методичні рекомендації

1. 2
Підготовлено методистами редакційно-видавничого відділу
Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН
України Балик Т.М., Баліцькою Л.В., Григорків М.П., Андрусишин О.Б.
Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення Малої
академії наук України
м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 13
тел. (0352) 25-95-76
www.man.te.ua

2. 3
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………4
1. Перелік основних форм роботи у наукових товариствах учнів
(НТУ)………………………………………………………………………...4
2. Методичні основи проведення заходів у НТУ…………………………….5
3. З досвіду використання різних форм роботи у НТУ обласного
територіального відділення Малої академії наук
України………………………………………………………………………6
4. Методика організації та проведення окремих форм роботи з учнями у
наукових товариствах………………………………………………………8
5. Значення різнопланових і нетрадиційних форм роботи для розвитку
творчих здібностей учнів-членів Малої академії наук України………..13

3. 4
Вступ
Наукові товариства учнів створюють ефективні умови для практичної
діяльності школярів, здатних до наукового пошуку, зацікавлених у підвищенні
свого інтелектуального рівня та бажанні отримати додаткові знання з окремих
галузей науки, техніки, культури, мистецтва.
Тому правильна методологічно організована навчально-дослідницька
діяльність у наукових товариства учнів (НТУ) відіграє важливе значення у
роботі з творчою та обдарованою учнівською молоддю.
По-перше, це дозволяє проектувати освітній процес як складову у
базовому навчальному закладі та філіях обласного територіального відділення
Малої академії наук України;
по-друге – надає можливість бачити перспективу пошукової,
експериментальної і винахідницької роботи юних науковців;
по-третє – сприяє творчому самовдосконаленню особистості, її ранньому
професійному самовизначенню.
1. Перелік основних форм роботи у наукових товариствах
учнів
Науково-дослідницька діяльність в НТУ здійснюється у різних формах
диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів,
запитів, нахилів і здібностей учнів з урахуванням вікових та психофізичних
особливостей. Найефективнішими з них:
- наукові лекції, заняття у предметних гуртках, клубах за інтересами;
- індивідуальна робота учнів під керівництвом спеціалістів на базі вищих
навчальних закладів;
- колективна робота творчих груп;
- організація експедицій, екскурсій;
- опрацювання літературних джерел та використання інформації
електронних носіїв;

4. 5
- конференції, лекторії, конкурси-виставки творчих робіт, лабораторні,
практичні, семінарські заняття, дискусійні клуби, бесіди за «круглим
столом»;
- олімпіади, інтернет-конкурси і турніри з різних галузей знань;
- випуск газет, бюлетнів, прайс-листів, радіо і телепрограм, видання
інформаційних збірників;
- підготовка, оформлення та обґрунтування стилю, символіки, традицій
наукового товариства, клубу юних науковців;
- збирання, обробка та поширення інформації для використання всіма
учнями школи, гімназії, ліцею;
- робота над проектами соціально-побутового, історичного, мистецького
значень;
- проведення тижнів науки, наукових пікніків, творчих звітів,
інтелектуальних ігор та марафонів;
- консультування та роз’яснення наукових відкриттів.
Усі форми роботи у науковому товаристві підпорядковані напрямкам його
діяльності. А саме: науково-дослідницькій роботі; участі у міжнародних,
всеукраїнських проектах; інтелектуальних конкурсах; пошуку і вибору здібних
до науково-дослідницької роботи учнів; опрацюванню наукової літератури,
архівних та музейних матеріалів; експериментальній діяльності; створенню
ситуації пошуку та дослідництва; організації епізодичного та підсумкового
контролю під час наукового дослідження; рецензуванню наукових робіт учнів;
видавничій діяльності з метою популяризації досягнень; співпраці з вищими
навчальними закладами, науково-методичними установами, громадськими
організаціями.
2. Методичні основи проведення заходів у НТУ
Методика проведення заходів і розкриття діяльності наукового товариства
учнів через використання різноманітних форм роботи базується на трьох

