Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №2

Зміст
Головна подія: Обов’язкове
запровадження ProZorro …………… 2
Економічні перешкоди ………………. 3
Фінансові перешкоди ………….…….. 4
Регуляторні перешкоди …………….. 5
Податкові перешкоди ………….…….. 7
Політичні перешкоди …..…………… 8
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
Інформаційний бюлетень
Квартальний моніторинг
перешкод у розвитку МСП
Основні тенденції
 Головна подія кварталу: Обов’язкове запровадження ProZorro
З 1-го квітня 2016 року центральні органи виконавчої влади та
“природні монополії” перейшли на електронні закупівлі через
систему ProZorro. Решта державних замовників повинні перейти на
використання електронної системи держзакупівель з 1-го серпня. Ці
зміни знизили перепони для малого та середнього бізнесу брати
участь в публічних закупівлях.
 У другому кварталі 2016 року загальні економічні умови роботи МСП
залишились переважно незмінними. Більшість секторів сповільнили
темпи відновлення.
 Середні підприємства у другому кварталі 2016 року розвивались
дещо динамічніше, ніж малі підприємства. Відповідно збільшився
попит на кредити у середніх підприємств, а банки дещо пом’якшили
стандарти кредитування для МСП. Зниження облікової ставки НБУ
може стимулювати банки збільшити кредитування у другій половині
року.
 У другому кварталі уряд продовжив зусилля щодо спрощення
процедур реєстрації, ведення та закриття бізнесу. Водночас бізнес
надалі вважає несприятливе регуляторне середовище одним із
найбільших бар’єрів у їх розвитку.
 Протягом кварталу не відбулось суттєвих змін в правилах
оподаткування. Разом з тим, велика частка МСП, які вважають
надмірне податкове адміністрування одним із найбільших бар’єрів у
їх розвитку, свідчить про потребу продовжити податкову реформу.
 Призначення нового уряду в квітні сприяло більшій політичній
визначеності та пожвавленню реформ. В результаті скоротилась
частка МСП, які вважають несприятливу політичну ситуацію
важливим бар’єром у їх розвитку.
Випуск №2
25 липня 2016 року

Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП, Випуск №2 2
Головна подія кварталу: Обов’язкове запровадження ProZorro
За 25 років незалежності України проблеми публічних
закупівель не надто змінились. Державні закупівлі
беззмінно залишались однією з найкорумпованіших
сфер, і це відлякувало більшість МСП від участі в
тендерах державних установ. Законодавство змінювали
багато разів, але система лишалась непривітною для
«людини з вулиці», і тому ефективність видатків на
купівлю товарів і послуг була низькою. Водночас
державне споживання формує велику частку попиту на
певні товари. На державні закупівлі було витрачено
217 млрд грн у 2015 році. Із орієнтовно 120 млрд грн, які
було витрачено на покупку товарів, 90 млрд пішло на
товари українського виробництва.
Це спонукало Міністерство економічного розвитку та
торгівлі ініціювати широке запровадження електронної
системи закупівель ProZorro. Система дозволяє
подавати заявки та конкурсну документацію он-лайн, а
більшість тендерів є публічними (сайт системи
https://prozorro.gov.ua/).
У 2015 році система ProZorro працювала в пілотному
режимі. Центральні органи виконавчої влади
долучались до системи протягом року. В системі
проходили «допорогові» закупівлі: до 200 000 грн для
товарів та послуг та до 1,5 млн грн для робіт (до 1
жовтня ці суми становили 100 000 грн та 1 млн грн).
Протягом першого року роботи 73 500 тендерів було
проведено через ProZorro на суму 15,3 млрд грн. Сума
витрачена на закупівлі була на 14% менша виділеного
на закупівлі фінансування. Це суттєві заощадження, що
може відображати збільшення конкуренції на закупівлях
та зменшення корупційної складової
У грудні 2015 року було ухвалено новий закон про
публічні закупівлі, відповідно до якого центральні
органи виконавчої влади та “природні монополії” з 1
квітня перейшли на електронні торги для
«понадпорогових» закупівель через систему ProZorro. З
1 серпня використання електронної системи
держзакупівель стане обов’язковим для решти
державних замовників. Система ProZorro повинна
використовуватись для всіх закупівель товарів та послуг
понад 200 000 грн та робіт понад 1,5 млн грн (порогові
значення збільшено для природних монополій до
відповідно 1,0 млн грн та 5,0 млн грн).
Система також лишається відкритою для менших
закупівель, оскільки замовники зацікавлені в отриманні
найнижчої ціни. Якщо закупівлі перевищують 50 000 грн,
але є меншими за порогові суми, державна установа
повинна оприлюднювати звіт про укладені договори.
Відповідно збільшується прозорість та знижується
корупція при здійсненні допорогових закупівель.
Електронні аукціони в системі ProZorro мають вбудовані
механізми, покликані знизити можливості для корупції.
Для невеликих тендерів час на уточнень і подання
пропозицій не може бути менше одного дня. Крок зміни
ціни не може перевищувати 0,5-3,0% очікуваної вартості
тендеру. Учасники тендерів мають право на оскарження
результатів тендеру.
Участь в електронних закупівлях є платною для всіх
учасників, що ускладнює зловживання з боку
постачальників та забезпечити самоокупність системи.
Платна участь також допомагає збільшити конкуренцію
між електронними майданчиками (зараз 8), через які
можуть подавати свої пропозиції постачальники.
Важко сказати, чи зміни у законодавстві будуть
достатніми для великого розширення кола учасників
державних закупівель. Електронні закупівлі зменшують
бар’єри до участі як для добросовісних учасників, так і
для зловмисників. Певний простір для корупції
зберігається при підготовці технічних специфікацій, а
можливі затримки у платежах та підвищена увага
правоохоронних органів до переможців державних
закупівель, ймовірно, надалі відлякують учасників.
Втім, останні зміни в сфері проведення публічних
закупівель знижують бар’єри для МСП у доступі до
державних тендерів. Тому малі підприємства
отримують доступ до достатньо великого ринку. Це є
важливим з огляду на те, що відповідно до опитування
Інституту низький попит є одним із найбільших бар’єрів
у розвитку підприємств.
ЕТАПИ ДОПОРОГОВИХ ЗАКУПІВЕЛЬ:
1.Оголошення закупівлі та період уточнень: компанія може задавати
питання-уточнення та отримувати відповіді.
2.Прийом пропозицій: після закінчення періоду уточнень компанія
подає в систему цінові пропозиції. До завершення етапу аукціону
кількість, назви учасників та зміст пропозицій є невідомими.
3.Аукціон на зниження ціни: Розкриття цінових пропозицій та три етапи
торгів на зниження ціни. Назви компаній зашифровані у вигляді
«Учасник 1», «Учасник 2». За підсумками аукціону перемагає пропозиція
з найнижчою ціною.
4.Кваліфікація: Замовник розглядає пропозицію учасника з найнижчою
ціною та його пакет документів, перелік яких був визначений у
кваліфікаційних вимогах. У разі невідповідності Постачальника
кваліфікаційним вимогам, розглядається наступний за найнижчою
ціною учасник.
5.Звіт за результатами закупівлі: Завантаження скан-копії договору.
0 20 40 60 80 100 120 140 160
Кількість тендерів, тис.
Кількість організаторів, тис.
Планова сума, млрд грн
Економія, млрд грн
Показники роботи ProZorro, 4 липня 2016 року
Джерело: ProZorro

