2. 3
Зміст
Тема 1. Українські землі в XVI ст.
Урок 1 Вступ .................................................................................................. 6
Урок 2 Українські землі в XVI ст. .................................................................. 12
Урок 3 Люблінська унія ................................................................................ 21
Урок 4 Православні братства ........................................................................ 29
Урок 5 Берестейська унія .............................................................................. 35
Урок 6 Запорозька Січ................................................................................... 45
Урок 7 Українське козацтво наприкінці XVI ст. .......................................... 55
Урок 8 Культура України ХVІ ст. Розвиток освіти ....................................... 66
Урок 9 Розвиток українського мистецтва .................................................... 77
Урок 10 Урок узагальнення та систематизації знань за темою
«Українські землі в XVI ст.» .............................................................. 82
Урок 11 Оцінювання знань за темою «Українські землі в XVI ст.» ..................... 88
Тема 2. Українські землі в першій половині XVII ст.
Урок 12 Економічний розвиток українських земель
у першій половині XVII ст................................................................. 91
Урок 13 Церковне життя після Берестейської унії ........................................ 97
Урок 14 Гетьман Конашевич-Сагайдачний ................................................... 103
Урок 15 Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст. ................... 109
Урок 16 Українська культура першої половини XVII ст.
Розвиток освіти та літератури ........................................................... 118
Урок 17 Українське мистецтво першої половини XVII ст. ............................ 126
Урок 18 Урок узагальнення та систематизації знань
за темою «Українські землі в першій половині XVIІ ст.» ................. 134
Урок 19 Оцінювання знань за темою
«Українські землі в першій половині XVII ст.» ................................ 139
Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII СТ.
ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Урок 20 Передумови Національно-визвольної війни ................................... 143
Урок 21 Розгортання Національно-визвольної війни
в 1648 — на поч. 1649 рр. ................................................................... 148
3. 4 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Урок 22 Воєнно-політичні події 1649–1651 рр. ............................................. 154
Урок 23 Українська гетьманська держава ...................................................... 160
Урок 24 Воєнно-політичні події 1652–1653 рр. ............................................. 167
Урок 25 Українська гетьманська держава
в системі міжнародних відносин ...................................................... 172
Урок 26 Українсько-московський договір 1654 р.
Воєнні дії в 1654–1655 рр. ................................................................. 179
Урок 27 Урок узагальнення та систематизації знань
за темою «Національно-визвольна війна українського народу
проти Речі Посполитої середини XVII ст.
Відродження Української держави» ................................................. 187
Урок 28 Оцінювання знань за темою
«Національно-визвольна війна українського народу
проти Речі Посполитої середини XVII ст.
Відродження Української держави» ................................................. 193
Тема 4. Українські землі в 60–80-х рр. XVII ст.
Урок 29 Воєнно-політичні події 1656–1657 рр. ............................................. 197
Урок 30 Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського .................... 202
Урок 31 Від Переяславського договору 1659 р.
до Андрусівського перемир’я ........................................................... 209
Урок 32 Гетьманщина в 60–80-х рр. ХVІІ ст. ................................................. 217
Урок 33 Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини
та Слобідської України в другій половині XVII ст. .......................... 225
Урок 34 Запорозька Січ ..................................................................................232
Урок 35 Господарське, церковне та культурне життя
на українських землях в другій половині ХVІІ ст. ............................ 237
Урок 36 Урок узагальнення та систематизації знань за темою
«Українські землі в 60–80-х рр. XVII ст.» ......................................... 239
Урок 37 Оцінювання знань за темою «Українські землі
в 60–80-ті рр. ХVII ст.» ...................................................................... 246
Тема 5. Українські землі наприкінці XVII —
у першій половині XVIII ст.
Урок 38 Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. .................... 249
Урок 39 Правобережна Україна наприкінці XVII —
на початку XVIII ст. ........................................................................... 257
Урок 40 Україна в подіях Північної війни ..................................................... 263
Урок 41 Становище в Україні після Полтавської битви ................................ 269
Урок 42 Україна від гетьманування Івана Скоропадського
до Правління гетьманського уряду ................................................... 276
4. 5
Урок 43 Українська культура кінця ХVІІ —
першої половини ХVІІІ ст. ................................................................ 283
Урок 44 Урок узагальнення та систематизації знань за темою
«Українські землі наприкінці XVII —
у першій половині XVIII ст.» ............................................................ 290
Урок 45 Оцінювання знань за темою
«Українські землі наприкінці XVII —
у першій половині XVIII ст.» ............................................................ 296
Тема 6. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.
Урок 46 Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст. ............................ 300
Урок 47 Правобережжя в другій половині ХVІІІ ст. ...................................... 309
Урок 48 Західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст. ........................ 320
Урок 49 Південна Україна та Запорозька Січ
у другій половині ХVІІІ ст. ................................................................ 326
Урок 50 Культура України другої половини ХVІІІ ст. .................................... 335
Урок 51 Урок узагальнення та систематизації знань
за темою «Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.» ................. 342
Урок 52 Оцінювання знань за темою
«Українські землі в другій половині XVІІІ ст.» ................................. 347
Зміст
5. 6
Тема 1. Українські землі в XVI ст.
Урок 1
Тема. Вступ
Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія
України» у 8 класі, його хронологічними межами та періодизацією, зміс-
том та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою
навчальною та енциклопедичною літературою, електронними та Інтер-
нет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності уч-
нів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематично-
го, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище
українських земель у складі різних держав у XVI ст.
Обладнання: підручник, карта.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії
України; показувати на карті територіальні зміни українських зе-
мель у складі різних держав у XVI ст.;
• характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;
• використовувати методичний апарат підручника з історії України
для 8 класу;
• опанувати методи пошуку потрібної інформації з додаткових джерел.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У 7-му класі ви вивчали історію України у період Серед-
ньовіччя.
Бесіда за запитаннями
1. Що ви вже знаєте про події цього періоду?
2. Покажіть на карті територію Київської Русі?
3. Що вам відомо про цю державу?
4. Якими подіями закінчилось вивчення нами історії цього періоду?
