Уроки літературного читання у 2 класі І семестр

1. Харків
Видавнича група «Основа»
2013
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована 2008 року

2. ISBN 978-617-00-1797-0
Ковальчук Н. О., Настенко А. І.
К56 Літературне читання. 2 клас. І семестр (за під-
ручником В. О. Науменко) / Н. О. Ковальчук, А. І. На-
стенко. — 110, [2] с. — (Серія «Початкова школа. Мій
конспект»).
ISBN 978-617-00-1797-0.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки
уроків літературного читання в 2 класі (І семестр), складені відповідно до
вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012)
для шкіл з українською мовою навчання за підручником В. О. Науменко
(К. : Видавництво «Генеза», 2012).
Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних
аркушах. Поля для записів дадуть змогу творчому вчителеві, користу-
ючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-
конспекти уроків курсу.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.016
ББК 74.263
© Ковальчук Н. О., Настенко А. І., 2013
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2013
УДК 37.016
ББК 74.263
К56
Навчальне видання
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
КОВАЛЬЧУК Наталія Олексіївна,
НАСТЕНКО Антоніна Іванівна
Літературне читання.
2 клас. I семестр
(за підручником В. О. Науменко)
Головний редактор Ю. Є. Бардакова
Редактор О. В. Грабар
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 21.05.2013. Формат 84×108/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 7,0. Замовлення № 13-05/20-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

3. Зміст
Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
З народного джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Народні дитячі пісні та малі жанри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 1. Ознайомлення з підручником. Скринька усної народної творчості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 2. Скринька пісень-небилиць. Два півники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 3. Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Урок 4. Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 5. Скринька пісень-закличок. Глухий дощик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Урок 6. Урок позакласного читання. Добридень, школо! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Урок 7. Скринька пісень-ігор. Подоляночка (дитяча народна гра) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Урок 8. Скринька пісень-ігор. Ходить гарбуз по городу (народна пісня-гра) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 9. Скринька загадок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 10. Скринька загадок. Іван Сенченко. За лісом, за пралісом золота діжа сходить . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 11. Скринька прислів’їв і приказок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Урок 12. Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 13. Скринька прислів’їв і приказок. Анатолій Григорук. Влітку день годує рік . . . . . . . . . . . . . . . 31
Урок 14. Скринька скоромовок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Урок 15. Скринька лічилок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Урок 16. Підсумковий урок. За розділом«Народні дитячі пісні та малі жанри» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Авторські вірші та малі жанри для дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок 17. Вступ до розділу «Авторські вірші та малі жанри для дітей» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок 18. Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Урок 19. Авторська скринька. Марійка Підгірянка. Ліс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Урок 20. Поетична скринька. Марійка Підгірянка. Прийшла осінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 21. Поетична скринька. Наталя Забіла. Забавлянки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Урок 22. Поетична скринька. Наталя Забіла. Дощ іде . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок 23. Поетична скринька. Леонід Глібов. Загадка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Урок 24. Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 25. Поетична скринька. Степан Жупанин. Наталчина пригода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 26. Коли твір відкриває свої таємниці. Степан Жупанин. Загадка. Алевтина Волкова.
Весна зелені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Урок 27. Поетична скринька. Олена Пчілка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Урок 28. Знайдіть рими. Грицько Бойко. Скоромовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Урок 29. Підсумковий урок за розділом «Авторські вірші та малі жанри для дітей» . . . . . . . . . . . . . . . 63
Урок 30. Урок позакласного читання. Твій друг — книга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
3

4. Народні казки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 31. Вступ до теми. Уявлення про народну казку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 32. Скринька українських народних казок. Колобок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Урок 33. Скринька народних казок. Горобець та билина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 34. Скринька українських народних казок. Лисичка-сестричка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Урок 35. Лисичка-сестричка (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Урок 36. Урок позакласного читання. У світі казки чарівної . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Урок 37. Скринька казок народів світу. Міньба (російська народна казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 38. Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка) . . . . . . . 81
Урок 39. Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка).
Зачин, основна частина і кінцівка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Урок 40. Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Урок 41. Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Урок 42. Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами В. О. Сухомлинського) . . . . 89
Урок 43. Підсумковий урок за розділом «Народні казки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
З літературної скарбниці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Поетична майстерня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Урок 44. Поетична майстерня. Анатолій Костецький. Дивна звичка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Урок 45. Поетична майстерня. Вадим Скомаровський. Іграшки. Віктор Терен. Осінь. Ігор Січовик.
Неслухняний язичок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Урок 46. Поетична майстерня. Микола Вінграновський. Теплий дощик‑срібнопад... . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок 47. Звукопис. Тамара Коломієць. Бусел. Платон Воронько. Чапля зшила черевички... . . . . . . . . . . 99
Урок 48. Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко... . . . . . . . . . . . . . . 101
Урок 49. Поетична майстерня. Оксана Сенатович. Веселий сміх . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Урок 50. Підсумковий урок. Завдання зі скриньки поезії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Додаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
4

5. Орієнтовне календарне планування
№
з/п
Тема уроку Дата
З народного джерела
Народні дитячі пісні та малі жанри
1 Ознайомлення з підручником. Скринька усної народної творчості
2 Скринька пісень-небилиць. Два півники
3 Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику
4 Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику
5 Скринька пісень-закличок. Глухий дощик
6 Урок позакласного читання. Добридень, школо!
7 Скринька пісень-ігор. Подоляночка (дитяча народна гра)
8 Скринька пісень-ігор. Ходить гарбуз по городу (народна пісня-гра)
9 Скринька загадок
10 Скринька загадок. Іван Сенченко. За лісом, за пралісом золота діжа сходить
11 Скринька прислів’їв і приказок
12 Урок позакласного читання. Осінь щедра, осінь золотава
13 Скринька прислів’їв і приказок. Анатолій Григорук. Влітку день годує рік
14 Скринька скоромовок
15 Скринька лічилок
16 Підсумковий урок за розділом «Народні дитячі пісні та малі жанри»
Авторські вірші та малі жанри для дітей
17 Вступ до розділу «Авторські вірші та малі жанри для дітей»
18 Урок позакласного читання. З чистого джерела народної мудрості
19 Авторська скринька. Марійка Підгірянка. Ліс
20 Поетична скринька. Марійка Підгірянка. Прийшла осінь
21 Поетична скринька. Наталя Забіла. Забавлянки
22 Поетична скринька. Наталя Забіла. Дощ іде
23 Поетична скринька. Леонід Глібов. Загадка
24 Урок позакласного читання. У світі цікавих загадок
25 Поетична скринька. Степан Жупанин. Наталчина пригода
26 Коли твір відкриває свої таємниці. Степан Жупанин. Загадка. Алевтина Волкова.
Весна зелені
27 Поетична скринька. Олена Пчілка
5

