3. 3
Зміст
Урок 1. Вступ....................................................................................... 5
Тема І. Україна на початку ХХ ст.
Уроки Становище українських земель у складі Російської
2–3. та Австро-Угорської імперій ....................................................... 7
Урок 4. Політизація українського національного руху ............................ 15
Урок 5. Україна в 1905–1914 рр. .......................................................... 19
Урок 6. Розвиток культури в Україні на початку XX ст. ........................... 25
Урок 7. Узагальнення з теми «Україна на початку ХХ ст.» ....................... 29
Тема 2. Україна в роки Першої світової війни.
початок української революції
Урок 8. Початок Першої світової війни. Україна
в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу .............. 31
Уроки Воєнні дії на території України
9–10. у 1914–1917 рр. ...................................................................... 35
Урок 11. Початок Української революції................................................. 41
Урок 12. Подальший розвиток революції в Україні (весна–літо 1917 р.) ...... 45
Урок 13. Узагальнення знань з теми «Україна в роки
Першої світової війни, початок української революції» ................ 49
Тема 3. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917—1920 рр.)
Урок 14. Проголошення УНР ................................................................. 51
Урок 15. Українська держава П. Скоропадського ..................................... 55
Урок 16. Директорія ............................................................................. 59
Урок 17. ЗУНР .................................................................................... 63
Урок 18. Україна у 1919 році ................................................................. 67
Урок 20. Узагальнення знань з теми
«Українська державність у 1917–1921 рр.»................................. 71
Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ в 1917–1920 рр.
Урок 21. Тенденції розвитку культури в 1917—1920 рр. ............................ 73
Урок 22. Розвиток освіти та науки в 1917—1920 рр. ................................. 77
Урок 23. Розвиток мистецтва в 1917–1920 рр. Церква у цей період ............. 83
Тема 5. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921–1928)
Урок 24. Україна на початку 20-х років ................................................... 89
Урок 25. Українська СРР в умовах
нової економічної політики 1921–1928 рр. .................................. 93
Урок 26. Культурне і духовне життя в роки непу ...................................... 97
4. 4
Тема 6. ЗАКРІПЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (1929–1938)
Урок 27. Сталінська індустріалізація України ........................................103
Урок 28. Суцільна колективізація в Україні ...........................................109
Урок 29. Громадсько-політичне життя ...................................................115
Урок 30. Стан культури в Україні у 30-ті роки ........................................121
Урок 31. Узагальнення знань з тем
«Культура і духовне життя в Україні 1917–1920 рр.»,
«Українська СРР в умовах
нової економічної політики (1921–1928)»,
«Закріплення радянської влади в Україні (1929–1938)» ..............125
Тема 7. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921–1939 рр.
Урок 32. Українські землі у складі Польщі .............................................127
Урок 33. Українські землі у складі Румунії, Чехословаччини.
Карпатська Україна. «Карпатська Січ» .....................................131
Тема 8. НАШ КРАЙ у 1900–1939 рр.
Урок 34. Наш край у 1900–1920-ті роки*
Урок 35. Наш край у 1921–1939 рр.*
Література .........................................................................................135
* Матеріал цих уроків учителі готують самостійно.
5. 5
Клас
Дата
Урок 1
Вступ
Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія Украї-
ни» у 10 класі, хронологічними межами та періодизацією цього періоду,
змістом та побудовою підручника, атласів, додатковою навчальною та
енциклопедичною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами;
визначити форми організації навчальної діяльності учнів і критерії оціню-
вання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Основна частина уроку
У ч и т е л ь. Курс історії України у 10-му класі охоплює історію
1900–1939 рр., які стали переломними не лише для нашої країни,
але й усього людства. Вивчення курсу передбачає ознайомлення з по-
діями і процесами, що розгорталися, подання історії та культури на-
шої країни в контексті світового історичного процесу, подальше
усвідомлення особистої приналежності до України та її народу; роз-
виток громадянськості, відповідальності за збереження традицій та
майбутній розквіт Батьківщини.
Курс складається зі вступу і восьми тем:
1. Україна на початку XX ст.
2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української ре-
волюції.
3. Український державотворчий процес (1917—1920 рр.)
4. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1920 рр.
5. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–
1928).
6. Закріплення радянської влади в Україні (1929–1938).
7. Західноукраїнські землі в 1921–1939 рр.
8. Наш край у 1900–1939 рр.
Структура курсу відображає основні події та процеси в хроноло-
гічній послідовності.
Курс має допомогти:
усвідомити й розвинути в собі цінності, притаманні духовності99
нашого народу;
зрозуміти сутність і навчитися цінувати полікультурність і ба99
гатоманітність українського суспільства;
робити історичний аналіз, здійснювати реконструкцію історич-99
них подій, явищ, процесів, історичне прогнозування та інтер
претацію історичних явищ, орієнтуватися в історичних джере-
лах;
підвищити рівень особистої загальної культури через залучення99
до духовних і культурних надбань українського та інших наро-
дів, до історико-культурної традиції людської цивілізації.
Учитель разом з учнями з’ясовує як працювати з підручником.
Учні виписують основні рубрики підручника в зошит, виділяють їх
особливості на прикладі одного параграфа.
6. 6
Учитель ознайомлює учнів з додатковою навчальною літерату-
рою, історичними атласами та атласами, робочими зошитами, про-
понує приклади форми роботи з ними.
Учні ознайомлюються з основними видами навчальної діяль
ності:
відповідь на усні питання;99
відповідь на письмові завдання і запитання;99
обов’язкове виконання домашніх завдань.99
Учні ознайомлюються з критеріями оцінювання навчальних до-
сягнень.
На початку вивчення теми вчитель має ознайомити учнів з її три-
валістю, загальним змістом, кількістю і термінами, видами обов’яз
кових робіт (лабораторних, контрольних тощо).
У ч и т е л ь. Може статися, що вичерпних відповідей на запитан-
ня у підручнику ви не знайдете. У такому разі бажано скористатися
додатковими джерелами інформації: науково-популярною літерату-
рою, енциклопедіями, хрестоматіями та ресурсами мережі Інтернет.
