3. 3
Зміст
Урок 1. Вступ ...................................................................................... 5
Тема 1. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
Уроки Формування модерної української нації.
2–3. Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст. ................... 7
Урок 4. Узагальнення знань за темою
«Формування модерної української нації.
Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.»
Варіант І ................................................................................ 11
Варіант ІІ ............................................................................... 12
Урок 5. Резервний час
Тема 2. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій
наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.
Урок 6. Адміністративний устрій українських земель
у складі Російської імперії ........................................................ 13
Урок 7. Адміністративний устрій західноукраїнських земель
у складі Австрійської імперії .................................................... 15
Урок 8. Вплив міжнародних відносин на землі України
в першій третині ХІХ ст. .......................................................... 17
Урок 9. Початок національного відродження ......................................... 19
Урок 10. Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні ...................... 21
Урок 11. Російський визвольний та польський національно-визвольний
рухи на українських землях у 20–30-х рр. ХІХ ст. ....................... 23
Урок 12. Узагальнення знань за темою
«Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій
наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.» ............................ 25
Урок 13. Резервний час
Тема 3. Соціально-економічне життя народу та український
національний рух у першій половині ХІХ ст.
Урок 14. Сільське господарство та аграрні відносини
на українських землях ............................................................. 27
Урок 15. Початок промислової революції ................................................ 29
Урок 16. Соціально-економічне становище українського населення
під владою Російської імперії в першій половині ХІХ ст.
Соціальні рухи ........................................................................ 31
Урок 17. Соціальні рухи на західноукраїнських землях ............................ 33
Урок 18. Кирило-Мефодіївське братство .................................................. 35
Урок 19. Місце Т. Г. Шевченка
в українському національному відродженні ................................ 37
Урок 20. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії ................ 39
Урок 21. Узагальнення знань за темою
«Соціально-економічне життя народу та український
національний рух у першій половині ХІХ ст.»
Варіант І ................................................................................ 41
Варіант ІІ ............................................................................... 43
Урок 22. Резервний час
Тема 4. Духовне життя в українських землях
наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
Урок 23. Розвиток освіти та науки .......................................................... 45
Урок 24. Нова українська література і театр як відображення тенденцій
суспільного розвитку. Традиційно-побутова культура .................. 47
4. 4
Урок 25. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст. .......................... 49
Урок 26. Узагальнення знань за темою
«Духовне життя в українських землях
наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.»
Варіант І ................................................................................ 51
Варіант ІІ ............................................................................... 52
Урок 27. Резервний час
Тема 5. Модернізація українського суспільства
в середині — другій половині ХІХ ст.
Урок 28. Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки
в західноукраїнських землях .................................................... 53
Урок 29. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні ........................... 57
Урок 30. Економічний розвиток українських земель
у пореформений період ............................................................. 59
Урок 31. Реформи адміністративно-політичного управління
60–70-х років ХІХ ст. .............................................................. 61
Урок 32. Зміни в соціальній структурі українського суспільства ................. 63
Урок 33. Резервний час. Узагальнення знань за темою
«Модернізація українського суспільства
в середині — у другій половині ХІХ ст.» ..................................... 65
Тема 6. Національна ідея. Українофільський культурницький
і політичний етапи визвольного руху
Уроки Національна ідея. Українофільський культурницький
34–35. і політичний етапи визвольного руху ......................................... 67
Тема 7. Суспільно-політичний рух в Україні в другій половині ХІХ ст.
Урок 36. Початок громадівського руху
наприкінці 50-х — в 60-і рр. ХІХ ст. .......................................... 69
Урок 37. Суспільно-політичний рух у 50–60-ті роки ХІХ ст.
на західноукраїнських землях .................................................. 71
Урок 38. Відродження громадівського руху в 70–90-х роках ХІХ ст. ........... 73
Урок 39. Піднесення національно-визвольного руху
на західноукраїнських землях у другій половині
70–90-х рр. ХІХ ст. .................................................................. 75
Урок 40. Утворення українських політичних партій ................................. 77
Урок 41. Узагальнення знань за темою
«Суспільно-політичний рух
в Україні у другій половині ХІХ ст.»
Варіант І ................................................................................ 79
Варіант ІІ ............................................................................... 80
Урок 42. Резервний час
Тема 8. Духовне життя України в другій половині ХІХ ст.
Урок 43. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти ......................... 83
Урок 44. Розвиток науки й літератури .................................................... 85
Урок 45. Українське мистецтво другої половини ХІХ ст. ........................... 87
Урок 46. Становлення та консолідація української нації.
Повсякденне життя українців ................................................... 89
Урок 47. Узагальнення знань за темою
«Духовне життя України в другій половині ХІХ ст.»
Варіант І ................................................................................ 91
Варіант ІІ ............................................................................... 22
Тема 9. Наш край у другій половині ХІХ ст.
Урок 48. Модернізація другої половини ХІХ ст. і мій край ......................... 95
Урок 49. Особливості розвитку культури. Духовне життя .......................... 95
Урок 50. Повсякденне життя різних верств місцевого населення ................ 95
Урок 51. Підсумкове оцінювання ........................................................... 95
Урок 52. Резервний час
Література .......................................................................................... 96
5. 5
Клас
Дата
Урок 1
Вступ
Мета: учні мають характеризувати суспільно-політичні та економічні процеси,
які відбувалися на землях України наприкінці XVIII — на початку XIX ст., співвідно-
сити їх із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку; показува-
ти на карті території розселення українців; називати причини кризи аграрно-
ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.
Основні поняття: «ринкові відносини», «індустріальне суспільство».
Обладнання: підручник, історична карта, атлас.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Учитель організовує робочі місця, перевіряє наявність в учнів підручни-
ків, зошитів, атласів та інших необхідних матеріалів, письмових приладів.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учні характеризують становище українських земель наприкінці
ХVІІІ ст.
Учитель резюмує почуті відповіді учнів: українські землі наприкінці
ХVIII ст. втрачають залишки автономії у складі Російської імперії та зазна-
ють утисків у складі Австрійської імперії. У цей період створюються умови
для формування української нації.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Хронологічні межі другого етапу історії України за Нового часу
Періодизація історії України за Нового часу:
• першій період — XVI – друга половина XVIII ст.;
• другий період — кінець XVIII–XIX ст.
