война Кремля против Украины

1. Безпековий огляд ЦДАКР № 4 (67)
1 березня 2017
Редакційна колегія Зміст

2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)

3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у другій половині
лютого 2017 року
Украина: под угрозой российских армий
Розширений Чорноморський регіон — геополітичний шанс для
України: проблеми і перспективи
Оцінка стану України: міжнародна політика, ефективність
реформ та потенційні виклики в оборонній сфері
Стратегічна концепція морської безпеки Республіки Польща
«Президентство Додона — это часть плана Плахотнюка стать
премьер-министром»
Щит от враждебных небес: войсковая ПВО ВСУ и НГУ

4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
4
Фахівці Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР)
пропонують свій аналіз ключових
тенденцій у сфері безпеки
і оборони у другій половині
лютого 2017 року.
Головною подією, що може від-
бутися найближчим часом та
вплинути на безпекове середови-
ще не лише України, а усього регі-
ону, можуть стати результати пе-
ремовин В.Путіна з Д.Трампом. В
останні дні лютого ЗМІ вже заяви-
ли про жваву підготовку зустрічі
президентів США та Росії. Симп-
томатичним, однак не переконли-
вим виглядає той факт, що Трамп
вже провів досить тривалу розмо-
ву з канцлером Німеччини Анге-
лою Меркель. Варто нагадати, що
свою позицію 5 лютого вдалося
висловити й українській стороні -
Петро Порошенко вже провів те-
лефонну розмову з президентом
США.
Однак загальна безпекова об-
становка довкола України виглядає
хиткою. Негативними чинниками,
що суттєво впливатимуть на май-
бутнє України, залишаються неви-
значеність позиції адміністрації
Трампа щодо Росії, фактичні ви-
борчі перегони у Франції та Німеч-
чині, а також активність власне Ро-
сії. До перемовин Путін з Трампом
грає на випередження, демонстру-
ючи неабиякі маневри. Це і є кози-
рі, які хазяїн Кремля демонструє
задля отримання вигідної позиції
на початку перемовин. Завдяки
ослабленню Європи та невпевне-
ності нового американського ліде-
ра, якого до того ж гостро критику-
ють, Кремлю нерідко вдається
вдале позиціонування на європей-
ському фронті.
Показовим ходом Москви слід
вважати підписання Путіним указу
про визнання паспортів та інших
документів так званих ЛНР та ДНР,
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України
у другій половині лютого 2017 року
Загальна безпекова обстановка
довкола України виглядає хиткою

5. 5
чим він засвідчив подальший курс
на підривну діяльність проти Укра-
їни. Хоча з українського боку вже
пролунали оцінки, що «Путін тим
самим вийшов з Мінського проце-
су» (заява секретаря Ради націо-
нальної безпеки і оборони України
Олександра Турчинова, 22 лютого),
насправді антиукраїнська актив-
ність Москви є традиційною. А
саме, набрати обертів в усіх видах
тиску на Україну, довести застосу-
вання всіх наявних важелів впливу
до пікової форми, а потім запропо-
нувати шляхи «замирення» на влас-
них умовах. Як передбачають в
ЦДАКР, саме запропоновані амери-
канській адміністрації шляхи зами-
рення з Україною нестимуть най-
більшу небезпеку її майбутньому.
У цьому контексті слід згадати й
використання українських політи-
ків у своїх підривних цілях. Йдеть-
ся як про відвідання нардепом На-
дією Савченко окупованих
територій та її сумнівні висловлен-
ня у бесідах із вояками на лінії зі-
ткнення, так і про штучно створе-
ний інформаційний резонанс
довкола так званого «плану мирно-
го врегулювання» іншого нардепа
- Андрія Артеменка. У будь-якому
випадку варто казати про техноло-
гії зондування з боку Кремля – вони
майже постійно використовуються
при підготовці та реалізації планів
політичних диверсій чи створенні
нових видів загроз для Української
Держави. Нагадаємо, що згідно з
проголошеною Артеменком ідеєю
передбачалося виведення всіх ро-
сійських військ зі східної України, а
також проведення референдуму
щодо того, аби передати захопле-
ний Крим в оренду Росії терміном
на 50 або 100 років. Цілком очевид-
но, що в РФ в даний час намагають-
ся визначити рівні компромісів з
боку України, а також США і Євро-
пи у контексті українських інтере-
сів, щоб сформувати свою власну
позицію та ймовірність поступок
щодо штучно створених «росій-
ських цінностей».
Виклики для України воєнного
характеру
Хоча війна на цьому етапі віді-
грає другорядну роль, саме її ви-
снажливий характер та ризики що-
денних втрат роблять її найбільш
болючим та впливовим фактором
для суспільства. Російське угрупо-
вання діє з послідовним та постій-
ним темпом, майже не зменшує ін-
тенсивності війни, хоча й не
намагається перевести її у вибухо-
ве протистояння. Це передусім під-
тверджує, що надані Кремлем за-
вдання полягають у постійному
нагадуванні про можливість війни
та доведенні на практиці, що Росія
й у подальшому застосовуватиме
зброю в разі, якщо не відбудеться
домовленості з американською сто-
роною.
У цьому контексті обстріли Ав-
діївки та околиць, які військові ви-
Саме запропоновані американській
адміністрації шляхи замирення з
Україною нестимуть найбільшу
небезпеку її майбутньому

6. 6
значають нинішнім епіцентром
атак (станом на останні дні люто-
го), слід розглядати як загальну ро-
боту на полігоні уявлення росіян, а
також як один з багатьох напрям-
ків ймовірної активізації росій-
ських зусиль.
Єдиним шляхом зменшення
суто військового тиску можуть
розглядатися, як і раніше, дії укра-
їнських військових на випереджен-
ня та асиметричні удари із застосу-
ванням точкових атак підрозділами
спецпризначення.
Виклики для України на
міжнародній арені
Міжнародна арена з початку
2017 року стала головним фронтом
Кремля, при цьому, увага все біль-
ше відвертається від суто україн-
ського питання до розгляду загаль-
ної проблеми протистояння Заходу
та Росії. Щоправда, деякі події, зо-
крема, збільшення інформаційного
тиску на президента Трампа всере-
дині США, можуть позитивно
вплинути й на розв’язання україн-
сько-російського вузла. ЗМІ вже
встигли зафіксувати, що «загадкові
відносини Трампа з Росією стали
його ахіллесовою п’ятою» (Die Welt,
17 лютого). Звідси і виникли синх-
ронно більш жорсткі заяви Трампа
у бік Кремлівського «конквістадо-
ра». Однак, як переконані в ЦДАКР,
не варто тішити себе ілюзіями
щодо готовності Трампа рішуче ді-
яти у питанні організації протисто-
яння Москві. Навіть за умов розу-
міння неготовності Росії до нової
гонки озброєнь, американська ад-
міністрація поки що демонструє
лише паліативні заходи, напівми-
ри, як то критичні заяви на адресу
Москви. Хоча слід звернути увагу й
на те, що згадане німецьке видання
слушно вказує на зв’язок критич-
них заяв зі слабкістю власне Трам-
па. Більше того, деякі аналітики
прогнозують навіть збільшення за-
гроз для адміністрації Трампа в
разі його більш-менш відвертих
проросійських кроків. З іншого
боку, поява у Вашингтона твердої
оцінки дій Росії зовсім не означає
реалізацію намірів у боротьбі з Пу-
тіним.
Між іншим, для України важли-
вим є те, що США підтвердили на-
мір надавати допомогу з метою на-
рощування її військового
потенціалу й рівня внутрішньої
безпеки (16 лютого). То ж, заява за-
лишає Києву сподівання, хоча рі-
вень прийому (візаві голови МЗС
України був перший заступник гла-
ви Пентагону) певною мірою свід-
чить про сприйняття України та її
проблем як другорядних.
Негативу додають й оцінки ні-
мецьких фахівців щодо сприйняття
українських реалій. Так, 28 лютого
з’явилася інформація про те, що
підтримка України в Європі посту-
пово зменшується. Хоча фахівці по-
силаються на «пропаганду РФ, яка
зробила свою справу», в цілому вар-
Поява у Вашингтона твердої оцінки
дій Росії зовсім не означає реалізацію
намірів у боротьбі з Путіним