Пошукові інтернет-системи Google, Яндекс, Мета є потужним засо-
бом. Зокрема, багато цікавого історичного матеріалу розміщено на
сайтах:
http://www.nahistory.kiev.ua — історія України99
http://spilka.cjb.net — Українська історична спілка99
http://prostir.museum — музейний простір України99
http://www.uahistory.cjb.net/ — електронні версії книг відомих99
істориків М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко. О. Суб-
тельного та ін. Мова сайту українська.
http://history.franko.lviv.ua/ — «Нариси історії України». На99
сайті подано електронні версії книг «Нариси історії України
з найдавніших часів до кінця XVII століття» (автор Н. Яковен-
ко), «Нариси Історії України. Формування української модерної
нації XIX–XX століть» (автор Я. Грицак) та «Довідник з історії
України». Мова сайту українська.
http://wikipedia.org.ua/ — інтернет-енциклопедія99
ІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
7. 7
Клас
Дата
Тема І. Україна на початку ХХ ст.
Уроки 2–3
Становище українських земель у складі Російської
та Австро-Угорської імперій
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність подій економічного життя;•
показувати на карті території українських земель, визначати їх госпо-•
дарську спеціалізацію.
На основі аналізу різних джерел інформації:
описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя•
на початку ХХ ст.;
характеризувати й порівнювати прояви і процеси модернізації по-•
всякденного життя населення Наддніпрянської України, західноукра-
їнських земель із загальноєвропейськими й світовими.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Робота з картою
На карті «Європа на початку ХХ ст.» учні мають показати укра-
їнські землі, назвати, до складу яких держав вони входили на почат-
ку ХХ ст., коли і за яких обставин вони опинилися у складі Росії та
Австро-Угорщини.
Бесіда
1. Охарактеризуйте особливості економічного розвитку україн-
ських земель у складі Росії в другій половині ХІХ ст.
2. Які факти свідчать про однобічність розвитку промисловості
України?
3. Покажіть на карті та назвіть західноукраїнські землі у складі
Австро-Угорщини.
4. Охарактеризуйте стан економічного розвитку західноукраїн-
ських земель у другій половині ХІХ ст.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Учитель показує на карті українські землі на початку ХХ ст.
Завдання
Назвіть райони господарської спеціалізації українських земель•
ХІХ ст.
Учитель коротко характеризує історію України ХІХ ст., поділя-
ючи її на до індустріальний та постіндустріальний періоди. Нагадує,
що з кінця XVIII ст. зароджується український національний рух,
спершу культурний, а з 1840-х (Кирило-Мефодіївське братство) —
і політичний. Тобто розпочався процес формування модерної україн-
ської нації. У 70-ті рр. ХІХ ст. центр національного руху перемістив-
ся в Галичину, де наприкінці XIX ст. виникають перші українські
8. 8
політичні партії, частина з яких прагнула створення самостійної со-
борної української держави.
Завдання
Назвіть дати з історії України ХІХ ст.•
Учитель дає визначення поняття «індустріалізація», називає
основні її джерела. Наголошує на нерівномірному економічному роз-
витку країн (наприклад, Великобританія перетворилася на індуст
ріальну в середині XIX ст., а Франція — на початку 20-х рр. XX ст.).
В Україні процес індустріалізації завершився наприкінці XIX ст.
Модернізація в Україні: загальне і специфічне.
Поняття модернізації. Основні ознаки модернізації
У ч и т е л ь. У широкому розумінні модернізація означає зміни
щодо сучасних умов. Тому під модернізацією найчастіше розуміють
процес оновлення всіх сторін життя суспільства суспільства.
Основні ознаки модернізації
У сфері економіки99 — упровадження нових технік, технологій,
технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку то-
варів, грошей та праці;
у соціальній сфері99 — це формування нового типу людини — під-
приємливої, активної. Посилення соціальної мобільності сус-
пільства, що призводить до появи нових станів і прошарків, а це,
у свою чергу, посилює соціальне напруження. Відбувається пе-
рехід від великої патріархальної родини до так званої малої сім’ї,
де панує рівність батьків, дітей, чоловіка та жінки;
у політичній сфері99 модернізація пов’язана з виникненням цент
ралізованих держав, уніфікацією всіх галузей суспільного жит-
тя, бюрократизацією управління, включенням широких на
родних мас у політичний процес, встановленням демократії та
демократичних інститутів у суспільстві;
у духовній сфері99 відбувається утвердження нової світської систе-
ми цінностей, освіта набуває масового характеру. Підвищується
побутовий, культурний, правовий рівень населення.
Етапи модернізації
Модернізаційні процеси, як і будь-які інші історичні явища, про-
ходять певні етапи у своєму розвиткові.
Традиційне суспільство було зруйноване промисловою революцією.
Криза традиційного українського суспільства полягала у децент
ралізації економіки, окремі українські землі, культурно-
територіальні регіони — Слобожанщина, Малоросія-Україна, Ново-
росія, Правобережжя, західноукраїнські землі — не мали спільних
економічних інтересів.
Вкрай нерівномірним був і соціальний розвиток в українських
землях. Станова еліта, що сформувалася зі старшинської аристокра-
тії, тобто аристократичних родів традиційного українського суспіль-
ства, збереглася лише на двох українських територіально-етнічних
масивах — Слобожанщині та Лівобережжі. На півдні формувалося
так зване «нове дворянство», яке включало не лише український ро-
сійський та іноземний елементи. На Правобережжі соціальна еліта
була спольщена. У західноукраїнських землях функції соціальної
еліти перебрало на себе греко-католицьке духовенство.
У культурній сфері криза українського традиційного суспільства
виявлялася у зневажанні національних традицій і форм освіті, цер-
ковного життя, мистецтва.
9. 9
Наступна віха у модернізаційному процесі в Україні — це про-
мисловий переворот (промислова, технічна революція), суть якого
полягала у переході від ручної до машинної праці. В українських
землях (у більш завершеному вигляді в Наддніпрянщині) промисло-
вий переворот пройшов дві стадії:
у 40–50-ті рр. XIX ст. розпочався промисловий переворот у лег-99
кій промисловості, ініційований «знизу» представниками дво-
рянства, купецтва, міського населення, кріпосних селян;
у 60–80-ті рр. XIX ст. промислова революція триває й охоплює99
галузь важкої промисловості, транспорту. Цього разу ініціато-
ром змін стає уряд, що зумовлювалося його прорахунками в зо-
внішньополітичній та військовій сферах (Кримська війна), які
засвідчили неефективність та відсталість економіки Російської
імперії. Промислова революція на цьому етапі була започаткова-
на «згори» і була пов’язана з інтенсивними процесами індустріа-
лізації економіки окремих українських територій, зокрема пів-
дня.
