3. 3
Зміст
Урок 1. Вступ............................................................................ 6
Тема 1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій
наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.
Урок 2. Включення українських земель до складу
Російської імперії ..........................................................11
Урок 3. Включення західноукраїнських земель
до складу Австрійської імперії .........................................16
Урок 4. Вплив міжнародних відносин на землі України
в першій третині ХІХ ст. ................................................22
Урок 5. Початок національного відродження ................................28
Урок 6. Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні ............34
Урок 7. Російський визвольний та польський національно-
визвольний рухи на українських землях
у 20–30‑х рр. ХІХ ст. ......................................................40
Урок 8. Узагальнення знань за темою
«Українські землі у складі Російської
та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ —
у першій третині ХІХ ст.»................................................46
Урок 9. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
з теми «Українські землі у складі Російської
та Австрійської імперій наприкінці ХVІІІ —
у першій третині ХІХ ст.»................................................51
Тема 2. Соціально-економічне життя народу
та український національний рух у першій половині ХІХ ст.
Урок 10. Сільське господарство та аграрні відносини
на українських землях....................................................55
Урок 11. Початок промислової революції........................................61
Урок 12. Соціально-економічне становище
українського населення під владою Російської імперії
в першій половині ХІХ ст. Соціальні рухи..........................67
Урок 13. Соціальні рухи на західноукраїнських землях ...................73
Урок 14. Кирило-Мефодіївське братство.........................................76
Урок 15. Місце Т. Г. Шевченка
в українському національному відродженні.......................83
Урок 16. Національно-визвольний рух на західноукраїнських
землях під час революції 1848–1849 рр.
в Австрійській імперії.....................................................87
4. 4 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
Урок 17. Узагальнення знань за темою
«Соціально-економічне життя народу та український
національний рух у першій половині ХІХ ст.» ................. 94
Урок 18. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
з теми «Соціально-економічне життя народу
та український національний рух
у першій половині ХІХ ст.»............................................ 101
Тема 3. Духовне життя в українських землях
наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
Урок 19. Розвиток освіти та науки............................................... 106
Урок 20. Нова українська література і театр як відображення
тенденцій суспільного розвитку.
Традиційно-побутова культура....................................... 110
Урок 21. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст................. 118
Урок 22. Узагальнення знань та оцінювання рівня
навчальних досягнень учнів з теми
«Духовне життя в українських землях
наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.» .............. 122
Уроки 23– «Наш край наприкінці ХVІІІ —
26 в першій половині ХІХ ст.»............................................ 126
Тема 4. Модернізація українського суспільства
в середині — другій половині ХІХ ст.
Урок 27. Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки
у західноукраїнських землях......................................... 127
Урок 28. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні ................ 133
Урок 29. Економічний розвиток українських земель
у пореформений період ................................................. 141
Урок 30 Реформи адміністративно-політичного управління
60–70-х років ХІХ ст. ................................................... 150
Урок 31. Зміни в соціальній структурі українського суспільства .......154
Урок 32. Узагальнення знань за темою
«Модернізація українського суспільства
в середині — у другій половині ХІХ ст.».......................... 162
Урок 33. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
з теми «Модернізація українського суспільства
в середині — другій половині ХІХ ст.»............................. 167
Тема 5. Суспільно-політичний рух в Україні в другій половині ХІХ ст.
Урок 34. Початок громадівського руху
наприкінці 50-х — в 60-і роки........................................ 174
Урок 35. Суспільно-політичний рух у 50–60-ті роки
ХІХ ст. на західноукраїнських землях............................. 179
Урок 36. Відродження громадівського руху
в 70–90-х роках ХІХ ст. ................................................ 185
5. 5
Урок 37. Піднесення національно-визвольного руху
на західноукраїнських землях
в другій половині 70–90-ті роки ХІХ ст............................ 195
Урок 38. Утворення українських політичних партій...................... 201
Урок 39. Узагальнення знань за темою
«Суспільно-політичний рух в Україні
у другій половині ХІХ ст.»............................................. 206
Урок 40. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
з теми «Суспільно-політичний рух в Україні
в другій половині ХІХ ст.»............................................. 211
Тема 6. Духовне життя України в другій половині ХІХ ст.
Урок 41. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти.............. 219
Урок 42. Розвиток науки й літератури.......................................... 225
Урок 43. Українське мистецтво другої половини ХІХ ст.................. 229
Урок 44. Становлення та консолідація української нації.
Повсякденне життя українців........................................ 235
Урок 45. Узагальнення знань за темою
«Духовне життя України
в другій половині ХІХ ст.»............................................. 243
Урок 46. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів
з теми «Духовне життя України
в другій половині ХІХ ст.»............................................. 248
Тема 7. Наш край у другій половині ХІХ ст.
Уроки 47–50............................................................................. 252
Урок 51 .................................................................................. 252
Уроки 52–53............................................................................. 252
Література............................................................................... 253
Зміст
6. 6
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Іс-
торія України» у 9 класі, його хронологічними межами та періоди-
зацією; зі змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зо-
шитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою,
електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організа-
ції навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити
з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оці-
нювання; охарактеризувати становище українських земель у скла
ді різних держав у ХІХ ст.
Основні поняття: ринкові відносини, індустріальне суспільство.
Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імпе-
рії в ХІХ ст.».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• уміти хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися на
землях України із загальноєвропейськими тенденціями істо-
ричного руху;
• показувати на історичній карті території розселення українців
наприкінці XVIII — на початку XIX ст., територіальні зміни, що
відбулися, і співвідносити їх із сучасними кордонами України;
• пояснюватитенденціїрозвиткуукраїнськогосуспільствауXIX ст.,
поняття «ринкові відносини», «індустріальне суспільство»;
• називати причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та
розвитку ринкових відносин.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Ми з вами будемо вчити історію України у 9 класі за
такими темами:
• Тема 1. Українські землі у складі Російської та Австрійської ім-
перій наприкінці ХVIII — у першій третині ХІХ ст.
7. 7
• Тема 2. Соціально-економічне життя народу та український
національний рух у першій половині ХІХ ст.
• Тема 3. Духовне життя в українських землях наприкінці
XVIII — у першій половині ХІХ ст.
• Тема 4. Наш край наприкінці XVIII — у першій половині
ХІХ ст.