Разом з учнями починаємо створювати лінію часу.
6. 7Тема 1. Українські землі в XVI ст.
ІХ ст. Перша поло-
вина XVI ст.
Друга полови-
на XVI ст.
Кінець
XVIII ст.
Початок
ХХ ст.
Середньовічна історія Нова історія
Період, що виділений сірим, будемо вивчати у 8-му класі.
ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Уч и т е л ь.ЩособоюявляєісторіяУкраїнипізньогоСередньовіччята
Нового часу? Щодо цього існують різні точки зору. Деякі вчені ділять цей
період на два етапи — козаччини та імперський. Дехто вважає зору, що ці
етапи відносяться до іншого періоду — нової історії України.
Ми з вами будемо вчити історію України у 8 класі за такими темами:
• Тема 1. Українські землі в xvi ст. (8 год.)
• Тема 2. Українські землі у першій половині xvii ст. (6 год.)
• Тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського наро-
ду середини xvii ст. Відродження Української держави. (7 год.)
• Тема 4. Українські землі в 60–80-ті рр. Xvii ст. (7 год.)
• Тема 5. Українські землі наприкінці xvii — у першій половині
xviii ст. (6 год.)
• Тема 6. Українські землі в другій половині хVііі ст. (5 год.)
Робота з картою
• У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV —
у першій половині XVI ст.? Які саме землі? Покажіть їх на карті.
У ч и т е л ь. У першій половині XVI ст. українські землі перебували
у складі Великого князівства Литовського (Київщина, Переяславщина,
частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина
і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня
Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було за-
лежним від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави
(Чернігово-Сіверські землі).
Як ми бачимо, більшість українських земель перебували у складі Ве-
ликого князівства Литовського. Наприкінці XV — у першій половині
XVI ст. Литва змінює свою політику щодо українських земель: вони по
збавляються автономії, переходять під управління урядників Великого
князя.
Робота з підручником
Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особли-
вості на прикладі одного параграфа.
Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.
7. 8 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, історич-
ними атласами та робочими зошитами, пропонуємо приклади роботи з
ними.
Для характеристики учнівської діяльності на уроках знайомимо уч-
нів з видами робіт:
1. Відповідь на усні питання.
2. Відповідь на письмові завдання і запитання.
3. Виконання домашніх завдань є обов’язковим.
4. Виконання тестових завдань.
5. Участь у дидактичних іграх.
Учні знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів під час
проведення уроків.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
Рівні
навчальних
досягнень
Бали Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий 1 Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні по
статі чи історико-географічні об’єкти
2 Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей
або історико-географічних об’єктів; вибирає правиль-
ний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні
«так–ні»); має загальне уявлення про лічбу часу
в історії, визначає послідовність подій (на рівні «рані-
ше–пізніше»)
3 Учень може двома-трьома простими реченнями роз-
повісти про історичну подію чи постать; упізнати істо-
ричну подію, постать за описом; співвіднести рік зі
століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так —
ні»); має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній 4 Учень може репродуктивно відтворити (у межах чоти
рьох–шести простих речень) частину навчального ма-
теріалу теми, дати визначення історичних термінів,
поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-
дві основні дати; показати на карті історико-географіч-
ний об’єкт
5 Учень може відтворити основний зміст навчальної теми,
відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі
ознаки історичних понять, назвати основні дати; за до-
помогою вчителя може показати на історичній карті ос-
новні місця подій
6 Учень загалом самостійно відтворює фактичний ма-
теріал теми; може дати стислу характеристику історич-
ній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність
подій на основі знання їх дат; у цілому правильно
8. 9Тема 1. Українські землі в XVI ст.
Рівні
навчальних
досягнень
Бали Критерії навчальних досягнень учнів
вживає історичні терміни; може показати на карті місця
основних подій, користуватись за допомогою вчителя
(зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної ін-
формації (наочними та текстовими, що подаються в під-
ручнику)
ІІІ. Достатній 7 Учень у цілому послідовно й логічно, самостійно відтво-
рює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння істо-
ричної термінології, дає загальну характеристику події
(причини, наслідки, значення), виокремлює окремі
ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і кар-
тосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідов-
ність і тривалість історичних подій; використовує наве-
дені в підручнику документи як джерело знань
8 Учень володіє навчальним матеріалом і використовує
знання за аналогією, дає загалом правильне визначення
історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх
опису та наочного відображення, порівнює однорідні
історичні події та явища, характеризує причинно-на-
слідкові зв’язки між історичними явищами у межах те-
ми, встановлює синхронність подій у межах теми; вико-
ристовуючи легенду карти, супроводжує показ
історичних об’єктів їх словесним описом
9 Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагаль-
нює окремі факти та формулює нескладні висновки,
обгрунтовує свої висновки конкретними фактами, взя-
тими з підручника (наочних посібників, історичних до-
кументів); може дати порівняльну характеристику істо-
ричних явищ, визначення понять; загалом самостійно
встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює
синхронність подій у межах курсу; може аналізувати
зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати
набуті знання
ІV. Високий 10 Учень впевнено оперує одержаними знаннями й засто-
совує їх для розв’язання нових навчальних проблем;
виявляє розуміння історичних процесів; робить аргу
ментовані висновки; характеризує історичні явища
і процеси, використовуючи різні джерела інформації;
рецензує відповіді учнів; зіставляє й систематизує дані
історичних карт і застосовує їх для характеристики
подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій
вітчизняної та всесвітньої історії
9. 10 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Рівні
навчальних
досягнень
Бали Критерії навчальних досягнень учнів
11 Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може
вільно висловлювати власні судження й переконливо їх
аргументувати; може аналізувати історичну інформацію,
співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на
основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні
навички роботи з історичною картою
12 Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал;
має глибокі і міцні знання, здатний, відповідно до віко-
вих особливостей, презентувати власну інтерпретацію
(версію, розуміння, оцінку) історичних явищ
Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематич-
ного оцінювання. Тематичне оцінювання — це визначення рівня на
вчальних досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або
з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної про-
грами та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи ін-
шого предмета.
Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень
навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності
тем). Скоригований тематичний бал (СТБ) — бал, що виставляється за
результатами повторного тематичного оцінювання. Типовими формами
тематичного оцінювання за способом встановлення рівня навчальних
досягнень учнів є:
• усне (опитування, співбесіди тощо);
• письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна,
практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, скла-
дання творчого проекту тощо);
• комп’ютерне тестування.
Можливе також поєднання цих форм.
Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти,
контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зо-
шитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному закладі до кін-
ця навчального року.
На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має
ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення; загальним змістом, кількіс-
тю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, конт-
рольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оці-
нювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення
тематичного оцінювання; запропонувати список навчальних посібників.
Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оціню-
вання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.
10. 11Тема 1. Українські землі в XVI ст.
На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має
ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення, загальним змістом, кількіс-
тю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, конт-
рольних тощо), з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оці-
нювання, прикладами завдань, терміном і формою проведення
тематичного оцінювання; запропонувати список навчальних посібників.
Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оціню-
вання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.
Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних
(ТБ) або скоригованих тематичних балів (СТБ).
Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.
Семестровий бал має бути наближеним до середнього арифметич-
ного від суми скоригованих тематичних балів. При цьому мають врахо-
вуватися динаміка (зміна) особистих навчальних досягнень учня з пред-
мета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту,
ступінь узагальнення матеріалу тощо).
Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду
Інтернет-адреси загального характеру:
• www.academicpress.com — академічна література;
• www.britannica.com — енциклопедія «Британіка»;
• www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.
Історичні та педагогічні сайти:
• www.sociology.org — соціологічні науки;
• www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;
• www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;
• www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;
• www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів;
• www.aboutislam.ws — іслам як він є.
Музеї
• www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург,
Росія);
• mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);
• www.metmuseum.org — музей мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк,
США);
• museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іс-
панія);
• www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикану;
• www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США);
• http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/halimonenko-1.htm — Інститут
козацтва: тюркського й українського;
• http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/yakovenko-1.htm — Брати/воро-
ги або поляки очима українця XVII–XVIII століть.
11. 12 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал за підручником.
Урок 2
Тема. Українські землі в XVI ст.
Мета: з’ясувати політичне, економічне та соціальне становище ук-
раїнських земель у ХVI ст., соціальну структуру українського суспіль
ства, причини виникнення українського козацтва; розвивати в учнів
уміння аналізувати історичні джерела, робити висновки, узагальнення
й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій; виховувати
в учнів повагу до історії свого народу.
Основні поняття: стани, соціальна структура суспільства, шляхта,
фільварок, козак.
Обладнання: карта «Українські землі у ХVI ст.», картки з документа-
ми, схемами, таблицями
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• характеризувати політичне, економічне та соціальне становище ук-
раїнських земель у ХVI ст.;
• називати стани та станові групи тогочасного українського суспільства;
• порівнювати становище різних верств суспільства;
• пояснювати причини та наслідки виникнення українського козацтва;
• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «козацтво»;
• удосконалити навички роботи з різноманітними джерелами інфор-
мації.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
На початку уроку, щоб активізувати увагу учнів, учитель проводить
вступну бесіду з допомогою запитань:
1. У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV —
у першій половині ХVI ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті.
2. Які зміни в управлінні українських земель у складі Великого князів
ства Литовського сталися наприкінці ХV ст.?
3. Що таке соціальні стани? Назвіть основні стани українського сус-
пільства першої половини ХVI ст. та охарактеризуйте їхнє стано
вище.
4. Що являло собою магдебурзьке право?
5. Коли та з якою метою було укладено Кревську унію?
12. 13Тема 1. Українські землі в XVI ст.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті.) У першій
половині ХVI ст. українські землі перебувати у складі Великого князів
ства Литовського (Київщина, Переяславщина, частина Волині і Поділ-
ля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина і Покуття, які згодом були
захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддніпрянщина і Крим
входили до Кримського ханства, що було залежним від Туреччини),
Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські
землі).
Як ми бачимо, більшість українських земель перебували у складі Ве-
ликого князівства Литовського. Наприкінці ХV — у першій половині
ХVI ст. Литва змінює свою політику щодо українських земель: їх позбав-
ляють автономії і вони переходять під управління урядників Великого
князя.
Попри тяжкі умови іноземного панування, українське населення,
яке було роз’єднане кордонами різних держав, зуміло зберегти не тільки
свою культуру, мову, звичаї, традиції та побут, але й сформуватися
у ХVI ст. як народність.
Водночас зі вступним словом учитель організовує роботу з терміна-
ми, які вивчалися у 7-му класі, але які необхідно повторити. Для цього
можна запропонувати учням стати перекладачами і, працюючи разом
з учителем, пояснювати в ході пояснення терміни: «автономія», «уряд-
ник», «стани», «шляхта», «кріпацтво», «магнат», «панщина», «фільварок»,
«натуральний характер господарства», «унія», «самоуправління», «маг-
дебурзьке право», «Україна».
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота зі схемою
Вивчення нового матеріалу супроводжується опрацюванням схеми,
на якій зображено соціальну структуру українського суспільства у ХІV—
ХVI ст. (Див. схему на С. 14)
Завдання
1. Назвіть основні стани населення в Україні в XVI ст.
2. Які стани належали до привілейованих верств суспільства?
3. Які стани займали нижчі сходинки цієї соціальної піраміди?
У ч и т е л ь. Як ми бачимо, на вершині соціальної ієрархії перебував
військово-службовий стан — шляхта. Формування шляхти тривало від
ХІV до ХVI ст. За цей час вона пройшла шлях від соціально неоднорідної
верстви населення до привілейованого стану суспільства, перетворила-
ся на впливову, організовану силу і становила в Україні 5 % населення.
13. 14 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Соціальна структура українського суспільства
Магнати
Власники великих князівських і боярських землеволодінь, які
зростали за рахунок великокнязівських дарувань, захоплення
общинних земель, купівлі маєтків, освоєння нових земель.