Наступний етап модернізації характеризується формуванням
ознак індустріального суспільства:
у галузі економіки99 — створення нової енергетичної бази,
пов’язаної з переходом до нових енергетичних джерел — нафти,
вугілля, газу, електричного струму, а також суцільна індустріа-
лізація (виробництво машин заради машин), виникнення корпо-
рацій, ринкової економіки;
у галузі соціальній99 — перехід до малої сім’ї, зростання соціаль-
ної мобільності, бурхлива урбанізація внаслідок переміщення
виробництва з села до міста;
у галузі політичній99 — формування громадянського суспільства,
демократичних свобод та правової держави;
у духовній сфері99 — перехід від аристократичної до демократич-
ної культури. Освіта будувалася за фабричною моделлю, мета
якої полягала в тому, щоб навчити пунктуальності, механічної
одноманітної праці. Відбувався розвиток нових каналів комуні-
кації, таких як поштова служба, преса, радіо, телеграф, телефон
тощо;
у психологічній сфері99 — нові засоби комунікації збільшували
кількість інформації здалеку, внаслідок чого місцеві інтереси
відступали, пробуджувалася національна свідомість.
Регіональні особливості модернізації
В Україні модернізаційні процеси мали свої особливості. Поча-
ток модернізації тут припадає на другу половину XVIII ст. У Наддніп
рянській Україні цей процес був пов’язаний з ліквідацією залишків
автономного устрою в політичній сфері, «тихою» революцією в со-
ціальній сфері, перетворенням української старшинської верхівки
на російське дворянство, централізацією та бюрократизацією управ-
ління російською імперською машиною. Модернізаційні тенденції
в духовному житті збігалися з першими кроками українського
культурно-національного відродження.
У західноукраїнських землях модернізаційні імпульси стали
відчутними внаслідок проведення віденським урядом широкої про-
грами реформ, що призвели до важливих зрушень в економічній, со-
ціальній, культурній та релігійній галузях життя українського на-
селення Галичини, Буковини та Закарпаття.
10. 10
Якщо модернізаційний процес у східно- та західноукраїнських
землях розпочався майже одночасно, то його перебіг на цих терито-
ріях мав свої особливості та динаміку. Оскільки модернізація — це
нерівномірний процес у різних сферах суспільства (політичній, со-
ціальній, економічній, культурній), то за рахунок однієї з найбільш
розвинутих сфер можна подолати відсталість інших.
З огляду на історичні традиції, стан політичного життя,
соціально-економічний потенціал двох українських макрорегіонів,
процес модернізації в Наддніпрянській Україні розпочався з еконо-
міки, а в західноукраїнських землях — із політичних реформ ав-
стрійського уряду, піком яких стала революція 1848 р., що заверши-
лася скасуванням кріпацтва та наданням населенню виборчих прав.
Місце української економіки в господарському житті двох імперій
У ч и т е л ь. Порубіжжя ХІХ—ХХ ст. відзначилося в Україні за-
вершенням промислового перевороту і переходом до індустріальної
модернізації, суть якої полягала у розбудові крупної машинної інду-
стрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала пе-
реважати над сільським господарством, а важка промисловість над
легкою), появі нових галузей промисловості.
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на
початку ХХ ст. визначався їх залежним становищем у межах Австро-
Угорської імперії.
Стан економіки західноукраїнських земель
1. Ці землі продовжували виконувати роль аграрно-сировинного
придатку Австрії.
2. Завершилося формування основних галузей промисловості: наф
товидобування, деревообробної промисловості.
3. Промисловість розвивалася однобічно й нерівномірно.
4. Економіка зазнавала суттєвого впливу іноземного капіталу.
5. Провідною галуззю економіки залишалося сільське господар-
ство, у якому було зайнято 80–90 % населення.
6. У сільському господарстві зберігалися кріпосницькі пережитки:
поміщицьке землеволодіння та різні виплати.
7. Тривав процес розшарування селянства та масова еміграція.
Завдання
1. На основі даних дайте загальну характеристику стану економіки
західноукраїнських земель.
2. У чому полягала особливість розвитку промисловості порівняно
з попереднім періодом?
3. Як ви вважаєте, чому саме нафтовидобування і деревообробна
промисловість перетворились на провідні галузі української про-
мисловості?
Робота з джерелами інформації
Опрацюйте документи і дайте відповіді на запитання.
Економічна ситуація в західноукраїнських землях
«Вироби з тканини і пряжі. Від сорочки аж до килиму, залізні
й металеві вироби — знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної
промисловості, хімічні вироби, словом, усе, чого потребує людина
від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позича-
ємо у чужих».
1. Про яку особливість західноукраїнської промисловості свідчить
документ?
2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в промисловості
Західної України?
11. 11
Результати перепису населення 1900 р.
«…З усієї кількості українців Галичини власне землеробів було
94 %, робітників — 1,4 %, службовців-українців майже не було.
До Львова стікається українська людність, але співвідношення
між різними національними групами залишається майже незмін-
ним: трохи більше половини поляків…
Місто Львів у середині століття налічувало 70 тисяч мешканців,
наприкінці століття — 160 тисяч. Львів залишається одним з най-
значніших міст імперії — п’ятим за чисельністю після Відня, Буда-
пешта, Праги і Трієста.
Упродовж другої половини століття Львів стає великим заліз-
ничним вузлом».
Зробіть висновки про особливості розвитку економіки західно•
українських земель.
Основні ознаки розвитку української промисловості:
а) прискорене утворення монополістичних об’єднань;
б) переважання російського та іноземного капіталу в економіці
українських земель;
в) нерівномірність розвитку української промисловості;
Робота з джерелами інформації
На наступному етапі уроку учні опрацьовують ряд історичних
джерел, які характеризують розвиток промисловості в Наддніпрян-
ській Україні на початку ХХ ст. Прослухавши розповідь вчителя
та опрацювавши історичну інформацію, учні роблять висновки про
основні ознаки української промисловості.
Частка України в промисловому виробництві Російської імперії
Кам’яне вугілля
69,5 %
Чавун
51,8 %
Залізна руда
57,2 %
Цукор
84,8 %
Частка
України
Залежність української промисловості від іноземного капіталу
«Трамвай і конка — найвигідніше й найприбутковіше комерцій-
не підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони,
зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про
прокладання конки чи трамвая… І начебто схоже на те, що прийшли
чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів 50-копій-
ковою даниною і щороку відвозять цю данину за свій кордон. Бель-
гійці радісно підраховуватимуть прибуток, а місто, як і колись, буде
без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде
збільшувати податки в той час, коли поруч під боком місто має такі
золоті розсипи, як трамвайна справа… Проте на цих золотих розси-
пах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспіль-
ство.
