Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Презентація Саути Ю.М., вихователя ГПД Вельбівської ЗОШ І-ІІ ступенів

903 views

Published on

Індивідуальна робота в групі продовженого дня

Published in: Education
  • Be the first to comment

Презентація Саути Ю.М., вихователя ГПД Вельбівської ЗОШ І-ІІ ступенів

  1. 1. Індивідуальна робота в групі продовженого дня Підготувала вихователь ГПД Вельбівської ЗОШ І-ІІ ступенів Саута Юлія Михайлівна
  2. 2. «Виховання - це вплив на серце тих, кого ми виховуємо» Лев Толстой. Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання.
  3. 3. Індивідуальна робота з невстигаючими учнями входить у коло обов'язків вихователя. Вона здійснюється в різних формах. Головне – піклування про дітей, яким вона вкрай необхідна.
  4. 4. Завдання вихователя: співчутливо ставитися до педагогічно запущених учнів, проявляти особливу увагу до них; створити сприятливі умови для їхнього розвитку; встановити особистий контроль за їхніми успіхами в навчанні.
  5. 5. Основні напрямки індивідуальної роботи вихователів з учнями: вивчення індивідуальних особливостей; встановлення міжособистісних контактів ; створення у колективі умов для розвитку потенційних можливостей; врахування стану фізичного, психічного та соціального здоров’я ; розв’язання питання соціальної адаптації ; надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адаптації ; превентивна робота з учнями "групи ризику ”; сприяння вихованцям у діяльності з самовизначення, саморозвитку; діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня.
  6. 6. Форми індивідуальної допомоги можуть бути найрізноманітнішими: пам'ятки, алгоритми, схеми- опори, вказівки, підказки тощо. Головне: така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу, розширювати можливості виявлення самостійності міркувань, творчої ініціативи, активності.
  7. 7. Найбільш розповсюджена форма індивідуальної роботи – вчасна допомога учням. Якщо спостерігається відставання в навчанні, вихователь повинен негайно допомогти дитині у виясненні незрозумілого, відпрацюванні навчальних умінь і навичок шляхом додаткових пояснень, вправ, повідомити вчителя про невстигання. Спільно з ним долати перешкоди відставання.
  8. 8. Такої допомоги потребують:  учні з уповільненими процесами засвоєння;  учні,які не оволоділи новим матеріалом на уроці; учні, які не відвідували уроки з певних причин.
  9. 9. Дітям з уповільненими процесами засвоєння потрібна більш серйозна допомога вихователя, погоджена з учителем. Допомога ця надається з урахуванням індивідуальних особливостей учня, які мають бути відомими як учителеві, так і вихователю. На їх основі будується план надання допомоги.
  10. 10. Школярам, які не оволоділи новим матеріалом, вихователь організовує пояснення, розучування, залучаючи до цього дітей, які успішно виконали завдання.
  11. 11. Вихованцям, які не відвідували заняття з певних причин і не подолали самостійно труднощі в навчанні, надається тимчасова допомога. Інколи до цього залучаються батьки. Як тільки учень матиме змогу самостійно виконувати домашнє завдання, вихователь лише проводить контроль за його виконанням.
  12. 12. Пам’ятайте! Самопідготовка – це самостійна робота дітей при виконанні навчальних завдань учителя. Якщо вихователь, проявляючи зайву опіку, надаватиме вихованцям допомогу, то знизиться рівень їх самостійності.
  13. 13. У групі завжди є діти, які потребують особливого підходу: діти, які мають відхилення у здоров’ї; діти з вадами зорового, слухового, мовленнєвого апарату; діти, які живуть у неблагополучних сім’ях.
  14. 14. До кожної такої дитини треба знайти свій підхід Якщо школяр швидко стомлюється, то протягом самопідготовки треба регулювати його навчальне навантаження. Якщо у нього вади в мовленні, то необхідно їх виправляти. Увагою треба оточити дітей з неблагонадійних сімей. Але вихователь повинен пам'ятати, що кожна дитина мусить відчути його піклування, тактовність, чуйність, увагу.
  15. 15. Першочергове завдання вихователя - зробити самопідготовку не тяжкою повинністю, а радістю, яка б приносила задоволення від досягнутого. Піклування про всіх і про кожного – справа нелегка. Практика показує, що в групах, де дбайливий вихователь, післяурочна навчальна праця не пригнічує вихованців. Діти платять за це чуйністю та довірою.
  16. 16. Контроль – одна з ефективних форм перевірки індивідуальної роботи самопідготовки. Він може мати вигляд спостережень, перевірок, оцінювання діяльності молодших школярів. Спостереження допомагають накопичувати інформацію про робочий стан групи і окремих учнів, дозволяє передбачити потенційні можливості вихованців.
  17. 17. Перевірка показує продуктивність праці школярів. За вибором вихователя перевіряються різні моменти навчальної роботи дітей. Під час перевірки домашніх завдань можна здійснювати «взаємоперевірку», «самоперевірку». Для здібних дітей застосовувати картки з індивідуальними завданнями. Також проводити роботу «в парах», «групах». Із слабо встигаючими учнями проводити індивідуальну роботу біля дошки.
  18. 18. Оцінювання – останній етап кінцевого вибору засобів і шляхів впливу на хід та результат самопідготовки. Оцінювання діяльності учнів не супроводжується аналізом помилок, а супроводжується схваленням або засудженням вчинків учнів під час самопідготовки.
  19. 19. Підсумовуючи вище сказане, вихователю варто звернути увагу на: організацію раціональних прийомів самопідготовки; виробленню навичок самостійної роботи шляхом бесід, роз'яснень, переконань, вправ; наданню допомоги дітям, які не встигають у навчанні з різних причин; навчанню дітей прийомам самоконтролю; заохоченню якісного виконання домашніх завдань; погодженню дій вихователя і учителя; дотриманню нормативних вимог до домашніх завдань.
  20. 20. До кожної справи вихователь підходить творчо, запалює в дитячих душах вогник творчості, допитливості. Не забуваймо, що у школі дитина не тільки вчиться. У школі дитина живе. Там, де вихователі забувають цю істину, навчання стає для дітей важким тягарем. Там, де навчання виступає як невід’ємна частина багатогранного духовного життя, воно для дитини бажане й захоплююче. В. Сухомлинський

×