4. 4
Орієнтовне календарне планування
5 клас. Види мистецтва
(35 год (1 год на тиждень), з них 4 год — резервний час)
№
з/п
Дата
уроку
Зміст навчального матеріалу Тема уроку
Матеріали
та інструменти
І семестр
Вступ. Що таке мистецтво (4 год)
1
—
2
Ознайомлення з видами візуальних (образотворчих) ми
стецтв, головними засобами виразності в них; надання
пропедевтичних знань про художній образ
Види образотвор-
чого мистецтва
Графічні матеріали
(олівці, гелеві (куль-
кові) ручки, флома
стери та ін.), гумки
3 Основи процесу створення живописних робіт. Поняття
«формат». Правила обрання формату для майбутньої ро-
боти
З чого починаєть-
ся картина. Фор-
мат
Прості олівці, гум-
ки; гуашеві фарби,
пензлі
4 Поняття «композиція», закони та правила компонуван-
ня зображення в обраному форматі. Актуалізація знань із
правил обрання формату зображення відповідно до задуму
Як скомпонувати
малюнок в обра-
ному форматі
Кольоровий папір,
ножиці, клей, пензлі
для клею
Розділ 1. Графіка (12 год)
5 Ознайомлення з поняттями «навчальний малюнок», «на-
тура». Уважне спостереження за природою як основа гра-
мотного малювання з натури об’єктів природи
Ботанічні зама-
льовки
Графічні матеріали
(олівці, гелеві (куль-
кові) ручки, флома
стери та ін.), гумки
6 Актуалізація знань про графіку як вид образотворчого
мистецтва. Види графіки. Графічні техніки виконання
робіт. Техніка монотипії, виконання роботи у цій техніці
Графіка. Види
графіки. Графічні
техніки
Акварельні та гуаше-
ві фарби, пензлі; ми-
ло (або засіб для мит-
тя посуду), скельця
або люстерка, воско-
ві свічки
7 Актуалізація знань про основні засоби рисунка — лінію
та силует. Види ліній. Роль лінії та силуету в графіці
Лінія та силует
у рисунку
Графічні матеріали
(олівці, гелеві (куль-
кові) ручки, флома
стери та ін.), гумки
8 Ознайомлення з основними прийомами композиції (ритм;
симетрія, асиметрія; статика, динаміка; рівновага частин
композиції, виділення сюжетно-композиційного центра)
Прийоми компо-
зиції
Графічні матеріали
(олівці, гелеві (куль-
кові) ручки, флома
стери та ін.), гумки;
гуашеві або акварель
ні фарби, пензлі
9 Ознайомлення з поняттями «конструкція», «пропорції».
Конструктивне аналізування предметів та визначення
пропорцій
Що таке
конструкція
і пропорції
Прості олівці, гумки,
аркуші паперу
10 Передавання об’ємної форми предметів на площині засо-
бами графіки. Поняття «світлотіньове моделювання форми»
Світлотінь Прості олівці, гумки
11 Поняття «перспектива». Види перспективи. Правила
зображення куба та предметів прямокутної форми
з урахуванням перспективних скорочень
Знайомство з пер-
спективою, рису-
вання куба і пред-
метів прямокут-
ної форми
Прості олівці, гумки,
аркуші паперу
12 Правила зображення кулі, циліндра та предметів куле-
подібної, циліндричної та складної форми з урахуванням
перспективних скорочень
Рисування пред-
метів циліндрич-
ної форми, подіб
них до кулі, та
складної форми
Прості олівці, гумки
5. №
з/п
Дата
уроку
Зміст навчального матеріалу Тема уроку
Матеріали
та інструменти
13 Історичні витоки створення книг. Складові книги, голов
ні засоби виразності в них. Робота художників над ство-
ренням книги
З чого складаєть-
ся книга
Графічні матеріали
(олівці, гелеві (куль-
кові) ручки, флома
стери та ін.), гумки;
гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
14 Ілюстрація. Головні засоби виразності в ілюстраціях. Ро-
бота художників-ілюстраторів
Ілюстрація Прості олівці, гумки,
фломастери або ге-
леві (кулькові) руч-
ки; гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
15 Поняття «художній шрифт», «буквиця». Види шрифтів,
функції шрифтів. Роль шрифтів у створенні книги
Художній шрифт Кольорові олівці,
гумки, фломасте-
ри; гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
16 Прикладна (ужиткова) графіка, її види. Значення при-
кладної графіки у житті кожної людини
Прикладна
(ужиткова) гра-
фіка
Графічні матеріали
(олівці, гелеві (куль-
кові) ручки, флома
стери та ін.), гумки;
гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
ІІ семестр
Розділ 2. Живопис (5 год)
17 Ознайомлення учнів з видами живопису, їх відмінностя-
ми, творами видатних живописців
Види живопису Сира картопля, про-
сті олівці, гумки;
акварельні або гуаше
ві фарби, пензлі
18 Актуалізація знань про колір як головний засіб живопи-
су. Кольоровий спектр. Поняття «колірний тон», «наси-
ченість кольору», «світлота»
Колірний спектр Прості олівці, гум-
ки; гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
19 Поняття «колорит». Вплив кольору на людину. Актуалі-
зація знань з кольорознавства
Колорит Гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі;
прості олівці, гумки
20 Вплив світла на сприйняття кольору оком людини. Змі-
на кольору за денного чи штучного освітлення. Поняття
«пленер»
Вплив світла
на колір. Малю-
вання квітів
Прості олівці, гум-
ки; гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
21 Поняття «повітряна перспектива». Передавання повітря-
ної перспективи у графіці та живописі
Повітряна пер-
спектива. Настрій
Прості олівці, гум-
ки; гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі,
ножиці
Розділ 3. Скульптура і декоративно-прикладне
(декоративно-ужиткове) мистецтво (11 год)
22 Актуалізація знань щодо такого виду мистецтва, як
скульптура. Види скульптури
Що таке скульп
тура. Види
скульптури
Пластилін (глина),
стеки
23 Актуалізація знань про засоби художньої виразності
у скульптурі (об’єм та фактуру)
Засоби худож-
ньої виразності
у скульптурі
Солоне тісто, стеки,
манікюрні ножиці,
гребінці, тертки,
прилади для давлен-
ня часнику, ґудзики,
різне за фактурою
листя рослин
5
6. №
з/п
Дата
уроку
Зміст навчального матеріалу Тема уроку
Матеріали
та інструменти
24
—
25
Актуалізація знань про декоративно-прикладне
(декоративно-ужиткове) мистецтво та його види.