12. 12
Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.)
№ з/п Галузі виробництва Валова продукція (в %)
1 Гірнича, гірничозаводська, металур-
гійна, добування й обробка мінералів
45,9
2 Харчова промисловість 36,2
3 Обробка металів і виробництво машин 10,4
4 Обробка дерева 2,1
5 Хімічна промисловість 1,8
6 Текстильна промисловість 1,5
7 Інші галузі виробництва 2,1
1. Охарактеризуйте основні ознаки розвитку промисловості Над-
дніпрянської України на початку ХХ ст.
2. Якігалузіі чомупереважалив структуріпромисловоговиробниц
тва України? Які галузі і чому не розвивалися?
3. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивала-
ся однобічно?
4. Яку роль відігравав іноземний капітал у розвитку промисловості
в Україні?
5. Як поява монополій впливала на економічну ситуацію в країні?
6. Порівняйте економічний розвиток західноукраїнських земель
з розвитком Наддніпрянської України.
Економічна криза 1900–1903 рр.
У ч и т е л ь. Це була світова економічна криза, яка охопила краї-
ни Європи наприкінці ХІХ ст. Економічна криза стала своєрідним
каталізатором реалізації потенціальних можливостей. Загостривши
конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, вона змусила
буржуазію максимально сконцентрувати та об’єднати зусилля.
Робота зі схемою
Учні повинні навчитися встановлювати причиново-наслідкові
зв’язки і визначити передумови, які призводять до концентрації ви-
робництва й утворення монополій.
Економічна криза — складний загострений стан в економіці; занепад,
розлад промислового і сільськогосподарського виробництва
Причини: недосконалість тогочасного капіталістичного суспільства (існуван-
ня колоній, грабіжницька політика щодо слаборозвинених держав і колоній,
експлуатація найманої робочої сили, війни за перерозподіл світу і т. ін.)
Прояви економічної кризи в Україні
Охоплює всі
галузі промисло-
вості, у т. ч. висо-
корозвинені (ме-
талургійну,
вугільну,
цукрову)
Загострює кон-
куренцію, від-
бувається роз-
орення
дрібних під-
приємств
Була більш гли-
бокою, ніж у Ро-
сії, бо промисло-
вість України
розвивалася не-
рівномірно
Розпочина-
ється про-
цес концен-
трації
виробни-
цтва
Концентрація виробництва — зосередження виробництва в одному місці
або районі.
Утворення монополій (об’єднання промислових підприємств та інших уста-
нов певної галузі виробництва або місцевості для регулювання виробництва
товарів, встановлення цін, розподілу ринків збуту, ліквідації підприємств)
13. 13
1. Як ви вважаєте, чому економічна криза в Україні була більш
глибокою, ніж у Росії? Відповідь обґрунтуйте.
2. Поясніть, чим був зумовлений процес концентрації виробництва
і до чого він призвів.
Становище населення
У ч и т е л ь. Населення України під владою Російської імперії
з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн чоловік до 23,4 млн.
Із кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. зросло населення західно-
українських земель із 3,9 млн чоловік до 5,9 млн.
Завдання
Підрахуйте у відсотках, на скільки збільшилося населення під•
Наддніпрянської та Західної України. Де темпи зростання були
швидшими?
— На 1900 р. 95 % населення становили селяни і лише 1 % були
зайняті у промисловості.
Понад 100 тис. осіб жили на прибуток від капіталу, нерухомого
майна, займалися торгівлею. Прошарок української інтелігенції
становив не більше 15 тис. чоловік. Наприкінці XIX ст. на території
України, що була під Росією, лише 5,6 % українців мешкало у міс-
тах, а понад 94 % — у селах; у Галичині частка міських жителів се-
ред українців становила близько 10 %.
Чому в містах українців проживало так мало?•
Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
Робота в групах
Це питання учні розглядаєть у групах, спираючись на текст під-
ручника.
1-ша група. За допомогою тексту підручника визначте головні
ознаки міст Наддніпрянської України.
2-ша група. Прочитайте текст підручника і дайте відповідь на за-
питання:
Які зміни у повсякденному житті українців відбулись наприкін-•
ці ХІХ — на початку ХХ ст.?
3-тя група. Як ви розумієте такий вираз: «Індустріалізація зро-
била з людьми ще одну дуже болісну хірургічну операцію без нарко-
зу — вона розділила їх з природою…
У новому суспільстві перевагу дістали ті, кого раніше загал за-
суджував, — індивідуалісти, непокірні родовим кланам, ті, що
прагнули новизни та волі. Жити в цьому небаченому світі індивідуа
лізму довелося всім — і тим, хто хотів цього, і тим, хто від усієї душі
засуджував нові віяння. У цьому світі вже не було звичного розподі-
лу на старших і молодших; відтепер усі були «дорослими», «повно-
літніми»?
Доля жінки
Робота з таблицею
Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю «Зміна ролі
жінки в суспільстві».
Що нового з’явилось
у становищі жінки в суспільстві
Що у становищі жінки
залишалось незмінним
14. 14
Посилення міграції українського селянства
Робота в парах
1-й учень. На основі тексту підручника визначте причини мігра-
ції українців.
2-й учень. На основі тексту підручника визначте наслідки мігра-
ції українців.
Робота з історичною картою
Назвіть і покажіть на карті країни, куди переселялись українці.•
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
1. Визначте характерні ознаки української промисловості на по-
чатку ХХ ст.
Орієнтовний варіант відповіді:
концентрація виробництва;99
утворення монополій;99
спеціалізація районів;99
значний вплив іноземного капіталу;99
нерівномірний розвиток українських регіонів;99
у Наддніпрянській Україні темпи розвитку промисловості99
були вищими за загальноімперські;
перетворення українських земель на один із провідних про-99
мислових районів Російської імперії.
2. Охарактеризуйте основні ознаки повсякденного життя україн-
ців на початку ХХ ст.