• Тема 5. Модернізація українського суспільства в середині —
у другій половині ХІХ ст.
• Тема 6. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половиш
ХІХ ст.
• Тема 7. Духовне життя України в другій половиш ХІХ ст.
• Тема 8. Наш край у другій половині ХІХ ст.
Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особ-
ливості на прикладі одного параграфа.
Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.
Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, істо-
ричними атласами, робочими зошитами, пропонуємо приклади
форми роботи з ними, наводимо критерії оцінювання навчальних
досягнень учнів під час проведення уроків.
Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тема-
тичного оцінювання.
Типовими формами тематичного оцінювання за способом вста-
новлення рівня навчальних досягнень учнів є:
• усне (опитування, співбесіди тощо);
• письмове (тестування, диктант, контрольна, експерименталь-
на, практична, лабораторна роботи, опис технологічного проце-
су, складання творчого проекту тощо);
• комп’ютерне тестування.
Можливе також поєднання цих форм.
Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти,
контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність
зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному за-
кладі до кінця навчального року.
На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчи-
тель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення; загальним
змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт
(лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що ви-
носяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; термі-
ном і формою проведення тематичного оцінювання, запропонувати
Вступ
8. 8 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2-х
академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст нав-
чального матеріалу визначаються вчителем.
Ознайомлюємо учнів з деякими Інтернет-ресурсами.
• http://travel.kyiv.org/map
На сторінці представлено електронну карту України, яка до
зволяє детально розглянути будь-яку область держави. Мова
сайту: англійська.
• http://www.uahistory.cjb.net/
Представлено електронні версії книг відомих істориків: М. Гру-
шевського, Н. Полонської-Василенко, О. Субтельного та ін. Мо-
ва сайту: українська.
• http://history.franko.lviv.ua/
«Нариси історії України».
На сайті представлено електронні версії книг: «Нариси історії
України з найдавніших часів до кінця XVII століття» (автор
Н. Яковенко). «Нариси Історії України. Формування україн
ської нації XIX–XX століть» (автор Я. Грицак) та «Довідник
з історії України» (4.1, 2, 3). Мова сайту: українська.
• http:// wikipedia.org.ua/ Інтернет-енциклопедія
Робота з картою
Використовуючи карту, опрацьовуємо питання «Становище ук-
раїнських земель у складі різних держав у ХІХ ст».
1. У складі яких держав перебували українські землі у ХІХ ст.?
Які це землі? Покажіть їх на карті.
2. Порівняйте площі територій у складі імперій.
У ч и т е л ь. Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Речі
Посполитої (1772, 1793, 1795) українські землі потрапили до скла-
ду Австрії, Російської імперії та Туреччини. 1772 року до складу
Австрії увійшла вся територія Руського воєводства (без Холмської
землі), Белзького та західних повітів Волинського і Подільського
воєводств, а 1774 р. — Буковина (без Хотинського краю). Австрій-
ський уряд утворив на захоплених територіях коронний край —
Королівство Галичини і Лодомерії (Лодомерія) з центром у Львові,
у складі якого штучно об’єднав українські етнічні землі з частиною
польських земель.
Умовною межею між українською (східною) і польською (захід-
ною) частинами Галичини стала річка Сян. 1786–1849 рр. окремий
округ у складі Галичини становила Буковина, а 1795–1809 рр. —
Холмщина.
9. 9Вступ
Територія королівства поділялась на округи і дистрикти, кіль-
кість яких змінювалась. Так, до 1782 р. існувало 6 округів і 59 дис-
триктів, а 1867 р. — 17 округів і 176 дистриктів. Територія Закар-
патської України, як і угорські етнічні землі, поділялась на жупи
(комітати), які, у свою чергу, складалися з доміній. Всі адміністра-
тивні органи влади на Закарпатті підпорядковувались Пожонсько-
му (Братиславському) намісницькому управлінню.
Відповідно до царського указу від 1796 р. «Про новий поділ дер
жави на губернії» в Україні замість намісництв утворювалися гу-
бернії. На поч. ХІХ ст. існувало 9 губерній: Київська, Полтавська,
Чернігівська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврій-
ська, Подільська і Волинська. 1815 р. до Російської імперії було
приєднано Холмщину і Підляшшя, які 1831 р. увійшли до складу
Сідлецької, Люблінської і Гродненської губернії.
У 1800 р. українці складали майже 90% мешканців україн
ських земель, а на Лівобережжі їх кількість у відсотковому вира-
женні сягала аж 95 %. Україна залишалась аграрним краєм, попри
бурхливий розвиток у Європі. У цей же час в країнах Західної Єв
ропи відбувається промислова революція, яка не могла не позначи-
тися на ході економічного розвитку країн Центральної та Східної
Європи, в т. ч. й України.
Завдання
1. Коли відбувається промисловий переворот у країнах Європи?
1. Які зміни привносить він у суспільне життя країни (на при-
кладі європейських країн)?
2. Яка участь України в розвитку європейської економіки?
Робота над поняттями
У ч и т е л ь. Індустріальне суспільство — суспільство, в якому
завершено процес створення великої, технічно розвиненої про-
мисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповід-
них соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства,
коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в ін-
дустрії).
У Західній Європі перехід від аграрного до індустріального сус-
пільства відбувся внаслідок індустріальної революції, що почалася
в XVIII ст. у Великобританії. Основною технологією, яка спричи-
нила такі зміни, була парова машина, що дозволила організувати
масове виробництво.
10. 10 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
Ринкова економіка — форма організації економіки, за якої про-
дукт, що виробляється, стає товаром, для продажу на ринку.
Довільна структура, яка передбачає контакт покупців із про-
давцями, називається ринком. Ринкова економіка дає можливість
людям купувати те, чого вони хочуть, а також реалізовувати виго-
товлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту
на товари та їх кількістю.
Характерні ознаки:
• приватна власність;
• обмежена роль держави;
• свобода вибору;
• ціновий механізм;
• маркетингова система управління виробництва ;
• гнучкість системи.
Завдання
1. Чи можна стверджувати, що в Україні в кінці XVIII ст. існува-
ло індустріальне суспільство?
2. Що заважало розвитку ринкових відносин в Україні?