6. №
з/п
Тема уроку Дата
28 Знайдіть рими. Грицько Бойко. Скоромовки
29 Підсумковий урок за розділом «Авторські вірші та малі жанри для дітей»
30 Урок позакласного читання. Твій друг — книга
Народні казки
31 Вступ до теми. Уявлення про народну казку
32 Скринька українських народних казок. Колобок
33 Скринька українських народних казок. Горобець та билина
34 Скринька українських народних казок. Лисичка-сестричка
35 Лисичка-сестричка (продовження)
36 Урок позакласного читання. У світі казки чарівної
37 Скринька казок народів світу. Міньба (російська народна казка)
38 Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка)
39 Скринька казок народів світу. Як дівчина короля перехитрила (угорська народна казка).
Зачин, основна частина і кінцівка
40 Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка)
41 Скринька казок народів світу. Жбан меду (сербська казка)
42 Урок позакласного читання. Людина починається з добра (за творами В. О. Сухомлин-
ського)
43 Підсумковий урок за розділом «Народні казки»
З літературної скарбниці
Поетична майстерня
44 Поетична майстерня. Анатолій Костецький. Дивна звичка
45 Поетична майстерня. Вадим Скомаровський. Іграшки. Віктор Терен. Осінь. Ігор Січовик.
Неслухняний язичок
46 Поетична майстерня. Микола Вінграновський. Теплий дощик-срібнопад…
47 Звукопис. Тамара Коломієць. Бусел. Платон Воронько. Чапля зшила черевички…
48 Урок позакласного читання. Зимонько-снігурочко, наша білогрудочко…
49 Поетична майстерня. Оксана Сенатович. Веселий сміх
50 Підсумковий урок. Завдання зі скриньки поезії
6

7. Дата _______________________
Клас _______________________
З народного джерела
Народні дитячі пісні та малі жанри
Урок 1. Ознайомлення з підручником. Скринька усної
народної творчості
Мета: ознайомити учнів з новим підручником; учити орієнтуватися в ньому; навчати
учнів виразно читати вірші, інтонувати речення, аналізувати прочитане; форму-
вати інтерес до навчання; прищеплювати любов до школи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Бесіда про літні враження школярів, прочитані книги
Використання інтерактивної технології «Мікрофон»
ІІІ. Ознайомлення з новим підручником
1. Бесіда, розчитування
— У першому класі ви навчилися читати.
— Який підручник нам у цьому допоміг?
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш… (Буквар).
— Згадаймо уроки нашого Букварика!
Гра «Сонечко»
У
У УО
О О
А
А А
В
Е Е Е
И
И
І
І І
МЛ
Я
Я
Ю Ю
Є
Є
СКР
Гра «Спускаємося з піраміди»
Учні читають слова, намагаючись тримати очі на точці.
УР
У
К
ШК
ЗНА
.
.
.
.
.
ОК
ЧНІ
ЛАС
ОЛА
ННЯ
МО
ДЗВІ
УЧИ
КНИ
ПІДРУ
.
.
.
.
.
ВА
НОК
ТЕЛЬ
ЖКА
ЧНИК
— Молодці! Ви добре пам’ятаєте все те, чого вас навчив Букварик.
Колективне розглядання підручника
— Хто зображений на обкладинці?
Ознайомлення зі структурою підручника
— Які відомості є на титульній сторінці?
— Де саме виданий підручник?
7

8. — Хто його автор?
— Чудові ілюстрації до підручника намалювали художники. Назвіть їх.
— Чи зрозумілі вам умовні позначення?
— Щоб легше було зорієнтуватися, в будь-якому підручнику є зміст.
Учні розглядають зміст підручника. Порівнюють його з малюнками фор-
заців. За завданням учителя знаходять певні твори. Зачитують назви розділів.
Учитель читає напутнє слово автора (с. 3).
— Хто зображений на малюнку?
— Що розглядають діти?
— Під яким кущем сидять діти?
— Що ви знаєте про калину?
— Які квіти зображено на малюнку? (Мальви, ружі)
2. Фізкультхвилинка
IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Вступна бесіда
— Як називається І розділ нашого підручника?
— Про що йтиметься у творах цього розділу?
— Український народ споконвіку використовував фольклорні тексти, що
є справжнім джерелом людської мудрості, виразником народного світогляду,
скарбницею національної духовності. Значну їх частину становить дитячий
фольклор.
2. Опрацювання тексту (с.4)
— Прочитайте текст у підручнику на с. 4.
— Які твори складав з давніх часів український народ?
— Як передавалися ці твори від покоління до покоління?
— Яку назву вони отримали?
— Які з народних творів призначені саме для дітей?
3. Тлумачення слова жанр
Жанр — різновид твору.
4. Ознайомлення з народними дитячими піснями та малими жанрами
Слухання української народної дитячої пісеньки «Ой на горі…»
— Про кого ця пісенька?
— Де сидить зайчик?
— Що він робить ніжками? (Чеберяє)
Чеберяти — робити часті рухи ногами, рідше руками.
— Прочитайте, що сказав про пісню М. Рильський.
— Про які особливості пісні розповідає поет?
5. Робота над завданнями зі скриньки усної народної творчості (с. 5)
V. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Чи сподобався вам урок?
— Що найбільше запам’ятали?
VI. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрацію до пісеньки «Ой на горі…».
8

9. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 2. Скринька пісень-небилиць. Два півники
Мета: ознайомити учнів з піснями-небилицями; удосконалювати навички правильного
свідомого читання; розвивати уяву, фантазію учнів; учити розрізняти реальність
і вигадку; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Читайте, доповнюйте склади
Мали-…(на); лимо-…(над); маши-…(на); бузи-…(на); лопа-…(та); воро-…
(та); морк-…(ва); сини-…(ця).
2. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться
ШКОДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап,
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп,
А за цапом дід, дід,
З батурою біг, біг,
Цап як скаче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує «Ме! Ме!»
За ним Рябко та «Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!»
— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.
3. Хто це? Що це?
Цікава, захоплива, ілюстрована — … (книга).
Солодка, запашна, червона — … (ягода).
Весела, мелодійна, задушевна — … (музика).
Прудка, маленька, пухнаста, руда — … (білка).
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Виставка-презентація дитячих малюнків
2. Закріплення знань про структуру підручника
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Учитель ставить запитання, учні, передаючи уявний мікрофон, вислов-
люють власні думки щодо поставленого запитання.
Вправа «Мікрофон»
— Яким має бути наш урок? (Цікавим, повчальним, дещо казковим, про-
дуктивним, веселим, світлим, загадковим, проблемним…)
— А ви на уроці якими маєте бути? (Дисциплінованими, уважними, зібра-
ними, активними, наполегливими…)
— Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий,
продуктивний урок.
— Послухайте вірш.
9