Україна у складі двох імперій
Формування картографічних знань та вмінь
1. Заповніть таблицю «Українські землі і розділи Речі Посполитої».
Країна 1772 1793 1795
Росія Значна частина тери-
торії Правобережної
України (Подільсько-
го до р. Збруч, Брац-
лавського, Київського
та частини Волинсько-
го воєводств)
Західна частина
Волинського воє
водства
Пруссія Польські землі Польські землі Польські землі
Австрія Галичина;
Буковина (1774 р.)
У ч и т е л ь. Австрійський уряд утворив на захоплених територіях ко-
ронний край – Королівство Галичини і Лодомерії (Володимирії) з центром
у Львові. Територія королівства поділялась на округи і дистрикти, кіль-
кість яких змінювалась. Територія Закарпатської України поділялась на
жупи (комітати).
На початку ХІХ ст. у складі Російської імперії існувало 9 українських
губерній.
6. 6
2. Заповніть таблицю «Українські землі у складі двох імперій».
Австрійська імперія Російська імперія
Українські землі Закарпаття;
Галичина;
Буковина
9 губерній
Формування поняття
Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершено процес
створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провід-
ного сектору економіки) та відповідних соціальних і політичних структур;
етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах
і фабриках (в індустрії).
Ринкова економіка — форма організації економіки, за якої продукт,
що виробляється, стає товаром для продажу на ринку.
Модернізація – сучасний, зміни згідно з вимогами сучасності.
Українське національне відродження
Активне слухання документа
Учитель зачитує документ «Чеський історик Мірослав Грох про етапи
(фази) національного відродження в Європі» (Турченко Ф. Г., С. 9).
Перед початком слухання на дошці записуються запитання і завдання,
відповіді на які слід відшукати:
1. Які фази національного відродження виділяє Мірослав Грох?
2. У чому полягають фази національного відродження?
ІV. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія
Метод «Відкритий мікрофон»
• Як ви вважаєте, історичний розвиток України був складовою загально-
європейського історичного розвитку чи Україна мала власний, окре-
мий шлях до створення держави?
V. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника (Реєнт О., С. 4–6; Струкевич О. К.,
С. 6–10; Турченко Ф. Г., С. 3–9)*.
* Підручники:
1. Реєнт О. Історія України: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /
О. Реєнт, О. Малій. – К.: Ґенеза, 2009. – 420 с. (Далі — Реєнт О.)
2. Струкевич О. К. Історія України: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч.
закл. — К.: Грамота, 2009. – 288 с. (Далі — Струкевич О. К.)
3. Турченко Ф. Г. Історія України.: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /
Ф. Г. Турченко, В. М. Мороко. – К.: Ґенеза, 2009. – 352 с. (Далі — Турченко Ф. Г.)
7. 7
Клас
Дата
Тема 1. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
Уроки 2–3
Формування модерної української нації.
Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.
Мета: ознайомити учнів зі станом суспільно-політичних прав українського на-
роду в межах Російської і Австрійської імперій; визначати причини активізації
українського національного руху, проаналізувати діяльність його провідників
у першій половині ХІХ ст., розвивати навички критичного аналізу джерел та ін-
терпретації теоретичних постулатів лідерів українського руху.
Основні поняття: «українська нація», «українська народність», «український ет-
нос», «український проект», «ідея соборності українських земель».
Обладнання: підручник, історична карта, атлас.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Запитання
• Охарактеризуйте політичні зміни, що відбулися в українських землях
наприкінці ХVIII ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вправа «Два–чотири–разом»
• Які умови необхідні для створення власної держави?
Це запитання учні спочатку обговорюють у парах, потім у малих гру-
пах, а наприкінці — у великих групах, які по черзі презентують результати
своєї діяльності.
У ч и т е л ь. Сьогодні ми з’ясуємо, чи існували ці умови наприкінці
ХVІІІ — початку ХІХ ст. в Україні, а також дамо відповідь на запитання:
«В якому стані перебувало українське питання на поч. ХІХ ст. та які існу-
вали шляхи мобілізації української нації в даний період?
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Від етносу до нації
Формування поняття
Учні поділяються на групи, кожна з них шукає визначення якогось од-
ного терміна. Можна також скористатися електронними словниками.
Етнос (грец. ethnos — група, плем’я, народ) — спільнота людей, що іс-
торично склалася та має соціальну цілісність й оригінальний стереотип по-
ведінки.
Етнос — група людей, об’єднаних за спільними ознаками: суб’єктивни
ми чи об’єктивними: походження, мова, територія проживання, культура,
самосвідомість тощо.
Народність — мовна, територіальна, економічна і культурна спіль-
ність людей, що склалася історично.
Народність — історична форма спільності людей, що утворюється з пле-
мен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу
й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, тери-
торії, економічних зв’язків, культури.
8. 8
Нація (лат. natio — плем’я, народ) — полісемантичне поняття, що за-
стосовується для характеристики великих соціокультурних спільнот інду-
стріальної епохи. Існує два основних значення терміна: 1) політична спіль-
нота громадян певної держави — політична нація. Часто вживається як
синонім поняття «держава», коли мається на увазі її населення, наприклад
для посилання на «національні» університети, банки та інші установи;
2) етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим
відчуттям «національної ідентичності», так і колективним усвідомленням
своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синоні-
мом терміна «народ».
Нація — конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єди-
ноюмовоюй територією,глибокимивнутрішнімиекономічнимизв’язками,
певними ознаками культури і характеру.
Національна ідея — усвідомлення українцями себе як окремого народу
із власною історією, культурою, традиціями, мовою, можливістю націо-
нального існування.
Національне відродження — процес пробудження самосвідомості народу.
Самосвідомість — чітке розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї
ролі у житті, в суспільстві.
Завдання
1. Чи можна стверджувати, що на початку ХІХ ст. в Україні вже мала міс-
це сформована українська нація, розвивалася національна ідея, зроста-
ла самосвідомість? Які факти для доведення своєї думки ви можете на-
вести?
2. Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська
народність» або «український етнос»? Які характеристики їх визна
чають?