Основні засоби виразності кожного виду декоративно-
прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва.
Центри українського декоративно-прикладного
(декоративно-ужиткового) мистецтва
Види
декоративно-
прикладного
(декоративно-
ужиткового)
мистецтва
Фломастери, прості
та кольорові олівці,
гумки; гуашеві фар-
би, пензлі; кольоро-
вий папір, картон,
клей ПВА, пензлі
для клею, ножиці
26 Орнамент та його види. Правила створення орнаментів.
Створення орнаментів на основі стилізації природних
форм
Орнаментальна
композиція
Фломастери, прості
та кольорові олівці,
гумки; гуашеві фар-
би, пензлі
27
—
28
Традиції писанкарства в Україні. Колірна гама та симво-
ліка писанок різних регіонів України. Зміст деяких пи-
санкарських символів
Українські пи-
санки
Прості олівці, гумки;
воскові свічки, мило
(або засіб для миття
посуду), акварельні
фарби, пензлі
29 Поняття «символ», «символіка». Використання однако-
вих символічних зображень у різних видах декоративно-
прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва. Зна-
чення символічних зображень у вишивці України
Символіка укра-
їнського орна-
менту
Графічні матеріали
(гелеві (кулькові)
ручки, прості та ко-
льорові олівці), фло-
мастери; акварельні
фарби, гумки, пензлі
30 Аналіз природних форм. Правила стилізування природ-
них форм
Як стилізувати
природні форми
Фломастери, альбо-
ми, прості та кольо-
рові олівці, гумки;
акварельні фарби,
пензлі
31 Народне мистецтво України та основні художні проми
сли. Головні засоби виразності в них
Народні
промисли
Акварельні фарби,
пензлі; прості та ко-
льорові олівці, гум-
ки, фломастери
32 Петриківський розпис, історія його виникнення, майстри
петриківського розпису. Основні мазки та елементи пет
риківського розпису
Петриківський
розпис
Прості олівці, гум-
ки; гуашеві або аква-
рельні фарби, пензлі
Розділ 4. Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва:
архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кінематографом
(Поєднання різних видів мистецтва)
(2 год + 1 год узагальнення знань за рік)
33 Актуалізація знань у галузі мистецтва взагалі та обра-
зотворчого мистецтва зокрема. Взаємозв’язок мистецтв.
Роль різних видів мистецтва у житті кожної людини
Мистецтво навко-
ло нас
Солоне тісто, стеки,
кольорові нитки; гу-
ашеві фарби, пензлі,
клей ПВА
34 Театральне мистецтво, види театрів. Театр ляльок. Робо-
та художника в театрі
Ляльковий театр Картон, фломастери,
прості олівці, гумки;
тканина, нитки, гу
ашеві або акварельні
фарби, пензлі
35 Узагальнення знань, набутих упродовж року (виконання
тестових завдань)
Перевір себе! Кулькові ручки
6
7. Дата _______________________
Клас _______________________
Орієнтовні плани-конспекти уроків
I семестр
Вступ. Що таке мистецтво
Уроки № 1—2. Види образотворчого мистецтва
Мета:
навчальна:yy ознайомити учнів із видами візуальних (образотворчих) мистецтв, го
ловними засобами виразності в них; надати пропедевтичні знання про художній
образ; навчити розрізняти твори мистецтва за їх видами;
розвивальна:yy розвивати вміння насолоджуватися спогляданням творів образо
творчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізува
ти ініціативу учнів;
виховна:yy виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.
Оснащення
Матеріали та інструменти:yy будь-які графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові)
ручки, фломастери та ін.), гумки.
Зоровий ряд:yy репродукції творів художників-графіків та художників-живописців;
фотозображення творів декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) ми
стецтва (писанок, вишивок, керамічних виробів, іграшок та ін.) та скульптури.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
У ч и т е л ь. Мистецтво наповнює життя кожної людини щомиті: ми чи-
таємо книжки, слухаємо музику, відвідуємо музеї, переглядаємо театраль-
ні вистави та кінофільми; багато хто грає на музичних інструментах, співає,
танцює або малює. Мистецтво збагачує людину, робить її життя цікавішим,
щасливішим. Саме про такий вплив мистецтва на життя сучасної людини
та всього суспільства ми говоритимемо сьогодні на уроці.
Девізом наших уроків цього навчального року стануть слова видатного ні-
мецького драматурга та поета Бертольда Брехта: «Усього потрібно вчитися.
Мистецтво — не виняток».
Чи згодні ви з цим висловлюванням?ŠŠ
Випереджальне завдання
У ч и т е л ь. Упродовж уроку ви заповнюватимете таблицю про особливості
кожного виду мистецтва.
Особливості видів мистецтва
Особливості виду
мистецтва
Вид мистецтва
Графіка Живопис Скульптура
Декоративно-прикладне
(декоративно-ужиткове)
мистецтво
Матеріали та інстру-
менти
Мова виду мистецтва
Видатні митці та їх
роботи
7
8. З уроків образотворчого мистецтва у початкових класах вам уже відомі
ці види мистецтва, але давайте ще раз пригадаємо їх та видатних митців, які
створювали шедеври у кожному з цих видів мистецтва.
3. Викладення нового навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Створювати твори мистецтва може не кожен, а розуміти їх мо-
жуть навчитися всі. Мистецтво — одне з найважливіших і найцікавіших явищ
у житті суспільства, невід’ємна складова людської діяльності.
Мистецтво зародилося у первісному суспільстві (малюнки у печерах, різьб
лення на кістці та камені, ритуальні танці та ін.). Завдяки особливостям упли-
ву на людину (чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, ідейна спря-
мованість) мистецтво стало однією з найважливіших складових духовної
культури суспільства. Від моменту виникнення мистецтво набувало найрізно-
манітніших форм, щоб утілити ідеї, думки й відчуття людей. Проте у різних
видах мистецтва процес створення художнього образу різниться.
Кожному виду мистецтва притаманні свої специфіка, свої завдання, а та-
кож свої засоби та прийоми для розв’язання цих завдань. Усі види мистецтва
мають свою мову та своєрідність художніх можливостей.