У ч и т е л ь. Колоніальний стан України, політика царського
уряду, спрямована на знищення рештків культурного життя ук-
раїнців, руйнація культуротворчої еліти нації. Колишня козацька
старшина, отримавши дворянські привілеї та великі маєтності,
зрікалася українства, русифікувалась і з погордою дивилася на ук-
раїнську культуру. На Правобережжі та на західноукраїнських
землях такий стан речей існував ще з ХVІІІ ст., тільки тут панівні
верстви були ополячені й окатоличені.
Період зародження нової української культури характеризуєть-
ся виникненням посиленого інтересу до історичної минувшини рід-
ного народу, його побуту і мистецьких здобутків. Через необхід-
ність задоволення суто практичного інтересу лівобережної
старшини до історії своїх родів виникає широкий рух з вивчення
історії козацької України. Починають збирати історичні матеріа-
ли — літописи, хроніки, грамоти та інші державні документи.
ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
11. 11
Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
наприкінці ХVІІІ —
у першій третині ХІХ ст.
Урок 2
Тема. Включення українських земель
до складу Російської імперії
Мета: формувати в учнів знання про адміністративно-тери-
торіальний та регіональний поділ українських земель у складі
Російської імперії наприкінці XVIII — на поч. ХІХ ст., а також
охарактеризувати чисельність та етнічний склад українського на-
селення, його соціальне й національне становище; розвивати в уч-
нів уміння працювати з документами, картами, схемами, таблиця-
ми, історичними термінами, вміння аналізувати історичний
матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору; вихо-
вувати національні та патріотичні почуття.
Основні поняття: інтеграція, уніфікація, бюрократизація, де-
націоналізація, міграція.
Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імпе-
рії в ХІХ ст.», картки з документами, схемами, таблицями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
• показувати на карті українські землі у межах Російської ім
перії;
• на основі різних джерел інформації: описувати становище
українського населення та ознаки повсякденного життя ук-
раїнців у складі Російської імперії; аналізувати та узагаль-
нювати історичні факти; здійснювати критичний аналіз дже-
рел та давати власну оцінку інтерпретації подій в історичних
документах.
Тема 1
12. 12 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
Хід уроку
І. Організаційний момент
На початку уроку вчитель ділить учнів на чотири групи і наголо-
шує на тому, що протягом уроку вони будуть працювати в цих групах.
• 1-а група опрацьовує питання про адміністративно-територіаль-
ний устрій та регіональний поділ українських земель у складі
Росії на поч. ХІХ ст.;
• 2-а група — питання про чисельність населення на даній тери-
торії України та його етнічний склад;
• 3-я група — питання про національне та соціальне становище
українців;
• 4-а група вивчає повсякденне життя українців у складі Росій
ської імперії.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Коли в Україні було ліквідовано гетьманське правління й за-
лишки гетьманського устрою?
2. Коли і як було зруйновано Запорозьку Січ?
3. До складу яких держав були включені українські землі, що на-
лежали Польщі до її поділів?
4. Які землі були включені до складу Росії після російсько-турець-
ких воєн другої половини XVІІІ ст.?
5. Між якими державами були поділені українські землі на почат-
ку ХІХ ст.? Показати ці землі на карті.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Протягом майже 150 років — від кінця XVIII до по-
чатку XX ст. — українці перебували під владою двох імперій: 80 %
українського населення опинилися під тиском Російської імперії,
решта населяли Австрійську імперію Габсбургів. Російська та Авст
рійська імперії являли собою величезні територіальні конгломера-
ти, численне населення яких складалося з різних за етнічними
й культурними витоками народів. Від населення вимагали аб
солютної покори й вірності, вважаючи це не лише політичним,
а й моральним і релігійним обов’язком.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Російська імперія була однією з найбільших у світі.
Ніде бюрократія не була настільки деспотичною, поліція такою
жорстокою, а народ безправним, як у Росії.
13. 13Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Робота в групах
На опрацювання завдань групам відводиться 5 хв. Потім діти
демонструють результати своєї роботи, а учитель доповнює та ко-
ригує їхні відповіді.
1-а група. За допомогою схеми й додаткового матеріалу опра-
цювати питання «Адміністративно-територіальний устрій та регіо-
нальний поділ українських земель» і виконати завдання.
НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА
ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПРАВОБЕРЕЖЖЯ ПІВДЕННА УКРАЇНА
Чернігівська
губернія
Полтавська
губернія
Харківська
губернія
Київська
губернія
Подільська
губернія
Волинська
губернія
Херсонська
губернія
Катери-
нославська
губернія
Таврійська
губернія
Малоросійське
генерал-
губернаторство
Київське генерал-
губернаторство
Новоросійсько-
Бесарабське генерал-
губернаторство
Додаткова інформація
• На чолі генерал-губернаторств стояли військові генерал-губер-
натори, які мали майже необмежену владу.
• Губернське управління здійснювалося за допомогою станових
органів — дворянських зборів на чолі з предводителями дво-
рянства.
• Губернії поділялися на повіти, на чолі яких стояли справники.
• Судова та адміністративна влада над кріпаками перебувала
в руках поміщиків.
Завдання
1. Розглянувши схему «Наддніпрянська Україна у складі Росії»,
визначте адміністративно-територіальний устрій і регіональ-
ний розподіл українських земель у складі Російської імперії
в першій половині ХІХ ст. Відшукайте ці землі на карті.
2. Як ви вважаєте, з якою метою російський уряд запровадив такий
адміністративно-територіальний устрій українських земель?
У ч и т е л ь. Отже, в управлінні численними, розкиданими на
великій території підданими імператори спиралися насамперед на
армію та бюрократію. І хоч місцева верхівка й надалі зберігала своє
значення, проте важливі рішення, що визначали життя українців,
дедалі частіше приймали імперські міністри у далеких столицях.
14. 14 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
2-а група. За допомогою таблиці та додаткового матеріалу опра-
цювати питання «Чисельність населення та його етнічний склад»
і виконати завдання.
Регіон України Українці
Представники інших
національностей
Лівобережжя 95 %
Переважно селяни
5 % — росіяни, євреї
Купці, чиновники, офіцери
Правобережжя 90 %
Переважно селяни
10 % — росіяни, євреї, поляки
Міщани, шляхта
Південна
Україна
65 %
Переселенці з інших
територій України
9 % — румуни, молдавани
9 % — росіяни
3–4 % — вірмени, німці
1 % — серби, болгари, євреї,
греки, поляки, татари та ін.