3. Назвіть суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
українців на початку ХХ ст.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
15. 15
Клас
Дата
Урок 4
Політизація українського національного руху
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначити хронологічну послідовність явищ політичного життя, утво-•
рення політичних партій та рухів, проблеми становлення української
нації на початку ХХ ст.;
характеризувати процес створення перших політичних партій в Над-•
дніпрянській Україні на початку ХХ ст. та діяльність політичних партій
Західної України; називає їх провідних діячів та цілі;
порівнювати український рух початку ХХ ст. у Наддніпрянській Україні•
та на західноукраїнських землях;
розвинути уміння та навички роботи з історичними джерелами, ана-•
лізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнен-
ня, порівняння, висловлювати та аргументувати свою точку зору.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Що таке політична партія?
2. Пригадайте, коли і як з’явилися перші політичні партії в Захід-
ній Україні. Кого із засновників цих партій ви можете назвати?
3. Як їхня діяльність позначилася на українському національно-
визвольному русі?
4. Як українські партії намагались розв’язати національне питан-
ня? Яким вони бачили майбутнє України?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Початок XX ст. характеризувався швидким розвит
ком в Україні визвольного руху, який виявлявся в різних формах,
однак спільним було те, що він поширився по всій території Украї-
ни. З’явилося нове покоління українських діячів, які називали себе
«національно свідомими українцями», вимагаючи для свого народу
національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості.
«Нові» українці — це переважно студенти, тож особистісні контакти
між ними зав’язувалися в межах гімназій та університетів. Тут за-
роджувались нелегальні рухи, які згодом формувалися в активну
опозицію царату. Історик О. Субтельний так описує шлях україн-
ського політичного діяча. Спочатку юнак-гімназист ознайомлював-
ся з «підривними» ідеями через ліберально налаштованого виклада-
ча, який давав йому нелегальну літературу й залучав до участі
в таємних дискусійних гуртках, де він осягав різні ідеології, спілку-
вався з відомими діячами і нерідко починав займатися нелегальною
діяльністю, зокрема публікацією и розповсюдженням антиурядової
літератури. За таких умов відбувалось формування перших україн-
ських політичних партій на Наддніпрянській Україні.
16. 16
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Проблеми становлення та консолідації української нації
Завдання
1. Пригадайте, за яких умов відбувався процес формування україн-
ської нації у другій половині ХІХ ст. Які чинники впливали
на це?
2. На основі тексту підручника визначте нові тенденції в процесі
становлення української нації.
Орієнтовний варіант відповіді
1. Висока концентрація робітників у промислово розвинених регіонах.
2. Досить строкатий склад робітничого класу.
3. Різке погіршення становища населення.
4. Активізація робітничого і селянського руху.
5. Суттєві зміни в національному складі населення України.
Процес політизації українського суспільства. Створення
політичних партій Наддніпрянської України
У ч и т е л ь. Отже, на початку ХХ ст. в Росiйськiй iмперiї посили-
лосясоцiальненапруження.Свiтоваекономiчнакриза1900–1903 рр.,
що охопила й царську Росiю, а також росiйсько-японська вiйна над-
звичайно загострили ситуацію в суспільстві. Криза поглиблювалася
ще й тим, що в нацiональних окраїнах iмперiї швидко зростав ви-
звольний рух. Уряд, прагнучи подолати сепаратистські настроїв
в Українi,щопосiдалапровідніпозиціїв економiціРосiйськоїiмперiї,
змобiлiзував усi реакцiйнi та консервативнi сили держави для бо-
ротьби проти українського нацiонально-визвольного руху. Не випад-
ково чорносотенний часопис «Киевлянин» писав: «Український рух
є для Росiї бiльш небезпечний, нiж усi iншi нацiональнi рухи разом
узятi». Але за цих умов український національний рух ставав дедалі
більш змістовним і організованим. На чолі національного руху в Над-
дніпрянській Україні постають політичні партії.
Робота з таблицею
На основі тексту підручника назвіть політичні партії, які утво-
рилися в Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст., визначте їхні
програмові вимоги і складіть таблицю.
Назва партії Основні цілі
У ч и т е л ь. В Україні діяли загальноросійські партії:
1. Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП),
що після 1903 р. розкололася на більшовиків і меншовиків.
Серйозного впливу на початку XX ст. на революційно-визволь
ний рух в Україні більшовики не мали. Контактів з Україн-
ською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП)
уникали. Назви партій та їхніх соціальних програм майже пов
ністю збігалися. Але українські соціал-демократи до того ж від-
стоювали національні інтереси свого народу. Саме через це
РСДРП вважала УСДРП «дрібнобуржуазною» партією і стави-
лася до неї ворожо.
2. Партії українських і російських соціал-революціонерів (есерів)
вели пропагандистську роботу серед селян.
17. 17
3. Партії ліберального спрямування:
Конституційних демократів (кадетів);99
«Союз 17 жовтня» («октябристи»).99
4. Партія «Союз русского народа» — найбільш впливова серед
реакційних партій; виступала за єдину неподільну Росію.
Робота з джерелами інформації в групах
Опрацюйте документи і виконайте завдання.
1-ша група
Із праці М. Міхновського «Самостійна Україна»
«Нехай наша історія сумна і невідрадна, нехай ми некультурні,
нехай наші маси темні, подурені, ми все ж існуємо і хочемо далі іс-
нувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити як лю-
ди, як громадяни, як члени вільної нації. Нас багато — цілих 30 міль-
йонів. Нам належить будуччина…
Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє індивідуальне
національне «Я». Наша нація у своєму історичному процесі часто бу-
ла не солідарна поміж окремими своїми частинами, але нині увесь
світ української нації, що по всіх частинах України живе однією
думкою, однією мрією, однією нацією: «Одна, єдина, нероздільна,
вільна, самостійна Україна, від Карпатів аж по Кавказ». … Як не
можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо не-
сеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до
життя, ламає свої кайдани».
«Ми розуміємо, що боротьба буде люта і довга, що ворог безпо-
щадний і дужий. Але ми розуміємо і те, що се вже остання боротьба,
що потім вже ніколи не настане слушний час для нової боротьби. Ніч
була довга, але ранок наблизився, і ми не допустимо, щоб проміння
свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах! Ми
розіб’ємо їх по схід сонця свободи!»
«Державна самостійність єсть головна умова існування націй,
а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері націо-
нальних відносин. Україна — для українців. Усі, хто на цілій Укра-
їні не за нас, ті проти нас».
Проаналізуйте даний документ за планом:
1. Як М. Міхновський визначав позицію партії щодо питання про
українську державність?
2. Як він визначає мету партії і шляхи її досягнення?
3. Як він конкретизує основні принципи боротьби?
4. Чим була зумовлена поразка визвольних змагань у попередні роки?