5. 6
основних етапах: підготовчому, розвиваючому і безпосередній дослідницькій
діяльності.
Перший етап характеризується вивченням інтересів юних дослідників,
вибором тематики пошукових робіт, розширенням можливостей
консультаційної діяльності, збором матеріалу та опрацюванням літературних
джерел.
Наступний етап повинен забезпечити розвиток творчого пошуку,
прагнення співпрацювати з науковим керівником, виробляти стратегію
пізнання додаткових наукових знань з обраної теми, удосконалювати власні
навики опрацювання літературних і архівних матеріалів, складання плану,
вироблення системи досліджень, пошук цікавих подій та експонатів, вибір
експериментальних майданчиків і лабораторій.
Заключний етап – це науково-дослідницька діяльність творчого колективу
учнів та здійснення експериментальної чи винахідницької роботи.
3. З досвіду використання різних форм роботи у НТУ
обласного територіального відділення Малої академії наук
України
Наукове товариство учнів Тернопільської Української гімназії
ім. І. Франка функціонує відповідно до концептуальної програми роботи з
обдарованою молоддю, спрямованої на опанування різних технологій науково-
дослідницької діяльності, соціальну підтримку пошукової та експериментальної
роботи. Системність у роботі наукового товариства «До глибин» позначилася
на високому рівні проведення управлінських та організаційних заходів,
впровадженні в освітній процес різних форм науково-дослідницької і
пошукової діяльності, результативності участі членів товариства у
регіональних, всеукраїнських та міжнародних проектах. Особливістю роботи
педагогічного і учнівського колективів у науковому товаристві є вдосконалення
безперервного навчання, високий рівень науково-методичного забезпечення,

6. 7
створення належних матеріально-технічних умов для забезпечення науково-
дослідницької роботи. Ефективною формою залучення членів товариства до
масових творчих заходів є рейтингова система оцінки успіхів учнів, яка
активізує членів товариства щодо участі у конкурсах, конференціях,
презентаційних проектах.
Основними формами роботи наукового товариства «Пошук», яке об’єднує
творчих учнів Заліщицької державної гімназії, є конференції, диспути, зустрічі-
презентації, клубні заняття, конкурси, виставки, дискусії за «круглим столом».
Завдяки такій різноплановості у творчому об’єднанні гімназистів вирішуються
завдання:
- оволодіння мистецтвом риторики, ведення дискусії;
- робота з обладнанням і проведення експериментальних дій;
- реалізуються дослідницькі проекти;
- виробляються навички переконливого доведення власних думок,
наукових тверджень та винаходів;
- пропагується власний досвід ведення пошукової експериментальної і
винахідницької діяльності.
Наукові товариства Тернопільської класичної гімназії «Docendo discimus»,
Теребовлянського НВК Тернопільської обласної ради «Прометей», Зборівської
державної української гімназії ім. Р. Завадовича «Думка» практикують
проведення тижнів науки, захист дослідницьких і суспільно-корисних проектів,
організовують роботу груп волонтерів науки, що дозволяє охопити
інформаційно-довідковою діяльністю усіх членів наукового товариства.
Ефективно у базових навчальних закладах, де діють наукові товариства
учнів, впроваджують такі форми роботи: різнопланові предметні гуртки, секції,
клубні заняття, школи юних дослідників, індивідуальні і групові заняття за
інтересами, консультації на базі ВНЗ, експедиції, науково-практичні
конференції, наукові турніри і рольові ігри.
Більшість наукових товариств учнів під керівництвом педагогів
здійснюють видавництво газет, збірників, інформаційних бюлетенів, у яких

7. 8
розкривають переваги поглибленого здобуття знань з основ наук у
позашкільній науково-дослідницькій діяльності.
Такий підхід до організації роботи наукових товариств учнів сприяє
розширенню світогляду юних науковців, розвиває творчий потенціал, формує
самостійність та виробляє навики дослідника, пошуківця і винахідника.
Оригінальною є форма роботи, впроваджена керівниками і членами
наукового товариства «Docendo discimus» Тернопільської класичної гімназії у
рамках проведення тижня науки, де на завершальному етапі організовується
свято «Зоряний олімп»; активні учні товариства відзначаються нагородами у
номінаціях: «Краща наукова робота», «Кращий дослідник», «Обдарований
учень», «Найоригінальніша ідея»; підсумки роботи друкуються у збірнику
«Наукові обрії».
Наукове товариство учнів «Інтелектуал» спеціалізованої школи І-ІІІ
ступенів ім.. О.М. Маковея з поглибленим вивченням інформаційних
технологій та технологічних дисциплін м. Заліщики практикує під час
проведення підсумкових заходів вручення дипломів, грамот, подяк, «стимул-
карток» із бонусами, які додаються під час оцінювання знань з основних
навчальних предметів. Такий підхід безпосередньо активізує і стимулює членів
наукового товариства до написання науково-дослідницьких робіт, участі у
конференціях, лекторіях, конкурсах.
4. Методика організації та проведення окремих форм
роботи з учнями у наукових товариствах
4.1. Метод «круглого столу»
Ця форма роботи використовується для проведення міжпредметних занять
з метою обговорення складних теоретичних питань або обміну досвідом.
Кожне заняття у формі «круглого столу» теж ділиться на три періоди:
підготовчий, дискусійний та заключний (підсумковий).