7. 7
то казати про багатофакторність
формування оцінок та вплив на них
негативів, які існують та набирають
обертів всередині української вла-
ди. Згадаємо посил співголови прав-
ління Фонду ім. Генріха Бьолля -
Ральфа Фюкса, який стверджує, що
в деяких верствах західноєвропей-
ської громадськості зростає втома
від України. При цьому симптома-
тично, що Фюкс як аргументи навів
саме ймовірність проблематичних
для України виборчих перегонів. А
саме, німецький фахівець вказав,
що президентські вибори у Франції
можуть закінчитися перемогою
проросійського кандидата, а також
стримано оцінив перспективи Ан-
гели Меркель знову стати канцле-
ром Німеччини.
До показових випадів належить
і різке збільшення тиску Москви на
Мінськ. Так, наприкінці лютого
стало відомо, що Росія вимагає від
Білорусі вже 600 мільйонів доларів
за газ (27 лютого). А це означає, що
Росія посилює своє позиціонуван-
ня на теренах колишнього СРСР та
демонструє готовність до рішучих
дій в разі намірів Заходу перетягти
Білорусь на свій бік.
Мають місце й деякі досягнення
Кремля на колишніх територіях ра-
дянського впливу. Саме так слід
трактувати заяву віце-президента
Болгарії Іліяни Йотової (25 люто-
го), яка висловилася за необхід-
ність поступово братися за скасу-
вання санкцій проти Росії.
Водночас, у другій половині лю-
того з’явилися нові ознаки втоми
російського суспільства від хао-
тичної тупікової політики Путіна.
Деякі ЗМІ встигли припустити, що
відбувається загострення проблем
всередині країни. Так, Forbes (26
лютого) зазначив, що «президент
РФ Володимир Путін, який ще пару
місяців назад гордо виступав на
світовій арені, зараз замовк, перед-
чуваючи економічний крах свого
режиму». У статті вказується на чо-
тири сфери нестабільності, а в пер-
шу чергу називається проблема за-
боргованості щодо заробітної
плати. Так, фахівці видання пора-
хували, що регулярна затримка за-
робітної плати створила загальний
обсяг заборгованості щодо заро-
бітної плати у 2,7 мільярда рублів
або 46,4 мільйона доларів, а падін-
ня світових цін на нафту виклика-
ло позбавлення ліцензій понад 100
банків. Але головним повідомлен-
ням слід вважати твердження, що
«в Росії спостерігаються очевидні
ознаки соціального невдоволення».
На тлі економічних негараздів в
РФ знову заговорили про ознаки
розколу еліт в Росії. Зокрема, після
втечі до України двох колишніх де-
путатів російської Держдуми. Осо-
бливу увагу фахівці приділяють
екс-депутату Дєнісу Воронєнкову,
який з 2011 р. і до кінця 2016 р був
членом комітету Держдуми РФ з
питань безпеки та протидії коруп-
ції. Експерти вказують, що він ба-
Головним повідомленням слід вва-
жати твердження, що «в Росії
спостерігаються очевидні ознаки
соціального невдоволення»

8. 8
гато може розповісти про таємниці
Кремля, а про сенсаційність події
«свідчать гарячковість і паніка в
російських мас-медіа». Дійсно, низ-
ка подій в РФ може бути непрямим
свідченням, що Путін оцінюється
багатьма в РФ як дедалі небезпечна
для держави постать, у зв’язку з
чим чимало політиків намагаються
дистанціюватися від нього.
Основні виклики всередині
держави
В України відбувається певна
трансформація ставлення до наро-
щування воєнного потенціалу –
таку тенденцію фахівці ЦДАКР
спостерігають з початку поточного
року, коли влада усвідомила суттє-
ве падіння рівня довіри з боку пе-
реважної більшості населення та
певної частини еліт.
То ж цього року вперше уряд
України затвердив державне обо-
ронне замовлення не на один, а на
три роки наперед (22 лютого). Хоча
державні витрати України на
озброєння мають стати більш
ефективними, наявних ресурсів
недостатньо для докорінної зміни
ситуації довкола переозброєння та
збільшення оборонного потенціа-
лу країни. А завдання налагоджен-
ня серійного виробництва нових
зразків військової техніки досі за-
лишається непід’ємним.
Цікаво у цьому контексті згада-
ти, що Інформаційно-консалтинго-
ва компанія Defense Express в се-
редині лютого здійснила аналіз
поточних проектів, які реалізують-
ся в рамках військової та військо-
во-технічної співпраці (https://
d e f e n c e - u a . c o m / i n d e x . p hp /
statti/2401-viyskovo-tekhnichnyy-
zastiy) за період 2014-16 рр. Отже,
згідно з висновками фахівців
Defense Express, практичне під-
ґрунтя для розширення військово-
технічного співробітництва з євро-
пейськими та американськими
компаніями створене не було. «Ді-
яльність української сторони щодо
закупівлі технологічно складної
техніки та засобів ураження (на-
самперед, боєприпасів) для Украї-
ни не мала жодних преференцій.
Навпаки, були і є приклади відмо-
ви від виконання контрактів, які
стосувалися закупівлі озброєння
та військової техніки у європей-
ських країнах. З 2015 р. сформува-
лася стала тенденція щодо обме-
ження при постачанні до України
елементної бази електроніки, вуз-
лів та агрегатів для виготовлення
військової техніки. Ці обмеження
не дозволяють забезпечити достат-
ній конкурентний рівень новим
зразкам техніки та озброєння, що
розробляються та виготовляються
в Україні. Показово, що таких під-
ходів окремі європейські країни та
Ізраїль дзеркально дотримуються і
щодо Росії, проти якої оголошено
санкції. На відміну від України.
Проекти зі створення нових спіль-
них підприємств із закордонними
Практичне підґрунтя для розширен-
ня військово-технічного
співробітництва з європейськими
та американськими компаніями
створене не було