Економічні перешкоди
За даними Держстату у другому кварталі темпи приросту більшості секторів сповільнились. Це
передусім стало наслідком вищої статистичної бази другого кварталу 2015 року. Внутрішній і
зовнішній попит залишались низькими. Відновлення економіки, ймовірно, буде дуже поступовим і
вимагатиме подальших кроків уряду із поліпшення інвестиційного клімату.
Згідно з даними Квартального опитування підприємств
ІЕД, низький попит на продукцію був перешкодою для
зростання 68% малих та 62% середніх підприємств, що
відповідає показникам першого кварталу. Ці зміни
узгоджуються зі статистичними даними, які свідчать про
дуже повільні темпи відновлення економіки.
Макроекономічна ситуація. Реальний ВВП у першому
кварталі 2016 року скоротився на 0,7% до попереднього
кварталу (сезонно скоригований показник). Він зріс
лише на 0,1% порівняно із першим кварталом 2015 року.
Реальне приватне кінцеве споживання скоротилось на
2,2% до попереднього року (дпр), що відобразило
низькі доходи населення. Стабілізація споживчих
настроїв та витрачання заощаджень стримували падіння
споживчого попиту. Валове нагромадження основного
капіталу зросло на 4,2% дпр, оскільки компанії
розпочали купувати машини та обладнання Реальний
експорт скоротився на 3,8% дпр внаслідок обмеження
Росією транзиту. Реальний імпорт впав на 7,2% дпр
через нижчий імпорт енергоносіїв.
Попит. Купівельна спроможність населення суттєво
скоротилась у першому кварталі 2016 року (реальний
наявний доход домогосподарств скоротився на 14,9%
дпр). Водночас ситуація дещо поліпшилась в другому
кварталі, коли відновилось зростання реальної
заробітної плати завдяки росту номінальної заробітної
плати через підвищення мінімальної заробітної плати та
індексацію, а також сповільнення інфляції.
У червні темпи приросту обсягу роздрібної торгівлі
підприємств сповільнились до 5,0% дпр (13,4% дпр у
березні), що пов’язано із ефектом статистичної бази.
Оптовий товарооборот у січні-червні зріс на 3,6% дпр
порівняно із падінням на 1,2% дпр у першому кварталі.
За даними GfK Ukraine у червні споживчі настрої дещо
покращилися. Споживачі стали оптимістичнішими щодо
очікувань розвитку економіки країни та зміни
особистого матеріального становища. Зросла частка
споживачів, які вважають доцільними великі покупки.
Секторальні тенденції. У червні промислове
виробництво скоротилось на 3,4% дпр порівняно із
приростом на 4,8% дпр у березні. Проблеми з
логістикою на Донбасі та висока статистична база
спричинили зниження добування вугілля на 17,7% дпр.
Падіння виробництва переробної промисловості на 1,6%
дпр пояснюється переважно ефектом статистичної бази.
Слабкий внутрішній попит стали на заваді зростання
харчової промисловості та машинобудування. Внаслідок
слабкого зовнішнього попиту та логістичних проблем
металургійне виробництво впало на 11,5% порівняно з
травнем (і зросло на 0,4% дпр). В цілому, промислове
виробництво зросло на 2,0% дпр в першому півріччі.
Темпи приросту будівництва прискорились до 5,6% дпр
у червні з 1,1% дпр у березні. Зросло комерційне та
житлове будівництво, та збільшилось фінансування
інфраструктурних проектів. В цілому, за перше півріччя
будівництво зросло на 9,1% дпр. Вантажооборот
підприємств транспорту у січні-червні зріс на 2,4% дпр
внаслідок певного відновлення виробництва та більших
обсягів транзиту газу та аміаку.
Прогноз. За оцінкою ІЕД, реальний ВВП зросте у 2016
році на 1,0-1,6% внаслідок певного збільшення
внутрішнього попиту (споживчого та інвестиційного).
Зовнішній попит, найвірогідніше, дещо зросте в другому
півріччі, але імпорт також збільшиться.
У 2017 році споживчий попит буде підтримано менш
обмежувальною соціальною політикою, що включає
підвищення пенсій та виплат соціальної допомоги. За
прогнозом Інституту реальний ВВП зросте на 3,0%.
50%
55%
60%
65%
70%
75%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
ІV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
Частка підприємств, зростанню яких
перешкоджає низький попит
Малий бізнес Середній бізнес
Джерело: Квартальне опитування підприємств ІЕД
-45
-40
-35
-30
-25
-20
-15
-10
-5
0
5
Січ.15
Бер.15
Тра.15
Лип.15
Вер.15
Лис.15
Січ.16
Бер.16
Тра.16
Промислове виробництво
Будівництво
Роздрібний товарооборот
Джерело: Держстат
Тенденції реального сектору
% до попереднього
року, кумулятивно
Тенденції реального сектору