У їхніх руках була зосереджена більшість земель
Шляхта
Представники різних соціальних груп, що несли військову
службу у князя і могли утримувати себе під час походів.
У ХVI ст. шляхта оформилася у привілейований стан
Пани
Члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які
у військові походи виїжджали зі своїми загонами під власними
корогвами. Разом з князями утворювали елітну групу, яка була
основою для формування державного апарату
Зем’яни
Дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою
військову службу одержали статус шляхти та земельні володіння
Духо-
венство
«Церковні люди», не підлягали світському суду, мали значні
права та привілеї. Духовенство поділялося на: біле (парафіяльні
священики, які не давали обітниці безшлюбності) і чорне (чен-
ці, високі духовні ієрархи)
Міщани
Цей стан не був однорідним: 1) патриціат (найбагатші та най
впливовіші купці та промисловці); 2) бюргерство (цехові май
стри та торговці середньої заможності); 3) міський плебс
(ремісники, дрібні торговці, селяни)
Селяни
Найнижчий прошарок суспільства, теж неоднорідний: 1) чин-
шові селяни, або данники, — особисто вільні, сплачували фео-
далам натуральну й грошову ренту; 2) тяглі селяни — вели гос-
подарство на ділянках, що належали феодалам. Відробляли
панщину, виконували повинності і сплачували податки;
3) службові селяни — обслуговували двір феодала
Робота з таблицями
Становище шляхти у ХVI ст.
1. Шляхта остаточно відокремилася від інших верств населення. Невдовзі
термін «шляхтич» витіснив з ужитку «бояр» і «зем’ян».
2. Відбувається розширення прав дрібної шляхти, що зумовило консолідацію
шляхетського стану
14. 15Тема 1. Українські землі в XVI ст.
3. Відбувається процес юридично оформленої системи прав шляхти:
а) «Устав на волоки» 1557 р. закріпив виділення шляхти у самостійний
стан;
б) Литовський статут 1566 р. скасував всі обмеження шляхетської земель-
ної власності, створив організоване представництво шляхти на загаль-
нодержавних сеймах;
в) Віленський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських
сеймиків
Запитання
Яке місце в українському суспільстві посідала шляхта у XVI ст.?
У ч и т е л ь. Особливе місце в українському суспільстві належало
духівництву, яке становило десяту частину населення. «Церковні люди»
не підлягали світському суду і ділилися на дві категорії: біле духівництво
(парафіяльні священики, які не давали обітниці безшлюбності) і чорне
(ченці, здебільшого високі духовні ієрархи). Тривалий час церковні по-
сади передавалися у спадок. Від парафіян духовенство вимагало різні
«треби» (десятина, данина натурою). Деякі церкви та монастирі володі-
ли земельними угіддями, селами і навіть містами. Під час перебування
українських земель у складі Литви церква мала значні права і привілеї,
користувалася авторитетом у суспільстві. Але після ослаблення Литви
становище української православної церкви погіршилося.
Значних змін зазнало й міське життя.
Особливості розвитку українських міст
1. Населення міст було неоднорідним.
2. Відбувається утворення цехових організацій, які не були так жорстко рег-
ламентовані, як у західноєвропейських містах.
3. У містах поширюється магдебурзьке право, суть якого полягала у звільнен-
ні міста від управління і суду державних урядовців і феодалів та надавало
право на створення органів місцевого самоврядування.
4. Міщани перебували у більш привілейованому становищі, ніж селяни, то-
му що:
а) міські мури робили їх більш захищеними;
б) ремесло та торгівля забезпечували більш високий рівень життя;
в) магдебурзьке право створювало можливості для незалежного розвитку
міст;
г) існування міського самоврядування формувало у міщан особливі риси:
незалежність поглядів, самостійність у прийняття рішень, відповідаль-
ність;
д) відбувався процес обміну інформацією, новими ідеями із зовнішнім сві-
том завдяки більшій концентрації населення
15. 16 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Запитання
Як ви вважаєте, яке значення мало для українських міст поширення
магдебурзького права?
У ч и т е л ь. Нижчу сходинку в соціальній піраміді посідало україн
ське селянство. Становище його у ХVI ст. було дуже складним, і зумов-
лено це було, перш за все, тими соціально-економічними та політич
ними процесами, що відбувалися на українських землях, зокрема
розширенням феодального землеволодіння та появою кріпацтва.
Робота з документами
Документ 1
«Еволюція феодальних відносин зумовила в ХІV—ХVI ст. зростання
феодального землеволодіння. ...Концентрація земель в руках магнатів зу-
мовила широкомасштабний наступ на територію та права селянських об-
щин. Тиск... виявлявся у привласненні общинних земель, поневоленні
селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обме-
женніталіквідаціїкопних(громадських)судів...Внаслідокцьоговсередині
ХVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося». (Бой-
ко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109)
Запитання
За рахунок яких земель відбувалося зростання феодального земле-
володіння?
Документ 2
«…Селянство …було неоднорідним. Залежно від форм експлуатації,
характеру повинностей його поділяють на три групи:
1. Чиншові селяни (данники). Вони сплачували феодалам натураль-
ну та грошову ренту (чинш). Данники — це особисто вільні й економіч-
но незалежні селяни-общинники. У ході формування фільваркової сис-
теми сільського господарства ця категорія селян поступово зникає.
2. Тяглі селяни. Так називали селян, які вели господарство на зе-
мельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами екс-
плуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина),
державні податки (серебщина), державні повинності (будівництво
мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо).
3. Службові селяни. Це ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які
обслуговувалидвірфеодала.…Окрімвиконаннясвоєїосновноїспеціальної
служби, залучалися до відбування панщини та сплачували данину». (Бой-
ко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109)
Запитання
1. Які категорії селянства існували на Україні у ХVI ст.?
2. За якими критеріями їх поділяли на ці групи?
16. 17Тема 1. Українські землі в XVI ст.