9. 9
партнерами, які б виготовляли
оборонну продукцію, в Україні не
реалізовані. За три роки таких при-
кладів знайти не вдалося. Задекла-
рованіранішініціативи–накшталт
створення підприємства з поль-
ським виробником бронежилетів
«Любава», а також низка інших
проектів наштовхнулися на органі-
заційні, фінансові та бюрократичні
перешкоди з українського боку.
Тож упродовж трьох-п’яти най-
ближчих років зміцнення оборо-
ноздатності та підвищення спро-
можностей війська буде головним
чином ґрунтуватись на власних
можливостях держави».
Зазначене, у свою чергу, озна-
чає, що, по-перше, Україна залиша-
тиметься вразливою мішенню для
ворожої Росії, по-друге, захист дер-
жави відбуватиметься переважно
за рахунок людських життів, і, по-
третє, команда, що займалася нала-
годженням ВТС України з інозем-
нимидержавами,неможеотримати
задовільну оцінку.
На тлі цього розширюється не-
вдоволення владою з боку експерт-
них кіл та й деяких представників
самої влади. Наприклад, Володи-
мир Лановий, доктор економічних
наук, екс-міністр економіки та екс-
віце-прем’ер-міністр, у своєму бло-
зі позначив низку проблем та зро-
бив чимало закидів найвищим
посадовцям. Ключовим з таких є
дорікання владі, що вона «не бажає
перемоги у війні; […] наш уряд і
президент спасають Ахметова -
«головного уповноваженого» теро-
ристів і Росії в питаннях Донбасу.
[…] Він - стовп сепаратизму на
Сході. А його самовпевненість є на-
слідком угоди, про яку повідомив
Онищенко, між Порошенком і Ах-
метовим» (http://ua.censor.net.ua/
blogs/5298/iv_chastina_vlada_ne_
baja_peremogi_u_vyin).
Не додають оптимізму й дії дея-
ких народних депутатів, а пропре-
зидентський нардеп Тетяна Ричко-
ва напряму заявила (24 лютого), що
її колега Надія Савченко підбурю-
вала військовослужбовців залиши-
ти свої позиції, прийти до Києва і
зробити державний переворот.
Неоднозначно сприйняті й дея-
кі зусилля президента країни. А
саме, йдеться про те, що Петро
Порошенко 25 лютого ввів у дію
рішення Ради нацбезпеки і оборо-
ни «Про доктрину інформаційної
безпеки України». Згідно з доку-
ментом, Служба безпеки має здій-
снювати моніторинг спеціальни-
ми методами і способами
вітчизняних та іноземних засобів
масової інформації та мережі Ін-
тернет з метою виявлення загроз
національній безпеці України в ін-
формаційній сфері. Експерти вже
зауважили, що, хоча, документ
спрямовано у першу чергу на про-
тидію російському інформаційно-
му впливу на українське суспіль-
ство, його імплементація може
призвести до «полювання на ві-
По-перше, Україна залишатиметься
вразливою мішенню для ворожої
Росії, по-друге, захист держави
відбуватиметься переважно за
рахунок людських життів, і, по-
третє, команда, що займалася
налагодженням ВТС України з
іноземними державами, не може
отримати задовільну оцінку

10. 10
дьом». Зокрема, претензії до ЗМІ
пов’язані з ризиком порушення
свободи слова, а доктрина нічого
не каже про критерії визначення
таких загроз, як і про власне рам-
ки свободи слова та можливість
громадян виражати особисті по-
гляди. Немає в ній і визначених
механізмів відповідальності.
Отже, попри необхідність бороть-
би на інформаційному фронті, її
формат залишається невизначе-
ним, та відповідно може трактува-
тися двозначно.

11. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
11
Відносини НАТО-Україна
Постійним аргументом НАТО,
коли мова заходить про членство
України, постає вимога відповід-
ності стандартам: окрім військо-
вих, це й відсутність корупції, і
вірність принципу верховенства
права. Навіть зараз деякі країни-
члени Організації ставлять під
сумнів відповідність даним стан-
дартам Туреччини. Проте тут,
напевно, існує своєрідне прави-
ло, що коли країна вже вступила
в НАТО, її членство не перегля-
дається.
Зрозуміло, що якби Україна
вступила до Організації, ситуація з
Росією радикально змінилася б. На
порушення Статті 5 НАТО буде ре-
агувати швидко, неважливо у яко-
му просторі (фізичному чи вірту-
альному) воно здійснюватися.
Проте, наразі невідомо, яку пози-
цію президент США Д.Трамп буде
мати щодо українського конфлікту
в подальшому. Україна з легкістю
може стати розмінною монетою в
політичній грі між США та Росією.
Важливо розуміти, що «Росія, яка
постійно оточена ворогами», – це
певне світосприйняття, що склало-
ся історично. Путін буде тиснути
на Трампа, аби побачити, наскільки
далеко останній може зайти у своїх
поступках та компромісах. Трамп,
у свою чергу, розглядає російського
президента як сильного союзника
проти Китаю.
Оцінка стану України: міжнародна
політика, ефективність реформ
та потенційні виклики в оборонній сфері
У дзеркалі
експертноі
думки
Адріан Кендрі, виконавчий директор
Independent Global Economic and Strategic Risk Consulting and Public Speaking
Постійним аргументом НАТО, коли
мова заходить про членство Украї-
ни, постає вимога відповідності
стандартам
Україна з легкістю може стати
розмінною монетою в політичній грі
між США та Росією

12. 12
Якщо уважно дослідити, де саме
відбувається нарощування росій-
ської військової присутності, то
можна виділити, зокрема, Тихооке-
анських регіон. В листопаді 2016 р.
Росія розмістила протикорабельні
ракетні комплекси на Курильських
островах – територіях, які ще з часів
Другої світової війни є предметом
конфлікту з Японією. Це створило
ще один напрямок можливої вій-
ськової агресії та політичної напру-
ги. Необхідно також враховувати
той факт, що японсько-китайські
відносини в районі Східнокитай-
ського моря, залишаються складни-
ми та проблематичними.
Як не стати предметом торгу
Позиція України має, в першу
чергу, бути помітною у всіх міжна-
родних дискусіях вищого рівня. Її
повинні «чути» та знати впливові
журналісти таких видань як
WallStreetJournal, TheEconomist,
TheTimes, тощо. З іншого боку,
вона має бути доведена до уваги
пересічних громадян. Я вважаю,
що задля цього Україна повинна
інвестувати в розвиток молоді.
Саме молоді люди голосували про-
ти виходу Британії з ЄС та підтри-
мували Клінтон. В Україні молодь
чомусь виключається з міжнарод-
ного політичного дискурсу.
Оцінка проведених реформ
Економічні реформи, проведе-
ні в Україні після 2014 року, вия-
вилися недостатніми та лише част-
ково успішними в розв’язанні
проблем глибоко укоріненої ко-
рупції, неконкурентного промис-
лового та енергетичного ринків.
Зусилля, направлені на залучення
достатніх іноземних інвестицій,
також були неефективними, аби
підтримати динаміку економічно-
го зростання. Я вважаю, що 2017
рік стане критичним у вирішенні
проблем обширного та різкого
збідніння населення, яке посилю-
ється сильним знеціненням націо-
нальної валюти, починаючи ще з
2015 року.
Нові виклики України в оборонній
сфері
Складність, багаторівневість
системи прийняття рішень – це го-
ловне джерело корупції у будь-
якій організації. З іншого боку, по-
літика інновацій, проста
інституційна ієрархія, мотивація
до спільних дій та цілісності є кри-
тичними показниками ефектив-
ності управління. В оборонній
сфері одним із головних викликів
сьогодні (і не лише для України)
стала занадто швидка зміна техно-
логій та стратегічно непередбачу-
ване зовнішнє середовище. У
зв’язку з цим з’явилися нові взає-
мозалежності в способах поставки
та управління системами озброєн-
ня. Ці виклики змусили спростити
та зробити лінійними бюрокра-
тичні військові організації.
Позиція України має, в першу чергу,
бути помітною у всіх міжнародних
дискусіях вищого рівня
Економічні реформи, проведені в
Україні після 2014 року, виявилися не-
достатніми та лише частково
успішними в розв’язанні проблем
глибоко укоріненої корупції, неконку-
рентного промислового та енерге-
тичного ринків
Складність, багаторівневість
системи прийняття рішень – це
головне джерело корупції у будь-якій
організації. З іншого боку, політика
інновацій, проста інституційна
ієрархія, мотивація до спільних дій
та цілісності є критичними показ-
никами ефективності управління