10. Якби пшоно, якби сіль,
То зварила б я кисіль.
Якби снігу та дощу,
То зварила б я борщу.
Якби трохи простокваші,
То зварила б горщик каші.
— Що незвичайного в цьому вірші?
— Чого не буває?
— Ми почнемо вивчати небилиці.
Небилиці — це розповіді про те, чого не буває. У піснях-небилицях зобра-
жено світ, у якому відбуваються дивовижні події: тварини виконують людську
роботу, грають на музичних інструментах, танцюють…
Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
Опрацювання пісеньки-небилиці «Два півники» (с. 6)
1. Виразне читання пісеньки вчителем
— Який настрій у вас після прослуховування цієї пісеньки?
2. Словникова робота
Віжки — прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок та
ін., яким правлять кіньми.
3. Повторне читання пісеньки учнями за строфами «ланцюжком»
— Перечитайте пісеньку, вслухаючись у її мелодійне звучання.
4. Аналіз змісту пісеньки з елементами вибіркового читання
— Про кого ця пісенька?
— Назвіть усіх персонажів твору.
— Розкажіть про кожного з персонажів.
Персонаж — дійова особа в художньому творі.
— Хто вам подобається?
— Хто не подобається?
— Знайдіть у тексті і прочитайте слова, що звучать ніжно.
— Доберіть пестливі слова, якими можна замінити слово коза.
— Поміркуйте, чи можна замінити слово небилиця іншими словом, напри-
клад: казка, вигадка, фантазія, неправда, нісенітниця.
5. Робота за ілюстрацією
— Назвіть персонажів твору, яких художник зобразив на малюнку. Які
фарби використав художник?
— Який одяг у героїв твору?
— Який епізод відображено на ілюстрації?
VI. Підсумок уроку
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Назвіть персонажів твору «Два півники».
— Кого з персонажів ви засуджуєте? Чому?
VІІ. Домашнє завдання
Прочитати пісеньку вдома батькам.
Знайти пісеньку-небилицю, розповісти її в класі.
10

11. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 3. Скринька пісень-забавлянок. Зайчику-зайчику
Мета: продовжити формування в учнів навичок правильного, свідомого, виразного чи-
тання; ознайомити учнів із піснями-забавлянками; навчати аналізувати прочитаний
твір, читати за особами; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне
мовлення; виховувати любов і повагу до народної творчості.
Хід уроку
I. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком,
Сюди смик, туди смик —
Одчепися, мій гаплик.
2. Мовленнєва зарядка
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик.
— Дмухнемо на кульбабу.
— Панує тиша.
3. Розчитування. Робота за складовою таблицею
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
— Який розділ ми вивчаємо?
— З яким твором ознайомилися на попередньому уроці?
— Назвіть персонажів пісеньки-небилиці «Два півники».
Гра «Хто виконував цю дію?»
Молотили… (два півники).
Носили… (курочки-чубарочки).
Схопив, одібрав, залигав… (цап).
Ухопив, виглядає, обідрав… (вовк).
Одбирає, спочиває, грає… (маленьке козенятко).
— Хто з вас може розповісти пісеньку-небилицю?
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте дитячу пісеньку. Хто впізнає її, продовжуйте зі мною.
Сорока-ворона
Діткам кашку варила,
На порозі студила,
Ополоником мішала,
Діточок скликала...
(Наспівуючи, дорослий робить пальцем колові рухи по долоні дитини, ні-
бито мішаючи кашу.)
Ідіть, діти, по тріски,
Дам вам каші потрошки.
(Наспівуючи, відбиває ритм короткими ударами, а згодом перебирає паль-
чики дитини.)
Тому дала, тому дала, тому дала,
А тому не дала, (мізинчик)
Бо він — ледар:
Дров не рубав, печі не палив,
Каші не варив,
Діток гулять не водив —
Іди собі геть.
Полетіли!
(Помахи руками дитини, нібито крилами.)
11

12. — Звідки ви знаєте цю пісеньку? Від кого її чули?
— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з пісеньками-забавлянками. Як ува-
жаєте, чому їх так називають?
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
— Забавлянки співають дитині дорослі, коли бавлять та заколисують її.
Спів поєднують із своєрідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить
дитину, підбадьорює, спонукає до певного виду діяльності тощо. Найпошире-
нішими є варіанти «Ласочки». Гладячи дитину по руках, зазвичай примов-
ляють:
— Ласочко, ласочко,
— Де ти була?
— В Бога.
— Що робила?
— Хустки прала.
— Щось дістала?
— Кусок сала.
— Де те сало?
— Під столом.
— Чим накрите?
— Постолом.
— Де ти діла?
— Кішка вкрала.
— Де тая кішка?
— Побігла під піч.
— Де теє підпіччя?
— Вода затопила.
— Де тая вода?
— Воли випили.
— Де тії воли?
Розучування пісеньки (колективно).
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання пісеньки-забавлянки «Зайчику-зайчику» (с. 8)
1) Гра «Рибки».
Самостійне читання пісеньки учнями мовчки.
— Хто є головним персонажем пісеньки?
2) Словникова робота.
Тік — майданчик надворі або приміщення для молотьби, очищення та про-
сушування зерна.
3) Читання пісеньки за особами.
— Де бував зайчик?
— Які слова пісеньки свідчать про те, що в млині можна було почути
новини?
4) Робота в парі.
— Один із вас має відтворити поведінку зайчика в різних ситуаціях за
змістом пісеньки, а інший спробує відгадати й описати ці ситуації.
5) Робота за ілюстрацією.
— Кого художник зобразив на малюнку?
— Чому біжить зайчик?
— Від кого він утікає?
VI. Підсумок уроку
— З якими пісеньками ознайомилися на уроці?
— Хто і кому співає пісеньки-забавлянки?
VII. Домашнє завдання
Підготувати і розповісти в класі пісеньку-забавлянку.
12

13. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 4. Скринька пісень-закличок. Іди, іди, дощику
Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість; формувати вміння виді-
ляти дійових осіб; учити читати діалог; ознайомити з піснями-закличками; розвивати
образне мислення учнів; виховувати любов до національного надбання, шаноб-
ливе ставлення до історії свого краю.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Артикуляційна хвилинка
1. Чистомовка «Слухняний ротик»
Ець-ець-ець — подув сильний вітерець.
Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.
Ає-ає-ає — осінню вже повіває.
Лі-лі-лі — відлітають журавлі.
Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.
2. Гра «Дощик»
Читання (хорове) декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу
пісеньки-забавлянки.
ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК
Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук!
А бабуся пліточок —
Годувати діточок,
А бабуся карасиків —
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців —
Годувати молодців.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
— Розкажіть підготовлені вдома пісеньки-забавлянки.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
Слухання пісень-закличок
Сонечко, сонечко,
Засвіти, засвіти!
Сонечко, сонечко,
Звесели, звесели!
Сонечко, сонечко,
Весну й літо запроси!
Жайворонки, жайвороночки!
Прилетіть до нас.
Принесіть нам літо тепле,
Віднесіть від нас зиму холодну.
Нам холодна зима надокучила,
Руки, ноги підморозила.
— До кого звертаються діти в цих пісеньках?
— З яким проханням?
— Це пісеньки-заклички. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з такими пі-
сеньками.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— У прадавні часи люди вірили в те, що можна задобрити дощ, вітер,
сонце. Закликали в піснях їх на гостину.
13