Розберімося спочатку з видами візуального мистецтва, яке містить:
образотворчі види мистецтваyy , що відтворюють візуально сприйману
дійсність — чи то за допомогою реальних тривимірних об’ємів (скульпту-
ра), чи то шляхом їх зображення на двовимірній поверхні (живопис, графі-
ка, фотомистецтво);
необразотворчі види мистецтваyy (архітектуру, декоративно-прикладне
(декоративно-ужиткове) мистецтво і художнє конструювання, де зорово-
просторові форми зазвичай не передбачають аналогій у реальності).
Оскільки основним засобом створення художнього образу у графіці є най-
простіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, крапка, штрих,
пляма, що творять контур предмета або фігури,— графіку вважають основою
всіх видів образотворчого мистецтва.
Як ви вважаєте, звідки походить назва цього виду мистецтва?ŠŠ
Графіка — це вид мистецтва, назва якого походить від грецького слова,
що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Одним із різновидів графіки
є малюнок — найдавніший її вид, з якого і почалося зародження образотворчо-
го мистецтва.
Малюнки можна знайти у наскельному живописі доби неоліту, антично-
му вазописі, середньовічній мініатюрі. Від часів Відродження малюнок набув
самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які ви-
конують за допомогою олівця, вугілля, крейди, сангіни, різних сортів чорнил,
туші, акварелі та ін.
Розгляньмо репродукції деяких робіт, що виконані відомими художни
ками-графіками.
Одним з найвидатніших художників світу, який приділяв багато уваги гра-
фіці, є Леонардо да Вінчі — італійський учений та інженер, винахідник та ху-
дожник, архітектор та анатом, одна з найвизначніших постатей італійського
Відродження. Нам Леонардо передусім відомий як художник, хоча сам да Він-
чі в різні періоди свого життя вважав себе передусім інженером або вченим.
Він приділяв образотворчому мистецтву не так уже й багато часу і працював
поволі. Тому художня спадщина Леонардо кількісно незначна, до того ж деякі
його роботи втрачені або пошкоджені.
Внесок цього митця у світову художню культуру є важливим навіть на тлі
тієї когорти геніїв, яку дало італійське Відродження.
Роздивіться уважно репродукції графічних робіт Леонардо да Вінчі — «Ав-
топортрет», «Ветрувіанська людина», «Голова жінки» (демонстрування на
очності).
8
9. В українському образотворчому мистецтві Тарас Григорович Шевченко ві-
домий не тільки як чудовий живописець, а й як видатний графік. Найвідомі-
шими графічними його творами є серія офортів «Мальовнича Україна» (1844),
у якій художник відобразив історичне минуле й сучасний йому народний по-
бут та красу природи України (демонстрування наочності).
Ще одним видом образотворчого мистецтва є живопис. Не варто пере-
кладати слово «живопис» українською. Це слово досить зрозуміле й означає
«живо писати». Тому живопис (франц. peinture, англ. painting, болг. живо
пис, польськ. malarstwo, чеськ. mal rstv ) — вид образотворчого мистецтва,
пов’язаний із передаванням зорових образів нанесенням фарб (акварельних,
гуашевих, олійних, темперних, акрилових та ін.) на тверді або гнучкі поверх-
ні, а також твори мистецтва, створені у такий спосіб.
Світ навколо нас — багатобарвний, і це багатство передає саме живопис,
мовою якого є колір. Багато століть малюнок та живопис були невід’ємними
один від одного. У XIX столітті розмежування живопису та графіки поглиби-
лося й завершилося завдяки творчості імпресіоністів, які нічого не передавали
поза кольором, для яких усе лінійне було другорядним. Не малюнок, а кольо-
рові співвідношення предметів, що зображують, стають основним носієм есте-
тичного сенсу живописних творів. Живопис отримує незалежність від малюн-
ка, який раніше був його головною метою, наближаючись до музики.
Розгляньмо репродукції робіт художників-живописців.
Одним із засновників імпресіонізму є Клод Моне, який наприкінці 1872 ро-
ку написав знаменитий пейзаж «Враження. Сонце, що сходить». Саме ця кар-
тина (іmpression у перекладі з французької означає «враження») і дала на-
зву цілому художньому напрямку та митцям, які в ньому працюють. Карти-
ну Моне було продемонстровано публіці на першій імпресіоністській виставці
1874 року (демонстрування наочності).
Видатним живописцем українського походження є Ілля Юхимович Рєпін,
який залишив по собі багату й різноманітну мистецьку спадщину: його ранні
розписи церков в Україні, на жаль, було знищено під час війни; численні жан-
рові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музе-
ях Росії, України та приватних колекціях. Найвідомішими роботами І. Рєпіна
є «Бурлаки на Волзі», «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (один
варіант у Санкт-Петербурзі (Російський музей), другий — у Харківському дер-
жавному музеї образотворчого мистецтва), «Іван Грозний і син його Іван» (де
монстрування наочності).
Інакше виглядають скульптурні твори. Скульптура (лат. sculptura, від
sculpo — вирізую, висікаю) — ліплення, пластика; вид образотворчого мисте-
цтва, твори якого мають об’ємну, тривимірну форму і виконані із твердих чи
пластичних матеріалів. Скульптура зображує здебільшого людину, рідше —
тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегорич-
ні зображення, анімалістичний жанр. Художньо-виразні засоби скульптури —
побудова об’ємної форми, пластичне моделювання (ліплення), розробляння си-
луету, фактури, інколи кольору.
Матеріали скульптури — метал, камінь, глина, гіпс, деревина, лід, сіль
і т. ін. Методи обробляння матеріалу — лиття, кування, карбування, ліплен-
ня, різьблення, висікання та ін. Скульптор, виконуючи будь-яку роботу, пе-
редусім ліпить у зменшеному вигляді макет (модель) з воску чи вологої глини.
Цей макет (ця модель) утілює ідею майбутнього твору майстра. Потім, керу
ючись макетом або моделлю, він розпочинає роботу над самим твором.
Без попереднього ліплення глиняного оригіналу й виливання його гіп-
сового зліпку не обходиться створення жодного більш-менш значного тво-
ру скульптури — кам’яний він чи металевий. Щоправда, деякі скульптори
(наприклад, Мікеланджело) працювали одразу з мармуром, але наслідуван-
ня їх прикладу вимагає від художника надзвичайної технічної досвідченості,
9
10. і все одно (за такого сміливого підходу до робити) він ризикує на кожному кро-
ці припускатися невиправних помилок.