Документ 3
«У процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження
фільваркової системи господарювання (виробництво та переробка сіль-
ськогосподарської продукції, засновані на щотижневій панщині та чіт-
ко орієнтовані на ринок) відбувалося зближення між різними категорія-
ми селянства, а його феодальна залежність поступово переросла та
юридично оформилася в залежність кріпосну. Суть кріпацтва полягала
в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов’язкових селянських
робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав
і свобод селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав,
2006. — С.108—109)
Запитання
1. У чому полягає суть кріпацтва?
2. Якими були причини його утвердження на українських землях?
У ч и т е л ь. Отже, соціально-економічне та політичне становище
українського народу в другій половині ХVI — на початку ХVI ст. під вла-
дою іноземних держав, зокрема Литви та Польщі, було вкрай важким.
У даний період населення України зазнавало економічних, соціальних,
політичних, релігійних та національних утисків з боку тих держав, до
складу яких входили українські землі. Відбувався процес утвердження
феодальних відносин, тому особливо складним було становище ук-
раїнського селянства, яке залишалося неоднорідним. На українських
землях поширилося таке ганебне явище, як кріпацтво.
Але майже три століття, з кінця ХV до кінця ХVIІІ, історія України
визначалася наявністю особливого стану населення на її території — ко-
зацтва. Козацтво в Україні стало окремим суспільним станом, мало пев-
ні права, привілеї, звичаї і заняття, мало свою територію. Саме козацтво
стало на чолі національно-визвольної боротьби українського народу
в даний період і визволило значну територію України від польського па-
нування і заклало на ній фундамент української державності.
Якими ж були причини появи цього особливого стану населення
в Україні?
Робота в групах
Учитель поділяє учнів на групи і дає на опрацювання кожній групі
документ. На виконання завдання відводиться три хвилини.
1-а група
Документ 4
«Через татарську небезпеку вже наприкінці ХV ст. широкі простори
Наддніпрянщини, теперішньої Полтавщини, середньої й Південної
Київщини й південно-східного Поділля запустіли, багаті й родючі ґрунти
17. 18 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
стали облогом, перетворилися на «дике поле». Серед цієї пустелі де-не-
де стояли «господарські замки» — укріплені пункти, де перебували
представники адміністрації з невеликою залогою. До цих замків тулили-
ся рідкі оселі, щоб на випадок татарського наскоку сховатися за його
валами або мурами. У лісах і степах навколо цих замків і далеко на пів-
день та на схід від них водилася безліч дичини та звірини, в річках та
озерах була сила-силенна всякої риби, особливо на дніпровському Ни-
зу, за порогами. Все це приваблювало, незважаючи на близьке сусідство
з татарами, сміливіших людей коли й не селитися в дикому степу, то бо-
дай навідуватися до нього за здобиччю». (Дорошенко Д. Історія Украї-
ни. — К.: Освіта, 1993. — С. 76)
Завдання
1. Відшукайте на карті (можна використати карту ту, що й на попереднь-
ому уроці) українські території, що згадуються в даному документі.
2. Чому ці території були малозаселені?
3. Яку назву вони отримали? Чому?
2-а група
Документ 5
«На півночі Україні, де скупчилося населення, ставало людям тісно.
Там було багато панів — потомків княжих та боярських родів, вони заво-
дили поміщицьке господарство, тіснили селян і примушували робити
на себе. Та й державна організація... теж докучала населенню повиннос-
тями і податками. Тут, у степу, віч-на-віч із татарською небезпекою була
воля. Тут і адміністрація, і пани готові були давати всякі пільги, аби зна-
ходилися сміливіші люди, які б одважилися тут мешкати». (Дорошен-
ко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76)
Документ 6. Гійом Левассер де Боплан
З «Опису України» 1651 року
«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати
власноруч і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана,
а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кіль-
кість буассо (міра ваги ) зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат
перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова
для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, не ка-
жучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину
з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — тре-
тього вола. Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе,
чого ті хочуть, так що нема нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічо-
го не відкладають для себе, перебуваючи в таких тяжких умовах залеж-
ності. Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену вла-
ду не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка велика
18. 19Тема 1. Українські землі в XVI ст.
свобода польської шляхти, яка живе, наче в раю, а селяни — ніби пере-
бувають у чистилищі. Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапля-
ють у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішо-
му стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того,
що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке
є місцем притулку козаків на Борисфені...»
Запитання
1. Як ви вважаєте, про які землі йдеться в документі 2?
2. Спробуйте визначити, що є спільного між цими документами.
3. На основі цих двох документів визначте, що спонукало селян пів-
нічних територій України тікати на південь.
4. Чим приваблювали їх південні українські степи?
3-я група
Документ 7
«Земля, кажуть, дає там неймовірні врожаї, вертає посів до ста разів;
сіяти щороку не треба — одного року посіяти, уродить і на другий,
а дасть одного року і другий, і третій урожай; лишити плуг на полі, то
він за два-три дні так обросте, що тяжко його знайти. Трава на пастів-
нях така висока, що волів ледве видко в ній, як пасуться: часом навіть
і рогів з трави не видко. Бджоли така сила, що не тільки в дуплах де-
рев, а навіть в ями наносить меду, і не раз доведеться провалитися
в таку медову криницю. Ріки повні рибою, нечувана сила осетрів й ін-
шої риби йде з моря в ріки, так що під час того її руху списа можна
встромити в воду — буде стирчати як у землі у тій масі риби. Звіра
в лісах і степах така сила, що диких биків, коней та оленів б’ють тіль-
ки задля шкіри, а м’ясо кидають. Диких кіз стільки набігає з степів
в ліси на зиму, що бити їх можна тисячами. Птахів сила неймовірна,
так що весняною порою хлопці цілі човни набирають яєць диких качок,
гусей, журавлів, лебедів...» (Грушевський М. С. Ілюстрована історія Ук-
раїни. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 170–172)
Запитання
1. Як ви думаєте, про які землі йде мова в даному тексті?
2. Чи не є ці відомості перебільшеними?
3. А як ви гадаєте, чому ось такі часом фантастичні розповіді про пів-
денні українські степи існували в оповіданнях тих часів?
Робота зі схемою
Після опрацювання цих документів доцільно буде підбити підсумки
роботи в групах і скласти схему.
