Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для виходу на міжнародні ринки

1,140 views

Published on

За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для виходу на міжнародні ринки

  1. 1. Торговельне регулювання в Україні: як знизити витрати українських МСП для виходу на міжнародні ринки Київ - 2016
  2. 2. Цей документ було підготовлено за підтримки американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується: Міжнародною благодійною організацією «Фонд Східна Європа» у партнерстві з: громадською організацією «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій» громадською організацією «Центр соціально-економічних досліджень «CASE-Україна» громадською організацією «Київський економічний інститут» Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», Старший економічний радник Програми USAID ЛЕВ; Олександр Крініцин, науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ; Андрій Бутін, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень і політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ; Погляди автора, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ) вул. Саксаганського, 44, оф. 5, Київ 01033 Україна Тел.: +380 44 289-5532 Факс: +380 44 200-3825 eef.org.ua facebook.com/USAIDLEVProgram
  3. 3. 2 Зміст Вступ ...................................................................................................................................................4 Український експорт товарів та послуг: оцінка ділового середовища .................................5 Регулювання експорту та перешкоди для виходу на нові ринки.........................................11 Висновки та рекомендації ............................................................................................................17 Додатки.............................................................................................................................................18
  4. 4. 3 Список таблиць Таблиця 1. Суб’єкти господарювання України: основні характеристики у 2015 році.................................5 Таблиця 2. Труднощі, пов'язані з імпортом та експортом в Україні згідно Індексу залучення у світову торгівлю...........................................................................................................................................................10 Таблиця 3. Документи для експорту.............................................................................................................12 Таблиця 4. Проблеми та способи вирішення в Україні ...............................................................................18 Список графіків та діаграм Графік 1. Індекс залучення України у світову торгівлю..................................................................................9 Діаграма 1. Географічні напрями експорту у 2015 році ..............................................................................11 Діаграма 2. Питома вага підприємств експортерів (за регіонами у 2015 році).........................................12 Діаграма 3. Труднощі, пов'язані з експортом ..............................................................................................13 Діаграма 4. Перешкоди для виходу на нові ринки......................................................................................16 Список вставок Вставка 1. Експортні операції: оцінка підприємцями України......................................................................7 Вставка 2. Україна в рейтингу Світового Банку «Ведення Бізнесу»..............................................................8
  5. 5. 4 Вступ В умовах глобалізації експортоорієнтоване підприємництво є потужним фактором економічного зростання, підвищення рівня достатку населення та інноваційності економіки України. На мікрорівні (тобто на рівні підприємств) вихід на зовнішні ринки є можливістю розширити обсяги реалізації товарів та послуг і подолати, таким чином, обмеженість внутрішніх ринків. Мінімізація або усунення основних адміністративних бар’єрів стосовно експорту МСП у сучасних умовах відіграє важливу роль в процесі стабілізації внутрішньоекономічної ситуації та формуванні позитивного іміджу держави, а відтак сприяє налагодженню нових та подальшому розвитку існуючих торговельних зв’язків. Важливим інструментом визначення перешкод на шляху інтернаціоналізації бізнесу є аналіз сприйняття наявних бар’єрів підприємцями. Інструментом, що дає можливість здійснювати регулярний моніторинг та оцінку ділового клімату підприємцями, є ABCA — Annual Business Climate Assessment (Щорічна оцінка ділового клімату в Україні, далі – ABCA 20151 ). Цей інструмент дозволяє виявляти бар'єри на шляху розвитку МСП та формувати перелік пріоритетних економічних, правових та регуляторних заходів (реформ) для покращення середовища ведення бізнесу в Україні. Застосування такого інструменту полягає в щорічному огляді перешкод ведення бізнесу в Україні, кількісному визначенні «ціни» дотримання регуляторних вимог для МСП та якісній оцінці того, наскільки запроваджені заходи влади дійсно покращили стан ділового середовища. Методика збору інформації для ABCA 2015 полягала в опитуванні керівників/власників малих та середніх підприємств, проведенні фокус-груп з представниками бізнесу, глибинних інтерв'ю з представниками центральних та місцевих органів влади та місцевого cамоврядування. За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним. До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва. 1 http://www.ier.com.ua/files//publications/USAID%20LEV/LEV_ABCA_report_Cost_of_doing_business.pdf