Фінансові перешкоди
Макроекономічна стабілізація сприяла зростанню потреби малих та середніх підприємств у
кредитних коштах. Однак відсоткові ставки залишаються високими, а умови надання позик —
жорсткими. Обмежений доступ до позикових коштів продовжує стримувати зростання підприємств,
особливо середніх.
Попит на позики. Відповідно до опитування НБУ щодо
ділових очікувань підприємств України, у другому
кварталі 42,0% малих та 36,8% середніх підприємств
очікували збільшення їх потреби у зовнішньому
фінансування. Частка таких підприємств суттєво
збільшилась для малих підприємств з 34,9% у
попередньому кварталі, але впала для середніх
підприємств (з 47,2% у попередньому кварталі).
Відсоткові ставки. За звітністю банків у другому кварталі
відсоткові ставки банків за кредитами юридичним
особам дещо збільшились: до 20,1% річних проти 19,5%
річних у першому кварталі. Втім, зміна була незначною і
в червні ставка вже впала до 19,7% річних. Дані також
були викривлені внаслідок закриття ряду великих
банків.
Зниження облікової ставки НБУ з 19% річних у квітні до
16,5% у червні вже відбилось на ставках за банківськими
вкладами. Український індекс ставок за депозитами
фізичних осіб у травні повернувся до рівня нижчого за
20% і в липні наблизився до 19% річних. Менш вигідні
умови розміщення вільних коштів банків в НБУ та
здешевлення вкладів може стимулювати банки до
активізації кредитування. Втім, ряд банків мають
недостатній рівень капіталу, що змушує їх мінімізувати
ризики при видачі кредитів або через жорсткі вимоги до
позичальників або через високі процентні ставки.
У другому кварталі висока вартість кредитів надалі була
основним стримуючим фактором для попиту на
кредити. Втім, частка малих та середніх підприємств, які
назвали це перешкодою у розвитку бізнесу, дещо
зменшилась (67% проти 71% у першому кварталі 2016
року).
Інші умови кредитування. На думку багатьох
позичальників із числа МСП, вимоги банків до
кредитних заявок продовжили зростати у першій
половині 2016 року. Втім, частка середніх підприємств,
що повідомили про жорсткіші умови кредитування,
зменшилась до 44% з 57% у першому кварталі, а 40%
банків повідомили про плани дещо пом’якшити
стандарти кредитування для МСП у другому кварталі
2016 року. Це відрізняється від посилення стандартів за
даними банків у 2015 році та незмінних стандартів у
першому кварталі 2016 року.
Обсяг кредитів. У березні-квітні 2016 банки збільшили
обсяг виданих нових кредитів нефінансовим
корпораціям, які перевищили 100 млрд грн на місяць.
Це може відображати активніше кредитування середніх
та великих підприємств. У травні обсяг нових кредитів
впав до 88 млрд грн, ймовірно, через травневі свята та
закриття банку Хрещатик і Фідобанку.
Однак проблеми з ліквідністю залишались хронічними
для багатьох МСП. За даними Квартального опитування
підприємств Інституту економічних досліджень та
політичних консультацій, у другому кварталі брак
обігових коштів був перешкодою для зростання 46%
малих та 57% середніх підприємств. Частка таких
підприємств залишалась стабільною останні три
квартали.
Платежі. Закриття кількох банків у другому кварталі
2016 року не мало суттєвого впливу на більшість МСП. У
другому кварталі 2016 року, як і в першому кварталі,
понад 90% МСП проводили платежі без проблем та
мали повний доступ до своїх вкладів. Частка середніх
підприємств з безпроблемними платежами досягла
94%.
30%
35%
40%
45%
50%
55%
60%
65%
70%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
ІV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
перешкоджає брак обігових коштів
0%
5%
10%
15%
20%
25%
Січ.15
Лют.15
Бер.15
Кві.15
Тра.15
Чер.15
Лип.15
Сер.15
Вер.15
Жов.15
Лис.15
Грг.15
Січ.16
Лют.16
Бер.16
Кві.16
Тра.16
Чер.16
Відсоткові ставки за гривневими
кредитами корпоративному сектору
Джерело: НБУ

Регуляторні перешкоди
У другому кварталі уряд продовжив зусилля щодо спрощення процедур реєстрації, ведення та
закриття бізнесу. Окремі норми законодавства, зокрема, щодо технічного регулювання, було
гармонізовано зі стандартами ЄС. Разом з тим, частка МСП, що вважають несприятливе регулювання
одним із основних бар’єрів у їх розвитку, збільшилась з 40% до 46%.
Зростання частки МСП, які вважають несприятливе
регуляторне середовище одним із ключових бар’єрів у
їх розвитку, може бути пояснено повільним і
неефективним впровадженням ухвалених в
національному законодавстві змін. Також респонденти,
ймовірно, переоцінили важливість бар’єрів з огляду на
зниження негативної ролі, зокрема, політичної
нестабільності на розвиток компаній.
Нижче наведено короткий опис основних законодавчих
актів щодо змін регуляторного середовища, які було
набули чинності або які було ухвалено в другому
кварталі 2016 року.
Закон "Про внесення змін до Земельного кодексу
України щодо проведення земельних торгів" №1012-
VIII від 18.02.2016: скорочено перелік випадків, коли
земельні ділянки можуть надаватись фізичним та/або
юридичним особам без проведення земельних торгів та
вдосконалено процедуру проведення земельних
аукціонів. Зазначені зміни покликані зменшити
корупцію при розпорядженні державною та
комунальною власністю, підвищити прозорість
процедур надання земельних ділянок у
власність/оренду.
Закон "Про внесення змін до Закону України "Про
фермерське господарство" щодо стимулювання
створення та діяльності сімейних фермерських
господарств" № 1067-VIII 31.03.2016: запроваджено
поняття сімейного фермерського господарства –
господарства, в підприємницькій діяльності якого
використовується праця членів такого господарства,
якими є виключно члени однієї сім'ї, відповідно до ст. 3
Сімейного кодексу України.
Закон "Про внесення змін до статті 189 Податкового
кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку
вживаних товарів" № 1084-VIII від 12.04.2016:
запроваджено оподаткування ПДВ лише
маржинального доходу при будь-яких видах операцій зі
вживаними авто, а також розширення кола суб’єктів, що
можуть залучатися до операцій купівлі-продажу
вживаних товарів із застосуванням спеціального
правила визначення бази оподаткування. Закон
спрямований на підвищення прозорості та детінізацію
торгівлі вживаними транспортними засобами, зокрема
через офіційних дилерів автомобілів. Це, за оцінкою
сприятиме активізації ринку через зростання кількості
легальних операцій купівлі-продажу вживаних
автомобілів.
Закон Про внесення змін до Декрету Кабінету
Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію»
№ 868-VIII від 08.12.2015: уточнено, що положення
Декрету не поширюються на обов'язкову сертифікацію
товарів, які є харчовими продуктами. Також
встановлено, що сертифікація харчової продукції, послуг
і систем управління в державній системі сертифікації є
добровільною. Прийняття закону має на меті спростити
доступ вітчизняної продукції на ринки СНД і світу, а отже
підвищити конкурентоспроможність української
продукції.
Закон «Про внесення змін до деяких законів України
щодо приведення законодавства України у сфері
насінництва та розсадництва у відповідність з
європейськими та міжнародними нормами і
стандартами» № 864-VIII від 08.12.2015: Також
уточнено ряд понять у сфері насінництва, вдосконалює
положення щодо повноважень органів виконавчої
влади, порядку сертифікації насіння. В цілому акт
покликаний спростити державне регулювання, привести
його до європейських стандартів та покращити умови
ведення бізнесу.
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
ІV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
перешкоджає несприятливе регуляторне
середовище
0%
5%
10%
15%
20%
25%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
ІV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
перешкоджає часта зміна економічного
законодавства