«Мозковий штурм»
Учні презентують свої думки у вигляді коротеньких висловлювань, які
записуються учителем на дошці. Оскільки завдань два, то відповіді запису-
ються на дошці у два стовпчики.
Завдання 1
• Визначте умови, за яких розпочинається українське національне від-
родження.
Завдання 2
• Визначте, які складові має національне відродження.
Результати роботи
Умови, за яких розпочалося формування національної свідомості
• Відсутність єдиної території.
• Тотальна русифікація українського населення.
• Зречення рядом представників українського дворянства національних інте
ресів.
• Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в україн-
ських губерніях та повітах Російської імперії.
• Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій
України
Складові національного відродження
• Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного
відродження в життя.
• Відродження історичного минулого.
• Впровадження і захист української мови.
• Поява творів української літератури.
• Відродження національних мистецтва, традицій
9. 9
Бесіда за запитаннями
1. З’ясуйте передумови й необхідність національного відродження Украї-
ни на початку ХІХ століття.
2. Чи було українське суспільство підготовлене до активної боротьби за
свою незалежність?
3. Які прояви національного відродження могли мати місце на той час?
Російська панславістська, польська федеративна та українська
слов’янофільська теорії. «Український проект»
Робота в групах
Учитель поділяє учнів на три групи. Працюючи з підручником та до-
кументами, вони характеризують польську, російську та українську теорії
розвитку української нації. На чолі кожної групи призначається учень,
який заздалегідь підготував вдома відповідні питання.
1-а група. «Польський проект» (Струкевич О. К., С. 21–22; Турченко Ф. Г.,
С. 12, 21)
1. Як ви вважаєте, чому польський вплив був дуже вагомим на території
України?
2. Назвіть основні ознаки «польської моделі» формування нації. Які з них
приваблювали українців?
3. Але чому ця модель в чистому вигляді виявилися неприйнятною для
України?
2-а група. «Російський проект» (Реєнт О., С.10–12; Струкевич О. К., С. 21;
Турченко Ф. Г., С. 12, 22)
1. Чому російський вплив був на Україні також дуже вагомим?
2. Назвіть основні ознаки «російської моделі» творення нації? Чи була во-
на прийнятною для України?
3. Чому, попри все, частина українців сприймала цей «російський про-
ект» формування нації?
3-я група. «Український проект» (Реєнт О., С. 15–17; Струкевич О. К., С. 21;
Турченко Ф. Г., С. 12, 22)
1. Чому українці не сприйняли ані польську, ані російську моделі форму-
вання нації?
2. Поясніть, що таке «український проект» і в чому його суть.
3. Чому в поглядах українців переважали ідеї автономізму?
Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху
Метод «Мозковий штурм»
1. Визначте умови, за яких розпочинається українське національне від-
родження.
2. Визначте, які складові має національне відродження.
Учні презентують свої думки у вигляді коротеньких висловлювань, які
записуються учителем на дошці. Оскільки завдань два, то відповіді запи
суються на дошці у два стовпчики.
Значення фольклору та етнографії
в дослідженні національних ознак українців
Активне слухання учителя
Учні активно слухають розповідь вчителя про дослідження національ-
них ознак українців за допомогою етнографії та історії з оформленням знань
у таблицю.
Дослідник фольклору
та етнографії; історик
Назва роботи, результат праці
Микола Цертелєв «Опыт собрания старинных малороссийских песен»
Михайло Максимович Видання пісенних збірок у 20–40-х рр. ХІХ ст.
Ізмаїл Срезнєвський Видання пісень та звичаїв у збірниках «Запорожская
старина»
Іван Котляревський «Енеїда»
10. 10
Дослідник фольклору
та етнографії; історик
Назва роботи, результат праці
Тарас Шевченко Працював у Тимчасовій комісії для розгляду давніх
актів, готував до публікації етнографічні та історичні
матеріали
Зоріан Доленґа-
Ходаковський
Зібрав 1400 українських пісень
Невідомий автор «Історія Русів»
Дмитро Бантиш-
Каменський
«История Малой России»
Микола Маркевич «Історія Малоросії»
Ідея соборності українських земель
Формування поняття
Соборність — відновлення єдності розмежованого сусідніми держава-
ми народу та його земель.
Учні занотовують визначення поняття в історичні словники.
Метод «Прес»
Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання за допомогою ме-
тоду «Прес».
1. Як ви вважаєте, коли почалася боротьба за відновлення єдності України?
2. Які чинники мали вплив на формування української нації та держави?
3. Які чинники стояли на заваді формуванню української нації у першій
половині ХІХ ст., що не втратили своєї актуальності у наш час? Чому?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Розподіліть твердження на два стовпчики (А та Б) і дайте їм визначення.
1) Відродження національних мистецтва, традицій;
2) відсутність єдиної території;
3) поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національ-
ного відродження в життя;
4) тотальна русифікація українського населення;
5) зречення рядом представників українського дворянства національних
інтересів;
6) поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національ-
ного відродження в життя;
7) відродження історичного минулого;
8) засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в укра-
їнських губерніях та повітах Російської імперії;
9) впровадження і захист української мови;
10) поява творів української літератури;
11) збереження українськими патріотами культурних і державних тради-
цій України.
Відповідь:
А Б
Умови формування
національної свідомості
Складові
національного відродження
2, 4, 5, 8, 11 1, 3, 6, 7, 9, 10
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника (Реєнт О., § 1–2; Струкевич О. К.,
§ 1–2; Турченко Ф. Г., § 1–2).
2. Повторити матеріал теми, підготуватися до уроку узагальнення.
3. Підготувати проектні дослідження:
• «Зародження української мови та писемності».
• «Віра у житті українців».
• «Український одяг».
• «Українська кухня».
11. 11
Клас
Дата
Урок 4
Узагальнення знань за темою «ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇН-
СЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.»
Мета: повторити та узагальнити матеріал з даної теми; розвивати в учнів уміння
аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору; вихову-
вати в учнів почуття патріотизму, наполегливості, відданості своїй справі.
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Основна частина уроку
Варіант І
Усна вікторина «Незакінчені речення»
1. Першим дослідником і видавцем українських народних дум став __
(Микола Цертелєв).
2. Підсумком роботи М. Цертелєва стала збірка «Опыт собрания старин
ных малороссийских песен» яка була видана у __ (1819 р.).