  6. 6. 5 Український експорт товарів та послуг: оцінка ділового середовища Однією з ключових рис сучасного етапу економічного розвитку є підвищення ролі мікро, малих та середніх підприємств (МСП) як чинника економічного зростання та зайнятості. Згідно даних Державної служби статистики України у 2015 році на МСП припадало трохи більше 79% зайнятих. Доля МСП в кількості підприємств та обсязі реалізованої продукції також є суттєвою, та складає 99,9% та 63% відповідно. МСП сьогодні – це важливий сектор економіки України, що досить суттєво впливає на загальноекономічну ситуацію в державі, оскільки за визначенням Господарського кодексу України до групи великих відносяться лише 423 підприємства (Таблиця 1). Таблиця 1. Суб’єкти господарювання України: основні характеристики у 2015 році Мікро Малі Середні Великі Всього Відносні показники Кількість підприємств 96.78% 2.41% 0.79% 0.02% 100% Кількість зайнятих 35.19% 11.74% 32.18% 20.89% 100% Обсяг реалізованої продукції 11.98% 11.76% 39.31% 36.95% 100% Джерело: Державна служба статистики України2 Незважаючи на свій економічний потенціал, сектор МСП в Україні залишається порівняно нерозвинутим. На всіх етапах підприємницької діяльності - від започаткування бізнесу до виходу на зовнішні ринки - МСП стикаються з бар’єрами, що обмежують їх діяльність. У цьому контексті дуже важливими є результати опитування ABCA 2015, які можна підсумувати наступним чином: - Опитані підприємства здебільшого оцінюють поточний діловий клімат в Україні негативно або нейтрально. При цьому негативні оцінки дещо переважають над позитивними. Очевидно, що цей факт можна пояснити великою кількістю реформ, які ще очікують на свою реалізацію та, відповідно, формують високий рівень суспільних очікувань щодо змін на краще. За таких умов навіть позитивні перетворення, започатковані протягом 2014-2016 років поки що об’єктивно не змогли матеріалізуватися у відчутне покращення бізнес-клімату в Україні. А якість бізнес-середовища прямо впливає на виробничо-комерційну діяльність підприємств у цілому та ефективність експортних операцій зокрема. - Прогнози підприємств щодо змін ділового клімату неоднозначні. Частка підприємств, що очікують його погіршення, перевищує частку тих, що сподіваються на покращення. Зрозуміло, що таке сприйняття майбутнього безпосередньо впливає на формування планів підприємців у цілому та кроки у сфері зовнішньоекономічної діяльності зокрема. 2 http://www.ukrstat.gov.ua/
  7. 7. 6 - Серед опитаних негативні оцінки власної фінансово-економічної ситуації переважають над позитивними. Цей факт свідчить про традиційну проблему, з якою стикаються українські підприємці, а саме – обмеженість можливостей щодо залучення кредитних коштів у різних формах. - Водночас, опитані радше очікують змін на краще у фінансово-економічній ситуації свого підприємства ніж погіршення ситуації. Наведені дані свідчать про появу перших ознак макроекономічної стабілізації. Іншим поясненням цього феномену може бути той факт, що підприємці вже адаптувались до чинних умов ведення бізнесу. - Нестабільна політична ситуація та низький попит – основні перешкоди, що стримують зростання бізнесу опитаних підприємств. Очевидно, що цей результат можна пояснити тією кризою, в якій досі перебуває Україна. - Варто зазначити, що основні перешкоди відрізняються для бізнесу різної форми організації. Для юридичних осіб такими перешкодами є високі ставки податків, війна на Сході України та складне податкове адміністрування, а для ФОП – інфляція, корупція та війна на Сході. Незважаючи на специфічні перешкоди, з якими стикаються окремі категорії підприємств, макроекономічна та регуляторна ситуація в країні разом з кон’юнктурою ринків, впливають на весь бізнес в цілому та можливості підприємств ефективно виходити на зовнішні ринки зокрема. До здійснення експорту представників малого і середнього підприємництва спонукає, у першу чергу, необхідність диверсифікації поставок, бажання збільшити та/або стабілізувати доходи, а також еволюційний процес розвитку бізнесу. На думку тих, хто вже експортує, будь-який розвиток підприємництва передбачає збільшення обсягів виробництва та/або якості продукції, що, у свою чергу, призводить до об’єктивної необхідності пошуку нових зовнішніх ринків збуту. Таким чином, можна стверджувати, що підприємства, які експортують свою продукцію або послуги, вже досягли певного рівня зрілості бізнес-процесів. Наведені обставини мають враховуватися при формуванні політики сприяння експорту МСП.