13. 13
Збройні сили України, у зв’язку
з наявністю безпосередньої загро-
зи, були змушені збільшити опера-
тивність реагування, вирішити
проблеми управління організацій-
ними пріоритетами та структура-
ми, що мають нечітку субордина-
цію. Тут необхідно згадати звіт
сера Джона Чілкота – глибокий
аналіз проблем вторгнення Брита-
нії в Ірак в 2003 році, що був опу-
блікований в липні 2016 року. Да-
ний звіт повністю суперечить
заявам екс-прем’єра Тоні Блера
щодо доцільності дій британської
армії. Проте, перш за все, автор
відмічає неефективність управлін-
ня та планування цієї операції.
По-перше, було не ясно, яка
особа або відділ в Міністерстві
оборони був відповідальний за
виявлення і доведення до відома
керівництва факту наявності про-
галин в технічному забезпеченні.
В результаті необхідні закупівлі
озброєнь були здійснені в недо-
статньому обсязі.
По-друге, у доповіді вказується
про відсутність плану післявоєн-
них дій, що стало причиною по-
дальшого непевного становища
військ Великої Британії на півдні
Іраку.
По-третє, рішення про запуск
ще однієї операції в Афганістані
мало істотний вплив на доступ-
ність необхідного обладнання в
Іраку, зокрема, вертольотів і об-
ладнання для спостереження та
збору розвідувальної інформації.
Хоча Україна знаходиться на-
разі в інших умовах, проте, орга-
нізаційні прогалини, вказані у
даному звіті, можуть стати нови-
ми викликами для військ вашої
країни.
Складність, багаторівневість
системи прийняття рішень – це
головне джерело корупції у будь-якій
організації. З іншого боку, політика
інновацій, проста інституційна
ієрархія, мотивація до спільних дій
та цілісності є критичними показ-
никами ефективності управління

14. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
14
Політичне керівництво Респу-
бліки Польща, враховуючи нові ви-
клики і загрози (передусім, ситуа-
цію навколо України), актуальні
тенденції розвитку геополітичної
обстановки, продовжує перегляда-
ти підходи до забезпечення націо-
нальної безпеки своєї держави.
У листопаді 2014 р. Президентом
Польщі Броніславом Коморовським
була затверджена оновлена Страте-
гія національної безпеки РП, яка ви-
значила оптимальні способи вико-
ристання усіх ресурсів держави в
оборонній, соціальній та економіч-
ній сферах для потреб забезпечення
суверенітету та територіальної ціліс-
ності країни. У документі зазначено,
що безпека Польщі залежить від її
здатності ефективно реалізовувати
національні інтереси та досягати
стратегічних цілей у нинішніх та
прогнозованих безпекових умовах,
які будуть визначатися чотирма
основними факторами: НАТО, Єв-
ропейський Союз, стратегічна при-
сутність США на континенті та від-
носини з Росією. У Стратегії
наголошується, що відновлення Ро-
сією позицій наддержави за рахунок
її оточення та посилення конфрон-
таційної політики (про що свідчить
конфлікт з Україною, включаючи
анексію Криму) негативно відобра-
жається на стані безпеки в регіоні11
.
1 Strategiа Bezpieczeństwa Narodowego Rzeczypospolitej
Polskiej - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.bbn.gov.pl/ftp/SBN%20RP.pdf
Стратегічна концепція морської безпеки
Республіки Польща
Володимир Паливода,
старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД

15. 15
У контексті посилення боєздат-
ності Збройних сил РП у квітні
2016 р. рішенням Міністра націо-
нальної оборони РП була схвалена
Концепція створення військ тери-
торіальної оборони як п’ятого виду
Війська Польського2
.
10 лютого 2017 р. відбулася пре-
зентація Стратегічної концепції
морської безпеки Республіки Поль-
ща, підготовленої Бюро національ-
ної безпеки3
спільно з Академією
Військово-морських сил та Радою у
справах суднобудування4
.
У передмові до Концепції Пре-
зидент РП Анджей Дуда написав,
що її опрацювання було викликане
«необхідністю забезпечити спро-
можність польської держави реагу-
вати на ризики, що виникають вна-
слідок мінливих умов безпеки
Польщі. Необхідно також гаранту-
вати безпечний розвиток морсько-
го господарства, опрацювати ба-
чення функціонування і
вдосконалення військово-мор-
ських сил країни. Результатом не-
2 Паливода В.О. Створення Військ територіальної
оборони - досвід Польщі. Безпековий огляд Цен-
тру досліджень армії, конверсії і роззброєння «Ви-
клики і ризики», № 16 (55), 1 вересня 2016 р. С.
21-25 - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.slideshare. net/cacds_ukraine/
newsletter-01-0920165516
3 Бюро національної безпеки РП є аналогом Апара-
ту Ради національної безпеки і оборони України.
4 Рада у справах суднобудування – громадська орга-
нізація, створена у листопаді 2012 р. з метою спри-
яння модернізації та зміцнення ВМС РП і вітчиз-
няної суднобудівної промисловості.
повного використання в останні
роки Польщею можливостей,
пов’язаних з її розташуванням на
берегах Балтійського моря, стала
занедбаність морського потенціа-
лу, особливо, ВМС РП. Це призвело
не лише до різкого зниження боєз-
датності флоту, непевності щодо
перспектив його подальшого функ-
ціонування, але й до невикорис-
тання можливостей, отриманих
після приєднання Польщі до євро-
пейських і євроатлантичних
структур»5
.
Концепція складається з чоти-
рьох розділів: морське середовище;
морський потенціал Польщі6
; на-
прямки розвитку його можливос-
тей; рекомендації щодо розвитку
морського потенціалу. Два додатки
присвячені правовому регулюван-
ню статусу морів і океанів, а також
характеристиці, міжнародно-пра-
вовому статусу Балтійського моря і
сучасній геополітичній ситуації на-
вколо нього.
Автори документа, зокрема, ре-
комендують розвивати ВМС РП як
5 Strategiczna Koncepcja Bezpieczeństwa Morskiego
RP - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.bbn.gov.pl/ftp/dok/SKBM_RP.pdf
6 Під морським потенціалом РП мається на увазі
весь комплекс сил і засобів, призначених для про-
ведення політики на морі: ВМС разом з гідрогра-
фічною службою; морські підрозділи для прове-
дення спеціальної діяльності; Морський відділ
Прикордонної варти; територіальні органи мор-
ської адміністрації; Морська служба пошуку та
рятування; Митна служба; Водна поліція; інші
суб’єкти, які мають повноваження у сфері забез-
печення морської безпеки.
У контексті посилення
боєздатності Збройних сил РП у
квітні 2016 р. рішенням Міністра
національної оборони РП була схва-
лена Концепція створення військ
територіальної оборони як п’ятого
виду Війська Польського