3. Першим ректором Київського університету став __ . (Михайло Макси-
мович)
4. Українські пісні й звичаї, зібрані по селах Харківщини, Полтавщини
й Катеринославщини, опублікував разом з власними коментарями
у збірниках «Запорожская старина». (Ізмаїл Срезнєвський)
5. Неперевершений знавець народного одягу, їжі, ігор, музики, звичаїв,
обрядів, сімейного побуту тощо. (Іван Котляревський)
6. Першим твором, написаним живою українською мовою, стала
бурлескно-травестійна поема __ («Енеїда»).
7. Тимчасова комісія з розгляду давніх актів була створена __ (у 1843 р.).
8. У 1845 р. у Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів почав роботу
__ (Тарас Шевченко).
9. У пошуках народних пісень обійшов ледь не всю Польщу, Білорусію,
а також Галичину, Поділля, Волинь, Київщину, Чернігівщину, Пол-
тавщину __ (Зоріан Доленґа-Ходаковський).
10. «Декларацією прав української нації, …вічною книгою України» була
названа __ («Історія Русів»).
11. Автором «Истории Малой России» виданої у 1822 р. був __ (Дмитро
Бантиш-Каменський).
12. Двигуном історії й виразником інтересів всього народу вважав козаць-
ку старшину __ (Микола Маркевич).
Історичний диктант
1. Політична спільнота громадян певної держави. (Політична нація)
2. Спільнота людей, що історично склалася та має соціальну цілісність
й оригінальний стереотип поведінки. (Етнос)
3. Мовна, територіальна, економічна і культурна спільність людей, що іс-
торично склалася. (Народність)
4. Етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особис-
тим відчуттям «національної ідентичності», так і колективним усві-
домленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні
фактично є синонімом терміна «народ». (Нація)
5. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує
нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й форму-
вання класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, терито-
рії, економічних зв’язків, культури. (Народність)
6. Чітке розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, в сус-
пільстві. (Самосвідомість)
12. 12
7. Усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією,
культурою, традиціями, мовою, можливістю національного існування.
(Національна ідея)
8. Процес пробудження самосвідомості народу. (Національне відро
дження)
9. Суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно
розвиненої промисловості. (Індустріальне суспільство)
10. Форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає
товаром для продажу на ринку. (Ринкова економіка)
Завдання на відповідність
Співвіднесіть прізвища учасників академічного етапу національного
відродження України з їхніми діями.
1 Микола Цертелєв А «История малой России»
2 Іван Котляревський Б Працював у Тимчасовій комісії для роз-
гляду давніх актів, готував до публіка-
ції етнографічні та історичні матеріали
3 Тарас Шевченко В Зібрав 1400 українських пісень
4 Зоріан Доленга-Ходаковський Г «Опыт собрания старинных малороссий-
ских песен»
5 Дмитро Бантиш-Каменський Д «Історія Малоросії»
Е «Енеїда»
Відповідь: 1 Г, 2 Е, 3 Б, 4 В, 5 А.
Варіант ІІ
Захист проектів
Вчитель заздалегідь запропонував учням обрати собі тему проекту, до-
помагав на етапі підготовки, контролював хід роботи.
Теми досліджень Елементи презентації
Зародження української
мови та писемності
1. Аналіз фольклорних творів та календарно-
обрядових пісень.
2. Слайд-шоу «Українська абетка».
3. Конкурс «Українські співи»
Релігія в житті українців 1. Слайд-шоу «Храми мого міста».
2. Доповідь «Релігійні конфесії мого міста»
Український одяг 1. Виставка рушників та вишиванок.
2. Український чоловічий костюм.
3. Український жіночий костюм.
4. Виготовити або намалювати елементи україн-
ського одягу
Українська кухня Старовинні рецепти нашого регіону.
Приготовлення блюд національної кухні
Література
1. Грушевський М. Про українську мову і українську школу. – К., 1991.
2. Думи, пісні, балади. – К., 1970.
3. Лозко Г. Українське народознавство. – К.,1995.
ІІІ. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія
Аналіз учителем роботи учнів на уроці. Визначення результативності
діяльності, виставлення оцінок учням.
IV. Домашнє завдання
Повторити матеріал теми.
13. 13
Клас
Дата
Тема 2. Українські землі у складі Російської
та Австрійської імперій наприкінці
ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.
Урок 6
Адміністративний устрій українських земель
у складі Російської імперії
Мета: дати уявлення про становище, про повсякденне життя українського на-
селення у складі Російської імперії; аналізувати та узагальнювати історичні фак-
ти; здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації
подій в історичних документах.
Основні дати:
• 1828 р. — створення Новоросійсько-Бессарабського генерал-губерна
торства;
• 1832 р. — створення Київського генерал-губернаторства.
Основні поняття: «інтеграція», «уніфікація», «бюрократизація», «денаціоналіза-
ція», «міграція», «губернія», «генерал-губернаторство», «повіт».
Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.», картки
з документами, схемами, таблицями.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Учитель ділить учнів на чотири групи і наголошує на тому, що протя-
гом уроку вони будуть працювати в групах.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. До складу яких держав були включені українські землі, що перебували
у складі Речі Посполитої, до її розподілів наприкінці ХVІІІ ст.?
2. Які землі були включені до складу Росії після російсько-турецьких
воєн другої половини XVІІІ ст.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Формування картографічних знань та вмінь
Уявна подорож в українські землі початку ХІХ ст., що супроводжуєть-
ся роботою з історичною картою та пошуком відповідей на питання:
1. Які українські землі увійшли до складу Російської імперії?
2. Які українські землі опинились у складі Австро-Угорської імперії?
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Учитель оголошує тему уроку, формулює завдання для учнівських груп.
1-а група. За допомогою схеми опрацювати питання «Адміністративно-
територіальний устрій та регіональний поділ українських земель» і вико-
нати завдання.
НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА
ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПІВДЕННА УКРАЇНА
Чернігівська
губернія
Полтавська
губернія
Харківська
губернія
Київська
губернія
Подільська
губернія
Волинська
губернія
Херсонська
губернія
Катеринос-
лавськагу-
бернія
Таврійська
губернія
Малоросійське
генерал-губернаторство
Київське генерал-
губернаторство
Новоросійсько-Бессарабське
генерал-губернаторство
14. 14
1. Визначте адміністративно-територіальний устрій і регіональний роз-
поділ українських земель у складі Російської імперії в першій половині
ХІХ ст. Відшукайте ці землі на карті.
2. Як ви вважаєте, з якою метою російський уряд запровадив такий
адміністративно-територіальний устрій українських земель?
2-а група. За допомогою таблиці опрацювати питання «Чисельність на-
селення та його етнічний склад» і виконати завдання.
Регіон України Українці
Представники інших національнос-
тей
Лівобережжя 95 %
Переважно селяни
5 % — росіяни, євреї
Купці, чиновники, офіцери
Правобережжя 90 %
Переважно селяни
10 % — росіяни, євреї, поляки
Міщани, шляхта
Південна Україна 65 %
Переселенці з інших
територій України
9 % — румуни, молдовани
9 % — росіяни
3–4 % — вірмени, німці
1 % — серби, болгари, євреї, греки,
поляки, татари та ін.
1. Зробіть висновки про чисельність населення на території Наддніпрян-
ської України, яка перебувала під владою Російської імперії, та його
етнічний склад.
2. Яку міграційну політику провадив російський уряд на українських
землях?
3. Як ви вважаєте, чому російський уряд сприяв переселенню представ-
ників інших національностей на територію України?
3-я група. За підручником опрацювати питання «Національне та соці-
альне становище українців» і виконати завдання.
• Охарактеризуйте національне і соціальне становище українців під вла-
дою Російської імперії.
4-а група. Проаналізувавши документ в підручнику (Струкевич О. К.,
С. 34), опрацювати питання «Основні ознаки повсякденного життя україн-
ців» і дати відповіді на запитання.
1. Як змінилося життя українців на початку ХІХ ст.?
2. Чи можемо ми стверджувати, що в цей час побут жителів українських
міст і сіл набуває буржуазних ознак? Свою думку обґрунтуйте.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота над поняттями шляхом заповнення схеми
Політика Російського уряду на українських землях
Інтеграція —
входження
українських
земель до Росії
і ліквідація їх
національної
самобутності
Уніфікація —
зведення
управління
в Україні до
єдиних зраз-
ків, які існува-
ли в Російській
державі
Бюрократизація —
збільшення кількості
чиновників, які
управляли україн-
ськими землями.
Український народ
позбавлявся само-
врядування
Денаціоналіза-
ція — винищення
всього українсько-
го, насадження
мови і культури
панівної нації
VI. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника (Реєнт О., § 3; Струкевич О. К., § 3; Тур-
ченко Ф. Г., § 3).
15. 15
Клас
Дата
Урок 7
Адміністративний устрій західноукраїнських земель
у складі Австрійської імперії
Мета: визначати, чому і який адміністративний устрій було запроваджено ав-
стрійським урядом на західноукраїнських землях, порівнювати політико-
адміністративний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської
імперій; порівнювати становище українського населення та ознаки повсякден-
ного життя українців в обох імперіях.
Основні дати:
• 1772 р. — поділ Речі Посполитої та перехід західноукраїнських земель під
владу Австрійської імперії;
• 1774 р. — перехід Буковини під владу Австрії;
• 1786 р. — приєднання Буковини до Галичини;
• 70–80-ті роки — реформи Марії-Терезії та Йосифа II.
Основні поняття: «адміністративно-територіальний устрій», «округ», «дист
рикт», «жупи», «Королівство Галічини і Лодомерії», «реформа».
Обладнання: карта «Українські землі в складі Австро-Угорської імперії», карта
«Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.», роздавальний матеріал.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі у складі Австрійської
та Російської імперії на початку ХІХ ст.», виконайте завдання:
1. Назвіть губернії, утворені на українських землях у складі Російської
імперії.
2. Назвіть генерал-губернаторства, утворені на українських землях
у складі Російської імперії.
3. Назвіть губернії та землі Російської імперії, де мешкали етнічні українці.
4. Назвіть українські губернії, де були змішані етномовні території.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Створення інтриги
Учитель пропонує учням назвати країну, яку у той час називали «клап-
тиковою монархією», і дати власне пояснення походження цього терміна.
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Робота в групах
1-а група. Опрацювати за допомогою схеми питання «Адміністративно-
територіальний та регіональний поділ українських земель у складі Авст
рійської імперії» й виконати завдання.
Західна Україна
Східна Галичина
• Разом з деякими польськими зем-
лями була об’єднана в Королів-
ство Галичини і Лодомерії.
• Поділялася
на 12 округів.
• Очолював губернатор, скликався
сейм
Буковина
• Спочатку входила
до складу Коро-
лівства Галичини
і Лодомерії.
• З 1849 р. стала
окремою провін-
цією
Закарпаття
• Входило до
складу Угор-
ського королів-
ства, яке,
у свою чергу,
перебувало
у складі Австрії
16. 16
1. Проаналізуйте дану схему та охарактеризуйте адміністративно-тери
торіальний і регіональний поділ українських земель у складі Австрій-
ської імперії.
2. Знайдіть і покажіть ці території на карті.
3. Порівняйте, використовуючи карту, адміністративно-територіальний
устрій західноукраїнських земель у складі Австрії з адміністративно-
територіальним устроєм українських земель у складі Росії.
2-а група. За допомогою таблиці опрацювати питання «Чисельність на-
селення та його етнічний склад» і виконати завдання.
Східна Галичина Буковина Закарпаття
• 65 % населення — україн-
ці (селяни, духовенство,
інтеліґенція).
• 20 % — поляки (шляхта).
• 10 % — євреї (купці, ре-
місники, лихварі).
• 5 % — інші національ
ності
• Більшість насе-
лення складали
українці, пере-
важно селяни.
• Панівне стано-
вище займають
румуни (бояри)
• Більшість населення також
складали українці (селяни).
• Панівне становище займають
угорці (поміщики, ремісники).
• Також проживали румуни,
поляки (купці, ремісники,
службовці), німці (чиновни-
ки, службовці)
Усього в Західній Україні проживало 3,5 млн чоловік, з них українців — 2 млн
чоловік
1. Проаналізуйте дані таблиці та охарактеризуйте чисельність та етнічний
склад населення на українських землях у складі Австрійської імперії.
