднується молекула води.  Гідроліз крохмалю стехіометрично бімолекулярна реакція, проте вона відбувається з великим надлишком води (кількість якої у розрахунках приймається сталою).
  • 10. (C6H10O5) n + n H2O = n C6H12O6 або після виключення n (C6H10O5) + H2O = C6H12O6 162 18 180 Звідси теоретичний вихід глюкози внаслідок гідролізу крохмалю 180/162х100=111,11% до маси крохмалю При розриві усіх глюкозидних зв`язків – приєднується (n-1) молекул води (де n- число глюкозидних залишків в макромолекулах, або ступінь полімеризаціі ), та утворюється n молекул глюкози. Якщо n- занадто велика величина, то числове значення n-1 буде мало відрізнятися від n і реакція гідролізу крохмалю може бути виражена рівнянням:
  • 11. Проміжні продукти гідролізу крохмалю: декстрини, олігосахариди в тому числі дисахариди мальтоза та α-гентіобіоза. α-1,6- глюкозидні зв`язки приблизно в 4 рази міцніші за α-1,4- , тому вони розриваються пізніше.  При гідролізі крохмалю зростає кількість вільних альдегідних груп, тобто редукувальна здатність, зменшується ступінь полімеризаціі та питоме обертання вуглеводів гідролізату.
  • 12. Характеристика проміжних продуктівХарактеристика проміжних продуктів гідролізу крохмалюгідролізу крохмалю Назва Молекуля рна маса Ступінь полімериз ації Питоме обертання [α]Д 20 ГЕ, % Розчинний крохмаль 208000 1300 199,7 0,073 Амілодекстрини 10000 61 196 0,5 Еритродекстрини 6000 38 194 2,5 Ахроодекстрини 3200 20 192 5 Тетрасахариди 661 4 168 25 Трисахариди 504 3 164 33 Мальтоза 342 2 136 60 Глюкоза 180 1 52,5 100
  • 13. При утворенні ахроодекстринів колір йодного розчину при додаванні його до гідролізату не змінюється і залишається таким до кінця гідролізу. Амілодекстрини осаджуються 40% спиртом,  еритро-65% спиртом, ахроо- та олігосахариди не осаджуються навіть 96% спиртом. Кожна з цих груп сахаридів являє собою суміш вуглеводів середньої молекулярної маси
  • 14. Склад вуглеводів гідролізату в умовах гідролізу, прийнятих на патокових заводах, майже не залежить від температури, виду та концентрації кислоти і є похідною від загальної редукувальної здатності, яка виражена глюкозним еквівалентом ГЕ ГЕ - вміст редукувальних речовин (РР) в перерахунку на глюкозу виражений у відсотках до маси сухих речовин
  • 15. На початку гідролізу присутні всі вказані продукти зцукрювання крохмалю, проте більше декстринів. Впродовж гідролізу кількість декстринів зменшується, а олігосахаридів і глюкози збільшується.
  • 16. Залежність складу вуглеводів гідролізату від ступенюЗалежність складу вуглеводів гідролізату від ступеню гідролізу крохмалю: 1- декстрини; 2 – три- тагідролізу крохмалю: 1- декстрини; 2 – три- та тетрасахариди; 3 – мальтоза; 4 – глюкозатетрасахариди; 3 – мальтоза; 4 – глюкоза
  • 17. Вміст три- , тетрасахаридів та мальтози проходить через максимум, який для перших двох приходиться на ГЕ 30-40%, а для мальтози на 65-70% ГЕ. У виробничому гідролізаті з ГЕ 40% вуглеводи розподіляються таким чином:  35% декстринів, 22% тетра- та трисахаридів, 22% мальтози, 21% глюкози.
  • 18. Кінетика кислотного гідролізу крохмалюКінетика кислотного гідролізу крохмалю Швидкість кислотного гідролізу крохмалю залежить від виду кислоти, концентрації та температури. Вплив концентрації та виду кислоти. Каталітичну дію в кислотах здійснює іон Н+ . Під час гідролізу гідратований іон гідрогену наближається до кисневого містка в молекулі крохмалю та викликає зміщення електронів, поляризацію зв’язку, а потім його розрив.