16. 16
флот середніх розмірів, здатний в
обмежений, але надійний спосіб
демонструвати свою боєздатність
на глобальному рівні та послідовну
рішучість діяти поза власними те-
риторіальними водами у координа-
ції з більшими флотами. У той же
час ВМС повинні бути модернізо-
вані і спиратися на бойові можли-
вості системи об’єднаних союз-
ницьких сил.
На думку авторів Концепції, ре-
алізація запропонованої моделі не
пов’язана з радикальним збільшен-
ням бюджету. Необхідно лише
ефективно розпорядитися виділе-
ними коштами. Сьогодні флот, пе-
редусім, потребує багатоцільових
фрегатів, здатних забезпечити обо-
рону повітряної зони, зміни струк-
тури корабельних сил і активізації
участі ВМС РП у морських опера-
ціях союзників. Тільки в такому
разі Польща буде здатна нейтралі-
зувати потенційні загрози, які ви-
ходять з боку Росії, і виявляти свою
союзницьку солідарність.
Прийнята у 2012 р. програма
розвитку ВМС не спиралася на
конкретне бачення перспектив
флоту і необхідність забезпечення
Польщі реальних можливостей, а
була в принципі розрахована на
просту заміну списаних суден
(успадкованих ще від Організації
Варшавського договору) на нові у
рамках окремих класів кораблів.
Такий флот не в змозі виконувати
всього спектру бойових завдань і, з
точки зору партнерів РП по НАТО,
становить мало користі.
Наявні бойові можливості ВМС
Польщі не є адекватними щодо за-
гроз і викликів, що породжує сучас-
не морське середовище, поставле-
них завдань та акваторій, на яких
вониповиннібутиреалізовані.Крім
того, поточна програма модерніза-
ції ВМС не дозволить нейтралізува-
ти потенційну загрозу з боку Росії.
У нинішніх умовах ні ВВС, ані ВМС
Польщі не зможуть забезпечити
свободу оперативного маневру та-
ким підрозділам, як морська ракет-
на частина7
. На покращення поді-
бної ситуації навряд чи вплине план
з придбання кораблів берегової охо-
рони типу «Miecznik» i «Czapla», які
просто імітують необхідні можли-
вості (вони мають бути оснащені
лише системою для самооборони
малої дальності, або взагалі не ма-
тимуть її).
Необхідно повною мірою заді-
ювати в операціях НАТО і ЄС два
ракетніфрегатитипу«OliverHazard
Perry», передані Польщі американ-
ською стороною у 2000 р. та у 2002
р. (використовувались ВМС США з
1980 р.). Доцільно також розгорта-
ти на Балтійському морі національ-
ні сили стримування на основі під-
7 Морська ракетна частина - берегова частина ВМС,
що входить до складу 3 Флотилії. Вона призначе-
на, в основному, для боротьби з кораблями проти-
вника, захисту морських баз ВМС, а також важли-
вих військових і промислових об’єктів,
розташованих на узбережжі Балтійського моря.
Частина має на озброєнні ракети «Naval Strike
Missile» норвезького виробництва
Сьогодні флот, передусім, потребує
багатоцільових фрегатів, здатних
забезпечити оборону повітряної
зони, зміни структури корабельних
сил і активізації участі ВМС РП у
морських операціях союзників.
Тільки в такому разі Польща буде
здатна нейтралізувати потенційні
загрози, які виходять з боку Росії, і
виявляти свою союзницьку
солідарність

17. 17
водних човнів. Але ключовим
елементом стримування потенцій-
них, прямих і серйозних зовнішніх
загроз є неминучість адекватної
відповіді з боку НАТО, гаранту-
вання чого Польща має постійно
домагатися як шляхом прийняття
відповідних дипломатичних захо-
дів, так і активної участі своїх ВМС
у проектах і діяльності Альянсу.
Автори Концепції вважають за
необхідне якомога швидше присту-
пити до реалізації програми розви-
тку і модернізації ВМС, основою
яких повинні стати багатоцільові
фрегати, а також приділити осо-
бливу увагу включенню кораблів
(передусім, фрегатів чи більших су-
ден) до системи ППО. Крім багато-
цільових фрегатів флоту потрібні
модернізовані чи нові кораблі
управління та підтримки спільних
операцій, підводні човни (з можли-
вістю оснащення тактичними ра-
кетами для знищення наземних ці-
лей), літаки-розвідники і патрульні
літаки, вертольоти (для боротьби з
підводними човнами, взаємодії з
підрозділами спецназу, проведення
рятувальних акцій), протимінні за-
соби (як мінні есмінці, так і кораблі
управління), безпілотні апарати
(повітряні, надводні та підводні).
Польща відповідно до Конвен-
ції ООН з морського права пови-
нна прагнути повернути собі повні
права на здійснення мореплавства
у Балтійській протоці і російській
частині Калінінградської (Віслин-
ської) затоки. Альтернативою цьо-
го може бути реалізація проекту
прориття каналу через польську
частину Балтійської (Віслинської)
коси. Однак цей проект вимагає де-
тального розгляду і обрахування
балансу інвестиційних витрат від-
носно його можливої вигоди.
Як наголошується у документі,
необхідною умовою для досягнен-
ня переваг морського середовища
є, передусім, перегляд концепції
військово-політичного викорис-
тання ВМС в умовах членства в
НАТО і ЄС. Йдеться про заміну мо-
делі часів Організації Варшавсько-
го договору (флот готувався, в
основному, для ведення класичних
військових дій) на модель ВМС як
складової, що діє у рамках спільних
союзницьких сил (тобто, активна
участь у підтриманні порядку на
світовому морському просторі, за-
хисті європейської безпеки на морі,
зміцненні позицій і авторитету як
надійного союзника по НАТО і
ЄС).
Морські інтереси Польщі, за
оцінками авторів Концепції, зна-
ходяться на усьому світовому
морському просторі. Життєво
важливими для РП є не лише Бал-
тика з її протоками, але й Північ-
не, Норвезьке та Середземне моря
з прилеглими акваторіями Атлан-
тики, Чорне море та води Аркти-
ки. Глобальне значення морів і пе-
реплетіння морських інтересів
окремих країн призводять до того,
Необхідною умовою для досягнення
переваг морського середовища є,
передусім, перегляд концепції вій-
ськово-політичного використання
ВМС в умовах членства в НАТО і ЄС
Глобальне значення морів і перепле-
тіння морських інтересів окремих
країн призводять до того, що жод-
на з них не може обмежувати
справи щодо забезпечення безпеки
на морі лише власними морськими
просторами. У цьому контексті
звертається увага на прогресуючу
мілітаризацію Балтійського моря,
що є, передусім, наслідком дій Росії

18. 18
що жодна з них не може обмежу-
вати справи щодо забезпечення
безпеки на морі лише власними
морськими просторами. У цьому
контексті звертається увага на
прогресуючу мілітаризацію Бал-
тійського моря, що є, передусім,
наслідком дій Росії.

19. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
19
Оценивая нынешнюю полити-
ческую ситуацию в Молдове, для
начала необходимо отметить, что
уверенная на первый взгляд победа
И.Додона на недавних президент-
ских выборах, может быть частью
стратегии олигарха В.Плахотнюка
снова войти в большую политику,
конечная цель которой – стать пре-
мьер-министром страны. И те со-
бытия, которые сегодня можно на-
блюдать в Молдове, прямо или
косвенно указывают именно на
это.
Еще накануне президентской
кампании, а также во время ее про-
ведения, крупнейший молдавский
олигарх делал все для того, чтобы
И.Додон стал президентом страны.
И конечно же, не без помощи са-
мих противников Додона. В част-
ности, он открыто поддерживал
другого кандидата - М.Санду, кото-
рая не без оснований считала, что
это было сделано для того чтобы
уменьшить ее шансы на президент-
ское кресло. Ведь для нее поддерж-
ка со стороны крупнейшего оли-
гарха страны, не могла сулить
ничего хорошего, кроме потери
рейтинга. Это был достаточно про-
думанный шаг, поскольку В.Пла-
хотнюк понимал, что Санду-прези-
дент сможет помешать реализации
его грандиозных планов. Во-
первых, она является женщиной, а
также бывшим министром образо-
вания, которая будучи в должно-
«Президентство Додона — это часть плана
Плахотнюка стать премьер-министром»
Анжела Гремаде,
президент Ассоциации экспертов по вопросам безопасности и глобальным
вопросам («Experts for Security and Global Affairs Association»),
Бухарест, Румыния

20. 20
сти, работала действительно эф-
фективно. Во-вторых, она не
владеет бизнесом и ее нельзя обви-
нять в коррупционной деятельно-
сти. Учитывая это, ему было бы
очень трудно бороться с ней. Поэ-
тому он решил ее нейтрализовать
путем открытой поддержки на вы-
борах и помочь своему более сла-
бом конкуренту стать президен-
том, чтобы в дальнейшем,
благодаря политической борьбе с
ним, стать премьер-министром и
таким образом официально офор-
мить свое руководство страной.
Отвергая помощь В.Плахотнюка,
М.Санду не оставила другого вы-
бора для избирателей PDM (Демо-
кратическая партия Молдовы – по-
литическая сила В.Плахотнюка),
кроме как голосовать за пророс-
сийского Додона. К сожалению, в
команде М.Санду слишком поздно
поняли, какую стратегическую
ошибку они сделали, оставляя без
выбора этот сегмент электората.
Для обеспечения победы на
предстоящих парламентских выбо-
рах, которые должны состояться в
2018 г. и возвращения в большую
политику, В.Плахотнюк уже сегод-
ня начал активную работу. Так, он
проводит ребрендинг партии PDM,
которая по завершении данного
процесса должна стать действи-
тельно социал-демократической.
Это, с одной стороны, позволит ей
отмежеваться от «олигархическо-
го» прошлого, а с другой - зайти на
избирательное поле социалистов
(PSRM), лидером которых является
действующий президент И.Додон,
и забрать у нее часть голосов.
Кроме того, в PDM на сегодня
существует законодательная ини-
циатива по изменению избиратель-
ной системы в стране на мажори-
тарную. Такой маневр позволит
партии, которая обладает большим
финансовым и административным
ресурсом, легче и дешевле выи-
грать будущие парламентские вы-
боры, а также получить больше го-
лосов избирателей, чем у нее есть
на сегодня. Более того, в случае
принятия такой законодательной
инициативы, не исключено, что эти
выборы состоятся уже до конца
этого года. И хочется отметить, что
для такого развития ситуации сей-
час есть все предпосылки, в част-
ности, наличие у PDM необходи-
мых голосов в парламенте. В то же
время, гражданское общество, а
также представители других пар-
тий крайне негативно относятся к
возможности принятия новых из-
менений в электоральный кодекс.
Наряду с этим, В.Плахотнюк бу-
дет пытаться делать все для обеспе-
чения стабильности в стране и эф-
фективной работы действующего
правительства П.Филипа, который
также является членом PDM. Так-
же он будет активно использовать
тему европейской интеграции
страны. При этом PDM будет пози-
ционировать себя как самая проев-
Для обеспечения победы на пред-
стоящих парламентских выборах,
которые должны состояться в
2018 г. и возвращения в большую
политику, В.Плахотнюк уже сегод-
ня начал активную работу
Гражданское общество, а также
представители других партий
крайне негативно относятся к
возможности принятия новых
изменений в электоральный кодекс

21. 21
ропейская партия и единственная
политическая сила, которая дей-
ствительно что-то сделала для
Молдовы за последние несколько
лет. Более того, PDM будет себя
противопоставлять даже прави-
тельствам либерал-демократов Ю.
Лянкэ и В.Филата, которые имеют
в своем активе реальные успехи в
процессе евроинтреграции. И для
таких шагов В.Плахотнюка на се-
годня есть все основания: в Брюс-
селе уже отметили прогресс в сто-
рону реформ, сделанный
правительством П.Филипа, свиде-
тельством чему является новый до-
говор с МВФ и разблокирование
прошлогодних европейских фон-
дов для Молдовы.
В. Плахотнюк прекрасно пони-
мает, что такое позиционирование
своей политической силы, а также
эффективная работа правитель-
ства П.Филипа, будут формировать
условия, в которых И.Додон будет
иметь больше возможностей себя
скомпрометировать и проявить
свои слабые стороны. Чем кстати,
последний сегодня успешно и за-
нимается. Он умудряется допу-
скать непростительные ошибки,
которые режут его высокий рей-
тинг. Одной из таких, в частности,
является его заявление относи-
тельно взятия Молдовой на себя
ответственность за газ для При-
днестровья. И результат в виде гне-
ва гражданского общества – наибо-
лее активной части населения
Молдовы – не заставил себя долго
ждать. Также все просчеты, как во
внутренней, так и внешней поли-
тике, подвергаются беспощадной
критике со стороны PDM. В част-
ности, сегодня на каждый шаг И.
Додона есть публичная реакция
PDM и лично В.Плахотнюка, как
лидера партии, особенно через со-
циальные сети.
В таких условиях, проведение
изменений в конституцию страны
с тем, чтобы она стала президент-
ско-парламентской республикой, а
затем проведение ее федерализа-
ции, является для пророссийского
президента достаточно сложной
задачей. Причем это будет сложно
сделать как на законодательном
уровне, так и через всенародный
референдум. Поскольку, что каса-
ется отношений И.Додона и парла-
мента, то их достаточно четко оха-
рактеризовал один молдавский
эксперт, который комментируя
инициативу президента о федера-
лизации страны, сказал буквально
следующее: «Сейчас Додону пока-
жут, что такое парламентская ре-
спублика».
В свою очередь, для проведения
референдума социалистам необхо-
димо будет собрать 200 тыс. подпи-
сей. Однако даже если им это удаст-
ся, то это вовсе не означает, что
процесс конституционных измене-
ний будет запущен.
Что касается шансов В.Плахот-
нюка выиграть парламентские вы-
В. Плахотнюк прекрасно понимает,
что такое позиционирование своей
политической силы, а также
эффективная работа правитель-
ства П.Филипа, будут формиро-
вать условия, в которых И.Додон
будет иметь больше возможнос-
тей себя скомпрометировать и
проявить свои слабые стороны
В таких условиях, проведение изме-
нений в конституцию страны с
тем, чтобы она стала президент-
ско-парламентской республикой, а
затем проведение ее федерализа-
ции, является для пророссийского
президента достаточно сложной
задачей