Додаткова інформація
• Наприкінці XVІІІ ст. прискорюється процес зростання населен-
ня в Україні (як і в цілому в Європі), кількість українців пере-
вищувала 11 млн чол.
• Під владою Російської імперії проживало 8,2 млн чол. україн-
ців.
• Російський уряд сприяв переселенню різних верств населення
на територію України (особливо росіян та євреїв).
• Усі переселенці на Південь України на 30 років звільнялися від
податків і цілком від військової служби.
Завдання
1. Розглянувши таблицю «Чисельність населення та його етніч-
ний склад», зробіть висновки про чисельність населення на те-
риторії Наддніпрянської України, яка перебувала під владою
Російської імперії, та його етнічний склад.
2. Яку міграційну політику провадив російський уряд на ук-
раїнських землях?
3. Як ви вважаєте, чому російський уряд сприяв переселенню
представників інших національностей на територію України?
3-я група. За допомогою тестового джерела інформації опрацю-
вати питання «Національне та соціальне становище українців»
і виконати завдання.
• Охарактеризуйте національне і соціальне становище українців
під владою Російської імперії.
15. 15Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Із праці О. Субтельного «Україна: історія»
«…Українці, або «малороси», повинні втратити свої відмітні
риси й стати «справжніми росіянами». Відтак політика уряду,
спрямована на прискорення цього «природного» процесу, провади-
лася аж до самого розпаду імперії.
Конкретною й повсюдною ознакою імперської присутності на
Україні була армія. Її численні залоги й форти були поширені по
всій країні, а її командири обкладали населення обтяжливими по-
винностями. Найстрашнішою військовою повинністю був призов
до армії, впроваджений на Україні 1797 року. …Термін служби ста-
новив 25 років. Через нелюдську муштру й часті війни такий тер-
мін вважали рівносильним смертному вироку.
…Україну було розділено на дев’ять губерній, які складали три
окремі регіони. …Ієрархія урядників, котрі правили в цих ад-
міністративних одиницях, була однаковою в усій імперії. …За со-
ціальним походженням члени адміністрації, котра здійснювала
щоденне управління в Україні, переважно були бюрократизовани-
ми дворянами. Найвищі посади звичайно обіймали урядовці із
впливових аристократичних родів, у той час як посади середнього
рівня обіймали середні дворяни. Скромні пости діловодів і писарів
були сферою міщан та синів священиків. (Субтельний О. Україна:
історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 187–188)
4-а група. Проаналізувати текст документа, опрацювати питан-
ня «Основні ознаки повсякденного життя українців» і дати від-
повіді на запитання.
Зі спогадів очевидця
«Тоді пані ходили… причепурені, як на весілля, зачіски на го-
лові мали, немов коробки, а на них… повно квіток, як на якій мо-
гилі… Коли б ти, добродію, бачив станики аж на плечах, спідниці
здолу зі шлярками, черевики жовті або червоні, або фіолетові з ро-
жею посередині, рукавички поза лікті, панчохи роботи «а ля жур»
(прозорі),— такі кумедні, як ляльки. Хлопці почали прибиратися
по-французькому: носили камізельки мало не по коліна, фрачки до
половини грудей і вузький хвостик, ніби щоб мух відганяти, а стан
майже посередині плечей, зачіска дивовижна, капелюхи з широ-
ким рубцем, а носили їх все під пахвою, хоч сонце світило…»
Запитання
1. Як змінилося життя українців на початку ХІХ ст.?
2. Чи можемо ми стверджувати, що в цей час побут жителів ук-
раїнських міст і сіл набуває буржуазних ознак? Свою думку
обґрунтуйте.
16. 16 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота над поняттями шляхом заповнення схеми
Політика Російського уряду на українських землях
Інтеграція —
входження
українських
земель до
Росії і лікві-
дація їх на-
ціональної
самобутності
Уніфікація —
зведення
управління
в Україні до
єдиних зраз-
ків, які існу-
вали в Росій-
ській державі
Бюрократизація —
збільшення кіль-
кості чиновників,
які управляли ук-
раїнськими земля-
ми. Український
народ позбавлявся
самоврядування
Денаціоналі-
зація — вини-
щення всього
українського,
насадження
мови і культу-
ри панівної
нації
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок 3
Тема. Включення західноукраїнських земель
до складу Австрійської імперії
Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний
устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрій-
ської імперії наприкінці ХVIII — на початку ХІХ ст., а також
з’ясувати соціальне та національне становище українського насе-
лення, визначити суть політики, що провадив австрійський уряд
щодо українців; розвивати в учнів уміння самостійно опрацьовува-
ти історичні документи, схеми, таблиці, аналізувати матеріал, вмі-
ти виділяти основне й другорядне, давати порівняльну характерис-
тику певним історичним процесам, висловлювати свою точку зору;
виховувати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: інтеграція, адміністративно-територіальний
устрій, реформа.
Обладнання:карта«УкраїнськіземлівскладіАвстро-Угорської
імперії», карта «Українські землі у складі Російської імперії
в ХІХ ст.», роздавальний матеріал.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
• показувати на карті українські землі в межах Австрійської ім-
перії;
17. 17Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
• порівнювати політико-адміністративний устрій українських
земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• описувати становище українського населення та ознаки повсяк
денного життя українців у складі Австрійської імперії;
• порівнювати становище українського населення та ознаки пов-
сякденного життя українців в обох імперіях;
• аналізувати та узагальнювати історичні факти;
• здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку
інтерпретації подій в історичних документах.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. До складу яких держав входили українські землі на початку
ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.
2. Коли і як потрапили західноукраїнські землі до складу Авст
рійської імперії?
3. Пригадайте, яким було становище галицьких земель у складі
Речі Посполитої в другій половині XVIII ст.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Австрія являла собою не країну, а імперське утво-
рення. У XIX ст. вона складалася із суміші 11 великих народів і ря-
ду менших етнічних груп, що населяли більшу частину Східної Єв-
ропи й 1800 р. становили близько однієї сьомої населення всього
континенту. (Учитель показує територію Австрійської імперії ,
прапорцями різного кольору позначає території інших держав, які
входили до її складу, в тому числі й західноукраїнські землі. Це до-
поможе учням краще зрозуміти термін «клаптикова імперія».)