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо дерегуляції в агропромисловому
комплексі» №867-VIII від 08.12.2015: скасовано або
обмежено дію 22 дозвільних процедур у сфері
рослинництва, агрохімікатів, тваринництва, харчових
продуктів, рибництва та водокористування, а також
обмежуються контрольні функції державних органів.
Закон покликаний знизити корупційні чинники при
видачі дозвільних документів у сфері АПК та покращити
умови ведення підприємницької діяльності.
Закон «Про технічні регламенти та оцінку
відповідності» від 15 січня 2015 року № 124-VIII
(набрав чинності 10.02.2016): завершено інтеграцію
технічних регламентів, сертифікації відповідності
України відповідно до правил ЄС, визначено
обов’язковим ухвалити повний перелік технічних
регламентів та спрощено вимоги до продукції з
невеликою небезпекою шляхом надання можливості
підприємцям самостійно оцінювати ризики і перевіряти
її відповідність.
Постанова КМУ від 20.01.2016 № 21 Про внесення змін
до Порядку технічного обслуговування та ремонту
реєстраторів розрахункових операцій: визначено що
строк проведення гарантійного ремонту не може
перевищувати 7 робочих днів і не пізніше 7го дня
ремонту сервісний центр забезпечує введення в
експлуатацію резервного РРО; визначено зобов’язання
виробника доопрацювати РРО при зміні законодавчих
вимог до таких приладів; при виявленні несправностей
РРО, користувач протягом 2 робочих днів направляє
повідомлення органу ДФС, де він зареєстрований. У
такий спосіб збільшено захист користувачів РРО.
Наказ Міністерства фінансів від 21 жовтня 2015 року №
916 «Про затвердження Порядку оформлення і
подання скарг платниками податків та їх розгляду
контролюючими органами»: встановлено перелік
даних, які має містити скарга, вимоги щодо її підписання
та засвідчення документів, що додаються до скарги.
Також деталізовано випадки, у яких скарга може бути
залишена без розгляду.
Наказ Міністерства юстиції від 06.01.2016 № 15/5 «Про
затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації
юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та
громадських формувань»: нові форми спрямовано на
підвищення ефективності функціонування реєстраційних
сервісів, зокрема виключено ряд полів, змінено
формулювання інших полів з метою усунення
неоднозначних трактувань, тощо.
Наказ Міністерства фінансів від 03.03.2016 № 308 «Про
затвердження змін до Порядку обліку платників
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування та Положення про реєстр
страхувальників»: внесені зміни спрямовані на
приведення положень Порядку і відповідність до
чинного законодавства. Зокрема, виключено положення
щодо присвоєння новоствореним платникам класу
професійного ризику виробництва за основним видом
економічної діяльності; внесено зміни до форми
повідомлення про взяття на облік платника ЄСВ (ф. № 2-
ЄСВ) та процедуру зняття з обліку. Для зняття з обліку
відтепер платники ЄСВ звільняються від необхідності
отримувати довідку про відсутність заборгованості зі
сплати ЄСВ в органах ДФС та надавати таку довідку
суб'єктам державної реєстрації.
Наказ Міністерства фінансів від 28 грудня 2015 року №
1204, Про затвердження Порядку надіслання
контролюючими органами податкових повідомлень-
рішень платникам податків: податкове повідомлення-
рішення складається за кожним окремим податком,
збором разом із штрафними санкціями, а також за
кожним штрафом і пенею за порушення норм іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи. Податкове
повідомлення-рішення вважається надісланим платнику
податків, якщо воно вручене під розписку або надіслане
із повідомленням про вручення.
Наказ Міністерства юстиції Про затвердження Порядку
державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань, що не мають
статусу юридичної особи від 09.02.2016 № 359/5 (із
змінами внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції №460/5 від 18.02.2016 № 1657/5 від
10.06.2016): збільшено перелік суб’єктів, які можуть
проводити державну реєстрацію юридичних осіб і ФОП.
Так, визначено процедуру прийняття документів для
проведення реєстраційних дій банками, порядок
реалізації повноважень у сфері реєстрації нотаріусами,
органами місцевого самоврядування тощо. Враховано
принцип екстериторіальності при проведенні
реєстраційних дій.
Наказ Міністерства фінансів від 18.03.2016 № 375, Про
затвердження змін до Порядку обліку платників
податків і зборів: для проведення державної реєстрації
юридичних осіб запроваджено нові процедури та
документи (відомості) органів ДФС про відсутність
(наявність) заборгованості із сплати податків і зборів.
Виключено положення щодо щорічного підтвердження
відомостей про юридичну особу та процедури внесення
до Єдиного державного реєстру запису про відсутність
юридичної особи за її місцем реєстрації, у тому числі на
підставі даних органів ДФС. Також уточнено положення
щодо обліку платників податків, місцем реєстрації яких
є тимчасово окупована територія України.

