Агрессия Кремля против Украины

1. Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (60)
15 листопада 2016
Редакційна колегія Зміст

2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-
промислових проектів ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)

3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у першій половині
листопада 2016 року
Современное состояние военно-морского флота России
ОБСЄ на кордоні. Місія - нездійсненна
Майбутнє газопроводу OPAL: Гібридна капітуляція під виглядом
«ринкового посилення»?
«Создание совместных оборонно-промышленных производств
в Азербайджане – перспективное направление отношений
Киева и Баку»
Заполнить вакуум в системе безопасности или
добровольческий феномен Украины

4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016
4
Протягом першої половини лис-
топада відбулась радикальна перео-
рієнтація основних тенденцій роз-
витку ситуації довкола України через
перемогу на виборах в США Дональ-
да Трампа. Невизначеність та непро-
гнозованість зовнішньополітичної
платформи нової адміністрації Спо-
лучених Штатів є головним чинни-
ком, який буде впливати на світову
політику протягом, принаймні, на-
ступного року. Особливо нестабіль-
ним може бути період до інавгурації
Д.Трампа (20.01.2017 року), коли всі
провідні світові та регіональні гравці
будуть намагатися «взяти своє» до
початку нового періоду переформа-
тування світового порядку.
Для України цей період буде не-
безпечним через максимальне на-
пруження Росії на зовнішньополі-
тичному напрямку для захоплення
стратегічної ініціативи і отриман-
ня можливості диктувати свої умо-
ви новій адміністрації США у клю-
чових зонах інтересів (насамперед,
це стосується України, Сирії, а та-
кож всього пострадянського про-
стору (зокрема, Молдови та Дале-
кого Сходу, враховуючи окреме
фокусування Д.Трампа на Тихооке-
анському регіоні).
Так зване «вікно можливостей»,
яке відкрилося для Кремля з почат-
ком активної фази передвиборчої
кампанії в США (тобто, з серпня
ц.р.), суттєво розширилося, однак,
змінило часові, просторові та ці-
льові параметри. При базовому
сценарії (тобто, перемозі Х.Клін-
тон), Росія розраховувала на збере-
ження основних параметрів полі-
тики Обами з більш жорсткою
акцентуацією на окремих напрям-
ках (у тому числі, російсько-укра-
їнському конфлікті). Це створюва-
ло достатньо комфортні умови для
Росії, коли Кремль міг без особли-
вих змін продовжувати теперішню
політику «гойдалок» (шантажуючи
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України у
першій половині листопада 2016 року
Для України цей період буде небез-
печним через максимальне напру-
ження Росії на зовнішньополітич-
ному напрямку для захоплення
стратегічної ініціативи і отри-
мання можливості диктувати свої
умови новій адміністрації США у
ключових зонах інтересів

5. 5
та провокуючи Захід та Україну то
підвищенням військової загрози,
то зміщуючи акценти в економічну,
інформаційну, демографічну чи
енергетичну сфери), намагаючись
добитися розколу Євроатлантич-
ної солідарності, руйнування
НАТО, ЄС, Української Держави та
створити умови для визнання Росії
«світовим полюсом сили». Перемо-
га Д.Трампа не залишає для РФ
можливості зберігати незмінною
свою нинішню стратегію. Д.Трамп
буде діяти непрогнозовано, емо-
ційно, з постійною зміною акцен-
тів, цілей, союзників та противни-
ків. Це вимагає від Путіна рішучих
кроків, щоб захопити стратегічну
ініціативу та забезпечити реаліза-
цію своїх планів (щодо виходу на
провідні позиції в новій системі
міжнародних відносин).
Експерти ЦДАКР переконані,
що у зв’язку з цим, до інавгурації
Д.Трампа (20.01.2017 року) Путін
буде намагатися діяти максималь-
но швидко з метою отримання пе-
реваг, які йому будуть потрібні з
початком нової фази розвитку сві-
тової політики з вступом Д.Трампа
на посаду. Тобто, коли нова адміні-
страція США почне визначати свої
позиції як у внутрішній, так і зо-
внішній політиці, Росія зможе дик-
тувати власні умови як новому
президенту США, так й іншим
основним світовим гравцям.
ЦДАКР вважає, що в цей період
Росія буде інтенсивно тиснути на
Україну, а також інші країни Нор-
мандського формату з метою їх
примушення погодитися на росій-
ський алгоритм реалізації Мін-
ських домовленостей. У зв’язку з
цим, Москва може вдатися до заго-
стрення відносин з Україною, по-
чергово використовуючи військо-
вий фактор (тобто, активізації
бойових дій на Донбасі) та вну-
трішній фактор (розхитування
внутрішньополітичної ситуації в
Україні) з паралельним відпрацю-
ванням тиску, шантажу та прово-
кацій проти ФРН та Франції. В ре-
зультаті, Москва прагнула б
отримати згоду України на «замо-
роження» конфлікту на умовах РФ
і продемонструвати США, що Росія
одноосібно контролює вирішення
«українського питання».
При цьому, експерти ЦДАКР не
виключають, що за певних умов
(якщо Україна не піде на поступки,
а внутрішню ситуацію не вийде до-
статньо розхитати, щоб забезпечи-
ти проведення позачергових парла-
ментських виборів), Росія може
вдатися до реалізації суто військо-
вого сценарію (тобто, широко-
масштабного наступу на кількох
напрямках) з метою досягнення
стратегічно важливих цілей до
20.01.2017 р. Конкретні завдання
військового сценарію можуть зале-
жати від здатності України проти-
стояти діям російських військ і ва-
ріюватися: від створення
сухопутного коридору у Крим до
В цей період Росія буде інтенсивно
тиснути на Україну, а також інші
країни Нормандського формату з
метою їх примушення погодитися
на російський алгоритм реалізації
Мінських домовленостей
Саме період до інавгурації Д.Трампа
є максимально вигідним для Кремля,
щоб досягти бажаного результату
Протягом наступних трьох місяців
настає черговий період максималь-
ного рівня загроз та викликів для
України

6. 6
нанесення стратегічної поразки
угрупованню українських військ в
районі проведення АТО, а також
нанесення ударів на київському та
одеському напрямках.
В результаті, Росія отримає
контроль не лише над Україною, а й
всім пострадянським простором,
показавши новому президенту
США новий стиль ведення світової
політики.
При цьому, саме період до інав-
гурації Д.Трампа є максимально
вигідним для Кремля, щоб досягти
бажаного результату. Після вступу
на посаду, адміністрація Трампа
може спробувати протидіяти Росії,
але навряд чи ці спроби будуть
успішними через втрачений час
(новий президент зможе реально
включитися у розв’язання зовніш-
ньополітичних проблем лише у
другій половині 2017 року) та від-
сутність на цей час реальних ін-
струментів впливу на РФ з боку
США.
ЦДАКР вважає, що протягом
наступних трьох місяців настає
черговий період максимального
рівня загроз та викликів для Украї-
ни. Внутрішня дестабілізація буде
чергуватися з інтенсивними вій-
ськовими атаками. Останні заяви
СБУ про початок реалізації Росією
у другій половині листопада плану
з дестабілізації ситуації в Україні
підтверджують висновки ЦДАКР.
При цьому, окремою загрозою,
яка може посилити ефект дій Мо-
скви, є прагнення значної частини
українського політикуму викорис-
тати період дестабілізації через зо-
внішні впливи у власних інтересах.
Позачергові парламентські вибори
вже в найближчий час можуть при-
нести радикальне посилення пози-
цій цілому ряду партій – від реван-
шистів з колишніх регіоналів до
«Батьківщини» та нової партії М.
Саакашвілі, про створення якої
останній заявив відразу після від-
ставки.
Це створює небезпечну суміш
зовнішніх та внутрішніх загроз, які
будуть визначати розвиток ситуа-
ції в Україні протягом наступних
тижнів.
Головні ризики військового
характеру
Перемога Д.Трампа на виборах в
США і радикальна зміна глобально-
го контексту розвитку ситуації,
примушує Кремль діяти швидко та
рішуче. ЦДАКР вважає, що до інав-
гурації Д.Трампа (20.01.2017 р.) Ро-
сія спробує вирішити «українське
питання», використовуючи вже
звичні «гібридні гойдалки» - від за-
гострення ситуації у зоні збройного
конфлікту на Донбасі та арештів
чергових «українських диверсантів»
в Криму до енергетичних, інформа-
ційних важелів (симптоматичним у
цьому плані є «повторення» Путі-
ним «кризової ситуації з газом для
Генічеська») та організації масових
протестів в регіонах України.
Рівень воєнної загрози буде стрімко
підвищуватися, досягаючи та
навіть перевищуючи рівень, який
відзначався у серпні-вересні ц.р.