Ми згадали прізвище Мікеланджело Буонарроті — видатного італійського
скульптора, живописця, архітектора та поета. Основні прикмети творчості Мі-
келанджело як скульптора — монументальність і пластична потужність, вну-
трішня напруженість і драматизм образів, благоговіння перед людською кра-
сою. Його найвидатнішими скульптурними творами є «Вакх» і «П’єта» (демон
стрування наочності).
Зараз ми познайомимося з творами ще одного видатного скульптора — Іва
на Георга Пінзеля — галицького скульптора середини XVIII століття, пред-
ставника пізнього бароко та рококо, фундатора львівської школи скульпторів.
Пінзель створював свої статуї для католицьких костелів і греко-католицьких
церков. Роздивіться фотозображення скульптур, створених цим майстром,—
«Святий Юрій» (на парапеті Собору Святого Юра у Львові), «Ангел», «Жертво-
приношення Авраама» (Музей Пінзеля, Львів). Твори Пінзеля відзначаються
емоційністю та динамікою, наданням створеним формам життєвих рис (демон
стрування наочності).
З усіх мистецтв, з якими спілкується людина упродовж свого життя,
декоративно-прикладне (декоративно-ужиткове) мистецтво чи не найпоши-
реніше. Воно виникло в глибині століть, але й у наш час є однією з найважли-
віших галузей народної творчості. Його історія в усі часи була пов’язана з ху-
дожніми ремеслами, художньою промисловістю, з діяльністю професійних
художників і народних майстрів, а з початку ХХ століття — також із худож-
нім конструюванням.
Декоративно-прикладне (декоративно-ужиткове) мистецтво — це галузь
декоративного мистецтва, яка відповідає за створення художніх виробів, що
мають практичне застосування, а також художнє обробляння (оздоблення) по-
бутових предметів (меблі, тканин, знарядь праці, одягу, посуду), а також ство-
рення прикрас, іграшок і т. ін.
Невичерпними є форми декоративно-прикладного (декоративно-ужит
кового) мистецтва: різьблення по деревині та обробляння металу; вишиван-
ня й розписування тканин; плетіння з соломки чи лози; виготовлення виробів
із кістки, каменю, скла, глини; обробляння дорогоцінного та напівдорогоцін-
ного каміння; виготовлення іграшок та багато чого іншого. Досить часто в при-
кладному мистецтві поєднуються скульптура, живопис, графіка.
У декоративно-прикладному мистецтві завжди проявляються національні
риси. В оздобленні різних предметів побуту розрізняють національні особли-
вості, що відображають життєвий уклад, історію, культуру і навіть економі-
ку народу. Коли йдеться про українське декоративно-прикладне (декоративно-
ужиткове) мистецтво, то найчастіше згадують роботи народних майстрів — со-
ковиту майоліку Опішні й косівську кераміку; яскраві килими з рослинним
орнаментом, незабутню віртуозну вишивку, матове дерево Гуцульщини; бар-
висті розписи Петриківки; мерехтливі килими Решетилівки; полтавську ви-
шивку й багато інших унікальних речей (демонстрування наочності).
4. Актуалізація набутих знань
Перевірка правильності заповнення таблиці «Особливості видів мистецтва»
5. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: розглянули
у книгах, журналах, газетах, на листівках роботи різних художників —
графіків, живописців і скульпторів; принести альбом, прості олівці, гумки,
гуашеві фарби, пензлі.
3. Проголошення уроку завершеним.
10
11. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок № 3. З чого починається картина. Формат
Мета:
навчальна:yy ознайомити учнів з основами процесу створення живописних робіт;
навчити правильно обирати формат майбутньої роботи;
розвивальна:yy розвивати уяву, уміння насолоджуватися творами образотворчого
мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати творчу
ініціативу учнів;
виховна:yy виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва, охайність
під час роботи.
Оснащення
Матеріали та інструменти:yy прості олівці, гумки, гуашеві фарби, пензлі, ємності
з водою, аркуші паперу, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.
Зоровий ряд:yy репродукції робіт художників (Е. Деґа «Урок танців», Жу І «Рододен
дрон» (або зразків китайського традиційного живопису гохуа), Рафаель «Афінська
школа», О. Кипренський «Портрет Олімпіади Олександрівни Рюміної» та ін.).
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. Актуалізація опорних знань
Постановка та розв’язання проблемних питань
Як ви розумієте слова мистецтвознавця Олександра Альохіна: «І писати,ŠŠ
і дивитись картину — мистецтво»?
Чи кожен може зрозуміти задум художника? Чому?ŠŠ
Як навчитися розуміти твори мистецтва?ŠŠ
Завдяки чому народжується твір мистецтва, який шлях він долає від заду-ŠŠ
му до втілення?
3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
У ч и т е л ь. Нещодавно завершилися літні канікули. Кожен з вас, зустрів-
шись із друзями, обов’язково хоче поділитися враженнями від відпочинку.
Сьогодні ви перенесете свої враження від канікул на аркуш паперу. Яким буде
цей аркуш — ми згодом дізнаємося.
4. Викладення нового навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Ми нечасто замислюємося над тим, як народжується картина.
З чого, як ви вважаєте, художник розпочинає роботу над твором?ŠŠ
Якщо інженер вирішить створити найсучасніший автомобіль, то навряд чи
він вивчатиме креслення перших автомобілів. Швидше за все він звернеться
до останніх сучасних розробок.
А ось художник — навпаки. Він творить, здебільшого спираючись на влас-
ний досвід, знання, уміння та вподобання. Уява художника змальовує безліч
художніх образів, але щоб підкреслити кожний з них, щоб задум набув біль-
шої виразності, художникові необхідно обрати формат майбутньої роботи.
Слово «формат» походить від слова «форма». Це форма того матеріалу,
на якому буде виконано роботу. Здебільшого для творчих робіт на уроках об-
разотворчого мистецтва ми використовуємо звичайні альбомні аркуші паперу.
Але навіть тоді перед нами постає проблема — як розташувати цей аркуш: вер-
тикально чи горизонтально?
Це ми говорили про звичайний альбомний аркуш. Художники використо-
вують для своїх творів різні формати. Мабуть, ви відвідували художній музей,
11
12. де виставлено багато різноманітних картин. Є великі й зовсім маленькі, ква-
дратні й прямокутні (китайські художники часто використовують витягнуті
прямокутні формати), навіть овальні та трикутні.