  8. 8. 7 Вставка 1. Експортні операції: оцінка підприємцями України У ході опитування респондентам було поставлено ряд питань стосовно експорту продукції та послуг їх підприємствами. Результати опитування свідчать про наступне: - 9% опитаних підприємств експортували продукцію або послуги в середньому 15,7 разів за 2015 рік. - Одна експортна процедура на митниці займала в середньому близько 2-х днів та коштувала експортеру 1978 гривень. При цьому 6,8% підприємств повідомили про сплату хабарів. - 41% підприємств потребували оформлення дозвільних документів на експорт. - Підприємства переважно не мали труднощів, пов’язаних з експортом (індекс «проблемності» склав 0,73 (де 0 – не було труднощів, 4 – значні труднощі). Найбільші проблеми у підприємств викликає неможливість передбачити ситуацію у кожному конкретному випадку. (Мова йде про те, що навіть «формальне» дотримання відповідних вимог не гарантує успішного переміщення товарів через митний кордон в кожному випадку). - Порівнюючи процедуру експорту у 2015 та 2012 роках 28,5% підприємств відзначили спрощення процесів і умов експортної діяльності, тоді як 15,3% навпаки відзначили їх ускладнення. Джерело: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні (ABCA) За результатами проведених фокус-груп можна назвати наступні бар’єри, з якими стикаються підприємці при здійсненні експортної діяльності. При цьому слід заначити, що не зважаючи на «розмаїття» учасників фокус-груп, перелік бар’єрів, які, за певних умов, перешкоджають здійсненню експортної діяльності і які можуть бути тим фактором, який змусить підприємців утриматися від виходу на нові ринки, є більш-менш однаковим. Спираючись на свій досвід ведення зовнішньоекономічної діяльності, підприємці очікують наступних кроків з боку держави: - Розвиток існуючої та створення нової сучасної фізичної інфраструктури у широкому розумінні цього поняття (дороги, шляхопроводи, стоянки, транспортні хаби, розвиток річкового та морського транспорту та його складових тощо), що дозволить здешевити логістичну складову експорту і одночасно сприятиме розвитку ринку вантажо- та пасажироперевезень в країні. Такі заходи також позитивно вплинуть на експорт послуг, зокрема транспортних та туристичних.
  9. 9. 8 Створення відповідної інфраструктури потребує чіткого плану (стратегії) дій з розподілом на короткострокові та середньострокові завдання, а також урахування необхідності залучення відповідних ресурсів, у тому числі фінансових. - Максимальна лібералізація та автоматизація процедур, пов’язаних з експортом, у тому числі спрощення процедур видачі сертифікатів та ліцензій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На ці процедури підприємці витрачають багато коштів та часу, оскільки процес видачі відповідних дозвільних документів все ще носить досить забюрократизований характер. - Створення державної сервісної служби зі сприяння експорту та залучення інвестицій, яка могла б виконувати дорадчу та консультативну роль для експортерів. Така служба повинна володіти певним інструментарієм для сприяння експорту МСП і має допомагати не тільки існуючим, а й новим експортерам, які тільки планують вихід на зовнішні ринки. Важливою функцією такої служби має також бути сприяння просуванню української продукції на зовнішні ринки. - Створення експортно-кредитної агенції, яка має стати важливим елементом системи фінансової підтримки експортерів. Така підтримка може певною мірою «вирівняти» умови конкуренції українських експортерів з експортерами з третіх країн, які використовують різного роду національні схеми фінансової та нефінансової допомоги. - Забезпечення можливості проведення ветеринарного та фітосанітарного контролю для потреб експорту відповідної продукції районними (або міжрайонними) лабораторіями. Також респонденти вказували на необхідність поступової передачі відповідних функцій до приватних акредитованих лабораторій. Вставка 2. Україна в рейтингу Світового Банку «Ведення Бізнесу» Рейтинг Світового Банку «Ведення Бізнесу», свідчить про те, що регуляторне середовище для бізнесу в Україні має обмежувальний характер. За даними рейтингу 2016 року Україна посідає 81 місце, маючи суттєві перешкоди для бізнесу у таких сферах регулювання як: отримання дозволів на будівництво, підключення до системи електропостачання, захист міноритарних інвесторів, оподаткування, міжнародна торгівля, забезпечення виконання контрактів, регулювання неплатоспроможності. Саме у цих сферах слід сконцентрувати увагу у найближчій перспективі для поліпшення підприємницького середовища. За останні роки позитивні зрушення відбулися лише у питаннях реєстрації підприємств (найсуттєвіша зміна у рейтингу порівняно з 2015 роком), реєстрації власності та отриманні кредитів. Джерело: Індекс Світового Банку «Ведення Бізнесу» http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine
  10. 10. 9 На офіційному порталі Мінекономрозвитку України розміщено План дій3 , затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1406-р «Про затвердження плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу «Ведення бізнесу»4 , реалізація заходів якого покликана вивести Україну в ТОП-20 країн світу за якістю бізнес-клімату за версією Світового банку в 2017 році. План дій складається з понад 40 завдань, на виконання яких передбачена ціла низка конкретних заходів в тому числі зі спрощення процедур торгівлі. Станом на кінець 2016 року 6 завдань вже виконано, 19 законопроектів на розгляді Верховної Ради України, 1 - на погодженні в центральних органах виконавчої влади, а решта 21 - на стадії виконання. Своєчасна реалізація цих реформ дозволить спростити підприємницьку діяльність шляхом зменшення витрат коштів та часу на дотримання відповідних правил та процедур, підвищення якості бізнес-процесів, налагодження обміну інформацією в електронній формі з органами державної влади тощо. Це у свою чергу зробить підприємства більш конкурентоспроможними при виході на зарубіжні ринки, а бізнес-середовище України більш надійним та передбачуваним в очах зарубіжних партнерів. Ще одним показником, що характеризує легкість процедур торгівлі, є Індекс залучення країни у світову торгівлю Світового Економічного Форуму (The Enabling Trade Index), який складається з 4 основних складових: доступ до ринків (на внутрішній та на зовнішні), адміністрування на кордоні (ефективність та прозорість процедур адміністрування), інфраструктура, операційне середовище. У 2016 році Україна опустилася з 83 в 2014 році на 95 місце зі 136 країн, в основному втративши через погіршення операційного середовища (включає захист прав власності майна, ефективність державних інституцій, доступ до фінансів, відкритість до зовнішньої допомоги та безпеки) та доступу на зовнішні ринки5. Графік 1. Індекс залучення України у світову торгівлю Примітка: Вертикальна вісь відображає місце в рейтингу (зростає в напрямку 1 місця) Джерело: Індекс залучення у світову торгівлю 2012-2016 https://www.weforum.org/reports/the-global-enabling-trade-report-2016 3 http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=232ba380-67ec-4689-a90e-f67da7840f9e&title=DoingBusiness 4 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1406-2015-%D1%80 5 http://reports.weforum.org/global-enabling-trade-report-2016/economy-profiles/#economy=UKR 70 80 90 100 2012 2014 2016
  11. 11. 10 Індекс залучення у світову торгівлю оцінює основні бар’єри, пов’язані з імпортом та експортом (Таблиця 2). Основою формування такого переліку бар’єрів є опитування відібраних представників підприємств України, що представляють основні галузі економіки (сільське господарство, обробна промисловість, невиробничий сектор та сектор послуг). Таблиця 2. Труднощі, пов'язані з імпортом та експортом в Україні згідно Індексу залучення у світову торгівлю Труднощі, пов'язані з імпортом Труднощі, пов'язані з експортом 1. Корупція на кордоні 21.9 % 1. Визначення потенційних ринків і покупців 16.7 % 2. Тарифи та нетарифні бар'єри 19.3 % 2. Труднощі в задоволенні вимог покупців щодо якості/кількості 11.3 % 3. Обтяжливі процедури імпорту 17.3 % 3. Доступ до торговельного фінансування 11.3 % 4. Висока вартість або затримки, при внутрішньому транспортуванні 9.8 % 4. Технічні вимоги і стандарти за кордоном 9.8 % 5. Слабка телекомунікаційна інфраструктура 8.7 % 5. Недостатній рівень технологій виробництва і навичок 8.8 % 6. Висока вартість або затримки, при міжнародному транспортуванні 8.0 % 6. Доступ до імпортної сировини за конкурентними цінами 8.5 % 7. Злочинність і крадіжки 7.8 % 7. Висока вартість або затримки, при внутрішньому транспортуванні 7.5 % 8. Внутрішні технічні вимоги та стандарти 7.2 % 8. Обтяжливі процедури на кордонах інших країн 7.3 % 9. Висока вартість або затримки, при міжнародному транспортуванні 5.7 % 10. Закордонні тарифні бар'єри 5.5 % 11. Правила походження за кордоном 4.3 % 12. Корупція на кордонах інших країн 3.3 % Джерело: Індекс залучення у світову торгівлю 2016 http://reports.weforum.org/global-enabling-trade-report-2016/economy-profiles/#economy=UKR Варто відзначити, що бар’єри, зазначені у переліку Індексу залучення у світову торгівлю, стосуються технічних питань експортно-імпортних процедур, у той час, як бар’єри, визначені в ABCA є політико-економічними (Діаграма 3). Разом з цим, в обох випадках, корупція при експорті займає останнє місце, що певною мірою підтверджує коректність результатів обох опитувань.
