Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Експорт МСП: від А до Я. Випуск №3

788 views

Published on

Перед вами — третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.

Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У третьому випуску ми говоримо про цифрову економіку

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Експорт МСП: від А до Я. Випуск №3

  1. 1. ЕКСПОРТ МСП: ВІД А ДО Я ТЕМА ВИПУСКУ “ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА” У цьому випуску Шановні читачі! До Вашої уваги пропонується третій випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню “Експорт МСП: від А до Я”. На сьогоднішній день відсутність інформації є однією з головних перешкод, що ускладнюють зовнішньоекономічну діяльність малого й середнього біз- несу, оскільки він, зазвичай, не має належних ресурсів детально відстежу- вати та аналізувати поточні тренди розвитку підприємництва й кращі практики експортерів. “Експорт МСП: від А до Я” - це регулярний інформаційний продукт, спрямо- ваний на підвищення обізнаності представників МСП у технічних аспектах діяльності, пов'язаної з експортом. Основна мета наших матеріалів:  поширення актуальної інформації з широкого кола питань щодо експо- ртної діяльності;  поглиблення розуміння представниками МСП сучасної торговельної політики й практики виходу на зарубіжні ринки;  сприяння МСП у формуванні та зміцненні їхньої експортної спроможно- сті шляхом глибшого розуміння як системи, так і окремих елементів експортної діяльності. Ми не претендуємо на масштабне висвітлення всіх питань, але сподіває- мося, що наші матеріали допоможуть підприємцям зробити правильний вибір при ухваленні рішень щодо виходу на зовнішні ринки та операцій на них. Підготовка цього бюлетеня стала можливою завдяки підтримці американ- ського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках програми "Лідерство в економічному врядуванні". Сподіваємось, цей матеріал стане цікавим та корисним для малих та сере- дніх підприємств. Випуск № 3 Жовтень 2016 року Єдиний цифровий ринок ЄС 2 Цифрове Співтовариство: Україна та ЄС 3 Вплив цифрових технологій на торгівлю МСП 4-5 Пошук інформації для торгі- влі з закордонними партне- рами 6 Export Helpdesk: джерело інформації для торгівлі з ЄС 6-7 Динаміка проникнення Інтер- нету в Україні 8 Портал Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» 9 Практичний досвід експорт- ної діяльності представника українського МСП 10-11
  2. 2. 2 У травні 2015 року в м. Рига відбулася зустріч представників Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України, представників Європейського Союзу та його держав-членів на Саміті “Східного парт- нерства”. Під час Саміту, серед іншого, було визнано, що цифрова економіка є галуззю зі ще не вичерпаним поте- нціалом як для ЄС, так і для партнерів. Було відзначено започаткування «E@P.CONNECT», що з’єднувати- ме дослідницькі та академічні кола Східноєвропейських партнерів із загальноєвропейською дослідницькою та освітньою мережею «GEANT», заснування «EaPeReg» – Мережі регуляторів електронної комунікації Схі- дного партнерства, а також завершення Дослідження щодо гармонізації цифрових ринків. Джерело: http://eeas.europa.eu/eastern/docs/riga-declaration-220515-final_en.pdf Саме тому вже у червні 2015 року в Люксембурзі відбулася перша Міністерська зустріч з питань цифро- вої економіки. Під час зустрічі були визначені основні чинники, що мають сприяти створенню цифрової вза- ємодії між громадянами, державними та приватними установами, а саме: запровадження послуг електрон- ної ідентифікації, забезпечення мережевої та інформаційної безпеки (кібербезпека і механізми боротьби з кіберзлочинністю), побудова інфраструктури на основі ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) для електронної торгівлі, інфраструктури на основі ІКТ для наукових досліджень і освіти, а також просування цифрової обізнаності. Мова фактично йшла про створення Єдиного цифрового ринку ЄС та країн Східного партнерства. Єдиний цифровий ринок ЄС за своїм визначенням має на меті забезпечити більш широкий доступ до товарів і послуг, справедливі умови для всіх учасників ринку і створити основу для розвитку циф- рових економік і союзів. Учасниками зустрічі у Люксембурзі була прийнята декларація