7. 7
Виходячи з вищенаведених тен-
денцій розвитку ситуації довкола
України, рівень воєнної загрози
буде стрімко підвищуватися, дося-
гаючи та навіть перевищуючи рі-
вень, який відзначався у серпні-ве-
ресні ц.р. У найближчі тижні може
відбутися радикальне загострення
ситуації у зоні бойових дій на Дон-
басі. Російські війська можуть вда-
тися до активних провокацій, в
тому числі, з використанням авіа-
ції всією довжиною російсько-
українського кордону та кораблів
ЧФ РФ у безпосередній близькості
до територіальних вод України.
За оцінкою ЦДАКР, Росія збері-
гає біля кордонів України угрупо-
вання військ загальною чисельніс-
тюдо120тисячвійськовослужбовців,
повністю готове до проведення ши-
рокомасштабної операції з метою
вирішення завдань різного рівня
(від формування сухопутного кори-
дору до Криму до нанесення страте-
гічної поразки угрупованню ЗС
України з виходом на Київ). Осо-
бливої уваги заслуговує те, що в но-
вих міжнародних умовах, Росію за-
раз нічого не утримує від
застосування всього наявного арсе-
налу ЗС РФ, включаючи авіацію та
ракетні системи (як оперативно-
тактичні комплекси, так і крилаті
ракети).
Протягом першої половини
листопада, ситуація у зоні росій-
сько-українського конфлікту (на-
самперед, на окупованих територі-
ях Донецької та Луганської
областей) залишалась напруженою
та нестабільною. При цьому, відра-
зу після оголошення про перемогу
Д.Трампа, російські війська поси-
лили обстріли та провокації в зоні
бойових дій. Практично кожного
дня, внаслідок обстрілів російської
артилерії гинуть українські вій-
ськовослужбовці.
На Луганському напрямку заго-
стрилася ситуація в Попаснянсько-
му районі. Крім цього, ворожі об-
стріли постійно здійснюються в
Станиці Луганській та околицях.
На Донецькому напрямку най-
більш активно російські війська
відкривали вогонь, в тому числі, з
використанням важкого озброєн-
ня, - на Світлодарській дузі та в Ав-
діївці. Найбільш інтенсивними
були обстріли на Маріупольському
напрямку. При цьому, повідомля-
ється про масове переміщення вій-
ськової техніки та озброєння в Рос-
товській області РФ у напрямку
Маріуполя. Це свідчить про мож-
ливий початок підготовки ЗС РФ
операції з пробиття сухопутного
коридору на Крим.
Також, противник активно за-
стосовував безпілотні авіаційні
системи. Зокрема, 06.11.2016 року у
районі населеного пункту Мелекіне
Першотравневого р-ну Донецької
обл. силами антитерористичної
операції був знешкоджений БПЛА
ЗС РФ типу «Орлан-10» (бортовий
№10332). Аналіз інформації, не ви-
Росію зараз нічого не утримує від
застосування всього наявного
арсеналу ЗС РФ

8. 8
даленої оператором БПЛА на
флеш-накопичувачі свідчить, що в
період із 20.08.2016 по 06.11.2016 р.
цей БПЛА не менш ніж чотири
рази залучали до виконання за-
вдань з ведення аеророзвідки пози-
цій Збройних сил України на Марі-
упольському напрямку. Запуск
БПЛА здійснювався зі стартової
позиції на території РФ, 17 км на
захід від населеного пункту Єйськ
(Ростовська обл.), що вкотре під-
тверджує участь ЗС РФ у бойових
діях проти України.
Виклики для України на
міжнародній арені
Перемога Д.Трампа на прези-
дентських виборах в США створи-
ла нові та несподівані для більшос-
ті провідних країн світу фактори,
які будуть впливати на подальший
розвиток ситуації в світі. Більшість
світових лідерів заявили про споді-
вання на конструктивні відносини
з новим президентом США. Однак,
в той же час, експерти та диплома-
ти вказують на непрогнозованість
політики нової американської ад-
міністрації. Саме непрогнозова-
ність є ключовим моментом, що
визначатиме період до інавгурації
Д.Трампа, а також перші кроки
його адміністрації. І саме цей ас-
пект стане головним викликом на
міжнародній арені для України.
В наступні кілька тижнів можна
очікувати активізацію деструктив-
ної діяльності Росії на фоні повної
невизначеності у відносинах між
США та їх найближчих партнерів у
Європі. Кремль сподівається, що
Д.Трамп завершить те, що намага-
лась зробити Росія протягом остан-
ніх років – зруйнує Євроатлантич-
ну солідарність і спровокує
внутрішній конфлікт в НАТО та
ЄС.
Про це відверто говорить голо-
ва Єврокомісії Жан-Клод Юнкер,
який вважає, що «…обрання Трам-
па становить загрозу для міжкон-
тинентальних відносин - їх основи
і структури». «Нам потрібно на-
вчити обраного президента, що
таке Європа і як вона працює», - зо-
крема, підкреслив він. Юнкер та-
кож попередив про руйнівні на-
слідки, які можуть мати
висловлювання Д.Трампа про полі-
тику в сфері безпеки.
В західній пресі також повідо-
мили, що запланований на початок
2017 р. саміт НАТО перенесли на
середину року. Керівництво Альян-
су вирішило дати новообраному
президенту США більше часу, щоб
сформулювати свою політику сто-
совно блоку. Німецьке видання Der
Spiegel повідомляє, що обрання
Д.Трампа, який під час кампанії на-
зивав НАТО «непотрібною органі-
зацією», викликало серйозне зане-
покоєння в Альянсі. При цьому, у
штаб-квартирі НАТО вже підготу-
вали кілька можливих сценаріїв
подальшої політики Вашингтона.
Зокрема, розглядається можли-
В наступні кілька тижнів можна
очікувати активізацію
деструктивної діяльності Росії на
фоні повної невизначеності у
відносинах між США та їх найближ-
чими партнерами в Європі