5. Чому саме в даний період настав «слушний час для боротьби»?
6. Яку течію національно-визвольного руху започаткував цей до-
кумент?
7. Чому цей документ призвів до розколу РУП?
2-га група
Із програми УСДРП
«УСДРП перш за все і головним чином вимагає:
1. Демократичної республіки…
2. Автономії України…
3. Загального, прямого, рівного виборчого права з таємним голо-
суванням…
4. Право кожної нації на культурне і політичне самоопреділення…
18. 18
5. Широкого самоврядування…
6. Необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів,
страйків…
11. Знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі…
12. Рівноправності усіх мов у школах, судах, державних інсти-
туціях…
13. Проголошення релігії ділом кожного громадянина…
16. Безплатного обов’язкового навчання для всіх дітей до 16 років.
В цілях охорони труда партія добивається:
1. Максимального робочого 8-годинного дня…
На користь вільного розвитку класової боротьби на селі і сіль-
ського господарства:
1) передачі всіх земель крайовим автономним одиницям;
2) знищення всіх пережитків кріпацтва».
1. Знайдіть у програмі УСДРП вимоги, які підтримували інші по-
літичні партії, й ті, з якими виступали лише соціалісти.
2. До якої з течій визвольного руху належала УСДРП?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Визначте спільну мету українських партій.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про події революції 1905–1907 рр.
в Україні.
19. 19
Клас
Дата
Урок 5
Україна в 1905–1914 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
показувати на карті регіони піднесення національно-визвольного ру-•
ху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905–1907 рр.;
визначати хронологічну послідовність подій революції 1905–1907 рр.•
в Україні.
На основі аналізу різних джерел інформації:
характеризувати основні події російської революції на українських•
землях, соціально-економічне та політичне становище Наддніпрян-
ської України у складі Російської імперії в 1907–1914 рр.;
узагальнювати основні факти щодо проведення Столипінської аграр-•
ної реформи та формулювати власну оцінку реформи;
аналізувати програми та діяльність політичних партій, діяльність•
української громади в Державній Думі, стан українського національ-
ного руху та діяльність українських політичних партій у 1907–
1914 рр.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Завдання
Пригадайте, яким було становище різних верств українського•
суспільства на початку ХХ ст.
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Події революції 1905–1907 рр. в Україні
Робота в групах над складанням таблиці
«Причини революції 1905–1907 рр.»
1-ша група. На основі тексту підручника визначте економічні
причини революції 1905–1907 рр. у Російській імперії.
2-га група. На основі тексту підручника визначте соціальні при-
чини революції 1905–1907 років у Російській імперії.
3-тя група. На основі тексту підручника визначте політичні при-
чини революції 1905–1907 років у Російській імперії.
Орієнтовний вигляд таблиці
Причини революції 1905–1907 рр.
Економічні Суперечливі процеси модернізації;
нерозв’язаність аграрного питання;
збереження поміщицьких землеволодінь;
малоземелля і безземелля селян
Політичні Самодержавна форма правління;
відсутність демократичних прав і свобод;
знищення будь-яких проявів волелюбності;
зниження авторитету царату у зв’язку з поразкою
в російсько-японській війні;
20. 20
Причини революції 1905–1907 рр.
поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій,
посилення впливу на народні маси
Соціальні Існування станових привілеїв;
жорстка експлуатація робітничого класу;
тяжке становище народних мас;
масове безробіття;
тяжкий національний гніт
У ч и т е л ь. Початком революції стали події 9 січня 1905 р. у Пе-
тербурзі.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення про «Криваву неділю», потім учні
відповідають на питання.
1. Як ви вважаєте, чому робітники наважилися вручити петицію
царю? На що вони розраховували?
2. Як ви оцінюєте дії російського царя? Чи можна було розрахову-
вати на припинення робітничого руху після такої кривавої роз-
прави?
У ч и т е л ь. У відповідь на події в Петербурзі по всій Україні про-
котилася хвиля страйків робітників: у Києві, Житомирі, Катерино
славі, Горлівці, Юзівці, Маріуполі та інших містах.
Особливістю суспільно-політичного життя цієї доби стали взає-
мовплив та взаємопроникнення робітничого, селянського та націо
нально-визвольних рухів, що сприяло появі іншого нового явища —
народних виступів, що відзначалися масовістю, територіальною
поширеністю, тривалістю, залученням різних соціальних верств.
Лише протягом квітня–серпня 1905 р. в Україні відбулося понад
300 робітничих страйків, у яких взяли участь понад 110 тис. осіб.
Червневі виступи українських селян 1905 р. охопили 64 із 94 пові-
тів. За масштабами селянського руху Україна посідала одне з пер-
ших місць у Російській імперії. Масовий робітничий і селянський
рух, а також поразки царизму в російсько-японській війні вплину-
ли на поширення революційних настроїв серед солдатів і матросів.
Повідомлення учня
Заслуховується повідомлення про повстання на броненосці «По-
тьомкін», потім учні відповідають на питання.
Яку роль, на вашу думку, відіграли Г. Вакуленчук та О. Матю-•
шенко в організації повстання?
У ч и т е л ь. З метою заспокоєння революційної хвилі 17 жовт
ня Миколою II було підписано Маніфест, в якому народові обіцяли
громадянські свободи (недоторканність особи, свободу совісті, дру-
ку, зборів, союзів), декларувалося скликання російського парла-
менту — законодавчої Державної думи із залученням до виборів
усіх верств населення. Цей документ мав надзвичайно важливі на-
слідки.