стосовно:  Електронних послуг, включаючи електронний уряд (eGovernment), відкриті дані (Open data), Е-медицину (eHealth), електронну митницю (eCustoms);  Електронної комерції для МСП;  Електронної логістики. Джерело: https://eu2015.lv/images/news/2015_06_11_EaP_Digital_Economy.pdf Єдиний цифровий ринок ЄС Єдиний цифровий ринок ЄС передбачає: забезпечення свободи руху товарів, осіб, послуг і капіталу, створення умов для громадян, фізичних та юридичних осіб для безперешкодного отримання доступу і здій- снення діяльності в Інтернеті в умовах чесної конкуренції, а також високий рівень захисту споживчих і пер- сональних даних, незалежно від національності або місця проживання. Джерело: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/digital-single-market
  3. 3. 3 У липні 2016 року на зустрічі високого рівня за участі Європейського Комісару з цифрової економіки та цифрового суспільства Ґюнтера Еттінґера, прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, інших посадових осіб, а також експертів та громадськості було проведено обговорення викликів та перспектив, які Україні може принести Єдиний цифровий ринок з ЄС. Пан Еттінґер зазначив, що ця зустріч є початком створення Цифрового Співтовариства, яке буде відображати спільне бачення цифрового розвитку ЄС та України. Цифрове Співтовари- ство має на меті гармонізацію законодавств та ринкових пра- вил ЄС та країн Східного парт- нерства. Крім того, для Украї- ни Угода про асоціацію з ЄС разом з поглибленою і всеося- жною зоною вільної торгівлі забезпечує сприятливі переду- мови для цифрової співпраці. Джерело: http://ec.europa.eu/enlargement/news_corner/news/2016/07/20160726_en.htm Фото: eurointegration.com.ua Сторони домовилися про створення робочої групи для оцінки потреб та розробки дорожньої карти для інтеграції України до Єдиного цифрового ринку, що стане основою для створення Цифрового співто- вариства України та ЄС. Станом на початок жовтня 2016 року був розроблений проект дорожньої карти на 2016-2025 роки, який має бути презентований для обговорення з європейською стороною на другому засіданні Міністрів з цифрової економіки країн ЄС та Східного партнерства у другій половині жовтня. Цифрове Співтовариство: Україна та ЄС Цифрове співтовариство - це віртуальна ІТ-спільнота, яка об’єднує країни Європи та Східного парт- нерства. Спільнота призначена для створення спільного інформаційного (цифрового) поля з метою спрощення обміну інформацією між країнами - учасницями. Створення цифрового співтовариства з Україною включає реалізацію проектів з мережевої та інформаційної безпеки, кібербезпеки, електронної ідентифікації і довірчих послуг, цифрових навичок та просування інновацій, електронного урядування та відкритих даних. Джерело: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249355222&cat_id=244276429 Згідно Глобального звіту про розвиток інформаційних технологій - 2016 (The Global Information Technology Report 2016), що формується Всесвітнім економічним форумом, Україна займає 64 місце серед 139 країн у рейтингу за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Варто зазначи- ти, що порівняно з 2014 роком Україна піднялася на 17 позицій з 81 місця, що свідчить про стрімкий роз- виток у цифровому вимірі. Джерело: https://www.weforum.org/reports/the-global-information-technology-report-2016/
  4. 4. 4 Новітні технології відкривають нові горизонти для бізнесу. Для підприємців це проявляється у таких фо- рмах, як цифрова торгівля (продаж цифрових товарів і надання послуг через Інтернет) та електронна коме- рція (продаж фізичних товарів через Інтернет). Крім того, змінюються відносини між державою і підприємця- ми, переходячи на он-лайн режим. Сучасні технології відіграють важливу роль в інтенсифікації та спрощені торгівлі, надаючи нові можли- вості, які вкрай важливі для МСП, зокрема:  Виробництво суто цифрових товарів, таких як книги, фільми, мобільні додатки, які можна легко транспо- ртувати і відтворювати по всьому світу, або надавати послуги, перебуваючи у різних частинах світу. Це перетворює фізичний потік людського капіталу у віртуальний, дозволяючи таку віддалену роботу за до- помогою інструментів віртуального співробітництва.  