2. До якого стану входила переважна більшість українців? Чому?
3-я група. Використовуючи текст підручника та уривок з книги О. Суб-
тельного (Україна: історія. — К.: Либідь, 1993. — С. 339–341), опрацювати
питання «Становище українського населення» і виконайте завдання.
1. Як ви вважаєте, яку політику проводив австрійський уряд щодо укра-
їнських земель? Чому?
2. Що було спільного в політиці Російської та Австрійської імперій щодо
українців?
4-а група. Прочитавши текст підручника, виконайте завдання.
1. Скласти таблицю «Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ».
2. Як ви вважаєте, яку роль відіграли реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ
для розвитку економічного, суспільного, релігійного і культурного
життя Галичини та Буковини?
3. Чи змінилося становище українського населення після проведення ре-
форм? Як саме?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання на відповідність
Дата Подія
Території, які приєдну-
ються до Австрії
А 1772 р. А Константинопольська конвенція між
Австрією й Туреччиною
А Західна Галичина
Б 1774 р. Б третій поділ Польщі Б Східна Галичина
В 1795 р. В перший поділ Польщі В Буковина
Відповідь: 1А — 2В — 3Б; 1Б — 2А — 3В; 1В — 2Б — 3А.
VІ. Підбиття підсумків уроку. Висновки. Рефлексія
Аналіз учителем роботи учнів на уроці. Визначення результативності
діяльності, виставлення оцінок учням.
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника (Реєнт О., § 4; Струкевич О. К., § 4; Тур-
ченко Ф. Г., § 4).
2. Підготувати повідомлення «Українці на фронтах бойових подій
1812 р.», «Українці в партизанській війні 1812 р.».
17. 17
Клас
Дата
Урок 8
Вплив міжнародних відносин
на землі України в першій третині ХІХ ст.
Мета: з’ясувати, яке місце посідала Україна в системі міжнародних відносин
у першій третині ХІХ ст.; визначати хронологічну послідовність подій даного пе-
ріоду; показувати на карті місця та напрями військових дій і територіальні зміни,
здійснювати критичний аналіз джерел і давати власну оцінку історичним доку-
ментам.
Основні поняття: «наполеоніди», «козацьке ополчення», «земське ополчення»,
«Задунайська Січ», «Азовське козаче військо».
Обладнання: карта, роздавальний матеріал з документами, схемами, таблицями.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі у складі Австрійської
та Російської імперії на початку ХІХ ст», виконайте завдання.
• Установіть хронологічну послідовність входження територій до складу
Австрійської імперії:
а) Східної Галичини;
б) Буковини;
в) Західної Галичини;
г) Закарпаття;
Відповідь: г – а – б – в.
Діалогічне спілкування
1. Чи могла Україна здійснювати самостійну зовнішню політику? Чому?
2. В яких війнах і на чиєму боці брали участь українці в другій половині
ХVІІІ ст.?
3. Якими були для України наслідки російсько-турецьких воєн другої по-
ловини ХVІІІ ст.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Переплутаний хронологічний ланцюжок
Учитель демонструє слайд (чи напис на дошці), де перераховані події,
які мають вивчатися на сьогоднішньому уроці.
• Перехід задунайських козаків під проводом Й. Гладкого в російське
підданство;
• російсько-французька війна;
• приєднання до Росії Бессарабії;
• існування Азовського війська.
1. Як ви вважаєте, в якому порядку вони відбувалися? На чому базуються
ваші припущення? Що необхідно, щоб переконатися в тому, чи маємо
ми рацію?
2. У ході ознайомлення з новим матеріалом ми ще повернемося до пере-
ліку, виправляючи помилки чи переконуючись у правильності своєї
позиції.
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Війна Російської та Французької імперії 1812 р.
Робота в групах
Учні опрацьовують матеріали підручника (Реєнт О., С. 31; Струкевич
О. К., С. 43–44; Турченко Ф. Г., С. 46–48) і демонструють результати своєї
роботи, учитель доповнює та коригує їхні відповіді.
18. 18
1-а група. Плани Наполеона щодо України.
1. Як ви вважаєте, чому саме до козаків Задунайської Січі звертається На-
полеон по допомогу?
2. З якою метою, на вашу думку, Наполеон планував поділити територію
України на «наполеоніди»?
2-а група. Ставлення українців до Наполеона.
1. Чому так різнилося ставлення українського дворянства до пропозицій
Наполеона?
2. Уявіть себе учасником тих подій. До якого табору приєдналися б ви?
3-я група. Участь українців у війні з Наполеоном.
1. Як ви вважаєте, чому в цій війні український народ виступив на боці
Росії і не відгукнувся на пропозицію Наполеона?
2. Якими мотивами керувалися українці, йдучи в ополчення?
4-а група. Наслідки війни для України.
• Як ви вважаєте, чому російський цар виявився таким невдячним щодо
українського народу, який допоміг йому здобути перемогу у війні з На-
полеоном?
Російсько-турецькі війни
Формування картографічних вмінь
Користуючись картою атласа «Українські землі в системі міжнародних
відносин першої половини ХІХ ст. (1806–1812 рр.)», виконайте завдання.
1. Назвіть території, де безпосередньо відбувались воєнні дії.
2. Назвіть державу, де була розташована Задунайська Січ у 1785–1812 рр.
3. Назвіть державу, до якої перейшли козаки-задунайці в 1812 р.
4. Назвіть регіон, куди примусово були переселені козаків-задунайці піс-
ля ліквідації війська улітку 1807 р.
5. Назвіть території, які були приєднані Російської імперією за Бухарест-
ським миром.
Користуючись картою атласа «Українські землі в системі міжнародних
відносин першої половини ХІХ ст. (1812–1830 рр.)», виконайте завдання.
1. Назвіть державу, у межах якої була розташована Задунайська Січ.
2. Назвіть місце розташування Січі.
3. Назвіть напрями походів російських військ улітку 1828 р.
4. Назвіть території, які відійшли Російській імперії за Адріанополь-
ським миром 1829 р.