Учитель демонструє репродукції художніх творів.
Як ви вважаєте, навіщо художникам таке розмаїття форматів?ŠŠ
Витягнутий угору формат надає зображенню стрункості й піднесеності.
Формат у вигляді прямокутника, розташованого горизонтально, зручний для
зображення епічної дії. Надмірне збільшення формату за вертикаллю (як у ро-
ботах митців Китаю) перетворює зображення на сувій, а надмірне збільшення
формату за горизонталлю вимагає застосування панорамної або фризової ком-
позиції. Обираючи формат, слід ураховувати, як розташовані основні об’єкти
композиції — горизонтально чи вертикально, як розвивається дія сюжету —
зліва направо чи вглиб картини або інакше.
Живописці часто застосовують овал як формат для зображення портре-
та людини, оскільки конфігурація овалу співвідноситься з овалом людсько-
го обличчя або контуром погрудного зображення. Зверніть увагу на портрет
О. О. Рюміної, створений видатним живописцем Орестом Адамовичем Кипрен
ським. Завдяки овальному формату, який митець обрав для цієї роботи, гля-
дач відчуває жіночність і ніжність зображеної на полотні Олімпіади Олексан-
дрівни Рюміної.
Який формат обере кожен з вас для того, щоб передати свої враження відŠŠ
літнього відпочинку? Від чого залежатиме ваш вибір?
Перед початком роботи проведімо невеличку фізкультхвилинку.
Фізкультхвилинка
Учні виконують рухи за текстом вірша.
Всі піднесли руки — раз!
На носках стоїть весь клас.
Два — присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! — і вгору,
Два! — і вниз,
На сусіда подивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
5. Актуалізація набутих знань
Які формати картин ви бачили у музеях, на виставках?ŠŠ
Чи зустрічали ви роботи незвичних форматів? Якщо так, то чи привернулиŠŠ
вони вашу увагу?
Які з цих форматів вам сподобалися найбільше? Чому?ŠŠ
Який незвичайний формат ви оберете для власної роботи?ŠŠ
6. Самостійна практична робота учнів
Виконання композиції «Мої літні враження»
із використанням незвичайного формату для передавання задуму
7. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: принести кольо-
ровий папір, ножиці, клей, пензлі для клею, альбоми.
3. Проголошення уроку завершеним.
12
13. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок № 4. Як скомпонувати малюнок в обраному форматі
Мета:
навчальна:yy ознайомити учнів з поняттям «композиція», законами, які допомагають
компонувати зображення в обраному форматі; актуалізувати знання з правил об
рання формату зображення відповідно до задуму;
розвивальна:yy розвивати вміння аналізувати твори образотворчого мистецтва;
формувати естетичні почуття, смак; активізувати творчу ініціативу учнів;
виховна:yy виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва.
Оснащення
Матеріали та інструменти:yy кольоровий папір, ножиці, клей, пензлі для клею,
альбоми, серветки для витирання рук, клейонки.
Зоровий ряд:yy репродукції картин (Й. Курилас «На Гуцульщині»; І. Шишкін «Жито»,
«Полудень. Околиці Москви»; Ф. Шнайдер «Натюрморт із птахами, фруктами та ово
чами»; К. Петров-Водкін «Натюрморт із оселедцем»).
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. Оголошення теми й мети уроку
3. Викладення нового навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Термін «композиція» зазвичай вживають у двох значеннях.
З одного боку, композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена
його змістом, призначенням і характером. З іншого боку, композицією назива-
ють і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. (Запис до слов
ничків.) Композиція надає твору цілісності, організує та підпорядковує його
елементи один одному й цілому. Ознайомимося з основними законами компо-
зиції та запишемо їх до словничків.
Підпорядкування компонентів композиції та композиційних засобів
ідейному задуму твору. Цей закон вимагає цілісності, виразності, ідейності
художнього твору та зобов’язує художника, щоб його композиція в усіх дета-
лях підпорядковувалась ідейному змісту, розкривала ставлення митця до зоб
ражуваного та його захоплення.
Наявність композиційного центру. Композиційний центр містить голов
ні компоненти, які розкривають ідею твору. Поміж основних прийомів, які да-
ють змогу робити акцент на композиційному центрі (місці в картині, яке при-
тягує погляд глядача), є грамотне володіння формами, лініями, кольором,
світлотінню.
Учитель розповідає про композицію картини Й. П. Куриласа
«На Гуцульщині», демонструє її репродукцію.
Співмірність усіх частин композиції між собою та щодо цілого. Згід-
но з цим законом художник має враховувати співвідношення об’ємів, кольо-
рів, світла, тону й форми, а також ритму й пластики, руху чи стану спокою,
щоб твір справляв враження єдиного цілого, відповідав ідейному задуму.
Закон цілісності композиції вимагає, щоб глядач сприймав її як неподіль-
ний твір мистецтва, у якому кожне зображення доповнює зміст. Цілісність за-
лежить від здібностей художника підпорядковувати другорядне головному;
створити такий твір, де кожну деталь можна сприймати як необхідну; допов
нювати щось важливе для розвитку задуму. А ще є прийоми та правила ком-
позиції, яких художник обов’язково має дотримувати. На попередньому уроці
ми вивчали поняття «формат». Пригадайте, які формати ви обирали.
13
14. Сьогодні ми навчимося розміщувати зображення в обраному форматі.
Пам’ятайте: важливу роль мають обрані художником для твору типи форма
ту. Художники часто використовують у композиції поняття «рама». Але це не
рами, що обрамляють картини. Тут «рама» — композиційне явище, визначене
всією конструкцією зображення як межа картини, на якій завершується ком-
позиційна цілісність. Для неї є характерними такі правила: об’єкт, зображе-
ний на однорідному полі близько до «рами», сприймається розміщеним близь-
ко до площини «рами» або навіть частково злитим із нею; об’єкт, зображений
далі від «рами» до середини картинної площини, сприймається віддаленим
углиб. Ви вже знаєте, що формат картини має відповідати її композиції, зміст
якої добре компонується не в будь-якому розмірі картинної площини: витягну-
тий угору прямокутний формат підсилює монументальність зображення; фор-
мат, витягнутий по горизонталі, послаблює та сковує зображення.