Використання платформ для реалізації своєї продукції та пошуку партнерів, що можуть виступати у формі сайтів електронної коме- рції (Amazon, eBay, Alibaba тощо) чи платформ для фрілансерів (наприклад, Upwork). Ці платформи дають приватним особам і ма- лому бізнесу доступ до глобальних ринків, де вони можуть пред- ставити свої товари та послуги. Цифрові платформи сприяють абсолютно новим формам транскордонних обмінів, відкриваючи нові можливості як для виробників, так і для споживачів.  Цифрове державно-приватне співробітництво, що проявляється у формі онлайн консультацій, подачі звітів чи документів до органів фіскальної чи реєстраційної служб тощо, та створює основу для елект- ронного уряду. Така форма співпраці спрощує процедури взаємодії та знижує ризики хабарництва. Сучасний світ знаходиться на етапі четвертої промислової революції, що надає нові можли- вості для комунікації, поєднуючи суспільство, державу і бізнес у єдину систему взаємодії та надаючи змогу обмінюватися даними, подава- ти звіти, робити замовлення, виконувати опла- ту тощо, незважаючи на кордони і час. Зі зростанням вимог споживачів успішність під- приємств, особливо при зовнішньоекономічній діяльності, залежить від використання ІКТ та інновацій у своїй діяльності. Особливо це відчутно у висококонкурентному середовищі МСП, де в умо- вах обмеженості ресурсів і часу, виграє той, хто найефективніше їх використовує. Четверта промислова революція - збірне поняття для технологій і концепцій організації ланцюжка створення додаткової вартості. Вона націлена на поєднання фізичної, цифрової і біологічної сфери, інтегруючи кібер-фізичні системи і Інтернет речей, великі дані і хмарні сервіси, робототехніку та систе- ми на основі штучного інтелекту у виробництві. Джерело: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/fourth-industrial-revolution Вплив цифрових технологій на торгівлю МСП
  5. 5. 5 Сучасні технології дають доступ до пошук споживачів у таких регіонах як Європа, Азіатсько- Тихоокеанський регіон та Північна Америка, де відбувається більше ніж 90% від загальної кількості B2C продажів шляхом електронної комерції у світі. Вражаючими є також значення частки покупців онлайн, що складать майже половину у загальносвітових продажах, а в деяких регіонах майже 80%. B2C продажі шляхом електронної комерції за регіонами Частка B2C покупців шляхом електронної комерції в загальній масі споживачів за регіонами Джерело: Прогноз eMarketeer, липень 2014 Українським МСП варто сконцентрувати свою увагу на ці зростаючі в цифровому аспекті ринки. Су- часні технології і платформи дають змогу знаходити партнерів, робити замовлення, прораховувати логіс- тику, відвантажувати та оплачувати без фізичної присутності та зустрічі контрагентів. Однак на шляху до переваг від електронної торгівлі існують і певні обмеження використання цифро- вих технологій, особливо у країнах, що розвиваються. До основних відносять: доступність та мобільність технологій, доступ до мереж, пропускна здатність Інтернету, контент на іноземних мовах, освіта та циф- рова обізнаність, гендерний аспект тощо. Такі обмеження характерні і для України. Отже вже сьогодні, враховуючи тенденції на найближчі роки, українська влада має сприяти усуненню таких обмежень, а українські підприємці та МСП мають вибудовувати свою стратегію розвитку та виходу на нові ринки, використовуючи сучасні ефективні механізми з залученням високих технологій, що підви- щить конкурентні позиції вітчизняних товарів та послуг на глобальних ринках. 2015 2016 2017 2018 Північна Америка 74.9% 76.3% 77.7% 78.8% Західна Європа 66.3% 76.3% 68.2% 69.0% Азіатсько-Тихоокеанський регіон 46.8% 48.9% 50.4% 50.9% Центральна і Східна Європа 44.3% 44.4% 44.6% 44.6% Близький Схід та Африка 34.0% 35.0% 60.0% 37.0% Латинська Америка 30.9% 31.8% 32.7% 33.7% Світ 44.3% 45.4% 46.4% 47.3% 2015 2016 2017 2018 Північна Америка 31.7% 31.1% 30.7% 30.6% Азіатсько-Тихоокеанський регіон 33.4% 35.1% 36.4% 37.4% Західна Європа 24.6% 23.9% 23.3% 22.7% Латинська Америка 4.2% 4.1% 3.9% 3.7% Центральна і Східна Європа 3.8% 3.5% 3.3% 3.2% Близький Схід та Африка 2.3% 2.4% 2.4% 2.5% B2C (Business-to-Consumer) - неформальний термін, що означає процес взаємодії компанії — (юридичної особи) (Business) з кінцевим споживачем — фізичною особою (Consumer), що має на меті продаж товарів, послуг або інформації.