7
Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП, Випуск №2
Податкові перешкоди
Протягом другого кварталу не відбулось суттєвих змін в правилах оподаткування. Водночас
посилились дискусії щодо можливого виду податкової реформи. Державна фіскальна служба (ДФС)
збільшила кількість перевірок МСП. Незважаючи на зниження ставки ЄСВ, дедалі більша кількість
МСП говорять про надмірне податкове адміністрування як найбільший бар’єр у їх розвитку.
Єдиний соціальний внесок. Новий уряд оголосив про
плани залишити ставку ЄСВ незмінною на рівні 22%,
хоча очікувана детінізація зарплат виявилась дуже
обмеженою. Визначеність щодо ставки ЄСВ у найближчі
кілька років може прискорити детінізацію заробітних
плат, а її відсутність відлякувала компанії від
підвищення білих зарплат. Детінізація, ймовірно, є
обмеженою також через низьку довіру до уряду, та
органів ДФС зокрема, а також обмежений обсяг
обігових коштів. Зниження ставки ЄСВ зменшило
витрати бізнесу на оплату праці, але призвело до
суттєвого підвищення трансферту з Державного
бюджету на фінансування дефіциту Пенсійного фонду.
Правила оподаткування. В кінці другого кварталу
активізувались дискусії щодо змін до податкового
законодавства. Надалі зберігається два конкуруючих
погляди на податкову систему: Міністерства фінансів та
ряду депутатів і експертів (на чолі з головою Комітету
Верховної ради з питань податкової та митної політики).
Обидві групи погоджуються щодо потреби полегшити
адміністрування податків, знизити корупцію в
податкових органах та перетворити ДФС в сервісну
службу.
Разом з тим, ці групи мають відмінні погляди на те, які
податки доцільно збирати та за якими ставками.
Міністерство фінансів вболіває за фіскальну стабільність
і тому виступає проти подальшого зниження ставок
податків. Натомість, деякі політики та експерти
пропонують знизити ставки окремих податків (зокрема,
ПДФО), замінити податок на прибуток підприємств
податком на виведений капітал, тощо. На вимогу
Прем’єр-міністра Міністерство фінансів повинно подати
розроблений до уряду розроблений проект податкової
реформи до кінця липня 2016 року.
Податкові перевірки. У другому кварталі 2016 року ДФС
здійснила 8 966 перевірок МСП. Це у понад двічі більше,
ніж в першому кварталі 2016 року та на 74% більше, ніж
у четвертому кварталі 2015 року. Зросла саме
чисельність позапланових перевірок. Водночас сума
грошових зобов’язань, донарахованих за результатами
цих перевірок, зменшилась до 0,7 млрд грн порівняно із
1,8 млрд грн в першому кварталі. Найчастіше перевірки
проводилися у Дніпропетровській, Чернігівській,
Харківській та Львівській областях та в місті Києві.
Кримінальні провадження. Кількість порушених у
другому кварталі кримінальних проваджень впала до
1717 проваджень (щодо суб’єктів всіх розмірів), що
менше, ніж в середньому за квартал минулого року.
З липня було змінено законодавство щодо
кримінальних проваджень. Зокрема, до податкової
міліції будуть передавати матеріали податкових
перевірок тільки після остаточного закінчення всіх
адміністративних та судових процедур оскарження.
Отже, кримінальні справи будуть порушувати лише при
наявності справжніх доказів кримінальних злочинів.
Судові справи. Кількість справ, що були ініційовані та
виграні платниками податків у другому кварталі, зросла
порівняно із першим кварталом до 2,2 тис. справ з 1,8
тис. справ (але все ж була меншою за показник у 2,9 тис.
справ в середньому за квартал у 2015 році). Водночас
сума виграних позовів суттєво скоротилась до 3,9 млрд
грн з 8,2 млрд грн у першому кварталі 2016 року та 8
млрд грн в середньому за квартал 2015 року).
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
ІV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
перешкоджає високе податкове
адміністрування та високий рівень
податків
0%
50%
100%
150%
ІІІ кв.
2014
IV кв.
2014
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
IV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
Число перевірок та кримінальних
проваджень ДФС, ІІІ кв. 2014 = 100%
Податкові перевірки МСП
Кримінальні провадження, порушені ДФС
Джерело: sfs.gov.ua