Учитель розповідає про різні формати картин І. І. Шишкіна («Жито»,
«Полудень. Околиці Москви») і демонструє згадані репродукції.
А ще картини можуть викликати відчуття рівноваги та нерівноваги у ком-
позиції. Рівновага залежить від розташування основних мас композиції, ор-
ганізування композиційного центру, пластичної й ритмічної побудови компо-
зиції, пропорцій, колірних, тональних і фактурних взаємин окремих частин
одна з одною та з цілим. Рівновага виявляється по-різному в асиметричних
і симетричних композиціях. Наявність симетрії ще не гарантує врівноваже-
ності композиції. Невідповідність симетричного елемента і площини (або дис-
пропорція частин і цілого) робить її візуально неврівноваженою. Удало зна-
йдену симетричну композицію сприймати легко, незважаючи на складність її
побудови. Проте твердження, що симетрична композиція є виразнішою, є не-
правомірним. Історія мистецтва доводить, що асиметрично побудовані за за-
конами гармонії композиції з точки зору художньої цінності жодним чином не
поступаються симетричним композицям.
Навчальна вправа
У ч и т е л ь. Порівняйте два натюрморти — Франса Шнайдера «Натюрморт
з птахами, фруктами та овочами», Кузьми Сергійовича Петрова-Водкіна «На-
тюрморт із оселедцем». Який з них є статичним та врівноваженим, а в якому
відчувається динаміка і відсутня рівновага? (Демонстрування наочності.)
Фізкультхвилинка
4. Актуалізація набутих знань
Які закони композиції ви запам’ятали?ŠŠ
Які композиційні прийоми використовують художники?ŠŠ
Опишіть свої враження від картини «Жито» Івана Івановича Шишкіна.ŠŠ
5. Самостійна практична робота учнів
Виконання врівноваженої (неврівноваженої) композиції
з геометричних фігур
У ч и т е л ь. Створіть власні композиції, пам’ятаючи про закони та правила
композиції. Виріжте з кольорового паперу різні геометричні фігури і спробуй-
те створити з них композицію: врівноважену або неврівноважену.
6. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: звернути ува-
гу на зовнішній вигляд та проаналізувати форми різних рослин; прине-
сти графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові) ручки, фломастери та ін.),
гумки, альбоми.
3. Проголошення уроку завершеним.
14
15. Дата _______________________
Клас _______________________
Розділ 1. Графіка
Урок № 5. Ботанічні замальовки
Мета:
навчальна:yy ознайомити учнів з поняттями «замальовка», «натура»; навчити уважно
спостерігати за природою, малювати з натури об’єкти природи;
розвивальна:yy розвивати вміння насолоджуватися природою, аналізувати природні
форми; формувати естетичні почуття, смак; активізувати творчу ініціативу учнів;
виховна:yy виховувати любов до природи та творів образотворчого мистецтва.
Оснащення
Матеріали та інструменти:yy будь-які графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові)
ручки, фломастери та ін.), гумки, альбоми.
Зоровий ряд:yy різні рослини та їх графічні замальовки (можливе використання ли
сточків різних дерев), репродукції картин (К. Моне «Соняхи», Дж. Родефер де Кемп
«Троянди», І. Шишкін «На дачі»).
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. Актуалізація опорних знань
Пригадайте з програми початкових класів, що такеŠŠ графіка.
Які твори ми називаємоŠŠ графічними?
Які матеріали та інструменти використовує художник-графік?ŠŠ
3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
У ч и т е л ь (декламує вірш «Осінь» Катерини Перелісної)
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на поріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились,—
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в’ялі
До землі припали,
Наче під листочком
Вітер догоря.
4. Викладення нового навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Сьогодні ми поговоримо про матінку-природу. Ми рідко зами
слюємося над багатством форм у навколишньому середовищі. А між тим, якщо
уважно придивитися, всі предмети мають певну форму — просту або складну.
Погляньте на різноманітність природних форм (демонстрування наочно
сті). Усі вони різняться, проте дуже цікаві. Зверніть увагу на дерева. Усі вони
мають стовбур певної форми й розміру; кору, що відрізняється за малюнком;
певне розташування гілок; певну форму листя.
Також рослини мають листя, схоже на мереживо (як полин чи амброзія),
маленькі чи великі квіти (як волошка, соняшник чи ромашка).
А чи помічали ви, що вигляд рослини залежить від положення споглядача?
Вигляд та розмір квітки змінюються, якщо подивитись на неї чи то згори, чи
то лежачи на землі, чи то з вікна другого поверху. Форма квітки (ромашки, со-
няшника, лілії) хоча й залишається незмінною, але змінюється її сприйняття
художником залежно від місця його розташування.
15
16. Уявіть себе справжніми художниками і придивіться до квітів, листя. ЧиŠŠ
змінюється їх форма, якщо роздивлятися її з різних боків? Які зміни ви по-
мічаєте?
Зауважте, як змальовує соняхи Клод Моне, як по-різному повернуті до гля-
дача їхні голівоньки.
А які чарівні букети троянд змалював Джосеф Родефер де Кемп!
Учитель демонструє згадані репродукції художніх творів.
Як ви вважаєте, чи цікаво було б дивитися на ці букети, якби всі трояндиŠŠ
були однаково повернені до глядача?
Чи трапляється таке в житті?ŠŠ
Чи хотілося б вам передати у рисунку красу гілочки або квіточки, що ви ба-ŠŠ
чите?
Тому сьогодні ми робитимемо ботанічні замальовки. Що ж таке замальовка?
Замальовка — малюнок з натури, виконаний переважно поза майстер-
нею з метою збагачення матеріалу для значнішої роботи або задля практичного
вправляння (може бути дуже деталізованою). (Запис до словничків.)
Часто художники, щоб закріпити навички у зображенні квітів (рослин), за-
мальовують ту саму квітку (рослину) у різних положеннях. У такий спосіб во-
ни працюють над натурою. Це ще одне нове для вас поняття, тому запишімо
його до словничків.
Натура (у практиці образотворчого мистецтва) — те, що є предметом зоб
раження для художника. (Запис до словничків.)
Старанне вивчення натури — одна з важливих умов переконливого, живого
втілення митцем будь-якого реалістичного задуму.
Як ви зрозуміли, ми замальовуватимемо об’єкти природи з натури.