  6. 6. 6 Очевидно, що інформація відіграє важливу роль в торгівлі, тому для ефективної діяльності будь-яке підприємство має постійно слідкувати за новинами. Основним джерелом отримання актуальної інформації з мінімальними витратами часу є Інтернет. Відтак, підприємці мають знати основні канали з поточними но- винами та торговельною інформацією. В Україні основними офіційними порталами є:  Міністерство економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua/  Державна фіскальна служба України http://sfs.gov.ua/  Державна служба статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/  Національний банк України https://www.bank.gov.ua/  Верховна Рада http://rada.gov.ua/  Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/  Міністерство закордонних справ http://mfa.gov.ua/ua  Торгово-промислова палата України http://www.ucci.org.ua/ua/about.shtml Також варто слідкувати за такими джерелами, як:  Офіційний вісник України http://ovu.com.ua/  Урядовий кур’єр http://ukurier.gov.ua/uk/articles/category/oficijno/ Гарним прикладом для пошуку інформації про торговельний режим з Європейським Союзом є Export Helpdesk де за кілька “кліків” можна отримати дані стосовно тарифів, преференційних угод, квот та торго- вельної статистики. Повноцінно портал працює англійською, іспанською, французькою та португальською мовами. При виборі російської чи арабської мови автоматично відбувається перехід до посібника по умовах експорту в ЄС. http://exporthelp.europa.eu/thdapp/index.htm?newLanguageId=EN Пошук інформації для торгівлі з закордонними партнерами Export Helpdesk: джерело інформації для торгівлі з ЄС
  7. 7. 7 Вибравши у меню зліва пункт “My export”, переходимо до пошуку в розрізі окремих товарів. Лише знаючи 10-ти значний код товару або знайшовши його у випливаючому вікні з категоріями, виб- равши країну походження та країну призначення, можна отримати всю необхідну інформацію. Дане джерело містить найактуальнішу інформацію та може слугувати гарним інструментом у повсяк- денній роботі підприємств, орієнтованих на торгівлю з європейськими контрагентами.