Учитель пропонує учням за допомогою історичного атласа заповнити
таблицю «Російсько-турецькі війни».
Дата Подія Наслідки
Азовське козацьке військо
Активне слухання з оформленням конспекту
Міні-лекція учителя супроводжується роботою учнів у зошиті.
1. Із якою метою та як було створено Азовське козацьке військо?
2. Чому козакам не дозволено було селитися на батьківських землях?
V. Узагальнення та систематизація знань
Повернення до переплутаного хронологічного ланцюжка. Визначення
правильної послідовності: приєднання до Росії Бессарабії — російсько-
французька війна — перехід задунайських козаків під проводом Й. Гладко-
го в російське підданство — існування Азовського війська.
Завдання
• Що таке «українське питання»? Який вплив воно справляло на міжна-
родні відносини першої половини ХІХ ст.?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника (Реєнт О., § 5; Струкевич О. К., § 5; Тур-
ченко Ф. Г., § 5).
2. Заповніть таблицю «Територіальні придбання Російської імперії у пер-
шої половині ХІХ ст.».
19. 19
Клас
Дата
Урок 9
Початок національного відродження
Мета: формувати в учнів знання про початок національного відродження, роз-
вивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами; визначати хроноло-
гічну послідовність подій даного періоду; на основі різних джерел інформації
аналізувати та узагальнювати історичні факти, що свідчать про піднесення на-
ціональної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів.
Основні поняття: «суспільно-політичний рух», «національне відродження», «на-
ціональна ідея», «автономія», «Історія Русів».
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Робота з історичним джерелом
Учитель пропонує учням прочитати документ у підручнику (Реєнт О.,
С. 36–37; Струкевич О. К., С. 51) та дати відповіді на запитання.
1. Дайте характеристику поглядам автора.
2. Які почуття викликають у вас міркування автора?
3. У чому ви вбачаєте прояв національної свідомості?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
«…І здавалося, що вже… прийшов останній кінець українському жит-
тю, як сумно співав наш великий поет (Т. Г. Шевченко)…
Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного ле-
жать здорові, могутні зерна народного життя починають проростати тихо
й непомітно». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Науко-
ва думка, 1992. — С. 441)
Запитання
• Як ви думаєте, що то за «зерна народного життя», що «починають про-
ростати тихо й непомітно»? А які були підстави у М. Грушевського так
стверджувати?
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Початок національного відродження
Формування поняття
Нація — це історична спільнота людей на основі спільності території,
яку вони населяють, мови, особливостей культури, економічних зв’язків.
Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюєть-
ся в межах, передбачених загальним державним законом (Конституцією).
Українська національна ідея — усвідомлення українцями себе як окре-
мої нації, народу з власною історією, мовою, культурою, власними ідеями,
поглядами на майбутнє України.
Діяльність Новгород-Сіверського гуртка
Робота в групах
Учні діляться на дві групи.
20. 20
1-а група. «Діяльність Новгород-Сіверського гуртка».
Опрацюватитекстпідручникаіскластитаблицю«Новгород-Сіверський
гурток».
Час існування 80–90-і роки XVIII ст.
Склад учасників О. Гудович, Г. Волинський, Г. Полетика, О. Рачинський,
В. Шишацький та ін.
Цілі гуртка • Поновлення автономії Гетьманщини;
• розвиток національної культури;
• поширення патріотичних публіцистичних творів;
• створення проектів розвитку освіти в Україні (відкриття
гімназії та університету в Новгород-Сіверську, заснуван-
ня «Академічного зібрання», відродження українських
козацьких формувань)
Форми діяльності Спроби знайти підтримку ідей поновлення державної неза-
лежності України (місія Василя і Петра Капністів у Пруссію)
2-а група. Політичний портрет Василя Капніста.
Учні опрацьовують матеріал підручника та біографію Василя Капніста,
складають його історичний портрет та виконують завдання.
1. З якою метою В. Капніст здійснив поїздку до Прусії? Чому, щоби роз
в’язати українське питання, він вирішив звернутися до уряду інозем-
ної держави?
2. Який внесок зробив Василь Капніст в український національно-
визвольний рух?
Історико-політична праця «Історія Русів»
Розповідь учителя про найбільш видатний історичний твір в Україні
кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст. «Історію Русів».
Активне слухання з оформленням конспекту
1. Яке значення мала поява «Історії Русів» для розвитку національно-
визвольного руху на українських землях?
2. Як ви думаєте, чому час та місце написання «Історії Русів» вкрито та-
ємницею, а її автор залишився невідомий?
3. Чи зберігають актуальність ідеї цього твору на сьогоднішній день? Від-
повідь обґрунтуйте.
Українське культурне відродження на Слобожанщині
Самостійна робота з підручником
Опрацювати матеріал підручника (Реєнт О., С. 37–38; Струкевич О. К.,
С. 55–56; Турченко Ф. Г., С. 55–57), дати відповідь на запитання.
• Чи згодні ви із твердженням, що наприкінці XVIII — на початку ХІХ
ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїнського національно-
культурного відродження? Свою думку доведіть.
V. Узагальнення та систематизація знань
Учитель знайомить учнів з висловлюванням російського письменника
П. Сумарокова, який у 1803 р. уперше відвідав Україну.
«Інші обличчя, інші звичаї, інший одяг, інший устрій і чую іншу мову.
Невже тут кордон імперії? Чи не до іншої в’їжджаємо держави?»
Завдання
• Як ви вважаєте, чи не перебільшував розбіжності між Росією та Украї-
ною П. Сумароков?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника (Реєнт О., § 6; Струкевич О. К., § 6; Тур-
ченко Ф. Г., § 6).
2. Підготувати повідомлення «Руська трійця».
21. 21
Клас
Дата
Урок 10
Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні
Мета: ознайомити учнів з процесом пробудження національного життя напри-
кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., визначати хронологічну послідовність подій даного
періоду; аналізувати та узагальнювати історичні факти; здійснювати критичний
аналіз джерел та давати власну оцінку подій.
Основні поняття: «ідеї Просвітництва», «греко-католицька церква», «Руська
трійця», альманах «Русалка Дністрова».
Обладнання: історичні документи, ілюстрації, портрети діячів національного
руху.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Формування хронологічних знань та вмінь
Установіть хронологічну послідовність.