Фізкультхвилинка
5. Інструктаж
Послідовність виконання роботи
Визначте місце майбутнього зображення на аркуші паперу.yy
Уважно роздивіться те, що маєте зобразити (визначте пропорції частинyy
та загальну форму квітки або листочка).
Легкими рухами олівця намітьте майбутнє зображення, постійно порівню-yy
ючи його з натурою.
Видаліть за допомогою гумки всі зайві лінії.yy
З’ясуйте найсвітліші та найтемніші місця натури та тонові переходи між ними.yy
Не захоплюйтеся зображенням деталей, дивіться на зображення взагалі,yy
постійно порівнюйте створюване зображення з натурою.
6. Самостійна практична робота учнів
Виконання ботанічних замальовок графічними матеріалами
7. Актуалізація набутих знань
Що такеŠŠ замальовка?
Замальовки яких об’єктів ви сьогодні робили?ŠŠ
Які матеріали використовували під час роботи?ŠŠ
8. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: розгляньте
у книгах, журналах, газетах, на листівках роботи художників-графіків;
принести кольоровий папір, гуашеві фарби, мило (або засіб для миття посу-
ду), пензлі.
3. Проголошення уроку завершеним.
16
17. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок № 6. Графіка. Види графіки. Графічні техніки
Мета:
навчальна:yy актуалізувати знання учнів про графіку як вид образотворчого мисте
цтва; навчити розрізняти види графіки та графічні техніки виконання робіт; ознайо
мити з технікою монотипії, навчити виконувати роботи в цій техніці;
розвивальна:yy розвивати творчу уяву, уміння насолоджуватися творами графічно
го мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати твор
чу ініціативу учнів;
виховна:yy виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва, охайність
під час роботи.
Оснащення
Матеріали та інструменти:yy папір, мило (або засіб для миття посуду), скельця
або люстерка, воскові свічки, акварельні та гуашеві фарби, пензлі, ємності з водою,
серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.
Зоровий ряд:yy репродукції графічних творів Л. да Вінчі, Мікеланджело, П. П. Рубенса,
Ж.-О.-Д. Енгра, І. Шишкіна, В. Сєрова, І. Рєпіна.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. Актуалізація опорних знань
Пригадайте, що такеŠŠ графіка.
Чим графіка відрізняється від живопису?ŠŠ
Назвіть матеріали та інструменти, якими працюють художники-графіки.ŠŠ
3. Оголошення теми й мети уроку
4. Викладення нового навчального матеріалу
У ч и т е л ь. До XV століття графіка була складовою всіх видів мистецтва,
але самостійного значення набула тільки за епохи Відродження.
Відтоді малюнок олівцем (пером та ін.) та естамп почали сприймати як яви-
ще, що має самостійну художню цінність.
Залежно від змісту та призначення графіка поділяється на: станкову (ри-
сунок, естамп); декоративну (книжкову, журнальну та газетну); прикладну
або промислову (грамоти, марки, етикетки, реклама); комп’ютерну.
Матеріали та інструменти, що використовує художник-графік: олівець, ву
гілля, туш, сангіна, соус, акварель і гуаш.
Учитель розповідає про видатних художників-графіків минулого й су-
часності, іноземних та вітчизняних (наприклад, Т. Г. Шевченка та
Г. І. Нарбута); демонструє наочні матеріали.
Станкова графіка не пов’язана з певним інтер’єром і у свою чергу поділя-
ється на рисунок та естамп. Рисунок є основою не тільки графіки, а й інших
видів мистецтв. Рисунок — це зображення, виконане від руки за допомогою
графічних засобів — лінії, штриха, плями. Живописець, архітектор і скульп
тор у рисунках і начерках виражають задуми, будують композицію майбутніх
картин, скульптур, споруд. Рисунок — найдоступніший у виконанні, не потре-
бує спеціальних технологій травлення або друку. (Запис до словничків.)
Естамп (у перекладі з франц. — штампувати, відтискати) — відбиток
на папері. В естампі первісне зображення виконують не на папері, а на будь-
якому твердому матеріалі, з якого потім рисунок друкують, відтискають за до-
помогою верстата-преса (рос. станок). Отримують багато екземплярів відбит-
ка, що мають однакову художню цінність. (Запис до словничків.)
17
18. Зображення, що виконано на кам’яній подушці за допомогою спеціального
олівця або фарби, називають літографією. Ксилографія — гравюра на дере-
ві з нанесенням на неї фарби під час подальшого її друкування на папері. Ліно
гравюра — це графічне зображення, що отримують під час друкування малюн-
ка з листа лінолеуму. Офорт — відбиток з металевої платівки (згадаймо найві-
доміші офорти Рембрандта). (Запис до словничків.)
Декоративна графіка дуже різноманітна. До неї належать книжкові ілю-
страції, листівки, будь-які графічні зображення на предметі, що не мають
художньої цінності, а необхідні для організації поверхні предмета. (Запис
до словничків.)
Прикладна графіка — значна галузь мистецтва графіки, що містить усі
види утилітарних графічних робіт: поштову графіку (марки, конверти, ли
стівки), грошові знаки, інформаційні матеріали (буклети, програми, про-
спекти), а також промислову графіку, включно із графічними роботами для
торговельно-промислових цілей, а також фірмовими, рекламними та паку-
вальними друкованими матеріалами. (Запис до словничків.)
Фізкультхвилинка
5. Інструктаж
У ч и т е л ь. Сьогодні ми створюватимемо роботу в графічній техніці — мо-
нотипії. Монотипія — це техніка, коли за допомогою друкування отримують
лише один відбиток, один екземпляр зображення. (Запис до словничків.)
Для цієї роботи вам знадобляться: акварельні фарби, чисте скло, аркуші
паперу (бажано навощеного), мило.
Послідовність виконання роботи
Акварельні фарби, розведені мильним розчином, нанесіть на скельця абоyy
люстерка (без попереднього контурного малюнка). Мило необхідне для то-
го, щоб фарба добре лягала на поверхню скла.
Віддрукуйте кольорове зображення на сухому папері (цікавішими є моно-yy
типії, зроблені на навощеному папері).
Якщо бажаєте виконати монотипію гуашевими фарбами, то мило вам неyy
знадобиться. Гуаш — дуже густа фарба, яка добре лягає на поверхню скла.