  8. 8. 8 За даними Інтернет Асоціації України (http://www.inau.org.ua/), з 2013 року проникнення Інтернету збіль- шилося з 53% до 64%. Причому частка великих міст зменшилася з 50% до 42%, невеликих населених пунктів залишилась незмінною 28%, а частка сел з 23% до 30%. У віковому розрізі частка користувачів групи 15-29 років зменшилась з 39% до 29%, 30-44 ро- ки лишилась 36%, а група 45+, що складала 25%, сьогодні має поділ 45-54 (17%), 55-64 (13%) та 65+ (5%) та в сумі складає 35%, відповідно збіль- шилась на 10%. Рівень онлайн замовлень у 2015 році в Україні також збільшився на 20-30%, а товарообіг у національній валюті на 40-60%. Ця тенденція продовжилася і у першому півріччі 2016 року, де за даними крупної онлайн-платформи Prom.ua, обсяг рин- ку електронної комерції в Україні збільшився з 12,5 до 16,7 млрд грн. Це супроводжується і ростом медійної інтернет-реклами, обсяг якої за перше півріччя 2016 року збільшився на 21,5%, та досяг 580 млн грн. Крім того, за даними дослідження WayForPay, в Україні частка платежів зі смартфонів у першому півріч- чі 2016 року також збільшилася до 18% від усього обсягу інтернет-платежів, порівняно з 11% за аналогічний період у 2015 році. Такі зміни вимагають і відповідного законодавства. Наразі базові закони вже існують, але потребують постійного вдосконалення та гармонізації з законодавством інших країн. Закони України стосовно телекомунікацій та радіочастотних ресурсів вже частково відповідають законо- давству ЄС, але не мають відповідності в розподілі обов'язків по розробці політики, регулювання, ліцензу- вання, аналізу ринку, технічної нейтральності, а також надання універсальних послуг. Національною комісією з державного регулювання зв'язку та інформації (НКРЗІ) було розроблено і представлено на розгляд Парламенту проект закону про електронні комунікації і внесення змін до деяких законів України з метою підвищення незалежності і адміністративного потенціалу національного регулюю- чого органу в галузі зв'язку. В контексті розвитку інформаційного суспільства, у вересні 2015 року в Україні був прийнятий закон про електронну торгівлю, що відповідає вимогам Директиви 2000/31/EC. Він має забезпечувати захист та дос- туп до інформації стосовно суб’єктів господарських операцій учасникам електронної комерції, а також збері- гання електронних документів не менше трьох років. Крім того, було розроблено проект закону про елект- ронні трастові послуги, який відповідає Правилу 910/2014 щодо електронної ідентифікації (цифровий під- пис) та трастових послуг для електронних транзакцій. Проект закону був внесений до Парламенту. Державний комітет з телебачення і радіомовлення розробив новий проект закону про телебачення і ра- діомовлення, який включає в себе норми Європейської конвенції про транскордонне телебачення і директи- ву ЄС 2007/65/EC про аудіовізуальні медіа-послуги, і представив його на публічне обговорення. Динаміка проникнення Інтернету в Україні
  9. 9. 9 Наприкінці серпня 2016 року було запущено офіційний сайт Програми USAID ЛЕВ, де можна дізнатися про всі напрямки діяльності Програми: підтримку реформ в частині сприяння МСБ; налагодження стійкого державно-приватного діалогу, використання інструментів зміцнення потенціалу та інституційної спроможності організацій-учасників, зокрема тих, які здатні підтримати конструктивний діалог із владою щодо вибору на- прямів політики для забезпечення конкурентоспроможності приватного сектору. На Порталі у вільному доступі розміщено всі матеріали Програми, у тому числі “Путівник експортера” та “Експорт МСП: від А до Я”, що знаходяться в розділі Сприяння експортній діяльності МСБ. Посилання на Портал: http://lev.org.ua/ Портал Програми USAID «ЛІДЕРСТВО В ЕКОНОМІЧНОМУ ВРЯДУВАННІ»