Поширюючи свій суверенітет на приєднані землі, династія Габс-
бургів, як правило, не змінювала, традиційних форм влади в тих
королівствах, герцогствах, провінціях і містах, які вона захоп
лювала.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Переважна більшість українців в Австрійській ім-
перії проживала в Галичині — південно-східній частині колишньої
Речі Посполитої, захопленої Габсбургами після першого поділу
18. 18 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
Польщі 1772 р. Двома роками пізніше до Галичини була приєднана
Буковина — невеликий український край, що його відібрала Авс-
трія в ослабленої Османської імперії. Нарешті, у 1795 р., після тре-
тього й останнього поділу Польщі, до імперії були також включені
землі, заселені поляками (включаючи Краків). Якщо Східну Гали-
чину заселяли переважно українці, то Західна Галичина здебіль-
шого була населена поляками. Поєднання в одній адміністративній
провінції цих двох народів стане в майбутньому причиною напру-
жених відносин між ними.
Під посереднім контролем Габсбургів перебував ще один заселе-
ний українцями регіон. Розташоване на західних схилах Карпат
ських гір Закарпаття з часів середньовіччя входило до складу
Угорського королівства.
Робота в групах
Клас ділиться на 4 групи, які працюють над питаннями і вико-
нують завдання до них.
1-а група. Опрацювати за допомогою схеми питання «Ад-
міністративно-територіальний та регіональний поділ українських
земель у складі Австрійської імперії» й виконати завдання.
Західна Україна
Східна Галичина
• Разом з деякими поль
ськими землями була
об’єднана в «Королівство
Галичини і Лодомерії».
• Поділялася
на 12 округів.
• Очолював губернатор,
скликався сейм
Буковина
• Спочатку входила
до складу «Ко-
ролівства Галичи-
ни і Лодомерії».
• З 1849 р. стала
окремою провін-
цією
Закарпаття
• Входило до
складу
Угорського ко-
ролівства, яке,
у свою чергу,
перебувало
у складі Австрії
Завдання
1. Проаналізуйте дану схему та охарактеризуйте адміністратив-
но-територіальний і регіональний поділ українських земель
у складі Австрійської імперії.
2. Знайдіть і покажіть ці території на карті.
3. Порівняйте, використовуючи карту, адміністративно-тери-
торіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрії
з адміністративно-територіальним устроєм українських земель
у складі Росії.
19. 19Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
2-а група. За допомогою таблиці опрацювати питання «Чисель-
ність населення та його етнічний склад» і виконати завдання.
Східна Галичина Буковина Закарпаття
• 65 % населення —
українці (селяни,
духовенство, ін-
теліґенція).
• 20 % — поляки
(шляхта).
• 10 % — євреї (купці,
ремісники, лихварі).
• 5 % — інші націо-
нальності
• Більшість насе-
лення складали
українці, пере-
важно селяни.
• Панівне станови-
ще займають
румуни (бояри)
• Більшість населення
також складали українці
(селяни).
• Панівне становище за
ймають угорці (поміщи-
ки, ремісники).
• Також проживали руму-
ни, поляки (купці, реміс-
ники, службовці), німці
(чиновники, службовці)
Всього в Західній Україні проживало 3,5 млн чоловік, з них українців —
2 млн чоловік
Завдання
1. Проаналізуйте дані таблиці та охарактеризуйте чисельність та
етнічний склад населення на українських землях у складі Авст
рійської імперії.
2. До якого стану входила переважна більшість українців? Чому?
3-я група. Використовуючи текст підручника та уривок з книги
О. Субтельного (Україна: історія. — К.: Либідь,1993. — С. 339–341),
опрацювати питання «Становище українського населення».
Становище українського населення
• На території українських земель діяли австрійські закони, державна
мова — німецька.
• Губернаторів (очолювали провінції) і урядників (очолювали округи)
призначав австрійський імператор.
• Українські землі були найвідсталішими австрійськими провінціями
(відсутність промисловості і торгівлі, великих міст, шляхів сполучен-
ня, закріпаченість, бідність і неосвіченість українського населення).
• Українці потерпали від національного і соціального гніту (великі по-
датки, панщина, повне безправ’я кріпаків, національна дискримі
нація)
Завдання
1. Як ви думаєте, яку політику проводив австрійський уряд щодо
українських земель? Чому?
2. Що було спільного в політиці Російської та Австрійської імпе-
рій щодо українців?
20. 20 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
4-а група. Прочитавши текст підручника та ознайомившись зі
змістом таблиці «Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ», виконати
завдання.
Реформа Марія-Терезія Йосип ІІ
Адміністра-
тивна
реформа
• Створено орган влади, підпо-
рядкований імператору —
Державну Раду;
• на території Австрії діяли
австрійські закони, викорис-
товувалася німецька мова;
• створено постійну армію;
• здійснення політики протек-
ціонізму (підтримки торгівлі
і промисловості);
• прийнято новий криміналь-
ний кодекс (обмежено засто-
сування тілесних покарань)
• Запроваджено централі-
зовану систему управ-
ління;
• продовжено політику
протекціонізму, яка
сприяла розвиткові ка-
піталістичних відносин
Аграрна
реформа
• Здійснено перепис приєдна-
них земель, визначено по-
винності селян;
• заборонено панщину
в неділю і свята;
• заборонені примусові роботи
без згоди селян
• Селяни звільнялися від
особистої залежності,
їм надавалися деякі
громадянські права
(одружуватися без згоди
поміщика, посилати ді-
тей на навчання, зверта-
тися зі скаргами на по-
міщика, поміщики
позбавлялися права
суду над селянами);
• чітко визначено розміри
панщини — не більше
3 днів на тиждень
Релігійна
реформа
• Визнано рівні права католи-
цької та уніатської церков;
• 1774 року у Відні відкрито
греко-католицьку семінарію
• 1781 року всі христи-
янські церкви одержали
рівні права;
• церква підпорядковува-
лася державі;
• відкрито уніатські семі-
нарії у Львові та Ужго-
роді
Реформа
освіти
• 1777 року введено навчання
в початкових класах рідною
мовою
• Запровадив світську
освіту;
• 1784 р. заснував
Львівський університет
21. 21Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Завдання
1. Як ви вважає те, яку роль відіграли реформи Марії-Терезії та
Йосифа ІІ для розвитку економічного, суспільного, релігійного
і культурного життя Галичини та Буковини?
2. Чи змінилося становище українського населення після прове-
дення реформ? Як саме?