6. Самостійна практична робота учнів
Виконання монотипії
7. Актуалізація набутих знань
Перед вами — приклади графічних робіт (листівки, поштові марки, рисун-ŠŠ
ки, інформаційні та рекламні буклети, приклади естампів, книжки, жур-
нали та ін.). Ваше завдання — правильно розмістити їх за видами графіки.
До якого виду графіки належить робота, створена вами сьогодні на уроці?ŠŠ
8. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: роздивитись
у книгах, журналах, газетах, на листівках роботи художників-графіків;
принести фломастери або гелеві (кулькові) ручки, альбоми; вигадати при-
клади використання горизонтальних, вертикальних та кривих ліній.
3. Проголошення уроку завершеним.
18
19. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок № 7. Лінія та силует у рисунку
Мета:
навчальна:yy актуалізувати знання учнів про основні засоби рисунка — лінію та си
лует, види ліній, розкрити роль лінії та силуету в графіці;
розвивальна:yy розвивати вміння насолоджуватися спогляданням творів образо
творчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізува
ти творчу ініціативу учнів;
виховна:yy виховувати зацікавленість творами графічного мистецтва.
Оснащення
Матеріали та інструменти:yy будь-які графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові)
ручки, фломастери та ін.), гумки, альбоми.
Зоровий ряд:yy репродукції творів графіки (В. Ватагін «Тигр», «Рись (хода)»; Г. Нарбут
«Титульний аркуш до збірки басен І. Крилова», «Автопортрет із сім’єю»).
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. Актуалізація опорних знань
Про який вид мистецтва ми говорили на попередньому уроці?ŠŠ
Які види графіки ви знаєте?ŠŠ
З якими графічними техніками ви вже знайомі?ŠŠ
Які ви знаєте основні засоби графічного мистецтва?ŠŠ
3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
У ч и т е л ь. Пам’ятаєте девіз наших уроків на цей навчальний рік: «Усього
потрібно вчитися. Мистецтво — не виняток»?
Сьогодні ми спробуємо підтвердити чи спростувати цей вислів видатного
німецького поета і драматурга Бертольда Брехта.
4. Викладення нового навчального матеріалу
У ч и т е л ь. Мова графічного мистецтва лаконічніша за мову живопису. Не-
залежно від техніки та матеріалу графічний художній образ створюється особ
ливою мовою.
Виражальними засобами графіки є: лінія, за допомогою якої створюється
малюнок, що можна порівняти з монологом, і пляма, яку винайшли японські
графіки.
Лінія та пляма (чорна й біла) — найабстрактніші образотворчі категорії,
яких не існує в природі.
Лаконічність графічної образотворчої мови свідчить не про її бідність, а про
її специфіку. Графіка перекладає власне сприйняття особливою раціональною
мовою, вона апелює до розуму. Живопис пробуджує емоції, а графіка — думки
та уявлення від дійсності, вона наближена до слова.
Зверніть увагу на графічні роботи Василя Олексійовича Ватагіна (демон
стрування наочності). У кожному його рисунку — любов до світу тварин. Як
лаконічно, використовуючи тільки лінію, він змальовує тварин і в стані спо-
кою, і в русі!
А ось подивіться на силуетні зображення, виконані Георгієм Івановичем
Нарбутом. Сухе і суворе, на перший погляд одноманітне, мистецтво полонить
нас своєю загадковою недомовленістю і тонкою грацією. Художник мов розпо-
відає нам історію життя власної родини («Автопортрет із сім’єю»), запрошує
нас до себе на гостину (демонстрування наочності).
Чи подобаються вам роботи цих видатних графіків?ŠŠ
19
20. Чи хочете навчитися цього загадкового мистецтва?ŠŠ
Опанувати мистецтво силуету зовсім не так легко, як здається. Твердість
рисунка, дотримання перспективи і пропорційності необхідні тут не менше,
ніж у будь-якій картині.
Незважаючи на те що силует лежить у двох вимірах, а не у трьох,— до ньо-
го, як не дивно, застосовують закони трьох вимірів: талановитий силуетист
уміє передавати в монотонних чорних плямах і рух, і рельєф, і навіть експре-
сію натури.
Площина і лінія, що її замикає, набувають у мистецтві силуету винят-
кового значення. Абрис, контур, нарис предмета обмежують художника-
силуетиста в засобах, але водночас примушують до особливої винахідливості,
хитрості, спостережливості та зіркості.
Батьківщиною силуетного мистецтва є Китай, де з сивої давнини існували
однотонні чорні зображення, так звані китайські тіні. Звідти вони проникли
до Західної Європи, передусім до Франції, де в середині XVIII століття поши-
рилася мода на силуетні портрети.
Назва «силует» народилася у Франції. Вона походить від імені колишнього
міністра Франції, який заходами економії спричинив невдоволення паризько-
го суспільства: на нього зробили карикатуру, вирізавши його тінь з чорного па-
перу. Легкість і простота техніки зробили вирізування силуетів модним.
Так розпочався розвиток мистецтва силуетного зображення. Порівняно
зі справжніми живописними портретами, силуети здавалися багатьом нудни-
ми й мізерними. Проте це мистецтво знайшло своїх майстрів і шанувальників
не лише у Франції, а й в інших країнах.
Фізкультхвилинка
Учні виконують рухи за текстом вірша.
Раз, два! Пострибали!
Три, чотири! Назад стали.
Руки вліво, руки вправо.
Руки вгору підняли.
Всі тихесенько присіли.
Потім знову підвелись.
Покрутились, усміхнулись,
За науку знов взялись!
5. Самостійна практична робота учнів
Створення лінійного та силуетного зображення моделі
(грайливе кошеня, качина родина та ін.)
6. Актуалізація набутих знань
Які графічні засоби ви використовували сьогодні у своїх роботах?ŠŠ
У якій країні зародилося мистецтво силуету?ŠŠ
Звідки походить назваŠŠ силует?
Чи цікаві для вас лінійні та силуетні зображення?ŠŠ
Чим вас приваблюють лінійні та силуетні зображення?ŠŠ
Чи правий був Бертольд Брехт, стверджуючи: «Усього потрібно вчитися.ŠŠ
Мистецтво — не виняток»? Чому ви так вважаєте?
7. Підбиття підсумків уроку
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: принести олів-
ці, гумки, гелеві (кулькові) ручки, фломастери, аркуші паперу, акварельні
або гуашеві фарби, пензлі.
3. Проголошення уроку завершеним.
20