  12. 12. 11 Регулювання експорту та перешкоди для виходу на нові ринки За даними опитування ABCA 2015, протягом 2015 року експорт товарів та послуг в основному відбувався до країн ЄС та СНД (50% та 49% респондентів відповідно). Найбільше підприємств повідомили про торгівлю з Росією (32%). Серед країн Євросоюзу підприємства експортували здебільшого до Польщі та Німеччини (по 14,1% респондентів відповідно). Україна в основному експортує в ЄС продукцію сільського господарства, енергоносії, хімікати, залізо та сталь. Експорт з ЄС до України в основному складається з машин, обладнання та механізмів, хімікатів, текстилю та одягу, а також продукції сільського господарства. Більшість підприємств (70,6%) повідомили про один напрям торгівлі, тоді як в середньому опитані підприємства експортують продукцію до 2 країн. У 2015 році серед мікропідприємств експортні операції здійснювали лише 5,3%, а серед малих та середніх підприємств відповідні частки становили 11,4% та 23,1% відповідно. Експорт до країн СНД та Росії здійснювали переважно малі та середні підприємства, тоді як мікропідприємства були орієнтовані на ЄС. Діаграма 1. Географічні напрями експорту у 2015 році Джерело: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні (ABCA), с. 79 Експортною діяльністю переважно займаються юридичні особи: так, серед юридичних осіб у 2015 році здійснювали експортні операції 10,9% опитаних підприємств, тоді як серед фізичних осіб підприємців лише 3,8%. При цьому юридичні особи експортували свою продукцію до країн СНД та ЄС у майже однаковому співвідношенні 51% та 47% відповідно, тоді як ФОПи експортували товари переважно на ринки ЄС - 79%, проти 37% - на ринки СНД. У регіональному вимірі найбільш активними експортерами були Чернівецька, Закарпатська області та місто Київ (понад 13%). 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% Мікро Малі Середні СНД Росія ЄС
  13. 13. 12 Діаграма 2. Питома вага підприємств експортерів (за регіонами у 2015 році) Джерело: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні (ABCA), с. 80 Найчастіше експортують свою продукцію підприємства промислового сектору (18,3% респондентів). Переважаючим напрямом торгівлі таких підприємств є ринки СНД, зокрема Росії (69,4% та 45,8% підприємств відповідно). Натомість, серед підприємств сфери послуг (6,7% експортерів) та торгівлі (6,0% експортерів), переважає експорт на ринки ЄС (відповідно, 66,0% та 57,1% респондентів). Серед аграріїв експортують продукцію 6,7% підприємств. Частота здійснення експортних операцій також залежить від розміру підприємства: мікро та малі підприємства експортували в середньому 9,6 та 15 разів на рік відповідно, у той час як середні – 22,5. Процедура здійснення експорту в окремих законодавчо встановлених випадках, може передбачати необхідність реєстрації контракту, отримання ліцензій, інших документів та дозволів. За результатами опитування респондентів-експортерів щодо додаткових документів, які вони отримували для експорту своєї продукції в 2015 році, 41,0% з них заявили, що такі документи були необхідні. Розподіл за напрямками платежів представлено в Таблиці 2. Таблиця 3. Документи для експорту Питома вага експортерів, що оформлювали документи Питома вага експортерів, що здійснювали платежі при експорті Офіційні Неофіційні Реєстрація контракту 27,3% 37,5% 7,3% Дозволи/ ліцензії надані виконавчими органами влади 17,0% 44,8% 16,0% Інші документи 27,9% 56,8% 13,5% Джерело: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні (ABCA), с. 81 0% 2% 4% 6% 8% 10% 12% 14% 16% 18% Чернівецька Закарпатська м.Київ Київська Запорізька Вінницька Харківська Донецька Дніпропетровс… Львівська Одеська Сумська Хмельницька Івано-… Черкаська Миколаївська Волинська Полтавська Херсонська Чернігівська Луганська Житомирська Рівненська Тернопільська Кіровоградська Експортували у 2015 році (регіон) Експортували у 2015 році (загалом)