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з джерелами інформації
Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.
Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»
«Важливо було, передусім, що розвіялося те почуття безвиході,
яке огорнуло було українську людність в часи упадку в ХVІІІ ст.
Заходи австрійського уряду розбудили надію на кращу будучину
й енергію змагання, боротьби за кращу долю». (Грушевський М. С.
Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. —
С. 444)
Завдання
1. Чи згодні ви з думкою Грушевського? Чому?
2. Як ви думаєте, чому у Грушевського були підстави стверджува-
ти, що реформи «розбудили надію на кращу будучину»?
Із праці О. Субтельного «Україна: історія»
«За всіх своїх вражаючих масштабів реформи Йосифа ІІ на-
справді більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого
він фактично досягнув. У Галичині, як і в інших частинах імперії,
багато реформ наштовхнулися на нездоланні перешкоди. …За всієї
своєї обмеженості й неповноти реформи Йосифа ІІ й Марії-Терезії
все ж поліпшили умови життя західних українців — одного з най-
більш пригноблених народів імперії, вплинувши не лише на їхнє
матеріальне буття, а й на погляди та настрої». (Субтельний О. Ук-
раїна: історія. — К.: Либідь, 1993. — С. 273–276)
Завдання
1. Як ви думаєте, які перешкоди існували для проведення ре-
форм?
2. Чому реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ Субтельний називає
обмеженими й неповними?
3. Чи однаково два історики визначають значення реформ для ук-
раїнців? Спробуйте порівняти ці документи.
22. 22 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок 4
Тема. Вплив міжнародних відносин
на землі України в першій третині ХІХ ст.
Мета: з’ясувати, яке місце посідала Україна в системі міжна-
родних відносин в пер. третині ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння
працювати з історичними джерелами, аналізувати їх, робити ви
сновки, виділяти головне і другорядне, систематизувати історич-
ний матеріал, висловлювати свою точку зору щодо певних істо-
ричних подій; виховувати в учнів національні та патріотичні
почуття.
Основні поняття: наполеоніди, козацьке ополчення, земське
ополчення, Задунайська Січ, Азовське козаче військо.
Обладнання: карта, роздавальний матеріал з документами, схе-
мами, таблицями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
• показувати на карті місця та напрями військових дій та тери-
торіальні зміни;
• на основі різних джерел інформації: визначати цілі (мотиви)
участі українців у війнах за їхніми діями; з’ясовувати причи-
ни, сутність і наслідки утворення Азовського козачого війська,
піднесення національної ідеї, національного та суспільно-полі-
тичного рухів; здійснювати критичний аналіз джерел та давати
власну оцінку історичним документам.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Діалогічне спілкування
1. Чи зберігала Україна на початку ХІХ ст. свою державність?
2. До складу яких держав входили українські землі в цей період?
23. 23Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
3. Чи могла Україна здійснювати самостійну зовнішню політику?
Чому?
4. В яких війнах і на чиєму боці брали участь українці в другій
половині ХVІІІ ст.?
5. Якими були для України наслідки російсько-турецьких воєн
другої половини ХVІІІ ст.?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Наддніпрянська Україна входила до складу Росії,
яка наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. здійснювала активну
зовнішню політику, прагнучи забезпечити лідерство в Європі.
Внаслідок цього виникали суперечки з Туреччиною та Францією
і розв’язання російсько-турецьких та російсько-французької воєн.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота зі схемами
Питання плану «Російсько-французька війна 1812 року та Ук-
раїна» вивчається шляхом опрацювання учнями схем. Для цього
клас поділяється на чотири групи.
• 1-а група. Плани Наполеона щодо України.
• 2-а група. Ставлення українців до Наполеона.
• 3-я група. Участь українців у війні з Наполеоном.
• 4-а група. Наслідки війни для України.
У такій же послідовності через 5–6 хв. учням надається слово
для відповіді.
1-а група
Плани Наполеона щодо України
Пропонував
• Розраховував на допомогу
українців у війні проти
Росії;
• звернувся по допомогу до
козаків Задунайської Січі;
• у разі перемоги обіцяв скасу-
вати кріпацтво;
• обіцяв проголосити Україну
автономною республікою
АЛЕ!
Планував насправді
• Планував передати українські
землі своїм союзникам: Поль-
щі — Правобережну Україну,
Австрії — Волинь і Галичину,
Туреччині — Крим і Північне
Причорномор’я;
• решту території — поділити на
«наполеоніди» на чолі з напо
леонівськими маршалами
24. 24 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
Завдання
1. Як ви думаєте, чому саме до козаків Задунайської Січі звер-
тається Наполеон по допомогу?
2. З якою метою, на вашу думку, Наполеон планував поділити те-
риторію України на «наполеоніди»?
3. Чи можна стверджувати, що стосовно України Наполеон дотри-
мувався традиційної політики своєї держави?
2-а група
Ставлення українців до Наполеона
Консерватори
(Кочубей, Кованько)
• Боялися революційної Фран-
ції, ідей революції і фран-
цузького імператора;
• не вірили Наполеону;
• бачили в російському само-
державстві свого захисника
Автономісти
(Лукашевич, Чайковський, Капніст)
• Вбачали в Наполеоні визволителя
від російського самодержавства;
• сподівалися на скасування кріпац-
тва і запровадження прогресивного
законодавства;
• сподівалися на проголошення авто-
номії або незалежності України
Завдання
1. Чому так різнилося ставлення українського дворянства до про-
позицій Наполеона?
2. Уявіть себе учасником тих подій. До якого б табору приєднали-
ся б ви?
3-я група
Участь українців у війні з Наполеоном
Формува-
лися ко
зацьке та
земське
ополчен-
ня, яке
брало
участь
у воєнних
діях
Козацькі
полки
й ополчення
несли при-
кордонну
службу, охо-
роняли тил
армії, здійс-
нювали рей-
ди в тил про-
тивника
Допомога
армії
продоволь
ством, фу-
ражем,
транспорт-
ними засо-
бами,
грішми,
майном
Участь
у парти-
занській
війні
(ватажки:
Федір
Потапов,
Єрмолай
Четвер
таков)
Українські
заводи пра-
цювали на
потреби армії
(Шосткін
ський вироб-
ляв порох,
Київський
«Арсенал» —
зброю)
25. 25Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Завдання
1. Як ви вважаєте, чому в цій війні український народ виступив
на боці Росії і не відгукнувся на пропозицію Наполеона?