9. 9
вість того, що Д.Трамп може від-
кликати згоду на ротацію амери-
канських солдатів у Східній Європі.
Другий варіант - скорочення аме-
риканського контингенту в Старо-
му світі. Третій - найбільш вірогід-
ний - передбачає, що президент
Трамп лише суворо вимагатиме від
європейців, щоб вони збільшили
витрати на свою безпеку.
Вже після обрання президентом
Д.Трамп розкрив свої підходи до
вирішення сирійської кризи, які та-
кож суттєво відрізняються від по-
літики нинішньої адміністрації. В
інтерв’ю виданню The Wall Street
Journal він заявив, що США варто
«…загострити увагу на боротьбі з
«Ісламською державою», а не на ви-
тісненні сирійського президента
Башара аль-Асада». «Моє ставлен-
ня було таким: ви воюєте з Сирією,
Сирія бореться з ІДІЛ, і ви маєте
позбавитися ІДІЛ. Дії РФ в даний
час повністю збігаються з діями
Сирії. Тепер є Іран, який стає по-
тужним через нас, який єднається з
Сирією... Ми підтримуємо по-
встанців проти Сирії та не маємо
ані найменшого поняття, хто ці
люди», - заявив Д.Трамп. Він додав,
що якщо США нападає на Асада, «у
кінцевому підсумку ми боремося з
РФ, боремося з Сирією».
На цьому тлі, ситуація в сусід-
ніх з Україною країнах лише до-
дасть напруження. Президентські
вибори в Молдові та Болгарії, де
перемогу отримали проросійські
кандидати, запускають нові сцена-
рії розвитку ситуації в цих країнах,
що буде максимально використано
РФ для посилення свого впливу у
Південно-Східній Європі.
Так само в Польщі продовжу-
ється розпалювання антиукраїн-
ських настроїв, про що свідчить
випадок, коли під час Маршу неза-
лежності 11 листопада невідомі в
масках спалили національний пра-
пор України, вигукуючи антиукра-
їнські гасла. Ця подія повністю
вкладається у прогнози експертів
ЦДАКР про високу ймовірність
використання РФ антиукраїнсько-
го фактору в Польщі для реалізації
конфліктного сценарію, який пе-
редбачає поступове розкручування
антиукраїнської спіралі аж до ви-
никнення масових насильницьких
акцій як в Польщі проти українців,
так і у відповідь – в Україні проти
поляків. Мета цього плану очевид-
на – спровокувати конфлікт між
Україною та Польщею та не допус-
тити їх об’єднання у боротьбі про-
ти російської агресивної політики
в Європі.
За оцінкою ЦДАКР, у найближчі
дні слід очікувати перші після об-
рання президентом заяви Д.Трам-
па стосовно України та конфлікту з
Росією. Їх тональність продемон-
струє чи змінив новий американ-
ський президент свою риторику
стосовно України та Росії після
вступу на пост. Однак, у будь-
якому разі, вважають в ЦДАКР, на-
Мета цього плану очевидна – спро-
вокувати конфлікт між Україною
та Польщею та не допустити їх
об’єднання у боротьбі проти росій-
ської агресивної політики в Європі

10. 10
ступні тижні на міжнародній арені
будуть визначатися не поглядами
Трампа, а намаганнями Росії роз-
хитати існуючий світовий порядок,
що й визначить негативний напря-
мок розвитку обстановки у світі.
Виклики у площині економіки
Незважаючи на цілковито нега-
тивні оцінки економічної ситуації,
які панують в українському інфор-
маційному просторі, існують певні
позитивні сигнали, які свідчать, що
економіка України виходить в зрос-
таючий тренд.
Зокрема, міжнародне рейтинго-
ве агентство Fitch підвищило дов-
гостроковий рейтинг дефолту емі-
тента України в іноземній і
національній валютах з рівня
«ССС» до «В-». Попередній пере-
гляд українського рейтингу стався
в травні 2016 року. Тоді Fitch під-
твердило його на рівні «CCC», як
повідомлялося, через відсутність
прогресу за програмою реформ. У
серпні агентство погіршило свій
прогноз розвитку економіки Украї-
ни в 2016 році, підкресливши, що
ВВП в цьому році збільшиться
лише на 1% замість прогнозованих
раніше 2%.
Міністр фінансів України Олек-
сандр Данилюк, коментуючи цю
новину, заявив, що підвищення
Fitch-рейтингу відкриває для Укра-
їни можливості щодо залучення
фінансування на більш вигідних
умовах і, відповідно, швидше роз-
виватися. «...Це означає, що міжна-
родне співтовариство бачить і ви-
знає покращення фінансової
ситуації в Україні, яке відбувається
в результаті наших реформ… Те-
пер ми зможемо залучати фінансу-
вання на більш вигідних умовах на
глобальних ринках і швидше роз-
виватися. Це стосується як держа-
ви, так і бізнесу», - підкреслив Да-
нилюк.
Між тим, ЦДАКР вважає, що
українська економіка залишається у
стані крихкої рівноваги, що відкри-
ває перед Росією широкі можливос-
ті для використання соціально-еко-
номічного фактору з метою
внутрішньої дестабілізації України.
Симптоматичним у цьому плані
є черговий постановочний сюжет
(в жанрі «дежавю») в інформацій-
ному просторі за участі особисто
Путіна та «глави Криму» Сергія
Аксьонова на тему «поставок газу в
Генічеськ». У російських ЗМІ було
організовано потужну інформа-
ційну кампанію, в ході якої Аксьо-
нов повідомив Путіну, що жителі
Генічеська мерзнуть і просять Ро-
сію про допомогу з поставками
газу, «незважаючи на існування
боргів на 18 млн. російських ру-
блів». Путін віддав команду «допо-
могти Генічеську», на що Аксьонов
незабаром доповів, що поставки
російського газу в Генічеськ поча-
лися.
Українська сторона була виму-
шена відповідати на цей художній
Українська економіка залишається у
стані крихкої рівноваги, що відкри-
ває перед Росією широкі можливості
для використання соціально-еконо-
мічного фактору з метою внутріш-
ньої дестабілізації України

11. 11
сюжет російських ЗМІ: глава Гені-
чеської райдержадміністрації
Олександр Воробйов заявив, що в
місто не надходить газ з анексова-
ного Криму. Потім Нафтогаз під-
твердив, що в Генічеську з газом
все в порядку і з Криму нічого не
надходить. Однак, в результаті було
створено черговий інформаційний
привід для розкручування невдо-
волення українців «недолугою вла-
дою» та формування протестних
настроїв для створення умов для
позачергових парламентських ви-
борів.
ЦДАКР прогнозує постійне на-
рощування кількості та інтенсив-
ності таких соціально-економічних
акцій в інформаційному просторі
Росії з проекцією на Україну у на-
ступні тижні.
Основні виклики всередині
держави
ЦДАКР вважає, що у найближчі
тижні внутрішня ситуація в Украї-
ні буде розвиватися за сценарієм
постійної дестабілізації та напру-
ження під впливом широкомасш-
табних та багатопланових заходів,
спланованих РФ для розхитування
України зсередини і створення
умов для реваншу проросійських
сил. Успіхи Москви в Молдові та
Болгарії свідчать про серйозну за-
грозу фокусування ще більш по-
тужних інструментів та ресурсів на
українському напрямку. До активі-
зації деструктивних зусиль щодо
України спонукає Кремль і перемо-
га Д.Трампа на президентських ви-
борах в США.
За даними ЦДАКР в найближ-
чий час можна прогнозувати ак-
тивне та масове проведення про-
тестних заходів у провідних містах
України під гаслами невдоволення
тарифами на комунальні платежі
(так званий «тарифний майдан»),
нездатністю влади вирішити соці-
альні проблеми населення, неспро-
можністю влади забезпечити по-
ставки тепла, усунути наслідки
великих снігопадів у різних регіо-
нах України, тощо.
При цьому, експерти ЦДАКР
відзначають, що, насправді, над-
звичайно важко визначити, де іс-
нують реальні проблеми і прагнен-
ня громадянського суспільства
добитися від влади виконання сво-
їх обов’язків, а де здійснюється
штучне розгойдування ситуації.
Більшість українського політику-
му, в тому числі, на фоні скандалів
довкола е-декларацій прагнуть від-
вести увагу суспільства від їх ко-
рупційних статків і спровокувати
чергові парламентські перегони,
розігрівши інформаційний простір
«чорним» компроматом один на
одного і звівши нанівець прогре-
сивний ефект електронної системи
контролю за статками українських
політиків та чиновників.
Очевидно, що можливі позачер-
гові парламентські вибори можуть
принести потужне посилення по-