14. Заклички — це невеликі пісеньки, призначені для виспівування групою
дітей. Іноді вони супроводжуються ігровими діями, що імітують процес селян-
ської праці.
Усі явища і сили природи функціонують у закличці як живі істоти. Дитина
сама контактує з ними: сонце просить про щедре літо; грім — не лякати ху-
добу; дощ — поливати; обіцяє за справну роботу подарунок.
Незвичайні властивості явищ природи подано в закличці як перелік тієї
благодаті, тих дарів, яких від них чекають і які вони дійсно несуть.
Закличка — це не просте звернення до природних стихій, а виражена
в слові, ритмі, інтонації гама відчуттів — переживання, захоплення, ніжність.
Емоції радості, довіри, переконаності в хорошому закладені в самій структурі
вірша — у хвилеподібних повторах, у зміні картинок-прохань, у ритмі — жва-
вому, завзятому, у звучанні кожного рядка, кожного слова.
Усі явища природи мають закріплені за ними ласкаві імена — сонечко зо-
лоте, весна красна, червоне літечко.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання закличок «Іди, іди, дощику» (с. 9)
1) Гра «Рибки». Самостійне читання закличок мовчки.
— До кого звертаються діти?
2) Словникова робота.
Полив’яний — укритий особливим склоподібним розчином.
Цебро — велика дерев’яна посудина у вигляді відра або зрізаної діжки.
Дійниця — спеціальний посуд, у який доять молоко.
3. Повторне читання закличок учнями
— Навіщо діти звертаються до дощу?
— Порівняйте дві пісеньки «Іди, іди, дощику». Про що вони?
— Що в них спільного?
— Чому ці пісеньки можна назвати закличками?
— Знайдіть у пісеньках пестливі слова.
4. Гра «Добери риму»
Дощику — … (борщику, горщику).
На вербі — … (комарі).
Нам — … (комарам).
Дубочку — … (садочку).
Ізнявся — … (захитався).
Розбився —… (полився).
Дійницею —… (пшеницею).
5. Гра «Віднови словосполучення»
Вітер полився
Дуб розбився
Горщик ізнявся
Дощик захитався
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Чого навчилися на уроці?
— Що нового дізналися?
VIІ. Домашнє завдання
Намалювати малюнок до пісеньок-закличок.
14

15. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 5. Скринька пісень-закличок. Глухий дощик
Мета: удосконалювати навички свідомого, виразного читання; учити ставити запитан-
ня за прочитаним, порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення,
уміння висловлювати оцінні судження.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Колективне промовляння скоромовки «дощиком»
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка.
Хай впіймає кішка мишку.
2. Робота над чистомовкою
Ав-ав-ав — не лови ґав.
Ва-ва-ва — книжка нова.
Ву-ву-ву — вип’ємо каву.
Ув-ув-ув — новину почув.
Ві-ві-ві — здивувались паві.
Ів-ів-ів — льон зацвів.
Во-во-во — намальовано криво.
Ов-ов-ов — накололи дров.
Ив-ив-ив — я квіти полив.
Ви-ви-ви — чорні брови.
3. Розчитування за складовою таблицею
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Презентація малюнків до пісеньок-закличок.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
Розучування заклички
Вийди, вийди, сонечко,
На широке полечко,
На наше подвір’ячко,
На бабине зіллячко.
Там дід косить,
Сонця просить,
Хмару розбиває,
Сонця добуває.
Бий, дзвоне, бий,
Хмару розбий!
— Про що просять сонечко?
— Навіщо проганяють хмару?
— Часто дощ приходив невчасно. Він не давав змоги висушити сіно, за-
ливав поля, псував урожай. Якщо дощик зачастив, то просили його зупи-
нитися.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Колективне читання заклички «Не йди, не йди, дощику» (с. 10)
— Про що діти просять дощик?
— Що йому обіцяють?
— Чому не хочуть, щоб він ішов?
— Порівняйте пісеньки «Іди, іди, дощику» та «Не йди, не йди, дощику».
Чим вони відрізняються?
15

16. Фізкультхвилинка
Ми копали ямку.
Води лили склянку.
Саджанця садили
І його ростили.
Біля нього ми ходили,
Ми земельку розпушили.
Ти рости до неба,
Бо ж нам яблук треба.
Вітре, гілок не ламай,
Краще гусінь обмітай.
Яблуньку широку
Підстрижу щороку.
2. Опрацювання тексту «Глухий дощик» (с. 10)
1) Гра «Бджілки». Самостійне, напівголосне читання тексту учнями.
— Чому текст називається «Глухий дощик»?
— Назвіть слова, що не дочув і замінив дощик. (Просять — косять,
чорно — учора, ждуть — жнуть)
2) Робота в парах.
Розігрування розмови дітей з дощиком без слів автора.
— Дощику, дощику, іди туди, де просять.
— Де косять? Побіжу на косовицю.
— Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
— Побіжу туди, де лив учора.
— Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
— Біжу туди, де жнуть.
3) Робота в групах.
— Перетворіть текст на закличку. Чиї слова не слід промовляти і що необ-
хідно додати, щоб дощик послухався?
Дощику, дощику, іди туди, де просять.
Не ходи туди, де косять.
Дощику, дощику, іди туди, де чорно.
Не біжи туди, де лив учора.
Дощику, дощику, іди туди, де ждуть.
Не ходи туди, де жнуть.
Зварю тобі борщику в полив’янім горщику.
Дам тобі я кашу й холодного квасу.
VI. Підсумок уроку
— Яким був сьогоднішній урок?
— Що було повчального?
— Що найбільше вам сподобалося?
VIІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять закличку, що найбільше сподобалася.
16

17. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 6. Урок позакласного читання. Добридень, школо!
Мета: формувати уявлення учнів про загальнолюдські цінності, роль знань у житті лю-
дини; викликати інтерес до навчання в школі; розвивати читацькі навички, пам’ять,
образно-аналітичне мислення; виховувати сумлінність, старанність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку
1. Слухання пісні В. Шаїнського «Вчать у школі»
2. Виразне читання вірша вчителем
…Ось і школа. Квіти, квіти
Загойдалися вгорі.
Ті, що звались просто діти,
Нині звуться школярі.
— Школа, — вчителька сказала, —
Це не просто гарний дім
І не просто класи, зали —
Треба знати нам усім.
В школі всіх наук джерела
Дбало зібрані людьми.
За віки міста і села
Школа вивела з пітьми.
Усього багато в школі
Є цікавого для вас.
А тепер ідіть поволі,
Любі діти, в другий клас.
П. Воронько
— Про що йтиметься на уроці?
3. Робота в групах
Складання усної розповіді «Що тобі найбільше подобається в школі».
ІІІ. Обговорення прочитаного твору.
Оповідання А. Коваль «Здрастуй, школо!»
1. Бесіда за прочитаним
— Який вік нашої школи?
— Як давні греки називали школу?
— Хто міг відвідувати школи Стародавньої Греції?
— Коли школа прийшла на наші слов’янські землі?
2. Гра «Продовж речення»
yy Спочатку хлопчики ходили до школи…
yy Завершувалося навчання в спеціальній школі…
yy Дорогою до нас школа побувала у Стародавньому Римі…
3. Гра «Упізнай твір»
Вірші: «До школи» Р. Росяника, «У школу» Л. Храпливої, «Головна про-
фесія» А. Костецького.
Наука дасть нам силу
Дістатись до мети,
А Україні милій
В потребі помогти.
17