  14. 14. 13 За словами опитаних на проходження митної процедури підприємства витрачали в середньому 2,2 дня та 1978 гривень. З них офіційні платежі склали 1727 гривень. 2,6% від опитаних експортерів мали сплатити штрафні санкції та 6,8,0% респондентів повідомили про неофіційні платежі. Про відсутність будь-яких платежів повідомили 43,9% респондентів-експортерів. У цілому, оцінюючи складність здійснення експортних операцій, більшість підприємств повідомляють про відсутність труднощів, або наявність незначних труднощів. При цьому індекс «проблемності» експорту склав 0,73 (де 0 – не було труднощів, 4 – значні труднощі з процедурою експорту). Фактично третина респондентів повідомила про непередбачуваність проходження експортної процедури у кожному окремому випадку. Це є проблемою для 29,7% опитаних експортерів, в той час як для 48,6% не вбачають у цьому труднощів. Діаграма 3. Труднощі, пов'язані з експортом Джерело: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні (ABCA), с. 83 28,5% опитаних підприємств – експортерів відзначили факт спрощення процесів і умов експорту у 2015 році порівняно з 2012 роком, у той час як 15,3% респондентів, навпаки, заявили про їх ускладнення. При цьому 56,2% повідомили про відсутність змін. Слід зазначити, що малі підприємства більш негативно оцінюють умови експорту порівняно з підприємствами інших розмірів: так, їх ускладнення у порівнянні з 2012 роком відзначили 25% респондентів, тоді як спрощення – 19%. Зазначимо, що мікро- та середні підприємства здебільшого наголошують на спрощенні ситуації (відповідно, 34% та 28% проти 18% та 7% респондентів, які відзначили її ускладнення). 0.0% 5.0% 10.0% 15.0% 20.0% 25.0% 30.0% 35.0% Непередбачуваність результату Обмеженняекспорту Росією Високемито Проблемиз проходженняммитниці Проблемизотриманням дозволів/ліцензій Заборонинаекспорт деякихвидівпродукції Україною Хабарництво Малі Середні
  15. 15. 14 На нашу думку, вагоме значення для вирішення проблемних питань при експорті будуть мати заходи в рамках реалізації Україною Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі (далі – УСПТ). В цілому слід зазначити, що зміни в режимі регулювання зовнішньоекономічної діяльності однаковою мірою допоможуть усім експортерам незалежно від їх розміру (Таблиця 3 у Додатку). Непередбачуваність при здійсненні кожної окремої експортної поставки є найбільшою перешкодою при здійсненні експортної діяльності суб’єктами МСП. Зокрема, неможливість прогнозувати час, розмір витрат та результат окремої експортної операції негативно впливає на експортну діяльність. Наведене робить українських підприємців непередбачуваними бізнес- партнерами для іноземних контрагентів, що негативно позначається на ставленні іноземних партнерів до ведення бізнесу з компаніями з України. Це об’єктивно збільшує ризикованість таких операцій і впливає на їх кінцеву вартість. Постійні зміни в політичній ситуації, податкова та регуляторна невизначеність створюють додаткові перешкоди для ведення бізнесу незалежно від розміру підприємства (29,7% представників малих та 28,8% середніх підприємств). Позитивно вплинути на прогнозованість експортних операцій має впровадження автоматизації процедур з оформлення експорту, створення системи «єдиного вікна» для проходженні митних та інших, пов’язаних з експортом процедур, інші заходи зі сприяння та спрощення регулювання торговельних операцій. Торговельні обмеження, зумовлені агресією Росії Запровадження Росією ембарго на імпорт окремих видів продукції з України, зустрічні обмеження з боку України, а також встановлення інших перешкод для українських товарів в частині транзиту, були названі підприємцями як основні бар’єри для експорту в Росію. Беручи до уваги той факт, що ринок Російської Федерації мав значну питому вагу в українському експорті, наведена обставина є однією з найбільших поточних проблем, з якими стикаються українські підприємці. Про наявність таких перешкод заявили усі підприємці незалежно від розміру компанії (25% представників малих та 26,5% середніх підприємств). Шляхами вирішення цієї проблеми можуть бути географічна та товарна диверсифікація експорту, підвищення якості та розширення номенклатури продукції. Разом з цим, для окремих підприємств, які виробляли певні групи товарів, закриття російського ринку може призвести до припинення діяльності. Це пов’язано з тим, що окремі товари поставлялися виключно на російський ринок та окремі невеликі суміжні ринки пострадянських країн. Високе мито в інших країнах Стримування імпорту української продукції високим рівнем мита в інших країнах є елементом протекціонізму. Перегляд режиму торгівлі з цими країнами може бути предметом двосторонніх або багатосторонніх переговорів та підписання відповідних торговельних угод. Опосередковано вплинути