12. 12
зицій цілому ряду партій – в першу
чергу, популістського напрямку –
колишніх регіоналів, «Батьківщи-
ни», Радикальної партії. Новим
гравцем на цьому полі може стати
М.Саакашвілі, який повідомив про
створення власної партії після від-
ставки з посади глави адміністрації
Одеської області.
Зокрема, 11 листопада ц.р. М.
Саакашвілі заявив, що «…ми буде-
мо створювати нову широку полі-
тичну силу». Він підкреслив, що
метою створення нової партії є змі-
на політичної еліти в Україні, а та-
кож дострокові парламентські ви-
бори в Україні.
Експерти вважають, що Україна
вступає в черговий період критичної
небезпеки внутрішньої руйнації.
Для уникнення запуску механізму
позачергових виборів влада, най-
більш ймовірно, спробує «загасити
пожежу», продемонструвати успіхи
на шляху реформування соціально-
економічної сфери (підвищення мі-
німальної зарплати, пенсій, соціаль-
них платежів, компенсацій і т.п.).
Якщо паралельно не будуть проведе-
ні глибинні економічні реформи (у
тому числі, покращення інвестицій-
ного клімату), соціальні ініціативи
уряду можуть призвести до неконтр-
ольованого погіршення фінансово-
економічної ситуації, в тому числі,
стрибка інфляції та падіння націо-
нальної валюти. Це означатиме по-
вний провал післяреволюційної вла-
ди і відкриє шлях до реваншу
проросійських сил, чого всіма сила-
ми добивається Кремль.
Враховуючице,експертиЦДАКР
вказують на критичну важливість
чіткого виконання урядом програ-
ми реалізації реформ, а також про-
ведення глибинних та структурних
змін в ключових сферах – як еконо-
мічного, так і безпекового напрям-
ків. У зв’язку з цим, ЦДАКР нагадує
про відсутність прогресу у створен-
ні ефективної системи управління
оборонно-промисловою сферою.
Ситуація в українській «оборонці»
регулюється в ручному режимі, що
не відповідає потребам воєнного
часу, завдає прямої шкоди оборо-
ноздатності ЗСУ та іншим силовим
відомствам, а також створює спри-
ятливі умови для реалізації коруп-
ційних схем, що не лише завдає еко-
номічної шкоди Україні та «виїдає»
оборонний бюджет, але й надзви-
чайно негативно впливає на мо-
рально-психологічний стан серед
військовослужбовців та сприяє дес-
табілізації обстановки в державі. На
цей час, це прямо відповідає інтере-
сам агресора і його спроможностям
реалізувати деструктивні плани
проти України.
Експерти ЦДАКР вказують на кри-
тичну важливість чіткого виконан-
ня урядом програми реалізації ре-
форм, а також проведення
глибинних та структурних змін в
ключових сферах – як економічного,
так і безпекового напрямків

13. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016
13
Нещодавня ставка на озброєну
місію ОБСЄ на неконтрольованій ді-
лянці українсько-російського кордо-
ну окреслила чергову трансформа-
цію Мінська-2. Формально процес
запущено, однак наразі зрозуміло,
що виконати ці наміри буде складно,
а то й взагалі неможливо. Через су-
купність причин.
Справа не в тому, що несподівана
перемога Д.Трампа відсунула з по-
рядку денного великої геополітики
«українське питання» чи розв’язало
руки Кремлю на українському фрон-
тідоформуванняновоїадміністрації
в Білому Домі. Просто тема «озброє-
ної місії ОБСЄ не російсько-україн-
ському кордоні» є мертвонародже-
ною чи хибною вже на рівні ідеї.
Щоб це зрозуміти необхідно
спробувати дати відповідь на 2
ключових запитання, що форму-
люються досить просто:
1. Чиготоваі,головне,здатнаОБСЄ
в принципі зорганізувати озбро-
єну місію заради контролю кор-
дону і, якщо так, – у які терміни?
2. У разі все ж таки створення – що
збираються контролювати «вій-
ська ОБСЄ» на неконтрольова-
ній (де-факто контрольованій
Росією) ділянці українсько-ро-
сійського кордону?
Ані сил, ані бажання
Стосовно першого запитання,
то тут величезні сумніви, насампе-
ред, «інституціонального» характе-
ОБСЄ на кордоні. Місія – нездійсненна
У дзеркалі
експертноі
думки
Володимир Копчак,
заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
У разі все ж таки створення – що
збираються контролювати «вій-
ська ОБСЄ» на неконтрольованій
(де-факто контрольованій Росією)
ділянці українсько-російського кор-
дону

14. 14
ру, які полягають у спроможності
досягнення консенсусного рішення
57-ма членами ОБСЄ стосовно:
• кількісного складу місії на кор-
доні та її національного напо-
внення;
• рівня оснащеності технікою та
озброєнням, плюс відповідного
фінансування досить чисельно-
го міжнародного воєнізованого
контингенту (якби його у під-
сумку не назвали – «міліцей-
ським», «поліцейським» чи ще
якось);
• мандату на застосування зброї
(хоча б у відповідь).
Пунктів ще багато, але для де-
монстрації утопічності ідеї буде до-
статньо і цих трьох.
За наявним досвідом діяльності
ОБСЄ історично не здатна контро-
лювати будь-що, це не її профіль. Їх
функції – це спостереження і фік-
сація, що само по собі не мало, од-
нак зараз мова йде дещо про інше.
Треба зрозуміти, що із останньою
ініціативою на Донбасі ОБСЄ влас-
не для себе створює абсолютно но-
вий прецедент.
…У мирний час нині непід-
контрольну Україні ділянку кордо-
ну у 400 з лишком кілометрів
контролювали 1500-2000 прикор-
донників, що були структуровані у
відповідні загони та застави, озбро-
єні штатним озброєнням, нехай і
виключно легким. Логічно, що в
умовах триваючої війни контин-
гент під будь-чиєю егідою має бути
не менш чисельним і не гірше осна-
щеним.
Нагадаємо, що нині на Донбасі
спостережна моніторингова місія
(СММ) нараховує 500-600 осіб. До
ефективності роботи СММ можна
ставитись по-різному, однак у на-
ших реаліях це краще, ніж взагалі
нічого. Приміром, ОБСЄ - окрема
подяка за спроби організувати гу-
манітарні коридори і низку інших
ініціатив. В той же час всі кроки
щодо припинення вогню чи розве-
дення сторін мали в кращому ви-
падку ситуативний короткочасний
ефект. Наочний приклад - останнє
рамкове рішення про початок роз-
ведення сил і засобів на Донбасі на
трьох ділянках (від 21 вересня 2016
року). Так, ситуативне припинення
вогню було досягнуте, переважно
на Луганщині. Однак, коли стало
потрібно Кремлю, бойовики інтен-
сифікували вогонь фактично всією
лінією розмежування. До речі, це
сталося саме після останнього засі-
дання у нормандському форматі, де
власне й було досягнуто усну до-
мовленість про місією ОБСЄ на ро-
сійсько-українському кордоні. З 19
жовтня інтенсивність обстрілів
системно посилюється. Це є при-
кладом реальної ваги ініціатив
ОБСЄ в умовах, коли на Москву де-
факто не має реальних важелів
впливу.
В розрізі теми контролю кордо-
ну виникає запитання – чому
ОБСЄ не виступило досі із ініціа-