19. 20 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Причини виникнення українського козацтва
Існування великого ма-
сиву вільної землі зі
сприятливими умовами
для життєдіяльності.
Досвід освоєння півден-
них територій уходника-
ми. Природне прагнення
людей до міграції в по-
шуках кращого життя
Зростання зовніш-
ньої загрози,
нагальна потреба
захисту українських
територій від
нападів турків
та татар
Посилення феодаль-
ної експлуатації, про-
гресуюче закріпачен-
ня, наростання
релігійного та націо-
нального гніту
українського народу
під владою Литви
та Польщі
Словникова робота
Далі вчитель пропонує учням дослідити походження слова «козак»,
і знайомить їх із варіантами визначень цього терміна.
1. «Козак» — у перекладі з тюркської мови означає воїн, охоронець або
ще — вільна людина. Появу козацтва як історичного явища нерідко
відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи його з так званими
бродниками — населенням південно-руських степів, що не підкоря-
лося князівській владі». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта,
1993. — С. 228)
2. «Слово «козак» тюркського походження. Воно мало різні значення:
вільна людина, воїн-найманець, шукач пригод, вигнанець та ін. Лю-
ди, які займалися угодницькими промислами в необжитих степах, а
також брали участь у походах проти татар, стали називатися козака-
ми». (Сас П. М. Історія України XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт,
2001. — С. 27)
3. «Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, неза-
лежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця в сус-
пільстві й населяли безлюдні окраїни». (Субтельний О. Україна. Іс-
торія. — К.: Либідь, 1991. — С. 100)
4. «...Слово «козак» широко розповсюджене у народів турецького ко-
реня; воно було уживане в половців і досі вживається у турецько-
татарських народів, означаючи волоцюгу, що промишляє війною
й розбоєм. Прикладалося воно до степових волоцюг татарських, пе-
рейшло й на наших українських». (Грушевський М. С. Ілюстрована
історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 173)
Завдання
1. Спробуйте порівняти ці визначення. Що в них спільного, а що від-
мінного?
2. Як ви думаєте, а чому слово «козак» має різні значення?
3. Яка з названих версій слова «козак», на вашу думку, ближча до істини?
4. Запропонуйте свій варіант визначення цього слова.
20. 21Тема 1. Українські землі в XVI ст.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Заповнення таблиці
Основні ознаки розвитку українських землях у ХVІ ст.
• Зростання великого феодального землеволодіння.
• Наступ феодалів на права общин.
• Закабалення селян, утвердження кріпацтва.
• Розвиток товарно-грошових відносин.
• Поява нових феодальних господарств — фільварків.
• Поглиблення спеціалізації виробництва.
• Виникнення фахових об’єднань ремісників — цехів.
• Набувають поширення ярмарки.
• У містах запроваджується магдебурзьке право.
• Формування нових станів суспільства.
• Поява особливого соціального стану — козацтва.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Урок 3
Тема. Люблінська унія
Мета: визначити передумови об’єднання Великого князівства Ли-
товського та Польського королівства в одну державу та наслідки, які ма-
ла ця подія для українських земель; розвивати в учнів уміння аналізува-
ти й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх причини та
передумови, працювати з джерелами інформації і на основі їх робити
певні висновки та узагальнення; виховувати почуття патріотизму та гор-
дості за український народ, який за тяжких умов іноземного панування
зумів зберегти притаманні йому особливості мови, культури та побуту.
Основні поняття: «унія» «Річ Посполита», «республіка», «шляхетська
демократія», «сейм», «король», «воєводства», «воєвода», «староста»,
«гродські, підкоморські і земські суди».
Обладнання: карта «Річ Посполита в ХVІ ст.», документи, схеми,
ілюстрації, портрет В.-К. Острозького.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• показувати на карті територіальні зміни, які сталися внаслідок під-
писання Люблінської унії; володіння Речі Посполитої та її сусідів;
українські воєводства та їхні центри;
• пояснювати причини підписання та наслідки Люблінської унії;
21. 22 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
• аналізувати зміни, які відбулися на українських землях внаслідок
Люблінської унії;
• удосконалити навички роботи в групах, з картою та джерелами ін-
формації, розвинути уміння встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки та визначати значення історичних подій.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда
1. Пригадайте умови Кревської та Городельської уній.
2. Коли і між якими державами вони були укладені?
3. Яке значення вони мали для цих держав?
4. Як ці унії рішення вплинули на становище українських земель?
Робота з таблицями
Кревська унія 1385 р.
• Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, хрестити литовське населен-
ня і приєднати до Польщі всі литовські, українські і білоруські землі.
• Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем
Польщі.
• Король Польщі одночасно вважався і великим князем Литви.
• Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі
Городельська унія 1413 р.
• Це угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим кня-
зем литовським Вітовтом.
• Укладена 2 жовтня 1413 р. у місті Городлі.
• Вона підтверджувала існування Великого князівства Литовського
як окремої незалежної держави.
• Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який
мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта.
• Передбачалося проведення заходів, спрямованих на уніфікацію органів
управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицько-
го віросповідання Польщі та Литви
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. У другій половині ХV — на початку XVI ст. розгортають-
ся процеси централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує зане-
пад Литви, який був зумовлений певними факторами:
а) тривалим протистоянням з Москвою;
22. 23Тема 1. Українські землі в XVI ст.
б) спустошливими нападами татар;
в) постійною боротьбою за великокнязівський престол.
Намагаючись уникнути повного занепаду, литовці звертаються по
допомогу до Польщі. Переговори між двома державами закінчилися
у 1569 р. компромісом — укладенням Люблінської унії, яка об’єднала
Польську державу і Велике князівство Литовське в єдине ціле — Річ
Посполиту.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота в групах
Питання про передумови об’єднання Польщі та Литви учні вивча-
ють у групах. Вони поділяються на три групи (для поділу можна застосу-
вати лічилку — Литва, Польща, Україна) і з’ясовують це питання за до-
помогою текстових історичних джерел. На виконання завдання їм
надається 3–4 хв.
1-а група (Литва)
Документ 1
«На початку ХVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Ли-
товське близьке до занепаду. У 1522 р. Москва відібрала у нього Чернігів
і Стародуб на північному сході України. А у 1549 та 1552 рр. воно не
змогло протистояти двом великим вторгненням татар. У 1562–1570 рр.
наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва ув’язла в нову
тривалу війну з Московським царством. Виснажені величезними воєн-
ними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнен-
ня, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її
надати, але за плату. Тепер головною умовою вони поставили об’єднати
в одне політичне ціле Польщу з Литвою, яких до цих пір пов’язував
спільний монарх.
Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед поль-
ськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католиць-
ких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному
злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та
дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі
привілеї, якими користувалися польські феодали». (Субтельний О . Ук-
раїна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 77)
Запитання й завдання
1. Визначте,щоспонукалоВеликекнязівствоЛитовськедоуніїз Поль-
ським королівством?
2. Як ставилися до ідеї об’єднання литовські та українські магнати
і шляхта? Чому?
23. 24 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
2-а група (Польща)
Документ 2
«Польські пани давно вже прагнули до того, щоб тісніше з’єднати
Литву з Польщею. Хоч формально обидві держави були зв’язані унією
та мали одного спільного монарха, але у внутрішніх справах, а часто
й у зовнішніх кожна йшла своїм окремим шляхом. Поляки не мали пра-
ва ні купувати земель в Литовській державі, ні обіймати державні поса-
ди. Їх вабила багата Україна, і вони старалися цілком об’єднати Литву
з Польщею, щоб і там бути такими ж господарями, як у себе. ...Польські
пани побоювалися, щоб на Литві не вибирали зовсім окремого князя та
щоб таким способом не знищено унію між обома державами». (Доро-
шенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 83)
Документ 3
«Зі свого боку Польща прагнула скористатися послабленням Вели-
кого князівства Литовського, щоб втілити в життя свої плани просуван-
ня на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка
із втягненням у товарно-грошові відносини потребувала нових орних
земель і залежних селян». (Сас П. М. Історія України. ХVI–XVIII ст. —
Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)
Запитання й завдання
1. Чому Польща прагнула об’єднатися з Литвою?
2. Чи однаково автори цих документів характеризують наміри Польщі?
3. Про яку вже укладену раніше унію між Литвою і Польщею йдеться
в одному з текстів. Що вам відомо про неї?
4. Про яке «просування на Схід» йдеться в другому документі і яке це
мало значення для Польщі?
3-я група (Україна)
Документ 4
«Українські й білоруські магнати... не йшли на зближення з Польщею,
їхстримувавстрахвтратизверхностіполітичногостановищавдержаві....Але
найбільшеїхлякалоокатоличення,якогозазналаГаличина».(ШвидькоГ. К.
Історія України. XVI–XVIII ст. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 4)
Документ 5
«Зацікавленість унією виявляли й українські шляхтичі. Вони дума-
ли, що в об’єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від
турецько-татарських нападів і покласти край шляхетським наїздам на
польсько-українському прикордонні. Українська шляхта хотіла поліп-
шити умови торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи торгівлі про-
ходили через Польщу». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. —
Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)
24. 25Тема 1. Українські землі в XVI ст.
Завдання
Порівняйте зміст джерел і з’ясуйте, чи однаковою була позиція ук-
раїнських магнатів та української шляхти щодо питання про об’єднання
Польщі та Литви. Чому?
Питання про Люблінський сейм вивчається шляхом поєднання роз-
повіді вчителя та опрацювання карти та ілюстрації.
У ч и т е л ь. Об’єднання Польського королівства і Великого князів
ства Литовського в одну державу відбулося у 1569 р. на спільному сеймі
представників привілейованих станів обох країн. Цей сейм проходив
у польському місті Любліні. 1 липня 1569 р. унія була підписана. Прого-
лошувалося об’єднання Польщі та Литви в єдину федеративну державу
Річ Посполиту (дослівно — республіку).
Республіка (з лат. — всенародна справа) — форма державного прав-
ління, що передбачає виборність органів влади на певний строк.
Федерація (з лат. — союз) — союзна держава, яка складається з кіль-
кох державних утворень, кожне з яких має власні органи влади, але вод-
ночас підпорядковується загальнодержавним органам влади.
Історична довідка
Князь Василь-Костянтин Острозький
• Видатний український політичний і культурний діяч.
• Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та
в Галичині.
• Був старостою володимир-волинським, воєводою київським
і з 1569 р. — сенатором.
• Один з найбільш впливових постатей того часу, послідовно захищав
політичні права українців.
• Був одним із лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люб-
лінської унії.
• Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та
Литвою до нового федеративного державного утворення.
Робота з картою
Відшукайте на карті українські землі, які ввійшли до складу Речі
Посполитої за рішенням Люблінського сейму, та назвіть їх.
Робота з ілюстрацією «Люблінський сейм»
На основі розповіді вчителя та ілюстрації сформулюйте власне став-
лення до Люблінського сейму.
25. 26 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
Заповнення таблиці
Умови Люблінської унії
• Внаслідок об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського утво-
рювалася нова держава — Річ Посполита.
• Очолювати Річ Посполиту мали: виборний король, спільний сейм і сенат.
• Угоди з іншими державами мали укладатися від імені Речі Посполитої.
• Литовська, українська й польська шляхта були зрівняні в правах і отриму-
вали право на володіння маєтками по всій території Речі Посполитої.
• Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалася єдина грошова одиниця.
• Литва зберігала своє право і суд, адміністрацію, військо, скарбницю, мову
У ч и т е л ь. Після Люблінської унії на українських землях, які
відійшли до Речі Посполитої, відбулися суттєві зміни в адміністратив-
но-територіальному й політичному устрої. Адміністративно-терито
ріальний устрій запроваджувався за польським зразком. На українських
землях було утворено шість воєводств:
1. Руське (з центром у Львові).
2. Белзьке (з центром у Белзі).
3. Подільське (з центром у Кам’янці).
4. Волинське (з центром у Луцьку).
5. Брацлавське (з центром у Брацлаві).
6. Київське (з центром у Києві).