2. Якими мотивами керувалися українці, йдучи в ополчення?
4-а група
Наслідки війни для України
Після
закінчен-
ня війни
солдати
знову
ставали
кріпа
ками
Козаки
позбавлялися
всіх привілеїв
а їх повернуто
в колишнє
становище.
Багато з них
виїхали на
Кубань
Ніяких
змін
у політич-
ному ста-
новищі
України
не сталося
Втрати
українців
у війні
склали
приблизно
6 тисяч
чоловік
Боротьба
з Наполеоном
і закордонний
похід росій
ської армії
піднесли на-
ціональний
дух україн
ського народу
Завдання
• Як ви вважаєте, чому російський цар виявився таким невдяч-
ним щодо українського народу, який допоміг йому здобути пе-
ремогу у війні з Наполеоном?
Робота з документом
Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
Попереднє розпорядження про створення українського
козацького війська, стверджене Олександром І у Вільно
(5 червня 1812 року)
«Військо це передбачається утворити на Україні з людей, до ко-
зачої служби здібних і здавна відомих звичкою і охотою до неї…
Людей можна призначити на козаків, незважаючи ні на роки,
ні на зріст, а також маловажні тілесні вади, але єдино тільки із збе-
реженням сил і здібностей до служби цього роду…
Як мине в українських полках потреба, всі вони розпускають-
ся по своїх домівках, але вже назавжди залишаться приналежни-
ми війську і за першою потребою повинні з’явитися на службу
і скласти знову свої полки, до чого вони повинні мати в постійній
справності зброю, одяг і коней, утримуючи все це своїм коштом,
але звільняючись зате від усяких інших по державі повинностей.
Діти їх, які народжені від часу вступу у військо, належатимуть
також до нього. А тим з них, які поміщики не знайшли для себе
26. 26 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
вигідним прийняти в селища свої, відведуться для оселення зем-
лі казенні…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України: Під-
ручник для 9 кл. середньої школи. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 23)
Завдання
1. Чому, на вашу думку, російський уряд під час війни з Наполео-
ном звертається до ідеї утворення козацьких полків?
2. Чи були виконані царські обіцянки щодо українських полків?
Робота з таблицями
У ч и т е л ь. На початку ХІХ ст. Туреччина не полишала споді-
вань повернути собі Північне Причорномор’я і Крим. Вона намага-
лася скористатися ситуацією, яка склалася у Європі. Адже провід-
ні європейські країни були втягнуті у наполеонівські війни.
Російсько-турецька війна 1806–1812 рр.
Хід війни • Воєнні дії розгорталися на Чорному морі і на Дунаї;
• У війні брало участь Дунайське козаче військо і козацькі
полки
Підсумки
війни
• Турецькі війська були оточені на Дунаї. Підписано Буха-
рестський мирний договір.
• Росії відходили військові фортеці на Чорному морі, Бесса-
рабія, частина Північної Буковини
Завдання
1. Як російсько-турецька війна 1806–1812 рр. позначилася на
становищі України?
2. Відшукайте на карті й покажіть українські землі, які були при-
єднані в результаті цієї війни.
Російсько-турецька війна 1828–1829 рр.
Причини
війни
• Невдоволення Туреччини результатами війни
1806–1812 років, прагнення укріпитися на Чорному морі.
• Росія прагнула утвердити свій вплив на Балканах
і на Кавказі
Хід війни • Воєнні дії розгортаються на Дунаї, Кавказі, західному
узбережжі Чорного моря.
• В усіх бойових діях брали участь українці.
• Російська армія здобула ряд перемог і підійшла до Стамбу-
ла.
• Туреччина програє війну і підписує Адріанопольський
мирний договір
Підсумки
війни
• До Росії відходить Кавказьке узбережжя Чорного моря
27. 27Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Завдання
1. Як російсько-турецька війна 1828–1829 рр. позначилася на
становищі України?
2. Як ви думаєте, чому козацтво Задунайської Січі під час війни
вирішило повернутися до України? Якою була доля козаків піс-
ля війни?
У ч и т е л ь. Як уже зазначалося, козаки, які воювали проти Ту-
реччини в 1828–1829 рр., були об’єднані в Окреме Запорозьке вій-
сько (пізніше це військо одержало назву Азовського козацького
війська).
Робота з документом
Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
Положення про оселення запорозьких козаків
у Новоросійському краї (27 травня 1832 року)
«1. Для оселення запорозьких козаків призначається в Катери-
нославській губернії Олександрійський повіт: так звана Бердян
ська земля, всього 43 141 десятина.
2. До складу Запорозького козачого війська приєднати міщан
Петровського посаду, числом 238 ревізьких душ, з землею у їх во-
лодінні кількістю до 4 000 десятин і з усіма їх рибними заводами
і очеретяними плавнями, причому надаються їм всі вигоди й права,
взагалі козачому війську даровані. З таким приєднанням козаче
військо буде мати у спільному володінні рибні заводи на Азовсько-
му морі…
6. Козацьке військо звільняється назавжди від земських повин-
ностей, крім тих, що стосуються їх землі.
7. Військові повинності воно виконує за прикладом інших коза-
цьких військ…
15. З поселеннями запорозьких козаків взяти їм назву Азов
ського козачого війська.» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія
України: Підручник для 9 кл. середньої школи. — К.: Ґенеза,
2000. — С. 24)
Завдання
1. З якою метою і як створювалося Азовське козаче військо?
2. Чому козакам не дозволено було селитися на батьківських зем-
лях?
3. Як ви думаєте, якою була доля козаків, які не забажали пересе-
лятися на Кубань?
28. 28 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
• Що таке «українське питання»? Який вплив воно справляло на
міжнародні відносини першої половини ХІХ ст.?
Завдання виконується з допомогою вправи «Два — чотири —
разом». Спочатку воно обговорюється у парах, потім у малих гру-
пах, потім — усім класом. Після закінчення обговорення діти пре-
зентують результати своєї роботи.
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок 5
Тема. Початок національного відродження
Мета: формувати в учнів знання про початок національного
відродження в Наддніпрянській Україні, яка перебувала під вла-
дою Росії, наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., а саме — про
розгортання суспільно-політичного руху та заходи щодо відновлен-
ня автономії України; розвивати в учнів уміння працювати з істо-
ричними джерелами, схемами, таблицями, вміти аналізувати
й систематизувати матеріал, виділяти головне, висловлювати свою
думку; на прикладах національно-визвольної боротьби виховувати
в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: суспільно-політичний рух, національне
відродження, національна ідея, автономія, «Історія Русів».