  • 19. Іон Н+ , що звільняється, знову гідратується і далі поляризує глюкозидні зв’язки у крохмалі. Таким чином, швидкість гідролізу має бути прямо пропорційна концентрації іону Н+ в сфері реакції. Практичне застосування знайшли соляна та сірчана кислоти. Азотну кислоту не використовують, тому що вона окиснює глюкозу.
  • 20.  За сучасною теорією сильних електролітів, обидві кислоти повністю дисоціюють у розчинах, проте активність водневих іонів через появу міжіонного притягання різна. Каталітична дія кислот пропорційна не загальній концентрації водневих іонів, а концентрації лише активної їх частини.  Сірчана кислота має два ступені дисоціації:  H2SO4 → H+ + HSO4 - → 2H+ + SO4 2-  50% 3,5%   По першому водневому атому кислота дисоціює на 50%, по іншому – лише на 3,5%. Тому, якщо прийняти каталітичну активність соляної кислоти за 100%, то каталітична активність сірчаної буде 50- 53%.
  • 21. З підвищенням температури швидкість кислотного гідролізу зростає.  Вплив температури характеризується середнім температурним коефіцієнтом, який є відношенням кінетичних констант при температурах t+10 та t:  Для кислотного гідролізу крохмалю цей коефіцієнт дорівнює 2,69, тобто з підвищенням температури на кожні 10°С швидкість гідролізу зростає в 2,69 разів.
  • 22. Глюкоза, що утворюється в процесі гідролізу крохмалю, під дією високої температури та кислоти підлягає зворотнім та незворотнім змінам. До зворотніх перетворень відноситься реакція реверсії (полімеризації), до незворотніх – розкладання
  • 23. Частина глюкози, що утворюється при гідролізі крохмалю, здатна до аутоконденсації (полімеризації), внаслідок чого утворюються різні олігосахариди. Продукти конденсації (реверсії) являють собою складну суміш, до складу якої входять як редукувальні так і нередукувальні речовини: α-та β-гентіобіоза, β-мальтоза, α-та β-целобіоза, β-β-трегалоза, паноза та ін. Гентіобіоза присутня в гідролізатах не лише як проміжний продукт гідролізу крохмалю, а і як продукт реверсії глюкози. Реверсія глюкози
  • 24. Крім вказаних сахаридів утворюються мономерні ангідриди глюкози, лівоглюкозан, які потім полімеризуються у ди- та більш високомолекулярні сполуки та зазвичай визначаються разом з ними. За даними В.А. Смірнова , продукти реверсії не зброджуються дріжджами.  Середня молекулярна маса становить 230. Питоме обертання 63,8 – 65,2 Редукувальна здатність 30-35 %.  Продукти реверсії розчиняються у 96 % етанолі, тому не визначаються спиртовою пробою.
  • 25. Реакція реполімеризації бімолекулярна та зворотна, тобто при відповідному розведенні продукти реверсії можуть бути знову перетворені на глюкозу. Кількість продуктів реверсії залежить від концентрації глюкози та збільшується з її зростанням. 2 C6H12O6 ↔ C12H22O11 + H2O
  • 26. Розкладання глюкозиРозкладання глюкози В умовах кислотного гідролізу крохмалю деяка кількість глюкози розкладається. При цьому, внаслідок відокремлення від молекули глюкози трьох молекул води утворюється оксиметилфурфурол. Він лабільний і в подальшому розкладається до мурашиної та левулинової кислот. Частина ОМФ полімеризується з утворенням барвних речовин жовто-коричневого кольору.
  • 27. Схема розкладання глюкозиСхема розкладання глюкози
  • 28. Барвні речовини мають властивості високополімерних електролітів, заряджених від’ємно і мають слабку редукувальну здатність. При отриманні слабозцукреного сиропу розкладається 0,3- 0,5% глюкози.  В готовій патоці знайдено 0,002- 0,008% ОМФ.
  • 29. Схема перетворення вуглеводів в процесіСхема перетворення вуглеводів в процесі кислотного гідролізу крохмалюкислотного гідролізу крохмалю