  16. 16. 15 на подолання такого бар’єру може спрощення (здешевлення) внутрішнього регуляторного середовища, що, у свою чергу, вплине на кінцеву собівартість товару і зробить його більш конкурентним на зовнішніх ринках. Проблеми з проходженням митниці Труднощі з проходженням митниці порівняно більшою мірою відчувають малі підприємства (16,5% респондентів) ніж середні (11,5% респондентів). В основному це проблеми, пов’язані із визначенням митної вартості, та затримки при проходженні митного кордону. Це пояснюється бюрократичними складнощами та потребою отримати різноманітні документи. Тому виконання положень УСПТ безумовно сприятиме удосконаленню процедур зовнішньої торгівлі в Україні. Такі заходи як попередні рішення до прибуття товару, система «єдиного вікна», співпраця митних та прикордонних органів, а також дерегуляція у портах та зонах митного контролю мають суттєво полегшити проходження митного оформлення. Проблеми з отриманням дозволів/ліцензій Труднощі з отриманням дозволів та ліцензій в Україні відзначили 16,2% представників малих та 16,3% середніх підприємств, що вказує на необхідність спрощення регуляторного середовища. Відтак, виходячи з зобов’язань України відповідно до УСПТ та ініціатив Міністерства економічного розвитку і торгівлі, спрямованих на підвищення рейтингу ведення бізнесу за версією Світового банку, слід зосередити зусилля в напрямку зменшення кількості документів, необхідних для оформлення експортних операцій, а також скорочення часу, що витрачається на її здійснення. Заборона експорту деяких видів продукції Україною Україна не обмежує легальний експорт, окрім поставок окремих товарних позицій до Росії та торгівлі окремими товарами відповідно до міжнародних угод. Однак 15,1% малих та 7,3% середніх підприємств назвали суттєвими труднощі, пов’язані з обмеженнями експорту Україною. Перш за все підприємців турбували обмеження у торгівлі з Росією, а також проблеми, пов’язані з процедурами експорту окремих товарів. Наведене питання може бути вирішене через диверсифікацію товарних потоків українських експортерів. Хабарництво (корупція) З проблемою хабарництва на всіх етапах експортної операції значно більшою мірою стикались малі підприємства ніж середні (13,3% та 4% відповідно). Запровадження електронних систем оформлення експорту має усунути можливості для зловживання службовим положенням в органах контролю. Підприємства, які не планують виходити на нові ринки, не мають таких намірів з кількох причин. Перш за все в якості причини респонденти називають несприятливу економічну ситуацію в Україні. Цю проблему зазначили 48% підприємців, які не планують виходити на нові ринки.
  17. 17. 16 30% підприємств відкладають вихід на нові ринки через брак фінансових можливостей. Досить поширеними причинами відсутності намірів експортувати є брак попиту на товари чи послуги (17% опитаних), жорстка конкуренція (16%) та несприятливе регулювання (14%). 12% підприємств вказали, що їм перешкоджає виходити на нові ринки брак виробничих потужностей, а для 11% підприємств такою перешкодою є високі ставки кредитів. Діаграма 4. Перешкоди для виходу на нові ринки. Джерело: Щорічна оцінка ділового клімату в Україні (ABCA), с. 114 У цілому, усі бар’єри можна розділити на 2 категорії, які зумовлюються: - адміністративними бар’єрами, що встановлюються державою; - бізнес-процесами або чинниками на рівні підприємства. Таким чином, можна говорити про те, що частина перешкод може бути усунута державою, а частину проблем має вирішити сам бізнес. Зокрема, несприятливе регулювання, економічна та політична ситуація в країні, певною мірою високі ставки кредитних ресурсів, інфраструктурна складова є зоною відповідальності держави. Тут саме держава має створити комфортні умови для функціонування бізнесу. Недостатність виробничих потужностей, невміння залучати фінансові кошти та технологічні проблеми відносяться до зони відповідальності підприємців. Конкуренція та недостатність попиту відносяться до об’єктивних чинників, які формують середовище, в якому працюють МСП. І саме на основі такого розподілу сфер відповідальності має будуватись політика сприяння розвитку МСП в цілому та їх інтернаціоналізації зокрема. 4% 5% 5% 5% 5% 11% 12% 14% 16% 17% 30% 48% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% Щоб не втратити контроль над процесами Складності організації мережі з продажу Отримую достатньо доходу Проблеми з логістикою Бракує інформації, як це зробити Високі ставки кредитів Недостатньо виробничих потужностей Несприятливе регулювання Жорстка конкуренція Недостатньо попиту на товари / послуги Не маю фінансових можливостей Несприятлива економічна ситуація в країні