  10. 10. 10 Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, про ваше підприємство, рік створення, опишіть сферу його діяльно- сті, якщо можливо, кількість працюючих. Компанія Fialan була створена в 2004 році як логістична компанія, основною діяльністю якої була консолідація і дос- тавка вантажів з Китаю для компаній малого і середнього бізнесу, обсяги імпорту яких не дозволяли їм збирати власні контейнери. Тоді імпорт в Україну з Китаю лише починав на- бирати обертів, і українським підприємцям була потрібна допомога і кваліфікована підтримка. Fialan став першою ком- панією, що відкрила свій повноцінний офіс в Китаї: співробіт- ники китайського офісу були руками і очима українських ім- портерів, пропонуючи, окрім самої консолідації і логістики, також проведення переговорів із китайськими партнерами, контроль якості товарів перед відвантаженням та інше. Так, із маленької української компанії виросла міжнародна: з офісами у трьох країнах та близько 100 співробітниками – знавців своєї справи. Разом із тим, як змінювались потреби українського бізнесу, змінювався і Fialan. В останні роки найбільш нагаль- ною потребою для вітчизняних підприємств став пошук нових експортних ринків. У відповідь на цю потребу і наро- дився Fialan Consulting, що наразі допомагає виробникам, спираючись на свій значний досвід роботи і фізичну присутність в Китаї, завойовувати цей дуже складний, але перспективний ринок. Fialan не експортує продукцію. Але, оскільки клієнтами компанії є також китайські підприємці, що також зверта- ються по допомогу в роботі з ринками країн СНД, то можна сказати, що Fialan експортує послуги. До яких країн та скільки часу експортуєте свої послуги? Fialan має досвід роботи з різними ринками, але все ж таки кореневою компетенцією компанії є Китай, з яким ми працюємо вже понад 12 років. Чи маєте наміри виходити на інші ринки у найближчі роки? Ми маємо плани по відкриттю офісів в інших “складних” країнах, адже розуміємо, що українським підприємцям на іноземних ринках потрібна “точка опори” – партнер, що розуміє їх продукцію і відчуває їх “болі” за тисячі кіломе- трів від України. Опишіть, що саме спонукало Вас почати експортувати та надавати консультативні послуги? Які для цьо- го були причини та передумови? Передумовою цьому стали проблеми. Проблеми, з якими стикались українські компанії в Китаї. Проблеми, з яки- ми вони шли до нас навіть тоді, коли про послуги супроводу при виході на цей ринок ніхто не казав. Ми розуміли, що частину цих проблем можна було запобігти. І ми хотіли, щоб компанії знали про ці можливості. Ми ніби “місток” між українським і китайським бізнесом, і наша задача – скоротити культурну і географічну відс- тань між ними, наша задача, щоб “вихід” в Китай починався на порозі нашого найближчого офісу. Практичний досвід експортної діяльності представника українського МСП
  11. 11. 11 Чи виникали у Вас у той час, коли Ви розпочинали діяльність, пов’язану з експортом, певні складнощі або проблеми? Авжеж, китайський ринок є дуже складним. І за роки роботи з ним Fialan стикнувся з багатьма складнощами. Час- тину з них вдалось обійти, з частини – ми отримали безцінний досвід, яким ми тепер із задоволенням ділимось з нашими партнерами і клієнтами. Як Ви вирішували попередні проблеми, пов’язані з експортом, та як вирішуєте поточні проблеми, якщо такі виникають? На початку створення компанії проблеми вирішувались методом спроб та помилок. І, безперечно, проблеми виникають і до тепер. Це складність ринку, і нікуди від неї не дітися. Але тепер ми маємо тривалу історію роботи в Китаї і довіру китайського бізнес-середовища, і для цього ринку це значить багато, і дуже допомагає в подоланні нових викликів. Наскільки вигідно зараз в Україні експортувати та надавати послуги з консультування експорту? Наш успіх залежить від успіху наших клієнтів. А для український виробників, особливо тих, що працюють в аграрній промисловості, вихід на ринок Китаю може бути дуже і дуже перспективним. Чи вистачає Вам інформації про попит на зовнішніх ринках? Ні, про китайський ринок в Україні майже не має інформації. Більш того – не вся інформація про Китай є і в само- му Китаї – на офіційних ресурсах, я маю на увазі. Із яких джерел Ви дізнаєтеся про корисну інформацію, та чи було би Вам цікаво отримувати регулярні інформаційні матеріали від Програми USAID LEV? Слідкуємо за новинами Міністерства економіки і торгівлі. Так. Як місцеві та державні органи можуть виправити існуючі проблеми та допомогти експортерам. Назвіть, будь ласка, конкретні пропозиції, які Ви б хотіли подати державним органам щодо сприяння експорту? Насамперед, має бути розроблена єдина державна стратегія сприяння експорту. Це мають бути інструменти реальної підтримки виробників, що відносяться до перспективних галузей. Те, що ба- чимо ми в Китаї, так це те, що у багатьох