Обладнання: роздавальні картки з документами, схемами, таб-
лицями
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
• на основі різних джерел інформації: аналізувати та узагальню-
вати історичні факти, що свідчать про піднесення національної
ідеї, національного та суспільно-політичного рухів; зіставляти
дані історичних та літературних джерел для аналізу програмо-
вих позицій антиурядових організацій; здійснювати критич-
ний аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації подій
в історичних документах; характеризувати зміст і значення
«Енеїди», «Історії Русів».
29. 29Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Робота з документом
Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»
«…У Східній Україні, задніпрянській, …змосковщилося все,
що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла,
на московську перейшла. Слово народне жило тільки серед просто-
го народу та …серед нижчого духовенства, попів та дяків-бакалярів,
ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою нево-
лею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже
не встане — прийшов останній кінець українському життю, як
сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)…
Заснула Вкраїна,
Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
А надію… вітер по полю розвіяв,
Хвиля морем рознесла.
Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучас-
ного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають
проростати тихо й непомітно». (Грушевський М. Ілюстрована іс-
торія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 441)
Завдання
1. Прокоментуйте даний уривок з праці М. Грушевського.
2. Поясніть, що мав на увазі М. Грушевський, вживаючи слова
«попіл минулого» та «цвіль сучасного».
3. Як ви думаєте, що то за «зерна народного життя», що «почина-
ютьпроростатитихойнепомітно»?АякібулипідставиуМ. Гру-
шевського так стверджувати?
4. Пригадайте, яким було становище українців під владою Росії.
5. Яку політику провадив Російський уряд щодо України? На
яких принципах вона була заснована?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Серед українського населення, причому не тільки
серед простого народу, а й серед заможних освічених людей, яким
30. 30 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас
була небайдужа доля України, зростає невдоволення таким стано-
вищем. Починається пошук нових шляхів суспільного розвитку.
На Вкраїні розгортається суспільно-політичний рух, учасники
якого висувають ідеї певних змін в житті суспільства і спрямову-
ють свою діяльність на їх досягнення.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота над поняттями
Українська національна ідея — усвідомлення українцями себе
як окремої нації, народу з власною історією, мовою, культурою,
власними ідеями, поглядами на майбутнє України.
Складові частини української національної ідеї:
• розуміння того, що мова — одна з головних складових станов-
лення української нації;
• пробудження національної гідності українців, національної са-
мосвідомості, українського патріотизму;
• перетворення етнічної спільності в політично свідому націю;
• усвідомлення українцями необхідності національного відро
дження, створення власної держави;
• пошук шляхів ліквідації національного гноблення й відновлен-
ня української державності.
Нація — це історична спільнота людей на основі спільності те-
риторії, яку вони населяють, мови, особливостей культури, еконо-
мічних зв’язків;
Автономія — самоврядування певної частини держави, що
здійснюється в межах, передбачених загальним державним зако-
ном (Конституцією).
Робота в групах
Учні діляться на дві групи.
1-а група
Новгород-Сіверський гурток
Час
існування
80–90-і роки XVIII ст.
Склад
учасників
О. Гудович, Г. Волинський, Г. Полетика, О. Рачинський,
В. Шишацький та ін.
Цілі
гуртка
• Поновлення автономії Гетьманщини;
• розвиток національної культури;
• поширення патріотичних публіцистичних творів;
• створення проектів розвитку освіти в Україні (відкриття
гімназії та університету в Новгород-Сіверську, заснування
31. 31Тема 1. Українські землі у складі
Російської та Австрійської імперій
Новгород-Сіверський гурток
«Академічного зібрання», відродження українських
козацьких формувань)
Форми
діяльності
Спроби знайти підтримку ідей поновлення державної неза-
лежності України (місія Василя і Петра Капністів у Пруссію)
Завдання
1. Хто входив до складу Новгород-Сіверського гуртка? Які цілі во-
ни перед собою ставили?
2. Який внесок зробив Новгород-Сіверський гурток в український
національно-визвольний рух?
2-а група. Політичний портрет Василя Капніста.
Учні опрацьовують матеріал підручника та біографію Василя
Капніста і складають його історичний портрет, виконують завдання.
Завдання
1. З якою метою В. Капніст здійснив поїздку до Прусії? Чому для
вирішення українського питання він вирішив звернутися до
уряду іноземної держави?
2. Який внесок зробив Василь Капніст в український національ-
но-визвольний рух?
Робота з таблицею
В процесі розповіді учителя учні складають таблицю.
Основні ідеї «Історії Русів»
• Найбільш видатний історичний твір в Україні кін. ХVІІІ — поч.
ХІХ ст.
• Вперше опублікований 1846 року в Москві Осипом Бодянським.
• Розповідає читачеві про народ український, починаючи з найдавні-
ших часів, про місце його серед інших народів, про постійну боротьбу
за свою волю.
• Ця праця була історично необхідною, бо на той час існували теорії, які
заперечували існування українців як окремої нації і вважали їх різно-
видом російської або польської нації.
• Цей твір доводив, що кожен народ має право на самостійний розвиток,
в тому числі й український народ, і що українці є окремою нацією зі
своєю мовою та культурою.
• Дає картину історичного розвитку України до 1769 року. Велика увага
приділяється розвиткові українського козацтва та національно-
визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького,
засуджується політика Росії на українських землях.
• Місце, дата написання та автор цього твору залишаються невідомими
до цього часу
![2
ISBN 978-966-00-0125-0
Єрмоленко А. О.
Є74 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. / А. О. Єр-
моленко, О. П. Мокрогуз. — Х. : Вид. група «Основа»,
2009. — 254, [2] c. : табл. — (Серія «12-річна школа»).
ISBN 978-611-00-0125-0.
У посібнику представлені усі уроки до курсу «Історія України», 9 клас,
за програмою 12-річної школи. Вони розроблені із застосуванням сучасних
інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.
Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних
закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.3
УДК 37.016
ББК 74.266.3
Є74
© Єрмоленко А. О., Мокрогуз О. П., 2009
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2009]()