Політичні перешкоди
У другому кварталі призначення нового уряду сприяло більшій політичній визначеності та
пожвавленню реформ. Було розпочато судову реформу, покликану забезпечити, зокрема,
дотримання прав як фізичних, так і юридичних осіб. Частка МСП, яка вбачає політичну
невизначеність бар’єром у їх розвитку, знизилась.
Уряд. 14 квітня Верховна Рада призначила Прем’єр-
міністром спікера Володимира Гройсмана. Новий уряд
(7 із 25 членів уряду залишились на своїх посадах) було
сформовано коаліцією БПП та партії «Народний фронт»,
фракції яких поповнилися позафракційними
депутатами. Посада Міністра охорони здоров'я
залишилась вакантною. Призначення уряду пом’якшило
політичну кризу та сприяло пришвидшенню реформ.
Державна служба. 1 травня набув чинності закон щодо
реформи державної служби. Вона покликана
деполітизувати державну службу, підвищити професійні
вимоги до службовців та зробити їх відбір прозорішим.
Правоохоронна система. 15 квітня почався другий етап
реформи органів прокуратури. Повноваження щодо
відбору прокурорів передано органам самоврядування -
Раді прокурорів (відбір кандидатів на керівні посади) та
Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів
(відбір прокурорів початкового рівня та накладання
дисциплінарних стягнень). 26-28 квітня Конференція
прокурорів обрала членів цих органів. Громадські
активісти розкритикували вибори, оскільки на першому
етапі реформи прокуратуру так і не було очищено від
корумпованих працівників. У травні Верховна Рада
перенесла набрання чинності положеннями закону про
діяльність органів прокурорського самоврядування на
рік – на 15 квітня 2017 року.
12 травня Президент призначив Юрія Луценка
(керівника парламентської фракції БПП) Генеральним
прокурором за згодою парламенту. Юрій Луценко став
першим Генеральним прокурором, який не має
юридичної освіти, що стало можливим відповідно до
внесених в той же день змін до законодавства.
Судова реформа. 2 червня Верховна Рада ухвалила
закон про внесення змін до Конституції та закон, які
закладають основу для судової реформи визначаються її
деталі. Реформа покликана збільшити незалежність суду
від політичного впливу та підвищити вимоги до суддів.
Важливими є зміни у процедурах призначення та
звільнення суддів. Після набуття чинності законом
призначати суддів буде Вища рада правосуддя,
більшість членів якої буде обрано самими суддями. В
Законі визначено підстави для звільнення та затримання
суддів, обмежено їх імунітет від кримінального
переслідування, суттєво підвищено рівень їх оплати
праці, посилено контроль за джерелами їх доходів.
Західні партнери України обережно привітали реформу,
тоді як деякі представники громадянського суспільства
розкритикували її через побоювання, що реформа
призведе до формальних змін та не підвищить
незалежність та ефективність судової системи.
МВФ. Україна не виконала повністю зобов’язання щодо
ухвалення відповідних законодавчих змін в рамках
Програми розширеного фінансування. Тому МВФ не
надав Україні третій транш допомоги. Україна, ймовірно,
отримає фінансування від МВФ (яке було знижено з 1,7
млрд дол. США до 1,0 млрд дол. США) не раніше кінця
серпня після виходу директорів МВФ із літніх відпусток.
Неотримання коштів МВФ означає подальшу затримку із
наданням допомоги з боку Європейської комісії та інших
міжнародних донорів. Це дещо погіршує інвестиційну
привабливість України. Разом з тим, затримка траншу до
серпня або вересня навряд чи негативно вплине на
економіку країни з огляду на збільшення міжнародних
резервів НБУ та макроекономічну стабілізацію.
Національна безпека. В червні та липні відбувається
ескалація воєнного конфлікту на Сході України. Кількість
загиблих за два роки АТО перевищила дві тисячі осіб.
Головним компонентом процесу політичного
врегулювання воєнного конфлікту залишаються
переговори між Україною, Росією та ОБСЄ у Мінську.
Але вони досі не принесли суттєвих результатів.
0%
50%
100%
150%
200%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
IV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
Регуляторна активність Верховної Ради та
Кабінету Міністрів
Загальна кількість актів КМУ
Кількість законів, прийнятих Верховною Радою
Джерело: rada.gov.ua
І кв. 2015 року = 100%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
І кв.
2015
ІІ кв.
2015
ІІІ кв.
2015
ІV кв.
2015
І кв.
2016
ІІ кв.
2016
перешкоджає несприятлива політична
ситуація