  18. 18. 17 Висновки та рекомендації На основі аналізу даних опитування представників МСП можна визначити наступні напрямки діяльності Уряду зі створення сприятливого регуляторного середовища експортно-імпортних операцій в Україні:  Реформування регуляторного середовища та автоматизація процесу оформлення операцій в зовнішньоекономічній діяльності. Такі заходи спростять та зроблять зовнішню торгівлю більш прозорою та передбачуваною, що в свою чергу підвищить рейтинг України у контексті ведення бізнесу та збільшить довіру зарубіжних підприємств до українських партнерів, спростить пошук контрагентів за кордоном. Крім того це сприятиме усуненню умов для зловживання службовим положенням відповідними представниками органів державної влади.  Подолати проблему наявності заборон на експорт окремих товарів, певною мірою може допомогти географічна та товарна диверсифікація експорту, підвищення якості та розширення номенклатури продукції.  Існує необхідність створення інформаційного порталу або уніфікованої системи порталів, які інформуватимуть про особливості ведення підприємницької діяльності, надаватимуть поради з виходу на зовнішні ринки або особливостей пошуку торговельних партнерів і джерел фінансування, а також сприятимуть налагодженню діалогу між органами влади та підприємцями.  У рамках виконання УСПТ такі заходи як попередні рішення до прибуття товару, створення системи «єдиного вікна», співпраця митних та прикордонних органів, а також дерегуляція у портах та прикордонних зонах мають суттєво полегшити проходження митного контролю.  Виконання Україною зобов’язань відповідно до УСПТ та реалізація ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі щодо підвищення рейтингу ведення бізнесу за версією Світового банку, сприятиме зменшенню кількості документів та вартості для кожної окремої експортної операції, що відповідатиме рівню країн ОЕСР. Такі скорочення термінів та кількості документів мають також супроводжуватися оптимізацією відповідних операційних витрат. Ці матеріали та рекомендації мають бути враховані Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Державною фіскальною службою України, Міністерством закордонних справ України, іншими органами державної влади при розробці відповідних документів політики, а також малими та середніми підприємствами, що вже є експортерами, або тими з них, які тільки планують виходити на міжнародні ринки.
  19. 19. 18 Додатки Таблиця 4. Проблеми та способи вирішення в Україні № Проблема Спосіб вирішення Коментар 1. Непередбачуваність результату Автоматизація процедур з оформлення експорту, введення «єдиного вікна» при проходженні митних та пов’язаних з цим процедур, тощо. З 1 серпня 2016 року запрацювала система «єдиного вікна» на митницях України. Зараз існує потреба в аналізі успішності цього нововведення з широким залученням зацікавлених сторін. 2. Торговельні обмеження зумовлені агресією Росії Диверсифікація експорту, підвищення якості та збільшення номенклатури продукції для виходу на інші ринки. Диверсифікація експортної діяльності має бути в основі торговельної стратегії підприємства. Відтак, наявність лише одного каналу збуту є ризиком для самих підприємств. 3. Високе мито в інших країнах Крім фіскальної політики держави, опосередкований вплив може мати спрощення (здешевлення) внутрішнього регуляторного середовища. В рамках ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо покращення позицій України в міжнародних рейтингах було розроблено дорожню карту, що складається з 43 пунктів для спрощення регуляторного середовища. Уряд має постійно вести дво- та багатосторонні перемовини з торговельними партнерами щодо спрощення умов доступу українських експортерів на відповідні ринки. 4. Проблеми з проходженням митниці Зменшення кількості документів, часу та вартості здійснення експортної операції, шляхом впровадження системи «єдиного вікна» на митниці. В контексті виконання зобов’язань в рамках УСПТ, Україна серед іншого вже зробила певні кроки щодо співпраці митних органів та органів прикордонного контролю, впровадила систему «єдиного вікна», а також уклала міжурядову Угоду про взаємну допомогу у митній справі з митною адміністрацією США тощо. Тепер питання полягає у неухильному та послідовному виконанні відповідних зобов'язань. 5. Заборона на експорт деяких видів продукції Україною Диверсифікація каналів збуту продукції. Оскільки мова йде про експорт до Росії, то повне або часткове відновлення торговельних стосунків є політичним питанням. 6. Хабарництво Запровадження електронних систем оформлення експорту. Створення системи «єдиного вікна» та запровадження електронного документообігу, з метою зменшення дії людського фактору у відносинах між підприємцями та контролюючими органами.

×