22. 22
боры и стать премьер-министром
страны, то это является достаточно
реальной перспективой, так как он
обладает достаточными для этого
финансовыми и административ-
ными ресурсами. В свою очередь,
оценивая перспективы В.Плахот-
нюка в будущем парламенте и то,
смогут ли социалисты И.Додона
составить ему конкуренцию, сле-
дует отметить, что все зависит от
того, насколько В.Плахотнюку
удастся скомпрометировать по-
следнего как лидера PSRM и сколь-
ко голосов данной партии в парла-
менте он сможет собрать.
Что касается М.Санду, которая
является председателем PAS (пар-
тия «Действие и солидарность»), то
в будущем парламенте она может
стать реальным лидером оппози-
ции к В.Плахотнюку. В то же время,
если до следующих парламентских
выборов она не изменит отдельные
аспекты своего поведения, то шан-
сов на то, чтобы стать лидером оп-
позиции у нее будет мало. И пер-
вое, что ей необходимо сделать - это
ускорить свою реакцию на измене-
ние политической обстановки в
стране. Пока же складывается та-
кое впечатление, что она до сих пор
не поняла, какую ответственность
и роль получила после президент-
ских выборов. Также она не укре-
пляет свою команду и не проявляет
желания работать с избирателями
в регионах: несмотря на то, что с
момента проведения президент-
ских выборов прошло уже доста-
точно времени, она до сих пор не
вышла за рамки Кишинева и не от-
крыла новые представительства в
регионах. То есть если она хочет
играть серьезную роль на молдав-
ской политической арене, ей необ-
ходимо укреплять ту легитимность
и доверие избирателей, которую
она получила на президентских
выборах.
Другой вопрос - это проблемы
в PAS, связанные, в основном, с
личностью М.Санду, которая яв-
ляется слишком высокомерной, не
терпит конкуренции и не дает воз-
можности расти и развиваться
другим членам партии. Показа-
тельным в данном контексте явля-
ется то, что ее предвыборную кам-
панию вели люди не с PAS, а с
PPDA (Гражданская платформа
«Достоинство и правда») А.Неста-
се - еще одного лидера проевро-
пейской оппозиции.
Поэтому, если М.Санду не сде-
лает серьезные выводы, то в следу-
ющем парламенте она не будет
представлять серьезную угрозу для
В.Плахотнюка, а наоборот, позво-
лит ему не тратиться на новые
стратегии, а использовать старую:
PDM хочет диалога и сотрудниче-
ства с М.Санду, но она категориче-
ски против этого.
В то же время, главным оппонен-
том из оппозиции для В.Плахотнюка
является А.Нестасе которого, в част-
ности, поддерживают другие мол-
Если М.Санду не сделает серьезные
выводы, то в следующем парламен-
те она не будет представлять
серьезную угрозу для В.Плахотнюка

23. 23
давские олигархи. И поэтому, сегод-
ня со стороны PDM на него
осуществляется большое давление с
тем, чтобы его максимально нейтра-
лизовать и чтобы к предстоящим
парламентскимвыборамонподошел
с максимально низким рейтингом.
В целом, что касается шансов
партий войти в следующий парла-
мент, то больше всех их пока имеют
PDM В.Плахотнюка, PAS М.Санду,
PPDA А.Нестасе - если выдержит
давление В.Плахотнюка, а также
социалисты И.Додона.
Что касается PPEM (Европей-
ская народная партия Молдовы)
Ю.Лянкэ, то у нее на сегодня прак-
тически нет шансов пройти в пар-
ламент из-за низкого рейтинга, ко-
торый обусловлен потерей
рейтинга ее лидера. Во время пре-
зидентских выборов Ю.Лянкэ
предлагали снять свою кандидату-
ру в пользу единого кандидата -
М.Санду, однако он сделал это
лишь в самом конце и тем самым
настроил избирателей против себя.
Также достаточно низкими
являются шансы на проход в сле-
дующий парламент PL (Либе-
ральная партия) М.Гимпу. В свою
очередь, пока достаточно сложно
оценить шансы новой партии
бывшего министра обороны А.
Шалару – PUN (Партия нацио-
нального единства) которая бу-
дет бороться за электорат либе-
ральной партии, и которая имеет
унионисткие цели.
Что же касается PCRM (Ком-
мунистическая партия республи-
ки Молдова), то они сегодня тоже
довольно слабы и также не имеют
шансов попасть в следующий
парламент. Их главная проблема
заключается в том, что В.Воро-
нин сегодня уже довольно стар, а
новый лидер не появился, хотя
его очень долго искали. Не ис-
ключено, что такой лидер со вре-
менем появится, однако это не
поможет PCRM, так как до парла-
ментских выборов остается мало
времени для того, чтобы органи-
зовать электорат, который, к тому
сегодня разделен между ними,
PSRM и другими политическими
силами.
В целом, что касается шансов
партий войти в следующий парла-
мент, то больше всех их пока име-
ют PDM В.Плахотнюка, PAS М.
Санду, PPDA А.Нестасе — если вы-
держит давление В.Плахотнюка, а
также социалисты И.Додона

24. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 1 березня 2016
24
Несмотря на то, что при изуче-
нии состояния, наличных проблем
и перспектив развития системы
противовоздушной обороны (ПВО)
Украины внимание обычно (не стал
исключением и автор этих строк –
См. его предыдущую публикацию в
«Бюллетене…») в первую очередь
уделяется ПВО страны – т.е. Зенит-
но-Ракетным Войскам и Радиотех-
ническим Войскам Воздушных Сил
(ВзС) Украины – войсковой («поле-
вой») компонент ПВО (к которому
относятся Войска ПВО Сухопутных
Войск (СВ), ПВО Высокомобиль-
ных Десантных Войск (ВМДВ), от-
дельный зенитный ракетно-артил-
лерийский дивизион (озрадн) и
батальонные подразделения ПВО
36-й отдельной бригады морской
пехоты (обрмп) Военно-Морских
Сил (ВМС), подразделения пере-
носных зенитных ракетных ком-
плексов (ПЗРК) частей специально-
го назначения (СпН) Командования
Сил специальных операций
(КССО), а так же ПВО соединений и
частей оперативного назначения
Национальной Гвардии (НГ) Украи-
ны – хотя следует отметить, что
формально-юридически НГ не от-
носится к Вооруженным Силам
(ВС) Украины) играет в системе
ПВО (и в целом в системе нацио-
нальной обороны) пожалуй даже
более важное значение.
В самом деле: воздушный (а
равно - и противовоздушный)
Щит от враждебных небес:
войсковая ПВО ВСУ и НГУ
Сергей Гончаров,
член экспертного совета ЦИАКР

25. 25
«щиты» Государства и Нации не
имеют никакой ценности без нали-
чия хотя бы относительно надеж-
ного наземного щита. В то же вре-
мя (по крайней мере, для условий
неядерной войны) - пока государ-
ство не побеждено на суше и не
подверглось военной оккупации –
при условии наличия воли к сопро-
тивлению ничего еще не кончено,
даже если ПВО страны полностью
или почти полностью подавлена, а
истребительная и тактическая
ударная авиация – уничтожена или
парализована. Однако для того,
чтобы сохранять боеспособность в
полномасштабных боевых дей-
ствиях, имея перед собой против-
ника, применяющего «классиче-
скую» (т.е. - с широким
использованием боевой авиации)
методику боевых действий – поле-
вые войска сами нуждаются в соб-
ственной системе ПВО. О ней и
пойдет речь в настоящем неболь-
шом обзоре.
Ключевым компонентом вой-
сковой ПВО ВС Украины, есте-
ственно, являются (уже хотя бы в
силу своей численности и техниче-
ской оснащенностью) Войска ПВО
СВ. На уровне оперативных коман-
дований (ОК) они представлены
четырьмя озрп - отдельными зе-
нитно-ракетными полками (в каж-
дом пять огневых батарей по четы-
ребоевыемашины(БМ)–пусковые
установки (ПУ) зенитных управля-
емых ракет (ЗУР) зенитно-ракет-
ного комплекса (ЗРК) 9К33М3
«Оса-АКМ»; всего в полку, таким
образом, насчитывается двадцать
БМ - ПУ ЗУР) и четырьмя ортбн -
отдельными радиотехническими
батальонами (по одному озрп и од-
ному ортбн на каждое ОК СВ).
Следующим элементом войско-
вой ПВО (если рассматривать ее
структуру по принципу «сверху -
вниз») является озрадн общевой-
сковой бригады. К началу Антитер-
рористической операции (АТО) на
Донбассе - озрадн танковых и ме-
ханизированных бригад СВ вклю-
чал в свой состав пять огневых ба-
тарей: две батареи ЗРК «Оса-АКМ»
(с организацией и материальной
частью, идентичными огневым ба-
тареям озрп ОК СВ – всего 8 БМ –
ПУ ЗУР), две батареи самоходных
зенитных ракетно-пушечных/ра-
кетно-артиллерийских комплексов
(ЗРПК/ЗРАК) 2К22М «Тунгуска-М»
(в каждой батарее по два огневых
взвода по три ЗРАК в каждом, все-
го 6 ЗРАК в батарее и 12 ЗРАК - в
дивизионе) и батарею ПЗРК 9К38
«Игла» (или несколько менее со-
вершенных 9К310 «Игла-1») в со-
ставе четырех огневых взводов по
три огневых отделения по три
ПЗРК в каждом (всего 36 ПЗРК –
по 9 ПЗРК в каждом из четырех ог-
невых взводов).
С началом АТО и вызванного ее
потребностями формирования с
2014 г. в составе СВ Украины новых
боевых бригад, материальная часть
С началом АТО и вызванного ее
потребностями формирования с
2014 г. в составе СВ Украины новых
боевых бригад, материальная
часть озрадн потерпела некоторые
изменения

26. 26
озрадн потерпела некоторые изме-
нения: в связи с дефицитом ЗРАК
«Тунгуска-М», одна из батарей
ЗРАК в имевшихся на 2014 г. брига-
дах была перевооружена, а во вновь
сформированных бригадах - изна-
чально оснащена уже не ЗРАК, а са-
моходными зенитно-артиллерий-
скими комплексами/зенитными
самоходными установками (ЗАК/
ЗСУ) типа ЗСУ-23-24М3 «Шилка»
(официальный шифр данной моди-
фикации – «Бирюза», но это назва-
ние распространения не получи-
ло). Что же касается
запланированных в настоящее вре-
мя к формированию еще шести бо-
евых бригад СВ, то они, по-
видимому, вообще не будут иметь
ЗРАК «Тунгуска-М», а только по
две зенитно-артиллерийские бата-
реи ЗАК «Шилка» вместо двух ба-
тарей ЗРАК.
Наконец, в отдельных механи-
зированных, мотопехотных, горно-
пехотных и горно-штурмовых ба-
тальонах общевойсковых бригад
имеется по одному отдельному ра-
кетно-зенитному взводу (озрв;
вновь введен в их состав после про-
должительного отсутствия таких
подразделений в батальонах в 2015
г.) с организацией, идентичной ог-
невому взводу батареи ПЗРК оз-
радн (9 ПЗРК во взводе) на воору-
жении которых находится (в связи
дефицитом ПЗРК «Игла») ПЗРК
«Игла-1». Что касается ПВО 36-й
обрмп ВМС, то она по своей орга-
низации и вооружению идентична
ПВО общевойсковой бригады.
Существенно слабее войсковая
ПВО ВМДВ в составе озрадн бри-
гад ВМДВ (воздушной-десантной,
аэромобильных и десантно-штур-
мовых) имеются только спаренные
23-мм зенитно-артиллерийские
установки (ЗАУ) ЗУ-23 (более из-
вестные под не вполне точным, но
более распространенным обозна-
чением ЗУ-23-2), которые исполь-
зуются, как правило, будучи от-
крыто установленными на корпусе
легкого бронетранспортера БТР-Д
(в 25-й отдельной воздушно-де-
сантной бригаде) или в кузовах ар-
мейских средних грузовых автомо-
билей повышенной проходимости
ГАЗ-66 (в других бригадах ВМДВ).
Всего в озрадн бригад ВМДВ на-
считывается по 16 ед. ЗАУ типа ЗУ-
23 (две батареи по 8 ед. ЗАУ; в каж-
дой батарее по два огневых взвода,
располагающих 4-мя ЗАУ каждый)
и батарея ПЗРК той же организа-
ции и вооружения, что и батарея
ПЗРК общевойсковых бригад. Па-
рашютно-десантные, аэромобиль-
ные и десантно-штурмовые бата-
льоны имеют в своем составе по
одному озрв, также идентичному
соответствующим подразделения
боевых батальонов СВ.
Отдельные полки СпН КССО
имеют в составе своих отрядов (эк-
виваленты батальону) СпН озрв,
аналогичные имеющимся в боевых
батальонах СВ и ВМДВ.