Воєводства очолювали призначені урядом воєводи, які мали такі
повноваження:
а) їм належала вся місцева влада;
б) вони керували шляхетським ополченням;
в) головували на місцевих сеймах;
г) стежили за діяльністю шляхетських земських судів.
Воєводства поділялися на повіти або землі. Їх очолювали старости
й каштеляни (коменданти фортець).
Після Люблінської унії сталися зміни і в законах, які діяли в ук-
раїнських землях. Вони закріплювалися Третім Литовським статутом
1588 р., згідно з яким селяни, що прожили на землі феодала понад
10 років, ставали кріпаками. Феодали одержали право розшуку й по
вернення селян-утікачів протягом 20 років. Отже, Третій Литовський
статут встановлював на українських землях кріпацтво.
Запроваджувалася система шляхетських станових судів. Вона вклю-
чала гродські, підкоморські та земські суди. Старостинські гродські су-
ди розглядали кримінальні, а також цивільні справи. У підкоморських
судах засідав підкоморій — суддя, який розглядав справи про розмежу-
вання шляхетських маєтків. Земські суди складалися із судді, підсудка
26. 27Тема 1. Українські землі в XVI ст.
і писаря, їх обирала місцева шляхта. Вони розглядали шляхетські позо-
ви, які не брали до розгляду гродські та підкоморські суди.
У воєводствах і повітах періодично скликалися сеймики. На них ви-
рішувалися переважно місцеві питання, а також обирали депутатів на
загальнодержавний сейм і до Коронного Трибуналу.
Учитель пропонує учням висловити свої думки щодо наслідків, які
мало для українських земель підписання Люблінської унії.
Для відповіді на це запитання доцільно буде використати метод
«Мозковий штурм», вислухати пропозиції учнів і записати їх на дошці.
А потім порівняти думки учнів зі змістом документа й зробити виснов-
ки. Під час виконання цього завдання складається узагальнююча табли-
ця «Наслідки Люблінської унії для України»
Робота з документом
Документ 6
«Люблінська унія мала для України як позитивні, так і негативні на-
слідки. Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави
об’єдналися більшість українських земель. Це сприяло культурному
й політичному згуртуванню українського народу, створювало передумо-
ви для перетворення його на націю. ...Запорозьке козацтво активно втя-
гувалося в політичне життя і швидко перетворювалося на самостійну
політичну силу. В Україні розширилися мережа освітніх закладів, зрос-
ли впливи культури Західної Європи.
Негативні наслідки Люблінської унії в Україні проявилися не відразу.
Однак вони призвели до болісних змін і потрясінь в українському суспіль-
стві. Для селян і міщан зросли повинності і податки. Українське населення
стало зазнавати національно-релігійних утисків: за належність до право-
славної віри людей переслідували, обмежували їхні політичні, економічні,
станові та особисті права. Багато українських князів і шляхтичів забували
рідну мову і спольщувалися, тобто уподібнювали себе з поляками, при
йнявши їхню культуру, мову, католицьку віру. Це означало, що українське
суспільствовтрачалосвоюеліту,тобтосоціальнуверхівку,вищийпривілей-
ованийпрошарок.Польськадержаванемоглаоборонитиукраїнськихземель
ні від турецько-татарської агресії, ні від шляхетського беззаконня та без-
чинств коронного війська». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. —
Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 19–20)
Наслідки Люблінської унії для України
Позитивні Негативні
1 2
1. Об’єднання більшості українських
земель у межах однієї держави
1. Втрата українцями власної держав-
ності
27. 28 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас
1 2
2. Унія сприяла культурному та полі-
тичному згуртуванню українського
народу.
3. Склалися передумови для оформ-
лення української нації.
4. Прискорився процес зростання
українського козацтва й перетво-
рення його на самостійну політич-
ну силу.
5. Зростання впливу культури Захід-
ної Європи, який сприяв культур-
ному піднесенню в Україні
2. Зростання повинностей і податків.
3. Українське населення зазнає на-
ціонально-релігійних утисків.
4. Відбувалося обмеження політич-
них, економічних, станових та осо-
бистих прав українців;
5. Починається спольщення ук-
раїнської еліти — князів та шлях
тичів.
6. Посилення татарської агресії, шля-
хетського беззаконня, безчинств
коронного війська
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Бліц-опитування
1. Назвіть вищі державні органи влади в Речі Посполитій.
2. Які зміни сталися в адміністративному управлінні на українських
землях після Люблінської унії?
3. Яких змін зазнала судова система в Україні?
Робота з картою
Відшукайте і покажіть на карті новостворені на українських землях
воєводства.
Робота з термінами
Учням пропонується самостійно записати визначення таких тер-
мінів до зошитів:
• унія;
• Люблінська унія;
• республіка;
• шляхетська демократія;
• сейм;
• федерація;
• король;
• воєводство;
• воєвода;
• Річ Посполита;
• підкоморські суди;
• гродські суди;
• земські суди.
![2
ISBN 978-966-333-695-4
Мокрогуз О. П.
М74 Усі уроки до курсу «Історія України» 8 клас / О. П. Мокрогуз,
А.О. Єрмоленко. —Х. : Вид. група «Основа»,2008. — 350, [2] c. :
іл., табл. — (Серія «12-річна школа»).
ISBN 978-966-333-695-4.
Посібник підготовлено відповідно до Програми з історії України для
12‑річної школи. Він містить добірки різноманітних документів до кожного
уроку.
А коли під час уроку восьмикласники мають слухати не лише вчителя,
а й мандрувати картою до далеких країн, виступати в ролі видатних історичних
діячів, дізнаватися, чого навчали їх ровесників у ХV–XVII ст., досліджувати
таємниці історії, робити відкриття, — тоді, переконані, байдужих серед ваших
учнів не буде. Саме такі уроки розробили автори посібника.
Для вчителів, методистів та студентів педагогічних навчальних закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.3
УДК 37.016
ББК 74.266.3
М74
© Мокрогуз О. П., Єрмоленко А. О., 2008
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2008
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»](https://image.slidesharecdn.com/8-2008-160715115910/85/8-_-_2008_-1-320.jpg)