8. 9
На першому підготовчому етапі формулюється тема «круглого столу», яка
може мати неоднозначне, різностороннє пояснення. Саме це викликає різні
підходи до її висвітлення, а тому вимагає аналізу й обґрунтування матеріалу в
різних аспектах.
Потім здійснюється підбір учасників, компетентних осіб, які братимуть
участь в обговоренні питань. Готуються питання для підтримки дискусії та
створення ситуації полеміки. Питання можуть подаватися у відкритій і закритій
формах: анкети, тести, прості запитання.
На третьому етапі учні готують доповіді, реферати, бліц-виступи. На
занятті вони заслуховуються, обговорюються, можуть бути складовими
виступів на конференціях, семінарах. На цьому важливому етапі ефективним
буде і вивчення рівня засвоєння теми з використанням додаткових джерел
інформації, посібників, аналіз, коментування, обмін ідеями. Важливу роль
відіграватиме здатність і вміння керівника дотримуватися вимог ведення
дискусії. Педагог зобов’язаний забезпечувати всебічний аналіз проблеми,
створювати полеміку, давати об’єктивну оцінку висловленим ідеям, поняттям,
пропозиціям.
Крім того, ведучий (модератор) повинен:
а) чітко сформулювати проблему і мету дискусії, пояснити, які питання
обговорюються і які результати очікуються;
б) ефектно представити учасників (метод «інтерв’ю», бліц-анкета тощо);
в) створити мотивуючу ситуацію, виклад проблеми, її значимість, виявити
спірні питання, окреслити очікуваний результат;
г) встановити регламент дискусії і виступів, поставити вимоги до
спілкування;
ґ) сформувати правила ведення дискусії.
Заключним етапом обговорення питань під час «круглого столу» є
підсумок, зроблений керівником (ведучим), у якому узагальнюється думка
групи, колективу, визначаються завдання для самостійної роботи і дальшого
поглиблення знань з цієї проблеми.

9. 10
Ці три етапи можна замінити модулями: перший модуль (3-4 виступи),
практичний модуль (обговорення попередньо визначених питань) і заключний
модуль (узагальнення і визначення завдань).
4.2. Методика проведення конференцій
Учнівська конференція як форма навчання передбачає поглиблення знань з
обраної теми з метою вирішення теоретичних та практичних завдань. Це
комплексна форма узагальнення результатів самостійної пошукової,
дослідницької, експериментальної діяльності членів наукового товариства під
керівництвом викладача чи керівника наукової секції. Найбільш типовими для
учнівських творчих об’єднань є теоретичні, практичні, читацькі та підсумкові
конференції. У практиці роботи наукових товариств учнів поширеними є й інші
типи навчальних конференцій, – це оглядові, підсумкові та тематичні
конференції.
Метою оглядової конференції є систематизація знань, практичних умінь та
навичок, стимулювання пізнавальної активності юних науковців-дослідників.
Цей тип заходу може проводитися на початковому етапі освоєння теми
наукового дослідження.
Підсумкова конференція проводиться на заключному етапі опрацювання
теми, літературних джерел, наукової проблеми тощо.
Тематична конференція узагальнює знання з конкретної теми науки,
практики, техніки, історії, літератури, мистецтвознавства.
Для визначення теми шляхом діагностичного підходу залучаються члени
наукового товариства (анкетування, анонси науково-дослідницьких робіт, усне
опитування, тестовий вибір).
Підготовку конференції, незалежно від того, яку мету вона переслідує,
можна умовно поділити на два етапи:
 На першому визначається тема, мета і завдання, розробляється перелік
питань, які розкривають тему; оголошується конкурс на кращі