15. 15
тивою, щоб спостерігачі СММ ці-
лодобово перебували на позиціях,
причому з обох боків? Адже, скла-
дається стійке враження, що свої
обстріли проросійські бойовики
чітко синхронізують із графіком
роботи СММ… Звичайно, крити-
кувати «курортний режим» роботи
місії і вимагати від людей лізти під
обстріли, сидячи у теплому офісі в
Києві, є певним цинізмом, одначе
ми обговорюємо перспективу орга-
нізації контролю над кордоном –
завдання зі значно більшим обся-
гом навантаження і потенційної
небезпеки. Звісно, якщо ОБСЄ
збирається реально щось контро-
лювати.
Затягування процесу як вихід
Не зовсім плавно переходимо,
до другого – більш важливого за-
питання. Уявімо, що ОБСЄ все ж
таки виявила готовність взяти під
контроль ділянку українсько-ро-
сійського кордону. І що на цей мо-
мент контролюватиметься? Безпе-
рервність поставок для 1 і 2
армійських корпусів армій ДНР і
ЛНР боєприпасів і паливно-мас-
тильних матеріалів? Чи матимуть
бійці місії доступ до білих КАМА-
Зів сумнозвісних «гуманітарних»
конвоїв або до вантажів у залізнич-
них потягах, прямуючих з Росії до
Дебальцевого чи Іловайська? Якою
буде реакція на порушення – знову
лише фіксація і констатація? Пи-
тання виглядають риторичними.
Надмірна акцентуація на контр-
олі ОБСЄ ділянки кордону, на наш
погляд, лише відсуває на задній
план іншу – значно більш ключову
для Києва умову виконання Мін-
ська-2. Йдеться про виведення
«іноземних» військ з території
ОРДЛО та роззброєння незакон-
них збройних формувань на цих
територіях (читай 1,2 АК, створе-
них Росією за стандартами власних
збройних сил; всі види забезпечен-
ня здійснюються із Росії та кадро-
вими військовослужбовцями РФ).
Просте запитання – ця умова має
бути реалізована до чи після пере-
дачі під контроль ОБСЄ ділянки
контролю? Київ, є сподівання, сис-
темно наполягатиме, що спочатку
виведіть війська, заберіть всю тех-
ніку (не говорячи вже про «припи-
ни стріляти»), поверніть чи хоча б
демілітаризуйте Дебальцеве, яке
відповідно до Мінська-2 має бути
на неокупованій території, – і лише
після цього можна вести розмову
про місцеві вибори і передачу
ОБСЄ контролю над кордоном.
Саме правильна послідовність дій
має стати постулатом будь-яких
«дорожніх карт». ОБСЄ, приміром,
могла б виступити із ініціативою
створення баз зберігання для більш
як семисот танків, скупчених нині
на території «ДНР»/«ЛНР», - вони
ж «нічиї». Бази ці можуть бути
створені – обов’язково під контро-
лем ОБСЄ – десь під Києвом чи
взагалі на території однієї з При-
Свої обстріли проросійські бойовики
чітко синхронізують із графіком
роботи СММ
Надмірна акцентуація на контролі
ОБСЄ ділянки кордону, на наш по-
гляд, лише відсуває на задній план
іншу – значно більш ключову для
Києва умову виконання Мінська-2

16. 16
балтійських країн. Або їх взагалі,
до речі, можна подарувати ОБСЄ
для подальших «озброєних місій».
Останні пропозиції – на випадок,
якщо нам пропонуватимуть вибо-
ри/контроль ОБСЄ над кордоном
до виведення російських військ з
тимчасово окупованих територій.
Тролінг має бути обопільним.
Уявімо собі, що Кремль дає ко-
манду на роззброєння армій
«ДЛНР» і виведення військ. Скіль-
ки після цього днів (тижнів) про-
тримаються ці «державні утворен-
ня»? Викажемо крамолу – якщо
Москва б пішла на це реально, Киє-
ву абсолютно не принципово, хто
тимчасово контролюватиме ділян-
ку кордону з РФ. Адже, це буде
маркером незворотних процесів не
в ОРДЛО, а власне у самому Крем-
лі. Інша річ – у найближчій пер-
спективі жодних важелів впливу на
Кремль для такого рішення не про-
глядається. Черговий «глухий кут
Мінська-2», як не крути.
Тому про питання «ОБСЄ на
кордоні» поступово можна забува-
ти, що наразі і відбувається. Повер-
нутись до нього можна легко і в
будь-якій момент під час обгово-
рень в Нормандському чи якомусь
іншому форматі. В нинішніх умо-
вах слід спокійно ставитись до заяв
Києва на кшталт «Мінську немає
альтернативи» як до обов’язкової
дипломатичної програми. Готува-
тись треба до планового затягуван-
ня процесу, розуміючи, що Кремль
в принципі не збирається викону-
вати «Мінськ» не на власних, смер-
тельних для Києва умовах.
У найближчі 3 місяці Росія інтен-
сивно тиснутиме як на Київ, так і на
інші країни Нормандського формату
з метою їх примушення до російсько-
го алгоритму реалізації Мінська-2.
(Про це докладно у головному мате-
ріалі бюлетеня «Основні виклики та
ризики для України у першій полови-
ні листопада 2016 року»).
Апокаліптичні сценарії (части-
ною яких, приміром, стане переда-
ча кордону ОБСЄ і проведення ви-
борів без виведення російських
військ з українських територій) не
розглядаємо. Вони потужно розпи-
сані останнім часом і без нас.
Готуватись треба до планового
затягування процесу, розуміючи, що
Кремль в принципі не збирається
виконувати «Мінськ» не на власних,
смертельних для Києва умовах

17. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016
17
Мутне повідомлення
28 жовтня на сайті Європей-
ської Комісії з’явилося довгоочіку-
ване повідомлення прес-служби
щодо майбутнього газопроводу
OPAL, який фактично є сухопутнім
продовженням газопроводу Nord
Stream-1. Станом на 13 листопада,
власне рішення ще не оприлюдне-
не, тому поки що можна аналізува-
ти лише згадане повідомлення
прес-служби ЄК.
Для початку потрібно поясни-
ти, що ще у 2009 році 50% потуж-
ностей газопроводу OPAL (тобто
18,25 млрд. куб. м) було вилучено
з-під дії правил т. зв. ІІІ енергетич-
ного пакету і фактично зарезерво-
вано для сировини, яку Газпром
качає газопроводом Nord Stream-1.
Тоді винятковий статус для Газпро-
му ЄК надала чітко після ІІ газової
війни Росії проти України, що пря-
мо вказувало на ефективність жор-
стких дій та шантажу Кремля у від-
стоюванні своїх інтересів.
У повідомленні з 28 жовтня ц.р.
мова йде про те, що Газпрому га-
рантується ще щонайменше 30%
потужностей OPAL. Також росій-
ський монополіст може розрахову-
вати і на значніші преференції,
якщо буде дотримуватися ринко-
вих правил і продаватиме сирови-
ну на основі короткострокових
контрактів на аукціонах за базовою
ціною. Також оператор OPAL має
отримати сертифікат регулятора
Німеччини та ЄК, що власне не ста-
новитиме жодної проблеми. Фак-
Майбутнє газопроводу OPAL: Гібридна
капітуляція під виглядом «ринкового
посилення»?
Павло Кост,
координатор проектів Демократичного співтовариства Схід (Варшава),
член Експертної Ради ЦДАКР
Винятковий статус для Газпрому ЄК
надала чітко після ІІ газової війни
Росії проти України, що прямо вказу-
вало на ефективність жорстких дій
та шантажу Кремля у відстоюванні
своїх інтересів

18. 18
тично мова йде про те, що Газпром
отримує можливість транспорту-
вати без необхідності дотримання
правил ІІІ енергопакету додатко-
вих 10,2 млрд. куб. газу з газопро-
воду Nord Stream-1. Тобто, потен-
ційно Україна втрачає ще 10 млрд.
куб. транзиту блакитного палива
власною територію.
Експерти вже звертають увагу
на нехарактерну в цьому випадку
рису процесу прийняття рішень
ЄК. Йдеться про неоприлюднення
змісту власне рішення та досить
обтічне повідомлення, яке не від-
повідає на низку запитань. ЄК, яка
переважно регулює «все що треба і
не треба», цього разу не уточнює
чи розрізнятиме «транзитний» газ
від призначеного для споживачів
на ринку Німеччини або не уточ-
нює критеріїв, які будуть застосо-
вуватися за надання доступу до
надлишкових 20% потужностей га-
зопроводу.
Слід згадати, що через специфі-
ку ринків газу в Центральній Євро-
пі, такий хід ЄК сильно б’є по ін-
тересах країн Вишеградської
четвірки, в першу чергу, Польщі.
Тому реакція Варшави на повідо-
млення не забарилася. Голова прав-
ління PGNiG Пьотр Возьняк вже
заявив, що, якщо повідомлення
підтвердиться появою відповідних
рішень, Варшава буде відстоювати
свої інтереси в судах. Над Віслою
звертають увагу на те, що окрім
удару по газовому ринку Польщі,
зростає ризик поблажливого трак-
тування щодо позицій Газпрому в
триваючому багато років антимо-
нопольному розслідуванні щодо
дій російського гіганта в Централь-
ній Європі. Якщо додати до цього,
що ЄК назвала своє повідомлення
«посиленням ринкових умов шля-
хом ревізії рішення про винятко-
вий статус газопроводу OPAL», - це
звучить, як знущання і чіткий сиг-
нал країнам Вишеграду про їхню
«другосортність».
«Запрошення до шантажу»
Очевидним наслідком, що ви-
пливає з такого розвитку подій, є
економічні втрати від транзиту ро-
сійського газу територією України.
Проте, складається враження, що
не економічні втрати є найгірши-
ми, а загальна політична і геополі-
тична обстановка, на фоні якої це
все відбувається.
По-перше, послаблення газових
ринків країн Центральної Європи
буде скорочувати потенціал дивер-
сифікації України завдяки інтегра-
ції з цими ринками. Варто нагадати
нещодавню заяву польських чи-
новників високого рангу, в якій
йшлося про пріоритет українсько-
го напрямку в експорті сировини з
терміналу LNG та Baltic Pipe. Рі-
шення ЄК б’є по цих планах Поль-
щі, що ускладнюватиме поставки
газу в Україну.
По-друге (і це мабуть, ключо-
вий наслідок), основний ризик по-
Газпром отримує можливість тран-
спортувати без необхідності до-
тримання правил ІІІ енергопакету
додаткових 10,2 млрд. куб. газу з
газопроводу Nord Stream-1. Тобто,
потенційно Україна втрачає ще 10
млрд. куб. транзиту блакитного
палива власною територію
Такий хід ЄК сильно б’є по інтересах
країн Вишеградської четвірки, в
першу чергу, Польщі

19. 19
лягає у фактичному запрошенні
Кремля до продовження своєї по-
літики з допомогою саме жорстких
інструментів. Такий подарунок
Москві набирає особливих барв на
фоні ширшого контексту подій:
анексія Криму, військова агресія на
Донбасі, санкції Заходу, продо-
вження гібридних методів проти
України та Європи, обстріли Алеп-
по та регулярні порушення прав
людини в окупованому Криму та
власне в РФ. І вкінці цього списку
«подвигів» Росії на неї чекає при-
ємна несподіванка у вигляді підви-
щення виняткового статусу Газп-
рому. Така поведінка ЄК Росією
читатиметься, як прояв слабкості
та високої вразливості Брюсселя на
тиск. І врешті-решт підтвердження
правильності російського курсу на
ведення гібридних методів агресії
та готовність Заходу домовлятися з
Москвою за принципами business
as usual. Польський євродепутат
Яцек Саріуш-Вольскі назвав це «за-
прошенням до шантажу». Все це -
гарантія агресивних дій Кремля в
майбутньому.
Також, схоже, що Берлін і Брюс-
сель не розуміють ризиків для єв-
ропейської солідарності. Польщі
фактично вказали місце в ієрархії,
де їй відводиться роль країни дру-
гої категорії. А, якщо підтвердяться
чутки про те, що незабаром ЄК за-
вершить великим пшиком кілька-
річне антимонопольне розсліду-
вання щодо політики Газпрому в
Центральній Європі, розчарування
в регіоні буде дуже великим. Це
серйозно порушить єдність ЄС,
про що власне мріють в Кремлі…
Після цього грати на внутрішніх
європейських розбіжностях стане
ще легше, що відкриватиме нові го-
ризонти перед Росією.
По-третє, серед наслідків слід
не виключати потенційне похован-
ня проекту Nord Stream-2. Марош
Шевчовіч, заступник голови ЄК з
питань Енергетичної Спільноти
сказав, що для російського газу
Nord Stream-1 та додаткові потуж-
ності OPAL є достатніми. Тому дру-
га нитка непотрібна. Навіть, якщо
існує неформальна домовленість з
Газпромом з цього приводу, вона
фактично нічого не варта. І власне
Газпром почувається настільки са-
мовпевнено, що не соромиться про
це говорити вголос. Представники
компанії вже заявили, що після ро-
зірвання відповідної угоди акціо-
нерів, добудують газопровід влас-
нимисилами.Такожвартозвернути
увагу на заяву, яку зробив Олек-
сандр Медведєв - заступник голови
правління Газпрому. Попри явний
успіх Росії, яким є рішення ЄК,
Медведєв чітко підкреслив, що
компанія не задоволена «односто-
роннім прийняттям рішення Євро-
комісією» і уважно вивчає його на-
слідки. А це - явна спроба
підготовки підґрунтя до подаль-
ших торгів, тиску і досягнення сво-
їх цілей з боку Газпрому.
Такий подарунок Москві набирає
особливих барв на фоні ширшого
контексту подій: анексія Криму,
військова агресія на Донбасі, санкції
Заходу, продовження гібридних
методів проти України та Європи,
обстріли Алеппо та регулярні
порушення прав людини в окупова-
ному Криму та власне в РФ