18. — Хто автор цього вірша?
Вчить пташка мати
Своїх пташат
Вгору здійматись,
В хмари злітать.
— З якого вірша слова?
Учитель, лікар чи геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр —
Всі називають головною…
— Якими словами продовжується вірш?
Фізкультхвилинка
IV. Колективне читання й обговорення казки
В. Сухомлинського «Лисенятко-першокласник»
1. Самостійне читання казки учнями
— Що вирішило лисенятко?
— Яку відповідь дала мама?
2. Читання казки учнями «ланцюжком»
3. Тестування
1) Куди ходило лисенятко?
а) У ліс;
б) в садок;
в) у школу.
2) Чому лисенятко не хотіло йти до школи?
а) Болів живіт;
б) боліла голова;
в) болів зуб.
3) Що вирішила мама?
а) Вирвати зуб;
б) пожаліла і залишила вдома;
в) завела в школу.
4) Як повелося лисенятко?
а) Утекло;
б) злякалось і вирішило йти до школи;
в) погодилося вирвати зуб.
V. Підсумок уроку
— Що сподобалося на уроці?
— Що дає вам школа?
VI. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Осінь
щедра, осінь золотава». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете
в куточку читача.
18

19. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 7. Скринька пісень-ігор.
Подоляночка (дитяча народна гра)
Мета: розширювати в учнів уявлення про народні дитячі ігри; учити аналізувати зміст
і форму гри; пояснити учням, яке значення мають ігри й забави у житті дітей для
зміцнення здоров’я; виховувати повагу до надбань українського народу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Конкурс на кращого розповідача закличок.
ІІІ. Мовленнєва розминка
1. Читайте виразно, не поспішайте!
Зголоднів великий палець:
— От коли б дістати смалець! —
Вказівний за ним зітхає:
— Смалець що! Крупи немає. —
А середній мовить тихо:
— Що крупа! Без хліба лихо. —
Підмізинний ледь не плаче:
— Отаке життя ледаче! —
А мізинець:
— Годі, братця,
До роботи треба браться.
Т. Коломієць
2. Будьте уважними!
yy З и я плаваю у морі,
З і — мишей ловлю в коморі. (Кит — кіт)
yy Люблять нас усі збирати,
Після дощику в ліску.
А як букву г відняти,—
Будем плавати в ставку. (Гриби — риби)
yy Я дерево вічнозелене,
Росту майже всюди.
Перестав мої склади —
Давати воду буду. (Сосна — насос)
yy Він у бурю, в хуртовину
Виростає біля тину.
Коли ж з на н змінити, —
Можна в ньому буде жити. (Замет — намет)
yy На неї птах сідає,
Вона його гойдає.
А г на б змініть —
Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)
yy Коли я з д — росту на гілці,
Коли ж із т — пливу по річці. (Плід — пліт)
3. Робота над лічилкою
Бджілки в поле полетіли,
На пахучі квіти сіли,
19

20. Стали в вулик мед нести.
Ми гуляєм — ти лови!
— Де і навіщо ми використовуємо лічилки?
Фізкультхвилинка
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— У які ігри ви любите грати?
— Змалечку через ігри і забави маленька людина входила у життя. Через
них вона дорослішала, набувала практичного досвіду. У численних народних
іграх українських дітлахів відобразилося все: історія народу, його світогляд,
традиції та деталі побуту. Як ви вважаєте, гра — це пустощі?
Це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, виховуються
дружні стосунки, чесність, повага, спритність, кмітливість. У грі змагаються,
пізнають одне одного. Гра дає радість, бадьорить дітей. Рухатися, бігати, гра-
тися означає жити. Народна мудрість говорить: «Як дитина бігає і грається,
так їй і здоров’я усміхається!» Народ свято береже свою мову, пісню і, звісно ж,
гру.
— Прочитайте запис на дошці.
Хочеш бути красивим — грайся!
Хочеш бути щасливим — грайся!
Хочеш бути здоровим — грайся!
V. Опрацювання дитячої народної гри «Подоляночка» (с. 11)
1. Гра «Рибки». Читання змісту гри мовчки
2. Аналіз змісту гри з елементами вибіркового читання
— Які слова промовляють у грі?
— Що має робити дівчинка-подоляночка під час гри?
— Розкажіть про це за малюнком, використовуючи виділені слова.
— Уявіть себе подоляночкою. Розіграйте її поведінку.
— Знайдіть у слові подоляночка ім’я дівчинки.
— Знайдіть пестливі слова в тексті пісні-гри.
— Яке порівняння вжито в тексті?
3. Інсценізація гри у класі
— Оберімо ведучого за допомогою лічилки.
Еники, беники, їли вареники,
Еники, беники — квас,
Вийшов старенький Тарас.
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися про ігри?
— Яку народну гру розучили в класі?
VII. Домашнє завдання
Пограти в гру «Подоляночка» з друзями.
20

21. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 8. Скринька пісень-ігор. Ходить гарбуз по городу
(народна пісня-гра)
Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів, читання за осо-
бами; розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Робота в групах
Учні розповідають одне одному слова пісні-гри «Подоляночка».
ІІІ. Вправи на розвиток навичок читання
1. Робота з таблицею Шульте
— За 30 с прочитайте числа у послідовності від 1 до 25, не переміщаючи зір
за межі центральної клітинки.
9 1 18 13 4
22 15 10 5 7
6 24 2 14 25
16 19 23 17 11
12 8 21 20 3
2. Гра «Знайди“зайве”слово»
ліс лисичка лісочок лісовий
котик кіт кит котячий
дуб дубочок зуб дубовий
3. Робота над чистомовкою
Па-па-па — розсипана крупа.
Пе-пе-пе — кошеня сліпе.
По-по-по — річка Лімпопо.
Іп-іп-іп — зеленіє кріп.
Ап-ап-ап — травку щипле цап.
Уп-уп-уп — поживний суп.
Оп-оп-оп — у річці короп.
Пу-пу-пу — по широкому степу.
Пи-пи-пи — золотаві снопи.
4. Робота над скоромовкою
На город заліз гарбуз, у землі засів, загруз.
Налетіла враз гроза й намочила гарбуза.
Зморщив лоба той гарбуз:
«Ох, забув узять картуз...»
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадку.
yy На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
21

22. Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?.. (Гарбуз).
Демонстрування картинки або слайду із зображенням гарбуза.
— Погляньте на цей чудовий гарбуз. Розкажіть, який він.
— Сьогоднішній урок ми присвячуємо цій чудовій городній рослині.
— Слово гарбуз запозичене з тюркських мов, у тюркську потрапило з пер-
ської, де буквально означало «віслячий огірок».
Фізкультхвилинка
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
Опрацювання пісні-гри «Ходить гарбуз по городу» (с. 12–13)
1. Виразне читання тексту пісні вчителем
— Чим здивувала вас назва пісні? Чому?
2. Словникова робота
Свояк — брат дружини або чоловік сестри.
Перістий — смугастий.
3. Читання тексту пісні учнями «ланцюжком» за строфами
— Які слова в пісні повторюються?
4. Аналіз змісту пісні з елементами вибіркового читання
— Де ходить гарбуз?
— Про які городні рослині йдеться у творі?
— Чому їх названо гарбузовими родичами?
— Розгляньте малюнок до пісні. Які особливості кожного з її персонажів
передав художник?
— У що він одягнув гарбуза та його родичів?
Гра «Упізнай героя»
yy Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять. (Картопля)
yy В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю. (Буряк)
yy Без рук, без ніг,
А в’ється, як батіг. (Квасоля)
yy На городі в нас грядки,
На грядках — рясні листки:
Там зростають малюки,
Зелененькі… (огірки).
5. Робота в групах
Запропонувати вбрання акторів для виконання пісні на сцені. Розіграти
пісню.
VІ. Підсумок уроку
— Яким був сьогоднішній урок?
— Чого навчалися на уроці?
— Що найбільше сподобалося?
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити пісню напам’ять.
22

23. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 9. Скринька загадок
Мета: продовжувати ознайомлення учнів з багатством рідної мови; ознайомити учнів
із загадками; удосконалювати техніку читання; розвивати образне мислення,
зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Вправи на вдосконалення читацьких навичок
1. Розчитування за складовою таблицею
2. Вправи на розвиток уважності
1) Гра «Знайди пеньок».
У таблиці записано однакові слова, а поміж них — таке, що відрізняється
тільки однією літерою. Слова показують дітям протягом кількох секунд. За
цей час вони мають знайти і назвати це слово, тобто «пеньок».
рік мишка носити
рік миска носити
ріг мишка носити
рік мишка косити
2) Гра «Утвори за зразком».
Зірка — різка, ланка — ... (канал), курча — ... (ручка), лошак — ... (школа),
вікно — ... (вінок), трос — ... (сорт), кіно — ... (коні), літо — ... (тіло), наша — ...
(шана), пилка — ... (липка), марка — ... (рамка).
3. Гра «Хто що промовляє?»
Пригадайте, діти, вмить,
Як пшениченька шумить: ш-ш-ш!
Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр-джр!
Як бджола в саду бринить: дз-дз-дз!
Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш!
— Як звучить тиша?
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Робота в парах
Учні в парах розповідають одне одному пісню-гру «Ходить гарбуз по
городу».
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Як називається розділ, який ми вивчаємо?
— З якими жанрами усної народної творчості ми ознайомилися?
— Сьогодні ми ознайомимося із загадкою — одним із найдавніших видів
народної творчості, що дожив до наших днів і житиме й надалі.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя
— Загадка (від слова «гадати, думати») — це дотепне запитання або
вислів, що вимагає розкриття, відгадки. У загадках прикмети предметів
не називають безпосередньо, про них ідеться у прихованій формі. У загадках
зашифровано певний предмет чи явище. Спостережлива людина завжди
відгадає загадку.
23

24. Фізкультхвилинка
2. Опрацювання тексту про загадки (с.13)
— Що таке загадка?
3. Робота в парі
— Прочитайте і відгадайте загадки (с. 13)
— Знайдіть відгадки на малюнку (с. 14).
— З яких городніх рослин, зображених на малюнку, готують український
борщ?
— Чого ще бракує, щоб борщ був смачним? Загадайте про цю рослину
загадку.
yy Некрасива, шишкувата,
Як прийде на стіл вона,
Скажуть весело хлоп’ята:
— Ну й розсипчаста, смачна! (Картопля)
yy Кажуть, щоб хвороб не знати,
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте. (Цибуля)
4. Конкурс на кращого відгадувача загадок
yy Народжується з квітки,
Його всі люблять дітки,
Заліза в нім багато,
Рум’яне і хрустке.
А ну, скажіть, малята,
То що ж воно таке? (Яблуко)
yy Лампочка вгорі висіла,
Стала смачна, пожовтіла.
Діти лампочку зірвали,
З апетитом скуштували. (Груша)
yy Зелені сережки
На гіллі висіли,
На сонечці підсмажились
І почервоніли! (Вишня, черешня)
yy Чи то жовта,
Чи то синя
Соковита господиня.
Чи то сонце,
Чи то злива —
Пригостить нас влітку... (слива).
— Доберіть загальну назву до слів-відгадок. (Фрукти)
VI. Підсумок уроку
— Продовжіть речення.
yy Сьогодні на уроці я навчився…
yy Найбільше мені сподобалося…
yy Я запам’ятав, що…
VІI. Домашнє завдання
Дібрати загадки, щоб загадати їх однокласникам.
24

25. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 10. Скринька загадок. Іван Сенченко.
За лісом, за пралісом золота діжа сходить
Мета: формувати вміння висловлювати оцінні судження; навчати розуміти прочитане,
виділяти головне; ставити запитання за прочитаним; розвивати образне мислення;
виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Розучування лічилки
Раз, два, три, чотири —
Кицю грамоти учили:
Не читати, не писати,
А за мишками ганяти.
2. Розчитування за складовою таблицею
3. Читання вірша «луною» за вчителем
КОНАДІНС, АБО СНІДАНОК НАВИВОРІТ
Наш Іванко спозаранку
Вже готовий до сніданку —
У сорочці, у штанцях,
Навіть з ложкою в руках.
Глип на стіл —
Там БІЛХ, АВАК…
Що це значить?
Як це так?
Усміхнулась ложка хитро,
Усміхнувся хитро ніж:
— Раз навиворіт сорочка,
КОНАДІНС, будь ласка, їж!
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Конкурс на кращого загадувача і відгадувача загадок.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Ви чудово загадували і відгадували загадки. Відгадайте тепер мої
загадки!
yy Із-за моря випливає,
Промінці ласкаві має,
Заглядає у віконце
Це яскраве, кругле… (сонце).
yy Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі. (Хліб)
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
Опрацювання тексту І. Сенченка «За лісом, за пралісом золота
діжа сходить» (с. 14–15)
1. Виразне читання тексту вчителем
— Назвіть головних персонажів прочитаного тексту.
2. Словникова робота
Балабуха — тут: опуклість, гірка.
25

26. 3. Читання тексту учнями
— З якою інтонацією читатимемо слова Катрусі? (Зі здивуванням, захоп-
ленням) Бабусі? (Спокійно, розмірено)
Фізкультхвилинка
Раз, два — дружно встали,
Добре спинки порівняли.
Три — швиденько взяли гирі,
Підняли їх на чотири.
Попиляли ми дрова —
Раз, два, раз, два.
Порубали ми дрова —
Раз, два, раз, два.
Не стомились — відпочили
І за парти тихо сіли.
4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
— Хто загадав дітям загадку про сонечко?
— До кого Катруся звернулася із запитанням?
— Як бабуся пояснила Катрусі відгадку?
— Чому хліб порівнюють із сонцем, а сонце — із хлібом?
— Знайдіть у прочитаному тексті загадку і відгадку до неї.
5. Читання тексту за особами
— Які загадки про місяць, зірки ви знаєте? Загадайте їх однокласникам.
yy В синім небі світлячки —
Не дістать до них рукою.
А найбільший світлячок
Зігнувся, як черв’ячок. (Зорі й місяць)
yy Аж до раночку вночі
Дід-пастух овець лічив.
Вийшло сонечко з-за гаю…
Де вони тепер — не знає. (Місяць, зорі)
yy Буває кругленький,
З ріжками буває,
Вночі його видно,
А вдень він зникає. (Місяць)
yy Срібною доріжкою,
Виставивши ріжки,
Через річку перейшов,
Не змочивши підійшов. (Місяць)
VІ. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового дізналися?
VІІ. Домашнє завдання
Дібрати загадки про місяць і зірки. Загадати їх однокласникам.
26

27. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 11. Скринька прислів’їв і приказок
Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів’їв; удосконалювати навички читання
вголос і мовчки; учити виділяти в тексті головне; довести на матеріалах прислів’їв
красу, багатство, влучність рідної мови; виховувати інтерес до читання.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Ніс Гриць пиріг
Через поріг,
Став на горіх,
Упав на поріг.
2. Гра «Блискавка»
Казка, каска, казка, казка, казка.
Дубочки, дубочки, зубочки, дубочки, дубочки.
Мишка, миска, мишка, мишка, мишка.
3. Робота над чистомовкою
Ра-ра-ра — висока гора.
Ро-ро-ро — гостре перо.
Рі-рі-рі — сонце угорі.
Ру-ру-ру — не псуй кору.
Ри-ри-ри — книжку бери.
Ір-ір-ір — великий двір.
Ир-ир-ир — голландський сир.
Ря-ря-ря — ясна зоря.
Ар-ар-ар — вправний кухар.
Ер-ер-ер — молодий шофер.
4. Гра «Доповни речення»
Учитель промовляє речення. Діти доповнюють його, додаючи по одному
слову.
Жовтіють дерева.
Восени жовтіють дерева у лісах.
Восени жовтіють дерева у лісах і парках.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні загадують загадки про місяць і зорі.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— До перлин української мови належать прислів’я, що впродовж століть
складав народ. Вони виникли у сиву давнину, передавалися з вуст в уста, адже
тоді ще не було письма, У мудрих і дотепних висловах український народ роз-
крив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив людські
характери та події. Правда і кривда, добро та зло, мужність і боягузтво, щед-
рість та скнарність, товариськість і незгода, соціальна нерівність та любов до
краю — про все це передано у прислів’ях коротко та образно, адже у них — ві-
кова мудрість, багатостраждальна історія.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Читання тексту про прислів’я і приказки (с. 15)
2. Робота в групах
Кожна група зачитує по 2 прислів’я, пояснює їх значення.
3. Робота над аналізом тексту прислів’я
— Знайдіть прислів’я, у яких використано слова, протилежні за зна-
ченням.
— Прочитайте прислів’я, в яких містяться слова, що римуються.
27

28. 4. Гра «Хто правильно закінчить прислів’я»
yy Не знаєш броду —… (не лізь у воду).
yy Диму без вогню… (не буває).
yy Не той друг, хто медом маже, а той… (хто правду каже).
yy Кожна жаба своє… (болото хвалить).
yy З малої іскри… (великий вогонь буває).
Учні закінчують прислів’я, пояснюють їх значення.
5. Гра «Шифрувальники»
Кожна група отримує картку із зашифрованим прислів’ям, називає його та
пояснює значення.
Щоб прочитати зашифроване прислів’я, потрібно у кожному горизонталь-
ному рядку закреслити кожну другу літеру.
1-ша група
Л у а ш с м т б і р в т к в а
д і е т н у ь
п л о с ч к и ж н д а х є,
а н
с п о р л с о н в а е к й
к х і ю н ц ч ш а п є.
(Ластівка день починає, а соловей кінчає.)
2-га група
С к л р о п в д о
д н о з
с ч л н о ї в к а —
з к л ї о м ж о и з т а ь к с р я
м н о д в к а є.
(Слово до слова — зложиться мова.)
3-тя група
Х к т р о д
с н в в о п є м ї ч
м ф о ю в т и ь
ц п у з р ї а і є л т і ь у с з я о,
т к о і й м
с д а о м у
с ф е х б н е
с ї т а и о д н а к є у т п ь р с б я.
(Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.)
4-та група
П к т о и у ц а ю п
п о і ф з ц н к а о ю і т в ь
п р о в
п н і с р’ м ю о,
а н
л о ю м д е и а н к у —
п д о
м н о у в ч і о.
(Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.)
VI. Підсумок уроку
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Що нового дізналися?
VІI. Домашнє завдання
Вивчити 2 прислів’я, з якими ознайомилися вперше.
28

29. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 12. Урок позакласного читання.
Осінь щедра, осінь золотава
Мета: розширювати знання учнів про пору року — осінь; збагатити їх уявлення про
красу рідної природи, особливості рослинного та тваринного світу в різні пори
року; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
У ч и т е л ь
Нумо, діти, до роботи!
Для навчання час настав,
Наберімося охоти
До потрібних добрих справ.
— Девіз нашого уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно й плідно працювати.
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Робота над скоромовкою
Запитала мишка мишку:
— Ти чого погризла книжку?
Мишка їй відповідала:
— Їжі іншої не мала.
В. Каліна
2. Гра «Блискавка»
Учитель демонструє протягом кількох секунд картку. Учні вилучають
зайве слово.
мив коса сам
мив коза сам
мив коса сам
лив коса сам
мив коса сом
ІIІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Відгадайте загадки!
yy Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає.
Коли це буває? (Восени)
yy У садках, гаях блукає
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
— Ось і настала золотокоса осінь. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі,
проте воно вже не таке гаряче, як улітку, а ніжно-ласкаве, лагідне. Повітря
прозоре, легке, у ньому далеко чути кожен звук. Небо часто хмариться, ідуть
дощі, жовтіє та опадає листя, відлітають у вирій птахи, готуються до зими
звірі, у садах та городах збирають фрукти та овочі.
29

30. ІV. Робота над виставкою зібрання поезій Н. Забіли, К. Перелісної,
Ліни Костенко, І. Кульської, творів О. Копиленка, В. Чухліба,
В. Сухомлинського
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Читання віршів про осінь заздалегідь підготовленими учнями
К. Перелісна «Жовкнуть в полі трави», «Журавлі», «Осінній дощик».
2. Робота над віршем П. Осадчука «Осінь»
Самостійне напівголосне читання вірша учнями
— Де щебетали птахи?
— Де вони поділися, коли сонечко охололо?
— Куди поділися звірі з настанням холодів?
— З чим поет порівнює листя?
Фізкультхвилинка
3. Робота над віршем І. Кульської «Осінь»
Читання вірша підготовленими учнями
— Які подарунки приносить осінь?
— Чому ми так щиро запрошуємо осінь у гості?
4. Робота над оповіданням М. Сладкова «Синиччин запас»
— Осінь — це особлива пора року, красива і журлива, час великих тру-
дових справ. Люди готують поля, сади і городи до нових урожаїв. Тварини го-
туються до зими, відлітають від нас перелітні птахи. Ми повинні допомогти
птахам, які залишаються у нас зимувати.
1) Самостійне читання оповідання учнями.
— Про яких запасливих тварин згадано в оповіданні?
— Як синички збирають запаси на зиму?
— Якого принципу вони дотримуються?
— Як роблять запаси на зиму ховрах, водяний щур?
2) Робота в групах.
— Яку картину ви намалювали б до оповідання?
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися ви на сьогоднішньому уроці?
— Які нові твори про осінь запам’ятали?
— Хто їх автори?
— Які почуття викликають ці твори?
— Чого навчають нас твори про природу?
— Перевірте прикмети.
yy Грім у вересні — на теплу осінь.
yy Павутина стелиться по рослинах — до тепла.
VIІ. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «З чистого
джерела народної мудрості». Завдання до уроку та список літератури ви зна-
йдете в куточку читача.
30

31. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 13. Скринька прислів’їв і приказок.
Анатолій Григорук. Влітку день годує рік
Мета: поглиблювати знання учнів про прислів’я та приказки, пробуджувати в них ін-
терес до мови, бажання добре володіти нею; учити дітей бачити красу й силу кож-
ного прислів’я, відчувати в ньому народну душу, правду, звертати увагу на точність
і виразність думки; розвивати вміння влучно й дотепно добирати слово; закла-
дати фундамент моральної поведінки дитини; формувати громадянську орієнтацію
особистості.
Хід уроку
I. Організаційний момент
ІІ. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Ко-ко-ко — вип’єм молоко.
Ок-ок-ок — маленький жучок.
Ки-ки-ки — смішні малюки.
Ик-ик-ик — засміявся Петрик.
Юк-юк-юк — великий дрюк.
Ку-ку-ку — витягни цю нитку.
2. Розчитування за складовою таблицею
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
— Розкажіть вивчені прислів’я, поясніть їх зміст.
ІV. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота над віршем А. Григорука «Влітку день годує рік» (с.16–17)
1) Гра «Рибки».
Самостійне читання вірша учнями мовчки.
2) Словникова робота.
Когут — півень.
Ціп — ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака
і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев’яного бича.
Збіжжя — рослини та зерно хлібних злаків.
Засік — відгороджене місце в коморі або великий ящик для зсипання
зерна, борошна.
3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Знайдіть у прочитаному вірші пояснення вислову «бити байдики».
— До якої роботи запрошують куряток? Прочитайте.
— Знайдіть у вірші прислів’я. Поясніть, як ви його розумієте.
— Пригадайте пісню «Два півники» (с. 6).
— Чим вона нагадує вірш «Влітку день годує рік»?
Фізкультхвилинка
2. Гра «Знайдіть пару»
Менше говори,… а лихих стережись.
Узявся за гуж — … хто від роботи біжить.
Важко тому жить… а більше діла роби.
З добрими дружись,… не кажи, що не дуж.
31

32. Або розумно казати,… тому нічого не вдається.
Хто за все береться,… або зовсім мовчати.
3. Гра «Знайди“зайве”прислів’я»
yy На годину спізнився, за рік не доженеш.
yy Учорашнього дня стома кіньми не здоженеш.
yy Допомагай старшим, адже доведеться бути таким.
yy Що зранку не зробиш, те ввечері не здоженеш.
4. Гра «З якої професії?»
— Назвіть, з якої професії вийшли в життя такі прислів’я та приказки?
yy З поганої вівці хоч вовни жмут. (Чабан)
yy Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься. (Гончар)
yy Ось що маємо: ані тарантас, ані дишло. (Стельмах)
yy Куй залізо, поки гаряче. (Коваль)
yy Порожня бочка гудить, а повна мовчить. (Бондар)
5. Робота в групах
1) Перетворіть загадки на прислів’я.
yy У вогні не горить, у воді не тоне. (Правда)
(Правда у вогні не горить, у воді не тоне.)
yy Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книга)
(Книга мовчить, а сто дурнів навчить).
yy На вагу не зважиш, на базарі не купиш. (Розум)
yy Що їсть без зубів? (Совість)
2) Складіть прислів’я з поданих слів.
yy Дружись, добрим, з, стережись, а, лихих.
yy Гроші, за, розуму, купиш, не.
yy Лисиця, служила, не, доки, вовкові, кожуха, позбулася.
yy Осла, коня, не, з, буде.
3) Знайдіть українські відповідники.
yy Не знаючи курсу, не піднімай вітрил (італійське). (Не знаючи броду, не
лізь у воду.)
yy Гілка завжди схожа на дерево, з якого виросла (іспанське). (Яблучко від
яблуньки недалеко котиться.)
yy Цап леопардові не товариш (африканське). (Ситий голодного не розуміє.)
V. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Які завдання найбільше запам’ятали?
VІ. Домашнє завдання
Дібрати прислів’я про мову.
32

33. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 14. Скринька скоромовок
Мета: збагачувати знання дітей про скоромовки; з’ясувати їх характерні особливості;
розвивати мислення, допитливість, зорову та слухову пам’ять, образність і точність
мовлення; активізувати словниковий запас учнів; виховувати пізнавальний інтерес,
любов до рідного слова.
Хід уроку
І. Організаційний момент
У ч и т е л ь
Зараз почнеться читання урок,
Ми зробимо ще один крок
В країну чудову, в країну казкову,
Що так нас чарує й збагачує мову.
Тож сядьте рівненько, будьте уважні,
Щоб працювати було вам неважко.
ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок
1. Розчитування за складовою таблицею
Учитель керує темпом читання (нормально, повільно, повільніше, швидше).
2. Робота над скоромовкою
Летів горобець, сів на хлівець.
Як вийшов стрілець, то й утік горобець.
Гра «Дощик, дощ, сонце»
«Дощик» — напівголосне хорове читання (пошепки);
«дощ» — голосно, швидко;
«злива» — голосно, скоромовкою;
«сонце» — читання мовчки.
3. Робота над чистомовкою
Ла-ла-ла — бігла край села.
Ля-ля-ля — зелене гілля.
Та-та-та — спіймали кота.
Тя-тя-тя — довести до пуття.
Ду-ду-ду — у кіно піду.
Дю-дю-дю — зустріну суддю.
Са-са-са — вкусила оса.
Ся-ся-ся — малина уся.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні розповідають підготовлені прислів’я про мову.
yy Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
yy Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.
yy Рідна мова — це не полова: її за вітром не розвієш.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте і повторіть.
Заболіло горло в горили,
Бо горила багато говорила.
— Що ми промовляли?
33