10. 11
реферативні роботи, доповіді, девіз; розподіляються обов’язки між
учасниками конференції.
 На другому етапі посилюється інтенсивність співпраці учнів-учасників
(доповідачів) та керівника; уточнюється план конференції; здійснюється
підбір рекомендованої літератури; оголошуються доповідачі й опоненти;
готується наочний матеріал (стенди, буклети, запрошення для слухачів).
Основна роль викладача, керівника на цьому етапі – вивчити і
проаналізувати зміст доповідей, співставити і порівняти викладені в них
точки зору; спрогнозувати результати. При цьому переслідується
основна мета – це виявлення нової інформації, цікавих статистичних
даних, фактів, висновків досліджень, які сприятимуть підвищенню
інтересу до визначеної теми. Особливу роль необхідно відводити
активізуючим формам конференції (питання на уточнення понять,
питання на розуміння змісту, на розвиток та застосування).
Технологічні моменти проведення конференції (як заняття чи уроку) такі:
оголошення теми і мети, доповідей і співдоповідей; затвердження регламенту
роботи; підтримка робочої атмосфери та активізація учасників (виступи
опонентів, постановка питань доповідачам, співдоповідачам); концентрація
уваги учасників на важливих висновках, моментах обговорення; дотримання
чіткої процедури проведення конференції; забезпечення позитивної установки
на сприйняття змісту повідомлень, відповідно до морального та психологічного
мікроклімату.
Підсумки конференції доцільно проводити колективно, залучати учасників
до оцінки результатів (поглиблення та розширення знань, самостійність
підготовки матеріалів, наявність ілюстративно-інформаційних матеріалів, стиль
викладу думок, чистота мови).
За підсумками конференції доцільно провести заходи з метою
популяризації змісту і форми її проведення, результативності. А саме: видання

11. 12
збірника тез доповідей, фотомонтаж-галерея, онлайн-трансляція на сайті
навчального закладу тощо.
4.3. Семінарські заняття
Однією з активізуючих форм роботи з учнями у наукових товариствах є
семінарські заняття. У педагогічній практиці семінари набули популярності
завдяки органічному поєднанню лекції та виконання практичних завдань. До
семінарських занять ставляться такі вимоги: науковість, доступність, поєднання
форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемність.
Методична концепція організації і проведення семінару з учнями-членами
наукових товариств та інших творчих об’єднань передбачає, що:
- під час опрацювання різних наукових, дослідницьких тематик учні
повинні самостійно освоїти провідні ідеї (зміст понять, положень,
законів, теорій); знати галузі їх використання; вміти застосовувати
знання на практиці;
- необхідно забезпечити високий рівень мотивації (з’ясування значення
теми, її ролі у профорієнтаційній роботі);
- потрібно створювати ситуацію успіху;
- є необхідність у поєднанні теоретичних знань, практичних умінь і
навичок та науково-дослідницької роботи, яку здійснюють члени
наукового товариства учнів;
- важливим є також формування культури мислення, правильного
висловлювання думок за допомогою мови, жестів, міміки, що у свою
чергу сприятиме розвитку ораторських навиків.
Педагогічна практика багата різновидами семінарів, які відрізняються як за
змістом, так і за формою проведення. Найбільш використовуваними є такі види
семінарів:
 Семінари-бесіди, які будуються на основі проблемних запитань і
вимагають творчого продуктивного мислення (Чому? Як ви

12. 13
вважаєте? Чим підтверджуються такі висновки, ідеї, твердження?).
Інколи бесіда вимагає переходу до дискусії («круглого столу»,
дебатів, форуму), де основним видом заняття є обмін думками.
 Науково-теоретичні семінари характеризуються: а) високим рівнем
узагальнення знань, умінь і навичок, де заслуховуються звіти про
проведену науково-пошукову роботу; б) проведенням підготовки до
науково-практичної конференції.
 Семінари з використанням ігрових ситуативних прийомів: рольова
гра «Прес-конференція», пізнавальні ігри – «КВК», «Що, де, коли?».
Структура семінару:
1. Організаційна частина.
2. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності.
3. Обговорення навчальних питань семінару:
- виступи учнів (реферати);
- практичні завдання (групові форми робити).
4. Діагностика правильності засвоєння знань:
- анкетування;
- тестові завдання.
5. Практична робота (спостереження, обговорення, лабораторні роботи
(експеримент), самостійна робота).
6. Підсумки семінару (вироблення рекомендацій).
5. Значення різнопланових і нетрадиційних форм роботи для
розвитку творчих здібностей учнів-членів МАН України
Серед методів і форм навчально-виховної діяльності у системі освіти МАН
України повинні домінувати активно-творчі, продуктивні, спонукальні до
пошукової і дослідницької роботи методики, які передбачають самостійну та
нестандартну діяльність членів наукових товариств і мають на меті дати

13. 14
додаткові знання з основ наук. При цьому необхідно враховувати напрям
творчої діяльності учнів, тематику їх досліджень та експериментальних робіт.
Велике значення в процесі навчально-виховної діяльності у творчих
об’єднаннях учнів мають умови щодо задоволення запитів і потреб юних
науковців. Серед них:
а) творчі (розширення світогляду на розвиток культури, мистецтва,
архітектури; отримання вмінь і навичок з мистецтвознавства,
літературознавства, мовознавства, народознавства);
б) пізнавальні (розширення обсягу знань, умінь і навичок з базових
навчальних предметів та напрямків позашкільної діяльності);
в) комунікативні (спілкування з однолітками, педагогами, науковцями,
кваліфікованими спеціалістами);
г) профорієнтаційні (виявлення інтересу до розвитку конкретної галузі
науки, поглиблення знань з обраної дослідницької проблематики основ наук).
Використання різнопланових і нетрадиційних форм роботи з учнями
творчих об’єднань:
- сприяє розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості,
допитливості, критичності розуму, самостійності, працелюбності, само-
організованості та самоконтролю, відповідальності;
- забезпечує розвиток творчих якостей інтелектуального, діалектичного та
цілісного сприйняття дійсності, спостережливості, творчої уяви, уваги і
пам’яті, які необхідні під час проектування та прогнозування
дослідження;
- веде до зростання потенціалу творчої діяльності юного дослідника та
бажання здобувати нові знання у певній галузі, вміння творчо їх
застосовувати, брати участь у реалізації різних соціальних проектів,
програм;
- формує потребу спілкування з творчими особистостями, вченими,
діячами освіти і культури;

14. 15
- розширює можливості для участі у обласних, всеукраїнських та
міжнародних заходах;
- удосконалює навики безперервного здобуття освіти протягом життя;
- створює додаткові можливості педагогам щодо впровадження системи
сучасних інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж
дистанційного навчання.
Кожна нова і цікава форма роботи спрямовує та розширює діапазон
діяльності дітей і дорослих, дає можливість спільного творчого пошуку й
ініціативи, готує учнів-лідерів, які вже досягли певних успіхів.
Виховання юних дослідників, майбутньої наукової еліти –
загальнодержавна справа, яка вимагає від педагогів використання широкого
спектру методичних, педагогічних і творчих прийомів та форм роботи.

15. 16
Список використаних літературних джерел
1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді
в Україні».
2. Аніскіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості/Н. Аніскіна – К.:
Навчальний світ, 2005.
3. Мельникова І.М. Позашкільні заклади України (Основні напрями розвитку).
4. Ковбасенко Л.І. Стимулювання творчої активності членів МАН України
засобами науково-дослідницької діяльності/Л.І. Ковбасенко//Зб. матеріалів
наук.-практ. конференції, 2006 р. – К. Грамота, 2006.
5. Лісовий О.В. Освітня діяльність Малої академії наук України в організації
навчально-дослідницької та науково-дослідницької діяльності дітей і
молоді/О.В. Лісовий// Наукові записки Малої академії наук України: зб.
наук. праць. К. 2006.
6. Музика О.Л. Розвиток у дітей здібностей та обдарованості у позашкільних
навчальних закладах/О.Л. Музика// Теоретико-методичні основи виховання
творчої особистості учня в умовах позашкільних навчальних закладів: зб.
наукових праць. К. 2006.
7. Позашкільна освіта: стратегія, інновація, практика: зб. статей Міжнародної
науково-практичної конференції – Суми, 2009.
8. Моделі наукових товариств учнів малої академії наук України. Зб.
матеріалів дипломантів І ступеня Всеукраїнського відкритого конкурсу на
кращу модель наукового товариства учнів МАН України/ упорядник
О.В.Лісовий, С.О. Лихота та ін. – К.: ТОВ «Інформаційні системи», 2010.
9. Юркевич В. Про окремі типи обдарованості/В. Юркевич//Завуч. – 2003 –
№17-18.