Завдання
За допомогою тексту підручника визначте наслідки маніфесту.•
21. 21
Активізація українського визвольного руху під час революції
Робота зі схемою
Вимоги українців:
Відновлення української
державності (всі партії —
за автономію, УНП — за
самостійну Україну);
ліквідація всіх заборон
щодо української мови
Відбувається реорганізація українських
партій:
1905 р. — утворилася Українська
соціал-демократична українська
партія (на базі РУП);
УДП і УРП об’єднуються в Україн-
ську демократично-радикальну пар-
тію
Здобутки українського національного руху
Листопад 1905 р. — закон, який дозволяв видання літератури
національними мовами, створення культурно-освітніх товариств
і відкриття театрів;
травень 1906 р. — офіційне розпорядження про скасування обме-
жень проти української мови
Починають виходити періодичні видання українською мовою:
– листопад 1905 р. — перша газета «Хлібороб» у Лубнах;
– грудень 1905 р. — перша щотижнева газета «Громадська думка»;
– 1906 р. — виходило вже 20 періодичних видань
У Наддніпрянській Україні починають діяти товариства «Про-
світа» (1907 р. — 35 організацій), які поширювали українську
літературу, створювали бібліотеки, видавали книжки, відкрива-
ли читальні по селах, вели боротьбу за введення української мо-
ви в школах, створювали кооперативи
Тривала боротьба за введення української мови в школах: почи-
нають відкриватися початкові школи на українські мові, кафе-
дри української мови в Одеському і Харківському університетах
Українська громада в Державній Думі
Робота з таблицею
Діяльність українських громад в І та ІІ Державних Думах
І Державна Дума ІІ Державна Дума
Склад: поміщики — 24 осіб; інтелі-
ґенція — 26 осіб; селяни — 42 осіб;
робітники — 8 осіб; священики —
1 особа
Склад: поміщики — 16 осіб; інтелі-
ґенція — 17 осіб; селяни — 6 осіб;
робітники — 59 осіб; священики —
4 осіб
Діяльність:
45 депутатів об’єдналися
в українську парламентську
громаду;
мали друкований орган «Укра-
їнський вісник»;
голова громади — Ілля Шраг;
домагалися автономії України
та українізації державного
управління і освіти
Діяльність:
47 депутатів об’єдналися
в українську парламентську
громаду;
мали друкований орган «Рідна
справа — Вісті з Думи»;
домагалися автономії України,
місцевого самоуправління,
української мови в школах,
суді і церкві
У ч и т е л ь. 3 червня 1907 р. була розігнана ІІ Державна Дума,
був підписаний новий виборчий закон. Ці події названо державним
переворотом, а політичний режим, який склався, Третьочервневою
монархією. Настав період реакції — придушення всього прогресив-
ного, ліквідація здобутків революції.
22. 22
В історії цей період пов’язують з іменем Петра Аркадійовича
Столипіна.
Аграрна реформа П. Столипіна
Робота в групах
Опрацюйте документи і виконайте завдання.
1-ша група
«Революція 1905–1907 рр. довела, що аграрне питання з еконо-
мічного переросло в політичне. Будучи залишком феодалізму, само-
державство тривалий час консервувало свою опору — два інших ре-
лікти часів кріпосництва: поміщицьке землеволодіння та селянську
общину. На початку ХХ ст. деградація поміщицького землеволодін-
ня стала цілком очевидною, а община показала не лише свою не-
здатність ефективно господарювати, а й належно контролювати на-
строї селян. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада
1906 р., був логічним продовженням модернізаційних процесів
у Росії середини ХІХ ст. В його основі — три головні ідеї: руйнуван-
ня селянської общини, дозвіл селянину отримати землю в приватну
власність (хутір чи відруб), переселення селян у малозаселені райо-
ни Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипін-
ської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конку-
ренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та
бідності».
1. Як автор пояснює причини, що спонукали Столипіна до проведен-
ня аграрної реформи? Чи згодні ви з його точкою зору? Чому?
2. Які три головні завдання повинна була вирішити ця реформа?
3. Як на ваш погляд, чи можна вважати цю реформу «логічним про-
довженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст.»?
Свою думку аргументуйте.
2-га група
З указу Петра Столипіна (1906 р.)
«… Селяни дістають право вільного виходу з общини із закрі-
пленням у власність окремих домовласників ділянок, які перехо-
дять до приватного володіння з громадського наділу…
1. Кожний домовласник, що володіє надільною землею за об-
щинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за со-
бою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної
землі…
4. Домовласники, за якими закріплені в приватну власність ді-
лянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися
в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями,
які надаються на спеціальних підставах…
Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общин-
ної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухва-
лою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін
з дня подання заяви указати ділянки, що переходять у приватне во-
лодіння домовласника…»
1. Користуючись цим документом, проаналізуйте суть столипін-
ської аграрної реформи.
2. Чи вплинула реформа на життя селян? Зробіть висновки.
23. 23
3-тя група
Оцінка реформи Столипіна
«Аграрними перетвореннями П. Столипін хотів комплексно ви-
рішити низку важливих завдань: підвищити ефективність сільсько-
господарського виробництва, селянського господарювання, зміцни-
ти соціальну опору самодержавства на селі, вирішити проблему
аграрного перенаселення. Хоча здійснення столипінських планів
у перспективі обіцяло поліпшення ситуації в суспільстві, вони були
зустрінуті значною мірою вороже».
1. Які завдання повинна була розв’язати аграрна реформа?
2. Продовжте думку О. Д. Бойка і поясніть, чому реформу сприйня-
ли вороже різні суспільні групи.
3. А як, на вашу думку, була сприйнята реформа безпосередньо се-
лянами?
4-та група
Про наслідки реформи
«Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Це поясню-
ється особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росі-
ян, потягом до індивідуального господарювання, порівняно меншою
поширеністю на території України селянських общин. Протягом 1907–
1915 рр. на Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні —
42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуто-
рів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно
вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селян-
ських господарств, а переселилися на хутори 10,3 %».
1. Поясніть, чому реформа Столипіна мала більший успіх в Украї-
ні, ніж у Росії.
2. Як на вашу думку, чому на Лівобережжі реформа не мала таких
значних успіхів, як на Правобережжі чи на Півдні України?
5-та група
Прослухавши відповіді груп, група повинна визначити значення
аграрної реформи Петра Столипіна, вказавши як позитивні, так і не-
гативні її сторони. (У разі якщо в учнів виникають ускладнення, на
допомогу їм приходить вчитель.)
Орієнтовний варіант відповіді
Значення реформи П. Столипіна
Відкривала шлях до приватного селянського землеволодіння;99
дала поштовх до розвитку товарно-грошових відносин у сіль-99
ському господарстві;
сприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції;99
у господарствах заможних селян почали широко використовува-99
тися сільськогосподарська техніка і добрива;
підвищилася врожайність в селянських господарствах.99
Реформа поглибила соціальне розшарування селянства і заго-
стрила відносини між бідними та заможними селянами; збільшила
кількість селян-емігрантів з України.
Реформа не була доведена до кінця.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Дерево рішень»
Клас поділяється на дві групи. 1-ша група має визначити резуль-
тати революції 1905–1907 рр. в Україні, а 2-га група — її значення.