випадках українським компаніям складно конкурувати із, наприклад, поля- ками – через державну підтримку експортерів у Польщі. Також має бути ефективна система комунікації міністерств і відомств із бізнесом щодо можливостей іноземних ринків і інструментів підтримки. Часто про можливості китайського ринку бізнес чує від нас вперше. І, безперечно, навчання. Українським компаніям, особливо представникам малого і середнього бізнесу, часто на- віть за наявності інформації про можливості, бракує знань і вмінь роботи із іноземними партнерами, а також часто сміливості… А що можна порадити державним органам для сприяння експорту саме малого та середнього бізнесу? Іншими словами, які кроки, на Вашу думку, варто робити державі для того, щоб розвивався експорт малих та середніх підприємств? Створювати можливості, інформувати і навчати. Як Ви вважаєте які переваги цифрова торгівля може принести для малих і середніх підприємств в Україні в контексті приєднання до Єдиного цифрового ринку з ЄС? Цифрові технології є дуже важливими для підвищення конкурентоздатності окремих українських виробників та економіки в цілому. А конкурентоздатність – це необхідна передумова завоювання міжнародних ринків. (матеріал підготовлено завдяки співпраці авторів цього інформаційного бюлетеня із директором по розвит- ку «Fialan»)
  12. 12. 12 Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ) вул. Саксаганського, 44, офіс №5, Київ 01033 Україна e-mail: lev_info@eef.org.ua Тел.: +380 44 289-5532 Факс: +380 44 200-3825 http://lev.org.ua/ https://www.facebook.com/ USAIDLEVProgram Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці аме- риканського народу, що була на- дана Агентством США з міжнарод- ного розвитку (USAID) в рамках програми "Лідерство в економіч- ному врядуванні". Погляди авто- рів, висловлені в цьому матеріалі, відображають особисту позицію авторів і можуть не збігатися з позицією USAID. Контакти авторів випуску: Андрій Бутін Олександр Крініцин тел/факс: (38-044) 235-64-85, 278-63-42 E-mail: butin@ier.kiev.ua, krinitsyn@ier.kiev.ua Про Програму USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) Період реалізації Програми: грудень 2014 – грудень 2019 Мета Програми: покращення середовища для ведення бізнесу, об‘єднання зусиль, орієнтованих на реформи організацій громадянсько- го суспільства та урядових інституцій для необхідних змін політики, підготовки та реалізації законодавства і забезпечення конкретних інституційних реформ у сфері сприяння розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Ефективне та передбачуване правове середови- ще, що розвиватиметься в країні відповідно до принципів і практики ЄС, сприятиме поступовій інтеграції України у європейський та світовий ринки. Програма працює: на національному та регіональному рівнях у тісній взаємодії із урядом України та регіональною владою, профільними міністерствами та парламентськими комітетами, бізнес-асоціаціями, агентствами регіонального розвитку, експертно-аналітичними центрами, громадськими організаціями. Активність Програми направлено на підтримку реформ щодо сприяння МСП; налагодження стійкого державно-приватного діалогу, використан- ня інструментів зміцнення потенціалу та інституційної спроможності організацій–учасників, зокрема тих, які здатні підтримати конструктивний діалог з владою щодо вибору напрямів політики для забезпечення конкурентоспроможності приватного сектору. Завдання програми визначити правові, нормативні та адміністративні заходи, які покращу- ють бізнес-середовище для МСП в Україні надати підтримку на центральному та місцевому рівнях у підготовці, просуванні та впровадженні ефективного законодавства, регулюван- ня та процедур, що базуватимуться на результатах аналізу основних правових, нормативних та адміністративних бар’єрів. координувати та підтримувати ініціативи бізнес-спільноти для просу- вання економічно обґрунтованих та фіскально-відповідальних реформ. Партнери програми: Програма USAID «ЛЕВ» впроваджується Фондом Східна Європа у партнерстві з: Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій Центром соціально-економічних досліджень – CASE-Україна Київським економічним інститутом Наступний випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеню “Експорт МСП: від А до Я” вийде у грудні 2016 року.

×