Програма USAID «Лідерство в
економічному врядуванні»
(USAID ЛЕВ)
Україна, Київ 01033,
вул. Саксаганського, 44, офіс №5,
e-mail: lev_info@eef.org.ua
Тел.: +380 44 289-5532
Факс: +380 44 200-3825
https://www.facebook.com/USAIDLE
VProgram
Підготовка цієї публікації стала
можливою завдяки підтримці
американського народу, що була
надана Агентством США з
міжнародного розвитку (USAID) в
рамках програми "Лідерство в
економічному врядуванні".
Погляди авторів, висловлені в
цьому матеріалі, відображають
особисту позицію авторів і можуть
не збігатися з позицією USAID.
Автори випуску:
ГО «Інститут економічних
досліджень та політичних
консультацій»
Олександра Бетлій
Віталій Кравчук
Тетяна Олійник
тел/факс: + 380 44 235-6485,
+ 380 44 278-6342
E-mail: institute@ier.kiev.ua
ГО «Центр соціально-економічних
досліджень – CASE Україна»
Віра Недзведська
Тел.: (+38 044) 227-5317
E-mail: info@case-ukraine.kiev.ua
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
Про програму USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ)
Період реалізації програми: грудень 2014 – грудень 2019
Мета Програми: покращення середовища для ведення бізнесу, об‘єднання
зусиль орієнтованих на реформи організацій громадянського суспільства та
урядових інституцій для необхідних змін політики, підготовки та реалізації
законодавства і забезпечення конкретних інституційних реформ у сфері
сприяння розвитку малого та середнього підприємництва (МСП).
Ефективне та передбачуване правове середовище, що розвиватиметься в
країні відповідно до принципів і практики ЄС, сприятиме поступовій
інтеграції України у європейський та світовий ринки.
Програма працює: на національному та регіональному рівнях у тісній
взаємодії із урядом України та регіональною владою, профільними
міністерствами та парламентськими комітетами, бізнес-асоціаціями,
агентствами регіонального розвитку, експертно-аналітичними центрами,
громадськими організаціями.
Діяльність Програми спрямовано на підтримку реформ щодо сприяння
МСП, налагодження стійкого державно-приватного діалогу, використання
інструментів зміцнення потенціалу та інституційної спроможності
організацій-учасників, зокрема тих, які здатні підтримати конструктивний
діалог з владою щодо вибору напрямів політики для забезпечення
конкурентоспроможності приватного сектору.
Завданням програми є визначити правові, нормативні та адміністративні
заходи, які покращують бізнес-середовище для МСП в Україні, надати
підтримку на центральному та місцевому рівнях у підготовці, просуванні та
впровадженні ефективного законодавства, регулювання та процедур, що
базуватимуться на результатах аналізу основних правових, нормативних та
адміністративних бар’єрів, координувати та підтримувати ініціативи бізнес-
спільноти для просування економічно обґрунтованих та фіскально
відповідальних реформ.
Партнери програми: Програма USAID «ЛЕВ» впроваджується Фондом
Східна Європа у партнерстві з:
 Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій
(ІЕД);
 Центром соціально-економічних досліджень CASE-Україна;
 Київським економічним інститутом (КЕІ).
При підготовці Інформаційного бюлетеня використані такі матеріали:
 Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Квартальне опитування підприємств. №9 (55). Березень 2016 року;
 Національний Банк України. Ділові очікування підприємств
України. Випуск №1 (41). І квартал 2016 року;
 Аналітичний звіт «Опитування про умови кредитування». Випуск
№ 5 (17). I квартал 2016 року (січень 2016 року).
Огляд змін у регуляторному середовищі був здійснений на основі
моніторингу законів, а також постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів
України, що були ухвалені з 1 грудня 2015 року по 31 березня 2016 року, та
набули чинності у період з 1 січня по 31 березня 2016 року.
При підготовці також використані дані Державної служби статистики
України, оприлюднені станом на 22 квітня 2016 року.

Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №2

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (14)

Similar to Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №2

Similar to Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №2 (20)

More from USAID LEV

More from USAID LEV (20)

Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №2