Літературне читання

1. Харків
Видавнича група «Основа»
2015
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована у 2008 році

2. ISBN 978-617-00-2524-1
Ковальчук Н. О., Настенко А. І.
К56 Літературне читання. 4 клас. І семестр (за підруч-
ником В. О. Науменко). — 112 с. — (Серія «Початкова
школа. Мій конспект»).
ISBN 978-617-00-2524-1.
Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки
уроків літературного читання в 4-му класі (І семестр), складені відповідно
до вимог оновленої навчальної програми для загальноосвітніх шкіл
з українською мовою навчання (у редакції 2014 р.) за підручником
В. О. Науменко (К. : Видавництво «Генеза», 2015).
Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних
аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись
запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти
уроків курсу.
Для вчителів початкової школи.
УДК 37.016
ББК 74.263
© Ковальчук Н. О., Настенко А. І., 2015
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2015
УДК 37.016
ББК 74.263
К56
Навчальне видання
Серія «Початкова школа. Мій конспект»
КОВАЛЬЧУК Наталія Олексіївна,
НАСТЕНКО Антоніна Іванівна
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ.
4 КЛАС. I СЕМЕСТР
(за підручником В. О. Науменко)
Головний редактор Ю. Є. Бардакова
Редактор О. В. Грабар
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 31.08.2015. Формат 84×108/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 11,76. Замовлення № 15-09/14-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

3. ЗМІСТ
Орієнтовне календарно-тематичне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
У КРАЇНІ ДАВНИНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Міфи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 1. Ознайомлення з підручником. Вступ до розділу «У країні давнини» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 2. Міфи. Єгипетські міфи. Бог сонця Ра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Урок 3. Єгипетський міф. Ра та Апоп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Уроки 4–5. Міфи Давньої Греції. Пандора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 6. Урок позакласного читання. Міфи Давньої Греції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Урок 7. Слов’янські міфи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Урок 8. Створення людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 9. Сергій Плачинда. Білобог і Чорнобог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Урок 10. Підсумковий урок за темою «Міфи» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Від міфу до казки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 11. Вступ до теми «Від міфу до казки». Легенди. Тополя (Народна легенда) . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 12. Урок позакласного читання. Народні легенди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Урок 13. Богдан Чалий. Дума про Кия та його славний рід (Скорочено) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Урок 14. Притчі. Леонардо да Вінчі. Лебідь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Урок 15. Казки (соціально-побутові). Українська народна казка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Уроки 16–18. Золотий черевичок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Урок 19. Урок позакласного читання. Казка мудрістю багата. Побутові казки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Урок 20. Киргизька народна казка. Злагода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок 21. Підсумковий урок за розділом «У країні давнини» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 22. Вступ до розділу «Краса світу в художньому творі». Микола Вороний. Краса!
На світі цім Краса... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 23. Краса, натхнення, радість і таємниця (Василь Сухомлинський) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Урок 24. Урок позакласного читання. Сторінками історії України (за поезіями з книги Олександра Олеся
«Княжа Україна») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Лірика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Урок 25. Лірика. Пейзажна лірика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Урок 26. Тарас Шевченко. Встала й весна... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Урок 27. Тарас Шевченко. Реве та стогне Дніпр широкий... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Урок 28. Микола Гоголь. Чудовий Дніпро . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
3

4. Урок 29. Тарас Шевченко. За сонцем хмаронька пливе... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок 30. Урок позакласного читання. «Шевченкове слово в віках не старіє...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Урок 31. Богдан Лепкий. Про життя і твори Тараса Шевченка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Урок 32. Іван Франко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Урок 33. Іван Франко. Полудень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Урок 34. Микола Гоголь. Степ дедалі гарнішав . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Урок 35. Іван Франко. Сипле, сипле, сипле сніг... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Урок 36. Урок позакласного читання. Дитячі оповідання Івана Франка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Урок 37. Василь Симоненко. Сама ж господарка на колії доріг... (Уривок) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Урок 38. Леся Українка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Урок 39. Леся Українка. Вже сонечко в море сіда... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Урок 40. Леся Українка. Плине білий човник, хвилечка колише... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Урок 41. Марко Вовчок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Урок 42. Урок позакласного читання. Сторінками казок Василя Симоненка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Урок 43. Сосна (Леся Українка) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок 44. Ліна Костенко. Здивовані квіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Урок 45. Ліна Костенко. Красива осінь вишиває клени . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Урок 46. Ліна Костенко. Осінь, ось вона, осінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Урок 47. Ліна Костенко. Осінній день, осінній день, осінній!.. Іван Нечуй-Левицький. День був ясний,
сонячний та теплий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Урок 48. Урок позакласного читання. Вірші українських поетів для дітей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
Додаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
4

5. ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
І СЕМЕСТР
№
з/п
Тема уроку Дата
У КРАЇНІ ДАВНИНИ (21 год)
Міфи
1 Ознайомлення з підручником. Вступ до розділу «У країні давнини»
2 Міфи. Єгипетські міфи. Бог сонця Ра
3 Єгипетський міф. Ра та Апоп
4–5 Міфи Давньої Греції. Пандора
6 Урок позакласного читання. Міфи Древньої Греції
7 Слов’янські міфи
8 Створення людини
9 Сергій Плачинда. Білобог і Чорнобог
10 Підсумковий урок за темою «Міфи»
Від міфу до казки
11 Вступ до теми «Від міфу до казки». Легенди. Тополя (Народна легенда)
12 Урок позакласного читання. Народні легенди
13 Богдан Чалий. Дума про Кия та його славний рід (Скорочено)
14 Притчі. Леонардо да Вінчі. Лебідь
15 Казки (соціально-побутові). Українська народна казка
16–18 Золотий черевичок
19 Урок позакласного читання. Казка мудрістю багата. Побутові казки
20 Киргизька народна казка. Злагода
21 Підсумковий урок за розділом «У країні давнини»
КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ (27 год)
22 Вступ до розділу «Краса світу в художньому творі». Микола Вороний. Краса! На світі цім
Краса...
23 Краса, натхнення, радість і таємниця (Василь Сухомлинський)
24 Урок позакласного читання. Сторінками історії України (за поезіями з книги Олександра
Олеся «Княжа Україна»)
Лірика
25 Лірика. Пейзажна лірика
26 Тарас Шевченко. Встала й весна...
27 Тарас Шевченко. Реве та стогне Дніпр широкий...
5

6. №
з/п
Тема уроку Дата
28 Микола Гоголь. Чудовий Дніпро
29 Тарас Шевченко. За сонцем хмаронька пливе...
30 Урок позакласного читання. «Шевченкове слово в віках не старіє...»
31 Богдан Лепкий. Про життя і твори Тараса Шевченка
32 Іван Франко
33 Іван Франко. Полудень
34 Микола Гоголь. Степ дедалі гарнішав
35 Іван Франко. Сипле, сипле, сипле сніг...
36 Урок позакласного читання. Дитячі оповідання Івана Франка
37 Василь Симоненко. Сама ж господарка на колії доріг... (Уривок)
38 Леся Українка
39 Леся Українка. Вже сонечко в море сіда...
40 Леся Українка. Плине білий човник, хвилечка колише...
41 Марко Вовчок
42 Урок позакласного читання. Сторінками казок Василя Симоненка
43 Сосна (Леся Українка)
44 Ліна Костенко. Здивовані квіти
45 Ліна Костенко. Красива осінь вишиває клени
46 Ліна Костенко. Осінь, ось вона, осінь
47 Ліна Костенко. Осінній день, осінній день, осінній!.. Іван Нечуй-Левицький. День був
ясний, сонячний та теплий
48 Урок позакласного читання. Вірші українських поетів для дітей
6

7. Дата _______________________
Клас _______________________
У КРАЇНІ ДАВНИНИ
МІФИ
Урок 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДРУЧНИКОМ.
ВСТУП ДО РОЗДІЛУ «У КРАЇНІ ДАВНИНИ»
Мета: ознайомити учнів з новим підручником, вчити орієнтуватися у ньому, вдоско-
налювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас
учнів, розширювати світогляд; виховувати любов до рідної мови, повагу до культур-
ної спадщини свого народу.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
— Потренуймо язички, щоб не плутались значки.
1. Артикуляційна вправа «Жабка»
Жабка їсти захотіла,
Враз взялась вона за діло —
Наловила аж сім мух,
Тому й рада: рот — до вух!
(Рот трохи відкрити. Посміхнутися, губи розтягнути так, щоб було
видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10–15 секунд.)
2. Удосконалення читацьких навичок
— Поясніть значення прислів’я.
— Прочитайте прислів’я, змінюючи логічний наголос.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— У четвертому класі на уроках літературного читання ми продовжимо
вдосконалювати свої читацькі навички. Поринемо у чудовий захопливий світ
української і зарубіжної літератури. Нашим вірним помічником і порадником
буде новий підручник.
ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення учнів з новими підручником «Літературне читання»
Робота в парах
— Розгляньте підручник.
— Хто його автор?
— Де виданий підручник?
— Хто виконав ілюстрації?
— Що зображено на форзацах?
— Знайдіть і роздивіться зміст книги. Чи звернули ви увагу на нові жанри,
нові прізвища авторів?
— Який розділ найбільший? Кому він присвячений?
— Знайдіть умовні позначення. Чи всі вони вам зрозумілі?
7

8. 2. Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання учнями статті
«Від автора» (с.3)
— Як звертається до вас автор?
— Куди поведе нас підручник «Літературне читання»?
— Що ви зрозумієте, читаючи твори, вміщені в підручнику? Що відчуєте?
— До чого закликає вас автор?
— Які прислів’я про книгу ви запам’ятали?
— Які ще прислів’я про книгу ви знаєте?
(Книгу читають не очима, а розумом.
Книга — не пряник, а дітей до себе манить.
Книгу прочитав, на крилах політав.
Книги читати — все знати.
Книга мала, та серцю люба.
Книга — дзеркало життя.
Книга ростить людину.
Для розумного книга — найгарніший подарунок.
Книга для розуму — що теплий дощ для зерна.
Мудра книга — твій розум.
Книга — міст у світ знань.
Книга добра навчить, від дурного відверне.)
— З чим порівнює книги І. Я Франко?
— Що ми дістаємо з книг?
4. Ознайомлення з новим розділом
— Знайдіть у змісті назву першого розділу.
— Які теми входять до цього розділу?
— Яким твором він розпочинається, яким — завершується?
— Назвіть жанри творів, які вам відомі.
— Погортайте сторінки розділу.
— Зверніть увагу на заголовки творів і малюнки.
— Що вони підказують?
5. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями вступу до розділу
«У країні давнини»
— Про що ми дізнаємося, читаючи міфи?
— Що помітимо, читаючи легенди, притчі і казки?
6. Робота в парах
Читання учнями в парах статті «Міфи»
— Що таке міфи?
— Чому вони присвячені?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Чого він вас навчив?
— Над чим змусив вас замислитися?
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дізнатися, з якої міфології до нас прийшли такі вислови і слова, як скриня
Пандори, ахіллесова п’ята, Чумацький Шлях, геркулесів подвиг, нарцис.
8

9. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 2. МІФИ. ЄГИПЕТСЬКІ МІФИ. БОГ СОНЦЯ РА
Мета: розширити знання учнів про міф, міфологію; ознайомити з давньоєгипетським
міфом «Бог сонця Ра»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; роз-
вивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати повагу до культури інших
народів.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна гімнастика (тренувальнівправидлям’язівм’якогопіднебінняіглотки)
yy Позіхати із закритим і з відкритим ротом. Позіхати, широко відкриваючи
рот, шумно втягуючи повітря.
yy Покашлювати довільно. Добре прокашлятися, широко відкривши рот, до-
клавши сили, стиснути кулаки. Покашлювати потрібно, висолопивши
язика.
yy Копіювати полоскання горла з перекинутою головою. Полоскання викону-
вати з густою рідиною (сік з м’якоттю, кисіль, кефір).
yy Випивати воду невеликими порціями (до 30 ковтків). Пити можна кра-
пельки води або соку.
yy Із затиснутим носом надути щоки.
2. Робота над скоромовкою
В рукомийнику помию
Руки я брудні.
Хай подасть мерщій сестричка
Рушничок мені.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Розповіді учнів про вислови і слова (див. додатковий матеріал до уроку на с. 16)
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Міфи».
— Що таке міф? (Міф у перекладі з грецької (mythos) означає слово, опові-
дання, переказ.
Міфи — це перекази, що розповідають про виникнення явищ природи, пред-
метів матеріальної культури, релігійних обрядів, про створення світу та по-
ходження богів.
Персонажі міфів — боги, напівбоги та видатні смертні — герої.
Міфологія (від грецьк. слів mythos — розповідь та logos — слово, думка) має
два значення: 1) сукупність, система міфів якогось народу; 2) наука, що ви-
вчає міфи.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з єгипетськими міфами
Вступна бесіда
— Що ви чули про Єгипет? Як ви розумієте слово стародавній?
— Єгипет має настільки давню історію, що безліч міфів і легенд оточують
його. Адже не дарма цей край називають колискою життя!
9

10. У перекладі Єгипет означає «чорна земля», чорнозем, на якому й осели-
лися засновники країни. Головною річкою країни є Ніл. Саме у Єгипті вивели
культурні сорти зернових. Із пшениці випікали різні ласощі із додаванням
приправ та меду.
2. Опрацювання статті «Єгипетські міфи»
1) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання учнями статті про єгипетські міфи (с. 5)
— Що обожнювали стародавні єгиптяни?
— Як вони зображували богів?
2) Гра «Продовж».
Бог Апісом — ... (бик).
Богиня Ісіда — ... (корова).
Бог Атумом — ... (змія).
Бог Себек — ... (крокодил).
Богиня Бастет — ... (кішка).
— Хто був найголовнішим богом у всі часи? (Бог сонця)
— Назвіть ім’я бога сонця. (Ра)
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання єгипетського міфу «Бог сонця Ра»
1) Виразне читання вчителем міфу «Бог сонця Ра».
— Чи сподобався вам міф?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Словникова робота.
— Знайдіть у правій колонці тлумачення до слів лівої колонки.
Лотос — цілковите безладдя.
Немовля — маленька дитина.
Пагорб — водяна трав’яниста рослина, схожа на латаття; має великі,
дуже гарні квітки.
3) Читання міфу учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту міфу з елементами вибіркового читання.
— Що нагадував Усесвіт, коли не було ні землі, ні неба?
— Що з’явилося серед вод океану?
— Що розкрилося на пагорбі?
— Хто був схований між пелюстками квітки лотоса?
— Ким судилося стати цьому дитяті?
— Прочитайте, що трапилося із Усесвітом після появи дитини.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на уроці?
— Що таке міф?
— За яких обставин зникла пітьма і все ожило?
— Як з’явився на світ бог сонця Ра?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати міф близько до тексту (с. 4–5).
10

11. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 3. ЄГИПЕТСЬКИЙ МІФ. РА ТА АПОП
Мета: продовжити ознайомлення учнів з єгипетськими міфами; ознайомити їх з мі-
фом «Ра та Апоп»; удосконалювати навички свідомого виразного читання; навчати
школярів аналізувати твір; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення,
творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
yy Накрапає дощ (тихо).
yy Дощ пускається сильніше (голосніше).
yy Злива (голосно).
yy Дощ слабшає (тихіше).
yy Дощ припинився (читання припиняється).
День народження у джунглях
Відзначає Джонатан.
Одягнув він нові джинси,
Відбиває джаз у дзбан.
Дзбан — глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для
води, молока, квасу. Має округлу в нижній частині форму і циліндричний
верх, може мати ручку-вушко. Інші назви — «глечик», «джбан», «збан»,
«жбан», «кринка».
2. Артикуляційна розминка «Хобіток»
В зоопарку ми були,
Там великі є слони.
А маленький Раві
Привітався з нами.
Хобіт свій він витягав,
«Всім привіт!» — немов казав.
Щоб йому відповісти,
Хобіток зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.
(Витягнути губи сильно вперед, напружити, як під час вимовляння звука
[у].)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і близько до тексту переказують
зміст міфу «Бог сонця Ра».
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з давньоєгипетськими міфами.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання міфу «Ра та Апоп»
1) Виразне читання міфу вчителем.
— Чи сподобався вам міф?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
— Коли ви найбільше хвилювалися?
11

12. 2) Словникова робота.
Читання колонок слів «буксиром» за вчителем, потім — у парах одне одному.
Вип’є пітьма
черево річище
щоденну небачене
породженням великодушний
Звитягою — перемогою.
Черево — великий живіт.
Річище — заглиблення у ґрунті, де тече водяний потік.
3) Читання міфу учнями «ланцюжком».
— Хто є головними героями міфу?
2. Фізкультхвилинка
3. Продовження роботи над міфом
1) Аналіз змісту міфу з елементами вибіркового читання.
— Що сприяло породженню велетенського змія?
— Який він був? Прочитайте.
— Кого він люто ненавидів?
— Де було житло жорстокого змія?
— Як підлий змій вирішив позбутися бога сонця Ра?
— Чи покорився Ра?
— Якою була битва між Апопом і Ра?
— Чому бог Ра не вбив Апопа?
— Чи скорився велетенський змій Апоп?
— Яка битва відбувається щоночі в підземному світі?
— Чим щоразу закінчується ця битва?
2) Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Хто читає уважніше?
— Що відбувалося зі змієм при згадці про бога Ра?
— Де Ра мандрує щовечора?
б) Хто читає швидше?
— Знайдіть абзаци з поданими словами:
yy Бо щовечора...
yy Річище порожнє...
yy Осяяний звитягою...
в) Гра «Дочитай речення».
— Знайдіть і дочитайте речення (запис на дошці).
Однак і туди проникають...
Тоді зухвалий Ра...
Та богові замало...
Тепер не варто вбивати...
Наступної ночі...
Ця битва щоразу...
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Як у міфі пояснюється вічна боротьба між світлом і пітьмою, добром
і злом?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати близько до тексту зміст тієї частини міфу, у якій розповіда-
ється про битву Ра з Апопом (с. 6–7).
12

13. Дата _______________________
Клас _______________________
Уроки 4–5. МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. ПАНДОРА
Мета: ознайомити учнів із давньогрецьким міфом, сформувати уявлення про його ви-
токи; формувати уявлення школярів про міфи як жанр усної народної творчості;
вчити осмислювати їх зміст; поповнювати словниковий запас; формувати оцінні су-
дження, вміння успішно застосовувати свої знання; вдосконалювати навички свідо-
мого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати доброту,
милосердя, справедливість та інші моральні чесноти; викликати в учнів інтерес до
грецької міфології.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
А тепер за парти всі сідайте рівно.
І до роботи візьмемось сумлінно.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
З братом ми були у лісі,
Гриби збирали на узліссі,
Дві корзини чималі
Ми додому притягли!
2. Артикуляційна зарядка «Жабка»
Жабка їсти захотіла,
Враз взялась вона за діло —
Наловила аж сім мух,
Тому й рада: рот — до вух!
(Рот трохи відкрити. Посміхнутися, губи розтягнути так, щоб було
видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10–15 секунд.)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного і близько до тексту переказують
зміст тієї частини міфу, у якій розповідається про битву Ра з Апопом.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Сьогодні ми продовжимо подорожувати сторінками чудової країни —
країни Міфологія. А чи полюбили ви цю країну?
— За що ви її полюбили?
— Країною Міфологія дуже цікаво подорожувати. Ми із захопленням учи-
туємося у фантастичні розповіді про надприродні сили, які начебто у сиву дав-
нину втручалися в життя людей, мали вплив на їх долі.
Ми ніколи не повинні забувати, що на світі є чудова країна Міфів, така да-
лека і, водночас, близька й рідна для всіх нас.
— Прочитайте закодовані слова — і ви дізнаєтеся до якої країни ми виру-
шимо.
нявДа ціГрея (Давня Греція)
— З новим міфом ми подумки полинемо аж у Стародавню Грецію, тому
що одними із найцікавіших у світі є давньогрецькі міфи. Вони мали значний
вплив на розвиток культури всього світу. Це перлини світової літератури.
Імена богів, історії їхнього життя, дивовижні пригоди дійшли до нас крізь
13

14. тисячоліття. Давні греки переносили на зоряне небо дійових осіб з міфології.
Майже всі назви сузір’їв пов’язані з давньогрецькими міфами. На сьогодніш-
ньому уроці ми ознайомимося з давньогрецьким міфом «Пандора».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання міфу комбінованим способом (учитель—учні)
— Чи сподобався вам міф?
— Що ви відчували, слухаючи його?
— Кому ви співчували? Чиї вчинки викликали у вас осуд?
2. Робота в парах
Учні читають текст в парах, олівцем позначають слова, значення яких не
зрозуміли.
— Хто є головними героями міфу?
— Коли і де відбуваються події?
3. Словникова робота
Читання тлумачень слів каверзний, амфора, посаг у підручнику (с. 8–9).
— Серед слів правої колонки знайдіть тлумачення до слів лівої колонки.
Ущедрив — швидко.
Шати — хотів.
Прагнув — багате розкішне вбрання.
Кортіло — щедро наділив.
Мерщій — вишивати шовковими нитками, вкритими тонким шаром
золота, срібла.
Гаптувати — дуже хотілося, тягло до чогось.
4. Фізкультхвилинка
5. Аналіз змісту міфу з елементами вибіркового читання
— За що розгніваний Зевс надумав покарати людей?
— Що він звелів зробити Гефестові?
— Як назвали дівчину?
— Знайдіть її опис. Зачитайте.
— Куди Гермес відвів Пандору?
— Про що Прометей попереджав свого рідного брата?
— Чому Епіметей забув усі застережливі слова свого мудрого брата?
— Ким стала Пандора за задумом Зевса?
— Як люди жили до її появи?
— Завдяки кому люди жили, не знаючи горя, заздрощів, злочинів, тяжких
хвороб і турбот?
— Що Зевс подарував Пандорі в посаг?
— Що він їй звелів?
— Яким був задум Зевса?
— Чи послухалася Зевса Пандора?
— Що трапилося на землі, після того, як Пандора відкрила амфору?
6. Вправи на розвиток швидкості читання
1) Гра «Хто уважніший?».
— Що означають імена?
Пандора — (та, що всім обдарована).
Епіметей — (той, хто думає потім).
— Які подарунки отримала Пандора від богів?
Мудра Афіна Паллада (навчила дівчину гаптувати і прясти).
14

15. Афродіта (надала їй звабних чар і дивовижної вроди).
Гермес (подарував лукавий розум, непереборну цікавість і каверзну вдачу).
2) Чи є у тексті такі речення?
yy Гефест усе так і розумів. (Ні)
yy Послухалася Пандора, та з кожним днем їй дедалі дужче хотілося зазир-
нути всередину. (Ні)
yy Відтоді вони скрізь і завжди переслідують людство. (Так)
yy Так покарав смертних людей всемогутній Зевс-Громовержець. (Так)
7. Гра «Розвідники»
Учні проглядають текст. Підраховують, скільки разів у ньому трапляються
слова Зевс (6), Прометей (4), Пандора (8).
8. Фізкультхвилинка
9. Визначення складових частин тексту
— Пригадайте, з яких частин складається текст?
— Знайдіть у тексті зачин. Прочитайте його.
— Прочитайте кінцівку.
10. Робота в групах. Складання плану тексту
Кожна група отримує пам’ятку.
ПАМ’ЯТКА
1. Прочитай текст.
2. Поділи текст на частини.
3. Визнач головну думку кожної частини.
4. Придумай заголовки до кожної частини або знайди в тексті речення, які
можуть бути використані як заголовки.
5. Запиши заголовки.
6. Перечитай кожну частину. Виправ себе.
Учні зачитують пункти плану.
План
1. Лихий задум Зевса.
2. Завдання для Гефеста.
3. Створення Пандори.
4. Зустріч Пандори з Епіметеєм.
5. Посах Пандори.
6. Пандора відкрила амфору.
7. Кара Зевса.
11. Гра «Закінчи речення»
Дівчину назвали Пандорою...
Колись Прометей попереджав свого рідного брата, ...
І саме вона стала причиною...
Нарешті красуня не витримала, ...
Збагнувши, що вона накоїла, ...
12. Гра «Засічка — кидок»
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочи-
тане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багатора-
зового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
15

16. 13. Робота за ілюстрацією
— Розгляньте малюнок.
— Кого зобразив художник?
— Доведіть, що це Пандора.
— Зверніть увагу на вираз обличчя Пандори. Чому в неї широко розплю-
щені очі, а на обличчі — переляк?
— Як ви оцінюєте вчинок Пандори?
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що цікавого ви дізналися на уроці?
— До якої країни ми здійснили подорож?
— Якою зображена у міфі Пандора?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Стисло переказувати міф (с. 7–10).
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 2
Розповіді учнів про вислови і слова
yy Ахіллесова п’ята. За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетіда,
бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для во-
рожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи,
вона тримала дитину за п’яту, якої не торкнулася вода, тож п’ята залиши-
лася незахищеною. Ахіллес виріс і став непереможним воїном. Однак в од-
ному з боїв стріла, спрямована рукою бога Аполлона, влучила в його п’яту,
і герой загинув. З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини нази-
вають ахіллесовою п’ятою.
yy Геркулесів подвиг. Геркулес (Геракл) — герой давньогрецьких міфів, син
верховного бога Зевса і земної жінки Алкмени. У день, коли Геркулес мав
з’явитися на світ, Зевс вирішив: герой, який народиться сьогодні, буде во-
лодарем усіх земних народів. Та богиня Гера, Зевсова дружина, щоб пом-
ститися чоловікові за зраду, затримала народження Геркулеса, і першим
у світ прийшов Еврісфей, якому Геркулес мусив служити й підкорятися.
Коли Геркулес виріс, він мав здійснити дванадцять подвигів для Еврісфея,
а вже потім стати вільним. Кожен із цих подвигів вимагав нелюдської фі-
зичної сили. Тому вислів «геркулесів подвиг» уживають тоді, коли йдеться
про справу, що потребує великих зусиль.
yy Скриня Пандори. У давньогрецьких міфах ідеться про те, що колись люди
жили, не знаючи горя, хвороб, старості, доки Прометей не вкрав у богів
вогонь. За це розгніваний Зевс послав на землю красиву, але нерозумну
жінку — Пандору, яка вийшла заміж за Прометеєвого брата Епіметея.
Вона отримала від головного бога Олімпу іменну скриньку із суворою забо-
роною відчиняти її. Та розпалена цікавістю, Пандора відчинила скриньку:
звідти висипалися Старість, Хвороби, Безумство, Злість, Пристрасті та
інші нещастя, що можуть переслідувати людей. Вислів «скриня Пандори»
означає джерело нещасть, лиха, біди.
yy Чумацький Шлях. Сонячна система розташована у величезній зоряній си-
стемі — галактиці Чумацький Шлях, що налічує сотні мільярдів зірок най-
різноманітнішої яскравості і кольору.
yy Нарцис — самозакохана людина. (Читання легенди.)
16

17. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 6. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Мета: поглиблювати знання учнів про міфи давніх греків; перевірити розуміння мі-
фів «Деметра і Персефона», «Нарцис», «Орфей і Еврідіка»; розвивати увагу, пам’ять,
вміння виявляти міжпредметний і міжлітературний зв’язки; виховувати любов до
художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— На попередніх уроках ми прочитали чимало міфів різних народів. Сьо-
годні ми продовжимо ознайомлення з чарівним світом давньогрецьких міфів,
які дивують розмахом фантазії та захоплюють цікавими подіями.
ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Гра «Вернісаж»
Презентація ілюстрацій до міфу «Деметра і Персефона»
Учні презентують малюнки, діляться своїми враженнями від міфу або його
епізоду.
2. Вікторина за міфом «Деметра і Персефона»
— Хто така Деметра? (Богиня родючості й хліборобства)
— Який вона мала вигляд? (Висока, ясночола, у вінку із золотого колосся
й чарівних маків.)
— Як звали дочку Деметри? (Персефона, Кора)
— Як у міфі пояснюється виверження вулкану на острові Трінакрія?
(Під островом у кам’яному полоні знаходиться покаране Зевсом чудовисько
Тіфон. Коли він силкується вирватися на волю, з Етни летить каміння
і виривається полум’я.)
— Хто такий Аїд? (Бог підземного царства, царства мертвих.)
— Чому Аїд закохався в Персефону? (Афродіта наказала своєму сину
Ероту вистрілити Аїдові у серце. Вона хотіла, щоб боги не забували про її
силу і владу над ними.)
— Що збирала Кора у гаю? (Квіти)
— Що сталося з Деметрою після викрадення Кори? (Вона страшенно
страждала, не пила і не їла, не омивала своєї нетлінної шкіри і ясних очей.
Темно-синій хітон її подерся, червоні маки зів’яли, золоте колосся загубилося,
а довгі коси взялися памороззю-сивиною.)
— Як богиня Деметра покарала злого хлопця Аскалаба? (Перетворила на
ящірку.)
— Хто розповів бідній матері таємницю викрадення Кори? (Геліос, бог
Сонця)
— Як люди відчули журбу Деметри? (Земля перестала родити, зів’яли
квіти, повисихали джерела; життя на землі ніби завмерло.)
— Яким чином підступному Аїду вдалося залишити у підземному цар-
стві Персефону? (Вона скуштувала декілька зерняток гранату в підземному
царстві і тому повинна була залишитися там назавжди.)
— Кого і чому Персефона перетворила на сича? (Служника Аїда за те, що
він розповів про гранат, скуштований нею.)
17

18. — Як мудрий Зевс розв’язав суперечку між богами? (Дві третини року
Персефона буде проводити на землі з матір’ю Деметрою, а одну третину —
у підземному царстві з чоловіком Аїдом.)
— Які природні явища пояснюються у цьому міфі? (Зміна пір року, вивер-
ження вулкану)
— Доведіть, що цей переказ є міфом.
Цікаво знати!
Від імені богині Деметри утворилося сучасне чоловіче ім’я — Дмитро
(Дмитрій).
— Які квіти збирала Кора? (Квіти, які, за свідченням Овідія, збирала Кора
(Персефона), були маками. На острові Кріт знайдено зображення богині з го-
лівками маку у волоссі. На іншому зображенні богиня тримає маки у руці, а на
золотій каблучці з кладу, знайденому в акрополі Мікен, Деметра передає го-
лівки маків своїй дочці Персефоні. Макове насіння додавали до хліба, відтак
маки символізували Деметру, оскільки вони росли на нивах. Кора ж збирає
або вживає мак через його снодійну властивість та червоний колір пелюсток,
який вважали символом відродження після смерті.)
3. Фізкультхвилинка
4. Вікторина за міфом «Нарцис»
— Ким був Тіресій? (Сліпий віщун, який за волею Зевса передбачав
майбутнє.)
— Як звали матір Нарциса? (Німфа Ліріопея)
— Про що Ліріопея хотіла дізнатися у віщуна? (Чи довго буде жити її син,
бо він — смертний?)
— Чому пророцтво Тіресія здалося німфі дивним? (Віщун сказав, що
Нарцис житиме доти, доки сам себе не побачить.)
— Що понад усе любив Нарцис? (Полювати, блукати у лісі.)
— Як звали німфу, що закохалася в героя? (Ехо)
— Чому Ехо втратила можливість розмовляти? (Гера покарала Ехо за те,
що вона відволікала її розмовами, у той час, коли Зевс розважався з її се-
страми — німфами.)
— За що Афродіта покарала Нарциса? (За нехтування коханням німф
і дівчат)
— У чому полягало покарання юнака? (Він закохався у самого себе, поба-
чивши своє віддзеркалення у воді.)
— Що трапилося з Нарцисом після смерті? (Він перетворився на прекрасну
білу квітку — нарцис.)
— Що сталося з німфою Ехо? (Від страждань вона худла, доки не зоста-
лися в неї лише кістки та голос. Кістки перетворилися на каміння, а голос
живе й досі.)
— Які природні явища пояснюються у цьому міфі? (Виникнення луни та
квітки нарциса)
Цікаво знати!
У сучасній мові нарцис (у перен. знач.) — самозакохана людина.
5. Вікторина за міфом «Орфей та Еврідіка»
— Що подарував Орфею бог Аполлон? (Кіфару, або ліру)
— Чим був знаменитий Орфей? (Він був талановитим співцем; усе живе
на землі завмирало, слухаючи його.)
— Чому бог Гіменей не хотів прийти на весілля Орфея та Еврідіки? (Він
відчував, що ця пара не буде щасливою.)
— Яке лихо трапилося незабаром? (Еврідіка померла від укусу отруйної
змії.)
18

19. — Що вирішив зробити Орфей? (Повернути дружину з царства мертвих.)
— Чому Харон і пес Кербер дозволили співцеві пройти у підземне царство?
(Вони були зачаровані його співом.)
— За якої умови Аїд дозволив Орфею забрати Еврідіку? (Йти, не озира-
ючись назад.)
— Чому озирнувся Орфей? (Хотів переконатися, що Еврідіка оживає.)
— Чому вакханки напали на співця? (Не могли пробачити йому, що він
зневажає їх, не звертає на них жодної уваги.)
— Як пам’ять про Орфея увічнилася на землі? (За міфом, голову
Орфея морські хвилі донесли до острову Лесбос, і відтоді цей острів став
батьківщиною славетних поетів. А кіфара співця засяяла незгасно на небі —
її можна побачити як сузір’я Ліри.)
— Які якості уособлює в собі Орфей? (Він талановитий митець, людина,
що віддана своєму єдиному коханню.)
Цікаво знати!
У сучасній мові орфей — чудовий співець і музика.
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що найбільше сподобалось на сьогоднішньому уроці?
— Які міфи Стародавньої Греції хотіли б ще прочитати?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Народні ле-
генди».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 8
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
yy Накрапає дощ (тихо).
yy Дощ пускається сильніше (голосніше).
yy Злива (голосно).
yy Дощ слабшає (тихіше).
yy Дощ припинився (читання припиняється).
На городі в нас картопля,
Кавуни і кабачки.
Є калина, є капуста,
Є червоні бурячки.
2. Артикуляційна гімнастика. «Слухняний язичок»
yy Рот напіврозкритий. Кінчиком язика намагайтеся торкнутися носа, потім
підборіддя, поверніть язик у початкове положення.
yy Рот напіврозкритий. Кінчиком висунутого язика напишіть у повітрі букви
алфавіту, після кожної букви повертайте язик у початкове положення.
yy Забийте язиком гол.
19

20. ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 9
1. Робота над скоромовкою
Виделкою Вова вареники їв,
А Вітя водиці з відерця відпив.
2. Артикуляційна вправа «Чашечка»
Чашку чарівну я можу зробити,
З глини її не потрібно ліпити.
Вгору широкий язик підіймаю,
Старанно в нього краї загинаю.
Соком наповню її чи водою —
Чашка чарівна завжди зі мною.
(Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до
верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні
10–15 секунд.)
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 11
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
yy Накрапає дощ (тихо).
yy Дощ пускається сильніше (голосніше).
yy Злива (голосно).
yy Дощ слабшає (тихіше).
yy Дощ припинився (читання припиняється).
Кукурудза на городі
Дивувалась своїй вроді:
Милувалась дуже-дуже,
Наче в дзеркало в калюжу:
Білі зуби, коса довгенька,
Та сукня гарна, зелененька.
2. Читання примовки з поступовим прискоренням
Сонечко,
Полети на облишко,
Принеси нам з неба,
Щоб було влітку:
У городі боби,
В лісі ягоди, гриби,
В джерелі водиця,
В полі пшениця.
20

21. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 7. СЛОВ’ЯНСЬКІ МІФИ
Мета: продовжити ознайомлення учнів з міфами; ознайомити школярів зі слов’ян-
ськими міфами, дати уявлення про їх витоки; вдосконалювати навички свідомого
виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; вихову-
вати бажання вивчати історію свого народу.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Життєрадісні жирафи
Узяли журнал із шафи.
Його жужмили і м’яли...
Все одно не прочитали.
2. Артикуляційна вправа «Лопаточка»
Широким я язик зроблю,
На нижню губу покладу.
Гарна вийшла і пласка
Моя лопатка з язика.
Жаль, така лопатка
Не скопає грядки.
(Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу.
Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10–15 се-
кунд.)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують міф «Пандора».
Оцінюють роботу одне одного.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Ми продовжуємо ознайомлення з міфами різних народів. У слов’янських
народів, до яких належать й українці, теж були міфи. У них відобража-
лися уявлення наших предків про походження світу, діяння богів, вірування
людей. Сьогодні ми дізнаємося, що розповідається в міфах праслов’ян про
появу людей на Землі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання тексту «Слов’янські міфи» вчителем (с.10–11)
— У що вірили прадавні слов’яни?
— Імена яких богів ви запам’ятали?
— Продовжіть речення.
Бог сонця — це (Дажбог).
Бог грому і блискавки, покровитель хліборобства — це (Перун).
Покровитель скотарства — це (Велес, або Волос).
Божество родючості — це (Ярило).
— Які духи, за уявленням слов’ян, населяли землю?
21

22. 2. Фізкультхвилинка
3. Цікаво знати!
— Стрибог, Стрибо, Стриба (Стривер) — бог вітру (вихору, бурі), точніше,
дід і володар вітрів. Його атрибути: лук і стріли. Князь Володимир поставив
його ідола у Києві.
Головні храми Стрибога були на морських островах, поблизу витоків рік, де
часто зупинялись торгові кораблі (наприклад, на острові Березань поблизу ви-
току Дніпра). До нього перед виходом у відкрите море підходили кораблі русів
та купці приносили Стрибогу багаті дари.
Дажбог (Даждьбог) — сонячне божество у східних слов’ян. У південних
слов’ян — Божич. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун гро-
мади й народу («наділитель», також «доля», «щастя», «майно»).
Дажбога уважали подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Деякі
дослідники навіть через це вважали його божеством дощу, проте сонячна
символіка Дажбога є незаперечною. Функції Дажбога перейшли до Св. Ми-
коли. Появу різних комах та плазунів навесні наші предки пояснювали тим,
що Дажбог — верховний бог прадавніх українців — «відімкнув» землю. Для
цього він посилав на землю пташок із ключами. У весняних обрядових піснях
Дажбог причетний до відмикання весни:
— Ой, соловейку, ти ранній пташку,
Ой чого так рано із вир’їчка вийшов?
— Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав —
З правої ручейки — літо відмикати,
З лівої ручейки — зиму замикати...
Перун — божество у давньоруській язичницької міфології, покровитель
князя і дружини. Також, судячи за лінгвістичними даними та фольклором,
бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки.
Уважають, що за Володимира Перун був головним божеством Київ-
ської держави й символом державного єднання. Ідол Перуна стояв на одному
із київських пагорбів, був він дерев’яний, мав залізні ноги, срібну голову та зо-
лоті вуса. Густинський літопис згадує, що у руках він тримав коштовний ка-
мінь: рубін, або карбункул. Військо присягалося та божилось Перуном.
Свято Перуна відзначають 20 липня (за православним календарем —
2 серпня). У цей день вся нечиста сила, рятуючись від вогненних стріл Перуна,
перетворюється на різних звірів. У давнину цього дня собак та котів у будинок
не пускали, щоб не навести грозу — гнів Перуна.
Ярило, Ярила — східнослов’янський міфологічний персонаж, який симво-
лізував родючість і плідність.
Його зображували молодим, у білій полотняній одежі, на білому коні,
босим. На голові — вінок із квітів як символ вічності й неба. У лівій руці —
пучечок житніх колосочків — знак життя і щастя, доброго врожаю і благопо-
луччя, у правиці — мертва чоловіча голова — нагадування про те, що кожного
чекає смерть, а тому треба жити яро.
Велес, Волос — у слов’янській міфології — бог торгівлі, музики, мисте-
цтва, поезії та підземного світу. Можливо, був опікуном худоби та асоціювався
із багатством та магічними силами світу духів.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило? Що вразило?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати розповідь про одного зі слов’янських богів.
22

23. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 8. СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ
Мета: продовжити ознайомлення учнів зі слов’янськими міфами; ознайомити їх з мі-
фом «Створення людини»; вдосконалювати навички свідомого виразного читання,
вміння робити висновки з прочитаного; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне
мислення, творчу уяву; виховувати бажання вивчати історію свого народу.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 19)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні виступають з підготовленими повідомленнями про слов’янських
богів.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яку тему ми зараз вивчаємо?
— Сьогодні ми прочитаємо один з варіантів переказу слов’янського міфу
про походження людей на землі, який називається «Створення людини».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання слов’янського міфу «Створення людини»
1) Виразне читання міфу вчителем.
— Чи сподобався вам міф?
— Які слова, речення були незрозумілими?
— Що вас найбільше вразило?
2) Словникова робота.
Дивовижні — надзвичайні.
Перлова роса — тут: роса, схожа на перли.
Перли — перламутрові зерна кулястої або неправильної форми, що утворю-
ються в черепашках деяких морських та прісноводних молюсків; використову-
ються як коштовна прикраса.
Читання колонок слів у парах «буксиром»
Синє уста
гілля гомону
корінні роїлися
першочоловік притулок
— Прочитайте слова кожної колонки на одному мовному видиху.
— Яке слово складається з двох частин?
— Поясніть його значення.
— Доберіть синоніми до слів уста (губи); притулок (прихисток); гомону
(шуму).
3) Гра «Рибки».
Повторне мовчазне читання міфу учнями
— Що було на початку світу?
23

24. 2. Фізкультхвилинка
3. Продовження роботи над міфом
1) Аналіз змісту міфу з елементами вибіркового читання.
— Що стояло посеред моря?
— Знайдіть і прочитайте опис світового дерева.
— Хто сидів на дереві?
— Що то були за птахи?
— Хто роївся серед гілля?
— Хто жив у його корінні?
— Що утворювалося з роси, яка капала з дерева?
— Без кого був сумним світ?
— З чого бог зробив першочоловіка?
— Що він зробив, щоб оживити людину?
2) Цікаво знати!
Бджола належить до «чистих», божих істот і дуже шанована серед людей.
З одного боку, це «свята божа трудівниця», символ мудрості, працелюбності та
ощадливості, що асоціюється із сонцем. Із другого — бджола та основний про-
дукт бджільництва, мед, тісно пов’язані з культом померлих.
У міфах бджола часто є культовою твариною жіночого божества родю-
чості — Великої Богині. Мотив бджоли-помічниці божества є дуже давнім. Він
зустрічається в міфах різних народів світу.
У Давній Русі побутувало багато варіантів легенди про появу бджіл.
В одних мовилося, що ця комаха прилетіла з далеких країв за велінням Божої
Матері, в інших — що вона з’явилася з раю по слову архангела Гавриїла. Є ле-
генда і про те, що бджола постала зі сліз Ісуса Христа, коли його вели на Гол-
гофу.
3) Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон»і «темп» гри. Вірш читають так, ніби хвиля прибива-
ється до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше —
тихо — голосніше тощо.
4) Робота в групах. Гра «Упізнай предмет за його ознакою».
Синє — ... (море).
Золота — ... (кора).
Перлова — ... (роса).
Дивовижні — ... (птахи).
Сивий — ... (сокіл).
Сумний — ... (світ).
Людський — ... (гомін).
Мертва — ... (глина).
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас здивувало у міфі?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом міфу (с. 11).
24

25. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 9. СЕРГІЙ ПЛАЧИНДА. БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ
Мета: ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом українського письменника Сер-
гія Плачинди, з його міфом «Білобог і Чорнобог»; удосконалювати навички свідо-
мого виразного читання; вчити аналізувати прочитані твори; розвивати зв’язне
мовлення учнів, творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до художнього
слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 20)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах. Гра «Дуель»
Учні в групі ставлять одне одному запитання за змістом слов’янського міфу
«Створення людини». Оцінюють роботу одне одного.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми прочитаємо слов’янський міф, який став відомий завдяки
українському письменникові Сергію Плачинді.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Сергій Петрович Плачинда (літературний псевдонім Сергій Ко-
жухар) — український письменник, прозаїк, публіцист, критик, член Спілки
письменників України (1960).
Народився 18 червня 1928 р. на Кіровоградщині (хутір Шевченко) у родині
селянина.
Свідок голодомору 33-го, пережив нацистську окупацію. Працював то-
карем у механічних майстернях радгоспу, пізніше — співробітником Кірово-
градської районної газети, водночас учився у середній школі.
Автор «Словника давньоукраїнської міфології» (1993), монографічно-по-
шукових книг «Міфи і легенди Давньої України» (2006), «Лебедія. Як і коли
виникла Україна»(2005), «Як українські міфи по світу розійшлися» (2009)
(згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської
стоянки (XX–XV тис. до н. е.)).
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання учнями статті про Сергія Плачинду (с. 12)
— Де і коли народився письменник?
— Що розповідала йому мати в дитинстві?
— Як Сергій Плачинда згадує ці розповіді?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання міфу «Білобог і Чорнобог»
1) Виразне читання міфу вчителем.
— Чи сподобався вам міф?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Словникова робота.
25

26. Читання колонок слів «буксиром» за вчителем, потім — «луною» в парах
Обабіч невмирущі
волосся неймовірну
людиноподібних білошкірому
молодильному чорношкірому
— Прочитайте слова, які складаються з двох частин.
3) Робота в парах. Читання міфу учнями в парах. Підготовка до виразного
читання міфу.
— З якою інтонацією, силою голосу і в якому темпі будете читати міф?
— Які слова виділите під час читання особливою інтонацією?
4) Читання міфу учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту міфу з елементами вибіркового читання.
— Що сталося з Соколом-Родом?
— Які яйця він зніс?
— Куди вони впали?
— Хто з них народився?
— Що почали робити лебеді при зустрічі?
— Як зупинив їх Сокіл?
— Що Сокіл наказав лебедям?
— На кого перетворилися лебеді?
— Якими вони були?
— Що з’їли лебеді?
— Ким стали лебеді?
— Чим наділив їх Сокіл?
— Для чого Сокіл створив не лише Володаря Світла, але й Володаря
Пітьми?
— Які чарівні перетворення описано в міфі?
6) Вправи на розвиток техніки читання.
а) Гра «Чи були у міфі такі речення?».
Попливли вони назустріч одне одному і стали люто битися. (Так)
Вийдіть з води і станьте біля мого Дуба. (Ні)
З’їли лебеді по молодильному яблуку і відчули в собі силу неймовірну. (Ні)
Вийшли лебеді з води й одразу перетворилися на людиноподібних велетнів.
(Так)
б) Гра «Засічка — кидок».
За командою «кидок» усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «засічка» зупиняються й олівцем позначають останнє прочи-
тане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший
обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багатора-
зового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше зацікавило?
— Що вразило?
— Про що хотіли б ще дізнатися?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати запитання за змістом міфу (с. 12–13).
26

27. Дата _______________________
Клас _______________________
Урок 10. ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА ТЕМОЮ «МІФИ»
Мета: повторити та узагальнити вивчений матеріал за темою «Міфи»; активізувати
словниковий запас; удосконалювати навички швидкого, виразного свідомого
читання, розвивати вміння висловлювати власну думку; виховувати інтерес до чи-
тання.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Діти читають хором.
yy Накрапає дощ (тихо).
yy Дощ пускається сильніше (голосніше).
yy Злива (голосно).
yy Дощ слабшає (тихіше).
yy Дощ припинився (читання припиняється).
Ґелґотів гусак на дворі,
Сиділа ґава на коморі,
На ґанку індик ґелґотав.
Ну, хто птахів порахував?
2. Артикуляційна вправа «Коник»
Я на конику скачу:
— Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
— Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться:
— Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
— Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива:
— Цок-цок-цок!
Ой, який же я щасливий!
— Цок-цок-цок!
(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно,
сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10–15 разів.)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах. Гра «Дуель»
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом міфу С. Пла-
чинди «Білобог і Чорнобог». Оцінюють відповіді одне одного.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Яку тему ми завершили вивчати?
— Чому вона має таку назву?
— Які твори цієї теми вам найбільше сподобалися?
— Сьогодні ми ще раз згадаємо прочитані твори, перевіримо здобуті
знання.
27

28. V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за рубрикою «Повтори і пригадай»
Робота в парах. Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні в парах ставлять одне одному запитання за змістом теми. Оцінюють
відповіді одне одного.
2. Гра «Доповни речення»
— Прочитайте речення і доповніть його: про кого чи про що йдеться.
yy Цьому дитяті судилося стати богом на ім’я... (Ра)
yy То було небачене страховисько, могутнє і спритне. (Змій Апоп)
yy Злий, злопам’ятний бог надумав покарати нещадно і смертних... (Зевс)
yy ... все чорне — і шкіра, і волосся, і очі. (Чорнобог)
3. Фізкультхвилинка
4. Гра «Чи уважний ти читач?»
Тестування
1. Коли не було ні землі, ні неба, Всесвіт нагадував:
а) космос;
б) безмежний простір;
в) безмежний океан води.
2. Ким судилося стати дитяті, яке було сховане в квітці лотоса?
а) Богом Ра;
б) богом Творцем;
в) царем Міносом.
3. Ра щовечора мандрує водами підземного:
а) Дніпра;
б) Нілу;
в) Дунаю.
4. Сина Зевса звали:
а) Гефест;
б) Гермес;
в) Гвідон.
5. Пандора стала дружиною:
а) Прометея;
б) Епіметея;
в) Гермеса.
6. Хто зніс біле і чорне яйця?
а) Сокіл;
б) голуб;
в) яструб.
Відповіді: 1в; 2а; 3б; 4а; 5б; 6а.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яку тему ми завершили вивчати?
— Що вас схвилювало, здивувало у прочитаному?
— Що вас зацікавило найбільше?
— Міфи яких народів ви хотіли би ще прочитати?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати малюнок до міфу, який найбільше зацікавив.
28

29. Дата _______________________
Клас _______________________
ВІД МІФУ ДО КАЗКИ
Урок 11. ВСТУП ДО ТЕМИ «ВІД МІФУ ДО КАЗКИ».
ЛЕГЕНДИ. ТОПОЛЯ (Народна легенда)
Мета: ознайомити учнів з легендою як жанром усної народної творчості; ознайомити
з народною легендою «Тополя»; вдосконалювати навички свідомого виразного чи-
тання; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до рідної
землі.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно і плідно працювати.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (див. додатковий матеріал до уроку на с. 20)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «У художньому музеї»
Учні презентують свої малюнки. Розповідають про улюблену легенду.
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним жанром усної народної творчості.
Яким самим — ви дізнаєтеся, якщо прочитаєте в рядку кожну третю букву.
О В Л Т П Е Г К Г Щ П Е У Я Н К У Д Ж І И П (Легенди)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Легенди — усне народне оповідання про дивовижну подію, що сприй-
мається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів, відрізняються від
них найбільше тим, що в основі їх — біблійні сюжети. На відміну від казок,
легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих формул, устале-
ного чергування подій. Лише подеколи у них є спільне з казками: початкові
формули — «було це давно», «колись давно-давно»; фантастичний зміст, але
такий, що трактується як диво, творене незвичайними людьми.
Легенди починаються з викладу змісту і завершуються висновком, по-
вчальним підсумком.
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання передмови до теми учнями (с. 14)
— Чим легенда, казка, притча відрізняються від міфу?
— Про що йдеться у цих жанрах?
— Що є спільним між міфом і легендою?
3. Робота в парах
Пояснення змісту українських прислів’їв (с. 14)
4. Фізкультхвилинка
29

30. 5. Опрацювання легенди «Тополя»
1) Виразне читання легенди вчителем.
— Чи сподобалась вам легенда?
— Які почуття вона у вас викликала?
— Хто є головним персонажем легенди?
2) Словникова робота.
Читання колонок слів «буксиром» за вчителем, потім — у парах одне одному
Полон важче
варта бранці
стомлені сковзнула
невільничому звільнившись
— Доберіть синоніми до слів: варта (охорона); полон (неволя); бранці
(невільники, полонені).
— Знайдіть серед прочитаних слів спільнокореневі. (Невільничому,
звільнившись)
3) Читання легенди учнями «ланцюжком».
— Коли і де відбувалася подія, описана в легенді?
4) Аналіз змісту легенди.
— Про які часи розповідається в легенді?
— Хто налетів на село?
— Що турки зробили з жителями села?
— Чому так важко було дівчині у невільничому гурті?
— Як їй вдалося утекти?
— До кого дівчина зверталася за порятунком?
— На кого обернулася дівчина?
5) Робота в групах. Складання плану тексту.
Кожна група отримує пам’ятку.
ПАМ’ЯТКА
yy Прочитай текст.
yy Поділи текст на частини.
yy Визнач головну думку кожної частини.
yy Придумай заголовки до кожної частини або знайди в тексті речення, які
можуть бути використані як заголовки.
yy Запиши заголовки.
yy Перечитай кожну частину. Виправ себе.
yy Яка частина легенди і чим схожа на чарівну казку, міф?
План
1. Полон
2. Чарівне перетворення.
6) Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читають так, ніби хвиля прибива-
ється до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше —
тихо — голосніше тощо.
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— З яким жанром народної творчості ознайомилися на уроці?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати легенду (с. 14–15). Скласти свою легенду про тополю.
30