а) відкриття Харківського університету;
б) вихід у світ поеми «Енеїда» І. Котляревського;
в) видання «Малоросійських оповідань» Г. Квітки-Основ’яненка;
г) діяльність групи автономістів на чолі з В. В. Капністом;
д) видання у Харкові журналу «Український вісник».
Відповідь: г – б – а – д - в.
Діалогічне спілкування
1. Що таке національне відродження? Коли розпочинається національне
відродження на українських землях у складі Росії?
2. Пригадайте, коли і за яких обставин виникла Українська греко-
католицька церква.
3. Яку політику проводив австрійський уряд щодо населення західноу-
країнських земель?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Метод «Картинна галерея»
Учитель демонструє електронну презентацію з портретами діячів за-
хідноукраїнського Просвітництва: Йосип Лозинський, Маркіян Шашке-
вич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.
1. Чи знаєте ви, які особи чи події відображені у презентації?
2. Яким чином вони можуть бути пов’язані з темою нашого уроку?
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Передумови національного відродження
Метод «Мозковий штурм»
Учні називають передумови національного відродження на західно
українських землях.
Товариства греко-католицьких священиків
Метод «Чиста дошка»
Учні самостійно опрацьовують матеріали підручника (Реєнт О., С. 39–
41; Струкевич О. К., С. 57–58; Турченко Ф. Г., С. 58–60) та дають відповіді
на запитання.
1. Чому саме греко-католицькі священики очолили національне відро-
дження?
2. Назвіть провідників національного відродження в Наддніпрянській
Україні.
3. Чому православне духовенство Наддніпрянщини не відіграло подібної
ролі?
22. 22
Робота з таблицею
Товариства греко-католицьких священиків
Дата Подія
1816 рік Перша культурно-просвітницька організація в Перемишлі (Галичи-
на) — «Товариство галицьких греко-католицьких священиків», яке
виникає з ініціативи священика І. Могильницького.
Товариство стає активним оборонцем прав української мови;
сприяло прийняттю імператором рішення 1818 р. про запровадження
в початкових класах української мови; його учасники видали перші
граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського,
Й. Левицького.
1829 року І. Могильницький написав науковий трактат польською
мовою «Розвідка про руську мову», в якому відстоював ідею самобут-
ності української мови, вказував на її відмінність від польської і ро-
сійської мов, на її рівноправ’я серед слов’янських мов
20–
30-і роки
ХІХ ст.
Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ Іван Сні-
гурський). Члени гуртка: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Ло-
зинський, А. Добрянський, І. Лаврівський.
Діяльність
Поява перших граматик української мови:
• Івана Могильницького — 1822 р.
• Йосипа Лозинського — 1833 р.
• Й. Левицького — 1834 р.
Вихід у світ перших збірок народних пісень:
• «Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського —
1833 р.
• «Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р.
У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес передо-
вих діячів до української національної спадщини
1833–
1837 рр.
Напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угрупу-
вання «Руська трійця». Засновники:
Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький — студенти
Львівського університету
1. Чому саме місто Перемишль стає спочатку центром національного від-
родження?
2. Яке значення в пробудженні національного життя на західноукраїн-
ських землях мали товариства греко-католицьких священників?
«Руська трійця»
Робота в малих групах за методом «Навчаючи — вчуся»
• 1-а група. Визначте причини появи «Руської трійці».
• 2-а група. Які завдання ставили перед собою засновники цього това
риства?
• 3-я група. Діяльність «Руської трійці».
• 4-а група. Альманах «Русалка Дністрова».
Учні презентують результати роботи.
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Дерево рішень»
• Визначте значення діяльності «Руської трійці» для розгортання
національно-визвольного руху.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати текст підручника (Реєнт О., § 7. Струкевич О. К., § 7; Тур-
ченко Ф. Г., § 7).
2. Дати відповідь на запитання (письмово): Чому поява «Русалки Дні-
стрової» стала важливою віхою в українському національному відро-
дженні?
3. Двом учням підготувати повідомлення про виступ декабристів на Се-
натській площі в Петербурзі та повстання Чернігівського полку.
23. 23
Клас
Дата
Урок 11
Російський визвольний та польський національно-
визвольний рухи на українських землях у 20–30-х рр. ХІХ ст.
Мета: охарактеризувати російський та польський національно-визвольний рухи
в українських землях в 20–30-х рр. ХІХ ст.; визначити хронологічну послідовність
подій даного періоду; на основі опрацювання різних джерел інформації: аналізу-
вати та узагальнювати історичні факти, що свідчили про піднесення національ-
ної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів; зіставляти дані історич-
них та літературних джерел для аналізу програмових позицій антиурядових
організацій; здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку ін-
терпретації подій в історичних документах.
Основні поняття: «масонство», «декабристи», «Руська правда» П. Пестеля,
«Конституція» М. Муравйова.
Обладнання: роздавальні картки з документами, схеми, таблиці, портрети де-
кабристів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Евристична бесіда
1. До складу яких держав входили українські землі на початку ХІХ ст.?
2. Представники яких національностей проживали на території України?
В якій кількості?
3. Чи розвивався в Україні на початку ХІХ ст. український національний
рух? Які завдання він перед собою ставив?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель наводить учням оповідь про історичні події, чергуючи в ній ви-
гадані події з реальними.
Запитання
1. Чи вірити ви в те, що так і було насправді? Які факти дозволяють віри-
ти, а які — ні?
2. Що потрібно зробити, щоб розібратися в ситуації?
ІV. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань
Масони в Україні
Активне слухання міні-лекції учителя зі складанням конспекту
1. Хто такі масони? Коли і як з’являються в Україні масонські органі
зації?
2. Якими були особливості діяльності масонів в Україні порівняно з краї-
нами Європи?
3. Як ви вважаєте, чи мала якесь значення діяльність масонських органі-
зацій в Україні для розгортання українського національного руху? Від-
повідь обґрунтуйте.
Формування картографічних знань та вмінь
Користуючись картою атласа «Суспільне-політичне життя на україн-
ських землях у першій половині ХІХ ст.», виконайте завдання:
1. Назвіть міста, де існували масонські ложі.
2. Які назви мали масонські ложі?