20. 20
Реакція Києва. Заяви і дії…
Наразі реакція Києва була до-
сить різкою. В той же час, попри
те що повідомлення зацікавило
Президента, МЗС та керівництво
Нафтогазу, які оприлюднили від-
повідні заяви, із них не можна
зрозуміти, що і як саме Київ зби-
рається робити далі. Натомість
здається, що алгоритм дій (власне
дій, а не заяв) має охоплювати рі-
шучі кроки, які досить легко, при-
наймні для початку, окреслити. В
основному вони стосуються
зобов’язань Брюсселя перед Укра-
їною, що випливають зі статті 274
Угоди про асоціацію між Украї-
ною та ЄС. Також потрібно нага-
дати Брюсселю, що коли з одного
боку вимагають продовжити не-
прості реформи газового сектору
в Україні в частині unbundling, а з
іншого – ЄК сприяє зниженню
потенціалу, – то це суперечить
одне одному.
Необхідним кроком має бути
інтенсифікація зусиль з партнера-
ми з країн Вишеградської четвірки,
в першу чергу, Польщею, яка най-
більш зацікавлена в припиненні га-
небних рішень ЄК. Безумовно,
обом столицям потрібно проявити
чималу активність в німецькому
інформаційному просторі. Цей
фактор набирає особливої ваги з
урахуванням серйозних розбіж-
ностей в німецькому політикумі,
який фактично розділився на дві
частини щодо бачення проблеми
енергетичної співпраці з Росією та
країнами Центральної Європи.
Саме з частиною еліт Німеччини
потрібно активно продовжувати
діалог і координувати дії…
Необхідним кроком має бути інтен-
сифікація зусиль з партнерами з
країн Вишеградської четвірки, в
першу чергу, Польщею, яка найбільш
зацікавлена в припиненні ганебних
рішень ЄК

21. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2016
21
В последние месяцы некоторые
эксперты заговорили об охлажде-
нии отношений Баку и Запада. По-
водом к этому во многом послужи-
лакритикасостороныВенецианской
комиссии Совета Европы, ряда пра-
возащитных организаций и даже
некоторых конгрессменов США вы-
несенных на референдум поправок
в конституцию Азербайджана.
Стоит отметить, что необходи-
мость конституционной реформы
продиктована желанием руковод-
ства страны минимизировать мно-
гочисленные вызовы и угрозы реги-
онального и глобального характера.
Поэтому состоявшийся 26 с.г. сен-
тября референдум не стоит рассма-
тривать в контексте интересов
каких-то лиц во власти. Это поверх-
ностный взгляд на серьезные вещи.
Тем более, если мы на самом деле
стремимся к взаимопониманию, не-
обходимо толерантно и терпимо от-
носиться к подобным изменениям.
А если и давать советы, то делать
это в менее навязчивой форме.
Впрочем, при более присталь-
ном рассмотрении, все суждения о
том, что американо-азербайджан-
ские отношения имеют тенденцию
к ухудшению, окажутся поверх-
ностными. Не секрет, что экономи-
ка Азербайджана ориентирована
на Европу и США, а западные ин-
вестиции исчисляются 80 млрд
долларов. Таким образом, Штаты
остаются одними из важнейших
«Создание совместных оборонно-
промышленных производств в
Азербайджане – перспективное
направление отношений Киева и Баку»
Рауф Раджабов,
политический аналитик, руководитель исследовательского центра 3rd View,
Баку, Азербайджан
Необходимость конституционной
реформы продиктована желанием
руководства страны минимизиро-
вать многочисленные вызовы и
угрозы регионального и глобального
характера

22. 22
внешнеэкономических партнеров
Азербайджана. Более того, США
активно инвестировали в строи-
тельство нефтепровода из Баку в
турецкий порт Джейхан, благода-
ря которому Азербайджан вывел
свои энергоносители в Европу. В
геополитической плоскости Ва-
шингтон всегда поддерживает
азербайджанские инициативы в
отношении ГУАМа.
С приходом новой администра-
ции в Белый Дом, даже не смотря
на изоляционистскую повестку дня
победителя президентской гонки,
переговорный процесс относитель-
но Нагорного Карабаха получит
новый импульс, ведь США остают-
ся сопредседателями Минской
группы ОБСЕ. Азербайджан, в
свою очередь, готов к конструктив-
ному диалогу.
В середине октября новостные
агентства мира облетело заявление
президента Азербайджана Ильха-
ма Алиева, что Баку готов предо-
ставить Карабаху статус автоном-
ной республики. При этом многие
упустили из виду тот факт, что по-
добный прецедент уже давно суще-
ствует - в конституции Азербайд-
жана закреплен статус
Нахичеванской Автономной Ре-
спублики как автономного образо-
вания в составе Азербайджанской
Республики. Аналогичный статус
азербайджанская сторона готова
предоставить и Карабаху. Таким
образом, речь идет не о «реставра-
ции» Нагорно-Карабахской авто-
номной области (НКАО), которая
входила в состав Азербайджанской
ССР, но о повышении статуса На-
горного Карабаха как администра-
тивной единицы и, соответствен-
но, расширении полномочий
местных властей.
Энерготранспортный потенциал
Азербайджана определяет
систему координат страны
В то же время, выстраивая тор-
гово-экономические связи, Баку
традиционно придерживается
принципа многовекторности. Так,
внешнеторговый оборот Азер-
байджана и России ныне составля-
ет приблизительно 2-2,5 млрд. дол-
ларов. Поэтому важно чтобы
проект международного транс-
портного коридора «Север-Юг» ре-
ализовывался в полной мере имен-
но сегодня, когда санкции в
отношении Ирана смягчились. В
недавнем интервью президент
Алиев сказал, что страна может
подумать о Евразийском союзе, но
это соглашение должно отвечать
национальным интересам Азер-
байджанской Республики.
Баку обречен на выстраивание
нормальных, взаимовыгодных от-
ношений с Россией на севере и с
Ираном на юге. Лед тронулся и в
отношениях с Туркменистаном.
Хотя некоторые проблемы далеки
от окончательного разрешения
(особенно в вопросе нефтегазовых
Выстраивая торгово-экономиче-
ские связи, Баку традиционно
придерживается принципа много-
векторности