24. 24
Орієнтовний вигляд «Дерева рішень»
Результати Значення
Революція зазнала поразки, оскільки
самодержавство не було повалено, але
революційні маси домоглися значних
результатів.
Революція принесла полегшення
селянам, було скасовано викупні
платежі, обмежено напівфеодаль-
ні методи експлуатації селян і ста-
нові обмеження.
Почалося проведення аграрної ре-
форми.
Робітники отримали право ство-
рювати профспілки, проводити
економічні страйки, було підвище-
но заробітну плату, скоротився ро-
бочий день.
Населення отримало громадянські
свободи, було скасовано цензуру.
Створено двопалатний парламент,
що обмежував законодавчу владу
імператора.
Разом з тим головні питання революції
не були вирішені: суспільний лад
і державний устрій не зазнали змін
Нові суспільно-політичні явища
й тенденції дедалі більше почали
впливати на історичну долю
України:
консолідація робітничого,
селянського та національно-
визвольного рухів;
зростання масштабів народ-
них виступів;
усвідомлення народними ма-
сами ефективності спільного
натиску на самодержавство;
розширення меж легальної
політичної та культурної ді-
яльності, помітне її пожвав-
лення та урізноманітнення;
активізація процесу масової
самоорганізації суспільства
(утворення політичних пар-
тій, рад, профспілок тощо);
поява офіційного каналу
впливу на владу — Держав-
ної Думи
Народні маси здобули досвід боротьби.
Події тих років переконливо продемонстрували, що поступок від само-
державства можна домогтися лише шляхом широкого революційного
руху
Історичний диктант
Позначте правильні правдиві та хибні твердження.
1. Петро Столипін обіймав посаду Міністра фінансів Російської ім-
перії.
2. Після революції 1905–1907 рр. настав період політичної ре
акції.
3. П. Столипін вважав головною причиною відставання розвитку
товарно-грошових відносин на селі селянську общину.
4. Указ про початок аграрної реформи було видано 9 листопада
1907 року.
5. За реформою селянам дозволялося переходити на хутори і става-
ти землевласниками.
6. Продавати свої наділи селяни не мали права.
7. Переселятися селянам за межі України не дозволялося.
8. Створювався Аграрний банк, який скуповував землі у поміщи-
ків і продавав їх селянам.
9. Банк надавав позики селянам терміном на 45 років.
10. Ліси, річки, луки залишалися в спільному володінні сільської
громади.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти історичний портрет одного з діячів культури (на вибір).
25. 25
Клас
Дата
Урок 6
Розвиток культури в Україні на початку XX ст.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічну послідовність явищ культурного життя.•
На основі аналізу різних джерел інформації:
називати та конкретизувати фактами основні ознаки розвитку духов•
ного життя;
описувати явища і пам’ятки культури цього періоду.•
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
1. Яким був стан освіти в Україні у ХІХ ст.?
2. Назвіть відомих діячів української культури другої половини
ХІХ ст. Який внесок вони зробили в розвиток культури?
3. Назвіть найбільш визначні досягнення українського живопису
та архітектури.
4. Що вам відомо про діяльність церков, які діяли на Україні
в ХІХ ст.? Яку роль вони відігравали в українському національ-
ному русі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Проблемне завдання
Наприкінці вивчення теми дайте відповідь на запитання: «Чи
мали місце в українській культурі початку ХХ ст. ознаки європей-
ського модернізму? Свою думку аргументуйте».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Учні поділяються на групи і починають вивчати питання теми.
Освіта
Робота з підручником
На основі тексту підручника та роботи з документом виконайте
завдання.
1. Порівняти стан освіти в Наддніпрянській Україні і на західно
українських землях на початку ХХ ст.
2. Які ви можете назвати чинники, що сприяли розвитку освіти,
а які — гальмували її розвиток?
Степан Васильченко про українську школу
«Школа з нерідною мовою, з чужими по духу вчителями тільки
по великій незрозумілості може зватися народною. Сумною і самот
ньою будівлею стоїть вона у нас серед рідних сіл; круг неї шумить
своє життя, народна пісня, мова, народний гумор б’ється у вікна,
у двері, в щілини до неї, але в школу не хочуть пустити їх. Немає
місця їй в живій мові. А там, де немає живої мови в школі, там немає
живої душі, щирості, там немає засобів виховувати і ґрунтувати ду-
ховні дитячі здібності. І цілком зрозуміло, чого наші люди дивляться
26. 26
на свою школу здебільшого або як на стежку до всяких посад, або, як
кажуть, до легкого хліба, а не як інституцію, що повинна обслугову-
вати їх найперші духовні потреби. Тільки після того, коли б залуна-
ла по наших школах рідна мова і буйно зашуміло в ній нове життя,
всім би стало видно, через що наш народ “двічі неграмотний”».
1. Обґрунтуйте актуальність питання стосовно навчання україн-
ською мовою в школах Україні.
2. Чому Васильченко називає український народ «двічі неграмот-
ний»?
Наука. Видатні вчені
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Галузь науки Прізвище вченого Його внесок у науку
Література. Українська преса та видавництва
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Письменник Його внесок у літературу
Робота з джерелами інформації
Іван Крип’якевич про історичне значення української літератури
«Ми бачимо, що українське національне відродження ХІХ ст.
стало наче справою й питанням літератури, яка зі своїх романтично-
народолюбських пелюшок дуже скоро вилилася в стихійну маніфес-
тацію збірної волі нації на вільне життя й державність.
Котляревський здобув для української народної мови громадян-
ські права в слові й друці. Шевченко сповнив українське слово вул-
канічною силою, надихнув у нього віру в невідхильну перемогу на-
ції. Франко й Леся Українка поглибили й поширили самопочуття
повно вартості українця як громадянина світу. Перш аніж
у політично-громадському життю, збулася містерія Відродження
Нації в літературі, й у тому її історична вага й заслуга».
1. У чому полягала історична заслуга української літератури? Про-
коментуйте останнє речення документа.
2. Чому слово нація автор вживає з великої літери?
Здобутки майстрів мистецтва
Робота з таблицею
На основі тексту підручника складіть таблицю.
Галузь мистецтва Митець Його внесок у мистецтво
Робота з джерелами інформації
Мирослав Семчишин про місце Миколи Лисенка
в історії української музики
«Переломне значення для розвитку української музичної культу-
ри мала творчість Миколи Лисенка. Він став творцем національного
напрямку в українській музиці, зіпертого на окремішності україн-
ських культурних традицій і на багатство народної творчості.