23. 23
месторождений), обе стороны, за-
сучив рукава, ищут точки сопри-
косновения, обговаривают обою-
довыгодные проекты.
В энерготранспортной сфере
важнейшим для Баку остается га-
зопровод ТАNAP, который предус-
матривает транспортировку голу-
бого топлива с азербайджанского
месторождения «Шах Дениз» от
грузино-турецкой границы до по-
требителей Евросоюза. Азербайд-
жанский газ в объеме 20 млрд ку-
бометров уже законтрактован,
причем 10 млрд кубометров будут
поставляться Турции и такой же
объем в страны ЕС. Соответствен-
но, не существует никаких проти-
воречий между Турецким потоком
и Трансанатолийским газопрово-
дом (TANAP). Тем более что у по-
следнего есть продолжение - TAP
(Трансадриатическим газопровод -
из Турции в Италию). Таким обра-
зом, в вопросе энергопоставок по-
зиции Азербайджана прочны, ведь
строительство TANAP реализуется
в контексте Южного газового ко-
ридора, а это приоритетный про-
ект Евросоюза. Попутно стоит от-
метить, что у Турецкого потока
европейских гарантий нет.
Взвешенная политика
безопасности как залог
стабильности региона
Внешняя политика Азербайд-
жана выстаивается на принципах
внеблоковости, неприсоединения к
той или иной военно-политиче-
ской структуре - будь то НАТО или
ОДКБ. Что касается ОДКБ, то нет
пока даже гипотетической возмож-
ности вхождения Азербайджана в
эту военную структуру.
С другой стороны, осуществив
пуск крылатых ракет по целям в
Сирии с кораблей Каспийской фло-
тилии, Россия «де-юре» вовлекла
Каспийский регион в Ближнево-
сточный конфликт. И как в этой
ситуации поступать азербайджан-
ской стороне? Оставаться отстра-
ненным наблюдателем или прини-
мать превентивные меры в
политической, экономической и
социальной сферах?
В первом случае ключи от на-
шей безопасности могут оказаться
в чужих руках. Поэтому ответ оче-
виден – Азербайджан должен быть
готовым к локализации угроз в за-
родыше, исходить из позиций дол-
госрочной стабильности, дабы не
допустить воспламенения всего
Черноморско-Кавказско-Каспий-
ского региона.
Поэтому Азербайджан старает-
ся выстаивать взаимовыгодные от-
ношения с основными геополити-
ческими актерами. Реализуя эту
стратегию, Баку обеспечивал раз-
личные виды транзитных перевоз-
ок из Афганистана в рамках Пар-
тнерства с НАТО. Помимо этого,
Баку реформирует свои вооружен-
ные силы по стандартам НАТО.
Уже многое сделано в этом направ-
Осуществив пуск крылатых ракет
по целям в Сирии с кораблей Каспий-
ской флотилии, Россия «де-юре»
вовлекла Каспийский регион в
Ближневосточный конфликт

24. 24
лении, пройдена большая часть
пути реформирования. С 31 октя-
бря по 4 ноября азербайджанские
военные совместно с командами из
32 стран-членов и стран-партнеров
НАТО приняли участие в учениях
«Черногория-2016» , направленных
на подготовку к устранению воз-
можных последствий стихийных
бедствий и применения химиче-
ского оружия.
Кстати, с января 2017 года
функция координатора деятельно-
сти НАТО с Азербайджаном пере-
ходит от посольства Румынии к по-
сольству Венгрии, - таким образом,
сотрудничество с Альянсом будет
продолжено.
Что же касается экспорта воо-
ружений, то будет преувеличением
сказать, что Россия является глав-
ным бенефициаром на азербайд-
жанском рынке оружия. Израиль
тоже поставляет много видов воо-
ружений – к примеру, новейшие
образцы систем ПВО «Железный
купол». В ближайшее время будут
осуществлены поставки оружия и
военно-транспортной техники из
Израиля, Южной Кореи, Пакиста-
на и Украины. Создание произ-
водств оборонно-промышленного
комплекса в Азербайджане – это
весьма перспективное направле-
ние украино-азербайджанских от-
ношений. Украина всегда слави-
лась рядом крупных предприятий
ОПК и серьезными научно-техни-
ческими разработками. Официаль-
ный Баку сделал совершенно пра-
вильный шаг, договорившись о
строительстве и обеспечении дея-
тельности на территории Азер-
байджана предприятия по сборке
украинских самолетов АН-178.
Строительство нового завода это
дополнительные финансы для
страны и развитие «ненефтяного»
сектора экономики. Украина, в
свою очередь, сегодня нуждается в
диверсификации поставок продук-
ции своего ОПК.
Изменения во внешней политике
Узбекистана при новом
президенте
Многолетняя внешнеполитиче-
ская доктрина Ислама Каримова
заключалась в многовекторном
подходе равноудаленности в отно-
шениях с соседними странами. По-
ложение усугублялось давлением
шлейфа межличностных конфлик-
тов бывшего президента Узбеки-
стана с руководством Таджикиста-
на и Киргизстана.
Но наиболее вероятный прием-
ник Каримова Шавкат Мирзиёев не
бил горшки с Эмомали Рахмоном,
не говоря уже об Алмазбеке Атам-
баеве, который пребывает на пре-
зидентском посту первый срок.
В целом, нынешняя региональ-
ная политика в Центральной Азии
обязывает Ташкент решать про-
блему водных ресурсов. В Узбеки-
стане есть газ, но нет воды, а оро-
шение полей происходит за счет
Официальный Баку сделал совер-
шенно правильный шаг, договорив-
шись о строительстве и обеспече-
нии деятельности на территории
Азербайджана предприятия по
сборке украинских самолетов
АН-178

25. 25
водных ресурсов соседних стран.
Существует также проблема спор-
ных территорий и необходимости
демаркации границ с теми же Кир-
гизией и Таджикистаном.
Что касается России и Китая,
то руководство Узбекистана вряд
ли станет делать выбор между
двумя основными экономически-
ми партнерами страны и попыта-
ется сохранить паритет. В данной
плоскости лежит предметный ин-
терес Ташкента, поскольку в Узбе-
кистане заинтересованы как в но-
вых рабочих местах внутри
страны, так и в нормальных усло-
виях труда узбекских гастарбайте-
ров. Но для этого нужно обеспе-
чить их правовой статус. Тем
временем Москва и Пекин ждут
завершения президентской изби-
рательной кампании в Узбекиста-
не, и новые экономические проек-
ты будут инициированы уже после
инаугурации президента.
Вполне вероятно, что Мирзиёев
сохранит элемент внеблоковости и
нейтральности, который лежал в
основе внешнеполитической док-
трины Каримова. С другой сторо-
ны, можно предположить, что Уз-
бекистан присоединится к Совету
сотрудничества тюркоязычных го-
сударств (Тюркский совет) куда
входят Турция, Азербайджан, Ка-
захстан и Киргизская республика.
Что же касается Таможенного Со-
юза, (именно Таможенного, а не Ев-
разийского) то вполне возможно,
что Узбекистан присоединится к
этой организации, поскольку важ-
ные торгово-экономические пар-
тнеры - Казахстан и Киргизия, уже
интегрировались в это объедине-
ние.
Что касается соседнего Афгани-
стана, то Узбекистан, несомненно,
будет внимательно отслеживать
ситуацию на севере неспокойного
соседа, в особенности в гранича-
щей провинции Балх, где в послед-
нее время активизировался Тали-
бан.
Значение общенационального
диалога для стабильного развития
Афганистана
Нынешние военно-политиче-
ские элиты Афганистана не сумели
объединить страну. Как и в 1990-е
годы прошлого века, они законсер-
вированы в пределах своих этно-
конфессиональных границ. К со-
жалению, власть в лице бывшего
президента Хамида Карзая и дей-
ствующего лидера страны Ашрафа
Гани не обеспечила должным обра-
зом внутриафганский диалог, и
прежние линии противостояния
продолжают разделять общество.
Все попытки местных элит про-
демонстрировать некий консенсус
и консолидацию – не более чем фа-
сад, за которым нет здания ста-
бильного и процветающего Афга-
нистана. Подписание в конце
сентября мирного соглашения
между главой Хизб-е-Ислами (Ис-
Что касается России и Китая, то
руководство Узбекистана вряд ли
станет делать выбор между дву-
мя основными экономическими
партнерами страны и попытается
сохранить паритет